Зіставний аналіз утворення часових відношень залежного таксису
Мета статті: визначити значення часової приналежності предикатів у синтаксичних одиницях, виокремлених з творів українських дитячих письменників ХХ ст. Та сучасних англійських письменників; виявити й зіставити лексико-граматичні, морфологічні й синтаксичні засоби організації висловлювання, які забез...
Gespeichert in:
| Datum: | 2009 |
|---|---|
| 1. Verfasser: | |
| Format: | Artikel |
| Sprache: | Ukrainian |
| Veröffentlicht: |
Кримський науковий центр НАН України і МОН України
2009
|
| Schriftenreihe: | Культура народов Причерноморья |
| Schlagworte: | |
| Online Zugang: | http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/35910 |
| Tags: |
Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Zitieren: | Зіставний аналіз утворення часових відношень залежного таксису / З. А.-Г. Билял // Культура народов Причерноморья. — 2009. — № 176. — С. 230-232. — Бібліогр.: 6 назв. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
irk-123456789-35910 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
irk-123456789-359102012-07-06T12:08:21Z Зіставний аналіз утворення часових відношень залежного таксису Билял, З. А.-Г. Вопросы духовной культуры – ФИЛОСОФСКИЕ НАУКИ Мета статті: визначити значення часової приналежності предикатів у синтаксичних одиницях, виокремлених з творів українських дитячих письменників ХХ ст. Та сучасних англійських письменників; виявити й зіставити лексико-граматичні, морфологічні й синтаксичні засоби організації висловлювання, які забезпечують вираження одночасності й різночасності дій у тексті. 2009 Article Зіставний аналіз утворення часових відношень залежного таксису / З. А.-Г. Билял // Культура народов Причерноморья. — 2009. — № 176. — С. 230-232. — Бібліогр.: 6 назв. — укр. 1562-0808 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/35910 811.161.2: 81’367 uk Культура народов Причерноморья Кримський науковий центр НАН України і МОН України |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| language |
Ukrainian |
| topic |
Вопросы духовной культуры – ФИЛОСОФСКИЕ НАУКИ Вопросы духовной культуры – ФИЛОСОФСКИЕ НАУКИ |
| spellingShingle |
Вопросы духовной культуры – ФИЛОСОФСКИЕ НАУКИ Вопросы духовной культуры – ФИЛОСОФСКИЕ НАУКИ Билял, З. А.-Г. Зіставний аналіз утворення часових відношень залежного таксису Культура народов Причерноморья |
| description |
Мета статті: визначити значення часової приналежності предикатів у синтаксичних одиницях, виокремлених з творів українських дитячих письменників ХХ ст. Та сучасних англійських письменників; виявити й зіставити лексико-граматичні, морфологічні й синтаксичні засоби організації висловлювання, які забезпечують вираження одночасності й різночасності дій у тексті. |
| format |
Article |
| author |
Билял, З. А.-Г. |
| author_facet |
Билял, З. А.-Г. |
| author_sort |
Билял, З. А.-Г. |
| title |
Зіставний аналіз утворення часових відношень залежного таксису |
| title_short |
Зіставний аналіз утворення часових відношень залежного таксису |
| title_full |
Зіставний аналіз утворення часових відношень залежного таксису |
| title_fullStr |
Зіставний аналіз утворення часових відношень залежного таксису |
| title_full_unstemmed |
Зіставний аналіз утворення часових відношень залежного таксису |
| title_sort |
зіставний аналіз утворення часових відношень залежного таксису |
| publisher |
Кримський науковий центр НАН України і МОН України |
| publishDate |
2009 |
| topic_facet |
Вопросы духовной культуры – ФИЛОСОФСКИЕ НАУКИ |
| url |
http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/35910 |
| citation_txt |
Зіставний аналіз утворення часових відношень залежного таксису / З. А.-Г. Билял // Культура народов Причерноморья. — 2009. — № 176. — С. 230-232. — Бібліогр.: 6 назв. — укр. |
| series |
Культура народов Причерноморья |
| work_keys_str_mv |
AT bilâlzag zístavnijanalízutvorennâčasovihvídnošenʹzaležnogotaksisu |
| first_indexed |
2025-07-03T17:22:38Z |
| last_indexed |
2025-07-03T17:22:38Z |
| _version_ |
1836647300330422272 |
| fulltext |
Билял Зера Адиль-Гареевна
ЗІСТАВНИЙ АНАЛІЗ УТВОРЕННЯ ЧАСОВИХ ВІДНОШЕНЬ ЗАЛЕЖНОГО ТАКСИСУ
230
Билял Зера Адиль-Гареевна УДК 811.161.2: 81’367
ЗІСТАВНИЙ АНАЛІЗ УТВОРЕННЯ ЧАСОВИХ ВІДНОШЕНЬ ЗАЛЕЖНОГО
ТАКСИСУ
Постановка проблеми. У структурі тексту будь-якої мови досить складним є визначення таксисних
відношень. Це зумовлюється тим, що не всі мовознавці взагалі виокремлюють таксис як функціонально-
семантичну категорію. Визначальним у цьому питанні є визначення часового значення дій, їх вираження у
тексті за допомогою елементів різночасності або послідовності, які дуже схожі, та значення одночасності.
Тому ми виділяємо у творах українських дитячих письменників мовні одиниці, що містять дієслівні
конструкції, з метою визначення ядра аспектуально-таксисних ситуацій у їх складі.
Аналіз останніх досліджень і публікацій. Фундаментальними працями у вивченні питання таксису є
роботи Бондарка О.В., Шелякіна М.О. [1], Гловінської М.Я, Маслова Ю.С. [5], Булигіної Т.В, Якобсона Р.О.
[4] . Вони описали семантику таксису, його функціонально-семантичне поле, дали критерії розмежування
залежного й незалежного таксису. Але у літературі не має конкретності щодо значення одночасності або
різночасності дій у тексті, виявлення їх лексичних і функціонально семантичних засобів вираження; і досі
погляди різних вчених на специфіку цікавих для нас понять є відмінними.
Мета статті: визначити значення часової приналежності предикатів у синтаксичних одиницях,
виокремлених з творів українських дитячих письменників ХХ ст. Та сучасних англійських письменників;
виявити й зіставити лексико-граматичні, морфологічні й синтаксичні засоби організації висловлювання, які
забезпечують вираження одночасності й різночасності дій у тексті.
Пройшло вже декілька десятків років з тих пір, як вийшла відома стаття Р.О.Якобсона “Шифтеры,
глагольные категории и русский глагол”, у якій, як прийнято вважати, він одним з перших виділив таксис
як самостійну окрему лексико-граматичну категорію [4, с.102-103]. Основна специфіка даної категорії, за
думкою Р.О.Якобсона, лежить в тому, що “таксис характеризует сообщаемый факт по отношению к
другому сообщаемому факту и безотносительно к факту сообщения” (на відміну від часу, що характерізує
повідомлюваний факт відносно до факту повідомлення) [4, с. 102]. Виходячи з визначення, що дав
Р.О.Якобсон, дослідники у подальшому почали трактувати категорію таксиса наступним чином:
Семантична категорія таксису визначається як часове відношення між діями у межах цілісного періоду
часу, що включає значення усіх компонентів висловлення у вираженні поліпредикативного комплексу.
Вираження таксису пов’язано з синтаксичними конструкціями [2, с. 234].
Також Р.О. Якобсон першим виділив два типи таксису: залежний й незалежний [4, с. 103]. Залежний
таксис визначається як той, що виражає різні типи відношень щодо незалежного дієслова – одночасність,
передування, слідування і т.д. В українській мові залежний таксис виступає конструкцією
«дієприслівник+дієслово». Ядро семантики таксису – це значення одночасності/ різночасності. Щодо
незалежного таксису – його основу становлять дії, які виражені двома чи більше дієсловами, не залежними
один від одного.
Між залежним та незалежним таксисом у складі англійської мови існує структурна відмінність:
конструкції залежного таксису завжди мають двучленну структуру – залежний та основний компоненти [1].
В англійській мові функції залежного таксису здійснюються висловлюваннями з дієприкметниковими,
герундіальними, інфінітивними зворотами і конструкціями, залежними реченнями [1] . Так як особливістю
нефінітних форм дієслова є те, що вони, як правило, виражають деяке суміщення дій в одній часовій
площині та здатні виражати значення відносного передування і відносної різночасності, нефінітні форми
дієслова у співвідношенні з головним дієсловом-присудком є спеціалізованим засобом вираження
відношень залежного таксису [1] .
Співвідносним у часі різним «дієслівним діям» дуже часто відповідають різні співвідносні в
об’єктивному часі реальні дії, але це можуть бути не тільки дії, а й різні аспекти одного й того ж
«позамовного референту».
Але таксис – це не будь-яке часове співвідношення дій. Тут йдеть про таке часове відношення, яке
відмінне ознакою цілісності часового періоду, що охоплює даний комплекс дій [2, с. 234-238]. У
висловлюваннях їз дієсловами, що дієвідмінюються, ця ознака виражається у тому, що дії-компоненти
таксисного відношення найчастіше виражаються формами одног й того ж часу. Наприклад: Посадив дядько
високі зелені дерева і розвісив на них небо [3, с. 303]. У прикладі обидва дієслова виражені минулим часом,
доконаним видом. Але інколи трапляються випадки, коли дієслова виражені різним часом, однак
охоплюють єдиний часовий проміжок.
До таксису відносяться як ті, так й інші випадки. Наприклад, у реченні Вона, як завжди, не
поспішаючи, перейшла двір і зупинилася біля діжки з водою [3, с. 289] - обидві дії пов’язані між собою,
причому одна залежить від іншої, тому ми можемо говорити про таксисні відношення.
У випадку, коли одна дія залежить від іншої, ми вводимо поняття «поліпредикативний комплекс» [2,
с.260]. Це поняття включає :
а) наявність одної та вторинної предикації в конструкціях з дієприслівниками;
б) різні типи поліпредикації у складних реченнях і реченнях з однорідними присудками .
У нашому уявленні поняття «таксис» вказує на цілісний період часу, у межах якого передається часове
відношення дій.
Таким чином, відношення дій, пов’язаних часовими значеннями, які належать до одного й того ж
Вопросы духовной культуры – ФИЛОСОФСКИЕ НАУКИ
231
цілісного періоду часу, є основою значень таксису та необхідною умовою його реалізації.
Єдність, що утворюють різнородові мовні засоби даної мови, які поєднані семантикою часових
відношень між діями-компонентами поліпредикативних комплексів у межах цілісного періоду часу, являє
собою функціонально семантичне поле таксису.
Уявлення таксису як функціонально-семантичного поля дозволяє звести в єдину мовну систему( на
основі функціонального принципу) мовні явища, які розглядаються у різних розділах граматики.
Поле таксису співвідноситься з відповідним типом категоріальних ситуацій. Таксисна ситуація – це
типова змістова структура, що виражається різними засобами висловлювання, яка а) базується на
семантичній категорії таксису ї функціонально-семантичному полі, що вона укладає; б) представляє собою
той аспект ситуації, яка є в характеристиці часових відношень між діями у межах цілісного періоду часу,
що охоплює значення всіх компонентів висловлюваного у вислові поліпредикативного комплексу.
Включення аспектуальних ознак у часові відношення між діями визначає доцільність використання
далі поняття «аспектуально- таксисна ситуація». Структура поля таксису визначається відмінністю функцій
залежного й незалежного таксису. Відмінність між ними в тому,як ми зазначали вище, що в залежному
таксисі представлена залежність другорядного предиката від головного, що виражається у відсутності в
другорядного предиката свого власного часового значення. У випадку незалежного таксису немає
залежності, бо немає градації предикатів: кожний предикат має свою власну часову віднесеність [2, с. 276].
Ряд вчених, на чолі з Бондарко О.В. вважають, що існують аспектуально-таксисні ситуації з
елементами семантики обумовленості і без них. Відмінним в них є те, що перші окрім аспектуально-
таксисних значень (одночасність, різночасність), мають ще й додаткові відношення обумовленості між
діями, які ускладнюють їх диференціацію. Найчастіше аспектуально-таксисні ситуації з елементами
обумовленості позначають послідовність дій у контексті.
Ми будемо розглядати залежний таксис, в основі аспектуально-таксисної ситуації якого лежать
дієслово і дієприслівник.
Як ми зазначали вище, відношення у межах таксисної ситуації можуть бути одночасними або
різночасними.
Сполучені дії ми вважаємо одночасними у тих випадках, коли обидві дії є процесними, тобто
виступають у динамиці свого розвитку [2, с.258].
Бувають три типи відношень одночасності ( у аспектуально-таксисних ситуацій без елементів
семантики обумовленості): одночасність процесів, одночасність другорядного процесу головного цілісного
факту та одночасність другорядного результативного стану й головного процесу.
Вираження одночасності яких-небудь дій забезпечується за допомогою морфологічних, лексико-
граматичних і синтаксичних засобів організації висловлювання. В українській мові таким засобом може
виступати вид дієслова [1, с. 198]. Наприклад, у реченні:
Довгенько йшов полями, обминаючи яри та яруги [3, с. 303].
У нашому випадку другорядна дія виражається дієприслівником недоконаного виду, головна –
особовою формою дієслова НДВ. Також головна дія може бути виражена дієсловом ДВ, а другорядна, та,
що відбувалася у той же момент, - дієприслівником НДВ, наприклад:
І хлопчисько побіг за нею, намагаючись наступити на хвіст [3, с. 283].
Зустрічаються й приклади, коли і другорядна дія виражена дієприслівником ДВ, і головна дія виражена
дієсловом ДВ:
Одного разу я вирішив удосконалити свій спостережний пункт, проламавши в тину щілину [3, с. 308].
Строга відмінність між видовою приналежністю головної та другорядної дій мають місце лише тоді,
коли треба чітко визначити «відтінок» одночасності процесів.
В англійській мові одночасність дій найчастіше виражається за допомогою дієприкметника або
герундія та вони у більшості випадків займають постпозицію відносно до головного дієслова, наприклад:
I stared at myself, looking for some sign of impending wrinkles in my ivory skin [ , p. 3].
“What time will you be at the house?” Alice continued, changing the subject [ , p.4].
Головна дія в цих випадках виражена дієсловом у Past Indefinite, залежна – у Present Continuous.
His sister Alice was standing by his side, waiting for me, too [ , p.3].
Головна дія виражена дієсловом у Past Continuous, другорядна - у Present Continuous.
Як правило, другорядна дія передається дієприслівником ДВ. У більшості випадків різночасність
реалізується як передування другорядної дії головній [2, с.261]. За відсутністю спеціальних показників
дієприслівник ДВ переміщується у препозицію стосовно до особової форми – порядок предикатів при
цьому відображує реальну послідовність дій. Передування може позначатися морфологічно, за допомогою
префіксів і суфікса –вши, пор.: А попоївши, стала така важка, що я й губу донизу опустила [3, с.329] – у
прикладі видно, що дієприслівник має префікс по- та суфікс – вши, це вказує на передування дії у
конструкції.
Отак розбалакавшись, бджілка стала відважнішою [3, с.328].
Англійська мова не багата на морфологічні засоби , морфологічний критерій вираження різночасності
дій майже відсутній. Але тут важливе місце займає позиція залежного предиката: якщо він передує
головному присудку – то, найчастіше, позначає попередню дію, наприклад:
They were all waiting in the huge white living room; when I walked through the door, they greeted me with a
loud chorus of “Happy birthday, Bella!” while I blushed and looked down [ , p.8].
Билял Зера Адиль-Гареевна
ЗІСТАВНИЙ АНАЛІЗ УТВОРЕННЯ ЧАСОВИХ ВІДНОШЕНЬ ЗАЛЕЖНОГО ТАКСИСУ
232
Trying to be sneaky about it, I pressed my injured arm against his shoulder, so his cool skin would sooth the
burning [ , p.17].
В українській мові інколи трапляються випадки, коли передування передається за допомогою
лексичних засобів, таких слів, як: сперше, спочатку, хвилинку. Наприклад: Хвилинку постоявши, я швидко
повернувся і пішов до табору [3, с.332] – слово «хвилинку» в даному випадку грає темпоральну роль, тобто
видно, скільки саме часу довелося стояти героєві, ніж повернутися та піти.
Залежно від аспектуального характеру головної дії виокремлюються ситуації передування, що
розглядаються нижче.
1. Другорядна цілісна дія передує головному цілісному факту. Значення передування може
поєднуватися з різними смисловими відношеннями між діями, пов’язаними з наслідками передуючої дії.
Іншими словами, ситуації передування конкретизуються залежно від перфектності/неперфектності
дієприслівника ДВ [2, с.262].
У конструкціях з неперфектним дієприслівником ДВ передуюча дія не залишає результату, який
визначає виконання головної дії. Наприклад: Прийшовши до загону, упав на воряку і знов перелічив
теляток, проте білохвостої Горгонки серед них не було [3, с.332]. Тут ми можемо співвіднести
конструкцію з однорідними присудками, пор.: прийшов до загону і упав на воряку і знов перелічив
теляток...
У конструкціях з перфектно-акціональним дієприслівником між другорядною та наступною діями є
конкретний смисловий зв’язок, а саме: суб’єкт у результаті передуючої дії отримує об’єкт або інструмент,
що використовується у подальшому: ... і я, насилу просунувши голову в дірку, виставив її прямо під літнє
гаряче сонце [3, с.308].
2. Другорядна цілісна дія передує головному процесу. У цьому випадку значення передування часто
супроводжується з відношенням одночасності наслідків передуючої дії і головного процеса:
Врешті дід пропхнув мою голову, потім схопив палицю і, перегнувшись через тин, уперещив мене по
спині [3, с.310].
У випадку, коли ми маємо справу з залежним таксисом, одночасність або різночасність дій не може
виражатися синтаксично за допомогою сполучників аж, як – тільки; тільки, а; пока; як, то й. Це
пояснюється тим, що при залежному таксисі не беруть участь складносурядні та складнопідрядні речення,
бо в них предикати не залежать один від одного..
Висновки
1. Аналіз мовного матеріалу показав розповсюдженість відношень одночасності й різночасності, які
можуть зближатися між собою, і це доводить про роль невизначеності, «нестрогості» в мовних значеннях
таксису.
2. У творах українських дитячих письменників зустрічається майже однакова кількість таксисних
ситуацій як із значенням одночасності, так і зі значенням різночасності. В англійській літературі
зустрічається більше відношень одночасності, ніж різночасності. Це пояснюється тим, що герундій,
найчастіше несе у собі семантику одночасності.
3. В українській мові при творенні відношень залежного таксису головне місце займає вид дієслова та
дієприслівника, натомість в англійській при залежному таксисі вид великого значення не має.
4. Також значення має морфологічна сторона явищ, що розгладаються, тобто за допомогою яких
суфіксів та префіксів утворені дієприслівники у складі поліпредикативного комплексу. Саме від цього
аспекту залежить значення таксисної конструкції: ядро комплесу зі значення одночасності або
різночасності.
Джерела та література
1. Автореферат диссертации на соискание ученой степени кандидата филологических наук Ляшенко
Натальи Александровны
2. Бондарко А. В. Вид и время русского глагола. – М.: Просвещение, 1971. 239 с.
3. Теория функциональной грамматики / Под ред. А.В. Бондарко, Т.В. Булыгина, М.А. Шелякина. – Л.:
Наука, 1987. – 343 с.
4. Хрестоматія для дошкільнят 5-7 років. – К.: Школа, 2005 – 540с.
5. Якобсон Р.О. В поисках сущности языка //Семиотика – М., 1983 – С.102 - 117.
6. Маслов Ю.С., К основаниям сопоставительной аспектологии - В кн. Вопросы сопоставительной
аспектологии. – Л., 1978. С. 21-103.
|