Розбудова кредитної кооперації на селі
В работе исследовано современное состояние и перспективы развития кредитных союзов в селе, отражен мировой опыт. Основными методами исследований являются аналитические....
Gespeichert in:
| Datum: | 2007 |
|---|---|
| 1. Verfasser: | |
| Format: | Artikel |
| Sprache: | Russian |
| Veröffentlicht: |
Кримський науковий центр НАН України і МОН України
2007
|
| Schriftenreihe: | Культура народов Причерноморья |
| Schlagworte: | |
| Online Zugang: | http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/34957 |
| Tags: |
Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Zitieren: | Розбудова кредитної кооперації на селі / І.О. Іртищева // Культура народов Причерноморья. — 2007. — № 99. — С. 46-48. — Бібліогр.: 5 назв. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
irk-123456789-34957 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
irk-123456789-349572012-06-13T12:12:30Z Розбудова кредитної кооперації на селі Іртищева, І.О. Проблемы материальной культуры – ЭКОНОМИЧЕСКИЕ НАУКИ В работе исследовано современное состояние и перспективы развития кредитных союзов в селе, отражен мировой опыт. Основными методами исследований являются аналитические. У роботі досліджено сучасний стан та перспективи розвитку кредитних спілок на селі, висвітлено світовий досвід. Основними методами досліджень є аналітичні. 2007 Article Розбудова кредитної кооперації на селі / І.О. Іртищева // Культура народов Причерноморья. — 2007. — № 99. — С. 46-48. — Бібліогр.: 5 назв. — укр. 1562-0808 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/34957 ru Культура народов Причерноморья Кримський науковий центр НАН України і МОН України |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| language |
Russian |
| topic |
Проблемы материальной культуры – ЭКОНОМИЧЕСКИЕ НАУКИ Проблемы материальной культуры – ЭКОНОМИЧЕСКИЕ НАУКИ |
| spellingShingle |
Проблемы материальной культуры – ЭКОНОМИЧЕСКИЕ НАУКИ Проблемы материальной культуры – ЭКОНОМИЧЕСКИЕ НАУКИ Іртищева, І.О. Розбудова кредитної кооперації на селі Культура народов Причерноморья |
| description |
В работе исследовано современное состояние и перспективы развития кредитных союзов в селе, отражен мировой опыт. Основными методами исследований являются аналитические. |
| format |
Article |
| author |
Іртищева, І.О. |
| author_facet |
Іртищева, І.О. |
| author_sort |
Іртищева, І.О. |
| title |
Розбудова кредитної кооперації на селі |
| title_short |
Розбудова кредитної кооперації на селі |
| title_full |
Розбудова кредитної кооперації на селі |
| title_fullStr |
Розбудова кредитної кооперації на селі |
| title_full_unstemmed |
Розбудова кредитної кооперації на селі |
| title_sort |
розбудова кредитної кооперації на селі |
| publisher |
Кримський науковий центр НАН України і МОН України |
| publishDate |
2007 |
| topic_facet |
Проблемы материальной культуры – ЭКОНОМИЧЕСКИЕ НАУКИ |
| url |
http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/34957 |
| citation_txt |
Розбудова кредитної кооперації на селі / І.О. Іртищева // Культура народов Причерноморья. — 2007. — № 99. — С. 46-48. — Бібліогр.: 5 назв. — укр. |
| series |
Культура народов Причерноморья |
| work_keys_str_mv |
AT írtiŝevaío rozbudovakreditnoíkooperacíínaselí |
| first_indexed |
2025-07-03T16:07:21Z |
| last_indexed |
2025-07-03T16:07:21Z |
| _version_ |
1836642564227203072 |
| fulltext |
Інгільдєєва Е.Р., Рубан Т.Є.
ДО ПИТАННЯ ЩОДО ЧИННИКІВ, ЯКІ ФОРМУЮТЬ РИНКОВУ ВАРТІСТЬ ПІДПРИЄМСТВА
46
2. Мельничук Л. Начало истории украинских IPO. Взгляд из Лондона/ http://www.zerkalo-nedeli.com.
3. Герасимова А. Публичная Украина/ http://www.mm.com.ua
4. Тараченко З. Стратегия выхода на IPOдиум // &. Стратегии. – 2006. – №6. http://www.strategy.com.ua
5. Коупленд Т., Колер Т., Мурин Дж. Стоимость компаний: оценка и управление./ Пер. с англ. М.: ЗАО
«Олимп–Бизнес», 1999
6. Рид Стэнли Фостер. Искусство слияний и поглощений/ Стэнли Фостер Рид, Александра Рид Лажу; пер.
с англ. – М.: «Альпина Бизнес Букс», 2004. – 958 с.
7. Інгільдєєва Е.Р. До питання щодо сутності вартості підприємства. Вісник національного університету
водного господарства та природокористування. Збірник наукових праць. Економіка. Частина 4.
Використання виробничих ресурсів підприємств і регіонів України.Рівне 2006. с.20–26
8. В.Е. Есипов, Г.А. Маховикові, В.В Терехова. Оценка бизнеса. – СПб.: Питер, 2003. – 416с.
9. Эванс Фрэнк Ч., Бишоп Дэвид М. Оценка компаний при слияниях и поглощениях: Создание стоимости
в частных компаниях/ Пер. с англ. – М.: Альпина Паблишер, 2004. – 332с.
10. Тополя И.В. Управление стоимостью компании: Дис. канд. экон. наук 08.00.05.– М., 2004. – 207 с. РГБ
ОД, 61:04–8/2942
11. Криворотов В.В. Управление стоимостью. Оценочные технологии в управлении предприятием: Учеб.
пособие для вузов/В.В. Криворотов, О.В. Мезенцев/ Криворотов В.В; Мезенцев О.В. – М., ЮНИТИ,
2005. – 110с.
12. Мендрул О.Г. Управління вартістю підприємств: Монографія. – К.: КНЕУ, 2002. – 275с.
Іртищева І.О.
РОЗБУДОВА КРЕДИТНОЇ КООПЕРАЦІЇ НА СЕЛІ
Вступ. Сільське господарство є рівноправним сегментом кредитного ринку в Україні. Тут зосереджено
16% кредитного портфелю банків. Така позиція сектору є результатом стабілізації макроекономічних пока-
зників, поліпшення підприємницького середовища на селі, визначеності прав власності на майно позичаль-
ників, запровадження стимулюючої політики держави тощо. Потенціал кредитного ринку щороку зростає,
збільшуються обсяги грошового та товарного кредитування, однак потреба виробників у позикових коштах
не забезпечується у повному обсязі. По короткострокових ресурсах вона покривається на 50%, а по довго-
строкових – на 2%. Отже, обмеженість кредитних ресурсів на селі зумовлена не стільки особливістю сіль-
ськогосподарського кредитування, а недостатньою можливістю фінансової інфраструктури щодо середньо
та довгострокового кредитування. На сьогодні кредитні спілки стали потужним інструментом мікрокреди-
тування на селі, що сприяє вирішенню проблеми нестачі кредитних ресурсів. До того ж отримання позички
у кредитній спілці часто є більш простим та швидким, аніж у банківській установі.
Питання функціонування кредитних спілок розглядалось у багатьох публікаціях вітчизняних вчених,
зокрема в працях В.Я. Амбросова та В.М.Онєгіної [1], О.М. Третьяк [4], М.Й. Маліка [2], В.І. Топіхи [3] та
інших. Однак це питання є актуальним.
Постановка завдання. У роботі досліджено сучасний стан та перспективи розвитку кредитних спілок
на селі, висвітлено світовий досвід. Основними методами досліджень є аналітичні.
Результати. Сезонна особливість сільського господарства зумовлює потребу в позикових ресурсах для
усіх категорій виробників, однак нині позиковий ринок в аграрному сегменті формують переважно сільсь-
когосподарські підприємства. З боку кредиторів цей сегмент наповнюють: комерційні банки, виробники та
постачальники МТР, сільськогосподарських машин та техніки, а також підприємства переробної промисло-
вості та інші.
Зовнішні та внутрішні джерела фінансування не забезпечують потреби виробників у ресурсах. За відсу-
тності певного виду ресурсу часто, порушуючи правила грошових потоків, виробники спрямовують оборо-
тні засоби для придбання довгострокових активів, або реалізують основні засоби для покриття поточних
потреб виробництва. За розрахунками, потреба сільськогосподарських підприємств у мінеральних добривах
забезпечується всього на 66%, у засобах захисту рослин – на 90%, у дизельному паливі – на 60%, бензині –
на 40%, техніці – на 50%. Для формування машинно-тракторного парку та сільськогосподарських машин у
100% обсязі необхідні капіталовкладення в обсязі 60 млрд. грн. Зважаючи, що щорічний знос техніки пере-
вищує темпи оновлення у 10 разів, а ринок довгострокових ресурсів сьогодні є вузьким, виправити цю си-
туацію за декілька років неможливо. Кредитний ринок в аграрному сегменті потребує додаткового збіль-
шення короткострокових ресурсів. Тоді можна очікувати поновлення парку техніки та використання ресур-
сів відповідно до технологічних норм.
Недостатньо активні на відкритому кредитному ринку особисті підсобні господарства (ОПГ). Оскільки
їх потреби є невеликими і, крім того, розподілені протягом року, вони часто послуговуються загальним сі-
мейним бюджетом. Розрахункова вартість купованих ресурсів на одне ОПГ (0,26 га ріллі) в середньому
становить 900 грн. у рік, тому немає сенсу позичати цю суму за високих відсотків. Однак, внутрішні запо-
зичення можуть ускладнювати фінансовий стан сімейних бюджетів. Для подолання бідності на селі необ-
хідно розвивати мережу фінансових інституцій, які відповідають потребам дрібних виробників та можливо-
стям щодо їх обслуговування (каси взаємодопомоги тощо). При необхідності здійснення значних капіталь-
них вкладень (придбання техніки тощо) вони звертаються до кредитних інституцій.
http://www.zerkalo-nedeli.com
http://www.mm.com.ua
http://www.strategy.com.ua
Проблемы материальной культуры – ЭКОНОМИЧЕСКИЕ НАУКИ
47
Для розширення фінансування виробників необхідно залучати різні джерела та кредитні схеми: креди-
тування банками та кредитними спілками, надання техніки на умовах фінансової оренди та розстрочки за-
водами–виробниками, лізинговими компаніями. З подальшим розвитком перелічених інституцій потенцій-
но можливий обсяг ринку короткострокових позик збільшиться.
Позичальники обирають кредиторів (вид кредиту) залежно від розміру потреби в позикових коштах, їх
призначення, строку використання та власної платоспроможності і ліквідності. Так, крупне підприємство
скоріше зверниться до банку, не великий фермер чи одноосібник – до кредитної спілки, партнерів або сусі-
дів, ніж до комерційного банку. Це пояснюється простішою процедурою отримання кредиту, незначними
додатковими витратами, або їх відсутністю взагалі. Деякі кредитні спілки в сільській місцевості, що не за-
лучають додаткових ресурсів з інших джерел, пропонують невисокі кредитні ставки. Вони швидше працю-
ють як каси взаємодопомоги, є малопотужними, але відповідають потребам і можливостям її членів.
Що стосується зарубіжного досвіду, то у Польші, наприклад, в 1994 р. була створення агенція реструк-
туризації і модернізації сільськогосподарських товаровиробників, яка здійснює посередництво між кредит-
ними організаціями і товаровиробниками з метою ефективного залучення інвестиційних ресурсів у сільське
господарство. Нині у Польщі діє вісім кредитних ліній, за якими працює ця агенція. Для отримання креди-
тів по цих лініях фермеру необхідно скласти короткий бізнес–план і вчасно розраховуватися з банком –
кредитором. Максимальна сума кредиту на одне фермерське господарство не може перевищувати 9 тис.
дол. США, а для підприємств що займаються переробкою сільськогосподарської продукції – 3 млн. дол. За-
ставою під кредит може слугувати: житловий будинок або інші споруди, як сільськогосподарського, так і
несільськогосподарського призначення; машини та механізми; основне стадо; майбутній врожай тощо. Га-
рантом сплати виступає держава в особі агенції.
Лінія кредитування фермерів віком до 40 років, використовуються якщо їх діяльність направлена на
створення сільськогосподарських виробництв. Таке інвестування є одним із видів державної допомоги, що
направлене на зменшення безробіття та пропагування сільського господарства. Мінімальний строк, на який
надається таке кредитування до 3 років, максимальний – 10. Кредити надаються для утворення нових фер-
мерських господарств, розвитку рослинництва та тваринництва, спорудження будинків і споруд для госпо-
дарської діяльності, переробних підприємств тощо. З доплатою агенції такий кредит дається на умовах вип-
лати 5,38%.
Кредитування модернізації молочної промисловості, здійснюється з метою розвитку молочної проми-
словості, реструктуризації та модернізації переробки, зниження цін на молочну продукцію, купівлі тварин
основного стада, земельних ділянок для випасу худоби тощо. Кредит надається на строк від трьох до вось-
ми років. Завдяки доплаті агенції, фермер може його отримати на умовах виплати 6,87% за наданий кредит.
Кошти лінії кредитування проектів, пов’язаних із створення нових робочих місць, надаються поза га-
луззю сільського господарства. Інвестиції надаються для створення робочих місць у споживчій та обслуго-
вуючих галузях. Кредити надаються під 13,4% строком до 6 років.
Кредитна лінія підтримки інноваційних проектів надається фермерам діяльність яких пов’язана з інно-
ваціями у рослинництві та тваринництві, а також послугами, пов’язаними з впровадженням новітніх техно-
логій у сільське господарство.
Доплати фермерам у зв’язку з стихійним лихом та іншими непередбачуваними явищами надаються
фермеру, якщо він зазнав втрати від стихійного лиха: посухи, ураження сільськогосподарських культур
шкідниками, загибелі їх від граду, повені, пожежі тощо. Кредити за цією статтею видаються на відновлення
майна, посівів, стада тощо. Максимальний строк виплати по цим кредитам до 10 років, мінімальний – 3.
При ставці комерційного кредиту 20–25%, фермер може взяти його за 5,38%, а різницю банку одразу пла-
тить агенція.
Політика кредитування фермерських господарств в Польщі є успішною. При такому фінансуванні бан-
ки охоче йдуть на кредитування фермерів, а ті, в свою чергу, мають можливість повертати ці кредити. Якщо
ж фермер не в змозі розрахуватися за наданий кредит, банки, як правило, реструктурують цей кредит, да-
ють новий або надають відстрочку по виплаті.
Досвід економічно-розвинених держав доводить, що без суттєвої зміни кредитної політики та відно-
шення до сільськогосподарських товаровиробників, у тому числі й до фермерів, подальший розвиток сіль-
ського господарства неможливий.
В Україні активно йде процес створення системи кредитної кооперації європейського зразка. Згідно з
розробленою міжнародними експертами у співпраці з науковцями Інституту аграрної економіки концепці-
єю побудови такої системи, вона буде трьохрівневою. Перший рівень системи складатимуть кредитні спіл-
ки, які в перспективі, після внесення відповідних змін до законодавства, обслуговуватимуть не лише фізич-
них, а й юридичних осіб; другий рівень – регіональний – об’єднання (асоціації) кредитних спілок та місцеві
кооперативні банки; третій рівень – центральний – всеукраїнська асоціація та центральний кооперативний
банк. Саме так побудовані успішні кооперативні кредитні системи в більшості країн Європи. Вони діють
уже понад сто років і довели, що системи самодопомоги селян, які будуються знизу вгору, є життєздатними
і спроможні ефективно вирішити проблему забезпечення села кредитними ресурсами.
В Україні проблема забезпечення села кредитними ресурсами є надзвичайно гострою і важливою. Ро-
бота, спрямована на вирішення цього питання, ведеться в різних напрямах. Зокрема, в рамках програми
ТАСІС Європейської Комісії впроваджується проект “Надання підтримки малим та середнім підприємствам
на селі”, покликаний сприяти забезпеченню доступу малих та середніх підприємств на селі до кредитних
ресурсів, диверсифікації кредитної системи України, створенню необхідної законодавчої та нормативної
бази, розбудові системи кооперативного кредитування, інституційному розвитку кредитних спілок України,
зростанню професіоналізму працівників кредитних установ та поширенню світового досвіду.
Важливу роль у становленні системи кредитної кооперації покликані відігравати асоціації кредитних
Іртищева І.О.
РОЗБУДОВА КРЕДИТНОЇ КООПЕРАЦІЇ НА СЕЛІ
48
спілок. У Івано-Франківській області функціонує асоціації кредитних спілок (АКСІФ). Вона була зареєст-
рована у квітні 2005 року. Асоціація об’єднує 9 кредитних спілок і ще дві подали заяву на вступ. Загальна
кількість членів кредитних спілок – учасників асоціації – 14 тисяч, їхні активи складають 8 млн. грн. Важ-
ливо, що кредитні спілки діють в усіх районних центрах Івано–Франківської області, бо це полегшує селя-
нам доступ до кредитних ресурсів. Кредитні спілки – члени АКСІФ активно кредитують село, зокрема, на-
дають кредити на розвиток зеленого туризму.
Висновок. Сьогодні потрібно серйозно підійти до питання розбудови кредитної кооперації на селі.
Практика показала, що банківські структури не спроможні профінансувати кожного селянина, який отри-
мав не велику земельну ділянку. Саме кредитні спілки мають реальні можливості істотного впливу на дріб-
ний бізнес та приватне підприємництво на селі. Оскільки кредитування дрібного і середнього бізнесу –
один з реальних шляхів досягнення добробуту в сучасному українському селі. Тому кредитні організації на
селі знаходять нішу в ринковому середовищі, не створюючи конкуренції комерційним банкам.
Джерела та література
1. Амбросов В.Я., Онєгіна В.М. Формування кредитного ринку в системі агробізнесу США // Фінанси
України. – 2004. – №5. – С. 47–53.
2. Малік М.Й. Фінансово-кредитний механізм у розвитку аграрного підприємництва // Економіка АПК. –
2001. – №5. – С. 115.
3. Топіха В.І. Економічний механізм кредитування сільськогосподарських товаровиробників в Україні // Тав-
рійський науковий вісник ХДАУ. – Херсон. – 2006. – В.46. – С. 146–151.
4. Третьяк О.М. Кредитні спілки як ефективна форма мікрокредитування // Економіка АПК. –2002. – №7.
–С.100–107.
5. http://www.ukrstat.dov.ua
Кожокар Ю.В.
ТЕОРЕТИЧНІ ЗАСАДИ МЕТОДИКИ ОЦІНКИ ЕФЕКТИВНОСТІ ВИРОБНИЧИХ І
ФІНАНСОВИХ ІНВЕСТИЦІЙ
Вступ. Світовий досвід сформував методологію досліджень оцінки ефективності виробничих і фінансо-
вих інвестицій у ВЕЗ, які з початку розвивалися стосованно до встановлення ринкової економіки, а потім до
динамічних інтеграційних процесів економіки світового ринку. Щоб сформувати знання про ВЕЗ (предмет)
необхідне системне та комплексне дослідження з урахуванням динамічного його розвитку. Практична за-
требуваність такого роду наукових досліджень, не розробленість окремих, але в сучасних умовах дуже важ-
ливих питань теорії, практики, методології, методики оцінки ефективності у вільних економічних зонах
свідчить про актуальність даної проблеми.
Постановка завдання. Ціллю статті є розробка методичних рекомендацій з оцінки ефективності виро-
бничих інвестицій, висвітлення світового досвіду оцінки ефективності виробничих і фінансових інвестицій
у вільних економічних зонах.
Результати. Методика оцінки ефективності у вільних економічних зонах ділиться на методику ефекти-
вності виробничих інвестицій та методику фінансових інвестицій. Ефективність виробничих інвестицій
(капітальних вкладень) характеризує економічні, соціальні або інші результати і господарську доцільність
їхнього здійснення у вільних економічних зонах. Основою оцінки доцільності капітальних витрат у ВЕЗ
служить порівнювання вигідності того чи того проекту за умови обмеженості капіталу як ресурсу та забез-
печення найбільших прибутків через реалізацію найліпшого з кількох варіантів (проектів) інвестицій. Офі-
ційна методика оцінювання ефективності (доцільності) капітальних вкладень ВЕЗ передовсім визначає за-
гальні положення. Найбільш суттєвими з них є такі:
• По-перше, розрахунки економічної ефективності капітальних вкладень застосовуються за: розробки
різних проектних і планових (прогнозних) документів; оптимізації розподілу реальних інвестицій за різни-
ми формами відтворення основних фондів; оцінювання ефективності витрачання власних фінансових кош-
тів підприємства.
• По-друге, у розрахунках визначають загальну економічну ефективність як відношення ефекту (ре-
зультату) до суми капітальних витрат, що зумовили цей ефект. Витрати та результати обчислюють з ураху-
ванням чинника часу. На підприємствах економічним ефектом капітальних вкладень служить приріст при-
бутку (госпрозрахункового доходу).
• По-третє, з метою всебічного обґрунтування та аналізу економічної ефективності капітальних вкла-
день, виявлення резервів її підвищення використовують систему показників – узагальнених і поодиноких.
До узагальнених показників належать період окупності капітальних витрат (кількість років або місяців, за
які відшкодовуються початкові інвестиції) та питомі капітальні вкладення (у розрахунку на одиницю при-
росту виробничої потужності або продукції) – капіталомісткість. Окрім узагальнених до системи входять
такі поодинокі показники, що підлягають спільному комплексному аналізу: продуктивність праці; фондо-
віддача; матеріаломісткість (енергоємність), собівартість, якість і технічний рівень продукції; тривалість ін-
вестиційного циклу; величина соціального ефекту (як порівняти із соціальними нормативами); показники,
що характеризують поліпшення стану навколишнього середовища.
http://www.ukrstat.dov.ua
|