Принципи дослідження міждисциплінарних проблем
Згуровский М., Панкратова Н. Системный анализ: Проблемы, методология, приложения. — К.: Наук. думка, 2005. — 743 с.
Gespeichert in:
| Datum: | 2007 |
|---|---|
| 1. Verfasser: | |
| Format: | Artikel |
| Sprache: | Ukrainian |
| Veröffentlicht: |
Видавничий дім "Академперіодика" НАН України
2007
|
| Schriftenreihe: | №2 |
| Schlagworte: | |
| Online Zugang: | http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/350 |
| Tags: |
Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
irk-123456789-350 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
irk-123456789-3502008-04-16T12:00:18Z Принципи дослідження міждисциплінарних проблем Злупко, С. Рецензії Згуровский М., Панкратова Н. Системный анализ: Проблемы, методология, приложения. — К.: Наук. думка, 2005. — 743 с. 2007 Article 0372-6436 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/350 uk №2 стор. 86-88 Видавничий дім "Академперіодика" НАН України |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| language |
Ukrainian |
| topic |
Рецензії Рецензії |
| spellingShingle |
Рецензії Рецензії Злупко, С. Принципи дослідження міждисциплінарних проблем №2 |
| description |
Згуровский М., Панкратова Н. Системный анализ: Проблемы,
методология, приложения. — К.: Наук. думка, 2005. — 743 с. |
| format |
Article |
| author |
Злупко, С. |
| author_facet |
Злупко, С. |
| author_sort |
Злупко, С. |
| title |
Принципи дослідження міждисциплінарних проблем |
| title_short |
Принципи дослідження міждисциплінарних проблем |
| title_full |
Принципи дослідження міждисциплінарних проблем |
| title_fullStr |
Принципи дослідження міждисциплінарних проблем |
| title_full_unstemmed |
Принципи дослідження міждисциплінарних проблем |
| title_sort |
принципи дослідження міждисциплінарних проблем |
| publisher |
Видавничий дім "Академперіодика" НАН України |
| publishDate |
2007 |
| topic_facet |
Рецензії |
| url |
http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/350 |
| series |
№2 |
| work_keys_str_mv |
AT zlupkos principidoslídžennâmíždisciplínarnihproblem |
| first_indexed |
2025-07-02T04:07:28Z |
| last_indexed |
2025-07-02T04:07:28Z |
| _version_ |
1836506676280164352 |
| fulltext |
86 ISSN 0372-6436. Вісн. НАН України, 2007, № 2
РецензIЇ
ПРИНЦИПИ ДОСЛІДЖЕННЯ МІЖДИСЦИПЛІНАРНИХ ПРОБЛЕМ
Згуровский М., Панкратова Н. Системный анализ: Проблемы,
методология, приложения. — К.: Наук. думка, 2005. — 743 с.
Сьогодні однією з прикмет наукової ме-
тодології є підвищений інтерес до
системного аналізу. Адже ускладнення
проблематики виживання людства потре-
бує поглиблених системних досліджень.
Саме нагальним питанням методології
сис темного аналізу і присвячена рецензо-
вана монографія.
Як підкреслено у передмові, книга є
спробою усунути невизначеності та су-
перечності у тлумаченні системної методо-
логії і викласти її у такому вигляді, який
дає змогу досліджувати «сучасні науково-
технічні і соціально-економічні проблеми
міждисциплінарного характеру за умов об-
межених часових, матеріальних та інших
видів ресурсів, наявності концептуальної
невизначеності та різних видів ризиків».
Отже, трактуючи системний аналіз з
універсальних позицій, автори вказують
на його застосування передусім до вивчен-
ня явищ та процесів різної природи. Влас-
не, це і визначило структуру дослідження,
у першому розділі якого розглядається
предмет системного аналізу. Сукупність
знання, стверджують М.З. Згуровський та
Н.Д. Панкратова, ще чітко не сформована,
а сфера застосування, предмет, методи
системного дослідження не можуть сприй-
матися однозначно. А тому на допомогу
має прийти пізнання історії науки та її ме-
тодології. Однак це виявилося слабкою
ланкою в рецензованій праці, де не
знайшли належного висвітлення здобутки
вітчизняних науковців.
Так, видатний український статистик
Д.П. Журавський ще 1846 року у роботі
«Про джерела і використання статистич-
них відомостей» писав, що у природі не
існує ні фізики, ні хімії, ні ботаніки, ні
зоології, ні політичної економії, ні теорії,
ні емпірії, ні синтезу, ні аналізу. Таку впо-
рядкованість вносить людина, оскільки
вона не здатна осягнути весь складний
навколишній світ. Про необхідність сис-
темного вивчення зовнішнього світу не
раз наголошував Іван Франко. У праці
М.І. Тугана-Барановського «Вплив полі-
тичної економії на природознавство та фі-
лософію» також із системних позицій
трактується наукове знання.
Як бачимо, у традиціях української нау -
ки послідовним було застосування систем-
ного підходу. І це варто було врахувати ав-
торам монографії. Значною мірою це сто-
сується і ноосферної теорії академіка Во-
лодимира Вернадського, який скористався
науковим відкриттям свого співвітчизни-
ка з енергетичної економіки Сергія Подо-
линського, що першим довів єдність люд-
ської праці та сонячної енергії. Шкода, але
М.З. Згуровський і Н.Д. Панкратова, до-
ISSN 0372-6436. Вісн. НАН України, 2007, № 2 87
кладно аналізуючи вчення В.І. Вернад-
ського, навіть не згадують імені його попе-
редника — С. Подолинського.
Ще більший подив викликає тверджен-
ня, за яким засновником праксеології був
польський учений Г. Котарбінський. На-
справді вперше основи праксеології виклав
український економіст і математик Євген
Слуцький у праці «Етюд до проблеми бу-
дування формально-праксеологічних засад
економіки», що була видана в 1926 р. ук-
раїнською та німецькою мовами Україн-
ською академією наук. Про це, до речі, зна-
ють у всьому світі, зокрема, Г. Котарбін-
ський не заперечував того, що розвиває ідеї
Є. Слуцького.
Загалом у рецензованій праці вітчизняні
вчені репрезентовані недостатньо, а якщо і
згадуються, то без вказівки на те, що вони
представляли українську науку (наприклад,
наукова школа академіка В.М. Глушкова).
Враховуючи дискусійність системної
методології і системології, автори книги
прагнули обґрунтувати свою версію систем-
них визначень. Цьому присвячено другий
розділ монографії, в якому рясно цитують
Дж. Кліра та інших англомовних авторів.
Спираючись на характеристику технічних і
виробничих об’єктів, наведено визначення
систем різної складності. З огляду на це
дещо збіднено аналіз різних за складністю
суспільно-економічних систем.
Натомість заслуговує на увагу розкриття
принципів, яких слід дотримувати у про-
цесі формування системної методології та
її практичної реалізації (принципи систем-
ної узгодженості, процедурної повноти,
функціональної оригінальності, інформа-
ційної взаємозалежності, цілеспрямованої
відповідності, функціональної раціональ-
ності, багатоцільової спільності, багатофак-
торної адаптації, процедурної відкритості,
раціональної доповнюваності).
Цінним у дослідженні є також визна-
чення типів раціональності — технічної,
соціальної, економічної, технологічної, ер-
гономічної, естетичної, юридичної, інфор-
маційної тощо. Таке розширене тлумачен-
ня раціональності допомагає оцінювати й
ана лізувати системи різної складності,
зокрема суспільно-економічні. Це потріб-
но відзначити хоча б тому, що досліджен-
ня М.З. Згуровського і Н.Д. Панкратової
спирається на системний аналіз техніко-
технологічних і природних систем, мате-
матичний апарат розкриття невизначе-
ності яких широко викладений у четвер-
тому і п’ятому розділах книги.
Інформаційному аналізу системних за-
дач автори присвятили шостий розділ мо-
нографії. Тут слід було б повніше й аргу-
ментованіше визначити класифікацію ін-
формації. Це сприяло б глибшому розу-
мінню систем різних типів, пізнанню їх
іє рархічності, структурно-функціональний
аналіз яких подано у сьомому розділі.
Щодо задач і методів системного аналізу
багатофакторних ризиків, які з’ясовую-
ться у восьмому розділі, то доцільно було
б скористатися надбанням української на-
укової школи економістів-математиків.
Ад же теорія ризиків досить добре розроб-
лена вітчизняними дослідниками.
Дев’ятий і десятий розділи монографії
зорієнтовані здебільшого на аналіз еконо-
мічних систем, передбачення їхнього роз-
витку за умов ускладнення суспільних
процесів. Передбачення, і передусім тех-
нологічне, справедливо зазначають авто-
ри, набуває значення важливої методології
інноваційного та соціально-економічного
роз витку сучасного суспільства як на на-
ціональному чи регіональному рівнях, так
і на рівні окремих галузей промисловості,
великих організацій та компаній. Справді,
у сучасному світі прогресивні технології
відіграють визначальну роль у забезпечен-
ні конкурентоспроможності економіки, від
якої чималою мірою залежить доля ук-
раїнської державності. Адже Україна ус-
88 ISSN 0372-6436. Вісн. НАН України, 2007, № 2
падкувала застарілі технології в усіх сфе-
рах економіки, а тому переведення її на ін-
новаційний шлях розвитку — історична
необхідність.
У цьому контексті системний аналіз ін-
новаційного процесу, який запропонували
автори рецензованої монографії, має прин-
ципове значення. Цінним є також те, що
структура системних взаємозв’язків су-
б’єктів інноваційної діяльності стосується
різних рівнів функціонування економічних
систем. Хочеться вірити, що цим аналізом
скористаються економісти, зокрема ті, хто
досліджує інноваційні процеси на націо-
нальному та регіональному рівнях. Систем-
ний аналіз потребує багатовимірного під-
ходу до інноваційної діяльності. Це слід
мати на увазі, розробляючи стратегії інно-
ваційного розвитку економіки регіонів.
Відзначимо, що у книзі наведені конкретні
приклади і моделі системного передбачен-
ня у сфері інноваційного розвитку.
Завершується дослідження форму-
люванням принципового питання: оскіль ки
методологія системного передбачення склад-
на, а її практичне втілення пов’язане зі
значними витратами, то чи не простіше за-
купити результати її застосування в анало-
гічних галузях інших країн і використати
їх для себе. «Це, — твердять автори, — не-
можливо ... Кожна країна, і передусім Ук-
раїна, приречені займатися проблемами
свого інноваційного розвитку самостійно...
Згенеровані технології, котрі будуть ство-
рюватися за допомогою такого підходу, ре-
волюційно вплинуть на промисловість, еко-
номіку, суспільство і навколишнє середо-
вище протягом найближчих десятиліть».
Цей висновок можна вважати фундамен-
тально-конструктивним. Автори наголошу-
ють: необхідно посилити концентрацію зу-
силь нації на створенні і впровадженні ін-
новаційних технологій на основі системної
методології. Усе це визначає теоретичне і
прикладне наповнення рецензованого до-
слідження.
Незважаючи на те, що книга М.З. Згу-
ровського і Н.Д. Панкратової є витвором
українських учених і вийшла друком у ви-
давництві НАН України, але державною
мовою у ній знехтували: є лише анотація,
вміщена між російською та англійською,
цими мовами подано і зміст. Друкувати
його українською авторам, редакторам і
видавцям, мабуть, видалося зайвим. Шко-
да, що доводиться про це говорити, рецен-
зуючи загалом ґрунтовне наукове дослі-
дження.
С. ЗЛУПКО,
доктор економічних наук,
головний науковий співробітник
Інституту регіональних досліджень
НАН України (Львів)
|