Формування візуальної медіакультури особистості засобами медіаосвіти

Візуальна медіапродукція становить значну частину медіапродукції в цілому. Адекватне сприймання візуальної медіапродукції може забезпечити візуальна медіакультура особистості. Формування візуальної медіакультури особистості здійснюється завдяки медіаосвіті....

Повний опис

Збережено в:
Бібліографічні деталі
Дата:2007
Автор: Череповська, Н.І.
Формат: Стаття
Мова:Ukrainian
Опубліковано: Кримський науковий центр НАН України і МОН України 2007
Назва видання:Культура народов Причерноморья
Теми:
Онлайн доступ:http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/35220
Теги: Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
Назва журналу:Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Цитувати:Формування візуальної медіакультури особистості засобами медіаосвіти / Н.І. Череповська // Культура народов Причерноморья. — 2007. — № 120. — С. 184-186. — Бібліогр.: 7 назв. — укр.

Репозитарії

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
id irk-123456789-35220
record_format dspace
spelling irk-123456789-352202016-11-13T17:05:11Z Формування візуальної медіакультури особистості засобами медіаосвіти Череповська, Н.І. Точка зрения Візуальна медіапродукція становить значну частину медіапродукції в цілому. Адекватне сприймання візуальної медіапродукції може забезпечити візуальна медіакультура особистості. Формування візуальної медіакультури особистості здійснюється завдяки медіаосвіті. Визуальная медиапродукция составляет значительную часть общего объёма медиапродукции. Адекватное восприятие визуальной медиапродукции может обеспечить визуальная медиакультура личности. Формирование визуальной медиакультуры личности осуществляется посредством медиаобразования. The visual media production presents considerable part of general media production. Adequate perception of visual media production may be secure by visual media culture of person. The formation visual media culture of person realized with the aid of media education. 2007 Article Формування візуальної медіакультури особистості засобами медіаосвіти / Н.І. Череповська // Культура народов Причерноморья. — 2007. — № 120. — С. 184-186. — Бібліогр.: 7 назв. — укр. 1562-0808 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/35220 uk Культура народов Причерноморья Кримський науковий центр НАН України і МОН України
institution Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection DSpace DC
language Ukrainian
topic Точка зрения
Точка зрения
spellingShingle Точка зрения
Точка зрения
Череповська, Н.І.
Формування візуальної медіакультури особистості засобами медіаосвіти
Культура народов Причерноморья
description Візуальна медіапродукція становить значну частину медіапродукції в цілому. Адекватне сприймання візуальної медіапродукції може забезпечити візуальна медіакультура особистості. Формування візуальної медіакультури особистості здійснюється завдяки медіаосвіті.
format Article
author Череповська, Н.І.
author_facet Череповська, Н.І.
author_sort Череповська, Н.І.
title Формування візуальної медіакультури особистості засобами медіаосвіти
title_short Формування візуальної медіакультури особистості засобами медіаосвіти
title_full Формування візуальної медіакультури особистості засобами медіаосвіти
title_fullStr Формування візуальної медіакультури особистості засобами медіаосвіти
title_full_unstemmed Формування візуальної медіакультури особистості засобами медіаосвіти
title_sort формування візуальної медіакультури особистості засобами медіаосвіти
publisher Кримський науковий центр НАН України і МОН України
publishDate 2007
topic_facet Точка зрения
url http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/35220
citation_txt Формування візуальної медіакультури особистості засобами медіаосвіти / Н.І. Череповська // Культура народов Причерноморья. — 2007. — № 120. — С. 184-186. — Бібліогр.: 7 назв. — укр.
series Культура народов Причерноморья
work_keys_str_mv AT čerepovsʹkaní formuvannâvízualʹnoímedíakulʹturiosobistostízasobamimedíaosvíti
first_indexed 2025-07-03T16:26:21Z
last_indexed 2025-07-03T16:26:21Z
_version_ 1836643759447605248
fulltext Срибный В.И. КОНЦЕПТУАЛЬНЫЕ НАПРАВЛЕНИЯ РЕГУЛИРОВАНИЯ РАЗВИТИЯ ЖИЛИЩНО-КОММУНАЛЬНОГО ХОЗЯЙСТВА РЕГИОНА 184 6. Рыбак В.В. Развитие жилищно-коммунальной сферы городского хозяйства // Социально- экономические аспекты промышленной политики. – Донецк: ИЭП НАН Украины, 2000. – С. 56–68. Череповська Н.І. ФОРМУВАННЯ ВІЗУАЛЬНОЇ МЕДІАКУЛЬТУРИ ОСОБИСТОСТІ ЗАСОБАМИ МЕДІАОСВІТИ В умовах становлення інформаційного суспільства для розвитку підростаючого покоління актуальним є набуття практичних умінь у сфері медіа: орієнтування в інформаційних потоках, пошуку та засвоєння необ- хідної медіаінформації, відсторонення від непотрібної, адекватного сприймання та інтерпретування візуа- льного аспекту продукції медіакультури. Проблема медіакультури й візуальної зокрема, полягає, насампе- ред, в об’єктивному існуванні цього суспільного феномену, який входить до складу масової культури й не- однозначно впливає на свідомість людини, на формування її системи цінностей та смислів, а також у відсу- тності наукових розробок з цього питання в галузі психології, педагогіки, соціальної психології. Відповідно не розроблено й практичних засобів, спрямованих на оптимізацію компетентного споживання візуальної частини медіапродукції, хоча проблематика впливу засобів масовоїкомунікації на особистість в цілому є традиційною для зарубіжної та вітчизняної науки. Дана робота є спробою наблизитися до розв’язання ос- новного завдання – виховання компетентного медіаспоживача, яке полягає у формуванні як загальної, так і візуальної медіакультури особистості завдяки реалізації систематичної медіаосвіти. Перед тим, як визначити загальні напрями здійснення розв’язку вище означеної проблеми, необхідно окреслити коло основних понять та з’ясувати в загальних рисах, що саме стоїть за ними в психологічному контексті. Нами виокремлено наступні поняття: ″культура″, ″медіакультура″, ″візуальна медіакультура″, ″медіакультура особистості″, ″візуальна медіакультура особистості″, ″візуальна медіапродукція″, ″медіаосвіта″ та ін. Історія поняття ″культура″ й різноманітність тлумачень, що нараховує понад 500 дефініцій, свідчить не лише про його багатозначність, а й про об’єктивні складності та багатоаспектність самого феномену культури. Так, наприклад, можна говорити про культуру людства, культуру різних епох, культуру різних соціальних та професійних груп та ін., а також про культуру кожної окремої особистості, як результат соці- алізації Традиційно культурою вважається сукупність матеріальних і духовних цінностей, які створило та ство- рює людство в процесі суспільно-історичної практики. Одним з аспектів цієї практики та її результатів є збереження та передача смислів, які характеризують історично досягнутий щабель розвитку суспільства. Тому саме в системі цінностей варто визначати її нескінченні прояви. У сучасних соціально-філософських джерелах феномен культури розглядається в широкому діапазоні: від загальної культури суспільства – нау- ково-технічної, освітньої, інформаційної, політичної, юридичної, художньої до особистісної культури лю- дини. Загальна культура, як результат суспільної діяльності обумовлює особистісну культуру людини: культурні особливості її діяльності, поведінки, вчинків в різноманітних сферах життєдіяльності. Отже, як- що культурою в цілому є певні результати практичної та духовної діяльності людства, то культурою також є і сукупність навичок та умінь, які передаються та реалізуються завдяки інструментаріям культури - ви- хованню, освіті, завдяки розвитку творчого потенціалу особистості в процесі її соціалізації. В соціально-психологічному контексті одним з різновидів загальної культури є інформаційна й зокре- ма, медіакультура, яка становить суспільний феномен виробництва медіа інформації певними групами та її споживання спільнотою. В свою чергу, медіакультура як виробництво та споживання медіа інформації є опосередкованим спілкуванням між виробником медіа та її споживачем, так званою, аудиторією, яке впли- ває, формує суспільну свідомість. Водночас виокремлюється й медіакультура особистості, яка, на нашу думку, становить особистісне надбання кожним індивідом системи способів споживання та застосування медіаінформації. Значну частину інформації мас-медіа представлено у візуальній формі, що становить частку візуальної культури загалом. Проблема візуальної культури в психології, як необхідної умови розуміння різноманіт- них способів візуального спілкування, висувалася ще у другій половині минулого століття В.П. Зінченком. За його визначенням, ″візуальна культура є невід’ємною частиною культури сучасної людини, яка повинна сприяти подоланню візуального хаосу, що виник завдяки появі різноманітних засобів візуальної комуніка- ції, або як мінімум – допомогти їй орієнтуватися в ньому″ [3, с. 268]. В психології питання візуальної культури особистості, а тим більше візуальної медіакультури особис- тості є практично не розробленим. Виходячи з розуміння того, що медіакультура становить суспільний фе- номен виробництва та споживання медіа інформації, візуальна медіакультура визначатиметься нами як важливий аспект медіакультури - як продукування та споживання медіаінформації у візуальній формі. (В широкому розумінні візуальна медіакультура є різновидом візуальної). Відповідно до медіа культури особистості, візуальна меді культура особистості також є способом споживання та переробки візуального аспекту інформації мас-медіа. Візуальна культура різних людей гіпо- тетично може бути як високого, так і низького рівня розвитку. Критеріями візуальної медіакультури особистості, на нашу думку, можуть бути: 1) розвиненість кри- тичного мислення; 2) обізнаність із технічними та змістовими аспектами технологій ЗМІ, що використо- ТОЧКА ЗРЕНИЯ 185 вують вплив образно-чуттєвої природи візуальної компоненти; 3) етично-естетичне ставлення до візуаль- ного аспекту мас-медіа; 4) спрямована селективність візуального сприймання, як результат попередніх дій; 5) володіння практичними уміннями як відсторонення від непотрібної візуальної інформації, так і творчого її сприймання. Крім того, ми вважаємо, що на формування медіакультури особистості й візуальної в тому числі, на оп- тимізацію цього процесу можна впливати засобами виховання, медіаосвіти, які, в свою чергу, також є за- собами, інструментарієм, напрацьованими культурною діяльністю людини. Визначивши в загальних рисах основні поняття медіакультурного феномену, спочатку розглянемо ви- робництво візуальної медіаінформації з використанням спеціальних технологій та їх психологічний вплив на рівні її споживання, а вже потому означимо шляхи оптимізації формування візуальної медіакультури особистості засобами медіаосвіти. Отже, візуальний аспект мас-медіа визначається нами як візуальна медіапродукція. У провідних візуа- льних медіях масової інформації, особливо на телебаченні, у Web-комунікаціях, вона має вигляд або впоря- дкованого візуального ряду, або, найчастіше, хаотичного візуального потоку чи візуального хаосу. Візуаль- на медіа продукція є одночасно: результатом виробництва інформації провідними візуальними ЗМІ, а та- кож об’єктом споживання з боку спільноти або окремої особистості. В процесі виробництва медіаінфор- мації створенню її візуальної компоненти надається важливе значення. Причиною цього є чуттєво-образна природа візуального та її ефективний вплив на свідомість людини. По-перше, в процесі сприймання візуального об’єкту/зображення активізується робота зорових аналіза- торів реципієнта, завдяки чому, (якщо спиратися на праці Дж. Гібсона та ін.), через око надходить повністю вся інформація про об’єкт/зображення, навіть будучи неусвідомленою. По-друге, результатом сприймання є сприйняття – образи-уявлення, які, порівняно зі словом, відкладаються в пам’яті в більш повному об’ємі та здатні більш ефективно запускати асоціативний механізм мислення. По-третє, чуттєва природа образів- сприйняттів тісно пов’язана з емоційною сферою, що надає їм більшої активності й потужності як регуля- торам мисленнєвої діяльності та поведінки людини. Спираючись саме на ці особливості образної складової психіки, ЗМІ візуалізують фрагменти медіаін- формації. Щоб привернути, а головне утримати якнайдовше увагу аудиторії завдяки візуальної компоненти інформації, вони вдаються до різноманітних технологій, так званих, ″ефектів″, які охоплюють саме техніч- ні операції та змістові прийоми в їх тісній взаємодії. Прикладами технічних операцій можуть бути: монтаж кадрів, панорамування, масштабування, зміна плану, розгортання та напливи камерою, перехід від образу до слова і навпаки, специфічна для телебачення скажена швидкість, мозаїчність подачі інформації та ін. [5], які утримують увагу глядача. Водночас, над- природне утримання уваги здатне руйнувати процеси адекватного сприймання, послідовності логічного мислення, що становить можливість психологічної небезпеки для людини, особливо дітей. До використання сучасних технічних засобів по створенню візуальної медіареальності додаються ме- дійні ″виверти″ змістового характеру, які широко та успішно застосовуються у виробництві візуальної ме- діа продукції. Так, наприклад, головним засобом вираження реклами, її ″головним дійовим агентом″ є візу- альний образ, який створюється завдяки таким поширеним психологічно-впливовим ефектам як: ″персоніфікація виробника″, ″запозичення авторитету″, ″ефект привабливості″, ″ефект уподібнення″, ″ефект дурня″, ″ефект казкових/міфічних персонажів″ та багато-багато інших. Результатом цих ефектів мо- же бути не лише спонукання потенційного споживача до дії, а й головне - руйнування ціннісно-смислових структур свідомості людини [4]. Щодо споживання візуальної медіапродукції, то по суті воно становить специфічне спілкування на візу- альному рівні між медіавиробником та медіаспоживачем: - спочатку виробник пропонує інформацію, використовуючи візуальну форму та завдяки їй намагається ефективно вплинути на аудиторію споживачів з певною метою, - потім споживачі візуальної медіа інформації повинні безпосередньо її сприйняти (на рівні перцепції), осмислити (на основі власного досвіду) та відреагувати певним чином (або не відреагувати), - зворотною реакцією може бути дія: купівлі товару, послуги, емоційного збудження, яке також може спонукати до дії, утворення нових смислів та ін. Отже, візуальна медіапродукція, яка має на меті утримати увагу, вплинути, підштовхнути до дії на ко- ристь певної групи людей, часто створюється завдяки некоректним технічним (утримання уваги за будь-яку ціну) й неморальним змістовим (маніпулювання свідомістю) засобам. Тому споживання такої продукції не сприяє психічному розвиткові та духовному зростанню підростаючої особистості. Розв’язання означеної проблеми в плані набуття умінь орієнтування у візуальному хаосі інформації, її адекватне сприймання, профілактика здорової психіки від негативних проявів впливу різних мас-медій, на нашу думку, може забезпечити сформована медіакультура особистості й візуальна зокрема. Формування медіакультури в цілому бажано було б починати (хоча б фрагментарно) в дитячих дошкільних закладах ще на рівні первинної соціалізації малюків, і вже більш регулярно - у молодшій школі у формі надання елемен- тарних знань про ЗМІ та виконання простих правил психо- та фізіологічної гігієни перегляду телевізійних програм. (До цього виховного процесу обов’язково необхідно залучати батьків). Більш активну й система- тичну роботу по формуванню медіакультури та її візуальної складової необхідно систематично проводити з підлітками – завзятими телеглядачами, а також з учнями старшої школи. Ми впевнені, що формування візуальної медіакультури особистості можна забезпечити завдяки реалі- зації медіаосвітньої програми [7]. Здійснення програми, як шкільного спецкурсу, надасть молодій людині можливість орієнтуватися у візуальних хаотичних потоках ЗМІ, адекватно сприймати візуальний аспект Череповська Н.І. ФОРМУВАННЯ ВІЗУАЛЬНОЇ МЕДІАКУЛЬТУРИ ОСОБИСТОСТІ ЗАСОБАМИ МЕДІАОСВІТИ 186 медіа інформації, володіти практичними вміннями дистанціювання від непотрібної візуальної інформації медіа, сприятиме формуванню загальної візуальної культури та розумінню основних візуальних закономір- ностей зображувальних видів мистецтв та ін. Формування візуальної медіа культури особистості має здійснюватися в рамках медіаосвітньої програ- ми з формування загальної медіакультури особистості. Медіаосвітня програма ґрунтується на універсаль- них компонентах освіти, які визначають основні результати вивчення будь-якої освітньої галузі [2], й галузі медіа зокрема. Так, гносеологічна освітня компонента передбачає ознайомлення з феноменом ЗМІ; перцеп- тивно-аксіологічна компонента обумовлює сприймання, аналіз, інтерпретацію, оцінку явищ медіакультури, матеріалів візуальної медіапродукції; праксеологічна - спрямована на активну діяльність по засвоєнню різ- них практичних умінь та навичок, як захисних, так і творчого самовираження, імпровізації у сфері ЗМІ. Означені в Державних стандартах про освіту, універсальні структурні компоненти загального освітньо- го процесу, перегукуються з такими принципами медіаосвітнього підходу у Франції, як ″вивчення″, ″дослідження″, ″створення власних ЗМІ″ [1]. Отже, основними структурними компонентами нашої медіао- світньої програми є наступні: теоретична, дослідницька, практична. 1. Вислів відомого філософа Ф. Бекона про те, що ″знання – це сила″, залишається актуальним і для здійснення реалізації етапу теоретичного пізнання закономірностей функціонування різновидів ЗМІ та ін. 2. Етап дослідження візуальних технологій ЗМІ, виявлення психологічного ″інструментарію″ на прак- тичному візуальному матеріалі, допоможуть не лише ″зняти покрови таємничості″ їхнього могутнього впливу на свідомість, а й підведуть до необхідності критичного ставлення до медіапродукції в цілому та ві- зуальної зокрема, до необхідності вибіркового сприймання інформації, етично-естетичного ставлення до неї та ін. 3. Етап оволодіння практичними уміннями в контексті медіаосвітньої програми передбачає три напря- ми. Перший – це надбання умінь щодо пошуку корисної медіа інформації, її угрупування, запам’ятовування, застосування. Другий напрям передбачає оволодіння засобами психологічного захисту в ході виконання спеціальних вправ, заснованих на довільному несприйманні зображення [6] або навпаки, спеціальних вправ, заснованих на детальному сприйманні на основі ґрунтовного аналізу зображення [1]. Третій напрям охоп- лює здійснення творчої діяльності з метою створення власного інформаційного повідомлення завдяки ви- користанню ефективних прийомів візуалізації ідеї у ЗМІ. Творчі вправи та завдання становлять створення рекламних повідомлень, розроблення візуального оформлення сайт-сторінок, візуалізацію ідеї тощо. Узагальнюючи вище викладене, можна сказати, що вивчення, дослідження ЗМІ та оволодіння практич- ними уміннями відсторонення від непотрібної медіаінформації та створення власної медіапродукції сприя- тиме формуванню загальної медіакультури особистості, що полегшить її існування в майбутньому інфор- маційному суспільстві. Крім того, в сучасних умовах глобального поширення масової культури, масових комунікацій, коли різко зросла роль всього візуального, розробка всіляких соціальних, психологічних, пе- дагогічних засобів, в тому числі і запропонована робоча схема проекту медіаосвітньої програми формуван- ня візуальної медіакультури особистості, є реальною спробою розв’язання протиріч суспільного феномену мас-медійної культури. Джерела та література 1. Гоне Ж. Освіта і засоби масової інформації. – К.: Вид-цтво ″К.І.С.″, 2002. – 100 с. 2. Державні стандарти базової і повної середньої школи… // Освіта України. – 2003. – № 1-2. – С. 10–11. 3. Зінченко В.П., Моргунов Е.Б. Человек развивающийся. Очерки российской психологи. – М.: Тривола, 1994. – 304 с. 4. Павловская Е.Э. Дизайн рекламы: поколение NEXT. – СПб.: Питер, 2003. – 320 с., илл. 5. Пацлаф Р. Застывший взгляд. Физиологическое воздействие телевидения на развитие детей. – М.: evi- dentis, 2003. – 224 с. 6. Череповська Н.І. Психологічна адаптація людини до візуальної інформації рекламного змісту в умовах сучасного міста. - Творча діяльність в ускладнених умовах / В.О. Моляко, А.Б. Коваленко, Л.А. Мойсе- єнко, В.А. Семиченко, Т.М. Третяк та ін. за загальною редакцією В.О. Моляко. – К., 2007. [Інститут психології ім. Г.С. Костюка АПН України], 2007. – С. 267–288. 7. Череповська Н.І. Формування медіа культури учнів засобами активізації критичного і творчого мис- лення. – Теоретичні та методичні засади розвитку педагогічної освіти: педагогічна майстерність, твор- чість, технології: Зб. наук. праць / За заг. Ред.. Н.Г. Нічкало. – Харків: НТУ ″ХПІ″, 2007. – С. 481 – 484.