Правове регулювання та правотворчість: співвідношення понять

Охарактеризовано підходи до розуміння таких важливих категорій юридичної науки як правове регулювання та правотворчість, на загальнотеоретичному рівні вио­кремлено критерії розмежування правового регулювання та правотворчості....

Повний опис

Збережено в:
Бібліографічні деталі
Дата:2010
Автор: Тарахонич, Т.І.
Формат: Стаття
Мова:Ukrainian
Опубліковано: Інститут держави і права ім. В.М. Корецького НАН України 2010
Назва видання:Держава і право
Теми:
Онлайн доступ:http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/35262
Теги: Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
Назва журналу:Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Цитувати:Правове регулювання та правотворчість: співвідношення понять / Т.І. Тарахонич // Держава і право. — 2010. — Вип. 49. — С. 9-16. — Бібліогр.: 39 назв. — укp.

Репозитарії

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
id irk-123456789-35262
record_format dspace
spelling irk-123456789-352622012-06-24T12:17:30Z Правове регулювання та правотворчість: співвідношення понять Тарахонич, Т.І. Теорія держави і права Охарактеризовано підходи до розуміння таких важливих категорій юридичної науки як правове регулювання та правотворчість, на загальнотеоретичному рівні вио­кремлено критерії розмежування правового регулювання та правотворчості. Охарактеризованы подходы к пониманию таких значимых категорий юридичес­ кой науки, как правовое регулирование и правотворчество, на общетеоретическом уровне выделено критерии разграничения правового регулирования и правотворчества. The article reveals main features of the existing approaches to understanding of such an important categories of the legal science, such as legal regulation and law­making, as well as provides the criteria for differentiation of legal regulation and law­making on general theo­ retical level. 2010 Article Правове регулювання та правотворчість: співвідношення понять / Т.І. Тарахонич // Держава і право. — 2010. — Вип. 49. — С. 9-16. — Бібліогр.: 39 назв. — укp. 1563-3349 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/35262 uk Держава і право Інститут держави і права ім. В.М. Корецького НАН України
institution Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection DSpace DC
language Ukrainian
topic Теорія держави і права
Теорія держави і права
spellingShingle Теорія держави і права
Теорія держави і права
Тарахонич, Т.І.
Правове регулювання та правотворчість: співвідношення понять
Держава і право
description Охарактеризовано підходи до розуміння таких важливих категорій юридичної науки як правове регулювання та правотворчість, на загальнотеоретичному рівні вио­кремлено критерії розмежування правового регулювання та правотворчості.
format Article
author Тарахонич, Т.І.
author_facet Тарахонич, Т.І.
author_sort Тарахонич, Т.І.
title Правове регулювання та правотворчість: співвідношення понять
title_short Правове регулювання та правотворчість: співвідношення понять
title_full Правове регулювання та правотворчість: співвідношення понять
title_fullStr Правове регулювання та правотворчість: співвідношення понять
title_full_unstemmed Правове регулювання та правотворчість: співвідношення понять
title_sort правове регулювання та правотворчість: співвідношення понять
publisher Інститут держави і права ім. В.М. Корецького НАН України
publishDate 2010
topic_facet Теорія держави і права
url http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/35262
citation_txt Правове регулювання та правотворчість: співвідношення понять / Т.І. Тарахонич // Держава і право. — 2010. — Вип. 49. — С. 9-16. — Бібліогр.: 39 назв. — укp.
series Держава і право
work_keys_str_mv AT tarahoničtí pravoveregulûvannâtapravotvorčístʹspívvídnošennâponâtʹ
first_indexed 2025-07-03T15:55:31Z
last_indexed 2025-07-03T15:55:31Z
_version_ 1836641820065398784
fulltext 9Юридичні і політичні науки Т.І. ТАРАХОНИЧ. ПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ ТА ПРАВОТВОРЧІСТЬ: СПІВВІДНОШЕННЯ ПОНЯТЬ Оха рак те ри зо ва но підхо ди до ро зуміння та ких важ ли вих ка те горій юри дич ної на уки як пра во ве ре гу лю ван ня та пра во творчість, на за галь но те о ре тич но му рівні ви о­ крем ле но кри терії роз ме жу ван ня пра во во го ре гу лю ван ня та пра во твор чості. Клю­чові­сло­ва: пра во ве ре гу лю ван ня, пра во творчість, за со би пра во во го ре гу лю ван­ ня, пра во вий вплив. Оха рак те ри зо ва ны под хо ды к по ни ма нию та ких зна чи мых ка те го рий юри ди че с­ кой на уки, как пра во вое ре гу ли ро ва ние и пра во твор че ст во, на об ще те о ре ти че с ком уров не вы де ле но кри те рии раз гра ни че ния пра во во го ре гу ли ро ва ния и пра во твор че ст ва. Клю­че­вые­ сло­ва: пра во вое ре гу ли ро ва ние, пра во твор че ст во, сред ст ва пра во во го ре гу ли ро ва ния, пра во вое вли я ние. The article reveals main features of the existing approaches to understanding of such an important categories of the legal science, such as legal regulation and law­making, as well as provides the criteria for differentiation of legal regulation and law­making on general theo­ retical level. Key­words: legal regulation, law­making, instruments of legal regulation, legal influence. Про­це­си­гло­балізації­та­ди­фе­ренціації­в­су­час­но­му­світі­впли­ну­ли­на­істо­рич­ но­сфор­мо­вані­дер­жав­но­пра­вові­інсти­ту­ти­та­пра­во­ву­си­с­те­му­в­ціло­му.­В­умо­ вах­су­час­но­го­роз­вит­ку­суспільства­та­дер­жа­ви,­особ­ли­ве­місце­на­ле­жить­юри­ дичній­на­уці,­яка­по­вин­на­ма­ти­роз­ви­ну­тий­та­си­с­те­ма­ти­зо­ва­ний­по­нятійно­ка­те­ горійний­ апа­рат.­Фор­му­ван­ня­ пра­во­вих­ по­нять­ по­вин­но­ здійсню­ва­тись­шля­хом­ фор­малізації­ знань­ в­ сфері­ дер­жав­но­пра­во­вих­ явищ.­ Да­ний­ про­цес­ зна­хо­дить­ свій­ви­яв­у­відсто­ро­ненні,­аб­ст­ра­гу­ванні­від­не­суттєвих­не­ти­по­вих­вла­с­ти­во­с­тей­ да­них­явищ;­у­ви­яв­ленні­за­ко­номірно­с­тей­роз­вит­ку,­­незмінної­їх­по­вто­рю­ва­ності­ (ал­го­ритм)­та­вста­нов­ленні­найбільш­суттєвих­та­за­галь­них­(ти­по­вих)­оз­нак,­при­ та­ман­них­всьо­му­кла­су­(ви­ду,­ти­пу)­цих­явищ1.­Важ­ли­ве­місце­в­да­но­му­ас­пекті­ на­ле­жить­про­це­су­пра­во­твор­чості­та­пра­во­во­го­ре­гу­лю­ван­ня,­які­по­винні­вра­хо­ ву­ва­ти­ за­зна­чені­ особ­ли­вості­ та­ вдо­с­ко­на­лю­ва­ти­ тра­диційні­ ме­ханізми­ сво­го­ впли­ву­на­суспільні­відно­си­ни­в­кон­крет­них­істо­рич­них­умо­вах. Ок­ремі­ас­пек­ти­що­до­пра­во­во­го­ре­гу­лю­ван­ня­та­йо­го­співвідно­шен­ня­з­та­кою­ ка­те­горією­ як­ пра­во­творчість­ досліджу­ва­лись­ ­ у­ ра­дянській­ та­ по­ст­ра­дянській­ на­уковій­ літе­ра­турі,­ про­що­ свідчать­ праці:­ С.С.­ Алексєєва,­ В.Д.­ Бабкіна,­ С.В.­ Бо­б­ров­ник,­ Є.В.­ Бур­лая,­ А.М.­ Вітчен­ко­ ,­ В.М.­ Гор­ше­нь­о­ва,­ С.Д.­ Гу­сарєва,­ Д.А.­Керімо­ва,­М.І.­Ко­зю­б­ри,­Л.А.­Луць,­М.І.­Ма­ту­зо­ва,­О.М.­Мель­ник,­В.С.­Нер­ се­сян­ца,­ Н.М.­ Оніщен­ко,­ Е.­ М.­ Пень­ко­ва,­ П.М.­ Рабіно­ви­ча,­ О.Д.­ Ти­хо­ми­ро­ва,­ Н.Н.­Та­ра­со­ва,­В.Д.­Со­рокіна,­В.М.­Си­рих,­В.М.­Селіва­но­ва,­О.І.­Ющи­ка­то­що. Ме­тою­ да­ної­ статті­ є­ ­ от­ри­ман­ня­ об’єктив­них­ знань­ що­до­ співвідно­шен­ня­ ка­те­горій­«пра­во­ве­ре­гу­лю­ван­ня»­та­«пра­во­творчість». На­на­шу­дум­ку,­аналіз­співвідно­шен­ня­да­них­ка­те­горій­потрібно­здійсню­ва­ти­ че­рез­підхо­ди­до­виз­на­чен­ня­цих­по­нять. В­юри­дичній­літе­ра­турі­відсутнє­єди­не­ро­зуміння­ка­те­горії­«пра­во­ве­ре­гу­лю­ ©­ ТА РА ХО НИЧ Те тя на Іванівна­ –­ кан­ди­дат­ юри­дич­них­ на­ук,­ стар­ший­ на­уко­вий­ співробітник­Інсти­ту­ту­дер­жа­ви­і­пра­ва­ім.­В.М.­Ко­рець­ко­го­НАН­Ук­раїни Розділ 1. Теорія держави і права 10 Держава і право • Випуск 49 ван­ня».­ ­ Зва­жа­ю­чи­на­прин­цип­на­ступ­ності­ в­ аналізі­пра­во­вих­ка­те­горій,­ спро­ буємо­уза­галь­ни­ти­існу­ючі­точ­ки­зо­ру­що­до­ка­те­горії­«пра­во­ве­ре­гу­лю­ван­ня»,­та­ ви­о­кре­ми­ти­ос­новні­підхо­ди­що­до­її­ро­зуміння.­Більшість­на­уковців­схи­ля­ють­ся­ до­дум­ки,­що­пра­во­ве­ре­гу­лю­ван­ня­­–­це­вплив­пра­ва­на­суспільні­відно­си­ни,­який­ здійснюється­ че­рез­ ­ мож­ливість­ ви­ко­ри­с­тан­ня­ відповідної­ си­с­те­ми­ за­собів,­ які­ ма­ють­юри­дич­ний­ха­рак­тер­та­за­без­пе­чу­ють­упо­ряд­ку­ван­ня­суспільних­відно­син.­ Так,­С.С.­Алексєєв­аналізу­ю­чи­ка­те­горію­«пра­во­ве­ре­гу­лю­ван­ня»­підкрес­лює,­що­­ це­здійсню­ва­ний­за­до­по­мо­гою­пра­во­вих­за­собів­(юри­дич­них­норм,­пра­вовідно­ син,­індивіду­аль­них­при­писів­та­ін.)­ре­зуль­та­тив­ний,­нор­ма­тив­но­ор­ганізо­ва­ний­ вплив­ на­ суспільні­ відно­си­ни­ з­ ме­тою­ їх­ упо­ряд­ку­ван­ня,­ охо­ро­ни,­ роз­вит­ку­ у­ відповідності­до­ви­мог­еко­номічно­го­ба­зи­су,­суспільних­по­треб­да­но­го­соціаль­но­ го­ ус­т­рою2.­П.М.­Рабіно­вич­під­пра­во­вим­ре­гу­лю­ван­ням­ро­зуміє­ здійсню­ва­ний­ дер­жа­вою­ за­ до­по­мо­гою­ всіх­ юри­дич­них­ за­собів­ влад­ний­ вплив­ на­ суспільні­ відно­си­ни­з­ме­тою­їх­упо­ряд­ку­ван­ня,­закріплен­ня­охо­ро­ни­і­роз­вит­ку3.­А.В.­Маль­ ко,­роз­гля­да­ю­чи­пра­во­ве­ре­гу­лю­ван­ня­як­од­ну­із­форм­впли­ву­пра­ва­на­суспільні­ відно­си­ни,­­за­зна­чає,­­що­­­­це­здійсню­ва­ний­за­до­по­мо­гою­всієї­си­с­те­ми­юри­дич­ них­за­собів­вплив­на­суспільні­відно­си­ни­з­ме­тою­їх­упо­ряд­ку­ван­ня4.­Да­ну­точ­ку­ зо­ру­поділяє­­Р.К.­Русінов,­­який­­під­пра­во­вим­ре­гу­лю­ван­ням­ро­зуміє­ціле­с­пря­ мо­ва­ний­ ­ ­ вплив­ на­ по­ведінку­ суб’єктів­ та­ суспільні­ відно­си­ни­ за­ до­по­мо­гою­ пра­во­вих­(­юри­дич­них)­за­собів5.­В.І.­Чер­во­нюк­підкрес­лює,­що­пра­во­ве­ре­гу­лю­ ван­ня­–­це­ здійсню­ва­не­дер­жа­вою­ за­до­по­мо­гою­пра­ва­ та­ су­куп­ності­пра­во­вих­ за­собів­упо­ряд­ку­ван­ня­суспільних­відно­син,­їх­юри­дич­не­закріплен­ня,­охо­ро­на­та­ роз­ви­ток6.­О.Ф.­Ска­кун­за­ува­жує,­що­пра­во­ве­ре­гу­лю­ван­ня­–­це­здійсню­ва­не­гро­ ма­дянсь­ким­суспільством­і­дер­жа­вою­за­до­по­мо­гою­усієї­су­куп­ності­юри­дич­них­ за­собів­ упо­ряд­ку­ван­ня­ суспільних­ відно­син,­ їх­ закріплен­ня,­ охо­ро­на,­ за­хист­ і­ роз­ви­ток7. По­нят­тя­ «пра­во­ве­ ре­гу­лю­ван­ня»­ відо­б­ра­жає­ ди­наміку­ пра­ва,­ йо­го­ си­лу­ та­ енергію,­спря­мо­ва­ну­на­до­сяг­нен­ня­пра­во­во­го­ре­зуль­та­ту,­вирішен­ня­тих­життєвих­ си­ту­ацій,­які­ви­ма­га­ють­впли­ву­пра­ва;­во­но­здійснюється­за­до­по­мо­гою­си­с­те­ми­ за­собів,­ які­ ут­во­рю­ють­ не­ про­сто­ ком­плек­си,­ ба­га­то­е­ле­ментні­ ут­во­рен­ня,­ а­ послідо­вно­ з’єднані­ лан­цю­ги­ пев­ної­ струк­ту­ри,­що­ зна­хо­дить­ся­ у­ ди­наміці8.­У­ цьо­му­кон­тексті­ціка­вою­є­дум­ка­Ю.С.­Шем­шу­чен­ко­та­С.В.­Бо­б­ров­ник,­які­­вва­ жа­ють,­що­пра­во­ве­ре­гу­лю­ван­ня­–­це­один­з­ос­нов­них­за­собів­дер­жав­но­го­впли­ву­ на­суспільні­відно­си­ни­з­ме­тою­їх­упо­ряд­ку­ван­ня­в­інте­ре­сах­лю­ди­ни,­суспільства­ та­дер­жа­ви9.­ Ви­кла­де­не­доз­во­ляє­ствер­д­жу­ва­ти,­що­ро­зуміння­пра­во­во­го­ре­гу­лю­ван­ня­як­ впли­ву­пра­ва­на­суспільні­відно­си­ни,­який­здійснюється­че­рез­­мож­ливість­ви­ко­ ри­с­тан­ня­ відповідної­ си­с­те­ми­ за­собів,­ доз­во­ляє­ роз­г­ля­ну­ти­ пра­во­творчість­ як­ про­цес,­який­пе­ре­дує­пра­во­во­му­ре­гу­лю­ван­ню. Своєрідну­точ­ку­зо­ру­що­до­ро­зуміння­да­ної­ка­те­горії­має­Т.Н.­Радь­ко,­підкрес­ лю­ю­чи,­що­пра­во­ве­ре­гу­лю­ван­ня­–­це­рег­ла­мен­тація­суспільних­відно­син­че­рез­ за­галь­но­обов’яз­кові­пра­ви­ла­по­ведінки­та­за­сно­вані­на­них­при­пи­си­індивіду­аль­ но­го­ха­рак­те­ру,­за­без­пе­чені­в­не­обхідних­ви­пад­ках­дер­жав­ним­при­му­сом10. Де­які­на­уковців­термін­«ре­гу­лю­ван­ня»­відно­сять­ли­ше­до­пра­ва­як­си­с­те­ми­ норм­ та­ де­я­ких­ інших­ спе­цифічних­ пра­во­вих­ за­собів­ (­ пра­вовідно­син,­ актів­ ре­алізації­норм­пра­ва).­Во­ни­не­по­го­д­жу­ють­ся­з­існу­ю­чим­ро­зумінням­ре­гу­лю­ван­ ня­суспільних­відно­син­як­жор­ст­ко­го­і­влад­но­го­їх­нор­му­ван­ня­дер­жа­вою,­за­ко­ ном,­ оскільки,­ на­ їх­ дум­ку,­ ка­те­горія­ «ре­гу­лю­ван­ня»­ не­ є­ то­тож­ною­ ­ при­му­су,­ жор­ст­ко­му­і­влад­но­му­при­пи­су.­Нор­ма­пра­ва­вста­нов­лює­ли­ше­мо­дель­відно­син,­ 10 Держава і право • Випуск 49 11Юридичні і політичні науки в­якій­суспільні­інте­ре­си­по­винні­співвідно­си­тись­з­інте­ре­са­ми­членів­суспільства,­ при­чо­му­пра­во­ши­ро­ко­ви­ко­ри­с­то­вує­такі­за­со­би­впли­ву­на­по­ведінку­лю­дей­­як­ сти­му­лю­ван­ня,­за­охо­чен­ня,­на­дан­ня­прав­то­що11.­С.А.­Ко­ма­ров­роз­гля­дає­пра­во­ве­ ре­гу­лю­ван­ням­ суспільних­ відно­син­ ­ ли­ше­ як­ од­ну­ із­ форм­ впли­ву­ пра­ва­ на­ суспільні­відно­си­ни,­впли­ву­за­до­по­мо­гою­спе­цифічних­пра­во­вих­за­собів:­норм­ пра­ва,­пра­вовідно­син,­актів­ре­алізації12. По­ряд­із­тра­диційним­підхо­дом­до­ро­зуміння­пра­во­во­го­ре­гу­лю­ван­ня­як­си­с­ те­ми­за­собів,­які­здійсню­ють­ре­гу­ля­тив­ний­вплив­на­суспільні­відно­си­ни,­в­юри­ дичній­ літе­ра­турі­ пра­во­ве­ ре­гу­лю­ван­ня­ роз­гля­дається­ та­кож­ як­ спря­мо­ву­ю­ча­ і­ закріплю­ю­ча­ діяльність­ дер­жа­ви­ в­ особі­ її­ упов­но­ва­же­них­ ор­ганів­ і­ по­са­до­вих­ осіб,­ а­ та­кож­ суспільства,­ яка­ здійснюється­ в­ про­цесі­ підго­тов­ки­ і­ прий­нят­тя,­ зміни­і­відміни­пра­во­вих­норм,­на­ступ­ної­їх­ре­алізації­в­кон­крет­них­суспільних­ відно­си­нах,­ а­ та­кож­ за­сто­су­ван­ня­ за­ходів­дер­жав­но­го­при­му­су­до­пра­во­по­руш­ ників­з­ме­тою­вста­нов­лен­ня­і­підтрим­ки­стабільно­го­та­ефек­тив­но­го­пра­во­по­ряд­ ку­ з­ ме­тою­ за­без­пе­чен­ня­ збе­ре­жен­ня­ та­ стабільно­го­ оп­ти­маль­но­го­ роз­вит­ку­ суспільства­та­осо­би13.­Уза­галь­ню­ю­чи­да­ний­підхід,­В.М.­Си­рих,­підкрес­лює,­що­ пра­во­ве­ ре­гу­лю­ван­ня­ –­ це­ єдність­ трьох­ взаємо­пов’яза­них­ ком­по­нентів:­ пра­во­ твор­чості,­пра­во­ре­алізації­та­за­сто­су­ван­ня­юри­дич­ної­відповідаль­ності14.­В­да­но­ му­ кон­тексті­ пра­во­творчість­ роз­гля­дається­ як­ один­ із­ ком­по­нентів­ пра­во­во­го­ регу­лю­ван­ня. Своєрідний­ підхід­ до­ виз­на­чен­ня­ пра­во­во­го­ ре­гу­лю­ван­ня­ вис­лов­лю­ва­ла­­ Н.Л.­Гра­нат,­яка­за­зна­ча­ла,­що­пра­во­ве­ре­гу­лю­ван­ня­–­це­ча­с­ти­на­(ас­пект)­дії­пра­ ва,­яка­ха­рак­те­ри­зує­спеціаль­но­юри­дич­ний­(не­інфор­ма­тив­ний­та­ціннісно­мо­ти­ ваційний)­вплив­пра­ва­на­по­ведінку­та­діяльність­йо­го­ад­ре­сатів,­але­без­по­се­ред­ ньо­з­ним­ще­не­пов’яза­на15. Ряд­ на­уковців­ роз­гля­да­ють­ пра­во­ве­ ре­гу­лю­ван­ня­ че­рез­ пра­во­вий­ вплив,­ підкрес­лю­ю­чи,­що­це­про­цес,­який­пе­ред­ба­чає­без­по­се­редній­пра­во­вий­вплив­на­ юри­дич­но­зна­чимі­суспільні­відно­си­ни16. Не­став­ля­чи­пе­ред­со­бою­за­вдан­ня­аналізу­ва­ти­весь­спектр­ду­мок­і­підходів,­ за­зна­чи­мо­ли­ше,­що­по­нят­тя­пра­во­ве­ре­гу­лю­ван­ня­є­склад­ним­та­ба­га­то­г­ран­ним,­ йо­го­мож­на­ха­рак­те­ри­зу­ва­ти­як­ за­галь­но­те­о­ре­тич­не,­ так­ і­міжга­лу­зе­ве­по­нят­тя.­ Ви­кла­де­не­доз­во­ляє­підкрес­ли­ти,­що­пра­во­ве­ре­гу­лю­ван­ня­–­це­на­сам­пе­ред­ком­ плекс­на­на­уко­ва­ка­те­горія,­яка­ха­рак­те­ри­зується­як­пра­во­вий­вплив­на­суспільні­ відно­си­ни,­що­здійснюється­че­рез­си­с­те­му­юри­дич­них­за­собів,­спо­собів,­форм­та­ ме­тодів­з­ме­тою­­при­ве­ден­ня­їх­у­відповідність­з­по­тре­ба­ми­суспільства,­за­без­пе­ чен­ня­у­ньо­му­по­ряд­ку­та­стабільності. Важ­ли­вим­ас­пек­том­досліджен­ня­за­зна­че­ної­про­бле­ми­є­виз­на­чен­ня­співвідно­ шен­ня­між­по­нят­тя­ми­«пра­во­ве­ре­гу­лю­ван­ня»­та­«пра­во­творчість». Звер­не­мо­ува­гу­на­ро­зуміння­ ­ка­те­горії­«пра­во­творчість»­юри­дичній­літе­ра­ турі. Ряд­ на­уковців­ під­ пра­во­творчістю­ ро­зуміють­ ле­галізо­ва­ну,­ ор­ганізаційно,­ юри­дич­но­ уре­гу­ль­о­ва­ну­ си­с­те­му­ дер­жав­них­ та­ не­дер­жав­них­ струк­тур,­ яка­ на­ підставі­до­сяг­нень­на­уки­і­по­треб­прак­ти­ки­си­с­тем­но­го­тує­про­ек­ти­відповідних­ дже­рел­ пра­ва17.­ ­На­ дум­ку­В.І.­ Чер­во­ню­ка,­ пра­во­творчість­ –­ це­ спеціалізо­ва­на­ діяльність­ ком­пе­тент­них­ ор­ганів­ дер­жа­ви­ (чи­ інших­ упов­но­ва­же­них­ за­ко­ном­ ор­ганів­та­осіб)­по­ви­дан­ню­нор­ма­тив­них­пра­во­вих­актів18.­Він­підкрес­лює,­що­ це­фор­ма­діяль­ності­дер­жа­ви,­спря­мо­ва­на­на­ви­дан­ня,­зміну­чи­відміну­­пра­во­вих­ норм,­а­в­не­обхідних­ви­пад­ках­на­здійснен­ня­їх­си­с­те­ма­ти­зації.­Са­ме­в­нормі­­пра­ 11Юридичні і політичні науки 12 Держава і право • Випуск 49 ва­ закріплю­ють­ся­ ті­ інте­ре­си,­ які­ є­ ре­зуль­та­том­ уза­галь­нен­ня­ індивіду­аль­них­ інте­ресів­суб’єктів. Своєрідну­ точ­ку­ зо­ру­ що­до­ ро­зуміння­ пра­во­твор­чості­ вис­лов­лює­ С.С.­ Алексєєв.,­підкрес­лю­ю­чи,­що­пра­во­творчість­–­це­об’єктив­но­обу­мов­ле­на,­та­що­ за­вер­шує­про­цес­фор­му­ван­ня­пра­ва­дер­жав­на­діяльність,­ в­ре­зуль­таті­ якої­во­ля­ па­ну­ю­чо­го­кла­су­на­бу­ває­ха­рак­те­ру­за­ко­ну,­юри­дич­них­норм19.­Вче­ний­за­зна­чає,­ що­пра­во­творчість­є­пев­ною­фор­мою­діяль­ності­ор­ганів­дер­жа­ви,­яка­здійснюється­ ко­ли­сфор­му­ва­ли­ся­відповідні­по­тре­би­в­суспільстві­та­знай­ш­ли­своє­відо­б­ра­жен­ ня­в­пев­них­інте­ре­сах. Поділя­ю­чи­ да­ну­ точ­ку­ зо­ру,­М.Г.­Ма­ту­зов.,­О.В.­Маль­ко­ підкрес­лю­ють,­що­ пра­во­творчість­ –­ це­ діяльність­ на­сам­пе­ред­ дер­жав­них­ ор­ганів­ по­ прий­нят­тю,­ зміні­та­відміні­юри­дич­них­норм.­Се­ред­суб’єктів­пра­во­твор­чості­по­ряд­з­дер­жав­ ни­ми­ ор­га­на­ми,­ во­ни­ ви­о­крем­лю­ють­ не­дер­жавні­ струк­ту­ри,­ (ор­га­ни­ місце­во­го­ са­мо­управління,­ профспілки­ і­ т.­ д.),­ наділені­ відповідни­ми­ по­вно­ва­жен­ня­ми,­ а­ та­кож­гро­ма­дян­при­прий­нят­тя­за­конів­на­ре­фе­рен­ду­мах.­На­уковці­роз­гля­да­ють­ пра­во­творчість­як­за­вер­шаль­ний­етап­пра­во­у­тво­рен­ня,­який­вклю­чає­при­род­но­ істо­рич­ний­ про­цес­ фор­му­ван­ня­ пра­ва,­ в­ ме­жах­ яко­го­ відбу­вається­ аналіз­ та­ оцінка­ пра­во­вої­ дійсності,­ фор­му­ван­ня­ по­глядів­ та­ кон­цепцій­що­до­ здійснен­ня­ пра­во­во­го­ре­гу­лю­ван­ня,­а­та­кож­роз­роб­ка­та­прий­нят­тя­нор­ма­тив­них­при­писів20. А.В.­Ва­сильєв­під­пра­во­творчістю­ро­зуміє­спеціаль­ну­діяльність­дер­жав­них­ та­інших­ор­ганів­по­ство­рен­ню­норм­пра­ва­у­формі­різних­нор­ма­тив­но­–­пра­во­вих­ актів.­Він­підкрес­лює,­що­пра­во­творчість­має­об’єктив­ну­та­суб’єктив­ну­сто­ро­ни.­ Об’єктив­на­сто­ро­на­по­ля­гає­в­то­му,­що­в­про­цесі­пра­во­твор­чості­за­без­пе­чується­ впо­ряд­ку­ван­ня­ суспільних­ відно­син,­ що­ ви­ни­ка­ють­ та­ існу­ють­ не­за­леж­но­ від­­ на­яв­ності­ чи­ відсут­ності­ пра­ва.­ Суб’єктив­на­ сто­ро­на­ пе­ред­ба­чає­ ви­раз­ та­ закріплен­ня­ в­ праві­ пев­них­ інте­ресів,­ а­ та­кож­ чітке,­ пра­виль­не­ фор­му­лю­ван­ня­ тек­с­ту­нор­ма­тив­но­пра­во­во­го­ак­ту21. М.Ю.­Осіпов­підкрес­лює,­що­сутність­пра­во­твор­чості­зна­хо­дить­свій­ви­яв­у­ ство­ренні,­ зміні­ чи­ відміні­ пра­во­вих­ норм­ (функціональ­на­ сто­ро­на)­ та­ яв­ляє­ со­бою­діяльність­дер­жа­ви­та­упов­но­ва­же­них­суб’єктів­(он­то­логічна­сто­ро­на)22. Сьо­го­ден­ня­юри­дич­ної­на­уки­ви­ма­гає­за­галь­но­те­о­ре­тич­но­го­аналізу­кри­теріїв­ роз­ме­жу­ван­ня­пра­во­во­го­ре­гу­лю­ван­ня­та­пра­во­твор­чості. Од­ним­із­та­ких­кри­теріїв­є­підхо­ди,­які­ма­ють­місце­в­юри­дичній­на­уці­що­до­ пра­во­ро­зуміння. У­су­часній­на­уці­сфор­му­ва­ли­ся­та­співісну­ють­різно­манітні­кон­цепції­та­ти­пи­ пра­во­ро­зуміння,­ які­ відо­б­ра­жа­ють­ спе­цифіку­ різно­манітних­ форм­ суспільної­ свідо­мості­та­здійсню­ють­свій­вплив­і­на­­ро­зуміння­ка­те­горій­«пра­во­ве­ре­гу­лю­ ван­ня»,­«пра­во­творчість»,­їх­сутність,­зміст,­оз­на­ки­та­місце­в­си­с­темі­на­уко­вих­ ка­те­горій.­Вра­хо­ву­ю­чи,­що­пра­во­ро­зуміння­ка­те­горія­інте­г­ра­тив­на,­во­на­ви­с­ту­пає­ ба­зис­ною­ос­но­вою­для­різно­манітних­пра­во­вих­кон­ст­рукцій,­за­га­лом,­та­пра­во­во­ го­ ре­гу­лю­ван­ня,­ пра­во­твор­чості,­ зо­к­ре­ма.­ ­ Але­ пра­во­ в­ ціло­му­ не­ є­ про­стою­ сукупністю­пра­во­вих­явищ,­йо­го­ро­зуміння­не­зво­дить­ся­до­про­стих­форм­йо­го­ бут­тя,­ а­ яв­ляє­ со­бою­ пев­ну­ внутрішнє­ зв’яза­ну­ та­ за­ко­номірно­ обу­мов­ле­ну­ їх­ систе­му23. Слід­підкрес­ли­ти,­що­че­рез­ро­зуміння­пра­ва,­ як­юри­дич­ної­ аб­ст­ракції,­ ви­я­ вив­ши­найбільш­за­гальні­йо­го­вла­с­ти­вості,­які­є­до­статніми­для­ро­зуміння­йо­го­ сут­ності,­ви­ни­кає­мож­ливість­пізна­ти­кон­кретні­пра­вові­яви­ща,­на­при­клад,­зміст­ ка­те­горій­«нор­ма­пра­ва,­ як­од­но­го­ із­ за­собів­пра­во­во­го­ ре­гу­лю­ван­ня,­ її­місце­ в­ 12 Держава і право • Випуск 49 13Юридичні і політичні науки ме­ханізмі­пра­во­во­го­ре­гу­лю­ван­ня,­взаємодію­з­інши­ми­нор­ма­ми­пра­ва.­Пізнав­ши­ більш­глиб­ше­сутність­пра­ва,­ви­ни­кає­мож­ливість­пізна­ти­і­ре­гу­ля­тивні­мож­ли­ вості­нор­ми­пра­ва,­її­здатність­впо­ряд­ко­ву­ва­ти­суспільні­відно­си­ни.­Як­уже­за­зна­ ча­ло­ся,­ се­ред­ те­о­ре­тиків­ пра­ва­ найбільш­по­ши­ре­ною­ є­ точ­ка­ зо­ру,­що­ пра­во­ве­ ре­гу­лю­ван­ня­–­це­су­купність­за­собів­ре­гу­ля­тив­но­го­впли­ву­на­суспільні­відно­си­ ни,­се­ред­яких­важ­ли­ве­місце­на­ле­жить­нормі­пра­ва.­Да­ний­підхід­до­ро­зуміння­ пра­во­во­го­ре­гу­лю­ван­ня­відповідає­по­зи­тивістсько­му­трак­ту­ван­ню­пра­ва. Роз­гля­да­ю­чи­ пра­во­творчість­ як­ дер­жав­ну­ діяльність,­ ­ яка­ за­вер­шує­ про­цес­ фор­му­ван­ня­пра­ва,­ство­рен­ня­пра­во­вих­норм,­їх­вдо­с­ко­на­лен­ня,­зміну­чи­відміну,­ слід­ підкрес­ли­ти,­ що­ ро­зуміння­ пра­во­твор­чості­ в­ да­но­му­ кон­тексті­ та­кож­ відповідає­по­зи­тивістсько­му­трак­ту­ван­ню­пра­ва,­який­роз­гля­дає­пра­во­як­ре­зуль­ тат­діяль­ності­дер­жа­ви,­­її­ор­ганів,­зво­дить­йо­го­сутність­та­зміст­­до­за­ко­ну.­ Слід­за­зна­чи­ти,­що­пра­во­ве­ре­гу­лю­ван­ня­в­де­якій­мірі­пов’яза­не­і­з­при­род­но­ пра­во­ви­ми­кон­цепціями­пра­ва,­які­роз­гля­да­ють­фе­но­мен­пра­ва­з­точ­ки­зо­ру­йо­го­ ціннісно­го­ ас­пек­ту,­ наскільки­ по­вно­ йо­го­ нор­ми,­ які­ є­ за­со­ба­ми­ ре­гу­ля­тив­но­го­ впли­ву,­ ­ відо­б­ра­жа­ють­ в­ своєму­ змісті­ пра­ва­ і­ сво­бо­ди­ лю­ди­ни­ і­ гро­ма­дя­ни­на,­ охо­ро­ня­ють­та­за­без­пе­чу­ють­їх­ви­ко­нан­ня,­виз­на­ча­ють­як­пра­во­ре­аль­но­існує­та­ діє. При­род­но­пра­во­ва­та­по­зи­тив­но­пра­во­ва­шко­ли­пра­во­ро­зуміння­в­своїх­до­к­т­ ри­нах­ви­ко­ри­с­то­ву­ють­різні­прин­ци­пи:­ціннісно­орієнтаційний­чи­раціональ­но­ кон­ст­рук­тив­ний,­етич­ний­чи­ро­зу­мо­вий24.­За­зна­чені­прин­ци­пи,­які­є­ха­рак­тер­ни­ ми­для­цих­шкіл­пра­во­ро­зуміння,­зна­хо­дять­своє­відо­б­ра­жен­ня­в­про­цесі­пра­во­ твор­чості­чи­пра­во­во­го­ре­гу­лю­ван­ня. Су­час­не­ро­зуміння­по­нят­тя­пра­ва­не­по­вин­не­ве­с­ти­як­до­за­пе­ре­чен­ня­нор­ма­ тив­но­го­ха­рак­те­ру­пра­ва,­ так­ і­до­ро­зуміння­йо­го­ли­ше­як­юри­дич­но­го­ас­пек­ту­ пра­ва­або­за­ко­ну­–­однієї­із­форм­цьо­го­ас­пек­ту.­Ро­зуміння­пра­ва­не­має­підстав­ до­жор­ст­ко­го­про­ти­с­тав­лен­ня­за­ко­ну­і­пра­ва.­На­впа­ки,­во­но­ви­ма­гає­виз­на­чен­ня­ за­ко­ну­в­пра­во­во­му­вимірі25. Да­но­му­ за­вдан­ню­відповідає­ інте­г­ра­тив­ний­підхід­до­пра­ва,­ як­один­ із­ спо­ собів­ те­о­ре­тич­но­го­ пізнан­ня­ та­ прак­тич­но­го­ ос­воєння­ соціаль­но­пра­во­вої­ дійсності,­який­доз­во­ляє­зібра­ти­та­об’єдна­ти­на­за­гальній­ос­нові­всі­ком­по­нен­ти­ пра­ва­ –­ ідеї,­ нор­ми,­ відно­си­ни­ (дії),­ відо­б­ра­зи­ти­ тим­ са­мим­ при­род­но­пра­во­ву­ при­ро­ду­пра­ва,­йо­го­нор­ма­тивність,­обов’яз­ковість,­діяльнісний­ха­рак­тер.­З­точ­ки­ зо­ру­інте­г­ра­тив­но­го­підхо­ду,­пра­во­є­пра­во­вою­ідеєю,­що­зна­хо­дить­відо­б­ра­жен­ня­ в­нормі­(за­коні)­і­фак­тич­них­пра­вомірних­діях­–­пра­во­во­му­по­ряд­ку26. Пра­во­ве­ре­гу­лю­ван­ня­та­кож­тісним­чи­ном­пов’яза­не­з­інте­г­ра­тив­ною­те­орією­ пра­ва,­ оскільки­ по­ряд­ із­ ро­зумінням­ пра­во­во­го­ ре­гу­лю­ван­ня­ ­ як­ су­куп­ності­ за­собів,­­які­здійсню­ють­вплив­на­суспільні­відно­си­ни,­ряд­на­уковців­роз­гля­да­ють­ пра­во­ве­ре­гу­лю­ван­ня­як­вплив­дер­жа­ви­на­по­ведінку­учас­ників­суспільних­відно­ син­з­ме­тою­підко­ри­ти­по­ведінку­ок­ре­мих­суб’єктів­вста­нов­ле­но­му­в­суспільстві­ пра­во­по­ряд­ку27. По­ряд­із­за­зна­че­ни­ми­шко­ла­ми­пра­во­ро­зуміння­існу­ють­і­інші­шко­ли,­які­в­тій­ чи­іншій­мірі­впли­ва­ють­на­ро­зуміння­та­ких­важ­ли­вих­ка­те­горій­юри­дич­ної­на­уки­ як­пра­во­ве­ре­гу­лю­ван­ня­та­пра­во­творчість. Дру­гим­кри­терієм­який­роз­ме­жо­вує­пра­во­ве­ре­гу­лю­ван­ня­та­пра­во­творчість­є­ пред­мет­пра­во­во­го­ре­гу­лю­ван­ня­та­пра­во­твор­чості. По­нят­тя­пред­ме­та­пра­во­во­го­ре­гу­лю­ван­ня­охоп­лює­ті­пра­вові­за­своєю­при­ро­ дою­ суспільні­ відно­си­ни,­ учас­ни­ки­ яких­ мо­жуть­ бу­ти­ наділені­ суб’єктив­ни­ми­ 13Юридичні і політичні науки 14 Держава і право • Випуск 49 пра­ва­ми­ та­ юри­дич­ни­ми­ обов’яз­ка­ми,­ тоб­то­ бу­ти­ суб’єкта­ми­ кон­крет­них­ пра­ вовідно­син.­Пред­мет­пра­во­во­го­ре­гу­лю­ван­ня­яв­ляє­со­бою­закріпле­ну­(відо­б­ра­же­ ну,­ви­ра­же­ну,­сфор­му­ль­о­ва­ну)­нор­ма­ми­пра­ва­суттєву,­сфор­мо­ва­ну,­стабільну­та­ постійну­струк­ту­ру­людсь­кої­діяль­ності,­її­ок­ре­мих­видів­з­ме­тою­її­кон­сер­вації­ та­охо­ро­ни­(за­хи­с­ту)­від­по­ру­шень,­а­та­кож­по­даль­шо­го­роз­вит­ку28.­Ряд­на­уковців,­ підкрес­лю­ю­чи,­що­по­нят­тя­пред­ме­та­пра­во­во­го­ре­гу­лю­ван­ня­охоп­лює­різні­ви­ди­ суспільних­відно­син,­дії­індивідів,­ко­лек­тивів­лю­дей,­які­об’єктив­но­мо­жуть­бу­ти­ вре­гу­ль­о­вані­пра­вом­і­в­да­них­умо­вах­ви­ма­га­ють­юри­дич­но­го­впли­ву,­за­зна­ча­ють­ ,­що­не­всі­дії,­відно­си­ни­соціаль­них­суб’єктів­мо­жуть­бу­ти­об’єктом­пра­во­во­го­ впли­ву,­а­ли­ше­та­їх­ча­с­ти­на,­яка­має­нор­ма­тив­ний­ха­рак­тер,­тоб­то­во­ни­є­ти­по­ ви­ми­ для­ да­них­ умов,­ по­вто­рю­ють­ся,­ відрізня­ють­ся­ ма­со­вим­ (по­тенційним­ чи­ ре­аль­ним)­ про­явом,­ підда­ють­ся­ дер­жав­но­пра­во­во­му­ кон­тро­лю,­ мо­жуть­ бу­ти­ фор­малізо­вані­то­що29.­ Пред­ме­том­пра­во­твор­чості­є­ак­ти­пра­во­твор­чості,­що­зна­хо­дять­ви­раз­в­нор­ ма­тив­но­пра­во­во­му­акті,­нор­ма­тив­но­му­до­го­ворі­чи­су­до­во­му­пре­ци­денті30. На­ступ­ним­кри­терієм­співвідно­шен­ня­пра­во­во­го­ре­гу­лю­ван­ня­та­пра­во­твор­ чості­є­їх­функції. Вра­хо­ву­ю­чи,­що­функції­пра­ва­–­це­соціаль­не­при­зна­чен­ня­пра­ва,­на­прям­ки­ пра­во­во­го­впли­ву­на­суспільні­відно­си­ни31,­слід­за­зна­чи­ти,­що­пра­во­ве­ре­гу­лю­ ван­ня­­тісним­чи­ном­пов’язані­з­функціями­пра­ва,­що­дає­мож­ливість­ви­о­кре­ми­ти­ ре­гу­ля­тив­ну­та­охо­рон­ну­функції­пра­во­во­го­ре­гу­лю­ван­ня. В.­ Ко­со­вич­ ­ підкрес­лює,­ що­ для­ пра­во­во­го­ ре­гу­лю­ван­ня­ ха­рак­тер­ни­ми­ є­ функції­ об’єктив­но­го­ юри­дич­но­го­ пра­ва­ та­ ви­о­крем­лює­ ре­гу­ля­тив­но­ ста­тичні­ функції­пра­во­во­го­ре­гу­лю­ван­ня­(закріплю­валь­на,­витісню­валь­на,­сти­му­лю­валь­на,­­ об­ме­жу­валь­на,­рег­ла­мен­ту­ю­ча­то­що)32. Своєрідні­ функції­ ви­ко­нує­ і­ пра­во­творчість.­ Пра­во­творчість­ є­ спеціалізо­ва­ ною­діяльністю­ком­пе­тент­них­ор­ганів,­яка­за­вер­шує­про­цес­фор­му­ван­ня­пра­ва­та­ спря­мо­ва­на­на­ство­рен­ня­пра­во­вих­норм,­в­яких­зна­хо­дить­відо­б­ра­жен­ня­за­гальні­ по­тре­би­та­інте­ре­си,­в­юри­дичній­літе­ра­турі­ви­о­крем­лю­ють­певні­функції­пра­во­ твор­чості.­Се­ред­них­слід­за­зна­чи­ти:фор­му­ван­ня­но­вих­пра­во­вих­норм,­вне­сен­ня­ змін­до­діючо­го­ за­ко­но­дав­ст­ва­шля­хом­си­с­те­ма­ти­зації,­ відміна­ за­старілих­норм­ пра­ва33. На­ступ­ним­кри­терієм­зістав­лен­ня­пра­во­во­го­ре­гу­лю­ван­ня­та­пра­во­твор­чості­є­ їх­прин­ци­пи. В­ юри­дичній­ літе­ра­турі­ до­ за­галь­них­ прин­ципів­ пра­во­во­го­ ре­гу­лю­ван­ня­ відно­сять:­прин­цип­сво­бо­ди,­фор­маль­ної­рівності­учас­ників­відно­син,­що­ре­гу­ лю­ють­ся,­ єдність­ та­ ди­фе­ренціація­ пра­во­во­го­ ре­гу­лю­ван­ня,­ спра­вед­ли­вості34.­ В.М.­Си­рих­ви­о­крем­лює­гру­пи­прин­ципів,­які­ха­рак­терні­для­тієї­чи­іншої­стадії­ пра­во­во­го­ре­гу­лю­ван­ня,­а­са­ме:­пра­во­у­тво­рю­ючі­–­прин­ци­пи­на­уко­вості,­ ­де­мо­ кра­тиз­му,­­спра­вед­ли­вості,­­гу­манізму,­за­кон­ності,­си­с­тем­ності;­пра­во­ор­ганізу­ючі­ –­ фе­де­ралізм,­ за­конність,­ си­с­темність;­ пра­во­ре­алізу­ючі­ –­ спра­вед­ли­вості,­ гу­манізму,­за­кон­ності,­обґрун­то­ва­ності,­си­с­тем­ності,­глас­ності­то­що35. ­До­прин­ципів­пра­во­твор­чості­В.І.­Чер­во­нюк­відно­сить­прин­цип­гу­манізму,­­ де­мо­кра­тиз­му,­за­кон­ності,­на­уко­вості,­ком­пе­тент­ності,­ре­сурс­ної­та­­іншої­за­без­ пе­че­ності­пра­во­твор­чо­го­про­це­су36.­Да­ну­си­с­те­му­прин­ципів­М.Г.­Ма­ту­зов­,­О.В.­ Маль­ко­ до­пов­ню­ють­ прин­ци­па­ми­ глас­ності­ та­ опе­ра­тив­ності37,­ В.М.­ Си­рих­ прин­ци­пом­си­с­тем­ності38. Се­ред­ кри­теріїв­ співвідно­шен­ня­ пра­во­во­го­ ре­гу­лю­ван­ня­ та­ пра­во­твор­чості­ 14 Держава і право • Випуск 49 15Юридичні і політичні науки мож­на­ви­о­кре­ми­ти­їх­еле­мент­ну­бу­до­ву. В­ юри­дичній­ літе­ра­турі­ до­ еле­ментів­ пра­во­во­го­ ре­гу­лю­ван­ня­ відно­сять:­ об’єкт­та­пред­мет­пра­во­во­го­ре­гу­лю­ван­ня,­спо­со­би­пра­во­во­го­ре­гу­лю­ван­ня­ме­тод­ пра­во­во­го­ре­гу­лю­ван­ня,­цілі­пра­во­во­го­ре­гу­лю­ван­ня,­ме­ханізм­пра­во­во­го­ре­гу­лю­ ван­ня,­прин­ци­пи­пра­во­во­го­ре­гу­лю­ван­ня.­Пра­во­творчість­окрім­за­зна­че­них­еле­ ментів,­вклю­чає­суб’єктів­пра­во­твор­чості,­в­то­му­числі­пра­во­твор­чої­ініціати­ви.­ Та­кож­ за­зна­чається,­ що­ суб’єктів­ пра­во­во­го­ ре­гу­лю­ван­ня­ не­ існує,­ оскільки­ в­ на­уковій­літе­ра­турі­є­за­галь­не­по­нят­тя­суб’єкт­пра­ва39. На­ве­дені­ по­ло­жен­ня­ да­ють­ змо­гу­ уза­галь­ни­ти,­ що­ пра­во­ве­ ре­гу­лю­ван­ня­ та­ пра­во­творчість­–­яви­ща­пра­во­вої­дійсності,­які­є­си­с­тем­ни­ми,­склад­ни­ми,­ба­га­то­ а­с­пект­ни­ми­ ­ ка­те­горіями,­ во­ни­ут­во­рю­ють­ са­мостійні­по­нятійні­ря­ди,­ ­ ак­тив­но­ взаємодіють­та­обу­мов­лю­ють­один­од­но­го. 1. Па нов Н.И.­ Ме­то­до­ло­ги­че­с­кие­ ас­пек­ты­ фор­ми­ро­ва­ния­ по­ня­тий­но­го­ ап­па­ра­та­ юри­ди­че­с­кой­на­уки­//­Пра­во­ве­де­ние.­–­2006.­–­№­4.­2. Алек се ев С.С.­Об­щая­те­о­рия­пра­ ва:­Учеб­ник.­–­2­е­изд.,­пе­ре­раб.­и­доп.­–­М.:­ТК­Вел­би,­Изд­во­Про­спект,­2008.­–­С.­211.­ 3. Рабіно вич П.М.­Ос­но­ви­за­галь­ної­те­орії­дер­жа­ви­і­пра­ва.­–­К.,­1995.­–­С.151.­4. Маль­ ко А.В.­Сти­му­лы­и­ог­ра­ни­че­ния­в­пра­ве.­–­2­е­узд.,­пе­ре­раб.­и­доп.­–­М.­:­Юристъ,­2004.­–­ С.­26–27.­5. Те о рия го­су­дар­ст­ва­и­пра­ва­/­Под­ред.­В.М.­Ко­рель­ско­го,­В.Д.­Пе­ре­ва­ло­ва.­–­ М.:­Нор­ма­Ин­фа,­1998.­–­С.­257.­6. Чер во нюк В.И.­Те­о­рия­го­су­дарсттва­и­пра­ва:­Учеб­ ник.­–­М.:­Ин­фа­М,­2006.­–­С.­308.­7. Ска кун О.Ф.­Те­орія­дер­жа­ви­і­пра­ва:­Підруч­ник.­ –­К.:­Алер­та;­КНТ;­ЦУЛ,­2009.­–­С.­251.­8. Алек се ев С.С.­Вос­хож­де­ние­к­пра­ву.­По­ис­ки­ и­ре­ше­ния.­–­М.:­Изд­во­НОР­МА,­2001.­–­С.­317.­9. Шем шу чен ко Ю.С., Бо б ров ник С.В.­ Пра­во­ве­ ре­гу­лю­ван­ня­ //­Юри­дич­на­ ен­цик­ло­педія.­ –­К.:­Вид­во­ «Ук­раїнська­ ен­цик­ло­ педія»­ім..­М.П.­Ба­жа­на.­–­Т.5.­–­С.­40­–­41.­10. Радь ко Т.Н.­Те­о­рия­го­су­дар­ст­ва­и­пра­ва:­ учеб.­–­2­е­изд.­–­М.­:­Про­спект,­2009.­–­С.­472.­11. Об щая­те­о­рия­го­су­дар­ст­ва­и­пра­ва.­ Ака­де­ми­че­с­кий­курс­в­трех­то­мах­/Отв.­ред.­М.Н.­Мар­чен­ко.­–­3­е­изд.,­пе­ре­раб.­и­доп.­–­ М.:­Нор­ма,­2007.­–­Т.­3:­Го­су­дар­ст­во,­пра­во,­об­ще­ст­во.­–­С.­95.­12. Ко ма ров С.А.­Об­щая­ те­о­рия­го­су­дар­ст­ва­и­пра­ва:­Учеб­ник.­7­е­узд.­–­СПб.:­Пи­тер,­2008.­–­С.­414.­13. Про бле­ мы те­о­рии­го­су­дар­ст­ва­и­пра­ва:­Учеб­ник­/­­Под­ред.­В.М.­Сы­рых.­–­М.:­Экс­мо,­2008.­–­С.­ 194.­ 14. Сы рых В.М.­ Ло­ги­че­с­кие­ ос­но­ва­ния­ об­щей­ те­о­рии­ пра­ва.­ Т.­ 1.­ Эле­мент­ный­ со­став.­–­2­­е­изд.­стер.­–­М.:­ЗАО­Юс­ти­цин­форм,­2004.­–­С.­150.­­15. Те о рия го­су­дар­ст­ ва­и­пра­ва:­учеб­ник­/­Под­ред.­В.Я.­Ки­ко­тя,­В.В.­Ла­за­ре­ва.­–­3­е­изд.,­пе­ре­раб.­и­доп.­–­ М.:­ИД­«Фо­рум»:­ИН­ФА­М,­2008.­–­С.­282.­16. Те о рия го­су­дар­ст­ва­и­пра­ва:­Учеб­ник­/­ Под­ ред.­ Р.А.­ Ро­ма­ше­ва.­ –­ СПб.:­ Изд­во­ Р.Ас­ла­но­ва­ «Юри­ди­че­с­кий­ центр­ Пресс»,­ 2005.­–­С.­385.­17. Дро бяз ко С.Г., Коз лов В.С.­Об­щая­те­о­рия­пра­ва:­Учеб.­по­со­бие­для­ ву­зов.­–­М.:­Амал­фея,­2005.­–­С.­227.­18. Чер во нюк В.И.­Те­о­рия­го­су­дар­ст­ва­и­пра­ва:­ Учеб­ное­по­со­бие.­–­М.:­ИН­ФА­М,­2003.­–­С.­163.­19. ­Алек се ев С.С.­Об­щая­те­о­рия­пра­ ва:­учеб.­–­2­е­изд.,­пе­ре­раб.­и­доп.­–­М.­:­ТК­Вел­би,­Изд­во­Про­спект,­2008.­–­С.­226.­ 20. Ма ту зов Н.И., Маль ко А.В.­Те­о­рия­глсу­дар­ст­ва­и­пра­ва:­Учеб­ник.­–­3­е­изд.­–­М.:­ Из­да­тель­ст­во­«Де­ло»­АНХ,­2009.­–­С.­292.­­21. Ва си ль ев А.В.­Те­о­рия­го­су­дар­ст­ва­и­пра­ ва­:­курс­лек­ций.­–­М.­:­Флин­та:­МПСИ,­2006.­–­С.­81.­22. Оси пов М.Ю.­О­со­от­но­ше­нии­ пра­во­во­го­ре­гу­ли­ро­ва­ния­и­пра­во­твор­че­ст­ва­//­Пра­во­ве­де­ние.­–­№­3.­–­2009.­–­С.­35–36.­ 23. Ке ри мов Д.А.­Ме­то­до­ло­гия­пра­ва:­пред­мет,­функ­ции,­про­бле­мы­фи­ло­со­фии­пра­ва.­ –­4­е­изд.­–­М.:­Изд­во­СГУ,­2008.­–­С.­157.­24. Бур лай Є.В.­Ду­алізм­«при­род­но­го»­та­ «по­зи­тив­но­го»­в­праві­як­філо­софсь­ка­про­бле­ма­//­Про­бле­ми­філо­софії­пра­ва.­–­Т.1.­–­ 2003.­–­ С.­ 83–85.­ 25. Селіва нов В.М.­ Не­то­тожність­ пра­ва­ і­ за­ко­ну­ (­ ме­то­до­логічний­ ас­пект)­//­Пра­во­Ук­раїни.­–­2005.­–­№­5.­–­С.­7­­8.­26. Чер во нюк В.И.­Те­о­рия­го­су­дар­ст­ва­ и­пра­ва:­Учеб.­по­соб.­–­М.:­ИН­ФА­–­М,­2003.­–­С.­83.­27. Гор ше нев В.М.­Спо­со­бы­и­ ор­га­ни­за­ци­он­ные­фор­мы­пра­во­во­го­ре­гу­ли­ро­ва­ния.­–­М.,­1972.­–­С.­19­–­21.­­28. Силь­ чен ко Н.В.­Про­бле­мы­пред­ме­та­пра­во­во­го­ре­гу­ли­ро­ва­ния­//­Го­су­дар­ст­во­и­пра­во.­–­2004.­ –­№­12.­–­С.­62.­29. Те о рия го­су­дар­ст­ва­и­пра­ва:­уче­ник­ /­Под­ред.­В.Я.­Ки­ко­тя,­В.В.­ 15Юридичні і політичні науки 16 Держава і право • Випуск 49 Ла­за­ре­ва.­–­3­е­изд.,­пе­ре­раб.­и­доп.­–­С.­285.­­30. Оси пов М.Ю.­О­со­от­но­ше­нии­пра­во­ во­го­ре­гу­ли­ро­ва­ния­и­пра­во­твор­че­ст­ва­//­Пра­во­ве­де­ние.­–­№­3.­–­2009.­–­С.­39.­31. Те о­ рия го­су­дар­ст­ва­и­пра­ва:­уче­ник­/­под­ред.­В.Я.­Ки­ко­тя,­В.В.­Ла­за­ре­ва.­–­3­е­изд.,­пе­ре­ раб.­и­доп.­–­С.­293.­ ­32. Ко со вич В.­Пра­во­вий­вплив­і­пра­во­ве­ре­гу­лю­ван­ня:­кри­терії­ роз­ме­жу­ван­ня­//­Вісник­Львівсько­го­універ­си­те­ту.­–­Серія­юри­дич­на.­–­2008.­–­Вип.­46.­ –­С.­23.­33. Чер во нюк В.И.­Те­о­рия­го­су­дар­ст­ва­и­пра­ва:­Учеб.­по­соб.­–­М.:­ИН­ФА­М,­ 2003.­–­С.­163.­34. ­Оси­пов­М.Ю.­О­со­от­но­ше­нии­пра­во­во­го­ре­гу­ли­ро­ва­ния­и­пра­во­твор­ че­ст­ва­//­Пра­во­ве­де­ние.­–­№­3.­–­2009.­–­С.­39.­35. Про бле мы те­о­рии­го­су­дар­ст­ва­и­пра­ ва:­ учеб­ник­ /­Под­ ред.­В.М.­Сы­рых.­ –­М.:­Экс­мо,­ 2008.­ –­С.­ 204.­36. Чер во нюк В.И.­ Те­о­рия­го­су­дар­ст­ва­и­пра­ва:­Учеб­ник.­–­М.:­ИН­ФА­–­М,­2006.­–­С.­380­–­383.­37. Ма ту­ зов Н.И.,­Маль ко А.В.­Те­о­рия­го­су­дар­ст­ва­и­пра­ва.­:­Учеб­ник.­–­М.:­Юристь,­2001.­–­С.­ 299.­38. Сы рых В.М.­Те­о­рия­го­су­дар­ст­ва­и­пра­ва:­Учеб­ник­для­ву­зов.­–­3­е­изд.,­пе­ре­ раб.,­и­доп.­–­М.:­ЗАО­Юс­ти­цин­форм,­2007.­–­С.­188­190.­39. Оси пов М.Ю.­О­со­от­но­ше­ нии­пра­во­во­го­ре­гу­ли­ро­ва­ния­и­пра­во­твор­че­ст­ва­//­Пра­во­ве­де­ние.­–­№­3.­–­2009.­–­С.­38.­ 16 Держава і право • Випуск 49 Розділ 1. Теорія держави і права Т.І. Тарахонич. Правове регулювання та правотворчість: співвідношення понять