Стратегічне управління як основа фінансової стійкості аграрних підприємств

Метою роботи є формування комплексного стратегічного підходу до управління фінансовою стійкістю аграрних підприємств на основі всебічного аналізу їх діяльності, конкретизації поточних цілей та індикаторів стану, а також розробці системи заходів для досягнення стратегічної мети, в залежності від етап...

Повний опис

Збережено в:

Бібліографічні деталі
Дата:	2009
Автор:	Лагода, Є.Ю.
Формат:	Стаття
Мова:	Ukrainian
Опубліковано:	Кримський науковий центр НАН України і МОН України 2009
Назва видання:	Культура народов Причерноморья
Теми:	Проблемы материальной культуры – ЭКОНОМИЧЕСКИЕ НАУКИ
Онлайн доступ:	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/34999
Теги:	Додати тег Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
Назва журналу:	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Цитувати:	Стратегічне управління як основа фінансової стійкості аграрних підприємств / Є.Ю. Лагода // Культура народов Причерноморья. — 2009. — № 156. — С. 43-47. — Бібліогр.: 6 назв. — укр.

Репозитарії

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine

id	irk-123456789-34999
record_format	dspace
spelling	irk-123456789-349992012-06-14T12:18:14Z Стратегічне управління як основа фінансової стійкості аграрних підприємств Лагода, Є.Ю. Проблемы материальной культуры – ЭКОНОМИЧЕСКИЕ НАУКИ Метою роботи є формування комплексного стратегічного підходу до управління фінансовою стійкістю аграрних підприємств на основі всебічного аналізу їх діяльності, конкретизації поточних цілей та індикаторів стану, а також розробці системи заходів для досягнення стратегічної мети, в залежності від етапу планування. 2009 Article Стратегічне управління як основа фінансової стійкості аграрних підприємств / Є.Ю. Лагода // Культура народов Причерноморья. — 2009. — № 156. — С. 43-47. — Бібліогр.: 6 назв. — укр. 1562-0808 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/34999 uk Культура народов Причерноморья Кримський науковий центр НАН України і МОН України
institution	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection	DSpace DC
language	Ukrainian
topic	Проблемы материальной культуры – ЭКОНОМИЧЕСКИЕ НАУКИ Проблемы материальной культуры – ЭКОНОМИЧЕСКИЕ НАУКИ
spellingShingle	Проблемы материальной культуры – ЭКОНОМИЧЕСКИЕ НАУКИ Проблемы материальной культуры – ЭКОНОМИЧЕСКИЕ НАУКИ Лагода, Є.Ю. Стратегічне управління як основа фінансової стійкості аграрних підприємств Культура народов Причерноморья
description	Метою роботи є формування комплексного стратегічного підходу до управління фінансовою стійкістю аграрних підприємств на основі всебічного аналізу їх діяльності, конкретизації поточних цілей та індикаторів стану, а також розробці системи заходів для досягнення стратегічної мети, в залежності від етапу планування.
format	Article
author	Лагода, Є.Ю.
author_facet	Лагода, Є.Ю.
author_sort	Лагода, Є.Ю.
title	Стратегічне управління як основа фінансової стійкості аграрних підприємств
title_short	Стратегічне управління як основа фінансової стійкості аграрних підприємств
title_full	Стратегічне управління як основа фінансової стійкості аграрних підприємств
title_fullStr	Стратегічне управління як основа фінансової стійкості аграрних підприємств
title_full_unstemmed	Стратегічне управління як основа фінансової стійкості аграрних підприємств
title_sort	стратегічне управління як основа фінансової стійкості аграрних підприємств
publisher	Кримський науковий центр НАН України і МОН України
publishDate	2009
topic_facet	Проблемы материальной культуры – ЭКОНОМИЧЕСКИЕ НАУКИ
url	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/34999
citation_txt	Стратегічне управління як основа фінансової стійкості аграрних підприємств / Є.Ю. Лагода // Культура народов Причерноморья. — 2009. — № 156. — С. 43-47. — Бібліогр.: 6 назв. — укр.
series	Культура народов Причерноморья
work_keys_str_mv	AT lagodaêû strategíčneupravlínnââkosnovafínansovoístíjkostíagrarnihpídpriêmstv
first_indexed	2025-07-03T16:09:52Z
last_indexed	2025-07-03T16:09:52Z
_version_	1836642722730999808
fulltext	Проблемы материальной культуры – ЭКОНОМИЧЕСКИЕ НАУКИ 43 варів; − схеми користування митними пільгами, які мають неприбуткові організації (товариства інвалідів, ветеранів), для провезення товарів, що йдуть не за призначенням; − використання технопарків, що мають пільги в разі виконання наукових розробок, для нецільових операцій. Таким чином, наслідками зростання заборгованості відшкодування ПДВ із бюджету є обмеження ре- сурсів експортерів, в наслідок чого можливе зменшення обсягів зовнішньої торгівлі, а також виникнення умов для зловживань і корупції, тому що процес відшкодування ПДВ набуває вибіркового характеру, що посилює нерівність платників податків. Саме тому, враховуючи європейський досвід у питанні відшкодування податку на додану вартість пла- тникам податків та з метою удосконалення відшкодування ПДВ в Україні необхідно: З метою забезпечення прозорості здійснення операцій за ПДВ: − удосконалити механізм справляння ПДВ підприємствами, які застосовують спеціальний режим обкла- дення податком на додану вартість шляхом включення надходжень з ПДВ та асигнувань на здійснення цільових видатків за рахунок цих надходжень до доходної і видаткової частин державного бюджету; − розглянути можливість планування асигнувань на відшкодування податку на додану вартість у видат- ковій частині Державного бюджету України. Необхідно, також, чітко розподілити контрольні повноваження за відшкодуванням податку на додану вартість між Міністерством фінансів України, Державною податковою адміністрацією України, Державним казначейством України та закріпити їх на законодавчому рівні, а також необхідно Міністерству фінансів України та Державній податковій адміністрації України розробити систему оцінки ризиків та критерії їх застосування при прийнятті рішення про відшкодування ПДВ. Джерела та література 1. Андрущенко М.Д. Проблема незаконного відшкодування ПДВ при експортних операціях / Збірник нау- кових праць Академії ДПС України. Ірпінь: 2003. – № 2. – С. 5–7. 2. Дідьківський М.І. Зовнішньоекономічна діяльність підприємства: Навч. посіб. – К.: Знання, 2006. – 462 с. 3. Діденко І. Про стягнення бюджетної заборгованості з ПДВ // Правовий тиждень. – № 47 (68). – 20 лис- топада 2007 р. – С. 4-7. 4. Кухарська Н.О., Харічков С.К. Міжнародна економічна діяльність України: Навч. посіб. – Харків.: «Одіссей», 2006. – 456 с. 5. Науменко М. Оптимізація оподаткування як засіб запобігання ухиленню від сплати ПДВ // Науковий вісник Академії ДПС України. 2003. – № 4. – С. 78–65. 6. Новицький В.Є. Міжнародна економічна діяльність України: Підручник. – К.: КНЕУ, 2003. – 948 с. 7. Пахомов Ю.М., Лук’яненко Д.Г., Губський Б.В. Національні економіки в глобальному конкурентному середовищі. – К.: Україна, 1997. – 237 с. 8. 8. Податки та ПДВ у Франції // www.treasury.gov.ua/main/uk/publish/printable_article/24080 9. Ребізант Р. Примусове стягнення тільки за виконавчими документами // Податкове планування. 2003. – № 4. – С. 2-5. Лагода Є.Ю. СТРАТЕГІЧНЕ УПРАВЛІННЯ ЯК ОСНОВА ФІНАНСОВОЇ СТІЙКОСТІ АГРАРНИХ ПІДПРИЄМСТВ Вступ Фінансова стійкість виступає якісною характеристикою фінансових можливостей підприємства, а її за- безпечення відноситься до найбільш важливих економічних проблем. Ринок вимагає від підприємств по- стійного та безперервного контролю за усіма змінами, що відбуваються у мікро та макро середовищі а та- кож миттєвого реагування на них. Проте здійснюючи діяльність в умовах сьогодення, керівні структури підприємств різних форм власності і різної галузевої спрямованості не мають повноцінної методичної бази, яка б дозволяла їм ефективно управляти фінансовою стійкістю. Теоретично-методичні аспекти фінансової стійкості та антикризового управління вивчали такі зарубіж- ні та вітчизняні науковці як Г.В. Савицька [4], А.Д. Шеремет [6], Бланк І.А. [1], Чупіс А.В. [5] та інші; осно- вні засади формування стратегії антикризового керування запропоновано у розробках Л.Ф. Догіль [2], Ж. Ламбен [3]. Проте на сьогоднішній день практично відсутні наукові розробки комплексної системи форму- вання та забезпечення фінансової стійкості аграрних підприємств. Тому існує необхідність опрацювання орга- нізаційних механізмів досягнення аграрними підприємствами рівня беззбитковості та фінансової стійкості, в основі яких полягає стратегічний підхід. Постановка завдання Метою роботи є формування комплексного стратегічного підходу до управління фінансовою стійкістю аграрних підприємств на основі всебічного аналізу їх діяльності, конкретизації поточних цілей та індикато- рів стану, а також розробці системи заходів для досягнення стратегічної мети, в залежності від етапу плану- вання. http://www.treasury.gov.ua/main/uk/publish/printable_article/24080 Лагода Є.Ю. СТРАТЕГІЧНЕ УПРАВЛІННЯ ЯК ОСНОВА ФІНАНСОВОЇ СТІЙКОСТІ АГРАРНИХ ПІДПРИЄМСТВ 44 Реалізація поставленої мети обумовила постановку наступних задач: − оцінити поточний фінансовий стан сільськогосподарських підприємств Запорізької обл.; − встановити причини незадовільних результатів стратегічного управління фінансовою стійкістю на аг- рарних підприємствах; − сформувати комплексний фінансово-економічний підхід до управління фінансовою стійкістю сільсько- господарських підприємств. Результати Сутність стратегічного управління фінансовою стійкістю аграрних підприємств полягає в ефективному використанні фінансового потенціалу шляхом розробки й реалізації різних типів стратегій для досягнення стратегічних цілей господарюючого суб'єкта в умовах ризику, невизначеності й нестабільного стану внут- рішнього й зовнішнього середовища. Автором проведено аналіз поточного фінансового стану сільськогос- подарських підприємств Запорізької обл. використовуючи метод бальної оцінки. Було оцінено кожну скла- дову за п’ятибальною шкалою виходячи із загальноприйнятих нормативів (Рис.1). 0 1 2 3 4 5 Структура капіталу Рівень власної інвестиційної діяльності Стан дебіторської заборгованості Стан кредиторської заборгованості Наявність вільних грошових коштів Ефективність використання капіталу Рівень ліквідності балансу Прибутковість діяльності Інвестиційна привабливість підприємства Фінансово стійкі підприємства Фінансово нестійкі підприємства Рис. 1. Характеристика фінансового стану фінансово стійких та фінансово нестійких сільськогосподарських підприємств Запорізької обл. Проведена оцінка дозволила виявити основні моменти на які слід звернути увагу в процесі стратегічно- го управління фінансовою стійкістю сільськогосподарських підприємств. Так фінансово стійкі підприємст- ва ілюструють неефективну систему управління дебіторською заборгованістю та капіталом, а також харак- теризуються середнім рівнем інвестиційної привабливості. В свою чергу фінансово нестійкі підприємства мають істотні проблеми з керуванням основними складовими внутрішньої фінансової системи. Отже необхідним є опрацювання механізмів стратегічного формування запасу фінансової стійкості. Процес стратегічного керування необхідно розпочинати з визначення діяльності організації з урахуванням зовнішніх і внутрішніх потреб на вироблену продукцію. Далі формується філософія й місія підприємства, здійснюється постановка стратегічних цілей по трьох рівнях керування. На останній стадії здійснюється порівняння досягнутих результатів із запланованими, контроль і корегування попередніх етапів і стадій. Особливу важливість для сільськогосподарських підприємств представляють маркетингова й фінансова стратегії, а також стратегія дій в умовах невизначеності й ризику, без яких неможливо представити пода- льший розвиток їхньої діяльності. Фінансова стратегія - це обґрунтована концепція залучення й викорис- тання фінансових ресурсів, що дозволяє створити механізм формування їх необхідного обсягу й ефективно- го інвестування в активи підприємства [1], [3]. Іншими словами вона являє собою процес формування пер- спективного напрямку його розвитку на основі ефективного управління, шляхом формулювання довгостро- кових цілей, добір найбільш ефективних шляхів їх досягнення, адекватне коригування управлінських рі- шень при зміні умов зовнішнього середовища. Система стратегічних цілей повинна забезпечувати вибір найбільш ефективних напрямів фінансового оздоровлення; формування достатнього об'єму фінансових ресурсів і оптимізації їх складу; прийнятність рівня фінансових ризиків в процесі здійснення стабілізуючих заходів, спрямованих на відновлення здатнос- ті рішення поточних задач і всіх функцій фінансово-економічної системи аграрного підприємства. Не див- лячись на індивідуальність вибору стратегії управління фінансової стійкості, існують деякі загальні варіан- ти характерні для всіх підприємств, що перебувають у кризовому стані, або мають посилання до втрати лік- відності та платоспроможності. За характером цих заходів можна виділити два найпоширеніші типи стра- тегії, що дозволяють подолати кризову ситуацію. Перший має назву захисної, вона заснована на реалізації заходів збереження, основою яких є скорочен- Проблемы материальной культуры – ЭКОНОМИЧЕСКИЕ НАУКИ 45 ня всіх видатків, пов'язаних з виробництвом і збутом сільськогосподарської продукції, утриманням основ- них фондів і персоналу, усунення збитків, виявлення внутрішніх резервів, переговори із кредиторами та по- стачальниками. Однак подібна стратегія може бути ефективною лише на короткий період часу, тому що во- на веде до скорочення виробництва в цілому. Через те, що в своїй більшості сільськогосподарські підпри- ємства масово застосовують цей вид стратегій відбувається ще більше загострення кризових явищ. Більш ефективною є наступальна стратегія. У цьому випадку поряд з ощадливими, ресурсозберігаю- чими заходами проводиться активний маркетинг, зміцнення позицій підприємства на існуючих ринках, ви- вчення й завоювання нових ринків збуту, політика високих цін, модернізація виробництва, відновлення ос- новних засобів, впровадження перспективних технологій. Все це знаходить висвітлення в концепції фінан- сового оздоровлення й відповідно до неї розробляється ряд програм, які дозволяють знайти шлях до за- безпечення фінансово стійкої позиції сільськогосподарського підприємства. Однак на практиці такі стратегії розробляються рідко, що пояснюється непідготовленістю керівників і менеджерів до прийняття обґрунтованих стратегічних рішень, відсутністю в господарюючих структурах технологічних схем розробки, реалізації й контролю стратегічних планів, інакше кажучи систем стратегіч- ного керування. Причинами цього є застаріле мислення, непідготовленість керівництва до радикальних змін, недостатність теоретичних знань і практичних навичок. На сучасному етапі реформування галузі, з огляду на фінансову та політичну кризу а також ринкову кон'юнктуру, що динамічно змінюється, для сільськогосподарських підприємств найбільш актуальною є стратегія утримання позицій, що передбачає збереження фінансової стійкості для фінансово стійких під- приємств та досягнення фінансово стійкого стану для кризових сільськогосподарських підприємств, мінімі- зацію витрат, виважену кредитну та дебіторську політику. Дослідження показали, що причиною невдач більшості сільськогосподарських підприємств є не лише низька якість самих стратегій, а й численні помилки при їх реалізації, а саме, непогодженість стратегічних планів із щоденною діяльністю співробітників компанії. Так до причин незадовільних результатів реалізації стратегії на сільськогосподарських підприємствах Запорізької обл. слід віднести: − невірна реалізація стратегічних цілей, − персонал не знає або не пов’язує стратегічні цілі компанії зі своєю оперативною діяльністю, − розподіл ресурсів у планах і бюджетах не має зв'язку з реалізацією стратегічних цілей підприємства, − існує вибірковий, а не комплексний, контроль за станом та динамікою зміни ключових показників фі- нансової стійкості, − мотивація співробітників спрямована на забезпечення поточних (миттєвих) фінансових показників не враховуючи перспективність розвитку. При реалізації обраної стратегії не відбувається детального розмежування тактичних цілей, показників оцінки рівня досягнення поставленої цілі та конкретизації заходів щодо її реалізації. Також автором встано- влено, що на підприємствах дуже низький рівень зворотного зв’язку між керівництвом та безпосередньо персоналом, що призводить до зниження якості реалізації сформованих стратегічних цілей. Також суттєвою проблемою є те, що складання консолідованого бюджету на агарних підприємствах Запорізької обл. прово- диться без урахування стратегічних напрямків розвитку. Укупі з низькою якістю контролю за реалізацією стратегії фінансової стійкості підприємства мають нульовий ефект від її розробки. Забезпечення фінансової стійкості сільськогосподарських підприємств реалізується в цілому за рахунок мобілізації фінансово-економічної системи підприємства. Саме тому необхідним є формування комплекс- ного підходу, що містить всебічний аналіз всієї сукупності бізнес-процесів, які стосуються підприємства з метою забезпечення пропорційного розвитку на основі раціонального використання переваг єдиного керу- вання й наявних фінансових ресурсів. Особливістю зазначеного підходу є розмежування завдань та очіку- ваних результатів в залежності від періоду та виконуючої системи: 1. Довгостроковий період, система стратегічного планування. Завданнями є аналіз бізнес- середовища сільськогосподарських підприємств; визначення стратегічних цілей функціонування й розвитку підприємства; формування стратегічної фінансово-економічної політики розвитку, системи збалансованих показників, фінансової стратегії розвитку. 2. Середньостроковий період, система бізнес-планування. Завданнями є бізнес-планування поточ- ної діяльності аграрного підприємства із урахуванням системи збалансованих показників; структурування основних напрямків діяльності; забезпечення прив'язки до системи фінансової відповідальності й обліку. 3. Короткостроковий період, система бюджетування. Завданнями є удосконалювання процесів планування, контролю й аналізу показників фінансово-господарської діяльності; розробка операційних і фінансових бюджетів на основі системи збалансованих показників. Система фінансового контролінгу, за- вданнями є регулярний моніторинг діяльності, своєчасне виявлення негативних тенденцій розвитку; аналіз результатів фінансово-господарської діяльності сільськогосподарських підприємств; аналіз фактичних та запланованих результатів. Система цілей сільськогосподарських підприємств, представлена у вигляді конкретних фінансових по- казників, характеризує напрямки діяльності і визначає загальну фінансову стратегію функціонування та стійкого розвитку. Прийнята стратегія реалізується підприємством за допомогою різних інструментів, що в цілому утворюють стратегічну фінансово-економічну політику (Табл. 1). Лагода Є.Ю. СТРАТЕГІЧНЕ УПРАВЛІННЯ ЯК ОСНОВА ФІНАНСОВОЇ СТІЙКОСТІ АГРАРНИХ ПІДПРИЄМСТВ 46 Табл. 1. Функціональні складові (ФС) стратегічної фінансово-економічної політики сільськогосподарських підприємств ФС Ринкова полі- тика Управлінська полі- тика Кадрова політика Антикризова полі- тика Фінансова політика М ет а збільшення ринкової час- тки, зміцнен- ня ринкової позиції формування ефекти- вної управлінської моделі; впроваджен- ня індикативного планування підвищення «якос- ті» персоналу; оп- тимізація витрат на трудові ресурси підвищення фінансової стійкості; своєчасне виявлення кризових явищ зміцнення фінансового стану; акумулювання фі- нансових ресурсів для ін- вестиційної діяльності; підвищення прибутковості й фінансової стійкості Ф ін ан со во - ек он ом іч ні п ок аз - ни ки виручка від реалізації; мі- сткість ринку; частка на ри- нку система збалансова- них показників на основі розроблених стратегічних цілей продуктивність праці; середній рі- вень заробітної пла- ти інтегральний пока- зник за Татауро- вою; експрес мето- дики оцінки фінансової стійкості; рейтин- гові системи оцінки чистий прибуток, нерозпо- ділений прибуток, показ- ники рентабельності, лік- відності, оборотності, структури капіталу, коефі- цієнти боргу, фінансової стійкості За хо ди щ од о ре ал і- за ці ї виважена по- літика ціноу- творен- ня;пошук но- вих ринків збуту застосування страте- гічного фінансового планування; форму- вання інтегрованої інформаційної бази; реалізація конкурен- тних переваг контрактна форма найму; додаткове стимулю- вання; соціальний захист працівників; підтримка оптима- льної чисельності персоналу систематичний комплексний аналіз фінансово- господарської дія- льності створення й розвиток фінансової інфраструктури агропідприємств; забезпе- чення прозорості фінансо- вих потоків; фінансовий аналіз Практична реалізація комплексного фінансово-економічного підходу до забезпечення стабільності фун- кціонування й розвитку сільськогосподарських підприємств, вимагає прийняття комплексу заходів: − організація централізованого контролю за фінансовими потоками; − створення відділу стратегічного планування; − введення ефективної системи бюджетування, перехід на МСФО, автоматизація бюджетних процесів; − корегування фінансової стратегії агропідприємства у бік формування й використання довгострокових джерел фінансування; − створення превентивної системи раннього виявлення кризових явищ і їхнього запобігання (залучення зовнішніх аудиторських фірм і створення служб внутрішнього аудита фінансово-господарської діяль- ності); − створення спеціалізованого відділу по ризиках (чи залучення/підготовка фахівця з ризик-менеджменту), який повинен проводити облік впливу різних видів ризиків: природно-кліматичних, виробничих, фі- нансових, політичних, податкових і ін., а також формувати систему антикризових заходів; − цілеспрямована політика керівництва аграрного підприємства, що має на меті формування сприятливо- го середовища функціонування й розвитку. Основними напрямками забезпечення фінансової стійкості сільськогосподарських підприємств, у рам- ках реалізації комплексного фінансово-економічного підходу є: збалансованість фінансових потоків, стра- хування ризиків; оптимізація структури капіталу; раціональна позикова політика; формування фінансової інфраструктури аграрних підприємств. Запропонований комплексний підхід до забезпечення фінансової стійкості функціонування й розвитку агропідприємств, дозволяє створити єдину систему, що дозволяє ма- неврувати фінансовими потоками й використовувати переваги єдиного керування, що забезпечує фінансову прозорість, інвестиційну привабливість і сприяє стійкому розвитку підприємства. Висновки 1. В рамках стратегічного управління фінансовою стійкістю проведено бальну оцінку фінансового стану фінансово стійких та нестійких підприємств Запорізької обл., яка свідчить що не дивлячись на поточ- ну фінансову стійкість, підприємства не мають істотного фінансового потенціалу. Результати оцінки де- монструють неефективність управління дебіторською заборгованістю та низький рівень ефективності влас- ного капіталу. Фінансово не стійкі підприємства на даному етапі свого функціонування зовсім не мають за- пасу фінансового потенціалу. 2. Встановлено, що при реалізації обраної стратегії на сільськогосподарських підприємствах не відбу- вається детального розмежування тактичних цілей, показників оцінки рівня досягнення поставленої цілі та конкретизації заходів щодо її реалізації. Виявлено дуже низький рівень зворотного зв’язку між кері- вництвом та безпосередньо персоналом, що призводить до зниження якості реалізації сформованих страте- гічних цілей. 3. Сформовано комплексний фінансово-економічний підхід до забезпечення фінансової стійкості сільськогосподарських підприємств, що дозволяє на базі всебічного аналізу усієї сукупності бізнес- процесів, з метою забезпечення пропорційного розвитку, на основі раціонального використання переваг єдиного керування й наявних фінансових ресурсів досягати фінансово-стійкого рівня. Запропонований під- хід містить стратегічні напрямки діяльності, сформовану систему показників для оцінювання результатів, комплекс заходів для досягнення стратегічної мети. Проблемы материальной культуры – ЭКОНОМИЧЕСКИЕ НАУКИ 47 Джерела та література 1. Бланк И.А. Управление финансовой стабилизацией предприятия/ И.А. Бланк – К.: Ольга, 2003. – 483с. 2. Догиль Л.Ф. Хозяйственный риск и финансовая устойчивость предприятий АПК: Методологические и практические аспекты/ Л.Ф. Догиль. – Минск: БГЭУ, 1999. – 239с. 3. Ламбен Ж. Менеджмент, ориентированный на рынок: стратегический и операционный маркетинг/ Ж. Лам- бен; [Пер. с англ.]. – СПб.: Питер, 2005. – 796с. 4. Савицкая Г.В. Методика комплексного анализа хозяйственной деятельности/ Г.В. Савицкая. – М.: ИНФРА-М, 2001. – 288с. 5. Оцінка, аналіз, планування фінансового становища підприємства/ [Корецький М.Х., Кашенко О.Л., За- коморний та ін.]; під ред. Чупіса А.В. – Суми: Довкілля, 2001. – 404с. 6. Шеремет А. Д. Финансы предприятий: менеджмент и аналіз/ А.Д. Шеремет, А.Ф. Ионова. – М.: Инфра- М, 2004. – 537с. Наливайченко С.П. ЗАСТОСУВАННЯ МЕТОДІВ ІМІТАЦІЙНОГО МОДЕЛЮВАННЯ ПРИ АНАЛІЗІ РИЗИКІВ У СВІТОВІЙ ЕКОНОМІЦІ Вступ. Методи імітаційного моделювання набули широкого застосування у світовій економіці . Імітаційне моделювання, як інструмент експериментального дослідження складних економічних сис- тем, охоплює методологію створення моделей економічних систем, методи алгоритмізації та засоби про- грамних реалізацій імітаторів, планування, організацію і виконання за допомогою інформаційних техноло- гій експериментів з імітаційними моделями, машинну обробку даних та аналіз результатів. При цьому динамічні й стохастичні характеристики реальних процесів відображаються в моделі за до- помогою спеціально сконструйованих процедур. Під час вивчення підприємством сутності економічної проблеми необхідно звернути увагу на основні напрями використання імітаційного моделювання. Постановка задачі та аналіз проблеми. Узагальнюючи матеріали, наведені в низці літературних дже- рел (автори: Баканов М.І., Бланк І.О., Іванченко В.В., Любушин П.П., Ястремський О.І. та ін.), процес кіль- кісного аналізу ризику за допомогою методів імітаційного моделювання можна розподілити на сім кроків. Їхня сутність i послідовність подані на рис.1. В випадку застосування методів імітаційного моделювання здійснюється оцінка коливань вихідної ве- личини при випадкових змінах вхідних величин, достатньо детально, з урахуванням ступеня взаємозалеж- ності випадкових змін вхідних величин [3]. • КРОК 1. Формування моделі, здатної прогнозувати значення відповідних показників ефективності об’єкта (проекту) • КРОК 3. Визначення множини можливих (імовірних) значень ключових ар- гументів (чинників ризику) • КРОК 2. Вибір ключових аргументів (чинників ризику) об’єкта (проекту), що аналізується • КРОК 4. Визначення розподілу випадкових значень ключових аргументів (чинників ризику) • КРОК 6. Генерація випадкових сценаріїв, що ґрунтуються на системі прий- нятих гіпотез щодо можливих значень ключових чинників • КРОК 5. Виявлення відношень взаємозалежності (кореляції) між ключо- вими аргументами (чинниками ризику) Рис. 1. Процес кількісного аналізу ризику методами імітаційного моделювання Результати. Перший крок аналізу може полягати у формування моделі об’єкта (проекту), що розглядається. Другий крок здійснюється з метою визначення ключових аргументів (чинників ризику), зокрема, засто- совуючи метод аналізу чутливості (вразливості). Аналіз вразливості застосований щодо ряду чинників, які

Стратегічне управління як основа фінансової стійкості аграрних підприємств

Репозитарії

Схожі ресурси