Громадянське суспільство як категорія етнополітології

Громадянське суспільство як категорія етнополітології

У статті «громадянське суспільство» розглядається як категорія етнополітології, акцентується увага на визначальному впливі громадянського суспільства на формування сучасної нації....

Повний опис

Збережено в:
Бібліографічні деталі
Дата:2010
Автор: Ходаківський, М.Д.
Формат: Стаття
Мова:Ukrainian
Опубліковано: Інститут держави і права ім. В.М. Корецького НАН України 2010
Назва видання:Держава і право
Теми:
Політичні науки
Онлайн доступ:http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/35002
Теги: Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
Назва журналу:Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Цитувати:Громадянське суспільство як категорія етнополітології / М.Д. Ходаківський // Держава і право. — 2010. — Вип. 50. — С. 689-692. — Бібліогр.: 12 назв. — укp.

Репозитарії

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
id irk-123456789-35002
record_format dspace
spelling irk-123456789-350022012-06-15T12:09:07Z Громадянське суспільство як категорія етнополітології Ходаківський, М.Д. Політичні науки У статті «громадянське суспільство» розглядається як категорія етнополітології, акцентується увага на визначальному впливі громадянського суспільства на формування сучасної нації. В статье «гражданское общество» рассматривается как категория этнополитологии, акцентируется внимание на определяющем влиянии гражданского общества на формирование современной нации. In the article «civil society» is considered as a category ethnopolitology, emphasized the decisive influence of civil society on the formation of modern nation. 2010 Article Громадянське суспільство як категорія етнополітології / М.Д. Ходаківський // Держава і право. — 2010. — Вип. 50. — С. 689-692. — Бібліогр.: 12 назв. — укp. 1563-3349 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/35002 uk Держава і право Інститут держави і права ім. В.М. Корецького НАН України
institution Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection DSpace DC
language Ukrainian
topic Політичні науки
Політичні науки
spellingShingle Політичні науки
Політичні науки
Ходаківський, М.Д.
Громадянське суспільство як категорія етнополітології
Держава і право
description У статті «громадянське суспільство» розглядається як категорія етнополітології, акцентується увага на визначальному впливі громадянського суспільства на формування сучасної нації.
format Article
author Ходаківський, М.Д.
author_facet Ходаківський, М.Д.
author_sort Ходаківський, М.Д.
title Громадянське суспільство як категорія етнополітології
title_short Громадянське суспільство як категорія етнополітології
title_full Громадянське суспільство як категорія етнополітології
title_fullStr Громадянське суспільство як категорія етнополітології
title_full_unstemmed Громадянське суспільство як категорія етнополітології
title_sort громадянське суспільство як категорія етнополітології
publisher Інститут держави і права ім. В.М. Корецького НАН України
publishDate 2010
topic_facet Політичні науки
url http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/35002
citation_txt Громадянське суспільство як категорія етнополітології / М.Д. Ходаківський // Держава і право. — 2010. — Вип. 50. — С. 689-692. — Бібліогр.: 12 назв. — укp.
series Держава і право
work_keys_str_mv AT hodakívsʹkijmd gromadânsʹkesuspílʹstvoâkkategoríâetnopolítologíí
first_indexed 2025-07-03T16:10:03Z
last_indexed 2025-07-03T16:10:03Z
_version_ 1836642733816545280
fulltext М. Д. ХОДАКІВСЬКИЙ. ГРОМАДЯНСЬКЕ СУСПІЛЬСТВО ЯК КАТЕГОРІЯ ЕТНОПОЛІТОЛОГІЇ У статті «громадянське суспільство» розглядається як категорія етнополі­ тології, акцентується увага на визначальному впливі громадянського суспільства на формування сучасної нації. Ключові слова: громадянське суспільство, держава, нація. В статье «гражданское общество» рассматривается как категория этно поли­ тологии, акцентируется внимание на определяющем влиянии гражданского общества на формирование современной нации. Ключевые слова: гражданское общество, государство, нация. In the article «civil society» is considered as a category ethnopolitology, emphasized the decisive influence of civil society on the formation of modern nation. Keywords: civil society, state, nation. Понятійно­категоріальний­апарат­етнополітології,­як­і­будь­якої­іншої­науки,­ з­одного­боку­є­ключем­до­розуміння­суті­проблем,­які­вирішуються­в­етнополі­ тологічній­ царині,­ з­ іншого­ –­ засобом­ нарощування­ етнополітологічних­ знань.­ Етнополітологія­ користується­ термінологічним­ апаратом­ багатьох­ суспільних­ наук,­зокрема­політології,­етнології,­філософії,­етнографії,­соціології,­психології,­ історії,­тощо.­Картунов­та­Маруховська­запропонували­розподіл­поня­тійно­кате­ горіального­апарату­етнополітології­на­дві­великі­групи:­загальнонаукові­та­суто­ етнополітологічні­категорії1.­За­цією­класифікацією­«громадянське­суспільство»­ належить­до­першої­групи.­Універсальність­категорії­«громадянське­суспільство»­ підтверджується­тим,­що­ми­зустрічаємо­її­в­філософських,­соціологічних,­еконо­ мічних,­політологічних­та­ інших­галузевих­роботах.­В­межах­ загальної­політо­ логії­дискурс­громадянського­суспільства­також­досить­поширений.­Захищаються­ дисертації,­ пишуться­ монографії,­ жоден­ підручник­ з­ політології­ не­ обходиться­ без­теми­«Громадянське­суспільство»,­а­Гаджиєв­взагалі­свій­курс­«Введення­в­ політичну­науку»­розпочинає­з­розгляду­саме­громадянського­суспільства2. Дослідження­ аспектів­ громадянського­ суспільства­ в­ етнополітології­ не­ на­стіль­ки­ поширене,­ хоча,­ в­ ряді­ робіт­ як­ вітчизняні­ так­ і­ зарубіжні­ вчені­ інтуїтивно­ пов’язують­ громадянське­ суспільство­ з­ етнонаціональною­ проблематикою.­Можемо­назвати­зокрема­роботи­Е.Позднякова3,­Ю.­Римаренка4,­ Е.­Шилза5.­ При­ цьому­ вивчення­ громадянського­ суспільства­ сприяє­ дослідженню­ різноманітних­національно­культурних­товариств­та­інших­форм­самоорганізації­ національних­ меншин,­ оскільки­ вони­ є­ його­ складовою­ частиною.­ Великий­ потен­ціал­ вбачається­ у­ використанні­ практики­ громадянського­ суспільства­ як­ засобу­подолання­етнічних­конфліктів­в­середині­держави.­Але,­найголовнішим,­ на­нашу­думку,­є­те,­що­розгляд­громадянського­суспільства­в­контексті­етнопо­ літологічного­дискурсу­за­допомогою­методологічного­арсеналу­етнополітології­ та­в­межах­її­предмету­сприятиме­розкриттю­сутності­як­власне­громадянського­ суспільства,­так­і­ряду­основних­етнополітологічних­категорій,­зокрема­«нації».­ 689Юридичні і політичні науки ©­ ХОДАКІВСЬКИЙ Михайло Дмитрович­ –­ кандидат­ політичних­ наук,­ старший­ науковий­співробітник­Інституту­держави­і­права­ім.­В.М.­Корецького­НАН­України Дослідники­вирізняють,­як­мінімум,­два­виміри­громадянського­суспільства­ –­соціальний­або­духовно­інтелектуальний­та­інституційний,­маючи­на­увазі,­що­ громадянське­суспільство,­з­одного­боку,­є­безпосереднім­засобом­буття­великої­ частки­сучасного­людства,­з­іншого­–­воно­виступає­як­певний­соціальний­ідеал­і­ перспектива­ розвитку6.­ Відповідно,­ громадянське­ суспільство­ являє­ собою­ діалек­тичну­єдність­цих­двох­начал.­Соціальний­«зріз»­громадянського­суспіль­ ства­ –­ це,­ в­ широкому­ розумінні,­ його­ історичний­ досвід,­ що­ визначає­ базові­ параметри­можливостей­політичної­системи.­В­свою­чергу­загальні­уявлення­про­ світ,­цінності,­орієнтації­норми­поведінки,­національно­психологічні­особливості­ розвивають­політичні­ традиції­народу,­формують­механізми­ інтеграції­ і­ зв’язку­ різних­структурних­елементів,­виробляють­алгоритми­соціальної­інтеграції. При­ цьому­ аксіологічна­ сторона­ ідеї­ громадянського­ суспільства­ зрозуміла,­ загальна­ і­ універсальна.­Його­ цінність­ для­ сучасної­ демократичної­ держави­ не­ ставиться­ під­ сумнів­ науковою­ спільнотою.­ Питання­ громадянської­ свободи,­ приватної­ власності,­ незалежного­ суду­ є­ необхідними­ умовами­ формування­ громадянського­суспільства. А­от­інституційний­вимір­громадянського­суспільства­не­настільки­очевидний­ для­ розповсюдження.­ Постає­ питання,­ чи­ існують­ в­ кожному­ суспільстві­ які­ небудь­ функціональні­ аналоги­ тим­ соціокультурним­ механізмам­ формування­ громадянського­ суспільства,­ які­ характерні­ для­ європейських­ країн.­ У­ даному­ контексті­ термін­ «інститут»­ означає­ елемент­ соціального­ структури,­ історичну­ форму­ організації­ та­ регулювання­ суспільного­життя.­Сучасні­ або­ «нові­ інсти­ туціоналісти»­ залучають­ до­ політологічного­ аналізу­ не­ лише­ найсуттєвіші­ інститути­ –­ державу,­ уряд,­ парламент,­ партії­ та­ бюрократію,­ а­ й­ інститути­ так­ званого­ «другого­ порядку»,­ а­ також­ неформальні­ інститути.­ Звернення­ до­ категорії­ політичних­ інститутів­ відбувається­ одночасно­ з­ вивченням­ поведінки­ діючих­політичних­акторів,­яка­переважно­вивчається­у­системі­координат­теорії­ раціонального­вибору7.­ Тому,­не­дивлячись­на­поширення­так­званого­«модерністського­проекту»,­що­ характеризується­ індустріалізацією,­ раціоналізацією,­ зростанням­ поділу­ праці,­ урбанізацією­тощо,­різні­культурні­традиції,­національна­специфіка­впливають­на­ глибину­цих­процесів­ та­ їх­ вплив­ на­ суспільний­ розвиток.­Міра­ впливу­ такого­ проекту­ залежить­ від­ інтерпретаційних­ можливостей­ культури,­ від­ того,­ які­ умови­його­розповсюдження­в­певній­соціокультурній­цілісності.­ В­цьому­аспекті­виправданим­уявляється­погляд­на­громадянське­суспільство­ як­ на­ своєрідну­ культурну­ проблему.­Концепція­ громадянського­ суспільства­ це­ витвір­так­званого­західного,­євроатлантичного­світу,­який­відображає­та­виражає­ саме­ цей­ історичний­ досвід.­ Отже­ її­ універсальне­ застосування,­ принаймні,­ повин­но­бути­обґрунтоване.­Відповідно­виникають­сумніви­у­можливості­засто­ сування­ цієї­ концепції­ до­ незахідних­ суспільств,­ в­ якості­ універсального­ інструменту­наукового­пізнання,­як­це­було­проілюстровано­пристосуванням­до­ вивчення­ країн­ «третього­ світу»­модифікацією­ ідеї­ «держава­нація».­Проблема­ відносин­ суспільства­ і­ держави­ також­ всезагальна,­ однак­ виникають­ сумніви­ в­ адекватності­ концепції­ громадянського­ суспільства­ до­ таких­ відносин­ у­ незахідному­світі.­Громадянське­суспільство­Заходу­вирізняється­своїм­генезисом­ (органічно­сформувалось­протягом­довгого­історичного­періоду,­методом­проб­і­ помилок)­ та­ типом­ (розвиток­ в­ межах­ антично­християнської­ цивілізації­ з­ її­ специфічними­традиціями).­ 690 Держава і право • Випуск 50 Таким­чином,­ми­виходимо­на­дві­основні­проблеми­універсального­застосу­ вання­концепції­та­реального­формування­громадянського­суспільства­–­культур­ ну­прийнятність­і­громадянську­консолідацію,­а­це­вже­проблематика­«нації».­На­ думку­Федотова­нація­–­не­расова­і­навіть­не­етнографічна­категорія.­Це­категорія­ насамперед­культурна,­а­лише­потім­–­політична.­Він­визначає­націю­як­співпа­ діння­держави­і­культури.­Там­де­все,­або­майже­все­коло­даної­культури­охоплене­ однією­політичною­організацією,­і­де­всередині­є­місце­для­пануючої­культури,­ там­утворюється­те,­що­ми­називаємо­нацією8.­ Для­Позднякова­малопереконливим­є­відділення­культури­від­політики­і­дер­ жави.­ Політика­ є­ частина­ культури­ народу,­ суспільства,­ нації.­ Держава­ це­ та­ «оболонка»,­в­межах­якої­і­відбувається­все­культурне­життя­суспільства.­Звідси,­ запропонована­ дихотомія­ «держава­ –­ громадянське­ суспільство»­ як­ втілення­ нації,­ повною­ мірою­ вирішує­ проблему­ зв’язку­ нації­ і­ культури,­ оскільки­ громадянське­суспільство­і­є­власне­те,­що­включає­в­себе­в­якості­невід`ємних­ компонентів­і­спільну­мову,­і­спільне­соціально­економічне­і­політичне­життя,­і­ мистецтво,­і­літературу,­і­філософію,­тобто­все,­що­обіймає­поняття­культури9. Можна­вважати­класичним­введене­професором­Лондонської­школи­економіки­ Е.­ Смітом­ розрізнення­ нації­ західного­ і­ східного­ типу,­ які­ різняться­ за­ своїми­ основними­ознаками.­Якщо­для­нації­східного­типу­є­наявність­спільної­етнічної­ історії,­ походження­ від­ одного,­ часто­ міфічного­ предка,­ то­ для­ нації­ західної­ головне­ –­ наявність­ спільних­ і­ рівних­ громадянських­ прав­ і­ свобод10.­ Західна­ нація­ в­ цьому­ випадку­ уявляється­ нерозривною­ єдністю­ держави­ і­ грома­ дянського­ суспільства,­ що­ об’єднана­ громадянською­ культурою,­ яка­ виникла­ органічно­ на­ ґрунті­ перетворення­ станових­ субкультур­ навколо­ високої­ націо­ нальної­ культури,­ що­ базувалась­ на­ принципах­ протестантської­ етики,­ індиві­ дуалізму,­та­вільної­конкуренції. Нація­західного­типу­має­своєю­передумовою­наявність­рівних­грома­дянсь­ ких­прав,­ а­ тому­утворення­ і­формування­нації­ є­політичним­процесом,­ а­ сама­ нація­–­нерозривною­єдністю­держави­і­громадянського­суспільства.­Не­етнічні­ фактори­лежать­в­основі­будь­якої­нації­(немає­моноетнічних­націй),­а­головним­ чином­фактори­політичні,­де­стрижневою,­формуючою­та­закріплюючою­силою­ виступає­ держава,­ що­ слідує­ чітко­ усвідомленій­ загальнонаціональній­ ідеї.­ Грома­­дянське­ суспільство,­ як­ складова­ частина­ нації,­ найкращим­чином­ відоб­ ражає­ політичність­ кожної­ нації.­ Деякі­ автори­ навіть­ стали­ ототожнювати­ громадянське­суспільство­і­націю,­зазначаючи,­що­«громадянське­суспільство­це,­ власне,­і­є­нація»11. Таким­чином­нація­виявляє­себе­через­двоєдиність­держави­та­грома­дянського­ суспільства.­ Органічний­ зв’язок­ між­ державою,­ суспільством­ та­ його­ громадянином­ –­ не­ стільки­ матеріальний,­ як­ політичний,­ культурний­ та­ духовний12. Держава­ утворюється­ на­ етнічній­ основі,­ але­ в­ державному­ житті­ етнічні­ цінності­втрачають­безпосередньо­визначальний­характер,­через­те,­що­держава­ має­cправу­з­громадянином,­а­її­принципи­–­універсалізм­та­загальність.­В­про­ цесах­ розбудови­ держави­ нація­ (за­ об`єктивними­ причинами)­ стає­ насамперед­ соціально­політичною,­а­не­культурно­національною­спільнотою.­Цілком­розви­ нена­нація­мусить­бути­одночасно­і­культурною­і­політичною­єдністю.­Держава­є­ зовнішньою­формою­нації.­За­умов­існування­поліетнічного­суспільства­держава­ також­ об’єктивно­ має­ бути­ соціальною­ (всенародною),­ тобто­ повинен­ прива­ 691Юридичні і політичні науки лювати­такий­тип­організації­державного­і­громадського­життя,­що­заснований­на­ пріоритеті­соціальних­цінностей,­насамперед­прав­людини­на­«гідне­життя»,­який­ характеризується­ зростанням­ відповідальності­ держави­ за­ добробут,­ розвиток­ і­ безпеку­ її­ громадян,­ що­ здійснюється­ через­ потужну­ соціальну­ політику,­ яка­ охоплює­все­суспільство. Громадянське­ суспільство­ та­ держава­ як­ дві­ головні­ складові­ нації­ знахо­ дяться­таким­чином­у­стані­суперечливої­взаємодії­та­взаємовпливу.­Характер­цієї­ взаємодії­залежить­від­природи,­ступеню­розвитку­громадянського­суспільства­та­ його­ інститутів,­ стадії­ його­ розвитку,­ його­ здібності­ впливати­ на­ політичні­ інститути­та­державні­структури.­Нація­існує­там­і­тоді,­де­й­коли­є­в­наявності­ два­ її­ необхідні­ компоненти­–­держава­ та­ громадянське­ суспільство­в­ їх­нероз­ ривній­єдності.­ 1.­ Етнополітололгія­ (понятійно­категоріальний­ аппарат)­ //­ Мала­ енциклопедія­ етно­дер­жавознавства.­ –­ К.:­ Довіра:­ Генеза,­ 1996.­ –­ С.­ 497.­ 2. Гаджиев К.С.­ Поли­ти­ ческая­ наука.­ –­ 2­е­ изд.­ –­М.:­Международные­ отношения,­ 1992.­ –­ 400­ с.­3.­Поздня­ ков Э.А.­Нация.­Национализм.­Национальные­интересы.­–­М.:­АО­Издательская­группа­ «Прогресс»­«Культура»,­1994.­–­С.­25­29.­4.­Основи­етнодержавознавства.­Підручник­/­ За­ред.­Ю.І.­Римаренка.­–­К.:­Либідь,­1997.­–­С.­26­–28.­5.­Шилз Е.­Нація,­національність,­ націоналізм­і­громадянське­суспільство­//­Незалежний­культурологічний­часопис­«Ї»,­–­ число­21­«Громадянське­суспільство».­–­2001.­–­С.­79­101.­6.­Громадянське­суспільство:­ ідеологія­ і­ реальність­ (Мокляк­М.,­ Барков­В.,­Корнілов­Ю,­Лазоренко­О.­ та­ ін).­ –­К.­ Інститут­філософії.­–­1997.­–­С.­42.­7.­Романюк А.С.­Порівняльний­аналіз­політичних­ систем­країн­Західної­Європи:­інституційний­вимір:­Автореф.­дис.­…­д­ра­політ.­наук­/­ А.С.­Романюк;­Львів.­нац.­ун­т­ім.­І.Франка.­–­Л.,­2008.­–­С.­8.­8.­Федо тов Г.П.­Судьба­ и­ грехи­ России.­ В­ 2­х­ т.­ –­ Т.­ 2.­ –­ Спб.,­ 1992.­ –­ С.­ 245.­ 9.­Позд няков Э.А.­ Там­ само.­ 10.­Сміт Е.­ Національна­ ідентичність.­ –­ Пер­ з­ англ.­ –­ К.:­ Основи.­ –­ 1994.­ –­ С.­61.­ 11.­Феномен­нації:­основи­життєдіяльності­/­Б.В.­Попов,­В.О.­Ігнатов,­М.Т.­Сте­пико­та­ ін.­–­К.:­Товариство­«Знання»,­1998.­–­С.­166.­12.­Основи­етно­держа­вознавства.­–­Там­ само. 692 Держава і право • Випуск 50 Розділ 10. ПОЛІТИЧНІ НАУКИ М. Д. ХОДАКІВСЬКИЙ. ГРОМАДЯНСЬКЕ СУСПІЛЬСТВО ЯК КАТЕГОРІЯ ЕТНОПОЛІТОЛОГІЇ

Схожі ресурси