Проблеми функціонування СЕЗ і ТПР в Україні: фіскальний аспект

Мета даної статті - дослідити систему пільг та стимулів, що впроваджуються для суб’єктів СЕЗ та ТПР та за допомогою їх аналізу запропонувати шляхи вдосконалення пільгової системи як одного з визначальних чинників ефективності вільних економічних зон та територій пріоритетного розвитку....

Повний опис

Збережено в:
Бібліографічні деталі
Дата:2008
Автори: Максимова, Л.П., Костіна, Н.Н.
Формат: Стаття
Мова:Ukrainian
Опубліковано: Кримський науковий центр НАН України і МОН України 2008
Назва видання:Культура народов Причерноморья
Теми:
Онлайн доступ:http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/35540
Теги: Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
Назва журналу:Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Цитувати:Проблеми функціонування СЕЗ і ТПР в Україні: фіскальний аспект / Л.П. Максимова, Н.Н. Костіна // Культура народов Причерноморья. — 2008. — № 126. — С. 64-68. — Бібліогр.: 4 назв. — укр.

Репозитарії

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
id irk-123456789-35540
record_format dspace
spelling irk-123456789-355402012-06-30T12:37:23Z Проблеми функціонування СЕЗ і ТПР в Україні: фіскальний аспект Максимова, Л.П. Костіна, Н.Н. Проблемы материальной культуры – ЭКОНОМИЧЕСКИЕ НАУКИ Мета даної статті - дослідити систему пільг та стимулів, що впроваджуються для суб’єктів СЕЗ та ТПР та за допомогою їх аналізу запропонувати шляхи вдосконалення пільгової системи як одного з визначальних чинників ефективності вільних економічних зон та територій пріоритетного розвитку. 2008 Article Проблеми функціонування СЕЗ і ТПР в Україні: фіскальний аспект / Л.П. Максимова, Н.Н. Костіна // Культура народов Причерноморья. — 2008. — № 126. — С. 64-68. — Бібліогр.: 4 назв. — укр. 1562-0808 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/35540 uk Культура народов Причерноморья Кримський науковий центр НАН України і МОН України
institution Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection DSpace DC
language Ukrainian
topic Проблемы материальной культуры – ЭКОНОМИЧЕСКИЕ НАУКИ
Проблемы материальной культуры – ЭКОНОМИЧЕСКИЕ НАУКИ
spellingShingle Проблемы материальной культуры – ЭКОНОМИЧЕСКИЕ НАУКИ
Проблемы материальной культуры – ЭКОНОМИЧЕСКИЕ НАУКИ
Максимова, Л.П.
Костіна, Н.Н.
Проблеми функціонування СЕЗ і ТПР в Україні: фіскальний аспект
Культура народов Причерноморья
description Мета даної статті - дослідити систему пільг та стимулів, що впроваджуються для суб’єктів СЕЗ та ТПР та за допомогою їх аналізу запропонувати шляхи вдосконалення пільгової системи як одного з визначальних чинників ефективності вільних економічних зон та територій пріоритетного розвитку.
format Article
author Максимова, Л.П.
Костіна, Н.Н.
author_facet Максимова, Л.П.
Костіна, Н.Н.
author_sort Максимова, Л.П.
title Проблеми функціонування СЕЗ і ТПР в Україні: фіскальний аспект
title_short Проблеми функціонування СЕЗ і ТПР в Україні: фіскальний аспект
title_full Проблеми функціонування СЕЗ і ТПР в Україні: фіскальний аспект
title_fullStr Проблеми функціонування СЕЗ і ТПР в Україні: фіскальний аспект
title_full_unstemmed Проблеми функціонування СЕЗ і ТПР в Україні: фіскальний аспект
title_sort проблеми функціонування сез і тпр в україні: фіскальний аспект
publisher Кримський науковий центр НАН України і МОН України
publishDate 2008
topic_facet Проблемы материальной культуры – ЭКОНОМИЧЕСКИЕ НАУКИ
url http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/35540
citation_txt Проблеми функціонування СЕЗ і ТПР в Україні: фіскальний аспект / Л.П. Максимова, Н.Н. Костіна // Культура народов Причерноморья. — 2008. — № 126. — С. 64-68. — Бібліогр.: 4 назв. — укр.
series Культура народов Причерноморья
work_keys_str_mv AT maksimovalp problemifunkcíonuvannâsezítprvukraínífískalʹnijaspekt
AT kostínann problemifunkcíonuvannâsezítprvukraínífískalʹnijaspekt
first_indexed 2025-07-03T16:53:11Z
last_indexed 2025-07-03T16:53:11Z
_version_ 1836645447753531392
fulltext Максимова Л.П, Костіна Н.Н. ПРОБЛЕМИ ФУНКЦІОНУВАННЯ СЕЗ І ТПР В УКРАЇНІ: ФІСКАЛЬНИЙ АСПЕКТ 64 Максимова Л.П, Костіна Н.Н. ПРОБЛЕМИ ФУНКЦІОНУВАННЯ СЕЗ І ТПР В УКРАЇНІ: ФІСКАЛЬНИЙ АСПЕКТ Вступ. Економічно розвинуті країни, як правило, використовують спеціальні економічні зони (СЕЗ) та території пріоритетного розвитку (ТПР) в загальносуспільних інтересах в якості ефективного засобу нако- пичення і поширення зарубіжного досвіду господарювання і управління, підвищення конкурентоспромож- ності власного виробництва. Для України СЕЗ і ТПР виступають елементами політики відкритої економіки і створюються з метою залучення іноземних інвестицій, активізації спільно з іноземними інвесторами під- приємницької діяльності для нарощування експорту товарів і послуг, поставок на внутрішній ринок високо- якісної продукції та послуг, залучення та впровадження нових технологій, ринкових методів господарю- вання, розвитку інфраструктури ринку, покращання використання природних та трудових ресурсів і, як на- слідок, прискорення соціально-економічного розвитку України. Постановка проблеми. Однією з умов ефективного функціонування СЕЗ та ТПР є впровадження різ- номанітних видів пільг та стимулів для суб’єктів господарювання, що здійснюють свою діяльність у спеці- альних зонах. На жаль, перелік встановлених в Україні пільг і практика їх застосування на територіях пріо- ритетного розвитку і у спеціальних економічних зонах засвідчують відсутність ефективної системи стиму- лювання діяльності суб’єктів СЕЗ і ТПР. Аналіз функціонування підприємств СЕЗ і ТПР свідчить про слабку інноваційну інфраструктуру та від- сутність мотивації у товаровиробників до реалізації нововведень як способу конкурентної боротьби. Суку- пність таких негативних факторів не сприяє становленню ринкових відносин в Україні та суперечить інно- ваційній стратегії держави. Стан вивчення проблеми. Дослідження у напрямках функціонування СЕЗ та ТПР є дуже актуальними не тільки серед вітчизняних науковців, але й серед зарубіжних економістів та політиків. Свідченням важли- вості зазначеної проблематики є постійне обговорення дискусійних питань у сферах діяльності СЕЗ та ТПР на саммітах Європейського Союзу. Загальні рекомендації щодо сприяння діяльності СЕЗ та ТПР були розроблені у рамках програми ТРАНСФОРМ для України німецькими вченими А.Зіденбергом, Л.Хоффманом, Ф.Мьоллерсом, Ш.Крамон- Таубаделем та ін. Серед вітчизняних дослідників можна відзначити публікації В.Ткаченко, Н.Хоцянівської, В.Кузьменко, Л.Кузнєцової та ін. Незважаючи на численні пропозиції та розробки, науковці так і не дійшли єдиного висновку щодо по- будови універсальної моделі організації функціонування СЕЗ та ТПР, яка б сприяла якісному та кількісно- му підвищенню показників їх діяльності. Завдання і методика досліджень. Виходячи з поставленої проблеми, мета даної статті - дослідити сис- тему пільг та стимулів, що впроваджуються для суб’єктів СЕЗ та ТПР та за допомогою їх аналізу запропо- нувати шляхи вдосконалення пільгової системи як одного з визначальних чинників ефективності вільних економічних зон та територій пріоритетного розвитку. Результати дослідження. Правове поле, в якому в Україні функціонують на сьогоднішній день 12 СЕЗ та 9 ТПР, являє собою значну кількість законодавчих і нормативних актів, прийнятих, починаючи з 1992 р. Зокрема, створення СЕЗ ініціюється прийняттям Верховною Радою України окремого закону для кожної спеціальної зони, при цьому закон про створення конкретної зони не може суперечити базовому закону - Закону України «Про загальні засади створення і функціонування спеціальних (вільних) економічних зон» від 13.10.1992 р. [1]. Як вже зазначалося, основою функціонування будь-якої СЕЗ чи ТПР є застосування різноманітних ви- дів пільг та стимулів, в тому числі: зовнішньоторговельних, фіскальних, валютно-фінансових та адмініст- ративних. Світовою практикою доведено, що найбільш ефективним інструментом функціонування СЕЗ та ТПР є застосування фіскальних пільг пов’язаних з податковим стимулюванням конкретних видів діяльності. Піль- ги можуть охоплювати податкову базу (прибуток або дохід, вартість майна), окремі її компоненти (аморти- заційні відрахування, витрати на зарплату, транспорт тощо), рівень податкових ставок, деякі питання по- стійного або тимчасового звільнення від оподаткування. Проаналізувавши законодавство про створення відповідних спеціальних економічних зон та територій пріоритетного розвитку ( згідно з редакцією законів до змін, внесених у 2005 р.) можна систематизувати пільги для СЕЗ і ТРП (табл.1). З таблиці 1, бачимо, що податкові пільги для суб’єктів господарювання, які провадять свою діяльність в СЕЗ та на ТПР є суттєвими, проте, як показала практика, виявилися досить неефективними. Підприємниць- кі структури, що функціонують в СЕЗ і ТПР, навіть за пільговим режимом оподаткування своїх обов’язків перед бюджетом не виконували, а ступінь реалізації інноваційних проектів не перевищувала 10% [3] запла- нованого показника, крім того більшість суб’єктів спеціальних економічних зон та територій пріоритетного розвитку використовували надані їм преференції для тіньових схем одержання прибутків, спрямованих на- самперед на незаконне відшкодування ПДВ з бюджету. З таблиці 1, бачимо, що податкові пільги для суб’єктів господарювання, які провадять свою діяльність в СЕЗ та на ТПР є суттєвими, проте, як показала практика, виявилися досить неефективними. Підприємниць- кі структури, що функціонують в СЕЗ і ТПР, навіть за пільговим режимом оподаткування своїх обов’язків перед бюджетом не виконували, а ступінь реалізації інноваційних проектів не перевищувала 10% [3] запла- нованого показника, крім того більшість суб’єктів спеціальних економічних зон та територій пріоритетного розвитку використовували надані їм преференції для тіньових схем одержання прибутків, спрямованих на- самперед на незаконне відшкодування ПДВ з бюджету. Проблемы материальной культуры – ЭКОНОМИЧЕСКИЕ НАУКИ 65 Таблиця 1. Основні пільги, які надавалися в СЕЗ та на ТПР Звільнення від оподаткування Звільнення від сплати Назва території Режим спеціальної митної зони прибутку інвести- цій ввізного мита та ПДВ зборів до де- яких бюджет- них фондів Звільнення від обов’язкового продажу ін. валюти Звільнення від плати за землю ВІЛЬНІ ЕКОНОМІЧНІ ЗОНИ “Сиваш” - Реінвестиція - + - + - “Славутич” - + (3 роки), з 4 по 6 рік – 50% діючої + + (5 років) + + + (3 роки), з 4 по 6 – 50% ді- ючої «Донецьк» + Ставка – 20% + - + + + (період осво- єння ділянки) “Азов” + Ставка – 20% + - + + + (період осво- єння ділянки) “Закарпаття” + Ставка – 20% - - + + - “Яворів” - + (5 років), наступні – 50% - + (5років) + - + (3 роки), на- ступні – 50% діючої “Інтерпорт Ковель” + Ставка – 20% - - + + + (5 років) “Миколаїв” + (судно будування) + (3 роки), з 4 по 6 рік – 50% діючої, з 4 по 10 - ре- інвестиція + + (5 років) - + + (5 років) “Порто- франко” + + (3 роки), з 4 по 6 рік – 50% діючої + - - + - “Рені” + Ставка – 20% + - + + - “Порт Крим” + Ставка – 20% + - + + + (5 років) “Курорто- поліс Трускавець” - + (3 роки), з 4 по 6 рік – 50% діючої + + - + + (період осво- єння), наступні 10 років – 50% діючої ТЕРИТОРІЇ ПРІОРИТЕТНОГО РОЗВИТКУ Донецька обл. + (3 роки), з 4 по 6 рік – 50% діючої + + + - - Луганська обл. + (3 роки), з 4 по 6 рік – 50% діючої + + (5 ро- ків) + - + (5 років) Закарпатська обл. + (2 роки), з 3 по 5 рік – 50% діючої + + (5 ро- ків) + - - АР Крим + (3 роки), з 4 по 6 рік – 50% діючої + + (5 ро- ків) + + + (5 років) м. Шостка (Сум- ська обл.) + (3 роки), з 4 по 6 рік – 50% діючої + + (5 ро- ків) - - + (5 років) Житомирська обл. + (3 роки), з 4 по 6 рік – 50% діючої + + (5 ро- ків) - - + (5 років) м. Харків + (3 роки), з 4 по 6 рік – 50% діючої + + (5 ро- ків) - - + (5 років) Чернігівська обл. + (3 роки), з 4 по 6 рік – 50% діючої + + (5 ро- ків) - - + (5 років) Волинська обл. + (3 роки), з 4 по 6 рік – 50% діючої + + (5 ро- ків) + - - З погляду потенційних інвесторів, нестабільна політична та економічна ситуація і заплутаність вітчиз- няного законодавства вимагають додаткових коштів для визначення, які саме пільги діють у різних зонах і на окремих територіях, адже суперечливість норм законів щодо діяльності СЕЗ і ТПР ставить в нерівні умо- ви господарювання суб’єктів спеціальних територій. Так, наприклад, відповідно до законів України «Про оподаткування прибутку підприємств» і «Про податок на додану вартість», ставки податків, пільги по пода- тках, строк та порядок їх сплати можуть встановлюватися і змінюватися лише шляхом внесення змін до цих Максимова Л.П, Костіна Н.Н. ПРОБЛЕМИ ФУНКЦІОНУВАННЯ СЕЗ І ТПР В УКРАЇНІ: ФІСКАЛЬНИЙ АСПЕКТ 66 законів. Проте в Україні досить часто спостерігалася ситуація, коли при створенні СЕЗ та ТПР не були вне- сені зміни до вище зазначених законів. Законом України «Про внесення змін до Закону України «Про Дер- жавний бюджет України на 2005 рік» та деяких інших законодавчих актів України» були скасовані всі по- даткові пільги для СЕЗ і ТПР і запроваджена загальна система оподаткування для всіх господарюючих суб’єктів, що начебто усунуло основні недоліки вітчизняного податкового законодавства. Однак після цих змін ціла низка підприємств звернулася до господарських судів щодо визнання їх права на використання податкових преференцій. На підставі винесених судовими органами рішень для окремих суб’єктів було від- новлено право на застосування спеціальних режимів оподаткування. На даний момент таких суб’єктів гос- подарювання вісім, з них шість працюють в СЕЗ і ТПР Донецької області, а два - на території спеціальної економічної зони «Яворів» Львівської області. Фактично пільгами користуються п’ять підприємств (табл. 2). За даними ДПА України в результаті використання цими підприємствами пільг з податку на прибуток та ПДВ у 2006 р. державний бюджет недоотримав 199,9 млн. грн., а в першому кварталі 2007 р. - 103,3 млн. грн. [4]. Таблиця 2. Підприємства, що користуються скасованими пільгами для СЕЗ і ТПР, і втрати бюджету за 2006 р. - перше півріччя 2007 р. Підприємство Втрати бюджету (від податку на прибу- ток на ПДВ), млн. грн. ТОВ СП з іноземними інвестиціями «Відродження» (СЕЗ «Донецьк») 283,8 ЗАТ «Продовольча компанія «Юнкерс» (ТПР в Донецькій обл.) 1,9 ТОВ «Кнауф Гіпс Донбас» (ТПР в Донецькій обл.) 14,1 ТОВ «Видавнича група «Експрес» (СЕЗ «Яворів», Львівська обл.) 2,4 ТОВ «Бейкер Україна» (СЕЗ «Яворів», Львівська обл.) 0,4 З таблиці 2 бачимо, що найбільшим обсягом пільг користується ТОВ СП з ІІ «Відродження». Це пояс- нюється тим, що підприємству ще в вересні 2005 р. були поверненні всі податкові преференції до того ж даний суб’єкт господарювання є найбільшим постачальником курятини на внутрішньому ринку України, що звільняє його від сплати «внутрішнього» ПДВ. Взагалі за перше півріччя 2007 р. суб’єкти СЕЗ і ТПР перерахували до бюджету 1275,5 млн. грн., з яких 1032,7 млн. грн. було повернено у вигляді бюджетного відшкодування ПДВ. Таким чином, можна зробити висновок, що відміна податкових пільг для СЕЗ і ТПР не призвела до позитивних зрушень, адже втрати бю- джету лишаються високими, а кількість інвестиційних проектів і суб’єктів СЕЗ і ТПР значно зменшилася (рис.1). Рис. 1. Кількість інвестиційних проектів і субєктів СЕЗ і ТПР 680 389404 585 422 455 620 542 0 100 200 300 400 500 600 700 800 01.01.05 р. 01.01.06 р. 01.01.07 р. 01.07.07 р.Кількість субєктів СЕЗ і ТПР Кількість впроваджених інвестиційних проектів -95 -181 95 -15 З рис. 1 видно, що кількість суб’єктів СЕЗ і ТПР та кількість інвестиційних проектів, які ними впрова- джуються мають сталу тенденцію до зменшення, при цьому, якщо на протязі 2005 р. кількість таких суб’єктів господарювання зменшилась на 95, то в 2006 р. - вже вдвічі більше, а кількість інвестиційних про- ектів в 2006 р., у порівнянні з 2005 р., зменшилася на 165. Отже, можна зробити висновок, що Україні сьогодні потрібна нова політика, відносно СЕЗ і ТПР, яка б поєднувала інтереси держави та інвесторів, одночасно сприяючи лібералізації соціально-економічних від- носин і впровадженню ринкових принципів господарювання. Новий підхід до оподаткування суб’єктів СЕЗ і ТПР, передбачений в проекті Податкового кодексу України. Так, суб‘єктам господарювання, що впроваджують інноваційні проекти у СЕЗ буде надаватися державна підтримка шляхом надання інвестиційно-інноваційного податкового кредиту з податку на прибу- ток підприємств строком на три роки, за користування яким суб’єкт господарювання сплачуватиме відсотки у сумі 50% облікової ставки НБУ нарахованих на непогашену суму податкового зобов’язання з податку на прибуток, розрахованих за кожен день користування таким кредитом, причому слід зазначити, що ці відсо- Проблемы материальной культуры – ЭКОНОМИЧЕСКИЕ НАУКИ 67 тки сплачуватимуться щомісяця. З метою стимулювання розвитку депресивних територій для суб’єктів господарювання, що впрова- джують інвестиційні проекти на територіях пріоритетного розвитку пропонується запровадити спеціальний режим оподаткування прибутку підприємств, шляхом надання податкової пільги у розмірі 50% суми нара- хованого податку на прибуток протягом п‘яти років з моменту отримання першого прибутку. Передбачене також запровадження вексельної форми сплати ПДВ при імпорті устаткування, обладнання та комплектую- чих. На думку авторів, до проекту Кодексу слід внести зміни, які б передбачали наступне: проценти за кори- стування податковим кредитом підприємство має сплачувати при погашенні податкового зобов’язання, при цьому проценти повинні нараховуватися на загальну суму податкового зобов’язання, а їх розмір залежати- ме від строку користування податковим кредитом та від ефективності реалізованого інвестиційного (інно- ваційного) проекту. Крім того підприємствам, що реалізують інноваційні програми і наймають робітників для подальших науково-дослідницьких розробок можна було б знизити рівень оподаткування фонду оплати праці. Запропоновані зміни обумовлюються тим, що підприємство, реалізуючи інвестиційний (інновацій- ний) проект у перші місяці діяльності може не отримувати прибутку, а проценти, згідно з діючою редакці- єю Кодексу, сплатити зобов’язане, це може призвести до отримання збитків і зриву плану реалізації проек- ту. Україні доцільно було б також скористатися досвідом зарубіжних країн. Так, наприклад Казахстан, який після розпаду СРСР опинився в такому ж кризовому економічному становищі як і Україна, сьогодні вже має досить розвинену інноваційну інфраструктуру, що насамперед зумовлено трьома головними фак- торами, які приваблюють інвесторів: політична стабільність, стабільний економічний розвиток, розвинена фінансова система. У 2003 р. в Казахстані створена спеціальна економічна зона «Парк інформаційних технологій» (СЕЗ ПІТ) [2] з пільговим податковим та митним режимами для всіх інформаційних та телекомунікаційних ком- паній, діяльність якої базується на: відсутності корпоративного прибуткового податку; можливості 100% іноземної участі; відсутності обмежень і квот на капіталовкладення; відсутності експортного та імпортного мита; звільнення від ПДВ на всі товари та послуги на території СЕЗ; відсутності податків на землю та май- но. Використання досвіду Казахстану було б корисним для України, але тільки за умови зміни підходу що- до визначення сутності та значення СЕЗ і ТПР в економіці. Висновки та пропозиції. Отже, в Україні поки що не розроблена ефективна система стимулювання ді- яльності СЕЗ та ТПР. На нашу думку, причиною такого становища можна вважати поширення переконання серед більшості чиновників, що СЕЗ – це прогалина, крізь яку невпинно спливають державні кошти. Біль- шість владних структур розглядає СЕЗ та ТПР тільки з точки зору фіскальної ефективності, забуваючи про основне значення таких зон – стабілізація соціально-економічних процесів окремого регіону і, як наслідок, економічне зростання країни. В умовах нинішньої невизначеності тривають дискусії щодо недоцільності функціонування СЕЗ в Україні. Зважаючи на існування певної інфраструктури діяльності спеціальних економічних зон, автори не вважають за доцільне припиняти діяльність СЕЗ та ТПР, оскільки світова практика доводить, що створення таких спеціальних зон діяльності є визначальним фактором економічного зростання. Щодо удосконалення режиму пільгового режиму діяльності СЕЗ та ТПР слід врахувати наступні про- позиції:  податкові пільги у СЕЗ не повинні розповсюджуватися на ті компанії, які експортують до країн ЄС до 80% виробленої продукції. Згідно з директивами ЄС пільги таким компаніям з боку держави вважають- ся незаконними субсидіями;  податкові пільги повинні надаватися тільки тим суб’єктам СЕЗ та ТПР, які реалізують інноваційні про- екти, в іншому випадку підприємства будуть використовувати пільги для отримання незаконних прибу- тків не здійснивши при цьому будь-яких витрат;  встановити граничний термін реалізації інноваційного проекту, але зазначений термін не повинен пере- вищувати п’ять років незалежно від складності проекту;  скасувати нарахування податку на прибуток до отримання перших результатів від реалізації проекту, при цьому слід встановити диференційовану шкалу оподаткування, найвища ставка податку має бути встановлена на прибуток, що перевищує окупність інвестицій;  з метою запобігання тіньових схем щодо незаконного відшкодування ПДВ слід використовувати так званий стільниковий метод – з використанням митних експедиторів на відокремлених підприємствах або складах і терміналах. Звісно, таке супроводження потребує додаткових коштів та для бюджету такі втрати будуть значно меншими ніж недоїмки з ПДВ;  розглянути можливість надання додаткових пільг інвесторам у вигляді запровадження пільгових умов здавання в оренду землі і виробничих приміщень підприємств, що закриваються. Звісно, що вказані пропозиції потребують доопрацювання, та їх розгляд при розробці нового пільгового режиму оподаткування в СЕЗ і на ТПР матиме свої позитивні наслідки поряд з удосконаленням норматив- ної бази та комплексним вирішенням юридичних, валютно-фінансових, економічних, організаційно- технічних та кадрових проблем. Перспективи подальших досліджень. Не можна не погодитися з тією думкою, що ВЕЗ працюють тільки в загальному контексті перетворень, тож подальших вдосконалень потребує система управління СЕЗ та ТПР, організація їх маркетингу та створення іміджу у міжнародних партнерів. Нового підходу потребує Максимова Л.П, Костіна Н.Н. ПРОБЛЕМИ ФУНКЦІОНУВАННЯ СЕЗ І ТПР В УКРАЇНІ: ФІСКАЛЬНИЙ АСПЕКТ 68 організація дійового державного контролю за діяльністю СЕЗ та ТПР та можливість створення програми державної фінансової підтримки. Особливу увагу слід приділити дослідженням щодо оптимізації кількості діючих в Україні спеціальних економічних зон та територій пріоритетного розвитку. Джерела та література 1. Закон України «Про загальні засади створення і функціонування спеціальних (вільних) економічних зон» від 13.10.1992 р. – №2673-ХІІ. 2. Національна інноваційна система: зарубіжний досвід, стан в Україні // За ред. академіка НАНУ В.М. Геєця, д.е.н. Л.І. Федулової. – Київ, 2007. – 184 с. 3. Недоходюк Г. Украина переходит на инновационный путь развития // Обзор украинского рынка. – №1. – 2007. – С. 8–12. 4. www.sta.gov.ua Матрос О.М. ОРГАНІЗАЦІЯ АНАЛІЗУ ФІНАНСОВИХ ІНВЕСТИЦІЙ Успішне проведення економічних реформ та утвердження України як держави з ринковою економікою безпосередньо пов’язане з оновленням виробничого потенціалу суб’єктів господарської діяльності. Голо- вним джерелом такого оновлення є залучення в галузі економіки інвестиційних ресурсів. Заохочення інвес- тування та спрямування інвестицій в пріоритетні галузі народного господарства, серед яких важливе місце посідає харчова промисловість, є стратегічним завданням нашої країни. Економічна природа фінансових інвестицій у розрізі методичних та прикладних засад інвестиційного аналізу та менеджменту висвітлена у працях як вітчизняних авторів – І.О. Бланка, С.І. Вакаріна, М.І. Кісіля, О.В. Мертенса, А.А. Пересади, Савчука, П.А.Стецюка, І.В.Якиміва, так і зарубіжних вчених – В. Беренса, Г. Бірмана, І.М. Волкова, Л.Гітмана та багатьох інших. Розвитку теорії та практики аналізу та бухгалтерського обліку фінансових інвестицій присвячено роботи відомих науковців – М.І. Бондаря, Ф.Ф. Бутинця, М.Я. Дем’яненка, Я.Д. Крупки, В.Б. Моссаковського. Основною умовою організації аналізу фінансових інвестицій є визначення відповідності інвести- ційної політики стратегічним цілям підприємства, що знаходить вираження у підвищенні ефективності господарської діяльності кожного підприємства. Оцінка ефективності фінансових інвестицій – основний елемент інвестиційного аналізу. Методи аналізу фінансових інвестицій розрізняються за масштабами витрат, термінами використання та результатами. Аналіз фінансових інвестицій показує, що зростання змін, які виникають за результатами господарської дія- льності підприємства, вимагає точніших розрахунків грошових потоків і методів оцінки ефективності фінансових інвестицій. Метою роботи є проведення аналізу фінансових інвестицій з перспективною оцінкою їхньої ефективно- сті. При цьому виникає безліч проблем, уникнути яких або звести їх до мінімуму значною мірою допоможе вибір найбільш об'єктивних методів оцінки ефективності інвестицій. Усю сукупність методів оцінки ефективності інвестицій, описаних в економічній літературі і широко за- стосовуваній у європейських країнах і США, можна розділити на дві групи:  методи оцінки ефективності-фінансових інвестицій, що не включають дисконтування;  методи оцінки ефективності фінансових інвестицій, що включають дисконтування. Дисконтування - метод оцінки фінансових інвестицій шляхом вираження майбутніх грошових потоків, пов'язаних з реалізацією інвестицій, через їхню вартість у сучасний момент часу. Аналізуючи застосування мето- дів оцінки ефективності інвестицій, заснованих на дисконтуванні, можна відзначити, що найбільш поши- реними в західноєвропейських країнах і США стали такі методи оцінки ефективності інвестицій, засновані на дисконтуванні:  метод чистої наведеної вартості;  метод внутрішньої норми прибутку;  дисконтований строк окупності інвестицій;  індекс прибутковості;  метод ануїтету. Чиста наведена (дисконтована) вартість – це різниця між наведеним (дисконтованим) грошовим дохо- дом від фінансових інвестицій та одноразовими витратами на інвестиції. Для вирахування чистої наведеної вартості необхідно врахувати інформацію не тільки про рух грошових коштів, обумовлений формуванням грошових доходів, але також і про рух грошових коштів, пов'язаних з ін- вестиційними витратами, необхідними для впровадження фінансових інвестицій. Вищезгаданий рух грошових кош- тів називається грошовими потоками. Таким чином, грошові потоки – це рух коштів (доходів, витрат, інвестиційних витрат) за весь період реалізації фінансових інвестицій. Обґрунтування норми прибутку (дисконтної ставки) стає найбільш важливим моментом під час розра- хунку показника чистої наведеної вартості. За ставку дисконтування (норма прибутку), як правило, прийма- ється мінімальна норма прибутку, що нерідко прирівнюється до відсотка на довгострокові вклади на депози-