Економіко-математичне обґрунтування розвитку курортно-рекреаційного комплексу регіону на основі кластерного підходу

Gespeichert in:

Bibliographische Detailangaben
Datum:	2005
1. Verfasser:	Ґудзь, П.В.
Format:	Artikel
Sprache:	Ukrainian
Veröffentlicht:	Кримський науковий центр НАН України і МОН України 2005
Schriftenreihe:	Культура народов Причерноморья
Schlagworte:	Проблемы материальной культуры – ЭКОНОМИЧЕСКИЕ НАУКИ
Online Zugang:	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/35861
Tags:	Tag hinzufügen Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
Назва журналу:	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Zitieren:	Економіко-математичне обґрунтування розвитку курортно-рекреаційного комплексу регіону на основі кластерного підходу / П.В. Ґудзь // Культура народов Причерноморья. — 2005. — № 63. — С. 37-43. — Бібліогр.: 13 назв. — укр.

Institution

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine

id	irk-123456789-35861
record_format	dspace
spelling	irk-123456789-358612012-07-06T12:06:41Z Економіко-математичне обґрунтування розвитку курортно-рекреаційного комплексу регіону на основі кластерного підходу Ґудзь, П.В. Проблемы материальной культуры – ЭКОНОМИЧЕСКИЕ НАУКИ 2005 Article Економіко-математичне обґрунтування розвитку курортно-рекреаційного комплексу регіону на основі кластерного підходу / П.В. Ґудзь // Культура народов Причерноморья. — 2005. — № 63. — С. 37-43. — Бібліогр.: 13 назв. — укр. 1562-0808 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/35861 uk Культура народов Причерноморья Кримський науковий центр НАН України і МОН України
institution	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection	DSpace DC
language	Ukrainian
topic	Проблемы материальной культуры – ЭКОНОМИЧЕСКИЕ НАУКИ Проблемы материальной культуры – ЭКОНОМИЧЕСКИЕ НАУКИ
spellingShingle	Проблемы материальной культуры – ЭКОНОМИЧЕСКИЕ НАУКИ Проблемы материальной культуры – ЭКОНОМИЧЕСКИЕ НАУКИ Ґудзь, П.В. Економіко-математичне обґрунтування розвитку курортно-рекреаційного комплексу регіону на основі кластерного підходу Культура народов Причерноморья
format	Article
author	Ґудзь, П.В.
author_facet	Ґудзь, П.В.
author_sort	Ґудзь, П.В.
title	Економіко-математичне обґрунтування розвитку курортно-рекреаційного комплексу регіону на основі кластерного підходу
title_short	Економіко-математичне обґрунтування розвитку курортно-рекреаційного комплексу регіону на основі кластерного підходу
title_full	Економіко-математичне обґрунтування розвитку курортно-рекреаційного комплексу регіону на основі кластерного підходу
title_fullStr	Економіко-математичне обґрунтування розвитку курортно-рекреаційного комплексу регіону на основі кластерного підходу
title_full_unstemmed	Економіко-математичне обґрунтування розвитку курортно-рекреаційного комплексу регіону на основі кластерного підходу
title_sort	економіко-математичне обґрунтування розвитку курортно-рекреаційного комплексу регіону на основі кластерного підходу
publisher	Кримський науковий центр НАН України і МОН України
publishDate	2005
topic_facet	Проблемы материальной культуры – ЭКОНОМИЧЕСКИЕ НАУКИ
url	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/35861
citation_txt	Економіко-математичне обґрунтування розвитку курортно-рекреаційного комплексу регіону на основі кластерного підходу / П.В. Ґудзь // Культура народов Причерноморья. — 2005. — № 63. — С. 37-43. — Бібліогр.: 13 назв. — укр.
series	Культура народов Причерноморья
work_keys_str_mv	AT gudzʹpv ekonomíkomatematičneobgruntuvannârozvitkukurortnorekreacíjnogokompleksuregíonunaosnovíklasternogopídhodu
first_indexed	2025-07-03T17:19:52Z
last_indexed	2025-07-03T17:19:52Z
_version_	1836647127025975296
fulltext	Проблемы материальной культуры – ЭКОНОМИЧЕСКИЕ НАУКИ 37 3. Хахонова Н. Н. Анализ и разработка методов оценки риска денежных потоков // Известия высших учебных заведений. Северо-Кавказский регион. Общественные науки. Приложение. – 2004. – N 10. – С. 81–86. 4. Сорокина Е.М. Анализ денежных потоков предприятия: Теория и практика в условиях реформирова- ния российской экономики. – М: Финансы и статистика, 2003. – 176 с. 5. Арзякова О.Н., Платонов А.М. Механизм управления внебюджетной деятельностью государственного вуза как делового предприятия // Университетское управление. – 2000. – №3. – С. 1–4. Ґудзь П.В. ЕКОНОМІКО-МАТЕМАТИЧНЕ ОБҐРУНТУВАННЯ РОЗВИТКУ КУРОРТНО- РЕКРЕАЦІЙНОГО КОМПЛЕКСУ РЕГІОНУ НА ОСНОВІ КЛАСТЕРНОГО ПІДХОДУ Вступ. Потреба розробки сучасної концепції територіального розвитку викликана проблемами, які на- копилися ще з часів переважно адміністративного регулювання територіальним розвитком та новими реа- ліями, характерними для ринкових відносин. Концепція, як відомо представляє собою певний спосіб ро- зуміння, трактовки якого-небудь предмету, процесу, вища керівна ідея для їх системного бачення. Наразі маємо модель регіонального управління, вибудовану в командному, ієрархічному підпорядку- ванні, для якої властиві: розмитість цілей; негнучкість організаційної структури; висока ступінь суб’єктивного фактора при прийнятті рішень, здійсненні контролю, мотивації, делегування повноважень; нездатність оперативного прийняття рішень в умовах підвищеного ринкового ризику та загострення галу- зевої й міжгалузевої конкуренції на регіональних ринках; відсутність належного рівня комунікацій та ка- налу зворотного зв’язку управлінської ланки «зверху-вниз». В повній мірі проблеми є характерними і для галузевих ринків курортно-рекреаційних територій Криму: готельного ринку, ринку харчування, ринку дозвілля та розваг тощо. В науковій літературі, присвяченій даній проблематиці, сучасними формами розвитку територіальної економіки визначаються корпоративні моделі розвитку території [1, с.17–36; 2, с.11–13], створення тури- стсько-рекреаційних вільних економічних зон [3, с. 189–193; 4, с.41], визначення еколого-економічних зон [5, с.18] та курортних територій, курортно-рекреаційних кластерів [6, с. 52; 7, с. 504–507; 8, с. 57–72.]; ін- новаційних технологічних парків – [9, с. 9] та інших форм. Постановка завдання. На державному рівні вважається привабливою перспективою трансформації регіональної економіки створення конкурентноспроможного бізнес-середовища у формі територіально- галузевих систем (кластерів). До таких промислово-виробничих мереж, на думку окремих державних ме- неджерів, мають увійти безпосередньо підприємства-продуценти, науково-дослідні заклади, посередниць- кі організації та споживачі, що ув’язуються в єдиний виробничий (технологічний -. П.В.) ланцюг [10, с.11]. Концепція курортно-рекреаційного кластеру є інноваційним баченням економіки та управління тери- торіального розвитку. Один із фундаторів теорії кластерів Майкл Портер вважає, що “…кластери є яскра- во вираженою особливістю практично будь-якої національної, регіональної і навіть столичної економіки” [11, с. 206]. Як відомо, кластер являє собою сконцентровані за географічною ознакою групи взаємозалеж- них компаній, спеціалізованих постачальників, фірм у відповідних галузях, а також зв'язаних з їхньою дія- льністю організацій (наприклад, університетів, агентств по стандартизації, а також торгових об'єднань), що конкурують, але разом із тим ведуть узгоджувальну діяльність по задоволенню потреб цільових спо- живачів. Кластери здобули поширення у Італії, США, економіках країн СНД. В Казахстані, наприклад, форму- вання нової системи менеджменту в харчовій промисловості пов’язується з відновленням державного ре- гулювання на основі саме кластерного підходу і створення вертикалі виконавчої влади від макрорівня до рівня районного, при взаємодії системи державного регулювання з органами місцевого самоврядування [4, с. 174], а в Україні розвиток дрібного та середнього підприємництва в системі регуляторів державного управління також пов’язується з необхідністю розвитку кластерів [10, с. 12], а також на рівні рекреації окремого локалітету [7, с.47]. На думку зарубіжних фахівців, формування кластерних альянсів детерміновано принаймні вісьмома причинами: 1. Заповнення прогалин на існуючих ринках та технологічній базі. 2. Обернення надлишкових виробничих потужностей в прибуток. 3. Скорочення ризиків та витрат, пов’язаних із виходом продукції на новий ринок. 4. Прискорення розробки та початку виробництва нової продукції. 5. Економія на масштабах виробництва. 6. Подолання законодавчих та торгівельних бар’єрів. 7. Розширення географії ділових операцій. 8. Скорочення витрат від зменшення кількості виробничо-торгівельних операцій [12, с. 18–21]. Теоретичною та методичною основою вивчення та обгрунтуванння побудови кластерів є модель М. Портера, яка покладається в основу організації курортно-рекреаційного кластеру. Доцільність створен- ня кластерів розглянемо на основі використання економіко-математичних методів та моделей [8, с.67–80; 13]. Вирішення проблеми. Нехай економіка складається з підприємств, кожне з який випускає по одному виду продукції. Для побудови моделі поведінки цих підприємств на ринку зробимо наступні припущення: економічні суб'єкти впевнені, що вони можуть реалізувати свої плани. При розробці своїх планів вони ді- Ґудзь П.В. ЕКОНОМІКО-МАТЕМАТИЧНЕ ОБҐРУНТУВАННЯ РОЗВИТКУ КУРОРТНО-РЕКРЕАЦІЙНОГО КОМПЛЕКСУ РЕГІОНУ НА ОСНОВІ КЛАСТЕРНОГО ПІДХОДУ 38 ють раціонально, тобто обраний ними план є результат рішення проблеми оптимізації своєї (суб'єктивної) функції корисності. Зокрема, кожен підприємець вибирає такий виробничий план, що максимізує прибу- ток; система цін є гнучкою і швидко набуває стану рівноваги – положення, коли ринковий попит дорівнює ринковій пропозиції. Таким чином, будь-яке порушення рівноваги може мати тимчасовий характер. Для аналітичної побудови моделі вводяться наступні позначення: N,1,i L=,Pi – ціна випуску продукції i-го підприємства, N,1,i L=,Q i – обсяг продукції i-го підприємства, що реалізується споживачам, що не розгля- даються в даній моделі, N,1,i L=,Si – ціна продукції i-го підприємства, N,1,i L=,Pi – матеріалоємність продукції j-го підприємства щодо продукції i-го підприємст- ва, N,1,j N,1,i LL ==,G ij – матриця матеріалоємності, ( ) N,1,i L=,QI ii – витрати i-го підприємства на виробництво обсягу продукції за винятком ви- трат на придбання продукції підприємств, розглянутих у даній моделі, N,1,i L=π ,i – прибуток i-го підприємства. Для побудови моделі взаємодії підприємств використовують розроблений В.Леонтьєвим метод «витрати – випуск» із заповненням матриці "витрати – випуск" не числовими значеннями, а алгебраїчними виразами. Стосовно даної задачі матриця буде мати вигляд (табл.1). Таблиця 1. Матриця "витрати - випуск" Споживачі Виробник 1 2 ... N Кінцевий про- дукт Валовий про- дукт 1 1111 SGP ... NN11 SGP 11SP 11SP 2 1212 SGP 2222 SGP ... NN22 SGP 22SP 22SP — — — — — — — N 11NN SGP 22NN SGP — NNNN SGP NNSP NNSP 1I ( )11 SI ( )22 SI — ( )NN SI П 1П 2П — NП Валова продукція 11SP 22SP — NNSP При цьому можливі два варіанти підходу до побудови моделі поведінки фірм на ринку: спочатку ви- значаються ціни, а потім обсяги випуску продукції, при яких економіка буде знаходитися в рівновазі (при- кладом є модель Бертрана) або спочатку визначаються обсяги випуску продукції, а потім по них ціни, при яких економіка буде знаходитися в рівновазі (прикладом може бути модель Курно). Перший варіант відо- бражає модель поведінки фірм, коли кожен суб'єкт визначає ціну на свою продукцію, виходячи із заданих представлень про ціни на продукцію інших суб'єктів. Відповідно до стовпців "витрати" цієї таблиці, прибуток підприємств розраховано за формулою 1.2: N,1,i , 1 K=−         − = −= iJiQiIjiGjp N jipiП τ (1.2) Для запису рівняння (1.2) у матричному вигляді вводять визначення матричного добутку. Матри- чним добутком А х В матриць А і В однакової розмірності m x n називають матрицю З розміром m х n та- ку, що N,1,j m;,1,i , KK === ijijij baC Тоді рівняння можна записати в наступному виді: ( )[ ] JQIpGEП T −×−⋅−= , (1.3) де Е – одинична матриця, { } N,1,j N;,1,i , KK === ijGG , ( ) ( )T N T N IIIpppp ,,,I ,,,, 1121 KK == ( ) ( )T N T N JJJQQQQ ,,,J ,,,, 1121 KK == , ( )T NПППП ,,, 21 K= Нехай у певних межах точки ip , у якій економіка знаходитиметься в стані рівноваги, функція ( )ii pS буде лінійна і дорівнює: Проблемы материальной культуры – ЭКОНОМИЧЕСКИЕ НАУКИ 39 ( ) N1,i , K=+= iiiii BpApS (1.4) Відповідно до моделі «витрати — випуск», ( ) 1 SGEQ −−= (1.5) Тому рівняння (3.2) набуває вигляду: ( )[ ] ( ) ( )[ ] 1 JBApGEIpGEП T −+−×−⋅−= − (1.6) В даному разі під об'єднанням підприємства розуміють те, що підприємець, який входить у кластерне об'єднання, вибиратиме такий виробничий план, що максимізує сумарний прибуток усіх підприємств, що входять до цього об'єднання. Матрицею кооперативної гри підприємств (W) називається така матриця, що задовольняє вимо- гам:    = випадкахінших y ,0 фірмою ою-j з єднанні об в язнаходитьс фірма а-і що ,1 ijW Тоді в загальному вигляді всім підприємствам, що входять у дане утворення й об'єднані відповід- но до матриці W, необхідно вибирати виробничий план (функцію реагування) наступного виду: ( ) N,1,i ,0 K== ∂ ∂ i i p ПW (1.7) де iW — і-я рядок матриці W. Вирішення системи дозволяє отримати результат, який математично інтерпретується наступним чином: ( ) ( )( ) ( )( ) ( ) −    −⋅−×⋅−×+−= − −− −− IAGEGEWAGEWGEp TT 1 11 11* ( ) ( )( ) ( ) ( )( )[ ] 1111 BGEGEWAGEWGEA TT −−−− −⋅−×⋅−×⋅−− (1.8) Якщо розглядаються конкурентні підприємства, то попередній варіант не дає можливості описати мо- дель взаємодії цих суб’єктів на ринку. Це можливо, якщо спочатку визначити обсяги валових випусків продукції, при яких економіка буде знаходитися в стані рівноваги, а потім визначити ціни на продукцію. Для цього введемо матрицю некооперативної гри. Матрицею некооперативної гри називається така матриця 3-го розміру NN × , що відповідає допу- щенням:    = випадкуіншому в ,0 вупідприємстму -j мконкуренто є вопідприємст е-i що ,1 ijC Нехай функція p(S) попиту в певних межах S* є лінійною і дорівнює P = ACS + B (1.9) З рівняння прибутку (1.5) одержимо ( ) ( )( ) ( ) QIBGEQGEACGEП TT ×−−+⋅−⋅⋅−= (1.10) Введення в матрицю елемента W дозволяє сформувати висновок: якщо підприємства будуть діяти раціонально, то економіка знаходитиметься в рівновазі при обсягах валового випуску продукції, що є рі- шенням системи лінійних рівнянь: ( ) N,1,i ,0 K== ∂ ∂ i i Q ПQ (1.11) де Wi – i-я рядок матриці W. Розв’язання системи рівнянь (1.11) дозволяє отримати результат (1.12): ( ) ( ) ( )[ ] ( )( ) B1 ⋅−−−⋅⋅−×+= − TT GEIGEACGEEEWQ (1.12) Кожний з розглянутих варіантів побудови моделі поведінки фірм на ринку має свої позитивні і нега- тивні боки. Перший варіант краще узгоджується з реальними процесами, що відбуваються в ринковій економіці, тому що для побудови підприємством своєї функції реагування йому необхідно знати тільки ціни на про- дукцію інших підприємств. Останнє легко зробити, провівши прості спостереження. Але даний варіант не спрацьовує, коли серед розглянутих підприємств існують підприємства-конкуренти, оскільки в даному ра- зі для цих фірм визначальними показниками максимуму прибутку є обсяги випуску продукції, а ціна за- лежатиме від сумарного обсягу випуску всіх підприємств-конкурентів. Другий варіант застосовується для випадків, коли в ринковій економіці присутні підприємства- Ґудзь П.В. ЕКОНОМІКО-МАТЕМАТИЧНЕ ОБҐРУНТУВАННЯ РОЗВИТКУ КУРОРТНО-РЕКРЕАЦІЙНОГО КОМПЛЕКСУ РЕГІОНУ НА ОСНОВІ КЛАСТЕРНОГО ПІДХОДУ 40 конкуренти, але підприємствам для вибору максимізованого прибутку виробничого плану необхідно знати інформацію про обсяги випуску продукції інших підприємств, що набагато складніше, ніж довідатися про ціни на продукцію. Тому оптимальним підходом до побудови моделі поведінки фірм на ринку є синтез розглянутих варіантів побудови моделі, алгоритм побудови якої зводиться до того, що спочатку визнача- ються ціни на продукцію підприємств-неконкурентів і обсяги випуску продукції підприємств-конкурентів, а вже потім – обсяги і ціни, за яких економіка буде знаходитися в рівновазі. Точка рівноваги з координатами (1.8), (1.12) для підприємств, що випускають один чи декілька видів продукції, або для об'єднань декількох підприємств (у моделі Курно для підприємств-олігополістів це – точка Курно), які максимізують власний прибуток із позицій самих підприємств чи об'єднань підприємств, є однією, але, якщо ці підприємства не мають інформації про інші підприємства (попит на продукцію, ви- трати на виробництво продукції, технологічні зв'язки, функції реагування, стратегії). За відсутності ринко- вої інформації рівновагу встановити важче, тому підприємство, діючи раціонально, буде вибирати такий виробничий план, який максимізує прибуток з урахуванням відомої інформацію про інші підприємства. Розглянуті вище моделі є похідними від моделі, за якої кожному підприємству була відома інформація тільки про ціни на продукцію інших підприємств чи тільки обсяги випуску продукції інших підприємств. Прикладом і окремим випадком цієї моделі є модель "лідер-аутсайдер" Штакельберга для двох підпри- ємств-олігополістів. При володінні інформацією про "аутсайдера" "лідер" збільшує свій прибуток. При цьому прибуток "аутсайдера" зменшиться. Якщо "аутсайдер" одержить інформацію про "лідера" і застосує таку ж тактику як і "лідер", то економіка установиться в гіпотетичній рівновазі (для моделі Штакельберга це точка Боулі), у якій обидва підприємства дістануть менший прибуток (рівний нулю). Тому для "аутсайдера" вибір такої тактики є нераціональним. Він повинний не просто призначати фіксовану ціну і виробити конкретний об- сяг випуску продукції, а мусить дотримуватися визначеної лінії поведінки (функції реагування), відмінної від попередньої і такої, результат застосування якої приведе до збільшення прибутку. Аналогічно повинен діяти і "лідер", щоб одержати максимально можливий прибуток. Таким чином, підприємства завжди повинні будувати виробничий план, максимізуючий прибуток, у вигляді лінії реагу- вання. Тоді те підприємство, що знає останній виробничий план іншого підприємства і, використовуючи цю інформацію, вибирає свою лінію реагування, і є в даний момент часу лідером. Цей процес є нескінченним і перманентним, оскільки він сходиться і на деякому кінцевому кроці збі- льшення прибутку "лідера" буде настільки незначним, що зміна виробничого плану не матиме ніякого економічного змісту, тобто в деяку межу граничної точки підприємства потраплять за кінцеве число кро- ків. При цьому, за винятком деяких випадків, про які буде сказано нижче, в економіці установиться рівно- вага, що не є гіпотетичною, і при цьому одні підприємства збільшать свій прибуток, а прибуток інших зменшиться. Тоді розподіл ринку буде залежати тільки від параметрів економіки підприємства. Оскільки точок рівноваги в економіці існує нескінченна безліч, позначимо цю безліч Z. Будь-яка точка П* = (П1, П2, ... , ПN), що належить цій безлічі Z, у теорії ігор називається "точкою загрози", тобто та- кою точкою, де прибуток П1, П2, ..., ПN кожне підприємство може одержати, не вступаючи в коаліцію зі своїми партнерами. Дана точка не є оптимальною по Парето, тому що можливе збільшення прибутку всіх розглядуваних учасників ринку одночасно. Безліч Парето-оптимальних рішень, тобто безліч точок, для яких збільшення прибутку одного з підприємств можливе тільки за рахунок зменшення прибутку іншого підприємства, ви- значається зі співвідношення. Усі точки Парето-оптимальної безлічі, що знаходяться вище і правіше точки погрози, утворять так звану переговорну безліч. Очевидно, що підприємствам немає рації домовлятися щодо цін і обсягів випус- ку продукції, якщо значення їхнього прибутку не належить переговорній безлічі. Це досягається тим, що прибуток одного з підприємств може бути збільшеним при збереженні прибутку іншого підприємства не- змінним і можна домовлятися про більш вигідні рішення, або ті, що, принаймні, для одного з підприємств втратять зміст вступу в коаліцію з іншим підприємством, тому що не гірші результати цим підприємством можуть бути досягнуті і поодинці. На переговорній безлічі виділяється точка рішення Неша, у якій досягається максимум прибутку за рахунок перевищення прибутку кожного з підприємств над первісним значенням його в точці погрози max (П1 - П1)(П2 - П2). У теорії ігор обґрунтовано, що якщо безліч можливих прибутків опукла, замкнута й обмежена зверху, то точка Неша існує і вона єдина. Точка Неша представляє точку, при якій економіка буде знаходитися в стані рівноваги, якщо підприємства дотримуватимуться досягнутої домовленості між собою. Стан еконо- міки (кооперації горизонтальних економічних зв’язків) є таким, від якого немає підстав відмовлятися жо- дному підприємству. Рішення Неша є оптимальним по Парето, але не є оптимальним за критерієм Калдора-Хікса. Цей кри- терій означає, що один стан економіки є кращим іншого стану, якщо при переході з першого стану в дру- гий підприємства, що виграють, мають можливість компенсувати втрати інших підприємств від переходу в другий стан, і при цьому діставати великий прибуток. Цю рівновага можна визначити з рівняння (1.7), коли матриця об'єднання W складається тільки з оди- ниць, тобто W = EE. Це означає, що підприємства будуть вибирати такий виробничий план, що максимізує сумарний прибуток усіх підприємств, які входять до даного кластеру. При цьому підприємство, що дістає великий прибуток у результаті переходу економіки з одного стану в інший, повинне компенсувати втрати Проблемы материальной культуры – ЭКОНОМИЧЕСКИЕ НАУКИ 41 прибутку іншого підприємства за рахунок установлення внутрішніх (трансферних) цін чи іншими догові- рними способами. Оптимальна за Калдором-Хіксом точка може знаходитися як у переговорній безлічі, так і поза її межами, але на Парето-оптимальній безлічі. У залежності від місця перебування даної точки мож- ливе збільшення кінцевого прибутку стосовно прибутку, одержаного в точці загрози, якщо вона розташо- вана на переговорній безлічі. Якщо точка, оптимальна за Калгором-Хіксом, попадає на переговорну безліч, то підприємства можуть не компенсувати один одному зменшення прибутку, тому що обоє при цьому поліпшують свій стан. Якщо ж ця точка попадає на Парето-оптимальну безліч, що не є переговорною безліччю, то підприємство, яке виграє, повинне компенсувати іншій фірмі її втрати і поділитися з нею частиною свого виграшу. При цьому лінія, що проходить через точку, що є оптимальною за критерієм Калгора-Хікса, описуєть- ся рівнянням П1 + П2 = П1 + П2*. Тут можна знайти рішення, що є аналогом рішення Неша, в якому досягається максимум прибутку шляхом перевищення прибутку кожного з підприємств над прибутками, що вони одержували в точці погрози чи в точці Неша, установлюючи на ринку ціни, що є рішенням за критерієм Калгора-Хікса, а між собою внутрішні ціни чи домовляються про перерозподіл прибутку між собою. Змоделюємо функціонування кластерного об’єднання в умовах реальної економіки на прикладі роз- ташованих у м. Бердянську трьох підприємств-рекреаторів (санаторій “Приазов’я”, пансіонат "Агарський мис", база відпочинку “Таврида”) та трьох підприємств-постачальників для них продуктів харчування та напівфабрикатів (ПП "НЕК", ПП “Лісогор”, оптово-роздрібного підприємства “Курортпродторг”) – проду- ктової компоненти курортної чи туристичної путівки, яку для спрощення розрахунків назвемо “спожив- чим кошиком”. З метою дослідження доцільності створення коаліції учасниками кластеру було: а) введено припущення для моделювання ситуації на ринку та спрощення розрахунків, що рекреаційні підприємства купують весь набір продуктів харчування “споживчого кошику” у найбільш вигідних фірм- постачальників; б) використано імітаційну модель, що написана на основі економіко-математичної моделі формування ціни підприємств кластерного утворення в середовищі Excel [13, с.10–11]. в) часові рамки дослідження охоплюють три етапи – відповідно 2001, 2002 і 2003 роки; г) обсяг попиту розраховувався як ціна одного дня перебування в оздоровниці, помножена на середній коефіцієнт зайнятості ліжко-місць, а сукупні витрати рекреатора за час перебування відпочивальника роз- раховані як собівартість одного дня, помножена на 12 дн. – середній термін перебування на курорті і по- множена на кількість ліжко-місць. За допомогою імітаційної моделі були опрацьовані різні варіанти кооперації. В ситуації, коли б про- дуценти санаторно-курортних і туристичних послуг купували “споживчі кошики” лише у найбільш вигід- ного та потужного постачальника, встановлено, що придатним є варіант коаліції, за якого закупи ведуться у двох приватних фірмах – ПП НЕК і ПП Лісогор, а у випадку з орендним підприємством “Курортпрод- торг” йде згортання обсягу замовлень, оскільки внаслідок високої собівартості через високу зношеність основних фондів пропозиції даного підприємства є найменш привабливими для курортних закладів. За ре- зультатами обчислень, даний заклад буде мати обсяг збитків у розмірі 54014,34 грн. за сезон, а інші учас- ники коаліції матимуть прибутки: санаторій “Приазов’я” – 253324,62 грн., пансіонат "Агарський мис" – 116527,70 грн., база відпочинку “Таврида” – 26337,78 грн., ПП "НЕК" – 298595,88 грн., ПП “Лісогор” 2491,50 грн., що є вищими, аніж в докластерний період. До того ж внаслідок кооперації в коаліції по узгодженню закупівельної позиції на ринку та досягненні постачальними фірмами ефекту масштабу з’являється в порівнянні з початковим етапом досягти скоро- чення закупівельних цін одного “споживчого кошика” у середньому на 5-8 %. В результаті курортно- рекреаційні заклади отримують змогу витрачати менше коштів на забезпечення послуг харчування для відпочивальників, оскільки скорочується вартість утримання одного-ліжко дня. Як наслідок, фірми- рекреатори мають об’єктивні передумови для скорочення цін на відпочинок або ж інвестування зеконом- лених коштів у розвиток курортної інфраструктури. Вигоди, що при цьому мають місце різними учасни- ками ринку, є відображенням синергічного ефекту коаліції (рис.1). Так, для санаторію “Приазов’я” подібне скорочення склало від 78,02 грн./ліжко-день до 69,44 грн., тобто 8,58 грн. по пансіонату “Агарський мис” – 7,89 грн., по базі відпочинку “Таврида” – 4,47 грн. З одні- єї путівки тривалістю 12 днів економія для санаторію “Приазов’я” складає 8,58 х 12 = 102,96 грн. Ґудзь П.В. ЕКОНОМІКО-МАТЕМАТИЧНЕ ОБҐРУНТУВАННЯ РОЗВИТКУ КУРОРТНО-РЕКРЕАЦІЙНОГО КОМПЛЕКСУ РЕГІОНУ НА ОСНОВІ КЛАСТЕРНОГО ПІДХОДУ 42 62,00 64,00 66,00 68,00 70,00 72,00 74,00 76,00 78,00 1 2 3 Етапи кластеризації підприємств Д ен на в ар ті ст ь лі ж ко -д ня ,г рн . Санаторій "Приазов'я" пансіонат "Агарський мис" База відпочинку "Таврида" Рис.1. Динаміка вартості одного ліжко-дня на підприємствах-рекреаторах в результаті дії ефекту кластерного об’єднання, грн. Однак, в реальній практиці отримана вигода частіше всього трансформується в капіталізацію бізнесу – модернізацію, оновлення основних фондів, розширення бізнесу, вдосконалення маркетингової діяльності тощо. Аналіз зміни цінової політики підприємств-постачальників вказує на те, що за рахунок масштабу по- стачань вони оптимізують цінові параметри на “споживчі кошики”. Найбільший потенціал зосереджено ПП НЕК, тому для досягнення ринкової рівноваги скорочення ціни з 20,46 до 19,54 грн. є менш відчутним і більш конкурентним в порівнянні з іншими фірмами, які володіють меншою часткою ринку поставок продуктів харчування санаторно-курортним і туристичним закладам міст (рис.2). 17,00 18,00 19,00 20,00 21,00 22,00 23,00 24,00 1 2 3 Етапи кластеризації підприємств Ц ін а, гр н. ПП"НЕК" ПП "Лісогор" Орендне підприємство "Курортпродторг" Рис.2. Цінові зрушення на вартість продаж “споживчого кошику” фірмами-постачальниками Аналіз основного фінансового показника – обсягів прибутку засвідчує або зростання або ж стабілізацію прибутків фірм-учасників кластеру (рис.3). 0 50000 100000 150000 200000 250000 1 2 3 Етапи кластеризації підприємств О бс яг п ри бу тк у, гр н. Санаторій "Приазов'я" пансіонат "Агарський мис" База відпочинку "Таврида" Рис. 3. Динаміка обсягів прибутку рекреаторів внаслідок кластеризації діяльності, грн. Ще більш вагомим аргументом щодо ефективності діяльності суб’єктів кластерного утворення є показник загального прибутку членів коаліції (рис.4). Проблемы материальной культуры – ЭКОНОМИЧЕСКИЕ НАУКИ 43 0 100000 200000 300000 400000 500000 600000 700000 1 2 3 Етапи кластеризації підприємств О бс яг п ри бу тк у, гр н. Рис. 4. Динаміка сукупного прибутку учасників кластерного утворення При цьому темпи зростання обсягів прибутку тим вищі, чим щільніші зв’язки та кооперація між під- приємствами кластеру. За існуючих умов протягом трьох етапів зростання сукупного прибутку учасників кластерного об’єднання склало 643263,1 – 490866,7 = 152396,4 грн. Висновок. Отже, економіко-математична модель кластера, що грунтується на особливого роду взаємодії взаємозалежних фірм, організацій, які визначаються цільовою (не технологічною чи галузевою) спорідненістю діяльності та є взаємодоповнювальними, теоретично обґрунтовує економічну ефективність функціонування кластерного утворення курортно-рекреаційного типу в регіоні. Джерела та література 1. Маслаков В.В. Еволюція концептуальних основ російського регіонального розвитку // Регион: эконо- мика и социология. – 2000. – № 3. – С.151–156. 2. Маслаков В.В., Зубков К.И., Пленкин В.Ю. Модель региона-квазикорпорации // Регион: экономика и социология. – 2000. – № 2. – С.17–36. 3. Жученко В. Перспективи формування в Україні вільних економічних зон туристсько-рекреаційного типу // Регіональна економіка. – 2001.– № 4. – С. 189–193. 4. Ахметжанова С.Б. Управление пищевой промышленностью: пути совершенствования // Регион: эко- номика и социология. – 2002. – № 1. – С. 167–175. 5. Галушкина Т.П. Принципы и предпосылки формирования эколого-экономических зон приморского типу.- В сб.науч. трудов: Эконология: истоки, проблемы и перспективы. – Одесса: ИПРЭЭИ НАН Ук- раины. – 1995. – С. 45–51. 6. Аналітичні матеріали. Державна політика розвитку туризму в Україні (стан, проблеми, перспективи). – К.: Вид-во Держтурадміністрації України, 2003. – 87 с. 7. Гнатюк Н.В. Кластер сільського туризму і розвиток сільської громади // Туризм у ХХ1 столітті: глоба- льні тенденції і регіональні особливості / Матеріали 11-ї Міжнародної науково-практичної конферен- ції (10-11 жовтня 2001 р.). Редкол.: Цибух В.І.та ін. – К.: Знання України, 2002. – С.123–132. 8. Гудзь П.В. Економічні проблеми розвитку курортно-рекреаційних територій. – Донецьк: ІЕПД НАН України, ТОВ “Юго-Восток, Лтд”, 2001. – 270 с. 9. Крейдич І. М. Система управління інвестиціями в регіоні. – В кн.: Матеріали VII Міжнародної науко- во-практичної конференції 24–26 травня 2001 р. “Теорія і практика управління організацією з погляду тисячоліть”. – К.: Політехніка, 2001. – С.47–49. 10. Вареник М. Регіональні аспекти малого підприємництва // Урядовий кур’єр. – 2002. – № 182. – 3 жов- тня. 11. Котлер Ф., Боуэн Дж., Мейкенз Дж. Маркетинг. Гостеприимство и туризм: Учебник для вузов/ Пер. с англ. под ред. Р.Б.Ноздревой. – М.: ЮНИТИ. – 1998. – 787 с. 12. Constanza R., D Arge R., Le Croon R., et al. The value of the wolrd ecosystem services and natural capital // Nature. – 1999. – P.32–64. 13. Несторенко О.В. Моделі формування ціни в кластерних утвореннях (на прикладі підприємств сана- торно-курортної сфери). Автореферат дис. на здобуття наук. ступ. канд. екон. наук. – Харків, 2003. – 20 с. Друзин Р.В. ОЦЕНКА СТЕПЕНИ ПРОГНОЗИРУЕМОСТИ ВАЛЮТНЫХ ТРЕНДОВ Валютные рынки подвержены разного рода рискам со стороны источников риска различной природы. В современных условиях глобализации подверженность риску валютных рынков возрастает ввиду всеоб- щей взаимосвязанности и взаимозависимости, что позволяет говорить о возрастающей актуальности дан- ного направления исследований.

Економіко-математичне обґрунтування розвитку курортно-рекреаційного комплексу регіону на основі кластерного підходу

Institution

Ähnliche Einträge