Вплив процесів глобалізації на фінансовий ринок України

Метою статті є дослідження трансформації фінансового сектору держави з урахуванням припливу іноземного капіталу в Україну, оцінка можливих наслідків вступу України до СОТ, а також обґрунтування основних напрямів регуляторної політики держави в даному сегменті економіки....

Повний опис

Збережено в:
Бібліографічні деталі
Дата:2008
Автори: Ісайкіна, О.Д., Попович, С.
Формат: Стаття
Мова:Ukrainian
Опубліковано: Кримський науковий центр НАН України і МОН України 2008
Назва видання:Культура народов Причерноморья
Теми:
Онлайн доступ:http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/35518
Теги: Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
Назва журналу:Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Цитувати:Вплив процесів глобалізації на фінансовий ринок України / О.Д. Ісайкіна, С. Попович // Культура народов Причерноморья. — 2008. — № 126. — С. 92-94. — Бібліогр.: 6 назв. — укр.

Репозитарії

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
id irk-123456789-35518
record_format dspace
spelling irk-123456789-355182012-06-30T12:43:51Z Вплив процесів глобалізації на фінансовий ринок України Ісайкіна, О.Д. Попович, С. Проблемы материальной культуры – ЭКОНОМИЧЕСКИЕ НАУКИ Метою статті є дослідження трансформації фінансового сектору держави з урахуванням припливу іноземного капіталу в Україну, оцінка можливих наслідків вступу України до СОТ, а також обґрунтування основних напрямів регуляторної політики держави в даному сегменті економіки. 2008 Article Вплив процесів глобалізації на фінансовий ринок України / О.Д. Ісайкіна, С. Попович // Культура народов Причерноморья. — 2008. — № 126. — С. 92-94. — Бібліогр.: 6 назв. — укр. 1562-0808 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/35518 uk Культура народов Причерноморья Кримський науковий центр НАН України і МОН України
institution Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection DSpace DC
language Ukrainian
topic Проблемы материальной культуры – ЭКОНОМИЧЕСКИЕ НАУКИ
Проблемы материальной культуры – ЭКОНОМИЧЕСКИЕ НАУКИ
spellingShingle Проблемы материальной культуры – ЭКОНОМИЧЕСКИЕ НАУКИ
Проблемы материальной культуры – ЭКОНОМИЧЕСКИЕ НАУКИ
Ісайкіна, О.Д.
Попович, С.
Вплив процесів глобалізації на фінансовий ринок України
Культура народов Причерноморья
description Метою статті є дослідження трансформації фінансового сектору держави з урахуванням припливу іноземного капіталу в Україну, оцінка можливих наслідків вступу України до СОТ, а також обґрунтування основних напрямів регуляторної політики держави в даному сегменті економіки.
format Article
author Ісайкіна, О.Д.
Попович, С.
author_facet Ісайкіна, О.Д.
Попович, С.
author_sort Ісайкіна, О.Д.
title Вплив процесів глобалізації на фінансовий ринок України
title_short Вплив процесів глобалізації на фінансовий ринок України
title_full Вплив процесів глобалізації на фінансовий ринок України
title_fullStr Вплив процесів глобалізації на фінансовий ринок України
title_full_unstemmed Вплив процесів глобалізації на фінансовий ринок України
title_sort вплив процесів глобалізації на фінансовий ринок україни
publisher Кримський науковий центр НАН України і МОН України
publishDate 2008
topic_facet Проблемы материальной культуры – ЭКОНОМИЧЕСКИЕ НАУКИ
url http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/35518
citation_txt Вплив процесів глобалізації на фінансовий ринок України / О.Д. Ісайкіна, С. Попович // Культура народов Причерноморья. — 2008. — № 126. — С. 92-94. — Бібліогр.: 6 назв. — укр.
series Культура народов Причерноморья
work_keys_str_mv AT ísajkínaod vplivprocesívglobalízacíínafínansovijrinokukraíni
AT popovičs vplivprocesívglobalízacíínafínansovijrinokukraíni
first_indexed 2025-07-03T16:51:55Z
last_indexed 2025-07-03T16:51:55Z
_version_ 1836645367903420416
fulltext Полуянов В.П., Мороз В.В. АНАЛИЗ ПРИМЕНЕНИЯ МАТЕМАТИЧЕСКИХ МЕТОДОВ В ИЗУЧЕНИИ ВЛИЯНИЯ ФАКТОРОВ НА ПОКАЗАТЕЛЬ ОБЪЕМА ВЫПУСКА ПРОДУКЦИИ 92 Итого в сумме: 55006069629541912894 ,,,  Анализируя результаты, сравним их значения полученные различными способами. Так, изменение объ- ема выпуска за счет изменения численности в первом методе - 10209,95 тыс. грн., во втором – 12894,19 тыс. грн., что составляет разницу 2684,24 тыс. грн. Это говорит о существенной погрешности первого метода. Выводы. Таким образом, исследуя математические методы с применением реальных данных, пришли к выводу, что комплексность оценок при анализе многих характеристик деятельности предприятия дает воз- можность определить методики, дающие более точные результаты. Это приведет к реформированию обще- методологических и организационных основ управления с целью повышения качества хозяйствования. Источники и литература 1. Елисеева И.И., Юзбашев М.М. Общая теория статистики: Учебник / Под ред..чл.-корр. РАН И.И. Ели- сеевой.- 4-е изд., перераб. и доп. – М.: Финансы и статистика, 1999. – 480 с. 2. Иода Е.В., Герасимов Б.И. Статистика: Учебное пособие / Под общей ред. Е.В. Иода. Тамбов: Изд-во Тамб. Гос. Техн. ун-та, 2004. – 104 с. 3. Калина А.В., Калініна С.П., Лук'янченко Н.Д. Менеджмент продуктивності: Навч. посіб. – К.: МАУП, 2004. – 232 с. 4. Костин В.Н., Тишина Н.А. Статистические методы и модели: Учебное пособие. – Ориенбург: ГОУ ОГУ, 2004. – 138 с. 5. Медведев Г.А. Начальный курс финансовой математики: Учеб. пособие. – М.: ТОО «Остожье», 2000. – 267 с. 6. Малыхин В.И. Финансовая математика: Учеб. пособие для вузов. М.: ЮНИТИ – ДАНА, 1999. – 247 с. ISBN-238-00099-5. 7. Савицкая Г.В. Экономический анализ / Г.В. Савицкая. – 10-е изд., испр. - М.: Новое знание, 2004– 640 с. Ісайкіна О.Д., Попович С. ВПЛИВ ПРОЦЕСІВ ГЛОБАЛІЗАЦІЇ НА ФІНАНСОВИЙ РИНОК УКРАЇНИ Актуальність дослідження. В умовах процесу глобалізації економічне зростання будь-якої країни не- можливе без створення фінансової системи, яка ефективно функціонує. Розв’язання багатьох проблем, що стоять перед українською економікою залежить від того, наскільки ефективно вона функціонує. Фінансова стабільність є потужним стимулом бізнесу, що створює передумови для нейтралізації або пом'якшення нас- лідків дії небажаних ризиків. Вивченню проблеми впливу глобалізації на фінансовий ринок України присвятили свої праці вітчиз- няні й зарубіжні вчені, зокрема В. Базилевич, О. Барановський, Н. Внукова, А. Глущенко, М. Мних, Л. Ші- рінян, Я. Шумелда, П. Щедрий та інші. Чималий інтерес становлять публікації наукових центрів та академі- чних інститутів Росії; запропоновані ними методологія і методика розрахунків наслідків приєднання до СОТ на макрорівні, в галузевому і територіальному розрізах модифіковано можуть бути використані й в нашій практиці. Метою статті є дослідження трансформації фінансового сектору держави з урахуванням припливу іно- земного капіталу в Україну, оцінка можливих наслідків вступу України до СОТ, а також обґрунтування ос- новних напрямів регуляторної політики держави в даному сегменті економіки. Виклад основного матеріалу. Наприкінці XX ст. у світі став актуальним термін „фінансова глобаліза- ція” [6, с.24]. Під фінансовою глобалізацією розуміють сукупність транснаціональних потоків товарів, по- слуг, капіталів, технологій, інформації, робочої сили, інвестицій тощо. Найважливішими елементами фі- нансової глобалізації є великі фінансові корпоративні структури - комерційні банки, страхові компанії, ін- вестиційні фонди, аудиторські фірми, фондові та валютні біржі. Під впливом змін у світовій економіці лік- відуються законодавчі й економічні перепони між національними господарствами, здійснюється процес глобалізації світового фінансового ринку. Головною його ознакою є формування фінансового простору, що охоплює всі без винятку національні системи. Фінансова система України не може відокремитися від впливу процесів глобалізації і має адаптуватися до зовнішньоекономічних тенденцій. Тому до пріоритетів розвитку вітчизняного фінансового ринку нале- жать: – відкриття ринку для іноземних інвесторів на основі прагматичної політики з додержанням національних інтересів; – підвищення вимог до гарантій платоспроможності компаній та їхньої фінансової стійкості; – розвиток інфраструктури фінансового ринку; – удосконалення законодавства, поліпшення його поняттєвого апарату в контексті гармонізації з міжнаро- дними нормативно-законодавчими документами, що зумовлено перспективами інтеграції України у сві- тові економічні структури; – забезпечення належного контролю за виконанням законодавства і нагляду на стадії заснування компа- ній; – створення сучасних моделей управління фінансовими відносинами; Проблемы материальной культуры – ЭКОНОМИЧЕСКИЕ НАУКИ 93 – збільшення інвестицій у реальний сектор економіки; – стимулювання заінтересованості інвесторів в акціях вітчизняних компаній; – кадрове оновлення. Виконання перелічених завдань стане основою ефективного розвитку вітчизняного фінансового ринку. Сучасна економічна доктрина України спирається на принцип багатовекторності і спрямована на гар- монізацію фінансової системи країни зі світовими системами та на вступ до Світової організації торгівлі (СОТ) [6, с.24]. Вступ України до Світової організації торгівлі (СОТ) передбачає, серед іншого, лібералізацію інозем- ного доступу на вітчизняний фінансовий ринок. Відповідне завдання керівництва держави полягає у ство- ренні сприятливих умов інтеграції задля розширення потенційних вигод і мінімізації можливих негативних наслідків. Найперше необхідно чітко сформулювати концепцію розвитку галузі, об'єктивно оцінивши існу- ючі й очікувані проблеми в різних її сегментах. У нормативних актах СОТ зобов'язання щодо відкриття ринків, затверджені П'ятим протоколом Гене- ральної угоди з торгівлі послугами (ГАТС). Протокол охоплює близько 95% міжнародної торгівлі банківсь- кими та страховими послугами, цінними паперами і фінансовою інформацією. Відповідно до цього докуме- нта після вступу до СОТ Україна має лібералізувати доступ на свій внутрішній ринок, забезпечивши мак- симальне сприяння та недискримінаційний режим, а також арбітраж, визнання ліцензій, підтвердження професійної кваліфікації тощо. Узагальнивши досвід різних за соціально-економічною типологією країн - членів СОТ, можна виділити такі механізми регулювання доступу на фінансовий ринок: вимоги спеціального дозволу (Бельгія, Іспанія); організаційні обмеження, наприклад, необхідність реєстрації іноземних компаній у формі акціонерних то- вариств (Австрія, Польща); заборона діяльності посередників чи брокерів (Болгарія); створення іноземних відділень (Чилі); заборона розширення сфери діяльності (Бразилія). Серед обмежень національного режиму застосовуються посилені вимоги до мінімального розміру капіталу іноземного інвестора та його плато- спроможності; вимоги до громадянства членів ради директорів (Австралія, Греція, Італія, Квебек у Канаді, Фінляндія, Швеція); заборона управління компанією іноземцем упродовж 3 років після вступу до СОТ (Болгарія); більший розмір оподаткування іноземних компаній (Швеція, деякі провінції Канади і штати США, Чилі) [3, с.83]. При цьому підвищене оподаткування притаманне розвинутим ринкам. У східноєвро- пейських країнах воно використовується менше, тому що перешкоджає залученню іноземних коштів. Таким чином, можна зробити висновок, що цілком відкритих фінансових ринків у світі не існує, кожна країна намагається захистити свій внутрішній ринок, запроваджуючи різні обмеження. Конкретні умови до- ступу іноземних компаній на національні ринки визначаються мірою зацікавленості держави у збереженні контролю над національною фінансовою системою. У низці країн практикується введення національних ба- р'єрів шляхом прийняття підзаконних актів, що унеможливлюють реальне входження іноземних компаній на національні ринки. Водночас існує необхідність створення сприятливих умов для припливу іноземного капіталу в країну, оскільки є чимало переваг його присутності на національному фінансовому ринку. Існують три головних фактори впливу на фінансовий ринок України: глобалізація усієї світової еконо- міки; інтеграція в ЄС та інтеграційні процеси фінансових ринків країн, що входять у СНД. Глобалізація супроводжується придбанням українських компаній інвесторами інших країн. Як відомо, критерієм глобалізації і ринковості економіки слугує рівень її відкритості. На жаль, згідно з висновками Світового банку, Україна за цим критерієм посідає одне з останніх місць [6, с.25]. Проте іноземні компанії, все ж таки, активно проникають в Україну й одержують від цього чималий прибуток. Інтеграція в Європу вимагає відповідності принципів торгівлі послугами в Україні міжнародним стан- дартам (найперше, правилам СОТ). Вже сьогодні треба розробити стратегію і механізми, що дозволять в оптимальний строк подолати наявні перешкоди. Прагнення України до інтеграції в ЄС продиктоване вели- кою місткістю європейського ринку, високим рівнем стандартів пропонованих послуг і захисту прав люди- ни, більш стійким становищем ЄС в умовах фінансової кризи порівняно з іншими економічними об'єднан- нями світу, співробітництвом у сферах торгівлі товарами та послугами тощо. Співробітництво України з країнами СНД у фінансовій сфері має включати: а) зближення нормативно- правової бази цих країн; б) дотримання єдиної політики щодо діяльності закордонних партнерів на ринках СНД; в) стимулювання економічної інтеграції підприємств і компаній недержавної форми власності; г) зближен- ня національних стандартів зі стандартами ЄС. Таким чином, можна зробити висновок, що успішний розвиток глобалізаційних процесів на національному фі- нансовому ринку залежатиме від фінансової стійкості компаній та потенційних споживачів. Оскільки обмеження глобалізації є нереальним, єдино правильні дії за цих умов – вироблення нових підходів до регулювання націона- льного фінансового ринку, формування ефективних моделей управління фінансовими відносинами в Україні. З огляду на це потрібно визначити параметри й тенденції розвитку сучасного світового простору та фінансового ринку загалом; сформувати систему інструментів нового регулювання, які б оперативно реагували на ймовірні сут- тєві зміни у фінансовій діяльності; забезпечити поступове звуження сфери використання глобальних механізмів ре- гулювання фінансових відносин за рахунок максимального зменшення податкового навантаження на фінансову діяльність; запровадити принципи оподаткування, які діють - країнах Європейського Союзу. Ісайкіна О.Д., Попович С. ВПЛИВ ПРОЦЕСІВ ГЛОБАЛІЗАЦІЇ НА ФІНАНСОВИЙ РИНОК УКРАЇНИ 94 Джерела та література 1. Балабанов И.Г. Основы финансового менеджмента: Как управлять капиталом? – М.: Финансый стати- стика, 2004. 2. Барановський О.І. Фінансова безпека. – К.: ФЕНІКС, 2003. 3. Наринский А.С., Гаджиев Н.Г. Контроль в условиях рыночной экономики. – М.: Финансы и статистика, 2003. 4. Романів М.В. Державний фінансовий контроль. – К.: НІОС, 2000. 5. Федоренко С.В. Проблеми залучення іноземних інвестицій і розвиток економіки України // Про прива- тизацію: Держ. інформ. бюл. – 2003. – №2 6. Шірінян Л., Глущенко А. Вплив фінансової глобалізації на страхування в Україні // Економіка України – К.: „Преса України”, 2004. – №5. Резнік Н.П. МЕТОДОЛОГІЧНІ АСПЕКТИ ЕКОНОМІЧНОЇ ОЦІНКИ ІНВЕСТИЦІЙНОГО КЛІМАТУ В УКРАЇНІ Постановка проблеми. Забезпечення сприятливого інвестиційного клімату в Україні залишається пи- танням стратегічної важливості, від реалізації якого залежать соціально-економічна динаміка, ефективність залучення у світовий поділ праці, можливості модернізації на цій основі національної економіки. Завданням уряду є створення сприятливого інвестиційного клімату і забезпечення додаткових стимулів тим суб’єктам, які ефективно працюють у пріоритетних для економіки країни напрямках. Аналіз останніх досліджень і публікацій. Питання щодо формування та оцінки інвестиційного кліма- ту знайшли відображення у роботах вітчизняних науковців: І.Бланка, І.Бураковського, О.Гаврилюка, Б.Губського, В.Єременка, Д.Лук’яненка, В.Мельника, О.Носової, А.Пересади, А.Поручника, О.Рогач, В.Савчука, В.Федоренка, А.Філіпенка, О.Шаповалова, О.Шниркова та інших. Невирішені раніше проблеми. Незважаючи на велику кількість наукових праць вітчизняних і зарубі- жних авторів щодо проблем формування інвестиційного клімату, необхідно зауважити, що чинники, які йо- го формують на різних рівнях, є недостатньо адекватно систематизованими. Під поняттям «інвестиційний клімат» розуміють ступінь сприятливості ситуації, що складається в тій чи іншій країні (регіоні, галузі), для ймовірного надходження інвестицій у цю країну (регіон, галузь). Досліджуючи понятійний апарат економіки інвестицій в Україні Просович О., стверджує, що основни- ми чинниками, які діють на зміст цього поняття, є політичні, правові та інфляційні. При цьому автор зазна- чає, що привабливість інвестиційного клімату або середовища визначається з допомогою інтегральної оцін- ки дій суспільних чинників, які характеризують адаптованість політико-економічної системи до реформу- вання та вірогідний рівень інвестиційних ризиків, що враховуються потенційними інвесторами [1]. Щоб дати оцінку інвестиційного клімату, треба охарактеризувати п’ять найбільш важливих складових: політичне середовище, правове середовище, макроекономічні чинники, податкове оточення, регуляторний вплив.  Політичне середовище характеризується такими показниками, як стабільність політичної системи, на- явність/відсутність конфліктів між політичними опонентами, частота зміни урядів, кількість політич- них скандалів, ступінь довіри до влади тощо.  Правове середовище характеризується наявністю стабільного законодавства, конституційних законів, кодексів, законів, що захищають права власності та права інвесторів, їх несуперечливістю, простотою та чіткістю, що передбачає наявність прямої дії і механізмів виконання, а також ефективністю судової системи.  Економічні чинники характеризуються динамікою грошово-кредитної сфери, банківської системи та інших складових інфраструктури економіки, експортно-імпортних операцій, рівнем інфляції, стабільні- стю національної валюти, станом внутрішнього ринку та його довгостроковим потенціалом, рівнем ре- сурсної забезпеченості та інвестування, показниками фінансової стабільності, наявністю вільних трудо- вих ресурсів, рівнем їх професійної кваліфікації та вартості тощо.  Податкове оточення характеризується розподілом податкового тиску, рівнем податкового навантажен- ня, наявністю податкових стимулів до інвестування.  Регуляторний вплив характеризується прозорістю та послідовністю державної політики, здатністю до- сягати поставлених стратегічних цілей і дотримуватися поточних зобов’язань, рівнем впливу на інвес- торів із боку органів державної влади різного рівня у вигляді вимог стосовно реєстрації, ліцензування, сертифікації підприємницької діяльності тощо [2]. Мета дослідження. Дати оцінку інвестиційному клімату та проаналізувати види і складові, які на нього впливають; виділити чинники, які впливають на інвестиційний клімат та знайти шляхи його покращення. Методика дослідження. У процесі дослідження застосовувалися такі наукові методи: теоретичного пошуку, який використано при вивченні наукової проблематики з питань інвестиційної діяльності; абстрак- тно-логічний метод, який дозволив провести теоретичні та методологічні узагальнення і сформулювати ви- сновки.