Проблеми фінансування відтворення основного капіталу
Метою роботи є аналіз використання як традиційних так і нетрадиційних джерел і форм фінансування відтворювальних процесів основного капіталу підприємств.
Збережено в:
| Дата: | 2008 |
|---|---|
| Автор: | |
| Формат: | Стаття |
| Мова: | Ukrainian |
| Опубліковано: |
Кримський науковий центр НАН України і МОН України
2008
|
| Назва видання: | Культура народов Причерноморья |
| Теми: | |
| Онлайн доступ: | http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/35544 |
| Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Цитувати: | Проблеми фінансування відтворення основного капіталу / Д.В. Хлопчик // Культура народов Причерноморья. — 2008. — № 126. — С. 108-109. — Бібліогр.: 6 назв. — укр. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
irk-123456789-35544 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
irk-123456789-355442012-06-30T13:07:02Z Проблеми фінансування відтворення основного капіталу Хлопчик, Д.В. Проблемы материальной культуры – ЭКОНОМИЧЕСКИЕ НАУКИ Метою роботи є аналіз використання як традиційних так і нетрадиційних джерел і форм фінансування відтворювальних процесів основного капіталу підприємств. 2008 Article Проблеми фінансування відтворення основного капіталу / Д.В. Хлопчик // Культура народов Причерноморья. — 2008. — № 126. — С. 108-109. — Бібліогр.: 6 назв. — укр. 1562-0808 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/35544 uk Культура народов Причерноморья Кримський науковий центр НАН України і МОН України |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| language |
Ukrainian |
| topic |
Проблемы материальной культуры – ЭКОНОМИЧЕСКИЕ НАУКИ Проблемы материальной культуры – ЭКОНОМИЧЕСКИЕ НАУКИ |
| spellingShingle |
Проблемы материальной культуры – ЭКОНОМИЧЕСКИЕ НАУКИ Проблемы материальной культуры – ЭКОНОМИЧЕСКИЕ НАУКИ Хлопчик, Д.В. Проблеми фінансування відтворення основного капіталу Культура народов Причерноморья |
| description |
Метою роботи є аналіз використання як традиційних так і нетрадиційних
джерел і форм фінансування відтворювальних процесів основного капіталу підприємств. |
| format |
Article |
| author |
Хлопчик, Д.В. |
| author_facet |
Хлопчик, Д.В. |
| author_sort |
Хлопчик, Д.В. |
| title |
Проблеми фінансування відтворення основного капіталу |
| title_short |
Проблеми фінансування відтворення основного капіталу |
| title_full |
Проблеми фінансування відтворення основного капіталу |
| title_fullStr |
Проблеми фінансування відтворення основного капіталу |
| title_full_unstemmed |
Проблеми фінансування відтворення основного капіталу |
| title_sort |
проблеми фінансування відтворення основного капіталу |
| publisher |
Кримський науковий центр НАН України і МОН України |
| publishDate |
2008 |
| topic_facet |
Проблемы материальной культуры – ЭКОНОМИЧЕСКИЕ НАУКИ |
| url |
http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/35544 |
| citation_txt |
Проблеми фінансування відтворення основного капіталу / Д.В. Хлопчик // Культура народов Причерноморья. — 2008. — № 126. — С. 108-109. — Бібліогр.: 6 назв. — укр. |
| series |
Культура народов Причерноморья |
| work_keys_str_mv |
AT hlopčikdv problemifínansuvannâvídtvorennâosnovnogokapítalu |
| first_indexed |
2025-07-03T16:53:24Z |
| last_indexed |
2025-07-03T16:53:24Z |
| _version_ |
1836645461495119872 |
| fulltext |
Хлопчик Д.В.
ПРОБЛЕМИ ФІНАНСУВАННЯ ВІДТВОРЕННЯ ОСНОВНОГО КАПІТАЛУ
108
Хлопчик Д.В.
ПРОБЛЕМИ ФІНАНСУВАННЯ ВІДТВОРЕННЯ ОСНОВНОГО КАПІТАЛУ
Вступ. Перед підприємствами за ринкових умов функціонування одним з найважливіших питань є від-
творення основного капіталу. Адже саме основний капітал безпосередньо впливає не лише на конкурентно-
здатність продукції, а й в цілому на фінансовий стан підприємства. Безперервне оновлення основного капі-
талу дає можливість підприємствам виробляти конкурентноздатну продукцію, задовольняти попит, присто-
совуватися до умов сучасного ринку.
Основний капітал промислового підприємства – це капітал, вкладений у всі види його необоротних ак-
тивів [1, с. 418], який використовуються в діяльності протягом тривалого періоду з метою одержання дохо-
ду. Так як найбільшу питому вагу в основному капіталі займають основні засоби то , термін “відтворення
основного капіталу” – це процес безперервного відшкодування вартості основних засобів та нематеріальних
активів за рахунок амортизаційних накопичень, їх оновлення на новій технічній та технологічній основі, а
також зростання вартості основного капіталу за рахунок частини створеного додаткового продукту.
Впродовж останніх років спостерігається негативна тенденція скорочення обсягів оновлення основного
капіталу підприємств, що переважно пов’язано з відсутністю необхідних фінансових ресурсів. Головним
власним джерелом фінансування є амортизаційний фонд, і до зниження його розміру призвели саме вади в
амортизаційній політиці.
Постановка завдання. Метою даної роботи є аналіз використання як традиційних так і нетрадиційних
джерел і форм фінансування відтворювальних процесів основного капіталу підприємств. Ця проблема роз-
глядалась в роботах П. Осипова, Г. Асмолової, П. Орлова, З. Варналія, Л. Данилової, Л. Гладченка, Т. Кула-
ковської, О. Наумчик, І. Чалого, А. Фукса, Т. Ступницької, В. Наносна, Д. Астринського, А. Загороднього,
Н. Селюченка, В. Парнюка, Д. Січко та інших авторів.
Результати. Головними джерелами фінансування відтворення основного капіталу є: власні, позикові та
залучені джерела. Такий поділ в основному базується на принципах системного підходу з метою максима-
льного наближення до умов сучасних економічних відносин. При виборі альтернативних джерел фінансу-
вання відтворення основного капіталу необхідно дотримуватися оптимального співвідношення власних, за-
лучених і позикових коштів.
Трьома основними елементами джерел фінансування відтворення основного капіталу є: амортизаційні
відрахування (власні), лізинг (позикові), іноземні інвестиції (залучені)[2].
При реформуванні державної амортизаційної політики відбулися істотні зміни у системі управління
відтворенням основних засобів: розмежування практики нарахування амортизації на податкову і бухгалтер-
ську компоненти. Основним недоліком законодавчої бази по даному питанню є відсутність більш розгорну-
того визначення бухгалтерської та податкової амортизації, їх сутності, області та мети застосування [3].
Лише при існуванні тісного взаємозв’язку між бухгалтерськими і податковим методами нарахування
амортизації, можливе нормальне проходження процесу відтворення зношених основних засобів. Існує ряд
суперечностей, які безпосередньо пов’язані з практикою паралельного використання бухгалтерської і пода-
ткової системи амортизації та відповідних їм обліків. Все це не дає можливості формування єдиної аморти-
заційної політики підприємства, яка б була спрямована на забезпечення оптимальних умов відтворення ос-
новних засобів та відшкодування відповідних витрат підприємства.
Отож, є потреба відповідного розподілу єдиної амортизаційної політики підприємства у напрямках об-
ліку відтворення основних засобів та обліку відшкодування витрат щодо їх придбання, експлуатації та по-
ліпшення. Пропонується виділяти економічну складову амортизаційної політики, яка спрямована на забез-
печення визначення дійсних темпів зменшення вартості та споживчих властивостей основних засобів, та
фіскальну складову, яка відповідає за визначення темпів фінансового відшкодування основних засобів за
рахунок зменшення оподатковуваного прибутку на суму амортизаційних відрахувань. Такий розподіл єди-
ної амортизаційної політики підприємства повинен створити необхідні умови для забезпечення своєчасного
відтворення зношених та застарілих основних засобів в сучасних умовах господарювання українських під-
приємств.
Система податкової амортизаційна політики знаходиться під жорстким державним контролем. Тому
процедура обґрунтування цієї складової передбачає: визначення темпів відшкодування витрат стосовно
придбання, утримання, експлуатації та покращання основних фондів підприємства, що не перевищують за-
значених меж у законодавстві; використання інформаційних баз бухгалтерського обліку основних засобів
щодо пооб’єктного визначення можливих термінів експлуатації та дійсних темпів їх відшкодування.
Однією з найбільш ефективних і насамперед реальних форм подолання проблеми відсутності інвести-
ційних коштів є лізинг. Він являє собою довгострокову оренду машин, транспортних засобів, обладнання, а
також різного устаткування. Лізинг як засіб прискореного оновлення й переоснащення виробництва стає
необхідним, як правило, тим підприємствам, які гостро відчувають потребу в інвестиціях, але мають обме-
ження у використанні внутрішніх ресурсів. Високий рівень морального та фізичного зносу основного капі-
талу українських підприємств та обмеженість власних ресурсів для оновлення і розширення виробничої ба-
зи зумовлюють необхідність використання сучасних схем фінансування інвестиційної діяльності, до яких
належить лізинг [4].
Визначення ефективності лізингу передбачає проведення попереднього аналізу лізингу лізингодавцем
за наступними показниками оцінки: визначення чистого грошового відтоку, яким звичайно є ціна поставки
Проблемы материальной культуры – ЭКОНОМИЧЕСКИЕ НАУКИ
109
обладнання, що надається у лізинг; визначення періодичних грошових потоків, які складаються з лізинго-
вих платежів з вирахуванням податку на прибуток та витрат на технічне обслуговування, які повинен здій-
снювати лізингодавець; розрахунок ліквідаційної вартості активу з відрахуванням податків по завершенню
терміну лізингової угоди.
Слід відмітити ефективний вплив системи лізингу на оновлення матеріально-технічної бази, який об-
ґрунтовується в роботі І. Сімакова [5]:
– лізинг забезпечує придбання необхідних машин та устаткування за мінімальних фінансових витрат;
– на відміну від грошового кредиту при системі лізингу основних засобів існує менший ризик неповер-
нення коштів, адже за власником майна залишається право власності на передане майно в оренду;
– у порівнянні з кредитом умови лізингової угоди більш гнучкіші, оскільки дають можливість сторонам
договору вибирати вигідну схему виплат;
– платежі по лізингу відносяться на витрати виробництва користувача лізинговим майном, таким чином
зменшується база оподаткування прибутку;
– лізингоодержувач звільняється від сплати податку на лізингове майно, тому що воно не зараховується
на баланс підприємства, тим самим не збільшуючи його активної частини;
– значно зменшується ризик виробництва нової продукції, бо за недостатнього попиту на неї підприємст-
во може повернути об’єкт лізингу безпосередньо лізингодавцю;
– зменшується ризик морального старіння обладнання, тому що підприємство бере його не у власність, а
в оренду.
Отже, лізинг можна розглядати як одну з найперспективніших та найпривабливіших форм інвестуван-
ня, яка здатна значною мірою прискорити процес оновлення технічної бази.
Досвід останніх років свідчить, що великі надії, які покладалися на іноземні інвестиції себе не виправ-
дали. Їхні розміри залишаються незначними, особливо у виробничій сфері. Іноземні інвестиції можуть бути
лише одним із джерел фінансування відтворення основних засобів підприємств. Інвестиції необхідні під-
приємствам для нормальної економічної діяльності, відтворення основних виробничих фондів, підвищення
якості продукції, тому необхідно, щоб постійно відбувалося нарощування інвестицій коштів.
Дослідження показали, що за останні роки роботи підприємств відтворення основного капіталу за ра-
хунок іноземних інвестицій були досить незначними [6], а точніше кажучи мізерними. Адже іноземні інвес-
тори вкладаючи свої кошти прагнуть одержати значний прибуток.
Висновки. Таким чином процес використання і відтворення основного капіталу підприємств, потребує
поглибленого вивчення й уточнення у відповідності з вимогами ринкової економіки. Виявлено, що сучас-
ному процесу відтворення притаманні низькі темпи зростання та сповільнення оновлення основного капіта-
лу. Це сприяло зниженню ефективності його використання. На підприємствах необхідно сформувати відпо-
відний механізм, який забезпечить сукупне обґрунтоване використання зовнішніх і внутрішніх джерел фі-
нансування оновлення основного капіталу.
Джерела та література
1. Бланк И.А. Основы финансового менеджмента. – К.: Ника-Центр, Эльга, 2001. – 564 с.
2. Основний капітал підприємства // Зятковський І.В. Фінанси підприємств. – К., 2003. – С. 51–97.
3. Парнюк В.О. Про підвищення ролі амортизації як джерела інвестицій і регулятора попиту та пропозиції
основних засобів // Актуальні проблеми економіки. – 2007. – № 5 . – С. 166–172.
4. Січко Д. До питання визначення лізингу // Підприємництво, господарство і право. – 2005. – № 3. – С.
101-104.
5. Сімаков И.И. Лизинг как средство активизации бизнеса // Вопросы управления предприятием. – 2005. –
№ 2. – С. 16–21.
6. Товстиженко О.В. Роль іноземних інвестицій в інтенсифікації розвитку вітчизняного виробництва //
Актуальні проблеми економіки. – 2007. – № 1. – С. 104–108.
Чабаненко С.В.
СОЦІАЛЬНО-ЕКОНОМІЧНА ТА СОЦІАЛЬНО-КУЛЬТУРОЛОГІЧНА
ЕВОЛЮЦІЯ УКРАЇНСЬКОГО СУСПІЛЬСТВА В УМОВАХ ГЛОБАЛІЗАЦІЇ
Сучасне українське суспільство характеризується багатьма особливостями, які притаманні націям та
державам, що проживають у Східній Європі. Україна через історичні обставини була ізольована від євро-
пейського світу, хоча, безперечно, імпульси європейської цивілізації її досягали.
На сьогодні перед Україною стоїть мета – зберегти своє цивілізаційне „Я”, свій національний образ, за-
безпечити пріоритетне місце участі у глобалізаційних процесах. Для цього Україна розуміє необхідність
приєднатися до нових економічних порядків, що формуються у світі. У деяких країнах вони вже стабілізу-
валися, але в Україні ще ні. Процес модернізації нашої економіки, переходу до ринкових відносин дуже за-
тягнувся. Перехід до постіндустріального глобалізованого суспільства є для України серйозною пробле-
мою. Про неї так чи інакше згадують усі. Втім існує не менш важлива проблема духовності суспільства, про
яку говорять набагато менше.
За часів незалежності Україна стала відкритою системою. Ринув потік інформації із Заходу, яка, як усе
нове, а тим більше досі заборонене, сприймалася некритично. Тоді ми на власному досвіді переконалися,
наскільки українське суспільство не було готове фільтрувати цей потік: здавалося, що все „західне” має од-
|