Використання графоаналітичного методу оцінки адаптаційних можливостей інноваційного потенціалу економічних суб'єктів на основі методології SWOT-аналізу зовнішніх трансформаційних факторів

Метою даної статті є класифікація трансформа- ційних факторів та оцінка їх впливу на інноваційну активність економічних суб’єктів з використанням графоаналітичного методу на базі SWOT-аналізу....

Ausführliche Beschreibung

Gespeichert in:

Bibliographische Detailangaben
Datum:	2008
1. Verfasser:	Овєчкіна, О.А.
Format:	Artikel
Sprache:	Ukrainian
Veröffentlicht:	Кримський науковий центр НАН України і МОН України 2008
Schriftenreihe:	Культура народов Причерноморья
Schlagworte:	Проблемы материальной культуры – ЭКОНОМИЧЕСКИЕ НАУКИ
Online Zugang:	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/35532
Tags:	Tag hinzufügen Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
Назва журналу:	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Zitieren:	Використання графоаналітичного методу оцінки адаптаційних можливостей інноваційного потенціалу економічних суб'єктів на основі методології SWOT-аналізу зовнішніх трансформаційних факторів / О.А. Овєчкіна // Культура народов Причерноморья. — 2008. — № 126. — С. 74-78. — Бібліогр.: 11 назв. — укр.

Institution

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine

id	irk-123456789-35532
record_format	dspace
spelling	irk-123456789-355322012-06-30T12:27:31Z Використання графоаналітичного методу оцінки адаптаційних можливостей інноваційного потенціалу економічних суб'єктів на основі методології SWOT-аналізу зовнішніх трансформаційних факторів Овєчкіна, О.А. Проблемы материальной культуры – ЭКОНОМИЧЕСКИЕ НАУКИ Метою даної статті є класифікація трансформа- ційних факторів та оцінка їх впливу на інноваційну активність економічних суб’єктів з використанням графоаналітичного методу на базі SWOT-аналізу. 2008 Article Використання графоаналітичного методу оцінки адаптаційних можливостей інноваційного потенціалу економічних суб'єктів на основі методології SWOT-аналізу зовнішніх трансформаційних факторів / О.А. Овєчкіна // Культура народов Причерноморья. — 2008. — № 126. — С. 74-78. — Бібліогр.: 11 назв. — укр. 1562-0808 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/35532 uk Культура народов Причерноморья Кримський науковий центр НАН України і МОН України
institution	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection	DSpace DC
language	Ukrainian
topic	Проблемы материальной культуры – ЭКОНОМИЧЕСКИЕ НАУКИ Проблемы материальной культуры – ЭКОНОМИЧЕСКИЕ НАУКИ
spellingShingle	Проблемы материальной культуры – ЭКОНОМИЧЕСКИЕ НАУКИ Проблемы материальной культуры – ЭКОНОМИЧЕСКИЕ НАУКИ Овєчкіна, О.А. Використання графоаналітичного методу оцінки адаптаційних можливостей інноваційного потенціалу економічних суб'єктів на основі методології SWOT-аналізу зовнішніх трансформаційних факторів Культура народов Причерноморья
description	Метою даної статті є класифікація трансформа- ційних факторів та оцінка їх впливу на інноваційну активність економічних суб’єктів з використанням графоаналітичного методу на базі SWOT-аналізу.
format	Article
author	Овєчкіна, О.А.
author_facet	Овєчкіна, О.А.
author_sort	Овєчкіна, О.А.
title	Використання графоаналітичного методу оцінки адаптаційних можливостей інноваційного потенціалу економічних суб'єктів на основі методології SWOT-аналізу зовнішніх трансформаційних факторів
title_short	Використання графоаналітичного методу оцінки адаптаційних можливостей інноваційного потенціалу економічних суб'єктів на основі методології SWOT-аналізу зовнішніх трансформаційних факторів
title_full	Використання графоаналітичного методу оцінки адаптаційних можливостей інноваційного потенціалу економічних суб'єктів на основі методології SWOT-аналізу зовнішніх трансформаційних факторів
title_fullStr	Використання графоаналітичного методу оцінки адаптаційних можливостей інноваційного потенціалу економічних суб'єктів на основі методології SWOT-аналізу зовнішніх трансформаційних факторів
title_full_unstemmed	Використання графоаналітичного методу оцінки адаптаційних можливостей інноваційного потенціалу економічних суб'єктів на основі методології SWOT-аналізу зовнішніх трансформаційних факторів
title_sort	використання графоаналітичного методу оцінки адаптаційних можливостей інноваційного потенціалу економічних суб'єктів на основі методології swot-аналізу зовнішніх трансформаційних факторів
publisher	Кримський науковий центр НАН України і МОН України
publishDate	2008
topic_facet	Проблемы материальной культуры – ЭКОНОМИЧЕСКИЕ НАУКИ
url	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/35532
citation_txt	Використання графоаналітичного методу оцінки адаптаційних можливостей інноваційного потенціалу економічних суб'єктів на основі методології SWOT-аналізу зовнішніх трансформаційних факторів / О.А. Овєчкіна // Культура народов Причерноморья. — 2008. — № 126. — С. 74-78. — Бібліогр.: 11 назв. — укр.
series	Культура народов Причерноморья
work_keys_str_mv	AT ovêčkínaoa vikoristannâgrafoanalítičnogometoduocínkiadaptacíjnihmožlivostejínnovacíjnogopotencíaluekonomíčnihsubêktívnaosnovímetodologííswotanalízuzovníšníhtransformacíjnihfaktorív
first_indexed	2025-07-03T16:52:45Z
last_indexed	2025-07-03T16:52:45Z
_version_	1836645420800933888
fulltext	Несторова С.В., Стегней М.І. ОБГРУНТУВАННЯ ПРІОРИТЕТНИХ НАПРЯМІВ ІНВЕСТИЦІЙНОЇ СТРАТЕГІЇ В АГРОПРОМИСЛОВОМУ КОМПЛЕКСІ 74 перспективного розвитку, одержання високої віддачі від інвестицій, а іноді викликають стратегічну уразли- вість у конкурентній боротьбі. Забезпечити нові можливості розвитку для таких підприємств може інвесту- вання в інші, альтернативні групи галузей. Висновки. На наш погляд, основною проблемою фінансування АПК на сучасному етапі є відсутність ефективного та адаптованого до умов перехідного періоду організаційно – інвестиційного механізму, який би полягав у комплексному використанні усіх джерел інвестиційних ресурсів та обґрунтуванні напрямів їх вкладення. У вирішенні цієї проблеми слід застосовувати комплексний підхід, оскільки залежно від розвит- ку ринкових відносин і наявності ресурсного потенціалу змінюються відтворювальні й соціальні можливос- ті економіки держави. Механізм підвищення ефективності інвестиційної діяльності – це система методів та дій впливу на ін- вестиційні потоки (об’єкт інвестування) з метою підвищення ефективності їх функціонування. Ефектив- ність функціонування інвестиційних потоків, як виявлено на підставі досліджень сучасних науковців та особистих досліджень автора, вимірюється такими параметрами: ефективна стратегія інвестування з визна- ченням пріоритетних напрямів; оцінка ефективності інвестицій за сучасними методиками із розрахунком доходності проекту, рентабельності інвестицій, строку окупності та інших показників; рівень ризику інвес- тиційного проекту з розробкою методів його обмеження. Перспективні напрями вдосконалення інвестицій- ної стратегії повинні відповідати перспективним напрямам державної політики щодо поліпшення інвести- ційного клімату в Україні та сприяти притоку інвестиційного капіталу в економіку АПК. Джерела та література 1. Бланк И.А. Инвестиционный менеджмент. – К.: «ИТЕМ», «Юнайтед Лондон Трейд Лимитед», 1995. 2. Діброва А.Д., Клименко А.М. Розвиток інвестиційного процесу в аграрному виробництві // Економіка АПК. – 1998. – №1 . – С. 35–40. 3. Паламарчук О.М. Поглиблення агропромислової інтеграції – шлях до сталого розвитку України // Ма- теріали II Міжнародної науково-практичної конференції "Регіональні проблеми розвитку агропромис- лового комплексу України: сучасний стан і перспективи вирішення". – К.: ІАЕ УААН, 2002. – С. 136– 142. 4. Рижук С.М. Державне регулювання аграрного сектора та перехід на інноваційну модель розвитку // Економіка АПК. – 2002. – №7. – С. 6-10. Овєчкіна О.А. ВИКОРИСТАННЯ ГРАФОАНАЛІТИЧНОГО МЕТОДУ ОЦІНКИ АДАПТАЦІЙНИХ МОЖЛИВОСТЕЙ ІННОВАЦІЙНОГО ПОТЕНЦІАЛУ ЕКО- НОМІЧНИХ СУБ’ЄКТІВ НА ОСНОВІ МЕТОДОЛОГІЇ SWOT-АНАЛІЗУ ЗОВНІШНІХ ТРАНСФОРМАЦІЙНИХ ФАКТОРІВ Постановка проблеми. В теорії перехідної економіки трансформаційні фактори набувають комплекс- ного визначення і пов’язані з характеристикою соціально-економічних явищ, що постійно змінюються (трансформуються). Складність розробки класифікації трансформаційних факторів обумовлена тим, що во- на не обмежується колом виключно економічних процесів. В ході дослідження сучасного етапу розвитку суспільного виробництва країни неможна абстрагуватися від дії неекономічних тенденцій, що спостеріга- ються в культурі, науці, політиці, праві тощо і впливають на характер трансформацій [1, с. 222-225]. Транс- формація є головним змістом господарських процесів, що відбуваються, і визначається як перехід системи економічних відносин з одного стану в інший. Трансформаційні перетворення останнього десятиріччя, що радикально змінили економічно-правові умови господарювання, серйозно не торкнулися принципових основ існуючої моделі інноваційної діяльно- сті суб’єктів. Процеси її подальшого розвитку й адаптації до умов, що змінюються, вимагають вирішення задач оцінки впливу трансформаційних факторів на ефективність інноваційних процесів на всіх рівнях ор- ганізації національного господарства, розробки ефективних інструментів управління інноваційним розвит- ком ринкової економіки, що формується. Аналіз останніх досліджень і публікацій. В ході досліджень трансформаційних процесів вітчизняни- ми науковцями почала розроблятися концепція „трансформ”, під якими розуміються такі особливі економі- чні форми, через які явища, властиві одній економічній системі, перетворюються у явища, притаманні ін- шій економічній системі. Трансформи розуміються як “буфери”, що пом'якшують народження нових якос- тей, роблять його менш проблемним [2, с. 6; 3, с. 195]. Якщо формальні перетворення економічних відносин випереджають реальні їх перебудови, то трансформа деформується, набуваючи вид “деформи”, яка “спо- творює” та руйнує сутність нового економічного явища. Отже, деформа є ірраціональною економічною фо- рмою. Вплив раціональних та ірраціональних економічних форм найбільш чутливо відчуває інноваційна сфе- ра діяльності економічних суб’єктів. Аналізу цього впливу присвячені наукові праці таких дослідників як Наливайченко К.В. [4, с. 1267–1271], Герасимчука В.Г., Довганя Л.Є., Давиденко В.Р. [5, с. 41–43], Копосо- ва Г., Шарко М. [6, с. 14–23], Єресько І.Г. [7, с. 34–38], Гольдштейна Г.Я. [8, с. 39–60] та ін. Дослідниками зроблено акцент на визначенні наслідків впливу певних трансформацій на стан інноваційного середовища Проблемы материальной культуры – ЭКОНОМИЧЕСКИЕ НАУКИ 75 економічних суб’єктів, але не достатньо повно вивчено походження і механізм дії існуючих трансформ і деформ. Постановка завдання. З урахуванням вищесказаного, метою даної статті є класифікація трансформа- ційних факторів та оцінка їх впливу на інноваційну активність економічних суб’єктів з використанням гра- фоаналітичного методу на базі SWOT-аналізу. Для досягнення визначеної мети необхідно вирішення на- ступних задач:  поглиблення класифікації трансформаційних факторів інноваційного середовища на трансформи і де- форми з виділенням проміжних інституціонально-економічних форм;  групування та відбір трансформ і деформ за критеріями інтенсивності і значущості;  побудова багатокутника зв’язків адаптаційних можливостей внутрішнього інноваційного потенціалу економічних суб’єктів з дією найвпливовіших зовнішніх трансформаційних факторів. Викладення основного матеріалу досліджень. В сукупності трансформаційних факторів, що складають трансформи і деформи, можна виділити так звані проміжні інституціональні економічні форми відносин, характер впливу яких на інноваційний розвиток економічних суб’єктів може бути як негативним, так і по- зитивним в залежності від ситуації, що склалася, певної взаємодії різноспрямованих факторів, впливу над- національних факторів на стан інноваційного середовища країни тощо (табл. 1). В переліку деформ, що гальмують або спотворюють інноваційний розвиток економічних суб’єктів най- більшу значущість, на наш погляд, має відсутність чинного Податкового кодексу, який має стати важливим елементом економічного режиму регулювання інноваційної діяльності суб’єктів, зі ствердженими податко- вими пільгами, умовами їх надання, системою контролю за виконанням податкового режиму. Збалансова- ний податковий режим регулювання інноваційної активності вітчизняних підприємств певною мірою спри- ятиме подоланню наслідків деформації процесу приватизації державної власності (номенклатурної прива- тизації, порушенню етапів процесу роздержавлення, стихійної приватизації тощо) шляхом створення мате- ріальних стимулів до здійснення інноваційних інвестицій. Отже, інноваційно-орієнтовані підприємства різ- ної форми власності поступово формуватимуть схильність до новаторських ризиків. Таблиця 1. Трансформаційні фактори впливу на інноваційний розвиток економічних суб’єктів Негативні фактори Проміжні фактори Позитивні фактори Деформи Ре йт ин го ве м іс це в ко мп ле кс і н ег ат ив - ни х фа кт ор ів Нейтральні інституціо- нальні економічні форми Ре йт ин го ве м іс це в ко мп ле кс і п ро мі ж - ни х фа кт ор ів Трансформи Ре йт ин го ве м іс це в ко мп ле кс і п оз ит ив - ни х фа кт ор ів Відсутність Податкового кодек- су 1 Технологічна реструкту- ризація галузевої струк- тури економіки 1 Створення елементів інноваційної інфраструктури 1 Деформації процесу приватиза- ції державної власності 2 Створення спеціальних (вільних) економічних зон і територій пріорите- тного розвитку (СВЕЗ і ТПР) 2 Застосування прогресивних інстру- ментів податкового режиму стиму- лювання інноваційних інвестицій 2 Низька схильність підприємств всіх сфер діяльності до ризику 3 Конверсія оборонних га- лузей виробництва 3 Формування інтегрованих корпора- тивних структур 3 1 2 3 4 5 6 Відсутність державних гарантій і перехресного страхування ін- новаційних інвестицій 4 Одержання більшої час- тки пільг великими під- приємствами 4 Впровадження лізингової форми придбання високотехнологічного обладнання 4 Слабкість мережі трансферу технологій 5 Формування кластерів підприємств 5 Нечітка визначеність прав інте- лектуальної власності 6 Слабкість кредитних джерел фі- нансування ризикових інвести- ційних проектів 7 Зменшення бюджетних витрат на наукові дослідження порів- няно з розвинутими країнами 8 Нерозвиненість венчурного фі- нансування інноваційного про- цесу 9 Неналагодженість партнерських відносин між малим і середнім підприємництвом та ТНК в ін- новаційній сфері діяльності 10 Поступове створення системи державних гарантій і перехресного страхування інноваційних інвестицій разом зі створенням мережі трансферу технологій вирішуватимуть проблему удосконалення схем фінансу- Овєчкіна О.А. ВИКОРИСТАННЯ ГРАФОАНАЛІТИЧНОГО МЕТОДУ ОЦІНКИ АДАПТАЦІЙНИХ МОЖЛИВОСТЕЙ ІННОВАЦІЙНОГО ПОТЕНЦІАЛУ ЕКОНОМІЧНИХ СУБ’ЄКТІВ НА ОСНОВІ МЕТОДОЛОГІЇ SWOT- АНАЛІЗУ ЗОВНІШНІХ ТРАНСФОРМАЦІЙНИХ ФАКТОРІВ 76 вання інноваційних проектів з залученням кредитних коштів для проведення науково-прикладних дослі- джень, що є однією з найактуальніших проблем для сучасних вітчизняних підприємств. Підвищення ролі держави в процесі регулювання інноваційного розвитку економічних суб’єктів пов’язане не лише зі збіль- шенням бюджетних витрат на наукові дослідження, але й з використанням альтернативних джерел фінан- сування (венчурного, хеджевого інвестування, вкладення коштів в інноваційні проектів малих і середніх підприємств з боку ТНК). Отже, своєчасне подолання дії ірраціональних інституціонально-економічних форм запобігатиме створенню умов деформування інноваційного розвитку економічних суб’єктів та націо- нальної економіки в цілому, а також підсилюватиме дію позитивних факторів впливу. До останніх відноситься, передусім, створення елементів інноваційної інфраструктури (технопарків, технополісів, інноваційних центрів). За рівнем значущості ці елементи, на нашу думку, займають провідне місце в комплексі факторів позитивного (раціонального) впливу на інноваційну активність підприємств, га- лузей, регіонів національної економічної системи. Як відомо, застосування таких прогресивних інструмен- тів податкового режиму стимулювання інноваційних інвестицій як податкові пільги, податкові канікули, відстрочки платежів тощо, безумовно, є раціональною економічною формою, але без інституціонального оформлення (тобто, за відсутністю Податкового кодексу) ця трансформа певною мірою втрачає свою ефек- тивність. В сукупності трансформ створення інтегрованих корпоративних структур типа ФПГ, холдингів, консорціумів, виступаючи активною раціональною формою, прискорить формування сприятливого іннова- ційного середовища вітчизняних економічних суб’єктів, що вже відчули ефективність впровадження лізин- гової форми придбання високотехнологічного обладнання та пропозиції наукоємної конкурентноздатної продукції. Щодо нейтральних економічних форм, то їх дія може привести як до позитивних наслідків, підсилюю- чи вплив трансформ на інноваційну діяльність економічних суб’єктів, так і до негативних результатів у ви- падку збільшення руйнуючої сили деформ та їх кількості. В останньому випадку спостерігатиметься ство- рення несприятливого інноваційного середовища, яке гальмуватиме будь-яку інноваційну активність суб’єктів. Вищевикладене дозволяє зауважити, що такі проміжні фактори як технологічна реструктуризація галузевої структури економіки, за умов домінування трансформ, приведе до масового відновлення основно- го капіталу підприємств таким чином, що не лише зростатиме кількість робочих місць, але й збільшувати- меться продуктивність праці. Ці залежності може відобразити показник “пропорція інтенсивності” [9, с. 100-109], за яким досліджується співвідношення інтенсивних та екстенсивних факторів росту капіталу під- приємств, що у підсумку дозволяє оцінити динаміку виробничих процесів, вид розширеного відтворення на індивідуальному та суспільному рівнях та визначити характер накопичення видів економічного потенціалу, в тому числі інноваційного. За умов домінування деформ процес технологічної реконструкції галузевої структури господарства може набути значних спотворень: поглиблення диспропорцій між рівнями технічної бази підприємств, зме- ншення галузевого інноваційного потенціалу, рівня інноваційності продукції, що виробляється тощо. На нашу думку, незадовільний технологічний стан основних фондів української промисловості є підтверджен- ням підсилення дії деформ: фонди фізично зношені на 60% і на 95,5% – морально застарілі. Нині відновні процеси, за винятком окремих підприємств, здійснюються на старій технологічній базі. Кількість підпри- ємств, що впроваджують інновації, зменшуються. Лише кожне 10-е підприємство здійснює інноваційну ді- яльність, тоді як в розвинених країнах частка інноваційно-активних підприємств досягає 70%, при цьому частка інноваційної продукції в обсязі промислового виробництва складає в Україні менше 7% [5, с. 42]. За підрахунками вітчизняних економістів, наукоємкість ВВП в Україні постійно знижується і на початку по- точного сторіччя склала 1,12%, що в 2–2,5 рази менше, ніж у США, Японії, Франції, де цей показник дося- гає майже 3% [4, с. 1268]. Охарактеризовані явища, набуваючи деструктивної сили, негативно впливають на рівень формування і відтворення інноваційного потенціалу економічних суб’єктів. Певною мірою ці про- блеми мали бути вирішені створенням СВЕЗ (спеціальні, вільні економічні зони) і ТПР (території приоріте- тного розвитку). Слід зауважити, що організація СВЕЗ і ТПР при підсиленні дії позитивних трансформаційних факторів впливу на інноваційну діяльність економічних суб’єктів сприятиме прискоренню процесів мобілізації дода- ткових коштів на фінансування інноваційних проектів, прикладних наукових досліджень, генерування ін- новативної інформації. У той же час під впливом ірраціональних форм функціонування таких спеціальних інституціональних утворень, як СВЕЗ і ТПР, може спровокувати відтік не лише додаткових, але й необхід- них фінансових ресурсів. За таких умов спостерігається подальше спотворення всієї структури зовнішньоторгівельних відносин: на початку поточного сторіччя імпорт низькотехнологічної інвестиційної продукція складає 49%, середньо- технологічної – 27%, а високотехнологічної – лише 11%. Що стосується частки експорту високотехнологіч- ної продукції інвестиційного попиту, то вона сягає 8%, середньотехнологічної – 30%, а низькотехнологічної – 47%, при цьому обсяг експорту наукоємкої продукції зменшується на 5-7% щорічно [5, с. 42; 10, с. 354]. Отже, відбуватиметься подальше гальмування інноваційного розвитку національної економічної системи в цілому. З метою розробки заходів підвищення адаптаційних можливостей інноваційного потенціалу економіч- них суб’єктів можуть застосовуватися наступні процедури оцінки і групування трансформаційних факторів: формулювання критеріїв відбору найвпливовіших зовнішніх трансформаційних факторів; проведення екс- Проблемы материальной культуры – ЭКОНОМИЧЕСКИЕ НАУКИ 77 пертних оцінок значущості раціональних та ірраціональних економічних форм зовнішнього інноваційного середовища; визначення рівня інтенсивності прояву певних трансформ і деформ в сукупності трансформа- ційних факторів; складання матриці зв’язків ступеню значущості зовнішніх трансформаційних факторів та інтенсивності їх прояву в інноваційному середовищі; відбір найбільш значущих зовнішніх факторів та по- будова багатокутника зв’язків адаптаційних можливостей інноваційного потенціалу економічного суб’єкту відносно впливу зовнішніх трансформ і деформ. Відбір найвпливовіших трансформаційних факторів (трансформ і деформ) здійснюється за критеріями ступеню інтенсивності їх проявлення в зовнішньому інноваційному середовищі та значущості для наявних внутрішніх адаптаційних можливостей інноваційного потенціалу економічних суб’єктів. Може бути низка інтерпретацій матриці цих зв’язків, але у базовому варіанті може передбачатися, що по вертикалі вимірю- ється ступінь інтенсивності дії зовнішніх трансформаційних факторів, а по горизонталі – рівень можливос- тей адаптації інноваційної діяльності суб’єктів. За процедурою відбору в поле зору дослідників мають по- трапити ті трансформи й деформи, вплив яких пов’язаний зі збереженням адаптаційних можливостей інно- ваційного потенціалу (тобто, фактори, що найбільше проявляються у зовнішньому середовищі і є найваж- ливішими для адаптації елементів інноваційного потенціалу). Науковцям слід сконцентрувати зусиллі на аналізу тих факторах, які меншою мірою виявляються в сукупності факторів інноваційного середовища, але є значущими для діяльності суб’єктів. Наприкінці мають досліджуватися “яскраві” (інтенсивні) фактори, що мають найменшу впливовість. Отримані результати відбору зовнішніх трансформаційних факторів стають підставою для їх подальшої оцінки з використанням графоаналітичного методу в процесі SWOT-аналізу. Автором статті використана удосконалена модель SWOT-аналізу, що представлена в роботах російського науковця Г.Я. Гольдштейна [8, с. 48–56]. На його думку, застосування основних концептуальних положень методології SWOT-аналізу раціональних та ірраціональних економічних форм як трансформаційних факторів впливу на розвиток ін- новаційного потенціалу економічних суб’єктів має базуватися на:  визначенні елементів першого рівня складності інноваційного потенціалу економічних систем (підпри- ємств, регіонів, макроекономіки в цілому) [11, с. 673-674];  проведенні стандартних процедур виділення загроз і сприятливих умов з боку трансформ і деформ та виявленні слабких і сильних можливостей адаптації виділених внутрішніх інноваційних підсистем до впливу зазначених факторів;  здійсненні низки специфічних процедур: визначення вірогідності реалізації конкретних сприятливих можливостей і загроз під дією трансформ і деформ; оцінка коефіцієнтів впливу можливостей / загроз на реалізацію стратегічних цілей інноваційного розвитку економічних суб’єктів; експертна оцінка інтен- сивності дії внутрішніх адаптаційних факторів, що обумовлюють рівень інноваційного розвитку; екс- пертна оцінка сили взаємозв’язку впливу трансформ і деформ на інноваційний розвиток. Побудова графу має здійснюватися за наступними етапами:  по-перше, визначається інтенсивність дії внутрішніх факторів за формулою: (1) де: iA - експертна оцінка інтенсивності внутрішніх адаптаційних факторів в частках від одиниці, причому сума оцінок дорівнюватиме одиниці; ijK - коефіцієнти впливу можливостей / загроз на реалізацію стратегічних цілей інноваційного розвитку в діапазоні, наприклад, від –5 до +5; jP - вірогідність реалізації конкретних сприятливих можливостей і загроз під дією трансформ і де- форм в частках від одиниці, сума вірогідностей повинна складати одиницю; ija - експертна оцінка сили взаємозв’язку зовнішніх трансформаційних та внутрішніх адаптаційних факторів інноваційного розвитку в діапазоні, наприклад, від –5 до +5; - по-друге, оцінюється рівень конкретних сприятливих можливостей та загроз для окремих скла- дових з боку зовнішніх трансформаційних факторів за формулою: (2) де i = 1 ÷ s – кількість сильних та слабких сторін; - по-третє, розраховується загальна оцінка зовнішніх можливостей та загроз за формулою: (3) - по-четверте, визначається рівень сильних та слабких сторін інноваційного розвитку за форму- лою: ,aPK*AA ijjijiij  , 1 '    s i ijj AK ,KK r j ' j '    1 , 1 '    r j iji AA Овєчкіна О.А. ВИКОРИСТАННЯ ГРАФОАНАЛІТИЧНОГО МЕТОДУ ОЦІНКИ АДАПТАЦІЙНИХ МОЖЛИВОСТЕЙ ІННОВАЦІЙНОГО ПОТЕНЦІАЛУ ЕКОНОМІЧНИХ СУБ’ЄКТІВ НА ОСНОВІ МЕТОДОЛОГІЇ SWOT- АНАЛІЗУ ЗОВНІШНІХ ТРАНСФОРМАЦІЙНИХ ФАКТОРІВ 78 (4) де j = 1 ÷ r – кількість сприятливих можливостей та загроз; - по-п’яте, розраховується загальна оцінка внутрішніх адаптаційних можливостей певної скла- дової інноваційного потенціалу за формулою: (5) - по-шосте, знаходиться точка зв’язку внутрішніх адаптаційних можливостей кожної окремої складової із зовнішніми трансформаційними факторами в двомірній системі координат з розмірністю, на- приклад, від –5 до +5. За результатами розрахунків точок зв’язку будується багатокутник адаптаційних можливостей іннова- ційного потенціалу економічного суб’єкту щодо впливу зовнішніх трансформаційних факторів позитивної і негативної спрямованості. Форма багатокутника та його розташування всередині системи координат дозво- ляє визначити, наскільки інноваційна діяльність суб’єкту відчуває вплив деформ і трансформ, і чи володіє суб’єкт резервами протистояння дії зовнішніх трансформаційних факторів (чим більше точок зв’язку зна- ходяться в сегменті сильних сторін, тим більші внутрішні адаптаційні можливості інноваційного потенціалу досліджуваних суб’єктів, і навпаки – концентрація точок в сегменті слабких сторін сигналізує про погір- шення можливостей адекватного реагування на вплив різноспрямованих трансформаційних факторів зов- нішнього інноваційного середовища). Висновки і перспективи подальших досліджень. В системі впливу зовнішніх факторів інноваційного середовища сучасних економічних суб’єктів існують не лише позитивно діючі інституціонально-економічні форми (трансформи), негативні (деформи), але й так звані проміжні (нейтральні) форми, дія яких може бути різновекторною в залежності від взаємозв’язку певних чинників. Отже, класифікацій трансформаційних факторів інноваційного середовища має бути більш поглибленою, що складе підставу для більш обґрунто- ваного прийняття управлінських рішень щодо подальших перспектив розвитку інноваційного потенціалу. Проведення групування трансформ і деформ за критеріями інтенсивності і значущості з побудовою ба- гатокутника зв’язків відібраних зовнішніх трансформаційних факторів з адаптаційними можливостями ін- новаційного потенціалу економічних суб’єктів дозволить більш раціонально перерозподілити наявні ресур- сні елементи, визначити точки концентрації основних управлінських зусиль щодо підтримання і подальшо- го розвитку рівня інноваційного потенціалу. Подальші дослідження впливу факторів зовнішнього інноваційного середовища мають, на наш погляд, певну теоретичну та практичну значущість, оскільки дають не лише підставу для удосконалення системи управління інноваційною активністю економічних суб’єктів різного рівня організації, але й поштовх пода- льшій розробці концепції їх інноваційного розвитку. Джерела та література 1. Белокрылова О.С. Теория переходной экономики: учебное пособие. Серия «Учебники и учебные посо- бия». – Ростов-на-Дону: «Феникс», 2002. – 352 с. 2. Власенко Н.В. Трансформація відносин власності в умовах інверсійного переходу до ринкової економі- ки: Автореф.дис. канд. економ.наук: 08.01.01 / ХНУ ім. В.Н. Каразіна – Харків, 2000. – 15 с. 3. Овєчкіна О.А., Іванова К.В. Інституціональні фактори впливу на інноваційний розвиток регіонів в умо- вах трансформаційних перетворень національної економіки // Ученые записки Крымского инженерно- педагогического университета. Випуск 10. Экономические науки. – Симферополь: НИЦ КИПУ, 2007. – С. 194-198. 4. Наливайченко К.В. Інституціональні фактори як основа структурної трансформації економіки // Про- блемы развития внешнеэкономических связей и привлечения иностранных инвестиций: региональный аспект. – Сборник научных трудов. Донецк: ДонНУ, 2006. – С. 1267-1271. 5. Герасимчук В.Г. Довгань Л.Є., Давиденко В.Р. Інноваційно-інвестиційний розвиток промисловості України: проблеми і перспективи // Економіка та держава. – 2006. – № 5. – С. 41–43. 6. Копосов Г., Шарко М. Сучасні проблеми функціонування й детермінанти інноваційного механізму ре- гіонального розвитку // Регіональна економіка. – 2005. – № 1. – С. 14-23. 7. Єресько І.Г. Оцінка інноваційного потенціалу України//Економіка та держава.–2006.– № 4.– С.34–38. 8. Гольдштейн Г.Я. Стратегический менеджмент: Учебное пособие. – Таганрог: Изд-во ТРТУ, 2003. – 94 с. 9. Цыгичко А.Н. Новый механизм формирования эффективности. – М.: Экономика, 1990. – 192 с. 10. Економіка України: стратегія і політика довгострокового розвитку / За ред. акад. НАН України В.М. Гейця. – ДО.: Ін-т екон. прогнозув.; Фенікс, 2003. – 1008 с. 11. Овєчкіна О.А., Іванова К.В. Формування статичної й динамічної структури складових інноваційного потенціалу регіональних економічних систем // Економіка: проблеми теорії та практики: Збірник нау- кових праць. – Випуск 225: В 3 т. – Т. ІІІ. – Дніпропетровськ: ДНУ, 2007. – С. 671-682. ,AA s i ' i '    1

Institution

Ähnliche Einträge