Медіа-залежність в контексті проблеми формування медіа-культури особистості
Автор обґрунтовує феномен медіа-залежності через призму формування медійної культури особистості. Визначено поняття індивідуальної медіа-культури. На основі критерію суб'єктивної активності запропоновано розглядати медіа-залежність як елемент медіа-культури, який характеризує низький рівень її...
Збережено в:
| Дата: | 2007 |
|---|---|
| Автор: | |
| Формат: | Стаття |
| Мова: | Ukrainian |
| Опубліковано: |
Кримський науковий центр НАН України і МОН України
2007
|
| Назва видання: | Культура народов Причерноморья |
| Теми: | |
| Онлайн доступ: | http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/35225 |
| Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Цитувати: | Медіа-залежність в контексті проблеми формування медіа-культури особистості / Г.В. Мироненко // Культура народов Причерноморья. — 2007. — № 120. — С. 173-175. — Бібліогр.: 5 назв. — укр. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
irk-123456789-35225 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
irk-123456789-352252016-11-13T16:56:13Z Медіа-залежність в контексті проблеми формування медіа-культури особистості Мироненко, Г.В. Точка зрения Автор обґрунтовує феномен медіа-залежності через призму формування медійної культури особистості. Визначено поняття індивідуальної медіа-культури. На основі критерію суб'єктивної активності запропоновано розглядати медіа-залежність як елемент медіа-культури, який характеризує низький рівень її розвитку. Автор обосновывает феномен медиа-зависимости через призму формирования медийной культуры личности. Определенно понятие индивидуальной медиа-культуры. На основе критерия субъективной активности предложено рассматривать медиа-зависимость как элемент медиа-культуры, который характеризует низкий уровень ее развития. An author grounds the phenomenon of media-dependence through the prism of forming of media-culture of personality. The concept of individual media-culture is certain. On the basis of criterion of subjective activity it is suggested to examine media-dependence as element of media-culture, which characterizes the low level of its development. 2007 Article Медіа-залежність в контексті проблеми формування медіа-культури особистості / Г.В. Мироненко // Культура народов Причерноморья. — 2007. — № 120. — С. 173-175. — Бібліогр.: 5 назв. — укр. 1562-0808 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/35225 uk Культура народов Причерноморья Кримський науковий центр НАН України і МОН України |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| language |
Ukrainian |
| topic |
Точка зрения Точка зрения |
| spellingShingle |
Точка зрения Точка зрения Мироненко, Г.В. Медіа-залежність в контексті проблеми формування медіа-культури особистості Культура народов Причерноморья |
| description |
Автор обґрунтовує феномен медіа-залежності через призму формування медійної культури особистості. Визначено поняття індивідуальної медіа-культури. На основі критерію суб'єктивної активності запропоновано розглядати медіа-залежність як елемент медіа-культури, який характеризує низький рівень її розвитку. |
| format |
Article |
| author |
Мироненко, Г.В. |
| author_facet |
Мироненко, Г.В. |
| author_sort |
Мироненко, Г.В. |
| title |
Медіа-залежність в контексті проблеми формування медіа-культури особистості |
| title_short |
Медіа-залежність в контексті проблеми формування медіа-культури особистості |
| title_full |
Медіа-залежність в контексті проблеми формування медіа-культури особистості |
| title_fullStr |
Медіа-залежність в контексті проблеми формування медіа-культури особистості |
| title_full_unstemmed |
Медіа-залежність в контексті проблеми формування медіа-культури особистості |
| title_sort |
медіа-залежність в контексті проблеми формування медіа-культури особистості |
| publisher |
Кримський науковий центр НАН України і МОН України |
| publishDate |
2007 |
| topic_facet |
Точка зрения |
| url |
http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/35225 |
| citation_txt |
Медіа-залежність в контексті проблеми формування медіа-культури особистості / Г.В. Мироненко // Культура народов Причерноморья. — 2007. — № 120. — С. 173-175. — Бібліогр.: 5 назв. — укр. |
| series |
Культура народов Причерноморья |
| work_keys_str_mv |
AT mironenkogv medíazaležnístʹvkontekstíproblemiformuvannâmedíakulʹturiosobistostí |
| first_indexed |
2025-07-03T16:26:42Z |
| last_indexed |
2025-07-03T16:26:42Z |
| _version_ |
1836643781684756480 |
| fulltext |
ТОЧКА ЗРЕНИЯ
173
несколько раз. Но, чтобы достичь этого, необходимо заниматься продолжительное время, постепенно уве-
личивая как саму нагрузку на станциях, так и количество кругов на протяжении всего учебного года.
Рисунок. Динамика изменений статической и силовой выносливости у студенток спортивной секции,
при постепенном повышении нагрузки в комплексах круговой тренировки.
Источники и литература
1. Гуревич И.А. Модель станционного задания и её эффективность в круговой тренировке на уроках фи-
зического воспитания в ПТУ. – Теория и практика физической культуры 1982 год, №7, стр.40-41.
2. Гуревич И.А. Физические упражнения для моделирования круговой тренировки. – Мн. Полымя, 1984
год, стр.40.
3. Кряж В.Н. Круговая тренировка в физическом воспитании студентов. – Мн. Высшая Школа, 1982 год,
стр.120.
4. Матвеев Л.П. Методы физического воспитания. – В кн, Теория и методика физического воспитания. –
М. ФиС, 1976, т 1 стр.72-113
5. 5.Попенченко В.В. Пути повышения эффективности учебного процесса по физическому воспитанию
студентов в вузе – М.Высшая школа 1979 год,126 стр.
Мироненко Г.В.
МЕДІА-ЗАЛЕЖНІСТЬ В КОНТЕКСТІ ПРОБЛЕМИ ФОРМУВАННЯ
МЕДІА-КУЛЬТУРИ ОСОБИСТОСТІ
Постановка проблеми
Розвиток новітніх мультимедійних технологій та швидкості передачі інформації без перебільшення пе-
ретворює сучасних homo sapiens на homo medias. При цьому світ мас-медіа вимагає від них бути не стільки
розумними, скільки актуальними і максимально відкритими для сприймання інформації. Це, в свою чергу,
породжує необхідність формування способів активного, критичного споживання медіа-продукції, вміння
орієнтуватися у інтенсивних інформаційних потоках сучасного суспільства. Інакше неспроможність прак-
тичного засвоєння людиною всього того, що виробляється і пропонується у вигляді інформації, своєрідна
"медіа-безпорадність" особистості, може стати причиною виникнення медіа-залежності.
Саме тому формування медіа-культури є суттєвою необхідністю в епоху розвинених технологій. Лю-
дина двадцять першого століття повинна бути перш за все людиною інформаційно грамотною і творчою.
Для орієнтації в інформаційних системах і роботи у високотехнологічних структурах (на кшталт комп'юте-
рних мереж) необхідні практичні навички діалогу і розвинене образне мислення. При цьому для процесу
навчання важлива не стільки історична хронологія, скільки саме спосіб мислення і пізнання, який визнача-
ється існуванням і розвитком як системи мистецтв, так і інформаційно-комунікативного середовища.
Вітчизняні дослідження проблеми медіа-культури переважно обмежуються загальнотеоретичними ро-
ботами, в яких науковці аналізують можливу взаємодію та взаємовплив ЗМК, школи, родини щодо форму-
вання інформаційної культури особистості. Хоча останнім часом з’являються і емпіричні дослідження фо-
рмування культурно-інформаційних потреб підлітків в умовах дозвілля (Г.Є. Шипота, 2005), формування
інформаційної культури майбутніх учителів гуманітарних дисциплін (О.П. Значенко, 2005) та ін.
Що ж до проблеми медіа-залежності, то на сьогодні у вітчизняній науці вона перебуває в зародковому
стані, попри значний доробок дослідників щодо комп’ютерної та Інтернет-залежності (Т.М. Вакулич, 2007;
Т.В. Карабін, 2002; К. Янг, 1997; А. Голдберг, 1995 та ін.).
90
80
70
60
50
100
8
9
10
7
6
3
4
5
2
1 В
ре
мя
у
де
рж
ив
ан
ия
г
ан
те
ле
й
в
го
ри
зо
нт
ал
ьн
ом
по
ло
ж
ен
ии
(с
та
ти
че
ск
ая
в
ы
но
сл
ив
ос
ть
),
се
к
О
тж
им
ан
ие
, р
аз
(с
ил
ов
ая
в
ы
но
сл
и-
- испытания в начале года
- испытания в середине го-
да
Мироненко Г.В.
МЕДІА-ЗАЛЕЖНІСТЬ В КОНТЕКСТІ ПРОБЛЕМИ ФОРМУВАННЯ МЕДІА-КУЛЬТУРИ ОСОБИСТОСТІ
174
Отже, актуальність проблеми, про яку йдеться, безсумнівна, однак її наукова розробка (соціальна, пси-
хологічна, педагогічна і т.д.) є недостатньою, насамперед через відсутність чіткого визначення понять ме-
діа-залежності, медіа-освіти, медіа-культури та ін.
Тому метою статті є обґрунтування феномену медіа-залежності особистості у співвіднесенні із понят-
тям індивідуальної медіа-культури.
Результати теоретичного аналізу
Культура – явище багатоаспектне, тому досить складно повністю перелічити всі її елементи і предста-
вити у вигляді уніфікованої дефініції. Науково абстрагуючись, традиційно культуру ділять на матеріальну і
духовну, розуміючи під нею сукупність способів людської діяльності (як матеріальних, так і духовних),
об’єктивованих в предметних матеріальних носіях, що передаються наступним поколінням. У цьому сенсі у
визначеннях культури насамперед виділяють ідеї, які передаються від покоління до покоління, а також
пов’язані з ними системи цінностей. Однак не можна зводити культуру лише до цінностей, тим паче вноси-
ти до цього поняття момент соціальної бажаності (не може бути культурного і некультурного).
Розглядаючи феномен культури у взаємозв’язку з психологією, варто виокремлювати рівень культури
суспільства та культури особистості, обираючи за предмет дослідження індивідуальну, або "суб’єктивну"
культуру, оскільки саме вона є найбільш інтегральним поняттям, під яким розуміють "характерні для кож-
ної культури способи, за допомогою яких її члени впізнають створену людьми частину людського оточен-
ня: те, як вони категоризують соціальні об’єкти, які зв’язки між категоріями виокремлюють, а також норми,
ролі і цінності, які вони визнають своїми" [1, с. 63].
Виходячи з цього ми пропонуємо розглядати медіа-культуру:
1) на рівні спільноти, як характеристику певного суспільства, що розкривається у найбільш прийнятно-
му і поширеному для нього способі сприймання і тлумачення медіа-реальності;
2) на рівні індивіда, як складову особистості, як частину її досвіду. У даному випадку, на нашу думку,
неправомірно ототожнювати медіа-культуру особистості лише з певною системою переконань, соціальних
установок, що виражають її ставлення до тих чи інших ЗМК. Натомість доцільно розглядати медіа-
культуру як більш універсальну властивість особистості, зумовлену її орієнтацією на загальнолюдські мо-
рально-культурні норми і відносно незалежну від її конкретних мас-медійних уподобань, переконань тощо.
Таким чином, під індивідуальною медіа-культурою ми розуміємо ступінь обізнаності людини в питан-
нях мас-медіа, здатність до самостійного критичного аналізу медіа-текстів, а також володіння прийнятними
з морально-етичної точки зору способами сприймання, споживання, засвоєння та використання медіа-
продукції.
Слід зазначити, що медіа-культура може бути як непрофесійною, так і професійною, коли йдеться про
синонімічність понять медіа-освіти і журналістської освіти, про розвиток специфічних професійних нави-
чок журналіста, зокрема аналітичного підходу до різних проблем і рефлексивного механізму оцінки інфор-
мації, що сприятиме підвищенню загального медіа-культурного рівня фахівців.
Отже, розглядаючи формування культури особистості в області сприймання, розуміння, інтерпретації
інформації, яка надходить по каналам масової комунікації, основ критичного мислення і вміння створювати
власні повідомлення мовою медіа, ми власне і отримуємо сферу формування медіа-культури.
Сучасними дослідниками пропонуються різноманітні варіанти критеріїв медіа-культурного розвитку
(О.В. Федоров, 2004), на основі яких можна виокремити рівні сформованості медійної культури особистос-
ті.
У цьому аспекті ми розглядаємо медіа-залежність не як різновид медійної антикультури (адже антику-
льтура є природною частиною культури, так як і руйнування є способом самоствердження), а як елемент
медіа-культури, який характеризує низький рівень її розвитку.
На наш погляд, обґрунтовуючи феномен медіа-залежності у контексті формування медіа-культури не-
обхідно зробити наголос на внутрішній активності споживачів продукції мас-медіа.
Так, згідно із Л. Пацлаф, телебачення зумовлює зниження природної діяльності органів чуттів: по-
перше, воно призводить до повної зупинки акомодацію очей, тобто власна активність очей значною мірою
відключається (через саму природу телекадру, незмінну відстань до екрану); по-друге, воно надовго обме-
жує поле зору невеликою ділянкою Практично відсутня активність очей передається і всьому тілу. При
цьому, на думку дослідника, проблема полягає не в пасивності м’язів, а в пасивності волі, що управляє
м’язами. [4, с. 36].
Іншими словами, телебачення може паралізувати вольові здібності, як результат відбувається втрата
"внутрішньої активності", самостійності, автономії особистості, що врешті-решт може призвести до її де-
градації.
На поведінковому рівні це проявляється у багаточасовому перебуванні перед телеекраном, коли "лю-
дина починає жити у стані постійного стресу - як би чогось не пропустити, як би подивитися усе – і тим не
менше залишається ненаситною, очікує все нових, і нових "хітів" і найбільше у світі боїться порожнечі, яка
наступає після вимкнення телевізора. І навіть коли втомлене тіло сигналізує їй, що слід припинити, вона не
знаходить у собі сил на це – її воля паралізована. Відверто кажучи – вона виявляє всі симптоми телеманії"
[4, с. 84].
Подібна втрата активності спостерігається і серед кіберзалежних осіб (власне, Мережа – це той самий
телевізор, тільки більше каналів).
Таким чином, медіа-залежність сягає патологічних меж за класичною схемою розвитку будь-якої зале-
жності. Спочатку перегляд телепередач, комп’ютерні ігри, перебування в Інтернеті приносять задоволення.
ТОЧКА ЗРЕНИЯ
175
Потім задоволення перетворюється у нагальну потребу. Навіть якщо залежна людина відчуває, що "під-
ключення" не несе їй нічого доброго, вона не може без нього обійтися, тому що більше себе не контролює.
Тільки вимушене "відключення" – поломка телевізора чи комп’ютера – може завадити їй у цьому.
Медіа-залежні особи присвячують мультимедіа стільки часу, що врешті-решт останні починають обу-
мовлювати їх реальне життя, при чому до такої межі, що можна констатувати виникнення "дереалізації" –
психічного процесу, за якого індивід перестає вірити в реальність оточуючих його речей або істот і замика-
ється у своїй віртуальній оболонці [2, с. 261]
До того ж дослідження (Lüdtke, 1994) показали, що інтенсивне використання мультимедійних засобів у
формуванні особистого дозвілля не дає ніякої економії часу, а, навпаки, діє скоріше як пастка для часу.
Взаємодія з мультимедіа розкрадає часові ресурси їх споживача і зумовлює виникнення стресу і хронічного
цейтноту [4, с. 69].
Отже, споживачі мас-медійної продукції неминуче втрачають активність, що зазвичай насамперед про-
являється у безцільному блуканні телевізійними каналами або ж сайтами Інтернету. "Серфінг", "плавання",
"блукання" – терміни, якими описують своєрідний стиль пошуку і ознайомлення з інформацією, що форму-
ється сьогодні у молодих людей і не може не викликати тривоги. Такий характер медіа-споживання можна
розглядати як певну модель комунікативної взаємодії, що розвивається у молодої людини і полягає у пове-
рховому, стрибкоподібному, без жодного порядку і сенсу "зчитуванні" інформації, яка потім ніяк не вико-
ристовується.
За умови надто тривалого перебування перед екраном телевізора чи монітором комп’ютера можна го-
ворити про формування "компульсивного медіа-серфінгу" як прояву медіа-залежності. Мова йде про інфор-
маційне перенавантаження внаслідок нав’язливої, непереборної потреби у пошуку інформації.
Виникнення такого роду потреби частково пояснює теорія медіа-залежності американських дослідників
С. Болл-Рокича і М. Де Флюера, яка стверджує, що ЗМК – це інформаційні системи, включені в процес фо-
рмування стабільності, зміни і конфліктів на рівні соціуму та індивіда. Люди стають залежними від ЗМК,
знань і оцінок, які ті розповсюджують, при чому ця залежність збільшується, якщо суспільство знаходиться
в стані трансформації або конфлікту [5, с. 97].
На переконання О.А. Ліщинської, цілий спектр форм залежності слід розглядати у рамках психічної
норми, не надаючи їм негативного забарвлення. Тому феномен медіа-залежності можна і треба розуміти не
просто як виключно патологічну пристрасть, від якої слід будь-якою ціною позбавлятися, але й як насичену
внутрішньою мотивацією пізнавальну діяльність. Патологічною, або тотальною, психологічна залежність, і
зокрема медіа-залежність стає тоді, коли "людина втрачає здатність критично мислити, співвідносити своє
життя з цінностями однієї авторитетної особистості чи групи, руйнує надзвичайно важливі для неї сімейні
та соціальні зв’язки тощо" [3, с. 145].
У найбільш широкому смислі медіа-залежність можна розглядати як інтегративне поняття, яке поєднує
велику кількість проблем поведінки, контролю над потягами і характеризує низький рівень медіа-культури
особистості. Найпоширенішими і активно досліджуваними формами медійної залежності є телеманія, при-
страсть до комп’ютерних ігор, Інтернет-залежність.
Принагідно зазначимо, що більша частина медіа-аддиктів, і в першу чергу це стосується Інтернет-
залежних осіб, як правило раніше виявляли певні патологічні залежності. У такому випадку дослідники на-
зивають медіа-залежність "опортуністським синдромом", що включає вже існуючі проблеми та діагносту-
ють проблему полізалежності [2, с. 188].
Висновки
Істотним критерієм формування медіа-культури особистості є суб’єктивна активність, пригнічення або
відсутність якої породжує проблему медіа-залежності. Саме за цим критерієм можна визначити межу пере-
ходу від надмірного споживання медіа-продукції до виникнення залежності від неї.
У цілому вірним є лише одне: пристрасть закінчується там, де починається страждання. Поки надмір-
ність не стає потребою, медіа-залежності немає. Зробити ж наркотиком медіа-продукцію може лише сама
людина - своїм ставленням, надмірним споживанням, пристрастю "грати каналами чи сайтами".
Джерела та література
1. Данилюк І. Культура і психологія: точки взаємозв’язку // Соціальна психологія. – 2006. – № 6 (20). – С.
60–67.
2. Керделлан К., Грезийон Г. Дети процессора: Как Интернет и видеоигры формируют завтрашних взрос-
лых. – Екатеринбург: У-Фактория, 2006. – 272 с.
3. Ліщинська О.А. Чинники тотальної психологічної залежності // Соціальна психологія. – 2004. – № 3. –
С. 145–149.
4. Пацлаф Л. Застывший вигляд. – М.: evidentis, 2003. – 224 с.
5. De Fleur M., Ball-Rockeack S. Theories of Mass Communication. N.Y., 1982. – 516 p.
|