Кластеризація розвитку курортно-рекреаційного комплексу регіону

Gespeichert in:

Bibliographische Detailangaben
Datum:	2005
1. Verfasser:	Ґудзь, П.В.
Format:	Artikel
Sprache:	Ukrainian
Veröffentlicht:	Кримський науковий центр НАН України і МОН України 2005
Schriftenreihe:	Культура народов Причерноморья
Schlagworte:	Проблемы материальной культуры – ЭКОНОМИЧЕСКИЕ НАУКИ
Online Zugang:	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/35932
Tags:	Tag hinzufügen Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
Назва журналу:	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Zitieren:	Кластеризація розвитку курортно-рекреаційного комплексу регіону / П.В. Ґудзь // Культура народов Причерноморья. — 2005. — № 64. — С. 46-51. — Бібліогр.: 19 назв. — укр.

Institution

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine

id	irk-123456789-35932
record_format	dspace
spelling	irk-123456789-359322012-07-06T12:08:35Z Кластеризація розвитку курортно-рекреаційного комплексу регіону Ґудзь, П.В. Проблемы материальной культуры – ЭКОНОМИЧЕСКИЕ НАУКИ 2005 Article Кластеризація розвитку курортно-рекреаційного комплексу регіону / П.В. Ґудзь // Культура народов Причерноморья. — 2005. — № 64. — С. 46-51. — Бібліогр.: 19 назв. — укр. 1562-0808 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/35932 uk Культура народов Причерноморья Кримський науковий центр НАН України і МОН України
institution	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection	DSpace DC
language	Ukrainian
topic	Проблемы материальной культуры – ЭКОНОМИЧЕСКИЕ НАУКИ Проблемы материальной культуры – ЭКОНОМИЧЕСКИЕ НАУКИ
spellingShingle	Проблемы материальной культуры – ЭКОНОМИЧЕСКИЕ НАУКИ Проблемы материальной культуры – ЭКОНОМИЧЕСКИЕ НАУКИ Ґудзь, П.В. Кластеризація розвитку курортно-рекреаційного комплексу регіону Культура народов Причерноморья
format	Article
author	Ґудзь, П.В.
author_facet	Ґудзь, П.В.
author_sort	Ґудзь, П.В.
title	Кластеризація розвитку курортно-рекреаційного комплексу регіону
title_short	Кластеризація розвитку курортно-рекреаційного комплексу регіону
title_full	Кластеризація розвитку курортно-рекреаційного комплексу регіону
title_fullStr	Кластеризація розвитку курортно-рекреаційного комплексу регіону
title_full_unstemmed	Кластеризація розвитку курортно-рекреаційного комплексу регіону
title_sort	кластеризація розвитку курортно-рекреаційного комплексу регіону
publisher	Кримський науковий центр НАН України і МОН України
publishDate	2005
topic_facet	Проблемы материальной культуры – ЭКОНОМИЧЕСКИЕ НАУКИ
url	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/35932
citation_txt	Кластеризація розвитку курортно-рекреаційного комплексу регіону / П.В. Ґудзь // Культура народов Причерноморья. — 2005. — № 64. — С. 46-51. — Бібліогр.: 19 назв. — укр.
series	Культура народов Причерноморья
work_keys_str_mv	AT gudzʹpv klasterizacíârozvitkukurortnorekreacíjnogokompleksuregíonu
first_indexed	2025-07-03T17:23:49Z
last_indexed	2025-07-03T17:23:49Z
_version_	1836647374788755456
fulltext	Вязовик С.М. СИСТЕМНАЯ ОЦЕНКА ФИНАНСИРОВАНИЯ ИНВЕСТИЦИЙ В ПТИЦЕВОДЧЕСКИХ ПРЕДПРИЯТИЯХ 46 нялся дифференцированный подход. На основе характеристик с высоким взвешенным рейтингом, в осно- ве которого лежит низкий балл экспертной оценки, проблемы формулировались как наличие существен- ного недостатка или противоречия в инвестиционном процессе в отрасли. Эти проблемы требуют карди- нального решения по существу. По характеристикам, в основе высокого рейтинга которых лежит большая относительная важность, проблема состоит в необходимости мониторинга состояния и поддерживания необходимого уровня в изменяющейся обстановке. Анализ ранжированного перечня проблем в подгруппах позволяет систематизировать их по предмет- ной области, значимости, логической и технологической соподчиненности. Последовательность и взаимо- связь сгруппированных проблем представлена в форме графа II-го порядка (рис. 2). Три проблемы являются определяющими в группе внешних нормативно-правовые факторов, влияю- щих на инвестиционную активность в отрасли. Шесть проблем указывают на внутренние финансовые проблемы предприятий связанные с финансированием инвестиционного процесса. Следующие три про- блемы в своей взаимосвязи составляют внутренние управленческие и организационно-правовые пробле- мы предприятий по осуществлению инвестиционного процесса. Блок внешних экономических проблем содержит также три проблемы и оставшийся пятый блок внутренних экономических и производственных проблем представлен шестью позициями. Таким образом, выявленный ранжированный ряд проблем позволил систематизировать их по пред- метной области, значимости, логической и технологической соподчиненности. Возрождение отрасли и достижения мировых показателей, возможно, достичь только с помощью реа- лизации инвестиционных программ предприятий, посредством осуществления замкнутого цикла произ- водства. Так как данные программы требуют значительных инвестиций, необходимы государственные льготы и гарантии для потенциальных инвесторов и банков. Гарантии государства будут способствовать привле- чению внешних инвестиций и кредитов, которые должны направляться на повышение потенциала форми- рования собственных инвестиционных ресурсов, переоснащения основных средств. Все эти мероприятия должны повысить эффективность птицеводческих хозяйств, что в свою очередь снизит риск неплатеже- способности предприятий и позитивно повлияет на решение инвесторов об инвестировании. Также для обеспечения эффективности инвестиций и гарантий внешним инвесторам целесообразно финансировать не отдельные проекты, а комплексные инвестиционные программы. При этом важно чтобы инвестиционные ресурсы формировались широким кругом инвесторов, включая государство, частные фирмы и банки, в том числе иностранные. Источники и литература 1. Вязовик С. М. Экспертная оценка инвестиционного процесса в птицеводстве АР Крым // Культура на- родов Причерноморья. – 2004. – № 50. – Т. І. – С. 58–61. 2. Вязовик С. М. Експертна оцінка фінансування інвестицій у птахівництво АР Крим // Торгівля і ринок України: Темат. зб. наук. пр. – Випуск 16. – Т. І. – Донецьк: ДонДУЕТ, 2004. – С. 235–241. Ґудзь П.В. КЛАСТЕРИЗАЦІЯ РОЗВИТКУ КУРОРТНО-РЕКРЕАЦІЙНОГО КОМПАЛЕКСУ РЕГІОНУ Вступ. Територіально-виробничі комплекси в умовах директивної економіки вважалися мало не єди- ною організаційною та функціональною формою розвитку регіональної економіки. Входження України в ринковий простір супроводжується урізноманітненням форм та способів управління господарством в ме- жах певних територіально-просторових утворень. Розробка сучасного механізму регулювання курортно- рекреаційної території проходить в умовах посилення системності (комплексності) та вдосконалення най- важливіших блоків курортно-рекреаційної системи: виробничої, маркетингової, інноваційної, що визна- ється провідними російськими вченими [1, с. 650]. У сучасній теорії та практиці ефективне господарське використання курортно-рекреаційної території у складі господарського комплексу регіону пов’язується багатьма дослідниками із створенням та функціо- нуванням курортно-рекреаційних кластерів [2, 3, 4, 5, 6, 7, 8]. Постановка завдання. В Україні напрацьовано досвід практичного впровадження туристичного кла- стеру у м. Кам’янець-Подільський на Хмельниччині [9, с. 52–53], на Закарпатті на регіональному рівні функціонує територіально-побутовий кластер народних промислів, зокрема килимарства, про необхідність розбудови туристичного кластеру заявило міністерство курортів Криму [10, с. 17]. Модель туристичного кластера організаційно побудована із визначенням функціональних структурних одиниць та зон відпові- дальності. У кластерах відбувається поглиблений перехід до вузькоспеціалізованого виробництва, що до- зволяє сегментувати ринок на вузькі сегменти та ніші, уникаючи конкуренції та підвищуючи якість про- дукції, розширюючи асортимент, мінімізуючи маркетингові витрати, випускаючи продукцію з більш ви- соким рівнем доданої вартості та широким асортиментом. Отже, необхідно визначити, яким саме чином можливе досягнення ефективності функціонування курортно-рекреаційних підприємств саме на засадах кластерного підходу. Результати дослідження. За Майклом Портером [11, с. 41], кластери сприяють збільшенню конку- Проблемы материальной культуры – ЭКОНОМИЧЕСКИЕ НАУКИ 47 рентоспроможності підприємств трьома шляхами: 1. Кластери підвищують продуктивність підприємств у тій місцевості, де створено кластер. Ці прогре- сивні зміни відбуваються за рахунок таких чинників: (а) кращого доступу до робочої сили та постачальни- ків; (б) доступу до спеціалізованої інформації; (в) доповнюваності продуктів, які внаслідок цього стають привабливішими для споживачів; (г) доступу до інституцій та суспільних товарів; (д) кращої мотивації ке- рівників, які хочуть здобути повагу місцевих колег. 2. Кластери збільшують темпи інновації і визначають їх напрямок, тому створюють фундамент для майбутнього економічного зростання. Досягнення цього ефекти забезпечують (а) краще бачення та розу- міння ринку; (б) здатність впроваджувати швидкі зміни та достатня гнучкість; (в) нижча ціна експеримен- ту; (г) тиск конкурентів та інших виробників кластеру. 3. Кластери стимулюють створення нових підприємств, а ця обставина сприяє збільшенню та поси- ленню впливу кластеру в регіональній економіці та економіці курортних міст. Ці процеси відбуваються завдяки дії таких факторів: (а) помітнішими є ніші для нових підприємств; (б) наявні необхідна сировина, комплектувальні частини та робоча сила; (в) створення нового бізнесу є частиною позитивного ланцюжка зворотного зв’язку. Кластери формують також нові ролі для уряду. Більш вирішальним вплив кластеру виявляється на рівні мікроекономіки. Кластери мають позитивний вплив не лише на окремі підприємства, а й на економіку регіону та окре- мих ринків загалом. За галузево-видовою структурою кластерні об’єднання охоплюють: компанії готового продукту, чи сервісні компанії; постачальників спеціалізованих факторів виробництва, компонентів, ма- шин, а також сервісних послуг; посередницькі фірми з надання інформаційних, маркетингових, транспор- тних, освітніх тощо послуг; фінансові інститути; фірми в суміжних галузях. Тобто на основі територіаль- ної концентрації спеціалізованих постачальників, основних виробників та споживачів, створюються виро- бничо-продуктові мережі, які є альтернативою галузевому підходу» [7, с. 97]. Функціонування у міській і регіональній економіці кластерів, а не конкуруючих фірм і галузей, дозво- ляє формувати розвинуті економічні осередки, що сприяють розвитку виробництв і галузей шляхом під- вищення продуктивності, стимулювання інновацій, сприянню конкуренції і створенню нових підприємств, що дозволило одному з фахівців вважати, що “поведінка, пропонована кластерною культурою, є наукою виживання регіональної і національної економіки” [12, с. 14]. На думку фундатора сучасної теорії класте- рів, “концепція кластера являє собою новий спосіб бачення національної економіки, економіки штату і мі- ської економіки, а також указує на нові ролі компаній, урядів і інших організацій, що мають намір підви- щити конкурентноздатність” [11, с. 8–9]. Кластери формуються як у галузях, що характеризуються високими технологіями, так і в традиційних галузях, як у виробництві, так і в індустрії надання послуг. Зокрема, певною мірою це відноситься і до розвитку агломерацій курортно-рекреаційного типу. Розвиток кластерів на терені регіональної економіки сприяє реалізації корпоративного підходу до управління територіями, формує інноваційні програми мене- джменту територій, необхідність яких усвідомлюється поки обмеженим колом управлінців регіонального та місцевого рівнів: менеджмент території, в тому числі прикордонних, транскордонних, проблемних те- риторій, рекреаційних цілісних господарських комплексів. Для організації та успішного розвитку подібного кластера необхідні три умови: інтенсивність конку- ренції в місцевих масштабах, загальне середовище для формування нового виду економічної діяльності в даній місцевості, а також ефективність дії формальних і неформальних механізмів, які залежать від мене- джменту, розуміння, волі та бажання учасників кластера. Алгоритм побудови кластера не є складним. Скориставшись підходом М. Портера, визначимо основні етапи організації кластеру курортної рекреації в регіоні: 1. Наявність фірми-лідера рекреації в регіоні чи концентрація подібних фірм-продуцентів на курорт- ній території як ядра кластера. 2. Ідентифікація організацій вертикального розподілу праці - виробничих, збутових, посередницьких, постачальників, які зацікавлені приймати участь у процесі виробництва, розподілу, обміну, збуту курорт- но-рекреаційних послуг. 3. Визначення міжгалузевих підприємств горизонтальної кооперації, які здійснюють виготовлення су- міжних продуктів чи сервісних, консалтингових, інформаційних послуг в курортно-рекреаційному секторі економіки. 4. Організаційно-правове забезпечення, реєстрація кластерного об’єднання, розробка оргструктури управління та побудова оргограми. 5. Узгодження стратегії розвитку кластера з планом розвитку міста, регіональними задачами з ураху- ванням соціальних, екологічних стандартів, та на основі співпраці з місцевими та локальними владами У курортному приморському місті формуються об’єктивні передумови для створення рекреаційного кластеру. Так, у м. Бердянську провідним рекреатором є ЗАТ “Приазовкурорт”, що спеціалізується з на- дання санаторно-курортних послуг, а також понад шістдесят підприємств малого і середнього бізнесу представлені на ринку курортно-рекреаційних послуг., Основними послугами курортного підприємства виступають санаторне лікування, медична реабілітація, профілактика, відпочинок, дозвілля, розваги, супу- тні послуги – інформаційні, побутові, зв’язку тощо. До підприємств, які утворюють другий цикл суб’єктів кластерного утворення, відносяться інституцій- ні заклади та установи переважно інфраструктурного забезпечення потреб рекреантів: послуг проживання – готелі, мотелі, кемпінги, міні-готелі домашніх господарств та підрозділи забез- печення уже їхнього функціонування - ремонтно-будівельні фірми; пральні; комунальні служби; послуг харчування: підприємства харчування різних типів як у межах міст, так і безпосередньо на ку- Ґудзь П.В. КЛАСТЕРИЗАЦІЯ РОЗВИТКУ КУРОРТНО-РЕКРЕАЦІЙНОГО КОМПАЛЕКСУ РЕГІОНУ 48 рортний територій – ресторани, кафе, бари, їдальні; послуг відпочинку та розваг – розважальні послуги на атракціонах на воді, в повітрі і на суші - морсь- кі круїзи і туристичні одноденні маршрути; заклади дозвілля – казино, спортивні заклади, кіно-концертні заклади, театри, цирк; заклади зв’язку та інформації тощо. Досвід організації розваг та відпочинку напрацьований окремими оздоровчими закладами регіону. Менеджмент дозвілля провідних рекреаційних підприємств дозволяє створювати штучні пляжі, “острови Робінзона”, майданчики для екзотичних ігор, наприклад, пейнтболу; спеціально обладнані куточки відпо- чинку з барбекю; розміщувати батути із гіркою та надувні майданчики для водного поло, атракціони типу “куля-капсула”, водяні гірки, наприклад, “Змія” має довжину 123 м та перепад висот у 22 м, а для най- більш сміливих – водяні гірки “Камікадзе”- довжиною 68 м та перепадом висот у 27 м та інші засоби роз- ваг на воді або пов’язані з водою. Серед активних форм відпочинку пропонуються спеціальні катера із площадкою та лебідкою для старту парапланеристів; засвоєння азів віндгляйдера (віндсерфінгу для почат- ківців, на широкій дошці) чи кайтсерфінгу (повітряний змій плюс дошка); мініготель VIP-класу з підігрі- тою водою басейну та природним зимовим садом; тир із спеціальним обладнанням та багато інших сучас- них засобів релаксації [13, с. 52–53]. До інтегрованих у курортний кластер підприємств, що формують третю циклічну систему вертикаль- них взаємозв'язків, відносяться: транспортні фірми забезпечують вигоду часу, поставок; серед транспортних компаній та підприємств до рекреаційного кластеру можуть бути віднесені аеропорт, морський пасажирський порт, мережа заліз- ничного й автобусного сполучення; торгові фірми надають підприємствам-рекреаторам і рекреантам вигоду зручності місця придбання товарів і послуг; посередницькі фірми, що забезпечують даний сектор матеріалами, запасними частинами, іншими ресурсами; дистриб'юторські фірми представляють інтереси санаторно-курортного комплексу мі- ста в інших регіонах і на зовнішніх ринках; посередницькі фірми: маркетингові агентства, які реалізують комплекс послуг із просування курорт- но-рекреаційних послуг на нових, традиційних, міжнародних ринках, надають рекламні послуги; банків- ські та небанківські фінансово-кредитні установи, що забезпечує кредитно-касове обслуговування підпри- ємств. До курортно-рекреаційного кластеру четвертого циклу відносяться підприємства, що забезпечують підприємства-рекреатори сільськогосподарською продукцією, переробні і виробничо-торгівельні підпри- ємства міста і регіону, які виступають постачальниками меблів, інструментів, запасних частин, будівель- них матеріалів; освітні та наукові заклади, що ведуть підготовку та перепідготовку фахівців, організують наукові дослідження тощо. Отже , курортно-рекреаційний кластер виступає асоціативною формою органі- зації виробництва послуг, а курортно-рекреаційна діяльність – основою економічного зростання регіону. З урахуванням стратегії розвитку економіки Північного Приазов'я, визначення місця і ролі господарс- тва міських і сільських поселень важливо вибудувати модель цілісного рекреаційного розвитку регіону. Побудова кластера курортно-рекреаційної економіки повинно стати вихідним етапом планування, органі- зації, регулювання, контролю соціального й економічного розвитку приморських міст. Організаційна мо- дель управління курортно-рекреаційним кластером наведена на рис.1. В практичному плані актуальною проблемою є визначення організаційно-правові форми розвитку кластерного об’єднання. Найбільш ймовірними видаються дві форми – асоціація та громадська організа- ція. Які мають свої позитивні риси та недоліки. Вітчизняний законодавець, визначає асоціацію як госпо- дарське об’єднання, створене з метою постійної координації господарської діяльності підприємств шля- хом централізації однієї чи кількох виробничих та управлінських функцій, організації спільних вироб- ництв [14, ст.120]. Натомість, організаційно-управлінською моделлю кластерного об’єднання має бути Асоціація, що є неприбутковою за своєю суттю, але може вести підприємницьку діяльність з метою забез- печення статутних цілей неприбуткової організації – матеріально-технічного забезпечення, проведення досліджень тощо. Однак, в Україні законодавчо регламентується лише діяльність безприбуткових громадських органі- зацій та органів самоорганізації громадян, які не можуть вести господарської діяльності, яка передбачає отримання прибутку без посилання на цілі використання прибутку. Отримання статусу громадської організації курортно-рекреаційним кластером уповільнить, а то й за- блокує діяльність кластерного утворення, оскільки звужує здатність покривати за власний кошт навіть по- слуги зв’язку. В подібній правовій ямі знаходяться й інші організаційні громадські утворення, які є гро- мадськими безприбутковими організаціями, не є комерційними по суті, але мають вести господарську дія- льність, щоб забезпечувати функціонування організації, наприклад, товариства співвласників багатоквар- тирних будинків. Звісно, до таких організацій мають діяти або податкові пільги, або дозвільне право на проведення господарсько-комерційної діяльності. Ближчим за своєю суттю до організації управління кластером може виступати аналог Асоціації, рег- ламентований російським законодавством. Там Асоціація може мати у власності земельні ділянки, будин- ки, будівлі, споруди, житловий фонд, транспорт, устаткування, інвентар, майно культурно-просвітнього й оздоровчого призначення, кошти, акції, інші цінні папери й інше майно, необхідне для матеріального за- безпечення діяльності. У власності Асоціації можуть також знаходитися установи, видавництва, засоби масової інформації, створювані Асоціації, що формуються за рахунок засобів, відповідно до її статутних цілей. Дозволена підприємницька діяльність, але доходи від підприємницької діяльності Асоціації не мо- жуть перерозподілятися між членами Асоціації і повинні використовуватися тільки для досягнення стату- Проблемы материальной культуры – ЭКОНОМИЧЕСКИЕ НАУКИ 49 тних цілей. Рис. 1. Організаційна схема управління курортно-рекреаційним кластером Подібний варіант Асоціації більше відповідав би статутним завданням громадських організацій і ор- ганізацій кластерних утворень, які не є в чистому вигляді ні господарськими, ні громадськими. Російськи- ми вчені визначають, що створення громадського регіонального рекреаційного об'єднання у формі асоціа- ції є “єдиним механізмом, що дозволяє розробляти і реалізовувати регіональні програми розвитку туризму та рекреації” [15]. По-друге, об’єднуючи учасників кластеру на основі спеціалізації по окремим цільовим сегментам та ринковим нішам, такого роду об’єднання унеможливлює проведення крайньої форми конкуренції – не- добросовісної реклами, торгівельних воєн, впровадження демпінгових цін, інформаційного шпіонажу то- що. Натомість має місце узгодження дій учасників кластера, наприклад, обсягів та асортименту імпор- ту/експорту продукції. Враховуючи те, що в рекреаційному секторі переважають малі підприємства, утворення кластерних структур “дозволяє поєднати конкуренцію та кооперацію, тобто можливість збільшувати обсяги виробни- цтва та збуту, залучати нові фірми в галузь і одночасно координувати дії всіх суб’єктів територіально- галузевого утворення для підвищення загальної конкурентоспроможності в порівнянні з зовнішніми стру- ктурами” [11, с. 251]. Економічні переваги від діяльності кластерного утворення випливають з масштабу закупівель, економії на транспортних і накладних витратах тощо, тобто кластер є системою взаємозалеж- них фірм і організацій, ефективність яких як цілого перевищує просту суму складових частин. По-третє, у координації діяльності, узгодженні взаємних зусиль особливо на зовнішніх ринках вини- кає потреба і вона реалізується в процесі проведення маркетингової політики засобами просування курор- тно-оздоровчих послуг практично усіма суб'єктами кластера. Так, утворюючи представництва курортного міста, бізнес-центри і т.п. в інших регіонах, формуються передумови для агресивної маркетингової полі- Громадська асоціація “Бердянськ курортний” Загальні збори, Голова та Рада асо- ціації Правління Президент Комітет з питань співпраці з органами місцевого самовря- дування. Реалізація стратегічного плану розвитку міста. Розробка концепції розвитку курортно-рекреаційної і ту- ристичної діяльності. Організація співпраці з відділом курортів Бердянського міськвиконкому. Встановлення партнерської культури у відносинах з орга- нами місцевого самоврядування та мешканцями територі- альної громади. Комітет з питань освоєння курортно-рекреаційних терито- рій. Розробка санітарних меж санаторно-курортних та лікувально-оздоровчих закладів. Екологічний захист та моніторинг берегової зони та аквато- рії Азовського моря. Сприяння отриманню територіями статусу курортних. Комітет з питань товарної політики Модифікація та варіація існуючого асортименту товарів та послуг фірм рекреаторів. Розробка та освоєння нових товарів та послуг підприємст- вами кластеру. Підписання угоди з державною туристичною організацією по взаємодії на ринку санаторно-курортних та туристич- них послуг. Сприяння налагодженню виробництва лікарської та кос- метичноі продукції з природних лікувальних ресурсів регіону. Підкомітет товарних закупівель. Комітет з маркетингу Організація представництва фірм рекреаторів кластеру в інших регіонах країни та за кордоном. Розробка іміджевої продукції підприємств кластеру та ку- рортного міста і промоцій на діяльність. Співучасть та організація в проведенні курортно- рекреаційних і туристичних ярмарок. Створення інформаційної бази данних фірм рекреаторів та сприяння розвитку Інтернет ресурсу. Комітет з питань технічної допомоги Підкомітет з питань бізнес-планування. Оцінка інвестиційних потреб та структури регіону. Сприяння в розробці та отриманні міжнародних грантових проектів. Сприяння інноваційному розвитку підприємств кластеру. Сприяння впровадженню стандартів управління якістю ISO 9001:2000 та екологічних стандартів на санаторно-курортні і туристичні послуги. Наглядова Рада Комітет з питань науки та освіти Підкомітет наукових та прикладних досліджень. Розробка та реалізація програм підвищення кваліфікації персоналу. Розробка стандарту кваліфікаційних вимог для працівни- ків курортно-туристичної справи увіх профілів. Проведення презентацій та науково-практичних конфере- нцій на початку та за підсумками сезону. Ґудзь П.В. КЛАСТЕРИЗАЦІЯ РОЗВИТКУ КУРОРТНО-РЕКРЕАЦІЙНОГО КОМПАЛЕКСУ РЕГІОНУ 50 тики з привертання уваги цільових ринків до зазначеного регіону відпочинку і лікування, для продуманої політики позиціювання цих та інших допоміжних послуг на конкурентному ринку країн СНД, визнача- ються конкретні форми і маркетингові засоби для роботи з клієнтами на віддалених споживчих ринках Бє- ларусі, Тюменської Півночі, Красноярського краю та інших регіонів Російської Федерації. Реалізація маркетингової стратегії сприяє створенню додаткових робочих місць в галузях, що обслу- говують курортну сферу і рекреацію: сільгоспвиробництві, місцевій переробній промисловості, внутрімі- ському і міжміському транспорті, громадському харчуванні і торгівлі, сфері побутових послуг і розваг на морі, дотриманні безпеки й охорони правопорядку, народних ремеслах і багато інших. Так, за оцінками корпорації «Оболонь», що працює на ринку харчових продуктів та технологій, на кожне робоче місце, створене на підприємстві, припадає 10 робочих місць суміжників [16, с. 7]. У курортній рекреації синергічний ефект використання інвестицій у робочу силу ще вищий, оскільки сам носій робочої сили та здатностей є капіталом для організації, а сама діяльність є інтегрованою. За да- ними Всесвітньої Туристичної Організації, комплексне обслуговування одного іноземного туриста еквіва- лентне створенню 9 нових робочих місць, вартість яких у декілька разів нижча, ніж в інших галузях, а, за розрахунками швейцарського професора Х.П. Шмідхаузера, кожна тисяча місць у туристичних закладах розміщення утворює в середньому 459 робочих місць у сфері обслуговування (2/3 із них – у готельному господарстві, решта – в інших підприємствах сфери обслуговування) [17, с. 137-153]. Позитивний вплив курортно-рекреаційної діяльності на економіку, науковці визначають через еконо- мічні ефекти: прямий ефект – прибутки від об’єктів I групи: доходи туристичних агентств, готелів, ресторанів, істо- рико-культурних об’єктів та інших підприємств туристичної індустрії, а також доходи магазинів від поку- пок, що здійснюються туристами; непрямий ефект – прибутки від об’єктів II групи: доходи будівельних організацій, банків, постачаль- ників харчів, комунальних служб, отримані ними від реалізації продукції та послуг об’єктам I групи, а та- кож заробітна плата робітників підприємств I групи; індукований ефект – прибутки від об’єктів III групи: доходи інших місцевих резидентів у вигляді за- робітної плати, дивідендів, орендної плати та інших видів платежів, отриманих ними від реалізації проду- кції та послуг об’єктам II групи [18, с.165–177]. По-четверте, створюються конкурентні переваги регіону в порівнянні з іншими територіями. Мене- джер приватного готелю в польських Бескидах приводу конкуренції між міні-готелями висловився так: “Наші туристичні об’єкти не конкурують, а працюють разом, і кожен клієнт для нас бажаний, ми поважа- ємо клієнтів один одного. Не важливо, в який готель вони приїздять, головне – вони їдуть до Польщі...” [19, с.18]. Більш успішний бізнес створює передумови виникнення та розвитку точок економічного зрос- тання і мінімізації інвестором ринкового ризику. Висновки. Таким чином, розвиток ефективно функціонуючих кластерів може розглядатися як пріори- тетна форма розвитку регіональної економіки. Особливість кластерного підходу в управлінні розвитком регіональної економіки полягає в тому, що в умовах кластеризації прискорення отримують не тільки пріо- ритетні виробництва, що стають полюсами зростання у регіоні, а і галузі міського господарства, безпосе- редньо пов'язані з комунальним, транспортним, готельним тощо обслуговуванням відпочиваючих. Джерела та література 1. Гранберг А.Г., Шульберг Б.М. Проблемы развития экономических районов. – В кн.: Путь в ХХ1 век: стратегические проблемы и перспективы российской экономики/ Рук. авт. колл. Д.С.Львов; Отд. Экон.РАН; науч.-ред. совет издательства “Экономика”. – М.:ОАО “Издательство “Экономика”, 1999. (Системные проблемы России). – С.639–704. 2. Ахметжанова С.Б. Управление пищевой промышленностью: пути совершенствования // Регион: эко- номика и социология.- 2002.– № 1. – С. 167–175. 3. Вареник М. Регіональні аспекти малого підприємництва // Урядовий кур’єр. – 2002. – № 182. – 3 жо- втня. 4. Гнатюк Н.В. Кластер сільського туризму і розвиток сільської громади // Туризм у ХХ1 столітті: глоба- льні тенденції і регіональні особливості / Матеріали 11-ї Міжнародної науково-практичної конферен- ції (10-11 жовтня 2001 р.). Редкол.: Цибух В.І.та ін. К.: Знання України, 2002. – С.123–132. 5. Гудзь П.В. Економічні проблеми розвитку курортно-рекреаційних територій.- Донецьк: ІЕПД НАН України, ТОВ “Юго-Восток, Лтд”, 2001. – 270 с. 6. Котлер Ф., Боуэн Дж., Мейкенз Дж. Маркетинг. Гостеприимство и туризм: Учебник для вузов/ Пер. с англ. под ред. Р.Б.Ноздревой. – М.: ЮНИТИ. – 1998. – 787 с. 7. Мингалева Ж., Ткачева С. Кластеры и формирование структури региона // Мировая экономика и меж- дународные отношения. – 2000. – № 5. – С. 95–101. 8. Несторенко О.В. Моделі формування ціни в кластерних утвореннях (на прикладі підприємств сана- торно-курортної сфери).- Автореферат дис. на здобуття наук. ступ. канд. екон. наук. – Харків, 2003. – 20 с. 9. Аналітичні матеріали. Державна політика розвитку туризму в Україні (стан, проблеми, перспективи). – К.: Вид-во Держтурадміністрації України, 2003. – 87 с. 10. Семена Н. По совковости – кластером // Зеркало недели. – 2005. – №20 (548), 28 мая. Проблемы материальной культуры – ЭКОНОМИЧЕСКИЕ НАУКИ 51 11. Портер, Майкл, Э. Конкуренция.:Пер. с англ.: Уч. пос. – М.: Издательский дом “Вильямс”, 2000. – 495 с.: ил.- Парал. тит. англ. 12. Прайс В. Людська поведінка: фактор у прикладній економіці // Перспективні дослідження. – Кластер- на модель регіонального розвитку. – 1999. – № 2. – С.3–16. 13. База відпочинку с. Канівське “Оріяна” // Ваш партнер. – 2000. – № 5–6. – С. 52–53. 14. Господарський кодекс України від 16 січня 2003 р. № 436-1У // Офіційний вісник України. – 2003.– №11. – Ст.462. 15. Емельянов А.В. Механизмы разработки региональной программы развития туризма // www.mstu.edu.ru. 16. Слободян О. Абетка й філософія успіху «Оболоні»// Урядовий кур’єр. – 2000. – № 98. – 1 червня. 17. Гресєва І.М. Сучасна індустрія туризму і її роль в світовій економіці // Туристично-краєзнавчі дослі- дження. Випуск 2. – К.: ЧП “Кармаліта”, 1999.– С.76–82. 18. Ансофф И. Новая корпоративная стратегия. – СПб:Питерком, 1999. – 466 с. 19. Бажал І. Громадою легше і туриста залучити! // Дзеркало тижня. – 2002. – № 41. – 26 жовтня. Ермоленко Г.Г, Геращенко В.Н. МОДЕЛИРОВАНИЕ ДЕЯТЕЛЬНОСТИ АВТОТРАНСПОРТНОЙ КОМПАНИИ В РЕКРЕАЦИОННОМ РЕГИОНЕ В ЦЕЛЯХ ПОВЫШЕНИЯ ЕЕ ФИНАНСОВОЙ УСТОЙЧИВОСТИ Постановка проблемы. Важнейшее условие выхода экономики Украины из кризиса – эффективное функционирование всей транспортной системы страны, основу которой составляет автомобильный транс- порт. Для создания предпосылок экономического роста в государстве автомобильный транспорт как со- ставная производственной инфраструктуры обеспечивает единство основных звеньев разного уровня управления – от отдельных предприятий к регионам. Решение проблем рыночной экономики невозможно без создания новой системы экономических от- ношений субъектов хозяйствования, которые для достижения положительных финансовых результатов работы автотранспортных предприятий (АТП) должны создать условия для развития конкурентоспособ- ности. Таким образом, проблема состоит в том, чтобы финансы как инструмент влияния на производст- венно-хозяйственную деятельность предприятия обеспечивали эффективность его работы и как следствие способствовали прогрессивному развитию субъекта хозяйствования. Методологическая база и практические аспекты функционирования автомобильного транспорта пред- ставлены в работах таких зарубежных ученых: И.Ансоффа, М.Портер, А.Томпсон, Р.Уотерман. Пробле- мами экономики и финансов транспорта занимались и украинские ученые: В.М.Бобровник, Е.А.Чигринец, М.Н.Дяченко, О.Л.Ложачевская, С.М.Тульчинсвая, А.Н. Ярош, Н.К. Роздобудько, Ю.Ф. Кулаева, В.В.Язык, Е.М.Сыч, А.О.Смехов, Ю.М.Цветов, Л.С.Чеснокова, В.Г.Шинкаренко, Д.Л.Товкун, Н.Ф.Скочук, Я.Т.Рыбак. Изучение научных трудов предшественников позволило установить приоритет- ные направления исследований в области транспорта и методическую базу, определить постулаты конку- рентоспособности деятельности автотранспортных предприятий, выделить концепции развития организа- ционных структур управления автотранспортными предприятиями, рассмотреть региональные аспекты развития транспортного комплекса. Проблема повышения эффективности функционирования транспорта доныне решалась различными путями и методами: использовался тарифно-ценовой механизм, совершен- ствовалось качество предоставления транспортных услуг, проводились маркетинговые исследования и ор- ганизационно-методические мероприятия по повышению эффективности пассажирских перевозок, иссле- довались технико-эксплуатационные и экономические показатели деятельности автотранспорта. Однако нерешенной остается проблема моделирования финансовой устойчивости работы автотранс- портной компании в условиях рыночной экономики. До сих пор никем не была изучена специфика пре- доставления услуг автостанционного обслуживания и ее влияние на финансовую устойчивость деятельно- сти предприятия. Актуальность темы. Данная тема является актуальной и представляет собой научную новизну, так как автотранспорт как важный фактор какой-либо инфраструктуры имеет большое значение в сбалансирован- ном развитии и эффективном функционировании экономики. Особое значение приобретает эффективное функционирование автотранспорта в рекреационном регионе, где его деятельность носит сезонный харак- тер, а так же имеет своей особенностью нерегулярность получения доходов, что связано с сезонными из- менениями объемов производства услуг. Финансы являются инструментом влияния на производственно-хозяйственную деятельность предпри- ятия, а так же экономическую устойчивость его работы. Активная функция финансов состоит в том, что они существенным образом влияют на формирование предложения услуг, уровень эффективности исполь- зования трудовых и материальных ресурсов [5]. Изложенное разрешает сделать вывод, что тема статьи яв- ляется актуальной и своевременной, и поэтому мы можем сформулировать ее цель и задачи. Цель статьи. Целью статьи является моделирование деятельности автотранспортной компании ОАО «АК «Крымавтотранс»», осуществляющей производство услуг автостанционного обслуживания в рекреа- ционном регионе, для повышения финансовой устойчивости ее работы. Задачи статьи. Достижению цели способствовало решение следующих задач: - выявление особенностей деятельности ОАО АК «Крымавтотранс»; http://www.mstu.edu.ru

Кластеризація розвитку курортно-рекреаційного комплексу регіону

Institution

Ähnliche Einträge