Проблеми українського ринку автострахування
Мета статті - розглянути проблеми українського ринку автострахування, що зумовлені як страхувальниками, так і страховими компаніями, причини їх виникнення та негативні наслідки їх впливу на функціонування ринку вцілому....
Gespeichert in:
| Datum: | 2008 |
|---|---|
| 1. Verfasser: | |
| Format: | Artikel |
| Sprache: | Ukrainian |
| Veröffentlicht: |
Кримський науковий центр НАН України і МОН України
2008
|
| Schriftenreihe: | Культура народов Причерноморья |
| Schlagworte: | |
| Online Zugang: | http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/35537 |
| Tags: |
Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Zitieren: | Проблеми українського ринку автострахування / Ю.Л. Охріменко // Культура народов Причерноморья. — 2008. — № 126. — С. 79-81. — Бібліогр.: 6 назв. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
irk-123456789-35537 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
irk-123456789-355372012-06-30T12:18:14Z Проблеми українського ринку автострахування Охріменко, Ю.Л. Проблемы материальной культуры – ЭКОНОМИЧЕСКИЕ НАУКИ Мета статті - розглянути проблеми українського ринку автострахування, що зумовлені як страхувальниками, так і страховими компаніями, причини їх виникнення та негативні наслідки їх впливу на функціонування ринку вцілому. 2008 Article Проблеми українського ринку автострахування / Ю.Л. Охріменко // Культура народов Причерноморья. — 2008. — № 126. — С. 79-81. — Бібліогр.: 6 назв. — укр. 1562-0808 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/35537 uk Культура народов Причерноморья Кримський науковий центр НАН України і МОН України |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| language |
Ukrainian |
| topic |
Проблемы материальной культуры – ЭКОНОМИЧЕСКИЕ НАУКИ Проблемы материальной культуры – ЭКОНОМИЧЕСКИЕ НАУКИ |
| spellingShingle |
Проблемы материальной культуры – ЭКОНОМИЧЕСКИЕ НАУКИ Проблемы материальной культуры – ЭКОНОМИЧЕСКИЕ НАУКИ Охріменко, Ю.Л. Проблеми українського ринку автострахування Культура народов Причерноморья |
| description |
Мета статті - розглянути проблеми українського ринку автострахування, що зумовлені як страхувальниками, так і страховими компаніями, причини їх виникнення та негативні наслідки їх впливу на функціонування ринку вцілому. |
| format |
Article |
| author |
Охріменко, Ю.Л. |
| author_facet |
Охріменко, Ю.Л. |
| author_sort |
Охріменко, Ю.Л. |
| title |
Проблеми українського ринку автострахування |
| title_short |
Проблеми українського ринку автострахування |
| title_full |
Проблеми українського ринку автострахування |
| title_fullStr |
Проблеми українського ринку автострахування |
| title_full_unstemmed |
Проблеми українського ринку автострахування |
| title_sort |
проблеми українського ринку автострахування |
| publisher |
Кримський науковий центр НАН України і МОН України |
| publishDate |
2008 |
| topic_facet |
Проблемы материальной культуры – ЭКОНОМИЧЕСКИЕ НАУКИ |
| url |
http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/35537 |
| citation_txt |
Проблеми українського ринку автострахування / Ю.Л. Охріменко // Культура народов Причерноморья. — 2008. — № 126. — С. 79-81. — Бібліогр.: 6 назв. — укр. |
| series |
Культура народов Причерноморья |
| work_keys_str_mv |
AT ohrímenkoûl problemiukraínsʹkogorinkuavtostrahuvannâ |
| first_indexed |
2025-07-03T16:53:00Z |
| last_indexed |
2025-07-03T16:53:00Z |
| _version_ |
1836645436649111552 |
| fulltext |
Проблемы материальной культуры – ЭКОНОМИЧЕСКИЕ НАУКИ
79
Охріменко Ю.Л.
ПРОБЛЕМИ УКРАЇНСЬКОГО РИНКУ АВТОСТРАХУВАННЯ
Постановка проблеми. Автострахування – найпоширеніша і доволі перспективна галузь страхування у
світі. В умовах становлення і стрімкого розвитку страхового ринку України автострахування поступово на-
буває актуальності і все більше страхових компаній прагнуть придбати ліцензії на цей вид страхових по-
слуг. Оскільки такий вид фінансових послуг почав розвиватися в Україні лише нещодавно і набуває широ-
кого впровадження в останні роки, виникає ряд супутніх проблем, пов’язаних з його становленням.
Мета: розглянути проблеми українського ринку автострахування, що зумовлені як страхувальниками,
так і страховими компаніями, причини їх виникнення та негативні наслідки їх впливу на функціонування
ринку вцілому.
Серед загальної кількості видів страхування до автострахування можна віднести страхування цивільно-
правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (ОСАЦВ) та страхування безпосеред-
ньо самих наземних транспортних засобів від ризиків випадкового чи умисного їх пошкодження або зни-
щення (авто-КАСКО). При цьому відповідно до чинного законодавства України, якщо авто-КАСКО є ви-
ключно добровільною формою страхування, то страхування цивільно-правової відповідальності власників
наземних транспортних засобів належить як до обов’язкової форми страхування, так і до добровільної – за
договором добровільного страхування цивільно-правової відповідальності автовласники можуть збільшити
суму страхової виплати у порівняні з сумою, встановленою договором обов’язкового страхування.
На сьогодні правове регулювання автострахування в Україні визначається основними законодавчими
актами: законами України “Про страхування”, “Про обов’язкове страхування цивільно-правової відповіда-
льності власників наземних транспортних засобів” (”Про ОСАЦВ”), главою 67 Цивільного кодексу України
та низкою підзаконних нормативних актів, зокрема, Ліцензійними умовами провадження обов’язкового
страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, затверджених
розпорядженням Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України від 23 грудня 2004 р.
№ 3178, Положенням про особливості укладання договорів обов’язкового страхування цивільно-правової
відповідальності власників наземних транспортних засобів, затвердженого розпорядженням Державної ко-
місії з регулювання ринків фінансових послуг України від 11 квітня 2006 р. № 5619, Статутом Моторного
(транспортного) страхового бюро України тощо.
Але незважаючи на наявність спеціальних регулюючих норм, особливо тих, що стосуються страхуван-
ня цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, чимало проблемних пи-
тань різного масштабу в автострахуванні на сьогодні лишаються невирішеними. Причому такі суперечності
виникають як з боку страхувальників, так і зі сторони страхових компаній.
Так, однією з основних проблем в автострахуванні цивільної відповідальності є загальне ставлення бі-
льшості автовласників до Закону України “Про ОСАЦВ”. Попри те що зазначений Закон був прийнятий у
липні 2004 р. і набрав чинності 1 січня 2005 р., значна частина автовласників і дотепер ігнорує його вимоги.
Таке ставлення автовласників до Закону, передусім, обумовлене, як не дивно, відсутністю бажання у
компетентного державного органу застосовувати встановлену у ч. 3 ст. 126 Кодексу про адміністративні
правопорушення України відповідальність до водіїв, що керують транспортним засобом без страхового по-
ліса. А в нашому суспільстві, як відомо, повага до будь-якого закону виникає, на жаль, лише в тому випад-
ку, коли за його порушення чи невиконання встановлена і застосовується жорстка відповідальність.
Проте нарешті, 4 грудня 2007 р. Міністерство юстиції України зареєстурало наказ виконуючого
обов’язки міністра внутрішніх справ, який передбачає таке покарання за відсутність полісу “автоцивілки”. З
1 січня 2008 р. співробітники ДАІ уповноважені перевіряти у водіїв наявність полісів ОСАЦВ. За відсут-
ність цього полісу водій повинен буде заплатити штраф у розмірі 17 гривень. Поки що розмір покарання
невеликий, проте у найближчому майбутньому (якщо Верховна Рада внесе відповідні зміни в законодавст-
во) він може суттєво збільшитись.
Це вже третя спроба Державтоінспекції ввести масовий контроль за наявністю у водіїв полісів “автоци-
вілки”. Відповідно до закону “Про ОСАЦВ” перевірки повинні були розпочати щє в 2005 році – з 1 квітня.
Потім контроль вирішили вводити з 1 серпня 2007 року, і нарешті – з 1 січня 2008-го.
Тепер водієві разом з полісом “атоцивілки” страховою компанією буде видаватися спеціальний “сті-
кер”, який буде клеїтися на лобове скло у правому верхньому кутку. Відсутність такого знака буде приво-
дом для зупинки автомобіля автоінспектором з метою перевірки поліса ОСАЦВ.
Проте тут же виникає ще одна проблема, адже українські водії звісно ж шукатимуть способи “мінімізу-
вати” свої затрати на “автоцивілку”. Одним з них являється покупка так званих “п’ятнадцятиденних полі-
сів”, які мають невисоку вартість, проте яких достатньо для проходження техогляду. Навіть при продажу
такої страховки водію будуть видавати стікер, з яким потім можна їздити цілий рік. Страховики вимагають
відміни цієї “лазійки” для водіїв й сподіваються, що найближчим часом будуть внесені зміни в закон “Про
ОСАЦВ”, які унеможливлять її використання.
Експерти вважають, що для того, щоб зацікавити українців в цьому виді страхування, ліміт за шкоду,
нанесену життю та здоров’ю людини, слід підняти до 0,5 тис. євро. Нагадаємо, що згідно діючих нині пра-
вил максимальна сума виплат у випадку нанесення шкоди майну постраждалих складає 25,5 тис. грн., а їх
життю та здоров’ю – 51 тис. грн. За даними асоціації страхових організацій України, виплати за нанесену
здоров’ю та життю шкоду складають 10% від загального обсягу зібраних страховиками премій, тоді як в
європейських країнах цей показник сягає 70%. За шкоду, нанесену здоров’ю, постраждалому в середньому
Охріменко Ю.Л.
ПРОБЛЕМИ УКРАЇНСЬКОГО РИНКУ АВТОСТРАХУВАННЯ
80
виплачують 2,5 тис. грн., тоді як за збиток за майно – 5 тис. грн. Це нонсенс, коли річ оцінюється дорожче,
ніж життя та здоров’я людини. Справа в тому, що на відміну від світової практики, в Україні стягнути зна-
чну суму компенсації моральної шкоди важко навіть через суд.
Також немало проблем породжуються низькою фінансової освіченістю та страховою культурою клієн-
тів. Більшість страхувальників не звертають увагу на важливі пункти угоди або навіть не читають договорів
як КАСКО, так і ОСАЦВ взагалі. Так, мало хто з страхувальників, які купують машину через банк, помі-
тять, що при страховому випадку вигодонабувачем по договору є банк і сума страхового відшкодування пе-
рераховується банку в рахунок погашення боргу, а ремонтувати автомобіль страхувальник змушений за
власні кошти. Крім того, мало хто з власників авто має уявлення про таке поняття, як франшиза, яка зараз
присутня у всіх договорах ризикового страхування.
Страховики намагаються мінімізувати свої витрати, зокрема, за рахунок зменшення страхових виплат
саме за договорами ОСАЦВ. Для цього в більшості випадків вони цілком законно використовують форма-
льні приводи, пов’язані з неналежним виконанням страхувальником договірних зобов’язань без поважних
на те причин, таких як: несвоєчасне повідомлення страхувальником про страховий випадок, неподання чи
несвоєчасне подання деяких з передбачених полісом документів, необхідних для здійснення страхової ви-
плати тощо. Для договорів КАСКО такими приводами можуть бути управління автомобілем у нетверезому
стані, порушення правил дорожнього руху та навіть їзда на шинах, що не відповідають сезону. Як правило,
у таких випадках усі намагання страхувальників змусити страховика здійснити страхову виплату, зокрема в
судовому порядку, будуть марними.
Страхування транспортного засобу (КАСКО-страхування) є дещо іншим за специфікою та принципами
страхування, ніж ОСАЦВ. Цей вид страхування передбачає захист самого транспортного засобу від тих ри-
зиків (подій), які зазначені в договорі страхування. Тут відшкодовуються збитки, завдані безпосередньо
транспортному засобу. І, якщо в першому випадку при страхуванні цивільної відповідальності для виплати
страхового відшкодування постраждалій особі водієві необхідно лише надати документи, що підтверджу-
ють факт наявності його вини у ДТП, то при страхуванні КАСКО водієві необхідно, перш за все, пересвід-
читися чи саме від цієї події застрахований його транспортний засіб (наприклад, якщо автомобіль застрахо-
ваний від ДТП згідно з умовами договору страхування, а автомобіль був пошкоджений внаслідок хуліган-
ських дій підлітків, то водій в жодному разі не зможе отримати страхове відшкодування на ремонт свого
авто, оскільки таке пошкодження транспортного засобу не передбачене умовами договору страхування) та
звернути свою увагу на інші суттєві умови договору: франшиза, умови виплати страхового відшкодування,
перелік осіб, що мають право керувати транспортним засобом тощо. Чому в першу чергу саме на ці умови?
Із франшизою все зрозуміло – на цю суму буде зменшений розмір відшкодування, що буде здійснюватися
страховою компанією. Такий захід є одним із тих, що призначені для попередження скоєння водіями на-
вмисних ДТП, наїздів та інших протиправних і протизаконних дій для отримання відшкодувань від страхо-
вої компанії. Важливість пункту “Умови виплати страхового відшкодування” передбачається самим фор-
мулюванням назви. Від нього залежить як швидко і скільки власник транспортного засобу зможе отримати
від страхової компанії за пошкодження його автомобіля. Якщо умовами цього пункту передбачена аморти-
зація авто, то вартість нових запасних частин, які будуть встановлені на відремонтований транспортний за-
сіб, буде зменшена на певний відсоток амортизації визначену незалежним експертом.
До речі, подібні проблеми зі страховими виплатами за договорами авто-КАСКО для багатьох автовлас-
ників є стримувальними чинниками при прийнятті рішення про страхування свого авто. А ще – вартість
страхування авто-КАСКО, тарифи на яке останнім часом зросли у більшості страхових компаній. Такі стра-
ховики запевняють, що підвищення тарифів економічно обґрунтоване. Враховуючи рівень аварійності на
українських автодорогах, їм важко не повірити.
Іншою об’єктивною і досить поширеною проблемою, яка перешкоджає розвитку страхового ринку, є
протизаконні дії, причому як з боку страхової компанії, так і зі сторони клієнта (застрахованого). Зловжи-
вання з боку страхової компанії можуть полягати в порушенні умов договорів страхування (прострочення
термінів виплати страхового відшкодування, розрахунок неправильних сум страхових відшкодувань). Що-
до протизаконних дій з боку клієнтів (застрахованих), то вони можуть бути досить різноманітні, починаючи
від дрібних порушень (невчасна сплата страхового платежу за договором) і закінчуючи справжніми кримі-
нально карними діями (надання недостовірних відомостей при укладанні договору страхування, фальсифі-
кація страхового випадку і тощо). Українські страхувальники з метою отримання вигоди можуть паралель-
но страхувати свої автомобілі у декількох стахових компаніях і підстроювати страхові випадки, перебивати
номери з застрахованих ідентичних машин тощо (фантазія і ментальність національного страхувальника
дозволяє йому вигадувати все нові й нові схеми наживання на страхових компаніях). Розвиток страхового
ринку неминуче спричиняє зростання страхового шахрайства. За останні роки в Україні шахраїв не стало
більше, але вони стали більш грамотні. Шахраї не тільки приносять збитки операторам ринку, але і негати-
вно впливають на їх тарифну політику. А це безпосередньо б’є по кишені чесних громадян, оскільки стра-
ховики вимушені закладати очікувані втрати в розмір тарифу.
Водночас, ухилення автовласників від укладення договорів обов’язкового страхування цивільно-
правової відповідальності власників наземних транспортних засобів та небажання укладати договори стра-
хування безпосередньо транспортних засобів пов’язане з низьким рівнем довіри до страховиків. І така не-
довіра в багатьох випадках є виправданою. Адже загальновідомо, що на сьогодні для переважної більшості
страховиків автострахування не є прибутковим, осеільки відноситься до ризикових видів страхування. А
враховуючи те, що страхування це, насамперед, бізнес, то природно, що кожний страховик намагається мі-
Проблемы материальной культуры – ЭКОНОМИЧЕСКИЕ НАУКИ
81
німізувати свої витрати, зокрема, за рахунок зменшення страхових виплат саме за договорами автостраху-
вання.
Крім того, не слід забувати, що на страховому ринку України діють багато компаній, які умовно можна
розділити на дві групи: реальні страховики, які прагнуть працювати добросовісно і об’єктивно реагують на
зміни економічної кон’юнктури, та ті, які намагаються завоювати великий сегмент ринку, проводячи неви-
правдану тарифну політику. Поведінка страхових компаній з “утопічною” стратегією проявляється в тому,
що спочатку вони знижують розміри страхових тарифів порівняно з конкурентами, ставлячи за мету лише
завоювання клієнтів. Мова йде про свідомий демпінг, який деякі страхові компанії застосовують при агре-
сивному входженні на ринок, розраховуючи покривати збитки за рахунок додаткового страхового фонду, за
рахунок акціонерного капіталу, чи за рахунок інших видів страхування. Така політика спричинена або по-
милками андерайтерів, або самовпевненою та агресивною стратегією страхових компаній, які забувають,
що страховик – не продавець папірців, а адміністратор резервного страхового фонду. В результаті збіль-
шення обсягів реалізації збиткових страхових продуктів технічних резервів буде недостатньо для виплати
страхових збитків. В результаті, темпи зростання страхових виплат починають випереджати темпи надхо-
джень від страхових платежів, так як страхові тарифи не відповідають життєвим реаліям. В такому разі
компанії вимушені підвищувати тарифи та починається оптимізація збитків: іншими словами, страхова
компанія починає ділити клієнтів на “гарних” і ”поганих” (справи про виплати затягуються, часто вирішу-
ються через суд, а найменші відступи від умов страхування розглядаються страховиками як привід для не-
виплати). А якщо в цей час у когось з крупних клієнтів відбудеться страховий випадок, який не був пере-
страхований, компанія скоро оголосить себе банкрутом.
З метою запобігання таких випадків законодавчо встановлений ліміт власного утримання страховиків –
10% від суми уставного фонду і технічних резервів. Також страхові компанії повинні щорічно здійснювати
аудиторську перевірку з метою контролю за достовірністю фінансової звітності. Активи страхових компа-
ній мають бути максимально ліквідні, щоб у разі настання страхових випадків відповідати по своїм зо-
бов’язанням.
На сьогодні в Україні на страховому ринку налічується понад 400 компаній. Тобто по кілька десятків на
кожне обласне місто. Крім цього, страхуванням займаються ще й посередники, тобто агенти і брокери. На
перший погляд може здатися, що різниці між ними немає, адже всі вони продають страхові поліси. Та це не
так. Агенти є представниками однієї конкретної компанії. Завдання агента – просування на ринку фірми-
страхувальника. Як правило, це зводиться до укладання страхового договору за будь-яку ціну. Інтереси ж
клієнта його, переважно, мало цікавлять. Брокери ж є представниками кількох страхових фірм. В силу спе-
цифіки своєї роботи вони дуже добре орієнтуються на ринку страхових послуг того регіону, де працюють,
відслідковують фінансові показники страхових компаній. В принципі це дає клієнту додаткову впевненість
у тому, що “у разі чого” його інтереси буде захищено, а гроші повернуто.
В умовах, коли відносини на ринку страхування поступово стають дійсно ринковими, слід наголосити
на необхідності існування ідеї страхового посередництва і підняття ролі страхового брокера. Із-за низької
страхової культури у багатьох клієнтів сформувалась негативна реакція щодо посередництва взагалі, і до
страхового, також. У потенційних клієнтів поширена думка, що будь-який посередник – це зайва ланка в
ланцюгу продавець – покупець.
Висновки: розглянуті проблеми є найболючішими на українському ринку автострахування. Оскільки,
як безвідповідальний клієнт може не отримати страхове відшкодування від страхової компанії, в результаті
чого страждає напрацьований роками її імідж, так і сумлінний клієнт, який застрахував своє авто у “кепти-
вній” компанії може, не отримати страхове відшкодування, в результаті чого зростає недовіра до всього
страхового ринку. Платоспроможність та фінансова стійкість страховиків, допущених до продажу полісів
ОСАЦПВ, повинна бути на найвищому рівні, оскільки вони реалізують дуже важливу ідею захисту постра-
ждалих в ДТП.
Страховий ринок України, який почав стрімко розвиватись лише в кінці 90-х років, перебуває порівня-
но з європейськими ринками ще в початковому стані. Хоча ніхто не заперечить – перспективи розвитку є.
Але одним із найважливіших факторів, на яких тримається не лише розвинений страховий ринок, а й будь-
який бізнес є довіра та чесні відносини між партнерами, без яких неможливий подальший прогрес у будь-
якій сфері господарства.
Джерела та література
1. Закон України ”Про страхування” від 07.03.96 р. № 85/96-ВР.
2. Закон України “Про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних
транспортних засобів”.
3. http://law.autoua.net/ – Законодавство України для водія.
4. http://forinsurer.com/ – Журнал о страховании forINSURER.com.
5. http://autoinsur.com.ua/ – Автострахування в Україні.
6. http://www.insurhelp.org.ua/.
|