Проблеми фінансового забезпечення підприємницької діяльності громадян в Україні

Мета статті полягає у дослідженні проблем фінансового забезпечення підприємницької діяльності громадян, оцінці основних джерел фінансових ресурсів приватних підприємців, визначення місця кожного з них на усіх етапах ведення підприємницької діяльності, а також висунення конкретних рекомендацій з вирі...

Повний опис

Збережено в:
Бібліографічні деталі
Дата:2008
Автор: Грін, О.В.
Формат: Стаття
Мова:Ukrainian
Опубліковано: Кримський науковий центр НАН України і МОН України 2008
Назва видання:Культура народов Причерноморья
Теми:
Онлайн доступ:http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/35525
Теги: Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
Назва журналу:Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Цитувати:Проблеми фінансового забезпечення підприємницької діяльності громадян в Україні / О.В. Грін // Культура народов Причерноморья. — 2008. — № 126. — С. 26-29. — Бібліогр.: 7 назв. — укр.

Репозитарії

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
id irk-123456789-35525
record_format dspace
spelling irk-123456789-355252012-06-30T13:05:29Z Проблеми фінансового забезпечення підприємницької діяльності громадян в Україні Грін, О.В. Проблемы материальной культуры – ЭКОНОМИЧЕСКИЕ НАУКИ Мета статті полягає у дослідженні проблем фінансового забезпечення підприємницької діяльності громадян, оцінці основних джерел фінансових ресурсів приватних підприємців, визначення місця кожного з них на усіх етапах ведення підприємницької діяльності, а також висунення конкретних рекомендацій з вирішення проблем фінансового забезпечення. 2008 Article Проблеми фінансового забезпечення підприємницької діяльності громадян в Україні / О.В. Грін // Культура народов Причерноморья. — 2008. — № 126. — С. 26-29. — Бібліогр.: 7 назв. — укр. 1562-0808 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/35525 uk Культура народов Причерноморья Кримський науковий центр НАН України і МОН України
institution Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection DSpace DC
language Ukrainian
topic Проблемы материальной культуры – ЭКОНОМИЧЕСКИЕ НАУКИ
Проблемы материальной культуры – ЭКОНОМИЧЕСКИЕ НАУКИ
spellingShingle Проблемы материальной культуры – ЭКОНОМИЧЕСКИЕ НАУКИ
Проблемы материальной культуры – ЭКОНОМИЧЕСКИЕ НАУКИ
Грін, О.В.
Проблеми фінансового забезпечення підприємницької діяльності громадян в Україні
Культура народов Причерноморья
description Мета статті полягає у дослідженні проблем фінансового забезпечення підприємницької діяльності громадян, оцінці основних джерел фінансових ресурсів приватних підприємців, визначення місця кожного з них на усіх етапах ведення підприємницької діяльності, а також висунення конкретних рекомендацій з вирішення проблем фінансового забезпечення.
format Article
author Грін, О.В.
author_facet Грін, О.В.
author_sort Грін, О.В.
title Проблеми фінансового забезпечення підприємницької діяльності громадян в Україні
title_short Проблеми фінансового забезпечення підприємницької діяльності громадян в Україні
title_full Проблеми фінансового забезпечення підприємницької діяльності громадян в Україні
title_fullStr Проблеми фінансового забезпечення підприємницької діяльності громадян в Україні
title_full_unstemmed Проблеми фінансового забезпечення підприємницької діяльності громадян в Україні
title_sort проблеми фінансового забезпечення підприємницької діяльності громадян в україні
publisher Кримський науковий центр НАН України і МОН України
publishDate 2008
topic_facet Проблемы материальной культуры – ЭКОНОМИЧЕСКИЕ НАУКИ
url http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/35525
citation_txt Проблеми фінансового забезпечення підприємницької діяльності громадян в Україні / О.В. Грін // Культура народов Причерноморья. — 2008. — № 126. — С. 26-29. — Бібліогр.: 7 назв. — укр.
series Культура народов Причерноморья
work_keys_str_mv AT grínov problemifínansovogozabezpečennâpídpriêmnicʹkoídíâlʹnostígromadânvukraíní
first_indexed 2025-07-03T16:52:21Z
last_indexed 2025-07-03T16:52:21Z
_version_ 1836645395158007808
fulltext Грін О.В. ПРОБЛЕМИ ФІНАНСОВОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ПІДПРИЄМНИЦЬКОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ГРОМАДЯН В УКРАЇНІ 26 Грін О.В. ПРОБЛЕМИ ФІНАНСОВОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ПІДПРИЄМНИЦЬКОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ГРОМАДЯН В УКРАЇНІ Постановка проблеми. Питання фінансового забезпечення є невід’ємною складовою будь-якого суб’єкта підприємництва, так як характеризує рівень стабільності грошових надходжень і прибутковості; формування фінансових ресурсів для започаткування, ведення поточної операційної, фінансової та інвес- тиційної діяльності; забезпечує виконання фінансових зобов’язань перед діловими партнерами, бюджетом і цільовими фондами. Більшість науковців-економістів, які вивчають це питання, основну увагу приділяють виключно теоре- тичним проблемам, а саме природі фінансових ресурсів суб’єктів підприємництва реального сектору еко- номіки, а меншою мірою з’ясовується місце таких ресурсів у забезпеченні початкової, поточної та інвести- ційної діяльності останніх. Попри велику кількість публікацій, ще не охоплено весь спектр питань щодо фінансового забезпечення діяльності фізичних осіб-підприємців. Задля вирішення таких проблем на практиці надзвичайно важливим є проведення їх детальної наукової оцінки. Аналіз останніх досліджень і публікацій. Значний внесок у висвітлення питань, пов’язаних з визна- ченням сутності фінансового забезпечення підприємницьких структур і підприємців, джерел фінансових ресурсів, сучасних проблем такого забезпечення розглянуті і продовжують активно досліджуватись провід- ними вітчизняними вченими та дослідниками, такими як Г.М. Азаренкова, В.Г.Белоліпецький, Є.А. Бобров, Л.Д. Буряк, О.В. Васюренко, Л.І. Зятковська, М.І. Крупка, І.Г. Неделько, А.М. Поддєрьогін, О.М. Таряник, О.О. Терещенко, В.І. Шпак та багато інших. Мета статті полягає у дослідженні проблем фінансового забезпечення підприємницької діяльності громадян, оцінці основних джерел фінансових ресурсів приватних підприємців, визначення місця кожного з них на усіх етапах ведення підприємницької діяльності, а також висунення конкретних рекомендацій з ви- рішення проблем фінансового забезпечення. Виклад основного матеріалу. Головні завдання фінансового забезпечення полягають у мобілізації та спрямуванні грошових ресурсів, їх еквівалентів та майнових активів на фінансування поточної і перспекти- вної діяльності підприємця, у виборі форм фінансування та гарантуванні повернення кредиторам залучених до підприємницького обороту грошових ресурсів. Інакше кажучи, фінансове забезпечення є комплексом за- ходів, що забезпечують мобілізацію фінансових ресурсів у обсягах, достатніх для фінансування підприєм- ницької діяльності. Важливе місце у дослідженні фінансового забезпечення відіграють фінансові ресурси, суть яких не вар- то зводити лише до сукупності усіх грошових ресурсів (власних і позичених), які перебувають у підприєм- ця на певну дату, чи обмежуватись одним джерелом – нерозподіленим прибутком. Такі погляди на природу фінансових ресурсів звужують коло джерел їх формування. Надзвичайно важливим при дослідженні фінан- сового забезпечення є вироблення єдиних підходів до класифікації фінансових ресурсів за джерелами фор- мування. Характерним для такої класифікації, запропонованої теоретиками (В.Г.Бєлоліпецький [1], Л.Д. Буряк, [2]), є включення до джерел їх формування не лише власних (чистий прибуток), а й прирівняних до власних коштів у вигляді кредиторської заборгованості, бюджетних асигнувань, позик банків, коштів інших суб’єктів підприємництва. Таке твердження є близьким і для нас (див. рис. 1). Рис. 1. Класифікація можливих джерел формування фінансових ресурсів у фізичних осіб – підприємців При цьому доцільно розглядати проблеми фінансового забезпечення приватних підприємців на всіх етапах ведення підприємницької діяльності, основними з яких є: створення власної справи; поточна діяль- ність підприємця; розширення бізнесу. Власні кошти як джерело фінансових ресурсів у розпорядженні приватного підприємця являє собою сукупність грошових фондів, матеріальних і нематеріальних цінностей (крім орендованих, позичених, ви- найманих), які можуть бути ним задіяні у підприємницькій діяльності без будь-яких часових чи законодав- чих обмежень (майно приватного підприємця не віддільне від його особистого майна як фізичної особи). Власні кошти є основою для започаткування і провадження господарської діяльності будь-якого суб’єкта підприємництва, а також одними із найістотніших і найважливіших джерел їх фінансування, оскі- льки виконує такі функції:  довгострокового фінансування (знаходиться у розпорядженні підприємця необмежено в часі); Проблемы материальной культуры – ЭКОНОМИЧЕСКИЕ НАУКИ 27  відповідальності і захисту прав кредиторів (виступає гарантією для кредиторів від втрати капіталу);  компенсації завданих збитків;  кредитоспроможності (при наданні кредиту, за інших рівних умов перевага надається підприємцям з меншою кредиторською заборгованістю і більшим вкладенням власних коштів);  фінансування ризику (використовується для фінансування ризикованих інвестицій, на що можуть не погодитися кредитори);  самостійності і влади (розмір вкладених власних коштів визначає ступінь незалежності). Власні кошти, як джерело фінансових ресурсів, за своєю природою може використовуватись на всіх етапах ведення підприємницької діяльності, в тому числі на виконання різного роду зобов’язань перед дер- жавою, державними цільовими фондами, кредиторами, з оплати праці тощо. Величина власних коштів протягом часу ведення підприємницької діяльності може зростати за рахунок додатково вкладеного капіталу, безкоштовно отриманих активів тощо. Загалом величина таких коштів у відповідному бізнесі формується з двох основних джерел: капіталу, внесеного самим підприємцем, і нагро- мадженого в результаті господарської діяльності (чистим прибутком). Чистий прибуток – прибуток від виробничої чи іншої підприємницької діяльності, який залишається після вирахування витрат, сплати боргових зобов'язань, податків і різних обов'язкових відрахувань [3]. Як бачимо, прибуток виступає основним джерелом фінансування витрат підприємця, в тому числі на покриття його податкових зобов’язань. Залежно від результату діяльності підприємця за поточний і минулі звітні періоди, він може отримати прибуток або збиток. Кожний із цих показників по–різному впливає на суму власних коштів (нагромадже- ного чистого прибутку). Чистий прибуток звітного періоду може спрямовуватись за рішенням фізичної особи – підприємця на такі цілі: забезпечення поточної діяльності, розвиток і розширення бізнесу, задоволення особистих потреб тощо. Варто зазначити, що таке джерело фінансових ресурсів як чистий прибуток може забезпечити підпри- ємця належними коштами лише в результаті успішного ведення підприємницької діяльності (одержання та- кого прибутку), і не розглядається ним на етапі створення власної справи. Як свідчить зарубіжний досвід важливе місце серед джерел формування початкового капіталу займа- ють позики банків і небанківських фінансово-кредитних установ, тобто кошти надані у тимчасове користу- вання на основі платності, забезпеченості, зворотності, цільового використання. За звітною інформацією місцевих органів влади впродовж 2006 р. фінансово-кредитна підтримка мало- му підприємництву надавалась: комерційними банками, кредитними спілками, спеціалізованими фондами та різними міжнародними фінансовими установами. Загалом станом на І півріччя 2007 р. в Україні функціонувало: 173 банки, філійна мережа яких склада- ється з 1395 діючих філій; 1438 небанківських фінансово-кредитних установ, у тому числі 1028 кредитних спілок [4]. Всього протягом 2006 р. суб’єкти малого та середнього підприємництва отримали від банківських та небанківських фінансово-кредитних установ кредитів на загальну суму 10,6 млрд. грн., 18 млн. дол. США та 1,6 млн. євро (за 2005 р. обсяг кредитних ресурсів, наданих підприємницьким структурам, склав 5 млрд. грн. та 27,5 млн. дол. США) [5]. Для початку проаналізуємо проблеми кредитного забезпечення вітчизняних підприємців банківськими установами (великими недержавними кредитними установами, що здійснюють універсальні банківські опе- рації для організацій, підприємств, фірм, громадян тощо). Для цього дослідимо пропозиції п’яти найбіль- ших банків України щодо кредитування малого бізнесу згідно офіційного їх рейтингу, а саме: Приватбанку, Райффайзен Банку Аваль, УкрСиббанку, Укрсоцбанку, Укрексімбанку. Розглядаючи кредитні пропозиції таких банків, бачимо, що в основному вони спрямовані на забезпе- чення додатковими ресурсами поточної діяльності (на поповнення оборотних коштів) та розширення бізне- су (на придбання обладнання, транспортних засобів, нерухомості, фінансування певного проекту тощо), а фінансування витрат новостворених підприємців більшість банків не практикують, оскільки бажають пра- цювати з надійними позичальниками, у яких хоча б один бізнес вже налаштовано. Так, такі вітчизняні банки як Приватбанк, Укрсиббанк, Укрексімбанк пропонують програми кредиту- вання малого бізнесу, одна з умов яких стосується часу перебування такого підприємця на ринку або річно- го обсягу реалізації ним продукції, товарів і послуг. Наприклад Приватбанк пропонує програми – Приват “Мікро” кредит і Приват “Експрес” кредит. Щоб отримати кредит за такими програмами потенційному позичальнику необхідно фактично пропрацювати в даному бізнесі не менше 3-х місяців незалежно від дати його реєстрації. У програмі мікрокредитування Укрсиббанку також присутня умова щодо наявності у клієнта діючого бізнесу, але без уточнення необхідного мінімального терміну його ведення. Укрексімбанк у програмі кредитування приватних підприємців прив’язує максимально допустиму суму кредиту до річного обсягу продажу такого підприємця (кредит може надаватись на суму не більше 30% об- сягів продажу за рік). Така залежність суми кредиту від річного обсягу продажу клієнта свідчить про ба- жання банку працювати з позичальниками, які мають діючий бізнес. Проаналізувавши кредитні пропозиції решти банків, варто зазначити, що новостворені фізичні особи– підприємці все-таки мають шанс отримати кредит на купівлю обладнання, комерційної нерухомості, транс- портних засобів та інших матеріальних і нематеріальних цінностей, але в індивідуальному порядку, зверну- вшись до відповідного відділення банку і переконавши кредитний комітет у спроможності виконати усі ви- Грін О.В. ПРОБЛЕМИ ФІНАНСОВОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ПІДПРИЄМНИЦЬКОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ГРОМАДЯН В УКРАЇНІ 28 моги кредитного договору. При цьому, більшість банків (наприклад Укрсоцбанк), які припускають можли- вість надання підприємцю кредитів на започаткування власного бізнесу, відкрито не наголошують на це у своїй рекламній інформації, і на практиці досить рідко надають такі кредити. Варто зазначити, що окремі банки (наприклад Укрексімбанк, Приватбанк) розробляють спеціальні про- грами кредитування саме для фізичних осіб – суб’єктів підприємницької діяльності, які відрізняються від запропонованих програм юридичним особам, більшою лояльністю. Так, Укрексімбанк пропонує підприєм- цям наступне: якщо забезпеченням по кредиту виступає нерухомість, то у заявці і у договорі кредитування можна не вказувати на які цілі береться така позика, і, не виключено, що вона може використатись як на ка- пітальні вкладення, так і на покриття поточних зобов’язань. Крім небажання банків кредитувати новостворених приватних підприємців, останні стикаються ще й з проблемою високих відсоткових ставок практично по усіх видах кредиту, незалежно від їх цільового спря- мування (див. табл. 1). Таблиця 1. Середні відсоткові ставки по кредитах для малого бізнесу, пропоновані провідними банками України у 2007р., % Валюта кредитування Банки Гривня Долар США Євро Приватбанк 17 14,5 14,5 Райффайзен Банк Аваль 13 15 15 Укрсиббанк 13,8 13,6 12,5 Укрсоцбанк 19 15,6 12,2 Укрексімбанк 18,5 14 13 Джерело: Офіційні сайти Приватбанку – www.privatbank.ua, Райффайзен Банку Аваль – www.aval.ua, Укр- сиббанку – www.ukrsibbank, Укрсоцбанку – www.usb.com.ua, Укрексімбанку – www.eximb.com Середні відсоткові ставки по мікрокредитах, обчислені на основі кредитних пропозицій усіх діючих ві- тчизняних банків на кінець 2007 р., такі: гривня – 20,14%, долар США – 15,39%, євро – 15,13% [6]. Згідно інформації Національного банку України [7] середньозважені ставки за кредитами, наданими банками суб’єктам господарювання (не залежно від розміру їх бізнесу) на кінець 2007 р. наступні:  без урахування операцій за овердрафтом: гривня – 13,1%, долар США – 10,2%, євро – 10,3%;  з урахуванням операцій за овердрафтом: гривня – 13,8%, іноземна валюта – 10,2%. Крім цього, велична пропонованої банками процентної ставки по кредиту не відображає повної інфор- мації щодо майбутніх витрат позичальника, пов’язаних з користуванням кредитом, оскільки окрім неї дода- тково можуть сплачуватися комісійні платежі (разові чи щомісячні), плата за обслуговування кредиту, по- слуги нотаріуса тощо. З метою забезпечення потенційних позичальників достовірною інформацією (особливо в умовах зрос- тання конкуренції між банківськими установами) виникла потреба у застосування “ефективної відсоткової ставки”, яка враховує всі витрати позичальника на обслуговування кредиту, включаючи відсоткові платежі, а також одноразові і щомісячні комісії. Провівши деякі спостереження, ми дійшли висновку, що реальна ставка на ринку кредитування може виявитись вищою від 2% для гривневих і від 1,5% – для валютних кредитів. На нашу думку, запровадження усіма банками “ефективної відсоткової ставки” є одним із пріоритетних напрямів вдосконалення системи надання кредитних послуг вітчизняними банками. Сектор банківського кредитування займає найбільшу частку у забезпеченні підприємців додатковими фінансовими ресурсами, але не є єдиним їх джерелом. Так, важливою його альтернативою виступає фінан- сово–кредитна підтримка, що здійснюється небанківськими установами. Проте, з огляду на недосконалість існуючого законодавчого поля, сьогодні, вона має великий невико- ристаний потенціал у сфері мікрокредитування малого підприємництва. Про це, зокрема, свідчить той факт, що протягом лише одного кварталу 2006 р. суб’єкти малого бізнесу отримали від кредитних спілок 67,5 млн. грн. або лише 0,6% [5] від загальної суми кредитів наданих суб’єктам підприємницької діяльності бан- ківськими та небанківськими фінансово–кредитними установами. Безумовно, кредитні ресурси позитивно впливають на фінансову діяльність та фінансове забезпечення діяльності суб’єктів підприємництва, але за умови, що кожна гривня (інша валюта) таких коштів приносить додатковий дохід, достатній для покриття витрат на їх обслуговування і отримання прибутку. Залучивши до господарського обороту комерційні, банківські або бюджетні позики, підприємець збільшує обсяг своїх ін- вестиційних ресурсів у конкретному періоді, за умови забезпечення вилучення з обороту у майбутніх пері- одах суми основного боргу, заміненого власними фінансовими ресурсами (чистим прибутком). Для активізації ролі кредиту в розвитку підприємництва потрібні, щонайменше, дві умови: наявність достатньої величини кредитних ресурсів та платоспроможний позичальник. Сьогодні ж спостерігається за- мкнуте коло. З одного боку, обмеженість кредитних ресурсів і високий відсоток за кредит ведуть до того, що підприємці відчувають сильний дефіцит коштів, що робить неможливим здійснення інвестиції і як на- слідок цього – повільне зростання підприємницької активності. З іншого боку, тривала економічна криза знижує попит на кредитні ресурси, посилює кредитні ризики, що змушує кредиторів шукати інші, більш привабливі сфери вкладення коштів. Використання боргових цінних паперів у веденні підприємницької діяльності громадянами є досить зру- Проблемы материальной культуры – ЭКОНОМИЧЕСКИЕ НАУКИ 29 чним, але мало поширеним способом проведення розрахунків через недостатню обізнаність останніх у пра- вилах їх застосування. Так, поряд з підприємствами – юридичними особами підприємці мають право вико- ристовувати у своїй діяльності такий борговий інструмент як вексель. Переваги векселя полягають в тому, що за його допомогою можна оформити відстрочку платежу (в то- му числі на купівлю новоствореним підприємцем обладнання, устаткування для започаткування власного бізнесу). Крім цього, вексель дає можливість векселедержателю продати (передати) отриманий вексель до настання терміну його погашення, тобто він є набагато гнучкішим порівняно із банківським кредитом. Найчастіше підприємці в роботі з контрагентами використовують прості векселі, і досить рідко – пере- казні. Інколи з певних суб’єктивних причин приватні підприємці побоюються використовувати вексельні схеми розрахунків через ризик неплатежу. Однак, як доводить практика, домогтися погашення векселя не складніше, ніж отримати гроші за договором купівлі-продажу. Крім цього, на суму боргу, вказану у векселі можуть нараховуватись відсотки. В такому випадку відсо- ткова ставка повинна бути зазначена у векселі, а за відсутності такого зазначення умова вважається ненапи- саною. Порівнюючи витрати підприємця на виплату відсотків за банківським кредитом і за векселем, варто за- значити, що “вексельний кредит” є дешевшим в обслуговуванні. Не зважаючи на це, використання векселів у розрахунках не є поширеним серед вітчизняних підприємців, і за даними Національного банку України, не перевищує 1%. Бюджетне фінансування – безповоротне надання державою бюджетних коштів підприємствам, органі- заціям та установам для забезпечення їх функціонування. Основні умови виділення коштів з державного бюджету – це їх цільова спрямованість на фінансування пріоритетних напрямів: агропромисловий ком- плекс, вугільна промисловість, атомна енергетика, транспорт, житлово–комунальне господарство, охорона природи, промисловість та капіталовкладення, медична та мікробіологічна промисловість тощо. Проте, пряме бюджетне фінансування сектору малого бізнесу не практикується, оскільки не існує від- повідного нормативно–правового забезпечення та механізму реалізації такого фінансування. Виключенням є виділення коштів на реалізацію Національної програми сприяння розвитку малого підприємництва в Україні, інших загальнодержавних та регіональних програм, які спрямовані на забезпечення розвитку мало- го бізнесу, але не передбачають безпосереднього фінансування витрат підприємців на створення чи розши- рення власної справи. Державне кредитування здійснюється шляхом надання бюджетних кредитів міністерствам, відомствам, іншим центральним органам державної виконавчої влади для фінансування підприємств, об'єднань та ор- ганізацій пріоритетних напрямів економіки через банківські установи. Такі кредити, на сьогодні, видаються на винятково передбачені законодавством цілі і напрями, переважно для сектору великого бізнесу. Як бачимо, таке джерело фінансових ресурсів як бюджетне фінансування та кредитування є практично недоступним для приватних підприємців і, на сьогодні, не може розглядатись останніми на жодному з ета- пів ведення ними підприємницької діяльності. Висновки. Аналіз усіх можливих джерел фінансових ресурсів фізичних осіб-підприємців дає змогу стверджувати, що основними джерелами їх формування, все-таки, є: власні кошти і фінансові активи, якими суб’єкт підприємницької діяльності користується на правах власності або за згодою власника на правах по- вного господарського віддання чи оперативного управління. Решта ж джерел вважаємо перспективними, хоча механізми їх залучення ще недостатньо вивчені і розвинені. Серед перспективних джерел фінансових ресурсів особливу увагу, вважаємо, доцільно приділити вирі- шенню проблем забезпечення підприємців кредитними ресурсами зокрема на створення власного бізнесу, його розширення, шляхом сприяння розвитку вітчизняних фінансово–кредитних установ, стимулювання здешевлення вартості кредитів тощо. Джерела та література 1. Бєлолипецкий В.Г. Финансы фирмы. – М.: ИНФРА. – 1998. – С.65. 2. Буряк Л.Д. Фінансові ресурси підприємства // Фінанси України. – 2000. – №9. – С.23–27. 3. Економічна Енциклопедія // http://enbv.narod.ru 4. Про стан виконання Національної програми сприяння розвитку малого підприємництва в Україні за І півріччя 2007р. (від 16 серпня 2007р.) // www.dkrp.gov.ua 5. Експрес–довідка про хід виконання заходів регіональних програм розвитку малого підприємництва на 2005–2006 рр. (від 20 грудня 2006р.) // www.dkrp.gov.ua 6. www.prostobank.com.ua 7. www.bank.gov.ua