Механізм управління інвестиційною діяльністю на підприємствах харчової промисловості
Статья посвящена исследованию экономического механизма управления инвестиционной деятельностью на предприятиях пищевой промышленности. Проанализировано современное состояние инвестиционного обеспечения отрасли, выделены основные составляющие экономического механизма управления инвестиционной деятель...
Збережено в:
| Дата: | 2007 |
|---|---|
| Автор: | |
| Формат: | Стаття |
| Мова: | Ukrainian |
| Опубліковано: |
Кримський науковий центр НАН України і МОН України
2007
|
| Назва видання: | Культура народов Причерноморья |
| Теми: | |
| Онлайн доступ: | http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/35151 |
| Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Цитувати: | Механізм управління інвестиційною діяльністю на підприємствах харчової промисловості / С.Ю. Кондрашов // Культура народов Причерноморья. — 2007. — № 99. — С. 60-63. — Бібліогр.: 8 назв. — укр. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
irk-123456789-35151 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
irk-123456789-351512012-06-20T12:15:34Z Механізм управління інвестиційною діяльністю на підприємствах харчової промисловості Крупицька, О.В. Проблемы материальной культуры – ЭКОНОМИЧЕСКИЕ НАУКИ Статья посвящена исследованию экономического механизма управления инвестиционной деятельностью на предприятиях пищевой промышленности. Проанализировано современное состояние инвестиционного обеспечения отрасли, выделены основные составляющие экономического механизма управления инвестиционной деятельностью, в частности, рычаги государственного регулирования, методологическая, законодательная и информационная базы управления инвестиционной деятельностью. Выделены основные проблемы функционирования эффективного механизма управления и предложены пути их решения. Стаття присвячена дослідженню економічного механізму управління інвестиційною діяльністю на підприємствах харчової промисловості. Проаналізовано сучасний стан інвестиційного забезпечення галузі, виділено основні складові економічного механізму управління інвестиційною діяльністю, зокрема, важелі державного регулювання, методологічна, законодавча і інформаційна бази. Виділено проблеми функціонування ефективного механізму управління і запропоновано шляхи їх подолання. This article is dedicate to researching of economic mechanism of investment activities management on food industry enterprises. Analyzed nowadays conditions of providing of the brunch with investments, marked out the main components of economic mechanism of investment activities management, particularly, leverage of state regulation, methodological, legislative and information bases of investment activities management. Marked out the main problems of functioning effective management mechanism and proposed the ways of their salvations. 2007 Article Механізм управління інвестиційною діяльністю на підприємствах харчової промисловості / С.Ю. Кондрашов // Культура народов Причерноморья. — 2007. — № 99. — С. 60-63. — Бібліогр.: 8 назв. — укр. 1562-0808 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/35151 uk Культура народов Причерноморья Кримський науковий центр НАН України і МОН України |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| language |
Ukrainian |
| topic |
Проблемы материальной культуры – ЭКОНОМИЧЕСКИЕ НАУКИ Проблемы материальной культуры – ЭКОНОМИЧЕСКИЕ НАУКИ |
| spellingShingle |
Проблемы материальной культуры – ЭКОНОМИЧЕСКИЕ НАУКИ Проблемы материальной культуры – ЭКОНОМИЧЕСКИЕ НАУКИ Крупицька, О.В. Механізм управління інвестиційною діяльністю на підприємствах харчової промисловості Культура народов Причерноморья |
| description |
Статья посвящена исследованию экономического механизма управления инвестиционной деятельностью на предприятиях пищевой промышленности. Проанализировано современное состояние инвестиционного обеспечения отрасли, выделены основные составляющие экономического механизма управления инвестиционной деятельностью, в частности, рычаги государственного регулирования, методологическая, законодательная и информационная базы управления инвестиционной деятельностью. Выделены основные проблемы функционирования эффективного механизма управления и предложены пути их решения. |
| format |
Article |
| author |
Крупицька, О.В. |
| author_facet |
Крупицька, О.В. |
| author_sort |
Крупицька, О.В. |
| title |
Механізм управління інвестиційною діяльністю на підприємствах харчової промисловості |
| title_short |
Механізм управління інвестиційною діяльністю на підприємствах харчової промисловості |
| title_full |
Механізм управління інвестиційною діяльністю на підприємствах харчової промисловості |
| title_fullStr |
Механізм управління інвестиційною діяльністю на підприємствах харчової промисловості |
| title_full_unstemmed |
Механізм управління інвестиційною діяльністю на підприємствах харчової промисловості |
| title_sort |
механізм управління інвестиційною діяльністю на підприємствах харчової промисловості |
| publisher |
Кримський науковий центр НАН України і МОН України |
| publishDate |
2007 |
| topic_facet |
Проблемы материальной культуры – ЭКОНОМИЧЕСКИЕ НАУКИ |
| url |
http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/35151 |
| citation_txt |
Механізм управління інвестиційною діяльністю на підприємствах харчової промисловості / С.Ю. Кондрашов // Культура народов Причерноморья. — 2007. — № 99. — С. 60-63. — Бібліогр.: 8 назв. — укр. |
| series |
Культура народов Причерноморья |
| work_keys_str_mv |
AT krupicʹkaov mehanízmupravlínnâínvesticíjnoûdíâlʹnístûnapídpriêmstvahharčovoípromislovostí |
| first_indexed |
2025-07-03T16:18:04Z |
| last_indexed |
2025-07-03T16:18:04Z |
| _version_ |
1836643238725812224 |
| fulltext |
Кондрашов С.Ю.
ПРОБЛЕМЫ ОЦЕНКИ ФИНАНСОВОГО СОСТОЯНИЯ ПРЕДПРИЯТИЯ
60
− одноименные показатели должны рассчитываться по одинаковым схемам (формулам) расчета;
− оценка финансового состояния предприятия должна дополняться оценкой риска его банкротства;
− результаты оценки финансового состояния предприятия должны быть однозначно трактуемыми.
Источники и литература
1. Зубкова В.И. Экономический анализ: Учебное пособие.– Симферополь: КНЭУ, 2005.– 133 с.
2. Ковалёв В.В. Финансовый анализ: Управление капиталом. Выбор инвестиций. Анализ отчётности. – 2–
е изд., перераб. и доп. – М.: Финансы и статистика, 2000. – 518 с.
3. Кононенко О. Анализ финансовой отчётности. – Харьков: «Фактор», 2002. – 143с.
4. Павловська О.В., Н.М. Притуляк, Н.Ю. Невмержицька. Фінансовий аналіз. Навчально–методичний по-
сібник.– К.: КНЕУ, 2002. –396 С.
5. Поддєрьогін А.М. Фінанси підприємств. Підручник. – 6-е ізд., перероб. и доп. – К.: КНЕУ, 2006. – 552с.
6. Савицкая Г.В. Анализ хозяйственной деятельности предприятия: 4–е изд., перераб. и доп. – М.: ООО
«Новое знание», 2004. – 328с.
7. Савицкая Г.В. Экономический анализ.Учебник. – М.: ООО «Новое знание», 2004.– 640 с.
8. Філімоненков А.С. Фінансы підприємств. Навчальний посібник.– К.:Кондор.2005.– 397с.
9. Фінанси підприємств. Навчально-методичний посібник. – Л.Д. Буряк, А.П. Куліш, Г.Г. Нам та ін. – К.:
КНЭУ, 2003.–165 с.
10. Фролова Т.А. Фінансовий аналіз: Навчально-методичний посібник. – К.: Іздательство Европейського
Університета, 2005.–252 с.
11. Шеремет А.Д., Сайфулин Р.С. Финансы предприятий. – М.: ИНФРА–М, 2000. – 343с.
12. Шеремет А.Д., Сайфулин Р.С., Негашев Е.В. Методика финансового анализа. – 3-е изд., перераб. и доп.
– М.: ИНФРА–М, 2001. – 208с.
Крупицька О.В.
МЕХАНІЗМ УПРАВЛІННЯ ІНВЕСТИЦІЙНОЮ ДІЯЛЬНІСТЮ
НА ПІДПРИЄМСТВАХ ХАРЧОВОЇ ПРОМИСЛОВОСТІ
В сучасних умовах одним з найбільш актуальних питань в економіці України є питання інвестиційної
діяльності підприємств. В умовах ринкової економіки так і не відбулось очікуваного підвищення інвести-
ційної діяльності в більшості галузях промисловості. Теперішні тенденції інвестиційного процесу вимага-
ють розробки чіткого, злагодженого механізму управління інвестиційною діяльністю в промисловості в ці-
лому та на підприємствах харчової галузі зокрема.
Харчова промисловість є і залишається стратегічною галуззю народного господарства, від якої зале-
жить добробут українського народу. Виходячи із суттєвого значення галузі в економічному і соціальному
зростанні суспільства, її відтворення та прискорений розвиток є важливою передумовою подолання кризо-
вих явищ і забезпечення сталого економічного розвитку. Вирішенню цих проблем має сприяти активізація
інвестиційної діяльності в цілому та розробка ефективного механізму управління інвестиційною діяльністю
на підприємствах галузі зокрема.
З огляду на актуальність даної проблеми малодослідженими залишаються основні аспекти економічно-
го механізму управління інвестиційною діяльністю. При цьому окремі аспекти, що виступають предметом
розгляду в межах даної статті, досліджуються у працях таких економістів, як Бланк І.О., Музиченко А.С.,
Сичевський М.П., Макаренко І.О., Гаман М., але, незважаючи на розкриття певних аспектів інвестиційної
діяльності, залишається не розглянутим економічний механізм управління інвестиційною діяльністю на
підприємствах харчової промисловості.
Відповідно до цього, метою цієї статті є розкриття сутності економічного механізму управління інвес-
тиційною діяльністю на підприємствах харчової промисловості. Досягнення цієї мети зумовлює розв’язання
наступних завдань:
− дослідження сучасних тенденцій інвестиційного процесу в харчовій промисловості;
− розкриття сутності поняття „інвестиційна діяльність”;
− виділення основних складових економічного механізму управління інвестиційною діяльністю;
− виділити головні перешкоди для активізації інвестиційної діяльності в харчовій галузі та запропонувати
шляхи їх подолання.
Відтворення і прискорений розвиток харчової промисловості є важливими передумовами подолання
кризових явищ в аграрному секторі економіки України і вимагають застосування спрямованої на це ефек-
тивної політики управління інвестиціями, через брак яких харчова промисловість України як за наявними
виробничими потужностями, їх фізичним, технічним і технологічним станом, так і за рівнем розвитку ін-
фраструктури істотно відстає від рівня розвитку аналогічних галузей економічно розвинутих країн.
Харчова промисловість демонструє один з найвищих показників приросту виробництва, так, якщо ста-
ном на 01.01.06 р. загальний приріст складав 103,1%, то в харчовій промисловості – 113,7% (у 2004р. – на
12,4%). Суттєво наростили обсяги виробництва підприємства з перероблення овочів та фруктів (на 29,8%),
виробництва напоїв (на 24%), макаронних виробів (на 18,4%), тютюнової (на 18,2%), молочної (на 15,6%)
промисловості [1].
За даними Держкомстату, на 81% збільшився приріст прямих іноземних інвестицій в економіку Украї-
ни в 2005 році і складає 7,9 млрд. дол. Таким чином, в країну надійшло стільки ж іноземного капіталу, що і
Проблемы материальной культуры – ЭКОНОМИЧЕСКИЕ НАУКИ
61
за всі минулі роки незалежності. Загальний обсяг прямих іноземних інвестицій на 01.01.2006р. становить
16,4 млрд. дол. (350 дол. на особу). Цей показник різко зріс в ІV кварталі 2005 р. за рахунок надходження
коштів від продажу контрольного пакету „Криворіжсталі” (4,8 млрд. дол.) і банку „Аваль” (1,03 млрд. дол.).
У той же час приріст інвестицій у основний капітал, за даними Держкомстату, у 2005 році склав 1,9% [2].
Це найнижчий показник за останні 6 років. Причиною низького інвестиційного попиту стала пасивність бі-
знесу в прийнятті інвестиційних рішень через політичну нестабільність, реприватизаційні ризики, скасу-
вання пільг спеціальним економічним зонам і територіям пріоритетного розвитку.
В 2005 році в харчову промисловість вкладено іноземними інвесторами 1169,3 млн. дол. (посідає третє
місце по залученню іноземного капіталу після металургії та оптової торгівлі), що складає 14,86% від всього
обсягу вкладених в економіку України іноземних інвестицій [2]. Але обсяг іноземних інвестицій в харчову
промисловість України не є достатнім для стабільного розвитку галузі. Притоку інвестицій перешкоджає
правова нестабільність, політична невизначеність, відсутність чіткої стратегії і передбачуваності поведінки
керівництва держави, непослідовність і млявість ринкових реформ, непрозорість приватизації, нерозвине-
ність ринкової інфраструктури, відсутність ринку землі.
В умовах нестабільності ринкового середовища стратегічною метою діяльності таких підприємств по-
винне бути не зростання обсягів виробництва та прибутку у будь-якій спосіб, а забезпечення стабільного
становища на ринку харчово-промислової продукції [3].
В сучасній економічній літературі дається багато визначень поняття „інвестиційна діяльність”.
Інвестиційна діяльність підприємства – це цілеспрямовано здійснений процес пошуку необхідних інве-
стиційних ресурсів, вибору ефективних об’єктів (інструментів) інвестування, формування збалансованої
програми (інвестиційного портфеля) і забезпечення його реалізації [4].
Загалом, можна вважати, що інвестиційна діяльність – це комплекс заходів і дій фізичних та юридич-
них осіб, які вкладають власні кошти (у матеріальній, фінансовій або іншій майновій формі) з метою отри-
мання прибутку [5].
Досить часто під управлінням інвестиційною діяльністю розуміють лише державне регулювання [6],
але насправді основною метою управління інвестиційною діяльністю є забезпечення найбільш ефективних
шляхів реалізації інвестиційною стратегії підприємства на окремих етапах його розвитку, що в кінцевому
підсумку набуває конкретного вираження в максимізації ринкової вартості підприємства та підвищення до-
бробуту його власників у поточному та майбутньому періодах [7]. Головні принципи управління інвести-
ційною діяльністю наведено на рисунку 1.
Рис. 1. Основні принципи управління інвестиційною діяльністю підприємства
Для ефективного управління інвестиційною діяльністю необхідно розробити чіткий механізм управлін-
ня інвестиційною діяльністю. До головних складових економічного механізму можна віднести: важелі дер-
жавного регулювання, методологічну, законодавчу і інформаційну бази.
Важелі знаходяться у розпорядженні держави і відповідають за макроекономічне сприяння інвестицій-
ній діяльності. Передбачено важелі як прямої дії у вигляді централізованих державних капітальних вкла-
день в об’єкти загальнодержавного значення, розвиток державного сектора економіки, так і непрямі засобі
регулювання інвестиційною діяльності за рахунок бюджетної та грошово–кредитної політики.
Бюджетні важелі – це встановлена державою система податків, що практично визначають систему пе-
рерозподілу доходів підприємств і громадян країни, яку держава вважає оптимальною для формування
прибуткової частини бюджету та збереження у підприємств ринкових стимулів до роботи та отримання
прибутків. Вже довгий час точаться розмови навколо реформації податкової політики держави у бік полег-
шення податкового тягаря для підприємств, але формування державного бюджету цілковито залежить від
цих надходжень, тому значна доля прибуткової діяльності знаходиться в „тіні”.
Грошово-кредитна політика держави впливає на інвестиційні умови, регулюючи грошовий обіг і роботу
банківської системи, яка, по суті, репродукує збільшення коштів в економічній системі. До основних ін-
струментів відносять: норми страхових резервів, які зобов’язані мати комерційні банки й тим самим відво-
ПРИНЦИПИ
УПРАВЛІННЯ
ІНВЕСТИЦІЙНО
Ю ДІЯЛЬНІСТЮ
Інтегрованість з
загальною сис-
темою управлін-
ня підприємст-
вом
Комплексний
характер форму-
вання управлін-
ських рішень
Орієнтованість
на стратегічні
цілі розвитку
підприємства
Високий ди-
намізм
управління
Варіативність підхо-
дів до розробки
окремих управлінсь-
ких рішень
Крупицька О.В.
МЕХАНІЗМ УПРАВЛІННЯ ІНВЕСТИЦІЙНОЮ ДІЯЛЬНІСТЮ НА ПІДПРИЄМСТВАХ ХАРЧОВОЇ
ПРОМИСЛОВОСТІ
62
лікати певну частину своїх коштів від активного використання для кредитування та інвестування; облікова
ставка НБУ, за якою він продає ресурси комерційним банкам, збільшуючи, або зменшуючи обсяги кредит-
них джерел для фінансування інвестицій; операції з державним цінними паперами на відкритому ринку.
Харчова промисловість не є дотаційною галуззю і отримує не таку значну державну матеріальну під-
тримку, як, наприклад, сільське господарство чи вугільна промисловість, але для забезпечення прискорено-
го оновлення технологічного обладнання та впровадження інноваційних розробок в виробництво необхідно
переглянути фіскальну політику в продовольчій галузі: звільнити від податку суми доходів, які спрямовані
на модернізацію і розвиток виробництва; запровадити пільгові ставки ПДВ на товари та послуги, що вхо-
дять до споживчого кошика; встановити податкові пільги на інвестиції, що спрямовані на модернізацію ос-
новного капіталу підприємств з високим рівнем спрацювання технічного потенціалу.
Методологічний інструментарій передбачає оцінку вартості грошей у часі, облік інфляції, облік факто-
ру ризику, облік фактору ліквідності. Зокрема, виділяють такі основні теоретичні концепції і моделі інвес-
тиційного менеджменту: концепція пріоритету економічних інтересів власників; сучасні портфельна теорія;
концепція вартості капіталу; концепція вартості грошей у часі; концепція взаємозв’язку рівня ризику і до-
ходності; модель оцінки акцій і облігацій на основі їх доходності; модель оцінки фінансових активів з ура-
хуванням систематичного ризику; модель оцінки опціонів; гіпотеза ефективності ринку; концепція асимет-
ричної інформації; арбітражна теорія ціноутворення. Залежність більшості підприємств харчової промисло-
вості від позичкового капіталу зумовила необхідність враховувати особливості всіх перелічених факторів
для прогнозування ефективності управління інвестиційною діяльністю. Капітальні вкладення мають напра-
влятися на модернізацію і техніко–технологічне переоснащення підприємств, які формують стійкий експо-
ртний потенціал продовольства країни (в цукрову, масложирову, спиртову, масложирову, виробництво ди-
тячого харчування).
Законодавчо інвестиційна діяльність регламентується понад 100 нормативних актів, які іноді супере-
чать один одному, але не існує чіткого законодавчого акту для регламентації управління інвестиційною дія-
льністю у харчовій промисловості – це є найбільш суттєвою перешкодою ефективного управління інвести-
ційною діяльністю. Спроби нашвидкуруч створити нормативні акти, які б відповідали цілям України, так і
мотивації інвесторів, зумовили їх часті зміни. До останнього часу не запропоновано жодного законодавчого
акта щодо іноземного інвестування, регламентування інвестиційної діяльності в окремих галузях промис-
ловості, який би був універсальним та усталеним. Ускладнює ситуацію і практика коригування норматив-
них актів під час їх проходження від верхніх рівнів управління до нижчих, що пов’язано з декларативним
характером прийнятих законів і постанов, тому органи управління нижчих рівнів коригують їх за своїм ро-
зумінням [8].
Інформаційна база – це процес безперервного цілеспрямованого підбору відповідних інформативних
показників, необхідних для аналізу, планування і підготовки ефективних оперативних управлінських рі-
шень за всіма аспектами інвестиційної діяльності підприємства [4]. Нерозвиненість виробничої і соціальної
інфраструктур, застарілість або повна відсутність інформаційно–комунікаційних систем зумовлюють те, що
інвестиції надходять переважно у великі міста та промислові центрі. Від якості використаної інформації
при прийнятті управлінських рішень в значній мірі залежить обсяг витрат інвестиційних ресурсів, рівень
інвестиційного прибутку, ринкова вартість підприємства, альтернативність вибору інвестиційних проектів і
фінансових інструментів інвестування і інші показники, що формують рівень добробуту власників підпри-
ємства і темпи його економічного розвитку. Чим більшим є розмір інвестованого підприємством капіталу,
чим більш диверсифікована його діяльність, тим вище стає роль якісної інформації, необхідної для прийн-
яття інвестиційних рішень, спрямованих на підвищення ефективності цієї діяльності. Джерелом інформа-
ції для ефективного управління інвестиційною діяльністю харчового підприємства є дані Держкомстату,
Департаменту харчової промисловості, Міністерства агропромислової політики, маркетингові аналізи рин-
ків та дані іноземних і вітчизняних консалтингових фірм.
Отже, синтез важелів, методів, законодавства і інформаційної бази має створити ефективний механізм
управління інвестиційною діяльністю підприємств харчової промисловості і допоможе українським вироб-
никам харчових продуктів зайняти гідне місце на світовому ринку. Для цього слід:
− у сфері кредитної політики: створити сприятливі умови для активізації довготермінового кредитування
реального сектору економіки, що можливо завдяки здійсненню заходів щодо збільшення обсягів креди-
тування комерційними банками реальної економіки, пом’якшення відсоткової політики, переорієнтації
кредитних ресурсів банківської системи на довготермінове кредитування, пільгового оподаткування,
створення спеціального інвестиційних банків із забезпеченням пільгових умов кредитування інвести-
ційних програм;
− у сфері методологічного забезпечення: широко застосовувати моделі іноземних економістів з їх адапта-
цією до українських реалій економіки;
− у законодавчій сфері: провести ґрунтовний аналіз існуючого законодавства щодо регламентації інвес-
тиційної діяльності і зробити узагальнені документи, які б містили головні постулати інвестування;
− у сфері інформаційного забезпечення: сприяти розвитку спеціалізованої інформаційної служби в харчо-
вій промисловості для доведення інформації про наукові досягнення, економічне становище, привабли-
ві сторони підприємств шляхом залучення всіх засобів масової інформації.
Джерела та література
Проблемы материальной культуры – ЭКОНОМИЧЕСКИЕ НАУКИ
63
1. Соціально–економічне становище України за 2005 рік. //Український інвестиційний журнал
WELCOME.–2005.–№10.–с.13–50.
2. Офіційний сайт Держкомстату України: www.ukrstat.gov.ua
3. Мартиненко І.О. Сучасні механізми стабілізації діяльності підприємств харчової промисловості
//Актуальні проблеми економіки. – 2006. – №2(56). – С.93–100.
4. Бланк И.А. Инвестиционный менеджмент: Учебный курс. – 2–е изд., перераб. и доп. – К.: Эльга, Ника–
Центр, 2006. – 552 с.
5. Федоренко В.Г., Гойко А.Ф. Інвестознавство: Підручник / За наук. Ред. В.Г. Федоренка. – К.: МАУП,
2000. – 408 с.
6. Вишивана Б.М. Управління інвестиційною діяльністю в Україні // Фінанси України. – 2004. – №10. –
С.82–88.
7. Черваньов Д.М. Менеджмент інвестиційної діяльності підприємств: Навч. посіб. – К.: Знання–Прес,
2003. – 622с.
8. Борщ Л.М. Інвестування: теорія і практика: Навч. посіб. – К.: Знання, 2005. – 470с.
Кулик Ю.Є.
ПРОФЕСІОНАЛІЗМ МЕНЕДЖЕРА ТА ДЕЯКІ АСПЕКТИ ЙОГО РОЗВИТКУ
На сьогодні перед керівниками постають більш складні завдання, тому що глобалізація, дерегулювання,
лібералізація торгово–економічних та інвестиційних відносин, а також стрімкий технологічний прогрес змі-
нюють умови роботи в більшості секторів народного господарства. На даному етапі компаніям потрібні ке-
рівники, які можуть справитися з такими завданнями і домогтися поставлених цілей. Саме успішні мене-
джери–професіонали, які є лідерами для своїх підлеглих, повинні забезпечувати високу результативність
роботи всієї компанії через переосмислення, а іноді, і зміну її ключових процесів, створення команди спів-
робітників та натхнення кожного працівника.
Хто ж такий менеджер-професіонал? Якими якостями він володіє? Які фактори впливають на його ста-
новлення? Що доцільно робити менеджерам та компаніям для розвитку професіоналізму менеджера та до-
сягнення конкретних успіхів в управлінській діяльності?
Професіоналізм керівника минулого століття і менеджера ХХІ сторіччя відрізняються за багатьма на-
прямами, чинниками і позиціями. З огляду на зазначене ми вважаємо, що дослідження основних аспектів
становлення менеджерів фахівцями своєї справи та їхнього професійного розвитку має дати нам ос-
новні уявлення про цей процес з метою моделювання поведінки керівників й розробки для них низки
рекомендацій з вдосконалення їхніх професійних якостей.
Ряд іноземних та вітчизняних науковців, зокрема, П.Друкер, Г.Мінцберг, Дж.Коттер, Р.Бояціс,
А.Залезнік, М.Макколл, Дж.Холенбек, Д.Босворт, М.Сорчер, Дж. Брант, Дж.Кон, Р.Хурана, Л.Рівз,
Є.Г.Панченко, В.А.Білошапка, С.В.Козаченко, А.В.Шегда, А.П.Наливайко вивчали і досліджували питання
управлінського професіоналізму. Вони визначили, що для успішного ведення бізнесу та вирішення різних
корпоративних проблем виробничого характеру сучасні менеджери повинні володіти низкою характерних
якостей, виконувати певні ролі, мати відповідний статус і можливості налагодження зв’язків як з контраге-
нтами, так і з представниками органів влади. Крім того, вказані дослідники окреслили основні навики, які
притаманні успішним керівникам, та фактори, які впливають на ефективність роботи менеджерів, на стано-
влення їх фахівцями з управління, а також на їх професійний розвиток.
Іноземні та вітчизняні експерти у сфері управлінської діяльності відзначають, що базовими чинниками
професійного формування менеджерів є талант та досвід.
Ідеї Р.Бояціса, Г.Мінцберга і Дж.Коттера проводять нас до думки, що для того, щоб стати ефективним і
успішним управлінцем, керівник, насамперед, повинен мати талант – певний набір якостей, знань, навиків,
вмінь виконання управлінських ролей, установок, позицій та ефективних поведінкових компетенцій.
Водночас на думку вчених М.Макколла, Дж.Холенбека, Д.Босворта та В.А.Білошапки талант керівника
буде основою для становлення його менеджером–професіоналом в умовах практичного вирішення різнома-
нітних ділових ситуацій – отримання досвіду – під впливом відповідних каталізаторів та середовища. Так,
Босворт та його колеги [1], аналізуючи звіти по дослідженню навиків працедавців у Великобританії у 1999
році, показали, що не існує прямого зв’язку між освітою у сфері менеджменту і ефективністю роботи керів-
ників, але просліджується (і ними було доказано) зв’язок між досвідченістю та ефективністю. Тобто ефек-
тивність роботи менеджерів значною мірою залежить від їх практичного досвіду.
Отже, досвід управлінської роботи є тим чинником, який забезпечує вірний напрям для професійного
розвитку менеджерів. А сама робота і безпосереднє виконання нових поставлених завдань, вирішення про-
блемних питань сприяють формуванню умов для отримання такого необхідного досвіду.
Однак, ключові аспекти вищезазначених досліджень науковців стосовно розвитку управлінського про-
фесіоналізму не враховують факторів, які зумовлюють професійний розвиток менеджерів. Ми вважаємо,
що такими чинниками є система потреб і мотивів, які спонукають керівників до власного професійного роз-
витку, а також підтримка процесів розвитку менеджерів з боку топ–менеджменту, наставників, друзів, ко-
лег, тренерів у контексті реалізації загальних цілей компанії.
Ми у свою чергу, на основі проведених досліджень і аналізу матеріалів з даної проблематики, розробили
модель “піраміди розвитку професіоналізму менеджера” (рис.1), яка об’єднує деякі ідеї іноземних і вітчиз-
няних науковців щодо основних елементів таланту менеджера, досвіду як засобу ефективності управлінсь-
http://www.ukrstat.gov.ua
|