Оцінки та ідентифікації релігійно-церковних процесів в Україні

Оцінки та ідентифікації релігійно-церковних процесів в Україні

Розглядаються основні параметри оцінок і ідентифікацій релігійно-церковних процесів в Україні. В якості важливої складової взаємодії церкви і інсти­тутів громадянського суспільства виділяється соціальна база релігійно-церковних процесів. Актуалізуються чотири ідентифікаційні позиції, які характеризу...

Повний опис

Збережено в:
Бібліографічні деталі
Дата:2010
Автор: Коваль, І.В.
Формат: Стаття
Мова:Ukrainian
Опубліковано: Інститут держави і права ім. В.М. Корецького НАН України 2010
Назва видання:Держава і право
Теми:
Політичні науки
Онлайн доступ:http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/35010
Теги: Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
Назва журналу:Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Цитувати:Оцінки та ідентифікації релігійно-церковних процесів в Україні / І.В. Коваль // Держава і право. — 2010. — Вип. 50. — С. 726-732. — Бібліогр.: 17 назв. — укp.

Репозитарії

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
id irk-123456789-35010
record_format dspace
spelling irk-123456789-350102012-06-15T12:11:55Z Оцінки та ідентифікації релігійно-церковних процесів в Україні Коваль, І.В. Політичні науки Розглядаються основні параметри оцінок і ідентифікацій релігійно-церковних процесів в Україні. В якості важливої складової взаємодії церкви і інсти­тутів громадянського суспільства виділяється соціальна база релігійно-церковних процесів. Актуалізуються чотири ідентифікаційні позиції, які характеризу­ють зміни відношення суспільства до релігії і релігійних організацій у сучасному українському суспільстві. Рассматриваются основные параметры оценок и идентификаций религиоз­но-церковных процессов в Украине. В качестве важной составляющей взаимодействия церкви и институтов гражданского общества выделяется социальная база религиозно-церковных процессов. Актуализируются четыре идентификаци­онные позиции, характеризующие изменение отношения общества к религии и религиозным организациям в современном украинском обществе. The basic parameters of evaluation and identification of religious-ecclesiastical processes in Ukraine. As an important component of the interaction between the church and civil society to provide the social base of religious and ecclesiastical processes. Updated four identity positions that characterize the change in society’s attitude towards religion and religious organizations in Ukrainian society. 2010 Article Оцінки та ідентифікації релігійно-церковних процесів в Україні / І.В. Коваль // Держава і право. — 2010. — Вип. 50. — С. 726-732. — Бібліогр.: 17 назв. — укp. 1563-3349 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/35010 uk Держава і право Інститут держави і права ім. В.М. Корецького НАН України
institution Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection DSpace DC
language Ukrainian
topic Політичні науки
Політичні науки
spellingShingle Політичні науки
Політичні науки
Коваль, І.В.
Оцінки та ідентифікації релігійно-церковних процесів в Україні
Держава і право
description Розглядаються основні параметри оцінок і ідентифікацій релігійно-церковних процесів в Україні. В якості важливої складової взаємодії церкви і інсти­тутів громадянського суспільства виділяється соціальна база релігійно-церковних процесів. Актуалізуються чотири ідентифікаційні позиції, які характеризу­ють зміни відношення суспільства до релігії і релігійних організацій у сучасному українському суспільстві.
format Article
author Коваль, І.В.
author_facet Коваль, І.В.
author_sort Коваль, І.В.
title Оцінки та ідентифікації релігійно-церковних процесів в Україні
title_short Оцінки та ідентифікації релігійно-церковних процесів в Україні
title_full Оцінки та ідентифікації релігійно-церковних процесів в Україні
title_fullStr Оцінки та ідентифікації релігійно-церковних процесів в Україні
title_full_unstemmed Оцінки та ідентифікації релігійно-церковних процесів в Україні
title_sort оцінки та ідентифікації релігійно-церковних процесів в україні
publisher Інститут держави і права ім. В.М. Корецького НАН України
publishDate 2010
topic_facet Політичні науки
url http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/35010
citation_txt Оцінки та ідентифікації релігійно-церковних процесів в Україні / І.В. Коваль // Держава і право. — 2010. — Вип. 50. — С. 726-732. — Бібліогр.: 17 назв. — укp.
series Держава і право
work_keys_str_mv AT kovalʹív ocínkitaídentifíkacíírelígíjnocerkovnihprocesívvukraíní
first_indexed 2025-07-03T16:10:31Z
last_indexed 2025-07-03T16:10:31Z
_version_ 1836642763091738624
fulltext І. В. КОВАЛЬ. ОЦІНКИ ТА ІДЕНТИФІКАЦІЇ РЕЛІГІЙНО-ЦЕРКОВНИХ ПРОЦЕСІВ В УКРАЇНІ Роз гля да ють ся ос новні па ра ме т ри оцінок і іден тифікацій релігійно­цер ков­ них про цесів в Ук раїні. В якості важ ли вої скла до вої взаємодії церк ви і інсти­ тутів гро ма дянсь ко го суспільства виділяється соціаль на ба за релігійно­цер ков­ них про цесів. Ак ту алізу ють ся чо ти ри іден тифікаційні по зиції, які ха рак те ри зу­ ють зміни відно шен ня суспільства до релігії і релігійних ор ганізацій у су час но му ук раїнсько му суспільстві. Клю чові сло ва: гро ма дянсь ке суспільство, церк ва, релігія, політи ка, дер жа ва, суспільство, суспільно­цер ковні відно шен ня. Рас сма т ри ва ют ся ос нов ные па ра ме т ры оце нок и иден ти фи ка ций ре ли ги оз­ но­цер ков ных про цес сов в Ук ра и не. В ка че ст ве важ ной со став ля ю щей вза и мо­ дей ст вия церк ви и ин сти ту тов граж дан ско го об ще ст ва вы де ля ет ся со ци аль ная ба за ре ли ги оз но­цер ков ных про цес сов. Ак ту а ли зи ру ют ся че ты ре иден ти фи ка ци­ он ные по зи ции, ха рак те ри зу ю щие из ме не ние от но ше ния об ще ст ва к ре ли гии и ре ли ги оз ным ор га ни за ци ям в со вре мен ном ук ра ин ском об ще ст ве. Клю че вые сло ва: граж дан ское об ще ст во, цер ковь, ре ли гия, по ли ти ка, го су­ дар ст во, об ще ст во, го су дар ст вен но­цер ков ные от но ше ния. The basic parameters of evaluation and identification of religious­ecclesiastical processes in Ukraine. As an important component of the interaction between the church and civil society to provide the social base of religious and ecclesiastical processes. Updated four identity positions that characterize the change in society’s attitude towards religion and religious organizations in Ukrainian society. Key words: civil society, church, religion, policy, state, society, state­church rela­ tions. Су­час­на­ політо­логія­ ви­о­крем­лює­ два­ рівні­ вив­чен­ня­ релігійних­ фе­но­менів:­ те­о­ре­тич­ний­ й­ емпірич­ний.­ На­ те­о­ре­тич­но­му­ рівні­ церк­ва­ роз­гля­дається­ як­ суспільна­підси­с­те­ма­й­вив­чається­її­взаємодія­з­інши­ми­суспільни­ми­інсти­ту­та­ ми.­ На­ емпірич­но­му­ рівні­ вив­ча­ють­ся­ релігійність­ різних­ соціаль­но­де­мо­ графічних­груп,­нор­ми­й­цінності,­вплив­при­на­леж­ності­до­тієї­або­іншої­кон­фесії­ на­життєві­по­зиції­лю­дей,­їхні­політичні­пе­ре­ко­нан­ня,­функції­релігії­в­суспільстві.­ В­кон­тексті­політо­логічно­го­досліджен­ня­церк­ва­роз­гля­дається­на­те­о­ре­тич­но­му­ рівні,­тоб­то­вив­ча­ють­ся­її­особ­ли­вості­як­спе­цифічно­го­суспільно­го­інсти­ту­ту.­У­ цьо­му­ви­пад­ку­церк­ва­по­стає­як­стійкий­ком­плекс­фор­маль­них­ і­не­фор­маль­них­ пра­вил,­ ідей,­ прин­ципів,­ цінно­с­тей­ і­ норм,­ що­ ре­гу­лю­ють­ по­всяк­ден­ну­ життєдіяльність­ лю­дей­ й­ ор­ганізу­ють­ їх­ у­ си­с­те­му­ соціаль­них­ ста­тусів­ і­ ро­лей­ за­леж­но­від­їхньо­го­став­лен­ня­до­Бо­га,­інших­над­при­род­них­сил,­що­виз­на­ча­ють­ ду­хов­не­дже­ре­ло­політич­ної­по­зиції­лю­ди­ни­й­суспільства­в­ціло­му.­ На­ на­шу­ дум­ку­ політо­логічний­ підхід­ до­ вив­чен­ня­ суспільно­цер­ков­них­ відно­син­ по­ля­гає­ в­ дослідженні­ взаємодії­ як­ інсти­тутів­ гро­ма­дянсь­ко­го­ суспільства,­з­од­но­го­бо­ку,­та­церк­ви,­з­іншо­го,­тоді­як­особ­ливістю­релігієзнав­ чо­го­підхо­ду­є­ак­цент­на­віроз­нав­чих­ас­пек­тах­релігії­як­фор­ми­суспільної­свідо­ 726 Держава і право • Випуск 50 ©­КО ВАЛЬ Іван Ва си ль о вич – кан­ди­дат­політич­них­на­ук,­до­цент­Іва­но­Франківсько­ го­фа­куль­те­ту­Національ­но­го­універ­си­те­ту­«Одесь­ка­юри­дич­на­ака­демія» мості­і­куль­то­вої­прак­ти­ки­та­церк­ви­–­фор­ми­кон­солідації­віру­ю­чих­за­оз­на­ка­ми­ ет­но­кон­фесійної­на­леж­ності. Не­зва­жа­ю­чи­на­свій­мо­гутній­людсь­кий,­при­род­ний,­еко­номічний­та­на­уко­вий­ по­тенціал,­де­я­кий­період­стабілізації,­Ук­раїна­має­ба­га­то­оз­нак­кри­зо­вих­явищ.­ Ста­нов­лен­ня­де­мо­кратії­в­Ук­раїні­об’єктив­но­за­ле­жить­від­розв`язан­ня­про­блем,­ пов’яза­них­ з­ досліджен­ням­ політи­ко­пра­во­вих­ та­ іде­о­логічних­ про­цесів­ в­ Ук­раїні:­або­ук­раїнське­суспільство­знай­де­в­собі­внутрішні­ре­зер­ви­для­ут­вер­д­ жен­ня­де­мо­кратії,­або­ж­уповільнять­ся­дер­жа­во­творчі­про­це­си.­«Політич­не­мо­же­ чер­па­ти­ свою­ си­лу­ з­ різних­ сфер­ людсь­ко­го­ жит­тя,­ з­ релігійних,­ еко­номічних,­ мо­раль­них­та­інших­про­ти­леж­но­с­тей;­політич­не­не­оз­на­чає­ніякої­влас­ної­пред­ мет­ної­га­лузі,­але­тільки­ступінь­інтен­сив­ності­асоціацій­або­ди­соціацій­лю­дей,­ мо­ти­ви­яких­мо­жуть­бу­ти­релігійни­ми,­національ­ни­ми­(в­етнічно­му­або­куль­тур­ но­му­сенсі),­гос­по­дарсь­ки­ми­або­ж­мо­ти­ва­ми­іншо­го­ро­ду,­і­в­різні­періоди­во­ни­ втя­гу­ють­ за­ со­бою­ різні­ спо­лу­чен­ня­ і­ роз’єднан­ня»1.­ Тоб­то,­ про­во­дя­чи­ політо­ логічне­досліджен­ня,­нам­не­обхідно­роз­г­ля­ну­ти­соціаль­ну­ба­зу­цьо­го­яви­ща.­ Роз­г­ля­не­мо­соціаль­ну­ба­зу­релігійно­цер­ков­них­про­цесів­в­Ук­раїні,­ви­ко­ри­с­ тав­ши­те­зу­про­те,­що­«на­се­лен­ня­як­пев­ної­людсь­кої­спільно­ти,­що­меш­кає­на­ певній­те­ри­торії,­в­ме­жах­пев­ної­дер­жа­ви.­Во­но­хоч­і­є­скла­до­вою­пев­ної­дер­жа­ ви,­але­не­є­еле­мен­том­політич­ної­си­с­те­ми­суспільства,­оскільки­ста­но­вить­ли­ше­ йо­го­соціаль­ну­ба­зу»2. За­галь­новідо­мо,­що­соціологічні­досліджен­ня­релігії­в­Ук­раїні­в­ос­таннє­де­ся­ тиріччя­ но­сять­ до­сить­ спо­ра­дич­ний­ ха­рак­тер,­ а­ їх­ ме­то­до­логія­ та­ ме­то­ди­ка­ обґрун­то­вані­ ще­ яв­но­ не­ до­стат­ньо.­ А­ то­му­ ча­с­то­ ре­зуль­та­ти­ емпірич­них­ досліджень­ віднос­но­ кон­фесійної­ та­ цер­ков­ної­ іден­тифікації­ роз­хо­дять­ся­ не­ на­ 2–3%,­ як­ в­ інших­ га­лу­зях­ соціології,­ а­ ду­же­ знач­но.­ І­ це­ сто­сується­ не­ тільки­ напівпро­фесійних­ чи­ регіональ­них­ досліджень,­ але­ і­ національ­них­ досліджень­ провідних­соціологічних­центрів­та­інсти­тутів. Відтак­у­статті­ви­ко­ри­с­та­но,­на­по­гляд­ав­то­ра,­найбільш­ме­то­дич­но­до­с­ко­на­ло­ ви­ко­на­не­соціологічне­досліджен­ня,­про­ве­де­не­фірмою­«Юк­рейніан­соціо­лод­жі­ сервіс»­ на­ за­мов­лен­ня­ Ук­раїнської­ Гре­ко­Ка­то­лиць­кої­ Церк­ви­ у­ 2008­2009­рр.­ Досліджен­ня­по­ка­за­ло,­що близь­ко­70%­гро­ма­дян­іден­тифіку­ють­се­бе­з­віру­ю­чи­ ми,­16,1%­–­з­невіру­ю­чи­ми,­а­14,3%­–­не­мо­жуть­се­бе­іден­тифіку­ва­ти­од­но­знач­но­ що­до­віри.­Сімде­сят­же­відсотків­віру­ю­чих­роз­па­да­ють­ся­на­40,7%­тих,­хто­на­ле­ жить­до­пев­них­кон­крет­них­релігійних­кон­фесій,­а­29%­–­не­на­ле­жать.­Об’єктив­ но­виз­на­чи­ти­свою­кон­фесійну­на­лежність­змог­ли­тільки­40%­гро­ма­дян­Ук­раїни3.­ Не­обхідно­ за­зна­чи­ти,­що­жод­на­ з­ кон­фесій­ в­Ук­раїні­ не­ охоп­лює­ по­ло­ви­ни­ всіх­віру­ю­чих­та­шо­с­тої­ча­с­ти­ни­до­рос­ло­го­на­се­лен­ня­Ук­раїни.­Ук­раїна­є­полікон­ фесійною­країною,­де­хри­с­ти­янські­церк­ви,­тра­диційні­для­Ук­раїни,­є­доміну­ю­ чи­ми. При­ цьо­му­ од­но­знач­но­ не­мож­ли­во­ по­за­кон­фесійних­ віру­ю­чих­ відно­си­ти­ навіть­до­пра­во­слав­ної­течії­хри­с­ти­ян­ст­ва,­як­це­роб­лять­де­які­дослідни­ки.­ Відро­д­жен­ня­релігійності­на­се­лен­ня­в­ос­танні­два­де­ся­тиріччя­в­Ук­раїні­має­ до­сить­склад­ний­ха­рак­тер.­Згідно­із­відо­мо­стя­ми,­на­ве­де­ни­ми­О.­Са­га­ном­та­А.­ Ко­лод­ним­ про­стеєується­ знач­ний­ ріст­ кількості­ релігійних­ ор­ганізацій­ за­ ро­ки­ не­за­леж­ності:­се­ред­пра­во­слав­них­у­2,5­ра­зи,­се­ред­ка­то­ликів­більш­ніж­на­30%,­ се­ред­про­те­с­тантів­–­ в­ше­с­те­ро4.­При­цьо­му­ве­ли­кою­є­ гру­па­по­за­кон­фесійних­ номіна­тив­них­віру­ю­чих­і­не­знач­ною­участь­номіна­тив­них­віру­ю­чих­у­цер­ков­но­му­ житті,­особ­ли­во­пра­во­слав­них­цер­ков­(УПЦ­МП,­УПЦ­КП,­УАПЦ­то­що).­Тільки­ 73,3%­віру­ю­чих­вза­галі­відвіду­ють­релігійні­хра­ми,­а­ре­гу­ляр­но­(не­рідше­од­но­го­ 727Юридичні і політичні науки ра­зу­на­місяць)­відвідує­хра­ми­та­на­ле­жить­до­релігійних­гро­мад­тільки­20–22%­ гро­ма­дян­Ук­раїни5.­ Се­ред­ак­тив­них­віру­ю­чих,­які­(а­та­ких­8%­всіх­гро­ма­дян­Ук­раїни­та­23%­всіх­ кон­фесійно­ виз­на­че­них­ віру­ю­чих)­ відвіду­ють­ релігійні­ хра­ми­ що­тиж­ня­ чи­ частіше,­кон­фесійна­струк­ту­ра­зовсім­інша.­Се­ред­них­та­тих,­хто­відвідує­церк­ви­ хо­ча­б­раз­на­місяць,­най­чи­сельнішою­кон­фесією­є­Ук­раїнська­Гре­ко­Ка­то­лиць­ка­ Церк­ва­ (близь­ко­ тре­ти­ни­ всіх­ ак­тив­них­ віру­ю­чих),­ далі­ йдуть­ УПЦ(МП)­ та­ УПЦ(КП)­ і­ про­те­с­тантські­ кон­фесії­ (кож­на­ близь­ко­ п’ятої­ ча­с­ти­ни­ віру­ю­чих).­ Та­ким­чи­ном,­се­ред­найбільш­ак­тив­них­віру­ю­чих­пред­став­ни­ки­всіх­пра­во­слав­ них­цер­ков­скла­да­ють­мен­ше­по­ло­ви­ни­всіх­віру­ю­чих,­а­се­ред­менш­ак­тив­них­–­ близь­ко­ 60%.­ При­ цьо­му­ се­ред­ ак­тив­них­ віру­ю­чих­ чи­сельність­ вірних­ у­ двох­ ос­нов­них­ пра­во­слав­них­ кон­фесій­ (УПЦ(МП)­ та­ УПЦ(КП)­ май­же­ рівна.­ А­ от­ кон­фесійна­стро­катість­ак­тив­них­віру­ю­чих­в­Ук­раїні­суттєво­ви­ща,­ніж­номіна­ тив­них.­А­ са­ма­ця­ гру­па­ віру­ю­чих­ і­ відіграє­най­важ­ливішу­роль­ у­ релігійно­му­ житті­країни.­ Зо­к­ре­ма,­досліджен­ня­про­ка­за­ло,­що­найбільш­не­тер­пи­мо­гро­ма­дя­ни­Ук­раїни­ став­лять­ся­ до­ всіх­ про­те­с­тантсь­ких­ цер­ков­ та­ Свідків­ Єго­ви. При­ цьо­му­ для­ більшості­гро­ма­дян­(окрім­вірних­цих­цер­ков)­во­ни­сприй­ма­ють­ся­як­од­не­ціле­ (сек­тан­ти),­а­то­му­по­зи­тив­но­оціню­ють­їх­діяльність­6,5–8,0%­гро­ма­дян,­а­не­га­ тив­но­–­від­25%­(ад­вен­ти­с­ти)­до­34%­(Свідки­Єго­ви).­Не­ду­же­то­ле­рантні­гро­ма­ дя­ни­ і­ що­до­ іудейсь­кої­ релігії­ (8%­ по­зи­тив­них­ оцінок­ та­ 19%­ не­га­тив­них)­ та­ му­суль­ман­ст­ва­(13%­по­зи­тив­них­оцінок­та­15%­не­га­тив­них),­релігій­національ­ них­мен­шин­Ук­раїни6. Віру­ючі,­невіру­ючі­та­не­виз­на­чені­що­до­віри­гро­ма­дя­ни­Ук­раїни­у­аб­со­лютній­ більшості­ або­ вза­галі­ не­ цікав­лять­ся­ пи­тан­ням­ про­ роз­кол­ між­ Церк­ва­ми­ Київської­хри­с­ти­янсь­кої­тра­диції,­або­не­ма­ють­влас­ної­по­зиції­що­до­відповідності­ роз­ко­лу­Цер­ков­інте­ре­сам­віру­ю­чих­та­дер­жа­ви.­Аб­со­лют­на­більшість­віру­ю­чих­ всіх­ релігійних­ кон­фесій­ в­ повній­ чи­ значній­ мірі­ за­до­во­ле­на­ мож­ли­во­с­тя­ми­ відвіду­ван­ня­ храмів,­ вив­чен­ня­ Свя­то­го­ Пись­ма­ (Біблії,­ Но­во­го­ Завіту,­ Ко­ра­ну,­ То­ри­ то­що);­ –­ доміну­ю­чою­ по­зицією­ в­ оцінці­ дер­жав­но­цер­ков­них­ відно­син­ є­ оцінка­«ней­т­раль­на»,­тоб­то­гро­ма­дя­ни­вва­жа­ють,­що­ук­раїнська­дер­жа­ва­не­втру­ чається­в­жит­тя­цер­ков,­а­церк­ви­–­в­жит­тя­дер­жа­ви.­Та­кої­дум­ки­до­три­мується­ більше­по­ло­ви­ни­віру­ю­чих­всіх­релігій­та­кон­фесій­та­май­же­по­ло­ви­на­невіру­ю­ чих­та­кон­фесійно­не­виз­на­че­них­віру­ю­чих;­–­се­ред­про­по­зицій­що­до­релігійної­ діяль­ності­цер­ков­в­шко­лах­та­інших­на­вчаль­них­за­кла­дах (за­про­ва­д­жен­ня­в­шко­ лах­ви­кла­дан­ня­За­ко­ну­Бо­жо­го,­Хри­с­ти­янсь­кої­ети­ки­в­якості­пред­метів­обов’яз­ ко­во­го­ цик­лу,­ за­сну­ван­ня­ релігійни­ми­ ор­ганізаціями­ за­галь­но­освітніх­шкіл,­ які­ ут­ри­му­ють­ся­за­ра­ху­нок­церк­ви­та­плат­но­го­на­вчан­ня,­за­сну­ван­ня­універ­си­тетів­ всіх­рівнів­релігійни­ми­ор­ганізаціями)­пе­ре­ва­жа­ють­при­хиль­ни­ки­над­су­про­тив­ ни­ка­ми. Май­же­ по­ло­ви­на­ нинішніх­ віру­ю­чих­ Ук­раїни­ усвідо­ми­ла­ віру­ в­ Бо­га­ ще­ в­ ди­тя­чо­му,­дошкільно­му­чи­шкільно­му­віці, де­ся­та­ча­с­ти­на­віру­ю­чих не­мо­жуть­ од­но­знач­но­ вка­за­ти­ вік­ релігійно­го­ са­мо­усвідо­млен­ня,­ близь­ко­ п’ятої­ ча­с­ти­ни­ усвідо­ми­ли­ свою­віру­в­Бо­га­ в­ ро­ки­мо­ло­дості­ (18–30­років)­ і­май­же­п’ята­–­ в­ зріло­му­віці­(30–60­років)7. У гро­мадській­ думці­ вже­ скла­лась­ впев­неність­ у­ по­зи­тивній­ ролі­ релігії­ та­ церк­ви­у­фор­му­ванні­гро­ма­дянсь­кої­зла­го­ди­та­змен­шенні­соціаль­ної­на­пру­ги­в­ суспільстві. Тоб­то,­гро­ма­дя­ни­не­ба­чать­пря­мо­го­зв’яз­ку­між­міжнаціональ­ни­ми­ 728 Держава і право • Випуск 50 відно­си­на­ми­та­роз­вит­ком­релігії­і­церк­ви;­–­більшість­всіх­гро­ма­дян­(при­не­ве­ ликій­кількості­не­виз­на­че­них)­до­три­мується­дум­ки,­що­церк­ви­вза­галі­не­по­винні­ зай­ма­тись­політич­ною­діяльністю.­Пе­ре­важ­на­ більшість­ гро­ма­дян­ всіх­ регіонів­ Ук­раїни­або­ма­лоінфор­мо­ва­на­що­до­різних­на­прямків­соціаль­ної­до­по­мо­ги­і­бла­ годійної­діяль­ності­цер­ков,­або­вва­жає,­що­та­ка­ро­бо­та­май­же­не­помітна.­Ли­шень­ тро­хи­більше­де­ся­тої­ча­с­ти­ни­гро­ма­дян­в­Ук­раїні­сьо­годні­вва­жа­ють,­що­релігія­ та­церк­ва­не­відігра­ють­прак­тич­но­ніякої­ролі­у­зміцненні­тра­дицій­та­мо­ралі­в­ ук­раїнсько­му­суспільстві.­Аб­со­лют­ну­більшість­се­ред­них­скла­да­ють­невіру­ючі,­ не­виз­на­чені­що­до­віри­та­по­за­кон­фесійні­віру­ючі. Те­пер­ по­ди­ви­мо­ся,­ по­ яких­ по­зиціях­ мож­на­ су­ди­ти­ про­ зміну­ став­лен­ня­ суспільства­до­релігії­й­церк­ви.­ Як­що­зміну­став­лен­ня­дер­жа­ви­ми­мо­же­мо­до­сить­точ­но­да­ту­ва­ти­по­кон­крет­ них­ дер­жав­них­ ак­тах­ і­ подіях­ (істо­рич­ний­ факт:­ на­ взірець­ прий­о­му­ у­ квітні­ 1988­р.­М.С.­Гор­ба­чо­вим­патріар­ха­Пи­мо­на­й­ членів­Св.­Си­но­ду­РПЦ­в­період­ підго­тов­ки­ до­ свят­ку­ван­ня­ 1000­річчя­ хре­щен­ня­ Русі8),­ то­ зміна­ став­лен­ня­ суспільства­до­релігії­й­церк­ви­–­про­цес­більш­роз­тяг­ну­тий­у­часі,­не­од­на­ко­вий­ у­ різних­ регіонах9,­ у­ різних­ вер­ст­вах­ на­се­лен­ня,­ ба­га­то­ в­ чо­му­ роз­ви­ну­тий­ підспуд­но­ще­в­ра­дянсь­кий­час,­який­но­сив­спон­тан­ний­ха­рак­тер.­І­по­чав­ся­він,­ як­ми­вже­відзна­ча­ли,­з­рос­ту­в­лю­дей­інте­ре­су­до­релігії,­з­спо­чат­ку­бо­яз­ко­го­й­ епізо­дич­но­го,­а­потім­усе­більш­ши­ро­ко­го­висвітлен­ня­цієї­про­бле­ма­ти­ки­в­за­со­ бах­ма­со­вої­ інфор­мації10,­що­ все­ більш­ ак­тив­но­фор­му­ва­ли­ суспільну­ дум­ку­ в­ цьо­му­на­прям­ку.­ Мож­на­ виділи­ти­ чо­ти­ри­ по­зиції,­ що­ ха­рак­те­ри­зу­ють­ зміну­ став­лен­ня­ суспільства­до­релігії­й­релігійних­ор­ганізацій.­ Пе­ре­дусім­на­го­ло­шуємо,­що­зміна­в­суспільній­свідо­мості­оцінки­істо­рич­ної­ й­ су­час­ної­ ролі­ релігії­ й­ релігійних­ ор­ганізацій,­ у­ пер­шу­ чер­гу­ тра­диційних­ в­ Ук­раїні­кон­фесій,­ріст­їхньо­го­пре­сти­жу,­індек­су­довіри­до­релігійних­ор­ганізацій­ в­очах­суспільної­дум­ки.­Це­по­ро­ди­ло­певні­ суспільні­очіку­ван­ня,­що­ча­ст­ко­во­ ви­прав­да­ли­ся,­ ча­ст­ко­во­ –­ пе­ребільшені,­ про­ здатність­ церк­ви­ (релігійних­ ор­ганізацій)­ спри­я­ти­ по­до­лан­ню­ кри­зи­ ук­раїнсько­го­ суспільства11.­ Та­ка­ зміна­ став­лен­ня­суспільства­до­релігії­й­церк­ви­зна­хо­ди­ла­своє­ви­ра­жен­ня­у­звер­ненні­ до­релігії,­у­прий­нятті­віри­знач­ни­ми­ма­са­ми­на­се­лен­ня.­Тут­маємо­спра­ву­з­дво­ма­ емпірич­ни­ми­ по­каз­ни­ка­ми,­ нерівноцінни­ми­ у­ соціологічно­му­ плані­ для­ оцінки­ релігійності­на­се­лен­ня.­ Пер ший­ –­ це­ ріст­ рівня­ релігійності,­ тоб­то­ ча­ст­ки­ віру­ю­чих­ у­ за­галь­но­му­ складі­на­се­лен­ня,­і­підви­щен­ня­сту­пе­ня­релігійності,­тоб­то­гли­би­ни­віри,­інтен­ сив­ності­ релігійних­ пе­ре­жи­вань­ і­ куль­то­вих­ дій.­ Як­що­ в­ 1980­х­ рр.,­ рівень­ релігійності­в­містах­ста­но­вив­10­20%,­а­в­сільській­місце­вості­–­25­30%­і­ви­ще,­ тоб­то­в­се­ред­нь­о­му­десь­близь­ко­20%,­а­досліджен­ня­по­чат­ку­1990­х­рр.­по­ка­зу­ ють­ріст­рівня­релігійності­до­40­45%­,­то­на­прикінці­2000­х­рр.,­як­ми­ба­чи­мо­у­ ви­б­ра­но­му­на­ми­ соціологічно­му­ дослідженні,­ цей­ по­каз­ник­ ле­жить­ у­ діапа­зоні­ від­40­до­70­%12.­У­ре­зуль­таті,­в­усіх­церк­вах­і­кон­фесіях­відбув­ся­на­плив­не­офітів­ (пе­ре­тво­ре­них).­У­ба­га­ть­ох­гро­ма­дах­їхнє­чис­ло­пе­ре­ви­щує­чис­ло­віру­ю­чих,­що­є­ давніми,­постійни­ми­й­ак­тив­ни­ми­чле­на­ми­цих­релігійних­об’єднань,­що­більш­ менш­ґрун­тов­но­зна­ють­ос­но­ви­віров­чен­ня­своєї­релігії­й­нор­ми­її­куль­то­вої­прак­ ти­ки.­Не­офіти­ча­сом­бу­ва­ють­ду­же­ак­тивні,­навіть­аг­ре­сивні­сто­сов­но­послідо­ вників­інших­кон­фесій­і­невіру­ю­чих,­але­при­цьо­му­ма­ють­до­сить­не­яс­не­уяв­лен­ ня­про­ос­но­ви­віров­чен­ня,­об­ря­до­ву­прак­ти­ку,­нор­ми­по­во­д­жен­ня,­що­про­по­ну­ 729Юридичні і політичні науки ють­ся­тією­релігією,­до­якої­во­ни­не­дав­но­звер­ну­ли­ся.­У­їхній­свідо­мості­урив­ча­ с­то­схоп­лені­еле­мен­ти­віров­чен­ня­пе­репліта­ють­ся­з­вірою­в­прик­ме­ти,­га­дан­ня,­ про­ро­ку­ван­ня­ас­т­ро­логів,­з­не­релігійни­ми­по­гля­да­ми­на­ба­га­то­явищ­дійсності. Дру гий­по­каз­ник­–­це­кон­фесійна­іден­тифікація­(са­моіден­тифікація)­на­се­лен­ ня,­тоб­то­ким­се­бе­вва­жає,­до­якої­кон­фесії­се­бе­відно­сить­ре­с­пон­дент­у­про­цесі­ про­ве­де­них­соціологічних­опи­ту­вань.­Цей­важ­ли­вий­соціологічний­по­каз­ник­роз­ поділу­ на­се­лен­ня­ по­ кон­фесіях­ ха­рак­те­ри­зує­ од­ну­ зі­ сторін­ релігійної­ си­ту­ації,­ кон­фесійно­го­про­сто­ру­країни­або­регіону,­але­йо­го­не­мож­на­плу­та­ти­з­рівнем­ релігійності.­До­речі,­де­які­соціоло­ги­са­ме­по­цьо­му­по­каз­ни­ку­на­ма­га­ють­ся­виз­ на­чи­ти­ рівень­ релігійності,­ але­ це­ соціологічно­ не­ко­рект­но.­Спра­ва­ в­ то­му,­що­ на­зи­ва­ю­чи­се­бе­при­відповідях­на­пи­тан­ня­ан­ке­ти­пра­во­слав­ним,­му­суль­ма­ни­ном­ то­що,­ба­га­то­ре­с­пон­дентів­ма­ють­на­увазі­зовсім­не­те,­що­во­ни­віру­ють­у­бо­га,­а­ те,­що­во­ни­по­хо­дять­ із­да­но­го­ет­но­куль­тур­но­го­се­ре­до­ви­ща,­відно­сять­се­бе­до­ пра­во­слав­ної,­му­суль­мансь­кої,­буд­дистсь­кої­куль­тур­ної­тра­диції.­Нерідко­у­свідо­ мості­ча­с­ти­ни­ре­с­пон­дентів­кон­фесійна­са­моіден­тифікація­ви­с­ту­пає­за­ступ­ни­ком­ іден­тифікації­ ет­но­національ­но­го.­ То­му­ про­сте­ підсу­мо­ву­ван­ня­ відповідей­ про­ кон­фесійне­ са­мо­виз­на­чен­ня­ дає­ пе­ре­кру­че­не­ уяв­лен­ня­ про­ дійсний­ рівень­ релігійності.­Це­тре­ба­ма­ти­на­увазі,­щоб­не­ство­рю­ва­ти­соціологічних­міфів­і­не­ вво­ди­ти­в­ома­ну­спо­жи­вачів­соціологічної­інфор­мації.­ Третій­ по­каз­ник,­що­ ха­рак­те­ри­зує­ зміну­ став­лен­ня­ суспільства­ до­ релігії­ й­ церк­ви­ –­ це­ зміна­ по­зиції­ й­ на­ст­роїв­ не­релігійної­ ча­с­ти­ни­ на­се­лен­ня,­ що,­ по­ да­ним­досліджен­ня,­в­ос­танні­ро­ки­ста­но­вить­стійку­гру­пу­–­у­се­ред­нь­о­му­більше­ 50%­ на­се­лен­ня13.­ Пев­на­ ча­с­ти­на­ цьо­го­ про­шар­ку­ на­се­лен­ня­ при­ опи­ту­ван­нях­ по­зи­тив­но­відповіда­ють­на­за­пи­тан­ня­про­довіру­церкві­(релігійним­ор­ганізаціям),­ ви­со­ко­оціню­ють­роль­релігії­в­ду­хов­но­мо­ральній­сфері,­у­роз­вит­ку­ук­раїнської­ дер­жав­ності­ й­ куль­ту­ри,­ у­ про­цесі­ кон­солідації­ ук­раїнсько­го­ суспільства.­ Цю­ ка­те­горію­ на­се­лен­ня­ ха­рак­те­ри­зує­ зро­с­та­ю­ча­ то­ле­рантність­ віднос­но­ релігії.­ Як­що­вра­ху­ва­ти,­що­в­ро­ки­ра­дянсь­кої­вла­ди­не­тер­пимість­невіру­ю­чих­сто­сов­но­ релігії,­до­релігійних­цінно­с­тей,­а­ча­с­то­й­до­віру­ю­чих,­бу­ла­до­сить­ви­со­ка,­куль­ ти­ву­ва­ла­ся­за­со­ба­ми­про­па­ган­ди,­то­цю­зміну­у­свідо­мості­не­релігійної­ча­с­ти­ни­ на­се­лен­ня­тре­ба­виз­на­ти­ду­же­істот­ним­по­каз­ни­ком­зміни­став­лен­ня­до­релігії­й­ церк­ви­суспільства­в­ціло­му14.­На­цьо­му­тлі­впа­дає­в­око,­не­га­тив­не­став­лен­ня­ знач­ної­ ча­с­ти­ни­ як­ віру­ю­чих,­ так­ і­ невіру­ю­чих­ ук­раїнців­ до­ но­вих­ релігійних­ течій.­ І,­ на­решті,­ по­чет вер те,­ тре­ба­ звер­ну­ти­ ува­гу­ й­ на­ зміну­ по­зицій­ за­собів­ ма­со­вої­ інфор­мації­ як­ ви­раз­ни­ка,­ в­ певній­ мірі,­ ста­ну­ суспільної­ свідо­мості­ й­ суспільних­ на­ст­роїв.­ Тут­ та­кож­ існує­ те­пер­ по­вна­ сво­бо­да­ для­ публікацій­ з­ релігійної­ про­бле­ма­ти­ки,­ у­ то­му­ числі­ й­ по­глядів­ й­ ду­мок­ цер­ков­ної­ ієрархії,­ бо­го­словів,­релігійно­й­кон­фесійно­орієнто­ва­них­ав­торів­із­чис­ла­діячів­куль­ту­ри,­ уче­них,­жур­налістів­то­що.­Зва­жа­ю­чи­на­свою­ви­со­ку­впли­вовість,­працівни­кам­ ЗМІ­потрібно­постійно­усвідо­млю­ва­ти­свою­суспільну­відповідальність. Ви­ник­ли­й­швид­ко­ ви­рос­ли­ як­ за­ кількістю­ви­дань,­ так­ і­ за­ ти­ра­жа­ми­кон­ фесійні­ ЗМІ.­ Релігійні­ ор­ганізації­ різних­ кон­фесій­ ши­ро­ко­ ви­ко­ри­с­то­ву­ють­ світські­ ЗМІ,­ вклю­ча­ю­чи­ радіо­ й­ те­ле­ба­чен­ня,­ Інтер­нет­ для­ про­па­ган­ди­ сво­го­ віров­чен­ня,­релігійних­мо­раль­них­цінно­с­тей. Роз­гля­да­ю­чи­ пи­тан­ня­ впли­ву­ гро­ма­дянсь­ко­го­ суспільства­ на­ роз­ви­ток­ релі­ гійної­сфе­ри­Ук­раїни,­не­обхідно­за­зна­чи­ти,­що­в­ос­танній­час­чис­ло­релігій,­кон­ фесій,­ релігійних­ на­прямків­ і­ де­номінацій­ істот­но­ ви­рос­ло,­ і­ ця­ тен­денція­ до­ 730 Держава і право • Випуск 50 рос­ту­кон­фесійної­роз­маїтості­зберігається.­Та­кож­мож­на­кон­ста­ту­ва­ти,­що­ба­га­ то­кон­фесійність­ по­ши­ри­ла­ся­ на­ регіони,­ у­ то­му­ числі­ такі,­ які­ ко­лись­ бу­ли­ повністю­ або­ в­ ос­нов­но­му­ мо­но­кон­фесійни­ми.­ Західні­ об­ласті­ Ук­раїни­ –­ зо­на­ по­ши­рен­ня­ри­мо­ка­то­ли­циз­му­й­гре­ко­ка­то­ли­циз­му.­Ці­регіони­й­за­раз­у­певній­ мірі­зберіга­ють­свою­тра­диційну­етнічну­й­кон­фесійну­виз­на­ченість.­Але­їх­ет­но­ кон­фесійні­ гра­ниці­ вже­ роз­миті,­ а­ ба­га­то­ які­ вза­галі­ пе­ре­ста­ли­ бу­ти­ мо­но­кон­ фесійни­ми.­ Уп­ро­довж­ціло­го­XX­ст.­відбу­ва­ли­ся­гігантські­про­це­си­міграції,­на­сам­пе­ред­ тру­до­вої,­ сти­му­ль­о­ва­ною­ індустріалізацією­ й­ ур­банізацією­ країни,­ бурх­ли­вим­ еко­номічним­ роз­вит­ком­ ок­ре­мих­ регіонів.­ Це­ спри­чи­ни­ло­ й­ пла­номірне,­ і­ стихійне­ пе­реміщен­ня­ тру­до­вих­ ре­сурсів,­ ма­си­ лю­дей­ із­ пра­це­над­лиш­ко­вих­ регіонів­ або­ регіонів­ з­ дис­ба­лан­сом­ ста­те­во­го­ скла­ду­ на­се­лен­ня.­ До­ більших­ пе­реміщень­мас­лю­дей­й,­відповідно,­зміні­етнічно­го­скла­ду­на­се­лен­ня­при­во­ди­ ли­ма­сові­де­пор­тації,­у­то­му­числі­цілих­на­родів­(Ав­то­ном­на­Ре­с­публіка­Крим),­ ева­ку­ація­ в­ ро­ки­Дру­гої­ світо­вої­ війни­ й,­ на­решті,­ зму­ше­на­міграція­ в­ ос­танні­ ро­ки,­ вик­ли­ка­на­ роз­па­дом­СРСР,­міжнаціональ­ни­ми­конфлікта­ми,­ еко­номічним­ спа­дом.­ Та ким чи ном,­ви­ще­заз­на­че­не­доз­во­ляє­зро­би­ти­вис­но­вок,­що­особ­ли­вості­істо­ рич­но­го­ роз­вит­ку­ Ук­раїни,­ зо­к­ре­ма,­ де­мо­кра­тичні­ пе­ре­тво­рен­ня,­ спри­чи­ни­ли­ істот­ну­зміну­національ­ної­й­кон­фесійної­струк­ту­ри­на­се­лен­ня­більшості­регіонів­ Ук­раїни­в­ос­танні­ро­ки.­Й­як­наслідок,­роз­гор­тан­ня­там­діяль­ності­не­тра­диційних­ для­ цих­ регіонів­ кон­фесій­ і­ релігійних­ на­прямків.­ За­раз­ прак­тич­но­ в­ кожній­ об­ласті,­де­б­во­ни­не­пе­ре­бу­ва­ли,­про­жи­ва­ють­лю­ди,­як­мінімум,­послідо­вни­ки­ 20­30­кон­фесій­або­релігійних­на­прямків.­Се­ред­усієї­цієї­кон­фесійної­роз­маїтості­ в­Ук­раїні­й­у­більшості­регіонів­найбільше­як­по­чис­лу­на­прямків,­так­і­по­чис­лу­ послідо­вників­й­їхніх­релігійних­об’єднань­пред­став­ле­не­хри­с­ти­ян­ст­во.­В­Ук­раїні­ за­раз­діють,­як­мінімум,­ли­ше­50­хри­с­ти­янсь­ких­цер­ков,­на­прямків,­де­номінацій.­ Це­ різно­маніття­ ве­де­ до­ дез­орієнтації­ лю­дей­ і­ як­ наслідок­ до­ дезінте­г­рації­ ук­раїнсько­го­на­ро­ду15. На­на­шу­дум­ку,­де­мо­кра­ти­зація­суспільно­політич­но­го­жит­тя,­а­та­кож­про­це­ си­ фор­му­ван­ня­ в­ Ук­раїні­ гро­ма­дянсь­ко­го­ суспільства,­ зо­к­ре­ма,­ роз­роб­ка­ відповідної­нор­ма­тив­но­пра­во­вої­ба­зи16­зу­мо­ви­ли­зміну­відно­шен­ня­суспільства­ до­релігійної­сфе­ри­і­підви­щен­ня­рівня­релігійності­ук­раїнців.­На­сьо­годні,­за­вдя­ ки­про­ду­маній­дер­жавній­політиці­що­до­церк­ви­та­релігії,­мож­на­кон­ста­ту­ва­ти,­ що­всі­ці­релігійні­об’єднан­ня­існу­ють­у­нашій­країні­на­за­кон­них­підста­вах.­Як­ би­не­ста­ви­ли­ся­до­них­й­ їхніх­ор­ганіза­торів,­керівників­ і­про­повідників­ті­ або­ інші­пред­став­ни­ки­ор­ганів­вла­ди,­де­які­ша­ри­на­се­лен­ня­або­інших­кон­фесій,­не­ мож­на­за­бу­ва­ти,­що­їхні­послідо­вни­ки­–­це­наші­співгро­ма­дя­ни,­співвітчиз­ни­ки,­ що­ре­алізу­ва­ли­тим­са­мим­своє­кон­сти­туційне­пра­во­на­сво­бо­ду­совісті.­ За­вдя­ки­ закріплен­ню­ на­ за­ко­но­дав­чо­му­ рівні­ пра­ва­ сво­бо­ди­ совісті­ більша­ ча­с­ти­на­гро­ма­дян­Ук­раїни­не­за­леж­но­від­релігійних­пе­ре­ко­нань­за­до­во­ле­на­мож­ ливістю­вільно­відвіду­ва­ти­церк­ву,­і­вва­жає­цер­ков­ну­освіту­для­дітей­потрібною.­ Оскільки­85%­віру­ю­чих­хри­с­ти­я­ни­різних­кон­фесій,­то­во­ни,­зда­ва­ло­ся­б,­по­винні­ ма­ти­ знач­ний­ політич­ний­ вплив17.­ На­томість­ досліджен­ня­ соціаль­ної­ ба­зи­ релігійно­цер­ков­них­про­цесів­в­Ук­раїні­по­ка­зує,­що­релігійність­лю­дей,­які­відно­ сять­се­бе­до­тра­диційних­кон­фесій­но­сять­скоріше­тра­диційний,­ніж­релігійний­ ха­рак­тер.­Од­нак,­че­рез­низь­ку­ак­тивність­віру­ю­чих­тра­диційних­для­Ук­раїни­пра­ во­слав­них­кон­фесій­і­ви­со­кої­ак­тив­ності­віру­ю­чих­ба­га­ть­ох­інших­кон­фесій,­їхнім­ 731Юридичні і політичні науки суспільним­впли­вом­не­мож­на­зне­ва­жа­ти.­Тут­тре­бо­на­го­ло­си­ти,­що­та­кий­стан­ ре­чей­ве­де­до­більшо­го­впли­ву­на­ре­аль­ну­політи­ку­цер­ков,­що­не­є­тра­диційни­ми­ для­Ук­раїни. 1.­Шмитт К. По­ня­тие­по­ли­ти­че­с­ко­го­//­Во­про­сы­со­ци­о­ло­гии.­–­1992.­–­№­1.­–­С.­ 37.­2.­Уткін О.­Деpжа­ва­і­цеpква.­Пpаво­ве­pегу­лю­ван­ня­//­Віче.­–­1996.­–­№­12.­–­С.­133.­ 3.­ Ре зуль та ти соціологічно­го­ досліджен­ня­ «Релігія­ та­ Церк­ва­ в­ су­часній­ Ук­раїні».­ 12­черв­ня­ 2009­ р.,­ м.­ Київ,­ УНІАН­ РІСУ­ –­ Релігійно­інфор­маційна­ служ­ба­ Ук­раїни. 4. Са ган О., Ко лод ний А.­ Церк­ви­ Ук­раїни:­ ци­ф­ри,­ фак­ти,­ тен­денції­ [Еле­к­трон­ний­ ре­сурс].­ –­ Ре­жим­ до­сту­пу:­ http://proua.com.­ 5.­ Там­ са­мо.­ 6. Талім А.­ Іслам­ –­ це­ над­ національ­на­релігія­/­//­Лю­ди­на­і­світ.­–­1994.­–­№­1­–­С.­30.­7. По кровсь кий В.­Ціннісні­ орієнти­ри­су­час­ної­релігійної­си­ту­ації­в­Ук­раїні­//­Релігієзнав­чий­вісник.­–­2008.­–­Ч.­14­ (жов­тень).­–­С.­4,­5.­8. Го ро вий В.М.­Фор­му­ван­ня­гро­мадсь­кої­єдності­віру­ю­чих­і­невіру­ ю­чих­ у­ про­цесі­ ста­нов­лен­ня­ су­ве­рен­ної­ Ук­раїни­ //­ Релігійна­ тра­диція­ в­ ду­хов­но­му­ відро­д­женні­ Ук­раїни.­ –­ Пол­та­ва:­ Aurora­ borealis,­ 1992.­ –­ С.­ 39.­ 9. Ри ба чук М.Ф.,­ Уткін О.І., Ко рюш ко М.І.­Національ­не­відро­д­жен­ня­і­релігія.­–­К.:­Асоціація­«Ук­раїна»,­ 1995.­ –­ С.­ 104.­ 10. Ку рас І.Ф.,­Ри ба чук М.Ф., Ко рюш ко М.І., Фе щен ко П.І. Релігія­ і­ політи­ка­в­су­часній­Ук­раїні.­–­К.:­На­уко­ва­дум­ка,­2000.­–­С.­45.­11.­Шу ба О.В.­Релігія­в­ ет­но­національ­но­му­ роз­вит­ку­Ук­раїни:­ Політо­логічний­ аналіз.­ –­ К.:­ Кри­ни­ця,­ 1999.­ –­ С.­167.­ 12. Ре зуль та ти соціологічно­го­ досліджен­ня­ «Релігія­ та­ Церк­ва­ в­ су­часній­ Україні».­ 12­ черв­ня­ 2009­ р.,­ м.­Київ,­УНІАН­РІСУ­ –­ Релігійно­інфор­маційна­ служ­ба­ України.­13. Там­са­мо.­14. Ло ма ка І. І.­Між­інтеґрацією­і­мо­дернізацією.­Політо­логічний­ аналіз­інтеґраційної­ролі­релігії­в­умо­вах­мо­дернізації­ук­раїнсько­го­суспільства.­Мо­но­ графія.­–­Іва­но­Франківськ­:­Лілея­НВ,­2009.­–­С­178­180.­15. Церк ва­і­соціальні­про­бле­ ми.­До­повіді­та­до­ку­мен­ти:­Єпархіаль­ний­Со­бор­Стрийсь­кої­єпархії­УГКЦ,­17–20­лю­то­ го­2002­р.,­Стрий­Мор­шин.­–­Львів:­Мо­на­с­тир­Свя­то­Іванівська­Ла­в­ра,­Свіча­до,­2002.­–­ С.­119­121.­16. Про сво бо ду­совісті­та­релігійні­ор­ганізації:­За­кон­Ук­раїни­зі­зміна­ми­та­ до­пов­нен­ня­ми­від­23­груд­ня­1993­р.­//­Відо­мості­Вер­хов­ної­Ра­ди­Ук­раїни.­–­1994.­–­№­ 13.­–­Ст.­66.­17. Ри ба чук М.Ф.­Інте­г­ра­тив­на­і­дезінте­г­ра­тив­на­роль­релігії­в­цивілізаційних­ про­це­сах­//­Діалог.­–­2004.­–­№­3/4.­–­С.­178. 732 Держава і право • Випуск 50 Розділ 10. ПОЛІТИЧНІ НАУКИ І. В. Коваль. ОЦІНКИ ТА ІДЕНТИФІКАЦІЇ РЕЛІГІЙНО-ЦЕРКОВНИХ ПРОЦЕСІВ В УКРАЇНІ

Схожі ресурси