Громадсько-політична лексика в умовах мовної глобалізації (на прикладі мови видання АРК «Кримська світлиця»)
Стаття присвячена дослідженню громадсько-політичної лексики в умовах мовної глобалізації.
Gespeichert in:
| Datum: | 2009 |
|---|---|
| 1. Verfasser: | |
| Format: | Artikel |
| Sprache: | Ukrainian |
| Veröffentlicht: |
Кримський науковий центр НАН України і МОН України
2009
|
| Schriftenreihe: | Культура народов Причерноморья |
| Schlagworte: | |
| Online Zugang: | http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/35119 |
| Tags: |
Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Zitieren: | Громадсько-політична лексика в умовах мовної глобалізації (на прикладі мови видання АРК «Кримська світлиця») / Е.Е. Хурі // Культура народов Причерноморья. — 2009. — № 156. — С. 143-145. — Бібліогр.: 5 назв. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
irk-123456789-35119 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
irk-123456789-351192012-06-18T12:19:19Z Громадсько-політична лексика в умовах мовної глобалізації (на прикладі мови видання АРК «Кримська світлиця») Хурі, Е.Е. Вопросы духовной культуры – ФИЛОЛОГИЧЕСКИЕ НАУКИ Стаття присвячена дослідженню громадсько-політичної лексики в умовах мовної глобалізації. 2009 Article Громадсько-політична лексика в умовах мовної глобалізації (на прикладі мови видання АРК «Кримська світлиця») / Е.Е. Хурі // Культура народов Причерноморья. — 2009. — № 156. — С. 143-145. — Бібліогр.: 5 назв. — укр. 1562-0808 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/35119 uk Культура народов Причерноморья Кримський науковий центр НАН України і МОН України |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| language |
Ukrainian |
| topic |
Вопросы духовной культуры – ФИЛОЛОГИЧЕСКИЕ НАУКИ Вопросы духовной культуры – ФИЛОЛОГИЧЕСКИЕ НАУКИ |
| spellingShingle |
Вопросы духовной культуры – ФИЛОЛОГИЧЕСКИЕ НАУКИ Вопросы духовной культуры – ФИЛОЛОГИЧЕСКИЕ НАУКИ Хурі, Е.Е. Громадсько-політична лексика в умовах мовної глобалізації (на прикладі мови видання АРК «Кримська світлиця») Культура народов Причерноморья |
| description |
Стаття присвячена дослідженню громадсько-політичної лексики в умовах мовної глобалізації. |
| format |
Article |
| author |
Хурі, Е.Е. |
| author_facet |
Хурі, Е.Е. |
| author_sort |
Хурі, Е.Е. |
| title |
Громадсько-політична лексика в умовах мовної глобалізації (на прикладі мови видання АРК «Кримська світлиця») |
| title_short |
Громадсько-політична лексика в умовах мовної глобалізації (на прикладі мови видання АРК «Кримська світлиця») |
| title_full |
Громадсько-політична лексика в умовах мовної глобалізації (на прикладі мови видання АРК «Кримська світлиця») |
| title_fullStr |
Громадсько-політична лексика в умовах мовної глобалізації (на прикладі мови видання АРК «Кримська світлиця») |
| title_full_unstemmed |
Громадсько-політична лексика в умовах мовної глобалізації (на прикладі мови видання АРК «Кримська світлиця») |
| title_sort |
громадсько-політична лексика в умовах мовної глобалізації (на прикладі мови видання арк «кримська світлиця») |
| publisher |
Кримський науковий центр НАН України і МОН України |
| publishDate |
2009 |
| topic_facet |
Вопросы духовной культуры – ФИЛОЛОГИЧЕСКИЕ НАУКИ |
| url |
http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/35119 |
| citation_txt |
Громадсько-політична лексика в умовах мовної глобалізації (на прикладі мови видання АРК «Кримська світлиця») / Е.Е. Хурі // Культура народов Причерноморья. — 2009. — № 156. — С. 143-145. — Бібліогр.: 5 назв. — укр. |
| series |
Культура народов Причерноморья |
| work_keys_str_mv |
AT huríee gromadsʹkopolítičnaleksikavumovahmovnoíglobalízacíínaprikladímovividannâarkkrimsʹkasvítlicâ |
| first_indexed |
2025-07-03T16:16:11Z |
| last_indexed |
2025-07-03T16:16:11Z |
| _version_ |
1836643119526838272 |
| fulltext |
Вопросы духовной культуры – ФИЛОЛОГИЧЕСКИЕ НАУКИ
143
Хурі Е.Е.
ГРОМАДСЬКО-ПОЛІТИЧНА ЛЕКСИКА В УМОВАХ МОВНОЇ ГЛОБАЛІЗАЦІЇ
(на прикладі мови видання АРК «Кримська світлиця»)
Дослідження громадсько-політичної лексики викликає велике лінгвістичне зацікавлення. Як відомо,
лексичний рівень є найбільш чутливим до змін, які відбуваються в мові. При цьому процес трансформації
лексичного простору майже невпинний, в чому і полягає зв`язок мовної системи з іншими сферами громад-
ського життя (політичною, соціально-економічною, державною). Цілком логічним є той факт, що чим шви-
дше відбуваються зміни в політиці, тим інтенсивніші зміни спостерігаємо в лексиці на кожному етапі її
розвитку.
Стаття присвячена дослідженню громадсько-політичної лексики в умовах мовної глобалізації.
Актуальність нашої праці полягає в тому, що глобалізація як процес створення взаємозалежної плане-
тарної спільноти відкриває нові аспекти контексту життєдіяльності сучасних держав [3, с. 62]. Цей процес
торкається усіх сфер життя країни, перш за все - громадсько-політичної, де мова є невід`ємним елементом,
тому саме вона відображає ті зміни, які пов`язані з процесом глобалізації. Ці зміни є одним з найдинаміч-
ніших процесів сучасної української мови, і через активні громадсько-політичні процеси в Україні саме шар
суспільно-політичної лексики найбільш цікавий в цьому плані.
Громадсько-політична лексика вже була предметом лінгвістичного аналізу А.А. Бурячка, А.Л. Голова-
невського, І.Ф. Протченка, О.П. Литвина, Т.П. Клімущенко, Л.А.Мурадової, Т.Б. Крючкової. Дуже ретельно
було розкрите питання суспільно-політичної лексики в праці Бантишевої Л.Л. Проте зміни у суспільному
житті, запозичення в мові, які перш за все впливають на громадсько-політичну лексику, відбуваються так
швидко, що жодне дослідження не стане в цій ситуації зайвим.
Мета роботи полягає в комплексному вивченні громадсько-політичної лексики в умовах мовної глоба-
лізації, тенденцій проявлення глобалізації в мові газети (на прикладі використання запозиченої громадсько-
політичної лексики).
Джерельною базою для нас стало видання «Кримська світлиця».
Об'єктом нашого дослідження став процес мовної глобалізації.
Предмет дослідження – суспільно-політична лексика та зміни, які відбулися в ній в умовах мовної гло-
балізації.
Стійкий розвиток конкретної спільноти в умовах конкурентного середовища й відкритості глобаліза-
ційним процесам залежить від рівня наукових і професійних знань, моральних цінностей і дискурсів, які за-
охочуються і панують в суспільстві, організуючи його повсякдення.
Демократія коштує дорого. Плата за неї – відкритість Світові і його впливу. Здатність жити в мульти-
культуральній спільноті й витримувати конкуренцію з боку інших спільнот передбачає толерантність сто-
совно представників іншого світогляду, інакомислення.
Відкриття нерівноважних структур у науці привело до розуміння того, що через нестабільність світу
нам не варто навіть мріяти про вичерпне знання; наше знання – усього лиш невелике віконце в універсум.
Але саме таке, різноманітне бачення світу, покладене в основу науки, з необхідністю водкриває перед конк-
ретною людиною можливість вибору точки зору й перспектив картини світу. I водповідність картинки,
що моделюється, реальному світові досягається не точністю („правдивістю") певних точок зору (проекцій),
що висвітлюють окремі аспекти дійсності, а цілісністю, коли в результаті інтеграції різних концепцій вдаєть-
ся створити „об'ємну" модель дійсності, що дозволяє вийти за межі „видимого" світу. Якщо в суспільст-
ві створені умови для виховання в суб'єктів толерантного ставлення до представників інших субкуль-
тур, то можна говорити, що в такому суспільстві сформовано передумови для його успішної інтеграції в
глобалізований світ [3, с. 69].
Таким чином, глобалізація – це активний процес нашого суспільства і, хочемо ми того чи ні, вона тор-
кається майже всіх сфер життя. Вийнятком не є наша мова, і яскравим прикладом відкритості світові, його
впливу є факт активного запозичення мови цього світу.
В наш час одним з найактивніших та соціально суттєвих мовних процесів є процес запозичення іншо-
мовних слів. Українська мова завжди була відкрита для запозичень, в її лексиці великий відсоток складають
іншомовні слова різного походження: дипломат (грец.), демарш (франц.), моніторинг (англ.), нівелювання
(нім.) та інші. В різні часи приходили до нас різні «чужі» слова. Запозичення завжди були потребою життя.
Наприклад, розвиток кораблебудівництва, інженерної справи, різних видів людської діяльності призвів до
того, що українська мова поповнювалася голландськими та англійськими морськими термінами та канце-
лярськими німецькими. Наприклад: аак [голл. aak] – плоскодонне вітрильне рибальське чи транспортне су-
дно типу баржі [4, с. 9], гавань [голл. haven] – 1) прилегла до причалів частина акваторії порту, де здійсню-
ються вантажні операції; 2) природно чи штучно захищена від хвиль, вітру і течій моря прибережна частина
водної поверхні, що служить місцем стоянки, ремонту та зимівлі суден [4, с. 227], мольберт [нім. malbrett] -
дерев'яна підставка для живопису, на якій розміщують полотно з підрамком, картон, дошку тощо [4, с.
650], планшайба [нім. planscheeibe] – 1) пристрій, що встановлюють на металорізному верстаті для за-
кріплення оброблюваних виробів або інструменту; 2) круглий стіл карусельного верстата, що оберта-
ється [4, с. 740] та інші. Але були запозичення, які диктувалися модою, як, наприклад, французські за-
позичення XVIII - початку XIX століть, коли в радянському аристократичному середовищі була куль-
товою французська. Наприклад: гіньйоль [ франц. Guignol] – 1) персонаж французського лялькового
театру – «театру гіньйоль», що виник у XVIII ст. в Ліоні; 2) п'єси, спектаклі, театральні вистави, що
Хурі Е.Е.
ГРОМАДСЬКО-ПОЛІТИЧНА ЛЕКСИКА В УМОВАХ МОВНОЇ ГЛОБАЛІЗАЦІЇ
(на прикладі мови видання АРК «Кримська світлиця»)
144
грунтуються на зображенні злочинів, побоїв, тортур тощо [4, с. 283], мільярдер [франц. milliardaire] –
власник мільярдного багатства.
Наприкінці XX - початку XXI століття були створені сприятливі умови для міжнародних контактів. В
нових суспільних та політичних умовах активно виявлялися причини, які призвели до неминучих запози-
чень. Процес глобалізації приніс із собою необхідність у міжнародному обміні інформацією. Тепер, коли
стиль нашого життя змінився, коли широке розповсюдження отримали аудіо- та відеотехніка, комп'ютер,
інтернет, іншомовні слова стали невід'ємною частиною словника навіть на побутовому рівні, не кажу-
чи вже про рівень спеціальний, науково-технічний.
Чи тільки позитивно на мовні процеси впливає глобалізація? Чи насправді нам так потрібні запози-
чення з інших мов? Ні. Ми даємо саме таку відповідь на ці питання. Адже процес мовної глобалізації
призвів до того, що в українській мові з'явилося багато «словникового непотрібу», мова втратила свою
індивідуальність, виключність. Адже в нашій мові є еквіваленти, якими можна замінити іншомовні
слова, то ж чому ми цього не робимо? Чому не збагачуємо рідну мову, а розвиваємо всі інші?!! Порів-
няймо: Мав позитивний як загальноукраїнський, так і міжнародний резонанс [К.С., 2009, №8, с. 1] та
мав позитивний як загальноукраїнський, так і міжнародний відгук (відгомін); Апелюю до вас, шановні
співвітчизники [К.С., 2009, №6, с. 1] та звертаюсь до вас, шановні співвітчизники; Дозволяє пропагу-
вати сепаратизм [К.С., 2009, №6, с. 3] та дозволяє пропагувати відокремлення (відособлення); У ході
зустрічі були розглянуті методичні напрацювання педагогів Севастопольської білінгвальної гімназії
[К.С., 2009, №7, с. 1] та у ході зустрічі були розглянуті методичні напрацювання педагогів Севасто-
польської двомовної гімназії; Консолідація патріотичних та демократичних сил [К.С., 2009, №7, с. 2]
та об 'єднання патріотичних та демократичних сил.
Щоправда, зіставлені аналоги не завжди рівноцінні, але ж ці додаткові відтінки смислу могли б
розкритися у відповідних контекстах, і тоді не було б потреби в запозиченнях.
Громадсько-політична лексика увібрала в себе запозичення, які стосуються різних сфер нашого
життя. Згідно з цим ми можемо розподілити її на тематичні групи.
Слова на позначення «прес-назв» - значення «відношення до преси» + формальний показник прес:
Посольство Росії озвучило радіо «Свобода» свою реакцію на дипломатичний скандал вустами прес-
аташе Олега Гришина [К.С., 2009, №8, с. 2]; Що були оприлюднені на прес-конференції [К.С., 2009,
№6, с. 2]; Недавно прес-служба об 'єднаних українців Росії...[К.С., 2009, №6, с. 4].
Слова, які є атрибутами ЗМІ: Про це повідомляється на інтернет-сайті газети «Сегодня» [К.С.,
2009, №8, с. 2]; Текст розпорядження розміщено на офіційному сайті Глави держави [К.С., 2009, №7,
с. 2]; Спроба теледуелі не вдвох [К.С., 2009, №8, с. 4]; В українському медіа-просторі [К.С., 2009,
№8, с. 4]; Заявила 10 лютого на брифінгу Прем'єр-міністр України Юлія Тимошенко [К.С., 2009, №7,
с.1].
Слова на позначення політичних зустрічей: Затверджені квоти представництва на Конгресі
[К.С., 2009, №7, с. 2]; До форуму ще більше трьох місяців [К.С., 2009, №7, с. 2].
Назви відомств, органів, які використовуються в суспільно-політичному дискурсі: Посольство РФ
назвало позицію українського МЗС демаршем [К.С., 2009, №8, с. 1]; Будівництва української школи-
колегіуму [К.С., 2009, №7, с. 2].
Терміни права , які використовуються в суспільно-політичному дискурсі: Значні штрафні санкції
за недовідбір [К.С., 2009, №7, с. 3]; І навіть сьогодні в незалежній державі (де-юре) немає ще влади
[К.С., 2009, №8, с. 3].
Економічні терміни, які використовуються в суспільно-політичному дискурсі: Це може призвести
до дефолту економіки України [К.С., 2009, №7, с. 3].
Слова, що вживаються в системі міжнародних відносин: А необгрунтовані демарші, подібні вчо-
рашньому, їм тільки шкодять [К.С., 2009, №8, с.2]; В.Ющенко додав, що згідно з умовами контракту
реекспорт цього газу заборонений [К.С., 2009, №7, с. 3].
Слова, що мають відношення до мистецтва: Де відкрито барельєф його імені [К.С., 2009, №8, с. 2];
Здійснене репринтне видання першого тому [К.С., 2009, №8, с. 7].
З приведених вище прикладів бачимо, що більша кількість запозичень відбулася через зміни в громад-
сько-політичному житті України кінця XX – початку XXI сторіччя. Вони належать сферам людської діяль-
ності, які через це докорінно змінилися, найактуальнішими стали: політика, право, економіка, нові техноло-
гії та ін.
Класифікація нових запозичень в громадсько-політичній лексиці здається нам доречною і для найбільш
точнішого визначення семантики тієї чи іншої лексеми. Так, необхідно знати, що в громадсько-політичному
дискурсі використовується саме економічний термін «дефолт», а не так само звучащий і від того ж англій-
ського слова (default) створений термін, який використовується в компьютерних технологіях, тому що в
економіці це слово позначає «невиконання боргових грошових забов`язань», а в компьютерних технологіях
– «набір умовностей по вмовчанню».
Окрім цього в громадсько-політичній лексиці АРК (в мові газет) можна зустріти ще дуже велику кіль-
кість запозичень: парламент, конвенція, резолюція, директива, олігарх, нонсенс, казус-скандал, акредитація,
сенсації, ратифікація, вето, мораторій, апеляція, несанкціонований, інтегрованість, піар, інфляція, персона
нон-грата, медіа-простір, мас-медіа, нівелювання, веб-портал та інші.
Багато з цих та подібних слів стають похідними основами, що свідчить про проникнення іншомовного
Вопросы духовной культуры – ФИЛОЛОГИЧЕСКИЕ НАУКИ
145
в українську словотворчу систему, наприклад: Але селф-піарщик він дуже талановитий (піар – піарщик)
[К.С., 2009, №7, с. 4] ; «Рятувальники» табору отримали свої PR-дивіденди [К.С., 2009, №8, с. 2].
Але всеж-таки, більша частина запозичень не є необхідністю, вони далеко не збагачують українську
мову, в більшості випадків це просто мовна гра.
Підсумовуючи вище сказане, слід зазначити, що суспільно-політична лексика – відкрита система, яка
постійно поповнюється новими одиницями інших лексичних розрядів. Збагачення її складу відбувається не
лише за рахунок появи нових слів відповідного змісту, а й у наслідок переосмислення значень уже існую-
чих у мові лексем.
Мова і час – одвічна проблема дослідників. Мова живе в часі ( мається на увазі не абстрактний час, а
суспільство певної епохи), але і час відображається в мові. Мова змінюється. Ця еволюційна риса закладена
в ній самій. Але як змінюється? Навряд чи доцільно вважати що вона постійно удосконалюється. Оцінки
«добре» чи «погано» тут недоречні [2; с. 4]. Так і процес глобалізації, який є наслідком того ж часу, неодно-
значний. При цьому все одно треба докласти як можна більше зусиль для того, щоб процес мовної глобалі-
зації якомога менше відобразився на українській мові, щоб вона зберігла свою індивідуальність, вийнятко-
вість.
Джерела та література
1. Бантышева Л. Л. Общественно-политическая лексика начала XX века: традиции изучения. Политиче-
ская лингвистика. – Выпуск (1)21. – Екатеринбург, 2007. – с. 13 – 18.
2. Валгина Н.С. Активные процессы в современном русском языке: Учебное пособие для студентов вузов.
– М.: Логос, 2001. – 304 с.
3. Плющ О. Трансформація ролі ЗМІ в умовах глобалізації // Соціальна психологія. – 2007. – Спецвипуск.
– с. 62 – 70.
4. Словник іншомовних слів: 23000 слів та термінологічних словосполучень / Уклад. Л. О. Пустовіт та ін.
– К.: Довіра, 2000. – 1018 с. – (Б-ка держ. службовця. Держ. мова і діловодство).
5. Чудинов А. П. Политическая лингвистика (общие проблемы, метафора): Учеб. пособие / Чудинов Л. П.
– Екатеринбург: Уральский гуманитарный институт, 2003. – 194 с.
|