Глобалізація та її вплив на політичну систему суспільства

Глобалізація та її вплив на політичну систему суспільства

Аналізуються процеси фунціонування політичних систем в умовах глобалізаційного розвитку. Розглянуті проблеми трансформаційних змін держави, політичних партій та інших складових політичної системи. Обгрунтовано важливість політичних та право­вих чинників в умовах глобального розвитку світу....

Повний опис

Збережено в:
Бібліографічні деталі
Дата:2010
Автор: Співак, В.М.
Формат: Стаття
Мова:Ukrainian
Опубліковано: Інститут держави і права ім. В.М. Корецького НАН України 2010
Назва видання:Держава і право
Теми:
Політичні науки
Онлайн доступ:http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/35008
Теги: Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
Назва журналу:Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Цитувати:Глобалізація та її вплив на політичну систему суспільства / В.М. Співак // Держава і право. — 2010. — Вип. 50. — С. 783-791. — Бібліогр.: 22 назв. — укp.

Репозитарії

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
id irk-123456789-35008
record_format dspace
spelling irk-123456789-350082012-06-15T12:14:55Z Глобалізація та її вплив на політичну систему суспільства Співак, В.М. Політичні науки Аналізуються процеси фунціонування політичних систем в умовах глобалізаційного розвитку. Розглянуті проблеми трансформаційних змін держави, політичних партій та інших складових політичної системи. Обгрунтовано важливість політичних та право­вих чинників в умовах глобального розвитку світу. Анализируются процессы функционирования политических систем в условиях глобализационного развития. Рассмотрены проблемы трансформационных изменений государства, политических партий и других составляющих политической системы. Обосновано значение политических и правовых составляющих в условиях глобализационного развития мира. Processes of functioning of political systems in the conditions of globalization develop­ment are analyzed. Problems transformational changes of the state, political parties and other components of political system are considered. Value of political and legal components in the conditions of globalization development of the world is proved. 2010 Article Глобалізація та її вплив на політичну систему суспільства / В.М. Співак // Держава і право. — 2010. — Вип. 50. — С. 783-791. — Бібліогр.: 22 назв. — укp. 1563-3349 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/35008 uk Держава і право Інститут держави і права ім. В.М. Корецького НАН України
institution Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection DSpace DC
language Ukrainian
topic Політичні науки
Політичні науки
spellingShingle Політичні науки
Політичні науки
Співак, В.М.
Глобалізація та її вплив на політичну систему суспільства
Держава і право
description Аналізуються процеси фунціонування політичних систем в умовах глобалізаційного розвитку. Розглянуті проблеми трансформаційних змін держави, політичних партій та інших складових політичної системи. Обгрунтовано важливість політичних та право­вих чинників в умовах глобального розвитку світу.
format Article
author Співак, В.М.
author_facet Співак, В.М.
author_sort Співак, В.М.
title Глобалізація та її вплив на політичну систему суспільства
title_short Глобалізація та її вплив на політичну систему суспільства
title_full Глобалізація та її вплив на політичну систему суспільства
title_fullStr Глобалізація та її вплив на політичну систему суспільства
title_full_unstemmed Глобалізація та її вплив на політичну систему суспільства
title_sort глобалізація та її вплив на політичну систему суспільства
publisher Інститут держави і права ім. В.М. Корецького НАН України
publishDate 2010
topic_facet Політичні науки
url http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/35008
citation_txt Глобалізація та її вплив на політичну систему суспільства / В.М. Співак // Держава і право. — 2010. — Вип. 50. — С. 783-791. — Бібліогр.: 22 назв. — укp.
series Держава і право
work_keys_str_mv AT spívakvm globalízacíâtaíívplivnapolítičnusistemususpílʹstva
first_indexed 2025-07-03T16:10:23Z
last_indexed 2025-07-03T16:10:23Z
_version_ 1836642755345907712
fulltext 783Юридичні і політичні науки В. М. СПІВАК. ГЛОБАЛІЗАЦІЯ ТА ЇЇ ВПЛИВ НА ПОЛІТИЧНУ СИСТЕМУ СУСПІЛЬСТВА Аналізу ють ся про це си фунціону ван ня політич них си с тем в умо вах гло балізаційно го роз вит ку. Роз г ля нуті про бле ми транс фор маційних змін дер жа ви, політич них партій та інших скла до вих політич ної си с те ми. Об грун то ва но важ ливість політич них та пра во­ вих чин ників в умо вах гло баль но го роз вит ку світу. Клю чові сло ва: гло балізація, політич на си с те ма, дер жа ва, пра во ве ре гу лю ван ня, політи ка. Ана ли зи ру ют ся про цес сы функ ци о ни ро ва ния по ли ти че с ких си с тем в ус ло ви ях гло ба­ ли за ци он но го раз ви тия. Рас смо т ре ны про бле мы транс фор ма ци он ных из ме не ний го су­ дар ст ва, по ли ти че с ких пар тий и дру гих со став ля ю щих по ли ти че с кой си с те мы. Обос­ но ва но зна че ние по ли ти че с ких и пра во вых со став ля ю щих в ус ло ви ях гло ба ли за ци он но го раз ви тия ми ра. Клю че вые сло ва: гло ба ли за ция, по ли ти че с кая си с те ма, го су дар ст во, пра во вое ре гу­ ли ро ва ние, по ли ти ка. Processes of functioning of political systems in the conditions of globalization develop­ ment are analyzed. Problems transformational changes of the state, political parties and other components of political system are considered. Value of political and legal components in the conditions of globalization development of the world is proved. Key words: globalization, political system, the state, legal regulation, a policy. Будь­яке­з­ існу­ю­чих­нині­суспільств,­яв­ляє­со­бою­цілісне­ут­во­рен­ня­взаємо­ пов’яза­них­між­со­бою­підси­с­тем,­які­постійно­підда­ють­ся­взаємовпли­ву­та­роз­ви­ ва­ють­ся.­Кож­на­з­них­має­свою­струк­ту­ру,­функції,­за­вдан­ня­і­є­ха­рак­тер­ною­для­ пев­но­го­суспільства.­Політич­на­си­с­те­ма­є­однією­з­та­ких­підси­с­тем­суспільства.­У­ кожній­країні­політич­на­си­с­те­ма­фор­мується,­роз­ви­вається­а­то­й­пе­ре­тво­рюється­ на­ ос­нові­ влас­но­го,­ не­по­втор­но­го­ при­род­но­го,­ соціаль­но­го,­ еко­номічно­го­ та­ ду­хов­но­го­ се­ре­до­ви­ща,­ вла­с­ти­вих­ для­ країни­ відно­син,­ політич­них­ об­ста­вин,­ досвіду­і­тра­дицій,­які­по­своєму­є­унікаль­ни­ми.­То­му­і­політичні­си­с­те­ми­є­різни­ ми,­ма­ють­свою­світо­ву­ти­по­логію. У­ су­час­но­му­ ро­зумінні,­ політич­на­ на­ука­ роз­гля­дає­ політич­ну­ си­с­те­му­ як­ цілісну­мно­жи­ну­пев­ної­кількості­еле­ментів,­що­в­свою­чер­гу­ви­ма­гає­на­яв­ності­ чин­ників,­які­її­ор­ганізо­ву­ють­у­цілісне­яви­ще­та­ут­ри­му­ють­у­ро­бо­чо­му­стані.­У­ ме­жах­ кон­крет­ної­ країни,­ політич­на­ си­с­те­ма,­ за­вдя­ки­ пра­во­вим,­ соціаль­но­ політич­ним,­ еко­номічним,­ та­ мо­раль­но­пси­хо­логічним­ чин­ни­кам,­ вста­нов­лює­ ха­рак­тер­ взаємодії­ політич­них­ інсти­тутів,­ за­без­пе­чує­ цілісність­ політич­них­ зв’язків,­ви­роб­ляє­стра­тегічні­на­прям­ки­сво­го­існу­ван­ня. Ос­мис­лен­ню­ по­нят­тя­ «політич­на­ си­с­те­ма»,­ пов’яза­них­ з­ нею­ інсти­тутів­ та­ про­цесів,­еле­ментів­їх­функціону­ван­ня,­пер­ма­нент­но­му­про­це­су­їх­роз­вит­ку,­при­ свя­ти­ли­ свої­ праці­ кла­си­ки­ політич­ної­ на­уки­ Г.­ Ал­монд,­ Д.­ Істон,­ П.­ Бурдьє,­ М.­Ве­бер,­Т.­Пар­сонс,­ряд­відо­мих­вітчиз­ня­них­вче­них­Ю.­Шем­шу­чен­ко,­І.­Кресіна,­ В.­Гор­ба­тен­ко,­В.­Бабкін,­В.­Ка­фарсь­кий,­В.­Цвєтков,­О.­Біло­рус,­Ф.­Ру­дич,А.­Біло­ ус­та­інші,­російські­дослідни­ки­Ю.­Ти­хо­ми­ров,­В.­Чіркін,­В.­Пу­га­чов,­А.Со­ловй­ ов­та­інші. Так,­у­своїх­досліджен­нях­Т.­Пар­сонс­дійшов­вис­нов­ку,­що­суспільство­яв­ляє­ ©­СПІВАК Віктор Ми ко лай о вич­ –­ кан­ди­дат­ політич­них­ на­ук,­ до­цент,­ док­то­рант­ Інсти­ту­ту­дер­жа­ви­і­пра­ва­ім.­В.­М.­Ко­рець­ко­го­НАН­Ук­раїни 784 Держава і право • Випуск 50 со­бою­взаємодію­чо­ти­рь­ох­підси­с­тем:­еко­номічної,­політич­ної,­соціаль­ної­і­ду­хов­ ної,­ які­ пе­ре­бу­ва­ють­між­ со­бою­у­ відно­си­нах­ взаємо­за­леж­ності­ і­ взаємо­обміну.­ Політич­на­ си­с­те­ма­в­йо­го­ро­зумінні,­ –­це­ склад­на­ су­купність­впли­ву­лідерів­на­ лю­дей­че­рез­ор­га­ни­вла­ди­в­рам­ках­рег­ла­мен­ту­пра­во­вих­пра­вил­політич­ної­гри,­ яка­скла­дається­з­виз­на­чен­ня­цілей,­прий­нят­тя­рішень,­і­їх­ре­алізації­за­до­по­мо­гою­ мобілізації­ різних­ ре­сурсів.­ Г.­ Ал­монд­ відо­мий­ як­ роз­роб­ник­ струк­тур­но­ функціональ­но­го­ ме­то­ду­ досліджен­ня­ політич­них­ си­с­тем,­ який­ ос­нов­ну­ ува­гу­ звер­тав­на­ме­ханізми­взаємодії­еле­ментів­політич­ної­си­с­те­ми.­Д.­ Істон­виз­на­чав­ політич­ну­си­с­те­му­як­«взаємодії,­за­до­по­мо­гою­яких­вла­да­роз­поділяє­в­суспільстві­ цінності»,­які­виз­на­ють­ся­всім­суспільством.­За­йо­го­те­орією,­політич­на­си­с­те­ма­ яв­ляє­со­бою­пев­ний­«чор­ний­ящик»,­у­яко­му­відбу­вається­кон­вер­тація­«входів»­ (суспільних­про­по­зицій)­у­«ви­хо­ди»­(рішен­ня).­За­ли­ша­ю­чи­за­ме­жа­ми­досліджень­ внутрішню­струк­ту­ру,­Д.­Істон­ак­цен­тує­ува­гу­на­взаємодії­політич­ної­си­с­те­ми­із­ зовнішнім­се­ре­до­ви­щем1. По­нят­тя­ «політич­на­ си­с­те­ма­ суспільства»­ не­ є­ про­дук­том­ ли­ше­ політич­ної­ на­уки,­має­нині­декілька­тлу­ма­чень.­По­сту­по­ве­йо­го­ви­о­крем­лен­ня­і­за­про­ва­д­жен­ ня­на­да­ло­змо­гу­політичній­і­юри­дичній­на­уці­про­ник­ну­ти­в­гли­би­ни­політич­ної­ дійсності.­Фор­му­ван­ня­но­вої­па­ра­диг­ми­що­до­політич­ної­сфе­ри,­по­пер­ше,­зро­би­ ло­ ак­ту­аль­ни­ми­ про­бле­ми­ взаємодії­ суспільної­ струк­ту­ри­ та­ політич­них­ інсти­ тутів,­соціаль­но­го­се­ре­до­ви­ща­і­центрів­прий­нят­тя­рішень.­По­дру­ге,­адап­ту­ва­ло­ за­галь­но­си­с­тем­ний­ та­ струк­тур­но­функціональ­ний­підхо­ди­до­ аналізу­політи­ки.­ По­третє,­на­да­ло­функціональ­но­ди­намічно­го­ха­рак­те­ру­досліджен­ням­інсти­тутів­ дер­жа­ви­у­сфері­взаємодії­ос­тан­ньої­із­гро­ма­дянсь­ким­суспільством.­По­чет­вер­те,­ по­ста­ви­ло­на­по­ря­док­ден­ний­пи­тан­ня­співвідно­шен­ня­пра­ва­і­політи­ки,­ро­зуміння­ політич­ної­ доцільності­ в­ си­с­темі­ суспільних­ ко­ор­ди­нат.­ По­п’яте,­ за­сну­ван­ня­ по­нят­тя­«політич­на­си­с­те­ма»­да­ло­мож­ливість­ви­бу­ду­ва­ти­єди­ну­мо­дель­дер­жав­ них­та­не­дер­жав­них­політич­них­інсти­тутів,­ма­к­ро­–­і­мікро­ст­рук­ту­ри­політич­ної­ сфе­ри2. Сьо­годні­в­ук­раїнській­політичній­на­уці­існує­кілька­кри­теріїв,­за­яки­ми­виз­ на­чається­ по­нят­тя­ «політич­на­ си­с­те­ма».­ Так.­ Ф.­ Ру­дич­ виділяє­ два­ ос­нов­них­ підхо­ди­до­фор­му­ван­ня­виз­на­чен­ня­–­соціологічний­та­пра­во­вий.­Згідно­з­пер­шим­ «політич­на­си­с­те­ма­виз­на­чається­як­ди­намічний­ме­ханізм,­що­пе­ре­тво­рює­імпуль­ си,­які­йдуть­від­ото­чен­ня­і­від­са­мих­політич­них­струк­тур,­у­політичні­рішен­ня,­ що­фор­му­ють­політич­ну­по­ведінку­та­інші­гро­ма­дянські­по­зиції».­Відповідно­до­ пра­во­во­го­ або­ інсти­туціональ­но­го­ підхо­ду­ політич­на­ си­с­те­ма­ –­ це­ «су­купність­ дер­жав­них­і­не­дер­жав­них­соціаль­них­інсти­тутів,­які­здійсню­ють­вла­ду,­уп­равління­ суспільством,­ре­гу­лю­ють­відно­си­ни­між­гро­ма­дя­на­ми,­соціаль­ни­ми­та­етнічни­ми­ гру­па­ми,­за­без­пе­чу­ють­стабільність­суспільства,­відповідний­по­ря­док­у­ньо­му»3. Ана­логічне­виз­на­чен­ня­зна­хо­ди­мо­в­од­но­му­з­офіційних­ви­дань­–­Юри­дичній­ ен­цик­ло­педії.­Політич­на­си­с­те­ма­суспільства­–­су­купність­дер­жав­них­і­не­дер­жав­ них­ інсти­тутів,­ які­ здійсню­ють­ вла­ду,­ уп­равління­ суспільством,­ ре­гу­лю­ють­ взаємовідно­си­ни­між­гро­ма­дя­на­ми,­соціаль­ни­ми­та­етнічни­ми­гру­па­ми,­за­без­пе­ чу­ють­ стабільність­ суспільства,­ відповідний­ по­ря­док­ у­ ньо­му.­ Во­на­ вклю­чає­ в­ се­бе:­соціаль­ний­зміст­вла­ди,­її­носіїв,­взаємодію­з­еко­номічним­ла­дом.­Ос­нов­ни­ ми­функціями­політич­ної­си­с­те­ми­є:­виз­на­чен­ня­ме­ти,­за­вдань,­шляхів­роз­вит­ку­ суспільства,­роз­роб­ка­і­здійснен­ня­кон­крет­них­про­грам­йо­го­діяль­ності;­виз­на­чен­ ня­та­роз­поділ­ма­теріаль­них­і­ду­хов­них­цінно­с­тей­відповідно­до­інте­ресів­та­ста­ но­ви­ща­соціаль­них­спільнот;­гар­монізація,­уз­го­д­жен­ня­інте­ресів­дер­жав­них­ут­во­ 785Юридичні і політичні науки рень,­соціаль­них­спільнот,­індивідів;­ду­хов­но­іде­о­логічна­діяльність,­фор­му­ван­ня­ політич­ної­ свідо­мості­ і­ політич­ної­ куль­ту­ри­ гро­ма­дян­ або­ маніпу­лю­ван­ня­ нею;­ за­без­пе­чен­ня­внутрішньої­і­зовнішньої­без­пе­ки­суспільства4. Термін­«гло­балізація»­та­кож­не­се­різне­змісто­вне­на­ван­та­жен­ня­у­виз­на­чен­нях­ су­час­них­дослідників.­До­цьо­го­ча­су­гло­балізм­не­за­про­по­ну­вав­світу­чітко­сфор­ мо­ва­ну­ іде­о­логію,­ яка­ б­ опа­ну­ва­ла­ ма­са­ми.­ На­укові­ по­зиції­ дослідників,­ за­ не­ знач­ним­ви­нят­ком,­не­вміщу­ють­ком­плекс­них­підходів­у­пе­ре­ос­мис­ленні­гло­баль­ них­ явищ­ і­ про­цесів.­ Так,­ аме­ри­кансь­кий­ соціолог­ М.­ Уо­терс­ роз­гля­дає­ гло­ балізацію­як­соціаль­ний­про­цес,­в­яко­му­об­ме­жен­ня,­що­їх­на­кла­дає­ге­о­графія­на­ соціаль­ний­та­куль­тур­ний­устрій,­по­слаб­лю­ють­ся,­і­лю­ди­все­більше­це­ро­зуміють5.­ В­ од­но­му­ з­ своїх­ досліджень­ А.­ Ар­сеєнко­ до­хо­дить­ вис­нов­ку,­ що­ ос­но­ву­ усіх­ су­час­них­гло­баль­них­про­цесів­і­про­блем­перш­за­все­скла­дає­інтер­націоналізація­ та­інте­г­рація­світо­вої­еко­номіки.­Гло­балізація­при­цьо­му­є­но­вою­фа­зою­в­роз­вит­ ку­світо­вих­гос­по­дарсь­ких­зв’язків,­які­ха­рак­те­ри­зу­ють­ся­пе­ре­хо­дом­від­світо­вої­ еко­номіки­до­фор­му­ван­ня­гло­баль­ної­еко­номіки.­Це­од­но­час­но­є­і­ста­рий­і­якісно­ но­вий­ суспільно­істо­рич­ний­ про­цес,­ ре­зуль­тат­ роз­вит­ку­ капіталістич­ної­ еко­ номічної­інте­г­рації­про­тя­гом­декількох­століть6.­С.­Удо­вик­виз­на­чає­гло­балізацію­ як­про­цес­злит­тя­чо­ловічо­го­і­жіно­чо­го­на­чал,­тоб­то­своєрідне­на­бут­тя­люд­ст­вом­ якісно­го­но­во­го­ста­ну,­до­то­го­ж­та­ко­го,­що­пе­ре­бу­ває­нині­ли­ше­на­по­чат­ку­сво­го­ роз­вит­ку7.­Відо­мою­є­на­уко­ва­по­зиція­ав­торів,­відповідно­до­якої­гло­балізація­це­ взаємо­о­бу­мов­леність­ і­взаємо­за­лежність­між­со­бою­всіх­ існу­ю­чих­сьо­годні­дер­ жав,­країн­і­яв­ляє­со­бою­ре­зуль­тат­особ­ли­вої­фа­зи­роз­вит­ку­цивілізації,­не­ли­ше­ постіндустріаль­ної­ (­ хро­но­логічний­ ас­пект),­ а­ й­ інфор­маційної­ (­ змісто­вний),­ з­ новітніми­тех­но­логіями,­не­за­леж­ни­ми­від­дер­жав­них­кор­донів,­постійно­про­гре­ су­ю­чої­ди­наміки­на­уко­вих­відкриттів,­знань­і,­відповідно­мобільністю­їх­субєктів8.­ Вва­жаємо­ до­стат­ньо­ є­ підстав­ виз­на­чи­ти­ гло­балізацію­ і­ як­ про­цесс­ збли­жен­ня­ політич­них­си­с­тем­країн­світу­з­ме­тою­ут­во­рен­ня­інсти­тутів,ви­роб­лен­ня­спільних­ стан­дартів­ і­ підходів­ для­ вирішен­ня­ за­галь­но­цивілізаційних­ про­блем­ роз­вит­ку­ люд­ст­ва. Се­ред­ політич­них­ си­с­тем­ су­час­но­го­ гло­балізо­ва­но­го­ світу­ особ­ли­ве­ місце­ посіда­ють­си­с­те­ми­пе­рехідно­го­ти­пу­або­так­звані­тран­зитні­політичні­си­с­те­ми.­ Більшість­вче­них,­як­пра­ви­ло,­ма­ють­на­увазі­політичні­си­с­те­ми,­що­здійсню­ють­ пе­рехід­від­то­таліта­риз­му­до­де­мо­кратії.­Інші­під­пе­рехідною­політич­ною­си­с­те­ мою­ ро­зуміють­ си­с­те­му,­ яка­ здійснює­ ево­люційну­ транс­фор­мацію­ від­ од­но­го­ якісно­го­ ста­ну­до­ іншо­го.­Пе­рехідні­політичні­ си­с­те­ми­розрізня­ють­ за­ тем­па­ми­ пе­ре­тво­рень:­а)­ті,­в­яких­тран­зит­ний­про­цесс­відбу­вав­ся­до­сить­швид­ко,­і­б)­ті,­в­ яких­за­про­ва­д­же­но­по­етап­не­ре­фор­му­ван­ня­політич­ної­си­с­те­ми­–­од­но­–­або­ба­га­ то­век­тор­не­(на­при­клад,­політич­на,­еко­номічна­транс­фор­мація­та­фор­му­ван­ня­дер­ жав­ності).­За­ме­то­да­ми­ре­фор­му­ван­ня­–­мирні,­кон­фрон­таційні,­ре­во­люційні­та­за­ сти­му­ла­ми­за­яв­ле­них­змін­(­вплив­зовнішніх­чи­внутрішніх­чин­ників)9. Досліджу­ю­чи­світові­гло­балізаційні­про­це­си,­виз­на­ча­ю­чи­пер­спек­ти­ви­роз­вит­ ку­пост­соціалістич­них­дер­жав,­відо­мий­польсь­кий­дослідник­Г.В.­Ко­лод­ко­зва­жує,­ що­вже­три­ва­лий­час­у­світі­відбу­вається­два­рівноз­нач­них­про­це­си,­які­за­хоп­лю­ ють­мас­шта­ба­ми,­роз­ма­хом­ і­ тем­па­ми,­ан­га­жу­ю­чи­ інте­лек­ту­альні,­ма­теріальні­й­ емоційні­си­ли­всьо­го­люд­ст­ва.­Од­ним­із­них­є­гло­балізація­еко­номічних­відно­син,­ а­ дру­гим­ –­ пост­соціалістич­на­ транс­фор­мація.­ Во­ни­ є­ взаємно­про­ни­ка­ю­чи­ми­ і­ та­ки­ми,­що­ впли­ва­ють­ один­на­ од­но­го,­ ут­во­рю­ю­чи­ зво­ротній­ звя­зок.­Май­бутнє­ злетів­і­падінь­у­та­ких­дер­жа­вах,­вче­ний­ста­вить­у­за­лежність­від­лю­дей,­їх­пра­ 786 Держава і право • Випуск 50 цез­дат­ності,­а­го­ло­вне­від­уміло­го­ви­ко­ри­с­тан­ня­шансів,­які­на­да­ють­їм­транс­фор­ мація­і­гло­балізація,­му­д­рої­й­ефек­тив­ної­політи­ки10. Су­часні­політичні­си­с­те­ми­по­різно­му­сприй­ма­ють­про­цес­гло­балізації­вза­галі,­ як­ існу­ю­чу­ обєктив­ну­ ре­альність.­ Більш­ гло­балізо­ва­ни­ми­ є­ країни,­ які­ до­сяг­ли­ ви­со­ко­го­рівня­еко­номічно­го­роз­вит­ку,­оскільки­політичні­інсти­ту­ти­відста­ють­від­ еко­номіки,­яка­в­ба­га­ть­ох­дер­жа­вах­пе­ре­рос­ла­національні­рам­ки­і­по­тре­бує­над­ національ­но­го­пла­ну­ван­ня.­Важ­ли­ви­ми­чин­ни­ка­ми­при­цьо­му­ви­с­ту­па­ють,­при­ кла­дом,­стан­політич­ної­куль­ту­ри­еліт,­рівень­національ­ної­свідо­мості.­Існу­ючі­в­ дер­жаві­різні­політичні­си­ли­по­різно­му­ро­зуміюмь­політич­ну­ме­ту­і­по­різно­му­ мо­жуть­її­трак­ту­ва­ти.­Пред­став­ни­ки­країн­так­зва­но­го­тре­ть­о­го­світу,­ви­с­ту­па­ю­чи­ на­ ХV­ Всесвітньо­му­ соціологічно­му­ кон­гресі­ в­ Ав­ст­ралії,­ до­во­ди­ли,­ що­ гло­ балізація­не­яв­ляється­за­галь­ним­шля­хом­люд­ст­ва,­а­цей­шлях­є­ха­рак­тер­ним­для­ найбільш­роз­ви­не­них­країн,­які­еко­номічни­ми­і­влад­ни­ми­ва­же­ля­ми­з­по­зиції­си­ли­ дик­ту­ють­світо­во­му­співто­ва­ри­ст­ву­свої­кон­цеп­ту­альні­прин­ци­пи­роз­вит­ку­світу,­ повідо­мляє­ російський­ вче­ний­ В.А.­Ман­су­ров.­ Але­ все­ ж­ існу­ючі­ за­гро­зи­ еко­ номічних,­еко­логічних,­тех­но­логічних,­воєнних­ка­та­ст­роф,­які­різко­за­го­ст­ри­ли­ся­ на­су­час­но­му­етапі­існу­ван­ня­люд­ст­ва,­по­тре­бу­ють­для­їх­по­пе­ре­д­жен­ня­об’єдна­ них­зу­силь­всьо­го­світо­во­го­співто­ва­ри­ст­ва11.­Пред­став­ни­ки­світо­вої­еліти­на­ма­ га­ють­ся­ ней­т­раль­но­ виз­на­чи­ти­ про­цес­ гло­балізації­ та­ йо­го­ наслідки.­ Різним­ є­ сприй­нят­тя­про­це­су­гло­балізації­країна­ми,­в­яких­інсти­тут­дер­жа­ви­слаб­кий,­як­в­ тропічній­Аф­риці,­чи­є­настільки­силь­ним,­що­не­до­пу­с­кає­змін,­які­відбу­ва­ють­ся­ в­світі­(Ку­ба).­Але­це­не­оз­на­чає,­що­гло­бальні­пе­ре­тво­рен­ня­повністю­об­хо­дать­ будь­яку­з­дер­жав.­Уяв­ляється,­що­на­ван­та­жен­ня­на­політичні­си­с­те­ми­ззовні,­для­ країн­бу­де­зро­ста­ти.­ Існує­ряд­важ­ли­вих­при­чин­ (де­мо­графічно­го,­еко­логічно­го,­ еко­номічно­го)­ха­рак­те­ру,­ які­ в­ се­ред­нь­о­ст­ро­ковій­пер­спек­тиві­при­му­сять­роз­ви­ нуті­дер­жа­ви­фор­су­ва­ти­роз­ви­ток­найбільш­відста­лих­країн­світу.­В­пер­шу­чер­гу­ це­сто­сується­гло­баль­них­про­блем,­які­тор­ка­ють­ся­всіх,­то­му­інте­рес­За­хо­ду­до­їх­ вирішен­ня­відста­ю­чи­ми­дер­жа­ва­ми­бу­де­обо­вяз­ко­во­зро­ста­ти.­Ос­таннім,­в­свою­ чер­гу,­до­ве­деть­ся,­так­чи­інак­ше,­об­ме­жи­ти­влас­ний­су­ве­ренітет,­щоб­підла­ш­ту­ва­ ти­ся­під­за­гальні­пра­ви­ла12. До­сить­ ча­с­то­ те­о­ре­тичні­ об­грун­ту­ван­ня­ гло­балізаційних­ про­цесів,­ на­ наш­ по­гляд,­от­ри­му­ють­не­зовсім­об’єктив­ну­оцінку­в­пра­цях­на­уковців,­при­кла­дом,­як­ привілегіро­ва­ний­ гло­балізм­ за­ ра­ху­нок­ де­мо­дернізації­ і­ примітивізації­ жит­тя­ на­родів13.­З­по­дачі­ря­ду­політо­логів­гло­балізація­інко­ли­по­дається­як­про­цес­на­са­ д­жен­ня­волі­США­решті­світу,­як­засіб­вста­нов­лен­ня­но­во­го,­вигідно­го­Аме­риці­ світо­во­го­по­ряд­ку.­І­все­ж­на­явність­су­час­них­тен­денцій­ще­не­оз­на­чає,­що­май­ бутнє­для­всіх­ос­та­точ­но­виз­на­че­не.­Ос­танні­події,­пов’язані­з­гло­баль­ною­кри­зою,­ засвідчу­ють,­що­політич­на­си­с­те­ма­США,­як­що­і­бу­ла­дже­ре­лом­гло­балізації,­то­ сьо­годні,­як­і­інші­політичні­си­с­те­ми,­ста­ла­її­за­руч­ни­ком.­Світ­все­ще­ба­га­то­че­кає­ від­аме­ри­кансь­кої­політи­ки,­особ­ли­во­за­уча­с­тю­но­во­го­Пре­зи­ден­та,­але­од­но­час­ но­все­більше­усвідо­млює­влас­ну,­осо­би­с­ту­зна­чимість­у­політич­них­про­це­сах.­І­ на­далі­век­тор­роз­вит­ку,­фор­ми­і­ре­зуль­та­ти­світо­вих­про­цесів­бу­дуть­за­ле­жа­ти­від­ змінно­го­ба­лан­су­ сил,­що­є­цілком­ за­ко­номірно,­ від­ стра­тегії,­ яку­обе­руть­ ті­ чи­ інші­ країни­ та­ об’єднан­ня,­ від­ різно­манітних­ ге­о­політич­них­ фак­торів­ та­ їх­ комбінацій.­Відповідно,­Ук­раїна­та­кож­не­поз­бав­ле­на­мож­ли­во­с­тей­відігра­ти­важ­ ли­ву­ роль­ у­ фор­му­ванні­ но­во­го­ світо­во­го­ по­ряд­ку,­ як­що­ змо­же­ вірно­ об­ра­ти­ в­ інте­г­ро­ва­но­му­світі­стра­тегію­і­ви­ро­би­ти­ро­зум­ну­політи­ку­закріплен­ня­влас­но­го­ місця­ в­ гло­баль­но­му­ про­цесі,­ ви­роб­ле­но­го­ з­ ура­ху­ван­ням­ своїх­ особ­ли­во­с­тей­ в­ 787Юридичні і політичні науки ка­те­горіях,­ які­ б­ відповіда­ли­ за­без­пе­чен­ню­ національ­них­ інте­ресів­ та­ інте­ресів­ інших­суб’єктів. Як­відо­мо,­ми­ну­ле­століття­бу­ло­століттям­на­ро­д­жен­ня­дер­жав.­Ад­же­ із­192­ дер­жав­на­всіх­кон­ти­нен­тах,­більше­140­ут­во­рені­в­ХХ­столітті,­98­ви­ник­ли­після­ 1959­р.­Більшість­ із­них­об­ра­ли­де­мо­кра­тич­ний­шлях­роз­вит­ку­ і­ закріпи­ли­дані­ по­ло­жен­ня­в­своїх­кон­сти­туціях,­роз­ши­ри­ли­гло­балізаційне­по­ле­роз­вит­ку.­Ра­зом­ з­тим­у­них­про­хо­дить­склад­ний­і­дов­го­т­ри­ва­лий­про­цес­фор­му­ван­ня­їх­політич­ них­ си­с­тем.­ Він­ фіксується­ на­ різних­ стадіях­ сво­го­ роз­вит­ку­ і­ як­ по­пе­ред­ньо­ відміча­ло­ся,­за­ле­жить­від­ба­га­ть­ох­чин­ників:­національ­них­тра­дицій,­релігії,­рівня­ політич­ної­куль­ту­ри,­національ­ної­свідо­мості­то­що.­Важ­ли­вим­чин­ни­ком­у­цьо­му­ про­цесі­ ви­с­ту­пає­ тип­ політич­ної­ си­с­те­ми­ (­ відкри­тий­ чи­ за­кри­тий).­Май­же­ всі­ су­часні­дер­жа­ви­вда­ли­ся­до­фор­му­ван­ня­політич­них­си­с­тем­відкри­то­го­ти­пу.­Зви­ чай­но,­не­існує­політич­них­си­с­тем­аб­со­лют­но­відкри­тих­чи­аб­со­лют­но­за­кри­тих.­ Ра­зом­з­тим,­у­світі­за­ли­ши­ло­ся­зовсім­ма­ло­країн­еко­номічно­й­іде­о­логічно­за­кри­ тих,­як­Ку­ба,­Північна­Ко­рея,­Іран,­Са­удівська­Аравія,­Біло­русь.­Країни­ж­відкри­ то­го­ти­пу­політич­ної­си­с­те­ми­більш­ак­тив­но­ре­а­гу­ють­на­вик­ли­ки­на­вко­лиш­нь­о­го­ се­ре­до­ви­ща,­гло­бальні­зміни­будь­яко­го­ха­рак­те­ру. Оче­вид­но,­ най­б­лижчі­ 20­ років­ бу­дуть­ ви­ма­га­ти­ ство­рен­ня­ но­вої­ си­с­те­ми­ міжна­род­них­ відно­син­ з­ ура­ху­ван­ням­по­яви­ на­ ге­о­політичній­ карті­ світу­ но­вих­ гравців­ (у­ пер­шу­ чер­гу­ країн­ БРІК­ –­ Бра­зилії,­ Росії,­ Індії,­ Ки­таю),­ змін­ де­мо­ графічно­го­ ста­ну­ країн,­ поділу­ світу­ на­ за­мож­ний­ Північ­ і­ збіднілий­ Південь,­ зміни­век­то­ру­роз­вит­ку­ви­роб­ництва­і­пе­реміщен­ня­йо­го­із­За­хо­ду­на­Схід,­за­го­ст­ рен­ня­еко­логічних­про­блем.­Крім­то­го,­у­новітніх­умо­вах,­політич­на­си­с­те­ма­пе­ре­ бу­ває­ під­ постійним­ впли­вом­ зовнішніх,­ ут­во­ре­них­ світо­ви­ми­ про­це­са­ми­ чин­­ ників:­по­ши­рен­ня­ТНК,­роз­вит­ку­інфор­маційно­го­суспільства,­зро­с­тан­ня­куль­­тур­ ної­ек­с­пансії,­фор­му­ван­ня­но­во­го­соціуму­та­ ін.­Ча­с­ти­на­та­ких­чин­ників,­що­не­ вар­то­ за­ли­ша­ти­ по­за­ ува­гою,­ відно­сить­ся­ до­ так­ зва­них­ не­га­тив­них­ наслідків­ гло­балізації­ –­ про­бле­ми­ де­мо­графічно­го­ та­ еко­логічно­го­ ха­рак­те­ру,­ зло­чинність­ (нар­кобізнес,­ торгівля­ людь­ми,­ те­ро­ризм),­міграція­на­се­лен­ня­ та­ ін.­У­ зв’яз­ку­ з­ цим,­зро­с­тає­на­ван­та­жен­ня­у­сфері­політич­ної­діяль­ності.­Гло­балізація­пред’яви­ла­ політич­ним­си­с­те­мам­за­вдан­ня,­які­раніше­не­до­во­ди­ло­ся­вирішу­ва­ти,­або­ж­во­ни­ за­ли­ши­ли­ся­ не­ виріше­ни­ми­ в­ си­лу­ не­до­ско­на­лості­ функціону­ван­ня­ політич­них­ си­с­тем.­Відтак,­політич­ним­ліде­рам­до­ве­деть­ся­прий­ма­ти­ складні­ а­ інко­ли­й­не­ стан­дартні­рішен­ня,­ а­на­се­лен­ню­все­ж­більш­свідо­мо­ста­ви­ти­ся­до­гло­баль­них­ про­цесів,­ге­не­ру­ва­ти­ідеї,­сприй­нят­ливі­для­співісну­ван­ня­на­родів­з­різним­мен­ таліте­том,­рівнем­роз­вит­ку­еко­номіки,­куль­ту­ри,­соціаль­ної­за­хи­ще­ності. На­ дум­ку­ ок­ре­мих­ дослідників­ су­час­ний­ стан­ гло­балізації­ відрізняється­ від­ по­пе­редніх­прак­тич­но­миттєвим­по­ши­рен­ням­інфор­мації­ і­об­ме­жен­ням­політич­ но­го­ су­ве­реніте­ту­ дер­жав14.­ Про­ве­де­ний­ аналіз­ на­уко­вих­ дже­рел­ засвідчує,­ що­ пи­тан­ня­ по­слаб­лен­ня­ (роз­ми­ван­ня)­ дер­жав­но­го­ су­ве­реніте­ту­ національ­них­ дер­ жав,­ як­ го­ло­вно­го­ суб’єкту­ політич­ної­ си­с­те­ми,­ зміни­ йо­го­ змісту­ у­ зв’яз­ку­ зі­ зміною­міжна­род­них­відно­син­і­політич­них­си­с­тем­в­тих­чи­інших­країнах,­за­ли­ шається­в­полі­зо­ру­ба­га­ть­ох­дослідників15.­Помітною­є­тен­денція­до­об’єднан­ня­ дер­жав.­Такі­об’єднан­ня­ма­ють­місце­вже­на­всіх­кон­ти­нен­тах,­а­в­ок­ре­мих­ви­пад­ ках­просліджується­тен­денція­пе­ре­ро­с­тан­ня­їх­у­політичні­со­ю­зи. Ве­ли­ким­ ком­паніям­ –­ ви­роб­ни­кам­ (ТНК)­ на­ле­жать­ ос­новні­ ви­роб­ничі­ си­ли­ су­час­но­го­ світу.­ Транс­національні­ ком­панії,­ які­ ста­ли­ по­туж­ни­ми­ грав­ця­ми­ на­ політич­но­му­полі,­про­ти­сто­ять­дер­жа­вам,­відсто­ю­ють­при­ватні­ інте­ре­си,­на­бу­ли­ 788 Держава і право • Випуск 50 ви­со­ко­го­ сту­пе­ня­ ав­то­номії­ і­ знач­но­ впли­ва­ють­ на­ роз­роб­ку­ політи­ки­ дер­жа­ви.­ Фор­му­ван­ня­і­функціону­ван­ня­ос­танніх,­вва­жається­суттєвим­кро­ком­у­про­ти­сто­ янні­суспільно­го­дер­жав­но­му,­ад­же­те­пер­при­ват­ний­інте­рес­не­ли­ше­про­ник,­а­й­ вий­шов­за­межі­своїх­політич­них­си­с­тем.­У­су­час­но­му­світі­на­ра­хо­вується­близь­ко­ 40­ тис.­ подібних­ ТНК.­ З­ них­ 500­ найбільших,­ на­ яких­ зай­ня­то­ май­же­ 85­ млн.­ чо­ловік,­ма­ють­су­куп­ний­про­дукт,­який­пе­ре­ви­щує­60%­світо­во­го­ва­ло­во­го­про­ дук­ту.­93%­штаб­квар­тир­ТНК­роз­та­шо­вані­ в­США,­Західній­Європі­ і­Японії,­ а­ се­ред­50­найбільших­міжна­род­них­кор­по­рацій­–­27­аме­ри­кансь­ко­го­по­хо­д­жен­ня.­ ТНК­на­ма­га­ють­ся­при­не­с­ти­в­країни,­ку­ди­во­ни­вкла­да­ють­свої­капіта­ли,­влас­ну­ соціаль­ну­іде­о­логію,­звичні­їм­нор­ми­тру­до­вих­відно­син16.­Подібне­доміну­ван­ня­і­ роз­ши­рен­ня­ еко­номічної­ сфе­ри­ до­сить­ спе­цифічно­ відби­вається­ на­ роз­вит­ку­ політич­ної­ си­с­те­ми.­ Гло­балізаційні­ про­це­си­ при­зво­дять­ до­ то­го,­ що­ дер­жа­ва­ ви­му­ше­на­ по­сту­пи­ти­ся­ своїми­ по­вно­ва­жен­ня­ми­ над­національ­ним­ інсти­ту­там­ –­ міждер­жав­ним­та­міжна­род­ним­ор­ганізаціям.­Про­це­си,­пов’язані­з­гло­балізацією,­ змен­шу­ють­мож­ли­вості­ національ­них­ урядів­ кон­тро­лю­ва­ти­ си­ту­ацію­ і­ ке­ру­ва­ти­ нею­на­те­ри­торії­своїх­дер­жав,­транс­фор­му­ють­функції­і­роль­дер­жа­ви.­Зро­с­тан­ня­ рівня­ко­мунікацій­між­політич­ни­ми­інсти­ту­та­ми­різних­країн­по­сту­по­во­при­зво­ дить­ і­до­ зро­с­тан­ня­впли­ву­міжна­род­них­політич­них­ інсти­тутів,­ які­не­об­ме­жу­ ють­ся­ рам­ка­ми­ однієї­ політич­ної­ си­с­те­ми­ (тоб­то­ є­ міжси­с­тем­ни­ми).­ Вод­но­час­ во­ни­ теж­ є­ про­дук­том­ те­ри­торіаль­но­ об­ме­же­них­ політич­них­ си­с­тем,­ а­ то­му­ їх­ діяльність­(­які­б­цілі­во­ни­пе­ред­со­бою­не­ста­ви­ли),­не­зво­дять­ся­до­ніве­лю­ван­ня­ особ­ли­во­с­тей­ ок­ре­мих­ політич­них­ си­с­тем,­ а­ до­ роз­ши­рен­ня­ од­них­ політич­них­ си­с­тем­на­інші17.­Яким­би­м’яким­при­цьо­му­не­був­зовнішній­вплив­на­країни,­ відмічає­Л.­Грінін,­ навіть­ за­кри­тої­ політич­ної­ си­с­те­ми,­ це­ так­чи­ інак­ше­ відби­ вається­на­їх­су­ве­ренітеті.­В­умо­вах­гло­балізації,­що­суттєво,­транс­фор­мація­су­ве­ реніте­ту­ має­ двох­сто­ронній­ ха­рак­тер.­ З­ од­но­го­ бо­ку­ по­си­лю­ють­ся­ фак­то­ри,­ які­ вик­ли­ка­ють­ско­ро­чен­ня­но­мен­к­ла­ту­ри­і­об’єму­су­ве­рен­них­по­вно­ва­жень­дер­жав,­ з­іншо­го­–­більшість­дер­жав­до­б­ровільно­і­свідо­мо­йде­на­об­ме­жен­ня­сво­го­су­ве­ реніте­ту18. В­ре­зуль­таті­ря­ду­технічних­пе­ре­во­ротів­(­особ­ли­во­інфор­маційної­ре­во­люції)­ у­технічно­му,­ко­мунікаційно­му­плані­світ­став­більш­ком­пакт­ним,­до­сяж­ним,­все­ охоп­лю­ю­чим.­Су­час­не­суспільство­є­суспільством­інфор­маційним,­тоб­то­та­ким,­в­ яко­му­ ви­роб­ництво­ інфор­маційної­ про­дукції­ і­ на­дан­ня­ інфор­маційних­ по­слуг­ пе­ре­ва­жає­над­інши­ми­ви­да­ми­соціаль­но­еко­номічної­ак­тив­ності­лю­дей.­В­та­ких­ суспільствах­знач­но­зро­с­тає­роль­політич­ної­ко­мунікації.­Роз­ви­нені­країни­пе­рей­ ш­ли­ нині­ на­ ви­ко­ри­с­тан­ня­ но­вих­ інфор­маційних­ тех­но­логій­ у­ ви­роб­ничій,­ ко­мерційній,­ банківській­ сфе­рах,­ при­ фор­му­ванні­ політи­ки.­ Знан­ня­ про­ знан­ня­ ста­ло­го­ло­вним­капіта­лом­ба­га­ть­ох­фірм­і­ком­паній.­Найбільш­ак­тив­но­го­роз­вит­ку­ на­бу­ли­ тех­но­логії­ пов’язані­ з­ гло­баль­ною­комп’ютер­ною­ме­ре­жею­ Інтер­нет,­що­ при­ве­ло­до­по­яви­но­вих­ка­те­горій,­як:­е­–­торгівля,­е­–­бізнес,­е­–­уряд­та­ін.­Інтер­ нет­став­інфор­маційним­дже­ре­лом­но­мер­один­ще­і­у­зв’яз­ку­з­подіями­11­ве­рес­ня­ 2001­ро­ку­у­США,­миттєво­ре­а­гує­на­події­у­будь­якій­сфері­жит­тя­пла­не­ти.­Хви­ля­ інфор­маційно­го­роз­вит­ку­не­ми­ну­ла­й­Ук­раїну,­фінан­сові­ус­та­но­ви­якої­от­ри­ма­ли­ до­ступ­до­міжна­род­них­платіжних­си­с­тем.­Тем­пи­ зро­с­тан­ня­чис­ла­ко­ри­с­ту­вачів­ Інтер­не­ту­ в­ нашій­ дер­жаві­ про­дов­жує­ за­ли­ша­ти­ся­ ви­со­ким,­ на­ відміну­ від­ західних­країн.­Сьо­годні­ їх­при­близ­но­2­млн.­Про­те­це­ли­ше­4­ із­100­гро­ма­дян.­ Вод­но­час­вже­сьо­годні­об­го­во­рю­ють­ся­не­ли­ше­кон­кретні­про­ек­ти,­як­еле­к­трон­ ний­уряд­чи­дис­танційна­освіта­на­ос­нові­Інтер­не­ту,­а­й­такі­ком­плексні­про­гра­ми­ 789Юридичні і політичні науки як­ «Еле­к­трон­на­Ук­раїна».­ Ра­зом­ з­ тим­ значні­ пе­ре­ва­ги­ Інтер­нет­тех­но­логій­ для­ про­ве­ден­ня­ на­уко­вих­ досліджень,­ еле­к­трон­но­го­ бізне­су­ та­ ко­мерції­ в­ інфор­ маційно­му­ суспільстві­ не­суть­ із­ со­бою­ нові­ за­гро­зи,­ ос­новні­ з­ яких­ –­ ак­тив­не­ ви­ко­ри­с­тан­ня­ зло­чин­ним­ світом­ но­вих­ тех­но­логій­ для­ ша­х­рай­ст­ва,­ крадіжок,­ «відми­ван­ня­ бруд­них­ коштів»­ то­що.­ Зна­хо­дя­чись­ у­ ме­режі,­ мож­на­ по­ру­шу­ва­ти­ за­кон­на­відстані,­швид­ко­і­не­за­леж­но­від­гро­ма­дян­ст­ва­та­місця­пе­ре­бу­ван­ня.­Зло­ чин­цям­лег­ко­ошу­ку­ва­ти­безліч­лю­дей,­при­хо­ву­ва­ти­до­ка­зи­і­на­гра­бо­ва­не19.­За­гро­ за­ кіберз­ло­чин­ності­ ста­вить­ за­вдан­ня­ роз­вит­ку­ стра­тегії­ за­хи­с­ту­ на­ кож­но­му­ підприємстві,­у­національ­но­му­мас­штабі­та­в­усь­о­му­світі. Інфор­маційна­ре­во­люція­ста­ла­пе­ре­ду­мо­вою­політич­них­ри­зиків­відкри­тості,­ за­без­пе­чи­ла­ технічну­ ба­зу­ для­ ство­рен­ня­ гло­баль­них­ інфор­маційних­ ме­реж.­ Інфор­маційні­тех­но­логії­да­ють­ре­аль­ну­мож­ливість­для­різно­го­при­ско­рен­ня­еко­ номічно­го,­на­уко­во­го,­куль­тур­но­го­роз­вит­ку­пла­не­ти,­ інфор­ма­ти­зації­капіта­лу.­В­ цьо­му­ сенсі­ во­ни­ спри­я­ють­ відкри­тості­ су­час­но­го­ соціуму.­ Вод­но­час­ во­ни­ ж­ мо­жуть­ ста­ти­ фак­то­ром­ по­си­лен­ня­ про­ти­бор­ст­ва­ між­ пред­став­ни­ка­ми­ різних­ куль­тур,­по­ро­д­жу­ю­чи­ри­зи­ки­політич­них­конфліктів­і­навіть­ек­с­т­ремізму. Функціону­ван­ня­політич­ної­си­с­те­ми,­особ­ли­во­ос­нов­но­го­ її­ інсти­ту­ту­–­дер­ жа­ви,­не­мож­ли­ве­без­ор­ганізу­ю­чої­ролі­пра­ва20.­Це­є­ви­мо­гою­ча­су­і­сто­сується­ во­на­та­кож­країн,­які­пе­ре­бу­ва­ють­у­стані­ево­люційно­го­роз­вит­ку.­Пра­вові­нор­ми­ при­во­дять­ у­ стан­ взаємодії­ політичні­ інсти­ту­ти­ соціуму,­ ут­во­рю­ють­ ра­зом­йо­го­ ком­плексність.­Про­цес­впро­ва­д­жен­ня­внутрішньо­дер­жав­них­пра­во­вих­норм­за­ле­ жить­ від­ впли­ву­ світо­вих­ пра­во­вих­ тра­дицій.­ Виз­на­чи­ти­ місце­ і­ зна­чен­ня­ національ­ної­дер­жа­ви,­її­роль­у­за­хисті­прав­лю­ди­ни­в­умо­вах­гло­баль­но­го­світо­ во­го­спілку­ван­ня­–­важ­ли­ве­за­вдан­ня­юри­дич­ної­на­уки,­оскільки­від­по­зиції­дер­ жа­ви,­ її­ стра­тегічних­ інте­ресів­ знач­ною­ мірою­ за­ле­жить­ збе­ре­жен­ня­ гідності­ на­ро­ду­і­кож­ної­лю­ди­ни­ок­ре­мо,­їх­прав­і­сво­бод,­куль­ту­ри­і­тра­дицій­суспільства,­ йо­го­своєрідності­і­са­моцінності.­Світо­ва­ма­со­ва­суспільна­свідомість­все­на­по­лег­ ливіше­і­з­більшою­три­во­гою­оцінює­про­це­си­гло­балізації­не­ли­ше­в­еко­номічних­ відно­си­нах,­але­і­в­об­ласті­політи­ки,­куль­ту­ри,­мо­ралі,­етнічної­іден­тич­ності,­дер­ жав­но­го­ су­ве­реніте­ту,­ тоб­то­ всієї­ склад­ної­ си­с­те­ми­ зв’язків,­ які­ ви­ни­ка­ють­ у­ су­час­но­му­світі­між­учас­ни­ка­ми­міжна­род­но­го­спілку­ван­ня,­відмічає­Є.­Лу­ка­ше­ва.­ Не­га­тивні­ наслідки­ гло­балізації­ мо­жуть­ бу­ти­ мінімізо­вані,­ як­що­ всі­ про­це­си­ бу­дуть­протіка­ти­в­пра­во­во­му­полі,­ґрун­ту­ва­ти­ся­на­прин­ци­пах­сво­бо­ди,­рівності,­ спра­вед­ли­вості,­за­без­пе­чен­ня­прав­на­родів­і­прав­лю­ди­ни.­Досі,­на­жаль,­«пра­во­ве­ по­ле»,­єди­ний­пра­во­вий­світо­вий­простір­відсутній,­що­доз­во­ляє­еко­номічно­роз­ ви­не­ним­країнам­по­ру­шу­ва­ти­прин­ци­пи­рівно­го­парт­нер­ст­ва­ і­спра­вед­ли­вості21.­ Про­бле­ми­ відповідності­ пра­ва­ суспільствам­ які­ пе­ре­бу­ва­ють­ в­ про­цесі­ гло­ балізації­не­за­ли­ша­ють­ся­та­кож­по­за­ува­гою­су­час­них­західних­дослідників.­Як­що­ в­ХХ­ст.­ го­ло­вною­філо­софсь­ко­пра­во­вою­бу­ла­про­бле­ма­обґрун­ту­ван­ня­зв’яз­ку­ нор­ми­ за­ко­ну,­ вста­нов­ле­но­го­ дер­жа­вою,­ з­ ду­хов­ним,­ в­ то­му­ числі­ мо­раль­ним­ світом­лю­ди­ни,­то­в­ХХІ­ст.­пер­шо­чер­го­вою­є­про­бле­ма­пра­во­вої­ко­мунікації,­тоб­ то­про­бле­ма­успішно­го­співісну­ван­ня­у­сфері­пра­ва­найрізно­манітніших­суб’єктів,­ про­бле­ма­ за­галь­но­го­ пра­во­ро­зуміння­ і­ сумісної,­ си­нергійної­ пра­во­твор­чості,­ в­ рам­ках­ якої­ мо­же­ бу­ти­ ре­алізо­ва­на­ не­ ли­ше­ осо­би­с­та­ сво­бо­да­ лю­ди­ни,­ але­ і­ її­ відповідальність­за­до­лю­інших22.­Не­ви­клю­че­но,­що­такі­ши­рокі­нині­у­ви­ко­ри­с­ танні­ по­нят­тя­ як­ «кінець­ світу»,­ «відмо­ва­ від­ національ­ної­ дер­жав­ності»,­ «гло­ баль­ний­уряд»,­«світ­без­кор­донів»­по­тре­бу­ють­у­по­даль­шо­му­більш­де­таль­но­го­і­ до­ступ­но­го­пра­во­во­го­обґрун­ту­ван­ня,­що­спри­я­ти­ме­про­це­су­фор­му­ван­ня­єди­но­го­ 790 Держава і право • Випуск 50 пра­во­во­го­про­сто­ру­і­ви­роб­лен­ня­єди­ної­пра­во­вої­стра­тегії­май­бут­нь­о­го­роз­вит­ку­ люд­ст­ва. От­же,­політичні­си­с­те­ми,­які­пе­ре­бу­ва­ють­під­постійним­впли­вом­внутрішніх­ та­зовнішніх­чин­ників,­постійно­зна­хо­дять­ся­у­пер­ма­нент­но­му­про­цесі­змін.­Про­ цес­функціону­ван­ня­політич­них­ си­с­тем­в­ гло­балізо­ва­но­му­ світі­ є­ до­сить­ склад­ ним,­ особ­ли­во­ в­ соціумах­ де­ од­но­час­но­ відбу­вається­ про­цес­ дер­жав­но­го­ будівництва,­ста­нов­лен­ня­го­ло­вної­скла­до­вої­політич­ної­си­с­те­ми.­Слабі­політичні­ си­с­те­ми­пе­ре­жи­ва­ють­відчут­ний­вплив­не­ли­ше­силь­них­політич­них­си­с­тем,­а­й­ гло­баль­них­про­блем,­який­постійно­на­ро­с­тає­як­з­се­ре­ди­ни,­так­і­ззовні.­Відчут­на­ не­до­статність­політич­но­го­ чин­ни­ка­ в­ су­час­них­ світо­вих­ гло­балізаційних­про­це­ сах,­знач­не­роз­ши­рен­ня­транс­національ­них­кор­по­рацій,­роз­ви­ток­інфор­маційно­го­ суспільства,­ за­го­ст­рен­ня­ де­мо­графічних­ та­ еко­логічних­ про­блем,­ зо­бов’язує­ політичні­си­с­те­ми­суспільств­ре­а­гу­ва­ти­на­вик­ли­ки­шля­хом­по­шу­ку­за­галь­но­пра­ во­вих­підходів­за­без­пе­чен­ня­співісну­ван­ня­світо­во­го­співто­ва­ри­ст­ва. 1.­Пар сонс Т.­По­ня­тие­об­ще­ст­ва:­ком­по­нен­ты­и­их­вза­и­мо­от­но­ше­ния­//­Аме­ри­кан­ ская­со­ци­о­ло­ги­че­с­кая­мысль.­–­М.,­1996.­–­С.­494­526;­Ис тон Д.­Ка­те­го­рии­си­с­тем­но­го­ ана­ли­за­ по­ли­ти­ки­ //­ По­ли­то­ло­гия.­ Хре­с­то­ма­тия­ /­ Сост.­ Б.А.­ Иса­ев,­ А.С.­ Тур­га­ев,­ А.Е.­Хре­нов.­–­СПб.,­2005.­–­С.­94­104;­Філо софія політи­ки­Підруч­ник­/­Авт.­­упо­ряд.:­ В.П.­Ан­д­ру­щен­ко­та­ін.­–­К.,­2003.­–­399­с. 2.­Дег тя рев А.А.­Ос­но­вы­по­ли­ти­че­с­кой­те­о­ рии:­Учеб.­пос.­–­М.:­Высш.­шк.,­1998.­–­С.­120.­3.­Політич на си­с­те­ма­су­час­ної­Ук­раїни:­ особ­ли­вості­ста­нов­лен­ня,­тен­денції­роз­вит­ку­/­За­ред.­Ф.М.­Ру­ди­ча:­Навч.­посібник­для­ сту­дентів­ ви­щих­ за­кладів­ освіти.­ –­ К.:­ Пар­лам.­ вид­во,­ 2002.­ –­ С.­ 7­8.­ 4.­Юри дич на ен­цик­ло­педія:­В­6­ти­т.­Т.4.­/­Гол.­ред.­Ю.­Шем­чу­чен­ко.­–­К.:­«Укр.­ен­цикл.»­ім.­М.П.Ба­­ жа­на,­2002.­–­С.­632­633.­5.­Waters M. Qlobalization.­–­London­–­New­York,­1995.­6.­Ар се­ ен ко А.­Гло­ба­ли­за­ция:­со­ци­аль­ные­из­ме­не­ния­и­по­след­ст­вия­в­пред­две­рии­ХХІ­ве­ка­ //­ Со­ци­о­ло­гия:­те­о­рия,­ме­то­ды,­мар­ке­тинг.­–­1999.­–­№1.­–­С.­42­58.­7. Удо вик С.Л.­Гло­ба­ ли­за­ция:­се­ми­оти­че­с­кие­под­хо­ды.­–­М.:­Рефл­бук,­2002.­–­С.­367.­8.­Го лен ко ва З.Т., Бар­ ба ко ва К.Г.­Рос­сий­ские­прак­ти­ки­в­гло­ба­ли­зи­ру­ю­щем­ся­ми­ре­//­СО­ЦИС.­–­2007.­–­№4.­–­ С.143­146. 9.­ Цвєтков В.В., Кресіна І.О., Ко ва лен ко А.А.­ Суспільна­ транс­фор­мація­ і­ дер­жав­не­ уп­равління­ в­ Ук­раїні:­ політи­ко­ –­ пра­вові­ де­термінан­ти:­ Мо­но­графія.­ –­ К.:­ Кон­церн­«Ви­дав­ни­чий­Дім­«Ін­Юре»,­2003.­–­С.­18.­10.­Ко лод ко Гже гож В. Гло­ба­ли­за­ ция­и­пер­спек­ти­вы­раз­ви­тия­пост­со­ци­а­ли­с­ти­че­с­ких­стран­/­Пер.­с­польск.­–­Мн.:­ЕГУ,­ 2002.­–­С.­16,­17,­28.­11.­Гри нин Л.Е.­На­ци­о­наль­ный­су­ве­ре­ни­тет­и­про­цес­сы­гло­ба­ли­за­ ции­//­ПО­ЛИС.­–­2008.­–­№1.­–­С.144.­12. Там­же.­–­С.­131.­13.­Па на рин А.С.­Ис­ку­ше­ние­ гло­ба­лиз­мом.­–­М.:­Рус­ский­На­ци­о­наль­ный­Фонд.­–­2000.­–­С.­26.­14. Мар ков А., Ко с­ тин ский А.­Гло­ба­ли­за­ция­на­ча­лась­10­ты­сяч­лет­на­зад­и­за­кон­чит­ся­в­ХХІ­ве­ке­//­[Еле­к­ трон­ный­ ре­сурс].­ –­ Ре­жим­ до­сту­пу:­ cliodynamics.ru/index.php?option=com_content­ &task=view&id=62&Itemid=1­15. Бу ра час А.­Су­ве­ре­ни­тет­//­50/50:­Опыт­сло­ва­ря­по­во­го­ мы­ш­ле­ния.­–­М.,­1989.­–­С.­519;­Цым бур ский В.Л.­Идея­су­ве­ре­ни­те­та­в­пост­то­та­ли­тар­ ном­кон­тек­с­те­//­ПО­ЛИС.­–­1993.­–­№1.­–­С.­18;­Ко но ва лов В.Н.­Рос­сий­ский­су­ве­ре­ни­тет­ в­ус­ло­ви­ях­гло­ба­ли­за­ции.­–­М.:­Меж­ду­на­род­ные­от­но­ше­ния,­2003.­–­С.­337­346; Па с ту­ хо ва Н.Б. Го­су­дар­ст­вен­ный­ су­ве­ре­ни­тет­ в­ эпо­ху­ гло­ба­ли­за­ции//­ Жур­нал­ рос­сий­ско­го­ пра­ва.­–­2006.­–­№5.­–­С.­130­140;­Ти хо ми ров Ю.А.­Су­ве­ре­ни­тет­в­ус­ло­ви­ях­гло­ба­ли­за­ции­ //­Пра­во­и­по­ли­ти­ка.­–­2006.­–­№11.­–­С.­37­44.­16.­Иса га ли ев А.К.­Гло­ба­ли­за­ция­и­ее­ вли­я­ние­на­раз­ви­тие­об­ще­го­рын­ка­тру­да­//­Ве­ст­ник­На­ци­о­наль­ной­ака­де­мии­на­ук­Ре­с­ пуб­ли­ки­Ка­зах­стан.­–­2006.­–­№­6.­–­С.­37.­17.­Політич на­си­с­те­ма­Ук­раїни:­про­бле­ми­ ста­нов­лен­ня­і­роз­вит­ку:­Мо­но­графія­/­Ве­ли­кочій­В.С.,­Ге­ник­М.А.,­Дичківська­Г.О.­та­ін;­ За­ ред.В.І.Ка­фарсь­ко­го­ –­К.:­Центр­ уч­бо­вої­ літе­ра­ту­ри,­ 2008.­ –­С­ 37.­18. Гри нин Л.Е.­ На­ци­о­наль­ный­су­ве­ре­ни­тет­и­про­цес­сы­гло­ба­ли­за­ции­//­ПО­ЛИС.­–­2008.­–­№1.­–­С.123.­ 19. Гу ца люк М.­Про­тидія­комп’ютерній­зло­чин­ності­//­Пра­во­Ук­раїни.­–­2003.­–­№­6.­–­ С.114­115.­20. Кра си ков С.А.­Гло­ба­ли­за­ция:­по­ли­ти­че­с­кие­ри­с­ки­от­кры­то­с­ти­//­ПОЛИС.­–­ 791Юридичні і політичні науки 2008.­–­№2.­–­С.76.­21. Ко ло то ва Н.В.­Пра­во­и­пра­ва­че­ло­ве­ка­в­ус­ло­ви­ях­гло­ба­ли­за­ции­ (на­уч­ная­кон­фе­рен­ция)­//­Го­су­дар­ст­во­и­пра­во.­–­2006.­–­№2.­–­С.­105.­22. По ля ков А.В.­ Те­о­рия­ пра­ва­ в­ гло­ба­ли­зи­ру­ю­щем­ся­ об­ще­ст­ве:­ пост­мо­дер­нист­ская­ ин­тер­пре­та­ция­ //­ Те­о­рия­пра­ва­и­го­су­дар­ст­ва.­–­2007.­–­№­6.­–­С.­8. Розділ 10. ПОЛІТИЧНІ НАУКИ В. М. СпІвак. ГлобалІзацІЯ та ЇЇ вплив на полІтиЧну систему суспІльства

Схожі ресурси