Система показників соціально-економічного розвитку регіонів (на прикладі Дніпропетровської області)
Метою статті є розробка методологічних засад та практичне застосування на прикладі промислового регіону – Дніпропетровської області.
Збережено в:
| Дата: | 2005 |
|---|---|
| Автор: | |
| Формат: | Стаття |
| Мова: | Ukrainian |
| Опубліковано: |
Кримський науковий центр НАН України і МОН України
2005
|
| Назва видання: | Культура народов Причерноморья |
| Онлайн доступ: | http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/35789 |
| Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Цитувати: | Система показників соціально-економічного розвитку регіонів (на прикладі Дніпропетровської області) / Т.В. Гільорме // Культура народов Причерноморья. — 2005. — № 62. — С. 18-22. — Бібліогр.: 7 назв. — укр. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
irk-123456789-35789 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
irk-123456789-357892012-07-04T12:08:40Z Система показників соціально-економічного розвитку регіонів (на прикладі Дніпропетровської області) Гільорме, Т.В. Метою статті є розробка методологічних засад та практичне застосування на прикладі промислового регіону – Дніпропетровської області. 2005 Article Система показників соціально-економічного розвитку регіонів (на прикладі Дніпропетровської області) / Т.В. Гільорме // Культура народов Причерноморья. — 2005. — № 62. — С. 18-22. — Бібліогр.: 7 назв. — укр. 1562-0808 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/35789 uk Культура народов Причерноморья Кримський науковий центр НАН України і МОН України |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| language |
Ukrainian |
| description |
Метою статті є розробка методологічних засад та практичне застосування на прикладі промислового регіону – Дніпропетровської області. |
| format |
Article |
| author |
Гільорме, Т.В. |
| spellingShingle |
Гільорме, Т.В. Система показників соціально-економічного розвитку регіонів (на прикладі Дніпропетровської області) Культура народов Причерноморья |
| author_facet |
Гільорме, Т.В. |
| author_sort |
Гільорме, Т.В. |
| title |
Система показників соціально-економічного розвитку регіонів (на прикладі Дніпропетровської області) |
| title_short |
Система показників соціально-економічного розвитку регіонів (на прикладі Дніпропетровської області) |
| title_full |
Система показників соціально-економічного розвитку регіонів (на прикладі Дніпропетровської області) |
| title_fullStr |
Система показників соціально-економічного розвитку регіонів (на прикладі Дніпропетровської області) |
| title_full_unstemmed |
Система показників соціально-економічного розвитку регіонів (на прикладі Дніпропетровської області) |
| title_sort |
система показників соціально-економічного розвитку регіонів (на прикладі дніпропетровської області) |
| publisher |
Кримський науковий центр НАН України і МОН України |
| publishDate |
2005 |
| url |
http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/35789 |
| citation_txt |
Система показників соціально-економічного розвитку регіонів (на прикладі Дніпропетровської області) / Т.В. Гільорме // Культура народов Причерноморья. — 2005. — № 62. — С. 18-22. — Бібліогр.: 7 назв. — укр. |
| series |
Культура народов Причерноморья |
| work_keys_str_mv |
AT gílʹormetv sistemapokaznikívsocíalʹnoekonomíčnogorozvitkuregíonívnaprikladídnípropetrovsʹkoíoblastí |
| first_indexed |
2025-07-03T17:11:53Z |
| last_indexed |
2025-07-03T17:11:53Z |
| _version_ |
1836646624232734720 |
| fulltext |
18
Гільорме Т. В.
СИСТЕМА ПОКАЗНИКІВ СОЦІАЛЬНО-ЕКОНОМІЧНОГО РОЗВИТКУ РЕГІОНІВ
(НА ПРИКЛАДІ ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ)
Введення. Українське суспільство на сучасному етапі знаходиться на порозі корінних змін, які приве-
дуть до змін в кожному регіоні країни – це побудова моделі гармонійного, справедливого, гуманного сус-
пільства на ґрунті постіндустріальних змін у економічному нагромадженні. За матеріалами ООН, інтегра-
льний показник, як характеризує потенціал людського розвитку, включає три показника: довголіття, осві-
ченість, життєвий рівень. Тому державна політика повинна бути направлена на досягнення оптимального
рівня вищевказаних показників.
Для того щоб визначити рівень розвитку регіону існує багато економічних поглядів на методологічні
підходи для визначення групи показників соціально-економічного розвитку. Серед українських науковців,
які присвятили дослідження даної проблематики, можливо визначити таких як: Зайцева Л. [2]виділяє 4
групи показників: рівень життя населення. соціальна забезпеченість, демографічна ситуація, стан трудо-
вих ресурсів, при чому кожна група містить декілька показників соціально-економічного розвитку регіону,
Дьомін О. [6] – розділяє на 3 групи: рівень зареєстрованого безробіття працездатного населення працезда-
тного віку в регіоні; рівень життя населення регіону; гострота соціальної напруженості в регіоні.
Постановка завдання. Але не дивлячись на різноманіть поглядів залишається не розкритим деякі пи-
тання, а саме: розкриття показників соціально – економічного розвитку регіонів через цільову функцію з
практичним застосуванням на мезорівні економіки. Метою статті є розробка методологічних засад та
практичне застосування на прикладі промислового регіону – Дніпропетровської області.
Результати. На наш погляд на соціально-економічний розвиток регіону впливають багато чинників як
можливо представити у вигляді цільової функції (формула 1):
),...,,( 21 nFFFfSOEDR = (1)
де:
регіону;розвитку гоекономічно-соціально показник−SOEDR
функція; цільова−f
регіонів;розвитку гоекономічно-соціально показник на впливають яякчинники,−F
чинників кількість−n
Узагальнюючи різноманітні підходи до формування груп чинників як впливають на показник соціаль-
но-економічного розвитку регіону можливо схематично представити у наступному вигляді (рис.1):
Безумовно, чинники які розглянуті вище, є тільки частиною показників SOEDR, наприклад: індекс ви-
робництва товарів народного споживання; потреба в домашніх телефонах апаратів і забезпечення ними
населення; кількість місць на об’єктах ресторанного господарства по регіону у розрахунку на 1000 осіб;
пасажиробіг на 1 душу населення; показники професійної підготовки та перепідготовки; забезпечення
культурними, освітніми, спортивними закладами; наявність громадських організацій; перелік інших пока-
зників. Джерелами інформації для даних показників використовуються матеріали різних організацій, фон-
дів (Державний комітет статистики України [1,7], Державний Центр зайнятості України [4,5], місцеві та
всеукраїнські громадські організації, фонди, незалежні експертні оцінки [6] та багато інших).
Група 1 – демографічна ситуація.
1) показники народжуваності та смертності – упродовж 2004р. в області народилося 29,2 тис. дітей, у
той час, як померлих було 58,6 тис. осіб. Внаслідок цього, відбулося природне скорочення населення на
29,4 тис. осіб. Народжуваність у сільській місцевості лишається традиційно вищою за міські поселення –
відповідно 8,7‰ та 8,2‰. У 2004р. смертність у Дніпропетровській області порівняно з минулим роком
зросла з 16,2 до 16,7 осіб на 1000 жителів. Загальний рівень смертності у сільській місцевості був на 32,9%
вище, ніж у міських поселеннях (відповідно 21,0‰ і 15,8‰).
2) міграційне сальдо – у Дніпропетровську область у 2004р. прибуло 53,4 тис. осіб, а вибуло з області
53,9 тис.; міграційне скорочення дорівнювало 0,6 тис. осіб. Збільшення міграційного скорочення населен-
ня, порівняно з 2003р., на 161 особу відбулось за рахунок зменшення числа прибулих з інших областей
України (з 17979 до 17859 осіб), традиційно: з Донецької, Запорізької, Харківської областей та зменшення
числа вибулих за межі країни (з 5877 до 4872 осіб або на 17,1%). Серед прибулих в область із-за кордону
90,0% становили іммігранти з країн СНД та Балтії і 10,0% – з країн „далекого” зарубіжжя. Серед вибулих
за межі України 58,4% виїхало до країн СНД та Балтії і 41,6% – до країн „далекого” зарубіжжя, головним
чином до Німеччини. Міграційна активність населення всередині області у порівнянні з 2003р. збільшила-
ся (на 17 осіб або з 9,4‰ до 9,5‰), тоді, як в інші регіони України кількість випадків переїзду зменшилась
на 0,8 тис. (з 0,9‰ до 0,7‰).
3) у результаті природного і міграційного скорочення чисельність населення області за 2004р. змен-
шилась на 30 тис. осіб і на 1 січня 2004р. становила 3502,9 тис. жителів. Обсяг природного скорочення на-
селення зменшився за 2003р. на 2,9%.
4) показники шлюбів – у 2004р. число шлюбів порівняно з минулим роком збільшилося на 4532
(з 6,6‰ до 8,0‰), кількість розлучень скоротилася на 829 (з 4,2‰ до 4,0‰).
19
Рис. 1. Група чинників, які впливають на SOEDR
Для розкриття аналізу показників SOEDR буде розглянуто Дніпропетровський регіон за останній звіт-
ний рік – 2004 рік.
Табл. 1. Чисельність населення у Дніпропетровському регіону
19891 2001 20022 20033 2004
Чисельність наявного населення
всього (тис. осіб) 3881,2 3612,6 3567,6 3532,8 3502,9
міське 3231,3 3002,4 2960,3 2933,6 2911,7
сільське 649,9 610,2 607,3 599,2 591,2
у відсотках до всього населення
міське 83,3 83,1 83,0 83,0 83,1
сільське 16,7 16,9 17,0 17,0 16,9
Чисельність постійного населення
всього(тис. осіб) 3869,9 3600,3 3561,2 3529,5 3499,6
чоловіки 1787,8 1658,8 1638,5 1622,3 1606,9
жінки 2082,1 1941,5 1922,7 1907,2 1892,7
у відсотках до всього населення
чоловіки 46,2 46,1 46,0 46,0 45,9
жінки 53,8 53,9 54,0 54,0 54,1
1 За даними перепису від 12.01.1989 р.
2 За даними Всеукраїнського перепису населення станом на 5.12.2001р., 2001, 2003, 2004 роки – на по-
чаток року
3 Дані станом на 1 січня 2003 року уточнені за рахунок коригування підсумків по віковій групі .
Грошові доходи на
одного жителя
SOEDR
Стан трудових ресурсів
Рівень зайнятості
населення
Коефіцієнт розширення
зайнятості
Навантаження на одне
вільне робоче місце
Д
ем
ог
ра
фі
чн
а
си
ту
а-
ці
я Рі
ве
нь
ж
ит
тя
н
ас
ел
ен
-
ня
Соціальна забезпеченість
Природний при-
ріст населення
Коефіцієнт наро-
джуваності та
смертності
Середня трива-
лість життя на-
селення
Міграційне сальдо
Співвідношення
доходів і витрат
Співвідношення
середньодушових
доходів та про-
житкового міні-
мума
Коефіцієнт зло-
чинності
Роздрібний товарообіг
та платні послуги на 1
жителя
Забезпеченість
житлом на одного
жителя
Забезпеченість лікарями а лікарнями ліжками на одного
жителя
20
Група 2 – соціальна забезпеченість.
1) Забезпечення житлом на 1 жителя – житловий фонд є національним багатством, яке створювалося
багатьма поколіннями людей. Перехід до ринкової економіки викликав об’єктивну необхідність у прове-
денні житлової реформи, створенні цивілізованого ринку житла, надав можливості більш широкого
використання ресурсів населення при будівництві житла. На 01.01.2005р. житловий фонд Дніпропетровсь-
кої області становив 78,8 млн. кв. м.. загальної площі (у тому числі 1,3 млн. кв. м – площа лоджій, балко-
нів, терас), з якої 81,2% (64 млн. кв. м.) – житловий фонд міських поселень. На житловий фонд, розміще-
ний у гуртожитках, припадало 2,4% (1919,3 тис. кв. м.); 0,01% (4,7 тис. кв. м.) житлових приміщень знахо-
дилося у не житлових будівлях. У 2004 році на одного жителя області у середньому припадало 22,5 кв. м..
загальної площі: у міських поселеннях – 22 кв. м., у сільській місцевості – 24,9 кв. м.
2) Забезпеченість лікарями та лікарнями ліжками на одного жителя - на Дніпропетровщині упродовж
останнього десятиріччя на фоні демографічного старіння населення відбувалося накопичення та загост-
рення хронічних захворювань, спостерігалося стійке зростання кількості випадків захворювань. Слід від-
мітити, що у порівнянні з 1990р. захворюваність населення (число випадків захворювань з уперше в житті
встановленим діагнозом у розрахунку на 100 тис. населення) зросла у 2 рази, що значною мірою обумов-
лено як низкою соціально-економічних чинників, так і зростанням у складі населення ваги осіб похилого
віку.
3) коефіцієнт злочинності – у 2004 р. кількість злочинів, зареєстрованих управлінням МВС України у
Дніпропетровській області, становила 54,8 тис. випадків, що більше у порівнянні з 2003 р. на 7,7%, однак,
у порівнянні з 1995 р. це майже на третину менше (на 26,6 тис.). У 2004 р. зареєстровано 50,7 тис. злочинів
загально кримінальної спрямованості (92,6% у загальному числі зареєстрованих злочинів), що більше, ніж
у попередньому році, на 8,9%. Кількість злочинів економічного спрямування, зафіксованих у 2004 р., до-
рівнює 4,1 тис. випадків (7,4%). Це менше на 5,5%, ніж у 2002 р. У числі злочинів загально кримінальної
спрямованості, зафіксованих у 2004 р. (їх 50,7 тис.), більше половини (55,5%) складають крадіжки.
Група 3 – Рівень життя населення
Табл. 2. Доходи та витрати населення (млн. грн.)
Показники 2002 2003 2004 2004 до 2003, %
Доходи 12890 14757 17080 115,8
у тому числі
заробітна плата 6176 7194 8332 115,8
прибуток та змішаний доход 2173 2392 2422 101,3
доходи від власності, одержані 332 476 486 102,1
соціальні допомоги та інші
одержані поточні трансферти
-
4209
-
4695
-
5840
-
124,4
Витрати та заощадження 12890 14757 17080 115,8
у тому числі
придбання товарів та послуг 11746 12523 14943 119,3
доходи від власності, сплачені 22 40 101 152,5.
поточні податки на доходи та майно, інші сплачені
поточні трансферти
1001
1272
1517 119,2
нагромадження 228 174 101 57,8
приріст фінансових активів –107 748 418 56,0
Група 4 Стан трудових ресурсів. Стан соціально-трудових відносин характеризує такі різноманітні ас-
пекти трудових відносин, як працевлаштування, стабільна та вільна зайнятість, відновлення професійних
навичок, самостійність на роботі, безпека умов праці, гарантії щодо певного рівня оплати праці, мож-
ливість представництва у професійних організаціях тощо. При характеристики стану трудових ресурсів
розглядають:
1) зайнятість по категоріям (робочі, службовці, керівники, робочі місця, які не потребує професійної
підготовки), за видами економічної активності (по галузям), по статті та віку;
2) підготовка кадрів, підвищення кваліфікації (треба визначити державні та недержавні учбові заклади,
курси, які здійснюють професійно-кваліфікаційну підготовку, професійну орієнтацію, професійну
адаптацію, перепідготовку);
3) кількість працівників перед пенсійного і пенсійного віку;
4) зайняті на умовах неповної зайнятості;
5) кількість звільнених працівників та причини звільнення;
6) попит на робочу силу;
7) причини незайнятості населення та його працевлаштування;
8) умови праці та існування пільг та компенсацій за шкідливі умови роботи, випадки травматизму та
смерті на виробництві.
У Дніпропетровському регіоні значно знизилась частка населення, зайнятого у суспільному виробни-
цтві. Тоді як за цей період істотно збільшилася зайнятість у органах управління, що неможливо оцінити як
позитивну тенденцію. Значно збільшилась зайнятість у бюджетних сферах (охорона здоров’я, народна
освіта, культура, мистецтво, наука), це пов’язано насамперед з низкою оплатою праці. Питома вага насе-
лення, зайнятого у сільському та лісному господарстві, завдяки переїзду сільських мешканців в місто, за
останні 5 років зменшилась майже на 5%. За 2002 рік кількість громадян, зайнятих у суспільному вироб-
ництві, склало 70% на матеріальне виробництво і 30% на сферу послуг. Можна зробити висновок, що ди-
21
наміка співвідношення матеріального виробництва і сфери послуг переходить у «економіку послуг». Ця
тенденція має як позитивні, так і від’ємні сторони – з одного боку, це явище дає ознаку переходу на більш
прогресивну форму розвитку суспільства, сучасного рівня НТП, тобто перехід на ступень «постіндустріа-
льного суспільства», а з іншого – заборгованість по заробітній платі у галузях матеріального виробництва
найбільша у господарстві країни, та існування прихованого безробіття. Дніпропетровський регіон є одним
із провідних в Україні по промисловості та іншим галузям, тобто можливо зробити висновок, що в Дніп-
ропетровському регіоні достатньо високе безробіття. В Україні в останні роки спостерігаються позитивні
тенденції – українська економіки вступила у стадію пожвавлення, і це відобразилося на показниках змен-
шення безробіття. Стан трудових ресурсів в регіоні характеризує багато різноманітних показників: інвес-
тиційний клімат, інноваційне оновлення кадрового потенціалу, економіко-політичну обстановку та багато
інше. Для більш детального аналізу показнику трудових ресурсів використовують цілий ряд методологіч-
них засад: балансовий метод, коефіцієнт розширення потенціалу зайнятості, навантаження на 1 вільне ро-
боче місце, показник новостворених робочих місць. На підставі даних розрахунків було виділено 3 пері-
оду стану трудових ресурсів у Дніпропетровському регіону:
• 1 період (1992–1996 роки) – низки темпи розширення потенціалу зайнятості пояснюються сукуп-
ністю чинників, деякі з них: промисловий потенціал на 80% працював у режимі незамкненого тех-
нологічного циклу, нераціональна структура національної економіки, надмірна концентрація в індустрі-
ально розвинутих регіонах (Дніпропетровський регіон відноситься до цієї групи регіонів) матеріало - та
енергомістких виробництв та інше;
• 2 період (1997–2000 роки) стабілізація економіки в України взагалі, усіх сегментів ринку (насам-
перед стабілізація грошової одиниці – ведення гривні в обіг), тобто це відобразилось й на мезорівні еко-
номіки – регіональному, у тому разі і піднесення показників соціально-економічної ефективності і у
Дніпропетровському регіоні;
• 3 період (2001-2004 роки) – поступове зменшення розширення потенціалу зайнятості зумовлено
багатьма чинниками, але вони не носять від’ємний характер у економічному значенні: Україна вступає у
постіндустріальний розвиток суспільства, який характеризується подоланням значного технологічного
відставання, інноваційне оновлення торкається усієї сукупності виробничих сил, насамперед – людсько-
го капіталу, що приводить до зміни усієї парадигми економіки. Розповсюдження кібернетизації,
комп’ютеризації, автоматизації призвело до значних зрушень у розширенні потенціалу зайнятості,
наприклад у соціально-професійної якості кадрів.
Висновки. Спостерігається зміна стану безробіття, якщо раніше у складу зайнятості переважали жінки
та особи з вищою освітою, то зараз ситуація зайнятості змінюється на протилежну – зараз це чоловіки та
особи з середньою спеціальною освітою. Найбільш перспективними галузями народного господарства є
галузі нематеріальної сфери виробництва (сфера послуг, освіта, наука, медицина та інші). Дніпропетров-
ський регіон переходить до планування економічних послуг – це загальносвітова тенденція існування на
даному етапі розвитку суспільства – “постіндустріального”. Крім удосконалення ринку праці, в державній
і регіональній політиці зайнятості слід передбачити також особливий соціально-психологічний напрям,
який умовно можна позначити як виховання конструктивної мотивації зайнятості, підвищення змісту і ду-
ховне наповнення її компонентів. “Леймотивом” цього виховання має стати формування у населення ак-
тивної позиції щодо самозабезпечення працею та трудового самозахисту, зокрема за такими векторами: а)
творення себе як професіонала; б) мистецтво пошуку праці, “пропонування себе” рободавцю; в) стійкість
у конкурентній боротьбі на ринку праці; г) постійне фахове й особистісне самовдосконалення; д)
“кар’єрна” активність; е) створення робочих місць “для себе”, в тому числі організація малих підприємств,
фірм, установ тощо; ж) організація з цією метою регіональних чи локальних об’єднань (спілок) безробіт-
них для спільного трудового самозахисту та самозабезпечення працею. Ефективність усіх цих заходів слід
розглядати не тільки з позиції захисту та розв’язання проблем безробітних, але й під кутом зору забезпе-
чення інтересів держави і суспільства, оскільки йдеться, як мінімум, про зниження рівня безробіття, а від-
так – зменшення частки соціально незахищених людей у загальній структурі населення; поповнення сус-
пільства соціально зрілими врівноваженими особистостями з достатньо збалансованою системою різних
груп трудових мотивів. Орієнтованих на здобуття через працю економічних, соціальних та духовних вар-
тостей; усунення чинників дискомфортності, стресогенності ринку праці та життєвого середовища в ціло-
му. Самостійних і водночас солідарних людей, вільних від страху за свій завтрашній день, здатних до пов-
ноцінної трудової і громадянської самореалізації. Це створить соціально-психологічне підґрунтя для оп-
тимального функціонування зайнятості. У світі накопичений великий теоретичний і практичний досвід по
регулюванню ринку праці. Україна ж має потребу в особливому, комплексному підході. Сьогодні резуль-
тативна політика зайнятості повинна йти ледве перед реального розвитку ринку праці і превентивно усу-
вати ті перешкоди, що можуть усунути безробіття.
Оскільки сьогодні проблема теоретичного обґрунтування та практичного застосування методики по-
казників соціально – економічного розвитку економіки на мезорівні у нашій країни є надзвичайно актуа-
льною, а база методик визначення цих трансформацій досить незначна і мало опрацьована, перспективи
подальших наукових розробок в даному напрямку значні, а самі дослідження необхідні. Кожна система
стало розвивається при умові рівноваги кожної із підсистем . Тому для економічній політиці України пер-
шочерговою засадою є вирівнювання рівнів регіонів у соціально-економічному положенні для підвищення
ступеня інтеграції у світове господарство. Головним чинником розвитку регіонів виступає інноваційне
обновлення усієї сукупності продуктових сил, насамперед – людського капіталу.
22
Джерела та література
1. Діти, жінки та сім’я у Дніпропетровської області / Статистичний збірник, Головне управління статис-
тики у Дніпропетровській області, 2004. – 420 с.
2. Дьомін О. Політика регіонального розвитку в умовах поглиблення ринкових реформ в України / Эко-
номіка України. – №6. – 2003. – С. 4-13.
3. Зайцева Л., Польска І. Тенденції соціального розвитку регіонів України / Економіка України. – №5.
2003. – С.67-73.
4. Ринок праці Дніпропетровської області у 2000 році. Аналітично-статистичний збірник / Дніпропет-
ровський обласний центр зайнятості, Державний центр зайнятості. Міністерство праці і соціальної
політики України / Від-ні за випуск А.А. Надтонка. В.А. Шугайло, Т.Г. Пінскер, Р.С. Решітник, 2001. –
360с.
5. Ринок праці Дніпропетровської області у 2002/2003 роках. Аналітично-статистичний збірник. – ДОЦЗ,
2003. – 610 с.
6. Рубан В., Некрасов В. Інноваційна модель стратегічного розвитку України: методологія і досвід //
Экономіка України. – №6. – 2003. – С.14–19.
7. Статистичний щорічник Дніпропетровської області за 2004 рік / Дніпропетровське обласне управління
статистики, 2004. – 590 с.
Джалал А.К.
МЕТОДИЧЕСКИЕ ПОДХОДЫ К РАСЧЕТУ ДИФФЕРЕНЦИАЛЬНОЙ РЕНТЫ ЗЕМЛИ,
ЗАНЯТОЙ ВИНОГРАДНИКАМИ РАЗНЫХ СОРТОВ
Постановка проблемы. Почва как поверхностный, плодородный слой земли, сама по себе создана
природой, действием ее природных сил на материнской породе. Обработанные с помощью орудий труда,
земли превращаются в пашню, сельскохозяйственные угодья, имеющие экономическое плодородие, и ко-
торые направлены на поддержание и рост растений.
Как средство производства земля представляет собой предмет труда, когда ее обрабатывают и услови-
ем для роста растения, базой его питания. Но без солнечной энергии почва ничего не сделает для роста
растений. Только энергия солнца заставит его развиваться, расти. Таким образом, не почва, а растение
становится орудием труда, производящим для нас продукты питания и сырье для одежды. Факторы, кото-
рые не входят в состав непосредственно почвенных разностей, но составляют основу роста растений: а)
солнечная радиация; б) теплообеспеченность; в) влагообеспеченность; г) климатические особенности; д)
рельеф, микрорельеф.
Наиболее эффективным и централизованным средством в настоящее время является селекция расте-
ний. Создание сортов, устойчивых к нерегулируемым экстремальным факторам среды (морозы, засухи и
др.) оказывается наиболее реальной гарантией роста урожайности.
Целью статьи является разработка методических подходов к расчету дифференциальной ренты земли,
занятой виноградниками разных сортов. Исходя из поставленной цели, в статье решаются следующие за-
дачи:
- изучение особенности природно-виноградарских районов Крыма;
- рассматривается и изучается особенности разных сортов винограда;
- разрабатывается методика дифференциальной ренты земли, занятой виноградниками разных сортов.
Анализ последних исследований и публикаций. О роли растений очень четко написал Тимирязев
К.А.: «В настоящее время разве только какие-нибудь щедринские генералы не сознают, что Россию кор-
мит крестьянин. А он сам зовет своей кормилицей землю. Но так ли оно на самом деле? Истинный корми-
лец крестьянина не земля, а растение, и все искусство земледелия состоит в том, чтобы освободить расте-
ние и, следовательно, землевладельца от «власти земли» [I]. «Видеть в почве, независимо от растения са-
модовлеющий предмет изучения, с точки зрения хозяина земли, конечно, громадная ошибка» [2]. Боль-
шинство авторов в экономической литературе связывают все достижения агрономической науки только с
почвоведением, улучшением почвы путем систем удобрений, систем обработки, севооборотов, мелиора-
ции и т. д.
Нет сомнения в том, что в системе «почва – растение – технология» центральным звеном является
растение, с его особенностями роста и развития.
Природные условия Крыма отличаются большим многообразием: выделено 7 почвенно-
климатических зон, а с учетом агроклиматической характеристики – 12 природно-виноградарских районов
(ПВР) [6].
А. Смит писал: "Некоторые почвы дают вину такой букет, который невозможно получить с других
земель ни при какой обработке и уходе" [6]. Необходимость проведения сорторайонирования. вытекает из
ведущей роли сорта. Культурные сорта винограда резко реагируют на изменение условий выращивания.
Один и тот же сорт в разных почвенно-климатических условиях, как правило, дает продукцию различного
качества.
Методика расчета дифференциальной ренты земельных участков, занятых виноградниками разных
сортов была апробирована на трех природно-виноградарских районах Крыма, наиболее известных благо-
|