Інвестиційне кредитування переробних підприємств АПК банківськими установами

Метою статті є аналіз динаміки інвестиційного кредитування банківськими установами переробних підприємств агропромислового комплексу. Під час проведення дослідження були використані аналітичний, статистико – економічний, графічний, порівняльний методи та метод системного аналізу....

Повний опис

Збережено в:
Бібліографічні деталі
Дата:2008
Автор: Коваленко, І.В.
Формат: Стаття
Мова:Ukrainian
Опубліковано: Кримський науковий центр НАН України і МОН України 2008
Назва видання:Культура народов Причерноморья
Теми:
Онлайн доступ:http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/35529
Теги: Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
Назва журналу:Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Цитувати:Інвестиційне кредитування переробних підприємств АПК банківськими установами / І.В. Коваленко // Культура народов Причерноморья. — 2008. — № 126. — С. 45-48. — Бібліогр.: 6 назв. — укр.

Репозитарії

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
id irk-123456789-35529
record_format dspace
spelling irk-123456789-355292012-06-30T12:15:39Z Інвестиційне кредитування переробних підприємств АПК банківськими установами Коваленко, І.В. Проблемы материальной культуры – ЭКОНОМИЧЕСКИЕ НАУКИ Метою статті є аналіз динаміки інвестиційного кредитування банківськими установами переробних підприємств агропромислового комплексу. Під час проведення дослідження були використані аналітичний, статистико – економічний, графічний, порівняльний методи та метод системного аналізу. 2008 Article Інвестиційне кредитування переробних підприємств АПК банківськими установами / І.В. Коваленко // Культура народов Причерноморья. — 2008. — № 126. — С. 45-48. — Бібліогр.: 6 назв. — укр. 1562-0808 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/35529 uk Культура народов Причерноморья Кримський науковий центр НАН України і МОН України
institution Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection DSpace DC
language Ukrainian
topic Проблемы материальной культуры – ЭКОНОМИЧЕСКИЕ НАУКИ
Проблемы материальной культуры – ЭКОНОМИЧЕСКИЕ НАУКИ
spellingShingle Проблемы материальной культуры – ЭКОНОМИЧЕСКИЕ НАУКИ
Проблемы материальной культуры – ЭКОНОМИЧЕСКИЕ НАУКИ
Коваленко, І.В.
Інвестиційне кредитування переробних підприємств АПК банківськими установами
Культура народов Причерноморья
description Метою статті є аналіз динаміки інвестиційного кредитування банківськими установами переробних підприємств агропромислового комплексу. Під час проведення дослідження були використані аналітичний, статистико – економічний, графічний, порівняльний методи та метод системного аналізу.
format Article
author Коваленко, І.В.
author_facet Коваленко, І.В.
author_sort Коваленко, І.В.
title Інвестиційне кредитування переробних підприємств АПК банківськими установами
title_short Інвестиційне кредитування переробних підприємств АПК банківськими установами
title_full Інвестиційне кредитування переробних підприємств АПК банківськими установами
title_fullStr Інвестиційне кредитування переробних підприємств АПК банківськими установами
title_full_unstemmed Інвестиційне кредитування переробних підприємств АПК банківськими установами
title_sort інвестиційне кредитування переробних підприємств апк банківськими установами
publisher Кримський науковий центр НАН України і МОН України
publishDate 2008
topic_facet Проблемы материальной культуры – ЭКОНОМИЧЕСКИЕ НАУКИ
url http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/35529
citation_txt Інвестиційне кредитування переробних підприємств АПК банківськими установами / І.В. Коваленко // Культура народов Причерноморья. — 2008. — № 126. — С. 45-48. — Бібліогр.: 6 назв. — укр.
series Культура народов Причерноморья
work_keys_str_mv AT kovalenkoív ínvesticíjnekredituvannâpererobnihpídpriêmstvapkbankívsʹkimiustanovami
first_indexed 2025-07-03T16:52:35Z
last_indexed 2025-07-03T16:52:35Z
_version_ 1836645409587462144
fulltext Проблемы материальной культуры – ЭКОНОМИЧЕСКИЕ НАУКИ 45 Джерела та література 1. Бакуменко В., Князєв В., Сурмін Ю. Методологія державного управління: проблеми становлення та по- дільшого розвитку // Вісн. УАДУ. – 2000. – № 1. – С.11-27. 2. Бланк И.А. Управление активами. – К.: Ника-Центр, 2000. – 720 с. 3. Груба Г.І., Плакида В.Т., Черепанова В.О. Державна політика стосовно формування економічного ме- ханізму підвищення ефективності діяльності обленерго// Актуальні проблеми державного управління: Зб. наук. пр. – Х.: Вид-во ХарРІ НАДУ “Магістр”, 2003.– Вип. 2 (17). – У 2 ч. – Ч. 2. – С. 65-69. 4. Державне управління i менеджмент: Навч. посіб. у таблицях i схемах / Кол. авт.; За заг. ред. д-ра екон. наук, проф. Г.С. Одінцової. – X.: ХарРІ УАДУ, 2002. – 492 с. 5. Лігоненко Л. О. Антикризове управління підприємством: теоретико-методологічні засади та практич- ний інструментарій.– К.: Київ. нац. торг.-екон. ун-т, 2001.– 580 с. 6. Малиновський В. Державне управління: Навч. посіб. – Луцьк: Ред-вид. відд. “Вежа” Держ. ун-ту ім. Ле- сі Україники, 2000. – 558 с. 7. Стадник В.В., Йохна М.А. Менеджмент: Посібник. – К.: Академвидав, 2003. – 464 с. 8. Терещенко О. О. Фінансова санація та банкрутство підприємств: Навч. посібник.– К.: КНЕУ, 2000.– 412 с. 9. Экономическая энциклопедия / Под ред. Л. И. Абалкина.– М.: Экономика, 1998.– 610 с. 10. Эффективность хозяйственного механизма /под ред. А.С.Емельянова. – К.: Техніка, 1985. – 263 с. Коваленко І.В. ІНВЕСТИЦІЙНЕ КРЕДИТУВАННЯ ПЕРЕРОБНИХ ПІДПРИЄМСТВ АПК БАНКІВСЬКИМИ УСТАНОВАМИ . Постановка проблеми. Останнє десятиріччя розвитку національної економіки визначається послідов- ною реалізацією в Україні курсу реформ, направлених на інтеграцію вітчизняної фінансової системи з єв- ропейською та світовою фінансовими системами в умовах глобалізації; об’єктивними процесами зміцнення фінансової системи в цілому, а також банківської, як її невід’ємної складової. На даному етапі розвитку сві- тової економіки будь-яка промисловість жодної з країн світу не може розраховувати на ефективний розви- ток, якщо вона не буде використовувати можливості, які надаються ринком капіталів, і в тому числі міжна- родним. Адже найбільш істотні виробничі аспекти глобалізації проявляються саме у фінансовій сфері. Банківському сектору фінансової системи України, у порівнянні з іншими галузями економіки, нада- ється пріоритетне значення, виходячи з того, що банківські установи акумулюють значні фінансові ресурси необхідні для економічного зростання, а також є посередниками по відношенню до економіки. Тому виве- дення національної економіки зі становища, в якому вона опинилася, і усунення існуючих кризових явищ буде можливим лише у разі застосування комплексу заходів, серед яких чільне місце належатиме зміцнен- ню банківської системи та надання їй пріоритетного статусу з питань інвестиційного кредитування підпри- ємств провідних галузей промисловості. Для досягнення цієї мети перед державою постає питання забезпе- чення цілковитої стабільності банківського сектору, повернення до нього довіри, запобігання криз банків- ської системи. Забезпечення стабільності функціонування банківської системи є необхідним чинником успішного роз- витку вітчизняної промисловості, оскільки фінансові ресурси банківських установ є одним з найвагоміших джерел її фінансування. Особливо це стосується підприємств переробної галузі агропромислового комплек- су, тому що продовольча безпека України залежить від того, наскільки успішною буде діяльність саме цієї сфери промисловості. Значне скорочення державою, з початку 90-х років ХХ сторіччя, обсягів фінансування сільськогоспо- дарських переробних підприємств призвело до катастрофічних наслідків в агропромисловому комплексі зо- крема, і глибокої кризи в національній економіці України в цілому. Процес стагнації продовжувався на про- тязі декількох років і пішов на спад наприкінці 90-х – початку 2000-х рр., коли стан економіки почав стабі- лізуватися, була розроблена та застосована нормативно – правова база залучення інвестицій до всіх галузей промисловості держави. Переробними підприємствами агропромислового комплексу почали активно ціка- витись інвестори, серед яких одне з провідних місць займали банківські установи. Частка банківських інве- стицій у забезпеченні якісно нових структурних перетворень інвестиційної діяльності постійно зростає і нині, тому ці фінансово – кредитні установи повинні бути в змозі забезпечити великі масштаби інвестицій- ного кредитування вже сьогодні. Стан вивчення проблеми. В умовах, коли процес інвестування іноземними інвесторами переробних підприємств АПК гальмується політичною кризою в країні, а власних коштів вітчизняних інвесторів недо- статньо, проблема інвестиційного кредитування аграрного сектору економіки банківськими установами є надзвичайно актуальною. Необхідно пам’ятати, що в умовах економічної глобалізації, яка охопила всі дер- жави світу, відбувається не тільки перерозподіл фінансових потоків, а й процес активного інвестування ка- піталу (в тому числі і через банківські установи), у провідні галузі промисловості країн, що розвиваються. Саме переробна промисловість АПК і є тим перспективним напрямком інвестування капіталу, який дозво- лить не тільки отримати, в порівняльно короткий термін, прибуток від вкладених інвестицій, а й сприятиме позитивному розвитку національної економіки України. Вивченню та розв’язанню цієї проблеми присвяти- ли свої праці такі відомі вчені – економісти, як М. І. Туган – Барановський, А.В. Мартенс, А.А. Пересада, Коваленко І.В. ІНВЕСТИЦІЙНЕ КРЕДИТУВАННЯ ПЕРЕРОБНИХ ПІДПРИЄМСТВ АПК БАНКІВСЬКИМИ УСТАНОВАМИ 46 А.О Задоя С.К. Реверчук, С.Дзюбик, О.Мельник, І.Розпутенко, М.Савлук. Банківські інвестиції перебувають у тісному взаємозв’язку з грошовим сектором економіки, тому здатні здійснити сильний вплив на стан економічної рівноваги, яка характеризує співвідношення двох основних ринкових елементів: попиту на грошові ресурси з боку економіки і пропозиції коштів з боку банківської си- стеми. [1] Завдання і методика досліджень. Метою статті є аналіз динаміки інвестиційного кредитування бан- ківськими установами переробних підприємств агропромислового комплексу. Під час проведення дослі- дження були використані аналітичний, статистико – економічний, графічний, порівняльний методи та ме- тод системного аналізу. Результати досліджень. На сьогоднішній день банківська система України представляє найбільш стій- ку і стабільну із всіх існуючих систем національної економіки нашої держави. Нагальна потреба залучення недержавних коштів до переробних підприємств агропромислового комплексу створює об’єктивні переду- мови для розвитку довгострокового інвестиційного кредитування. Інвестиційне агропромислове кредитування відноситься до активних операцій банку і може здійснюва- тись у наступних формах: 1. за рахунок коштів банку через спрямування їх на створення підприємств чи участь у їх діяльності; [2] 2. за рахунок кредитних ресурсів, залучених силами банку; 3. за рахунок кредитних ресурсів, залучених на інвестиційні потреби переробних підприємств АПК ззов- ні. Взагалі, банківські установи можуть запропонувати своїм клієнтам біля 200 видів різноманітних бан- ківських продуктів і послуг, але найактуальнішим для переробних підприємств агропромислового комплек- су було і залишається інвестиційне кредитування на довгостроковій основі. Саме довгострокові кредити можуть вивести переробні підприємства з кризового стану, допоможуть здійснити повне технічне пере- озброєння виробництва зі застосуванням інноваційної складової; поповнять оборотні фонди; зроблять віт- чизняну продукцію конкурентоспроможною на світовому ринку. Проблема полягає в тому, що комерційні банки України не дуже позитивно ставляться до довгострокового інвестиційного кредитування переробних підприємств агропромислового комплексу. Це обумовлено тим, що українські банки надають перевагу інвестиційним проектам, які здатні прино- сити значні прибутки в максимально короткі терміни. До таких проектів можна віднести надзвичайно при- вабливі вкладення у державні облігації. Державні цінні папери здатні приносити банкам надійний і високий прибуток у достатньо короткі строки, чого не можуть забезпечити виробничі капіталовкладення у перероб- ні підприємства АПК. [3] Але поступово ситуація змінюється на краще – доля довгострокових кредитів у структурі активів комерційних банків України з кожним роком зростає (див. рис. 1 та рис. 2), і, відповідно, структура вимог банків за інвестиційними кредитами наданими в економіку України – зміню- ється. Це викликано різким зменшенням урядом країни, на початку 2000-х років, обсягів запозичень на вну- трішньому ринку. Особливо така тенденція набувала швидкого темпу в останні роки (див. таблицю 1). Станом на 1 січня 2004 р. Кредитний портфель; 63,2% Високоліквідні активи; 15,3% Інші активи; 1,7% Вкладення в цінні папери; 8,6% Дебіторська заборгованість; 4,0% Основні засоби та нематеріальні активи; 7,1% Рис. 1. Структура активів комерційних банків України на 1.01.05 р. Кредитний портфель; 68,9% Вкладення в цінні папери; 6,5% Основні засоби та нематеріальні активи; 7,3% Дебіторська заборгованість; 2,2% Інші активи; 0,5% Високоліквідні активи; 13,3% Станом на 1 січня 2005 р. Рис. 2. Структура активів комерційних банків України на 1.01.06 р. Проблемы материальной культуры – ЭКОНОМИЧЕСКИЕ НАУКИ 47 Таблиця 1. Структура вимог банків за інвестиційними кредитами, наданими в економіку України, % [4] Роки Кредити 1991 1992 1993 1994 1997 1998 1999 2000 2004 2005 Довготермінові, у тому числі 12,4 3,7 2,7 11,3 10,6 18,4 22,5 17,9 54,2 61,8 у національній валюті 12,4 3,7 2,7 11,3 7,0 7,7 8,5 8,4 57,8 56,7 в іноземній валюті 0,0 0,0 0,0 0,0 3,6 10,7 14,0 9,5 42,2 43,3 Короткотермінові 87,6 96,3 97,3 88,7 89,4 81,6 77,5 82,1 45,8 38,2 Усього: 100 100 100 100 100 100 100 100 100 100 Дані, наведені у таблиці 1, вказують на те, що обсяги довгострокового кредитування за останні 15 років збільшилися майже в п’ять разів, а це означає те, що українські банки поступово стали віддавати перевагу інвестиційним проектам, здатним приносити значні прибутки не в максимально короткі терміни, а в довго- строковій перспективі. Ці факти свідчать не тільки про стабільність функціонування вітчизняних банківсь- ких установ, а й про перехід до сталого розвитку підприємств переробної галузі АПК. Всього на 1.01.2006 р. вимоги за довгостроковими кредитними інвестиційними вкладаннями банків склали 89 млрд. грн., з них близько 6 млрд. грн. становили вкладання у переробні підприємства агропроми- слового комплексу. У порівнянні, в 2004 р. ці показники були на рівні 50,0 млрд. грн. і 3,41 млрд. грн. [5] Таким чином, переробна галузь АПК України увійшла до трійки лідерів за обсягами інвестиційного креди- тування банківськими установами та посіла третє місце, після таких видів економічної діяльності, як оптова і роздрібна торгівля, обробна промисловість. Важливим чинником, що суттєво впливає на обсяги інвестиційного кредитування банками переробних підприємств агропромислового комплексу є розмір відсоткових ставок за кредитами для переробників сіль- ськогосподарської сировини. Від того, наскільки високими будуть ці ставки залежить прийняття позитив- ного рішення власником підприємства про залучення кредитних коштів для подальшого розвитку виробни- цтва. Динаміка відсотків за довгостроковими кредитами для переробних підприємств АПК починаючи з 1992 року наведена в таблиці 2: Таблиця 2. Відсоткові ставки за довгостроковими кредитами комерційних банків, % [6] Ставки за довгостроковими кредитами 1992 1998 1999 2000 2001 2002 2007 в національній валюті 76 43,8 43,3 33 30 25 18 в іноземній валюті 0 40 38 27 24 20 13 Тобто, можна відмітити позитивну тенденцію зменшення відсоткових ставок за довгостроковими кре- дитами для переробних підприємств агропромислового комплексу, що неминуче призведе до збільшення обсягів інвестиційного кредитування в цій галузі національної економіки. Ще одним знаковим явищем у системі інвестиційного кредитування переробних підприємств АПК ста- ло збільшення строків кредитування та застосування гнучкого підходи до застави. Так, за останні 10 років строк кредитування переробних підприємств збільшився з 1 – 3 років до 5 – 11 років, а забезпеченням кре- диту сьогодні можуть виступати не тільки основні виробничі потужності підприємства, комерційна неру- хомість, а й товари в обороті. Висновок. Не зважаючи на недосконалість механізмів функціонування банківської системи та недоліки існуючого законодавства в цій сфері, процес інвестиційного кредитування продовжує існувати, набирати темпів і обсягів та швидко поширюватися. На сьогоднішній день до послуг комерційних банків в сфері за- лучення довгострокових інвестиційних кредитів звертаються переробні підприємства агропромислового комплексу переважно Дніпропетровської, Волинської, Запорізької, Іванно – Франківської, Одеської, Терно- пільської, Херсонської областей. Це викликано великою кількістю переробних підприємств АПК, що роз- ташовані в цих регіонах, наявністю сировинної бази, нестачею власних та залучених інвестиційних ресур- сів. Кредитуванням переробних підприємств займаються сім українських банків - «Райффайзен Банк Аваль», «Форум», «Надра», «Прокредит Банк», «Кредобанк», Кредитпромбанк – які є учасниками спільно- го проекту ЄБРР і Німецько – Українського фонду. Але не дивлячись на позитивні тенденції у сфері інвестиційного кредитування, треба зазначити, що все ж таки українські комерційні банки ще досі недостатньо залученні до інвестиційних процесів із багатьох причин, головні з яких полягають у такому: 1. більшість банків України є малопотужними для того, щоб фінансувати великі інвестиційні проекти, які реалізують програму структурної перебудови переробної галузі агропромислового комплексу України; 2. українські комерційні банки мають дуже ризикову структуру пасивів, що не дозволяє повністю виріши- ти проблему широкомасштабних інвестицій переробних підприємств АПК через банківські установи; 3. політична нестабільність та недосконалість нормативної бази суттєво гальмують розвиток інвестицій- ної діяльності комерційних банків України. Вирішення вищенаведених питань допоможе пришвидшити процес інвестиційного кредитування пере- робних підприємств АПК, зробить їх роботу стабільною та якісною, що, в свою чергу, призведе до поси- лення продовольчої безпеки України. Коваленко І.В. ІНВЕСТИЦІЙНЕ КРЕДИТУВАННЯ ПЕРЕРОБНИХ ПІДПРИЄМСТВ АПК БАНКІВСЬКИМИ УСТАНОВАМИ 48 Джерела та література 1. Реверчук С.К., Вовчак О.Д., Кубів С.І. та ін. Інституційна інвестологія: Навч. посіб. для ВНЗ (рек. МОН України). – К: Атіка, 2004. – 208 с. 2. Реверчук С.К., Кльоба Л.Г., Паласевич М.Б. Управління і регулювання банківською інвестиційною дія- льністю.- Л: Діалог, 2007. – 450 с. 3. Борщ Л.М. Інвестиції в Україні: стан, проблеми і перспективи. – К: Знання, 2003. – 318 с. 4. www. bank.gov.ua 5. www.minagro.gov.ua 6. www.ukrstat.gov.ua Коць О.О. АСПЕКТИ УПРАВЛІННЯ РИЗИКАМИ НА РІВНІ ВСЬОГО ПІДПРИЄМСТВА У МАШИНОБУДУВАННІ Постановка проблеми. Ризик і небезпека втрат властиві будь-якій економічній діяльності. Існування підприємницьких ризиків робить необхідним управління ними. Управління підприємницькими ризиками визначає можливості забезпечення стійкості підприємства. У сучасній фінансовій науці ідентифікація багатьох видів ризиків здійснюється суб'єктивно на основі експертних оцінок. Розроблені приватні методики визначення кредитного ризику, інвестиційного ризику, ризику втрати ліквідності. Проте управління іншими видами ризиків, що виникають в діяльності підприєм- ства, не має достатнього формалізованого інструментарію. Управління ризиками повинне бути невід'ємним елементом фінансової стратегії і тактики підприємст- ва. Розроблення бізнес-процесів зниження фінансових ризиків по функціях фінансового управління і сферах діяльності підприємства робить можливим забезпечити його фінансову безпеку [1]. Проблема управління ризиками існує в будь-якому секторі економіки – від сільського господарства і промисловості до торгівлі і фінансів, що і пояснює її постійну актуальність [2]. Аналіз останніх досліджень і публікацій. Становлення ризик-менеджменту як точної науки припадає на 1973 р. [2] Серед дослідників-теоретиків, що внесли вагомий внесок в розвиток теорії ризику, можна виділити та- ких вчених, як А.П. Альгін, Дж.М. Кейнс, А. Маршал, О. Моргенштейн, Ф. Найт, Дж. Нейман, Б.А. Райз- берг, В.В. Черкасов. Базові положення сучасного управління підприємницькими ризиками були розроблені І.А. Бланком, Дж. Ван Хорном, В.В. Глущенком, І.І. Глущенком [3]. Аналіз опублікованих робіт свідчить про те, що проблема управління ризиками підприємства в тому або іншому ступені отримала віддзеркалення в порівняно невеликій кількості наукових праць. Їх основу складають фундаментальні роботи в області теорії ризику, окремі аспекти були відображені в наукових до- слідженнях в області економіки підприємства, фінансового менеджменту і інших економіко-математичних дисциплін. На сьогоднішній день питання підприємницького ризик-менедженту часто залишаються поза увагою наукових дослідників і потребують більш детального вивчення, а також адаптації до сучасних економічних умов в Україні. Невирішені раніше частини загальної проблеми. Раніше управління ризиком було фрагментоване і залежало від організаційної структури бізнесу. Наприклад, бізнес-одиниці управляли діловими ризиками, пов'язаними з їх стратегією і прибутковістю, такими як продукти, ціноутворення, управління взаємовідно- синами з контрагентами (клієнтами і постачальниками); кредитні підрозділи управляли ризиками, пов'яза- ними з наданням кредитів, позик, авансуванням покупців і постачальників; торгові підрозділи управляли ринковими ризиками, такими як ціновий ризик, ризик ліквідності, ризик відсоткової ставки, пов'язаними з торгівлею або інвестиціями в цінні папери; технологічні підрозділи управляли операційними ризиками, по- в'язаними з транзакційними процедурами; інші одиниці бізнесу несли відповідальність за управління ризи- ками, пов'язаними з фінансуванням і бухгалтерським обліком, юридичними аспектами діяльності, аудитом, страхуванням, і забезпечували додатковий корпоративний нагляд за ризиками. Сьогодні стає очевидно, що такий підхід просто не працює. І не працює тому, що ризики взаємозалеж- ні, не можуть бути розділені і управлятися кожен сам по собі, тим більше, незалежними одиницями бізнесу. Крім того, такий фрагментований підхід до управління ризиками не забезпечує топ-менеджмент підприємс- тва загальними показниками ризиковості бізнесу, важливими для здійснення стратегії підприємства [4]. Са- ме на цьому етапі виникає необхідність здійснення системного управління ризиками на рівні усього підпри- ємства. Цілі (завдання) статті. Основним завданням написання статті є визначення ключових факторів, що зумовлюють необхідність впровадження системного підходу до управління підприємницькими ризиками, а також характеристика концепції ризик-менеджменту на рівні підприємства, зокрема у машинобудуванні, її основних переваг та доцільності впровадження. Основний матеріал дослідження. Управління підприємницьким ризиком можна охарактеризувати як сукупність методів, прийомів і заходів, що дозволяють певною мірою прогнозувати настання ризикових по- дій і приймати заходи щодо виключення або зниження негативних наслідків настання таких подій.