Агрокліматичне районування України за тепловими ресурсами дня та ночі з урахуванням мезо- і мікроклімату

Проведено розрахунки показників теплових ресурсів з урахуванням добової ритміки температур: дат переходу денних, середньодобових і нічних температур через 10 ?С, тривалості періодів та сум денних, середньодобових і нічних температур повітря за ці періоди, різниці між сумами денних і середньодобових...

Ausführliche Beschreibung

Gespeichert in:

Bibliographische Detailangaben
Datum:	2005
1. Verfasser:	Ляшенко, Г.В.
Format:	Artikel
Sprache:	Ukrainian
Veröffentlicht:	Кримський науковий центр НАН України і МОН України 2005
Schriftenreihe:	Культура народов Причерноморья
Schlagworte:	Проблемы материальной культуры – ГЕОГРАФИЧЕСКИЕ НАУКИ
Online Zugang:	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/35947
Tags:	Tag hinzufügen Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
Назва журналу:	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Zitieren:	Агрокліматичне районування України за тепловими ресурсами дня та ночі з урахуванням мезо- і мікроклімату / Г.В. Ляшенко // Культура народов Причерноморья. — 2005. — № 65. — С. 16-21. — Бібліогр.: 13 назв. — укр.

Institution

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine

id	irk-123456789-35947
record_format	dspace
spelling	irk-123456789-359472012-07-06T12:08:58Z Агрокліматичне районування України за тепловими ресурсами дня та ночі з урахуванням мезо- і мікроклімату Ляшенко, Г.В. Проблемы материальной культуры – ГЕОГРАФИЧЕСКИЕ НАУКИ Проведено розрахунки показників теплових ресурсів з урахуванням добової ритміки температур: дат переходу денних, середньодобових і нічних температур через 10 ?С, тривалості періодів та сум денних, середньодобових і нічних температур повітря за ці періоди, різниці між сумами денних і середньодобових та нічних і середньодобових температур. Виконано агрокліматичне районування території України за тепловими ресурсами дня та ночі. На підставі генералізованої карти глибини розчленування рельєфу визначено мезо- і мікрокліматична мінливість теплових ресурсів в межах виділених макрорайонів. Проведены расчеты показателей тепловых ресурсов с учетом суточной ритмики температур: дат перехода дневных, среднесуточных и ночных температур через 10 ?С, продолжительности периодов и сумм дневных, среднесуточных и ночных температур за эти периоды, разности между суммами дневных и среднесуточных и суммами ночных и среднесуточных температур. Выполнено агроклиматическое районирование территории Украины по тепловым ресурсам дня и ночи. На основе генерализованной карты глубины розчленения рельефа определена мезо- и микроклиматическая изменчивость тепловых ресурсов в пределах выделенных макрорайонов. Agriclimate division of Ukraine into districts on frost danger condition was made. On the base of a generalized map of the depth of a vertical partition of the relief, which determines microclimate distinction of frost danger forming mechanism, was determined five mesodistricts. Special calculation of meso- and microclimate variability of frost danger indices in the borders of determined agriclimate districts were carried out. 2005 Article Агрокліматичне районування України за тепловими ресурсами дня та ночі з урахуванням мезо- і мікроклімату / Г.В. Ляшенко // Культура народов Причерноморья. — 2005. — № 65. — С. 16-21. — Бібліогр.: 13 назв. — укр. 1562-0808 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/35947 uk Культура народов Причерноморья Кримський науковий центр НАН України і МОН України
institution	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection	DSpace DC
language	Ukrainian
topic	Проблемы материальной культуры – ГЕОГРАФИЧЕСКИЕ НАУКИ Проблемы материальной культуры – ГЕОГРАФИЧЕСКИЕ НАУКИ
spellingShingle	Проблемы материальной культуры – ГЕОГРАФИЧЕСКИЕ НАУКИ Проблемы материальной культуры – ГЕОГРАФИЧЕСКИЕ НАУКИ Ляшенко, Г.В. Агрокліматичне районування України за тепловими ресурсами дня та ночі з урахуванням мезо- і мікроклімату Культура народов Причерноморья
description	Проведено розрахунки показників теплових ресурсів з урахуванням добової ритміки температур: дат переходу денних, середньодобових і нічних температур через 10 ?С, тривалості періодів та сум денних, середньодобових і нічних температур повітря за ці періоди, різниці між сумами денних і середньодобових та нічних і середньодобових температур. Виконано агрокліматичне районування території України за тепловими ресурсами дня та ночі. На підставі генералізованої карти глибини розчленування рельєфу визначено мезо- і мікрокліматична мінливість теплових ресурсів в межах виділених макрорайонів.
format	Article
author	Ляшенко, Г.В.
author_facet	Ляшенко, Г.В.
author_sort	Ляшенко, Г.В.
title	Агрокліматичне районування України за тепловими ресурсами дня та ночі з урахуванням мезо- і мікроклімату
title_short	Агрокліматичне районування України за тепловими ресурсами дня та ночі з урахуванням мезо- і мікроклімату
title_full	Агрокліматичне районування України за тепловими ресурсами дня та ночі з урахуванням мезо- і мікроклімату
title_fullStr	Агрокліматичне районування України за тепловими ресурсами дня та ночі з урахуванням мезо- і мікроклімату
title_full_unstemmed	Агрокліматичне районування України за тепловими ресурсами дня та ночі з урахуванням мезо- і мікроклімату
title_sort	агрокліматичне районування україни за тепловими ресурсами дня та ночі з урахуванням мезо- і мікроклімату
publisher	Кримський науковий центр НАН України і МОН України
publishDate	2005
topic_facet	Проблемы материальной культуры – ГЕОГРАФИЧЕСКИЕ НАУКИ
url	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/35947
citation_txt	Агрокліматичне районування України за тепловими ресурсами дня та ночі з урахуванням мезо- і мікроклімату / Г.В. Ляшенко // Культура народов Причерноморья. — 2005. — № 65. — С. 16-21. — Бібліогр.: 13 назв. — укр.
series	Культура народов Причерноморья
work_keys_str_mv	AT lâšenkogv agroklímatičnerajonuvannâukraínizateplovimiresursamidnâtanočízurahuvannâmmezoímíkroklímatu
first_indexed	2025-07-03T17:24:42Z
last_indexed	2025-07-03T17:24:42Z
_version_	1836647430827802624
fulltext	Амеличев Г.Н., Вахрушева. Л. П., Вахрушев Б.А. ЗАПОВЕДНОЕ УРОЧИЩЕ «РОЩА ФИСТАШКИ ТУПОЛИСТНОЙ» КАК ЭЛЕМЕНТ ЛАДШАФТНОЙ И ПРИРОДООХРАННОЙ СТРУКТУРЫ КРЫМСКОГО ЮЖНОБЕРЕЖЬЯ 16 по организации действительных мер охраны. Доминант охраняемого объекта – Pistacia mutica – занесен в Красную книгу Украины [13]. Сообщества, образуемые охраняемым видом, отмечены как природоохранные объекты Зеленой книги Украины. В приведенном списке характерных растений для травяно-кустарникового яруса этой рощи отмечены виды, занесенные в Красную книгу Украины и виды, охраняемые Европейским красным списком. В условиях чрезвычайно высокого рекреационного пресса на урочище мало вероятным будет сохранение этого уникального природного объекта, если не будут на практике осуществляться меры охраны, изложенные в природоохранных документах Украины. На наш взгляд, охрана фисташки туполистной организована недостаточно эффективно, несмотря на наличие у этого вида разнообразных полезных признаков и качеств, численность его популяции, эффективность семенного возобновления, возрастная структура популяций неизвестны [13]. Учитывая, что фисташка туполистная может произрастать в местообитаниях экстремальных для других аборигенных видов и с точки зрения недостатка влаги, и с точки зрения высоких летних температур, следует произвести тщательную инвентаризацию всех сохранившихся даже небольших фрагментов, в которых доминирует или произрастает данных вид и включить их в сеть заповедных объектов в качестве микроурочищ. В частности, при вынесении границ в натуру настоящего объекта – «Рощи фисташки туполистной» нами был обнаружен участок дубово-фисташкового редколесья по периферии лагеря МЭИ, на склоне южной экспозиции, находящийся примерно в 2 км к западу от данной рощи. Этот участок мог бы стать еще одним локалитетом сбережения ценного вида и природного дубово- фисташкового фитоценоза, также отнесенного в охраняемые сообщества редколесий. Выполнение этих рекомендаций позволит сохранить уникальный ботанический раритет некогда широко распространенных лесов из фисташки туполистной Крымского южнобережья. Источники и литература 1. Важов В.И. Целебный климат. – Симферополь: Таврия, 1983. – 90 с. 2. Згуровская Л.Н. Рассказы о деревьях Крыма. – Симферополь: Таврия, 1984. – 224 с. 3. Логвиненко Н.В. и др. Литология и генезис таврической формации Крыма. – Харьков, 1961. – 325 с. 4. Муратов М.В. Краткий очерк геологического строения Крымского полуострова. – М.: Госгеолтехиздат, 1960. – 220 с. 5. Пчелинцев В.Ф. Геологический очерк Южного берега Крыма // Оползневые явления на Южном берегу Крыма: Сб. ополз. станции. – 1936. – № 3. – 364 с. 6. Ресурсы поверхностных вод СССР. Т.6, вып. 4. Крым. – Л.: Гидрометеоиздат, 1966. – 344 с. 7. Білик Г.У. Ткаченко В.С. Геоботанічне районування Української РСР. – К.: Наукова думка, 1977. – 301 с. 8. Adamovit L. Vegetations verhaltnisse der Balkankander. – Leinzig: Verlag vin Welhelm Engelmann, 1920. – 587 s. 9. Дидух Я.П. Растительный покров Горного Крыма. – К.: Наукова думка, 1992. – 252 с. 10. Вульф Е.В. Семейство Anacardiaceae //Флора Крыма. – М.: Л.: ОГИЗ. – Сельхозиздат. 1947. 11. Рубцов Н.И. Растительный мир Крыма. – Симферополь: Таврия, 1978. – 128 с. 12. Станков С.С. Скипидарное дерево - Pistacia mutica в Крыму // Записки Никит. Бот. сада. – 1925. – Вып. 8. – С. 63-79. 13. Червона книга України. – К.: Українська енциклопедія. – 1996. – 603 с. Ляшенко Г.В. АГРОКЛІМАТИЧНЕ РАЙОНУВАННЯ УКРАЇИ ЗА ТЕПЛОВИМИ РЕСУРСАМИ ДНЯ ТА НОЧІ З УРАХУВАННЯМ МЕЗО- І МІКРОКЛІМАТУ Постановка проблеми і зв’язок з важливими науковими і практичними завданнями. Одною із важли- вих задач, яка направлена на підвищення обслуговування сільськогосподарського виробництва є розвиток методів регіональної оцінки агрокліматичних ресурсів та їх різномасштабного районування. Подальша де- талізація агрокліматичної інформації як підстави крупномасштабного агрокліматичного районування те- риторій здійснюється шляхом уточнення існуючих і розробки нових показників, чутливих до неоднорід- ностей підстильної поверхні. Актуальність досліджень в цьому напрямку очевидна, так як їх результати є необхідною основою оптимізації розміщення однорічних і багаторічних культур, а також програм розвит- ку галузей сільськогосподарського виробництва в межах адміністративної області, району, окремого гос- подарства. Аналіз досліджень і публікацій по даній проблемі. Вперше на важливість роздільної оцінки термічно- го режиму дня та ночі ще в XIX віці звернув увагу видатний кліматолог Веселовський К.С. Домінуючий вплив добових кліматичних ритмів на періодику фотосинтезу, біохімічних і біофізичних процесів та добо- ву термоперіодичность у регулюванні росту багатьох сільськогосподарських культур була доведена фун- даментальними дослідженнями М..А. Агаджаняна, Ф. Вента, О.В.Заленського, А.А.Малишева, Т.В.Олейнікової та інших. Найбільш детальні дослідження теплових ресурсів з урахуванням добової ритміки виконанні Проблемы материальной культуры – ГЕОГРАФИЧЕСКИЕ НАУКИ 17 З.А.Міщенко. Нею, на прикладі території минулого СРСР, були запропоновані і реалізовані методики оці- нки теплових ресурсів, мілко-, середньо- та крупномасштабного районування і картографування теплових ресурсів у повітрі й діяльному шары [8–10]. Пізніше нею за тепловими ресурсами дня та ночі проведено агрокліматичне районування території Східної Європи [2]. Для території України дослідження теплових ресурсів з урахуванням добової ритміки температур проводилися М.І.Щербань [13]. Ним в 70-і роки ми- нулого сторіччя були складені схематичні карти розподілу ∑Тд, ∑Тн за теплий період в дрібному масшта- бі. Але результати дослідження не були пов’язані ні з теплозабезпеченостю сільськогосподарських куль- тур, ні з їх продуктивністю. В останні роки автором виконано ряд розробок по уточненню схем агро- та мікрокліматичної мінливості теплових ресурсів дня і ночі на території України [5–7]. Обговорення проблеми і аналіз результатів дослідження. Усі процеси життєдіяльності рослин визна- чається дією двох основних механізмів: фотоперіодизму і термоперіодизму. В природі ці механізми пов’язані один з одним і визначають темпи росту і розвитку, врожайність та хімічний склад рослин. Тра- диційні ж показники термічного режиму та теплових ресурсів (середньодобова температура і її сума) не мають властивості відбивати вплив добової ритміки. Тому в середині XX-го століття для оцінки теплових ресурсів було запропоновано використовувати такі показники як середня денна та середня нічна темпера- тура повітря (Тд, Тн), різниця цих температур (Тд – Тн ), їх суми ( ∑Тд, ∑Тн ); тривалість теплого періоду, яку визначають за датами переходу Тд, Тн через 5, 10, 15 ºС навесні та восени ( Nд, Nн ); добова амплітуда температури повітря і її сума ( Ат, ∑Ат ); денна температура діяльної поверхні (Тдw – Тд) і її сума ( ∑Тдw ). Перевага цих показників над традиційними полягає в тому, що в них враховується динаміка дня та ночі. Вони біологічно більш вірно відбивають зв’язок між темпами розвитку рослин та продуктивністю і термі- чними умовами. Крім того, вони відрізняються високою чутливістю до мікроклімату та ступеню контине- нтальності клімату і тому за їх допомогою можна виконати детальну оцінку ресурсів тепла на обмеженій території із складним рельєфом, значною пістрявістю ґрунтів і різноманітністю рослинних спільнот. У відомих довідниках по клімату та агрокліматичним ресурсам, агрокліматичних атласах [11, 3, 12 ] відсутні дані місячних значень денних та нічних температур (Тд, Тн). Стосовно території України за допо- могою розробленого З.А. Міщенко опосередкованого методу розрахунку нами по матеріалам спостере- жень мережі гідрометеорологічних станцій України (для 242 метеорологічних станцій і постів), після типі- зації метеостанцій і постів за їх місцеположенням - рівне місце, вододіл, широка або вузька долина, верх- ня, середня або нижня частина крутого чи пологого схилу, були виділені метеостанції і пости, які розта- шовані на рівнинних землях, в широких долинах або в середній частині пологих (крутістю до 5º) схилів, за даними яких уточнено регресивні рівняння розрахунку ∑Тд, ∑Тн, Nд, Nн та статистичні параметри до них. На підставі отриманих масових даних виконано агрокліматичне районування території України за тепло- вими ресурсами дня та ночі. За тепловими ресурсам дня на території України виділено дев’ять макрорайонів (рис. 1а, табл. 1а). В першому макрорайоні значення сум денних температур менше 2600 0С і характеризують території, які межують зі Східними Українськими Карпатами . Суми середніх добових температур в цьому макрора- йоні нижче 2200 0С. На півночі України, в Поліссі, ці суми становлять 2600–2800 0С за сум середніх добо- вих температур 2200–2400 0С, а на півдні України – підвищуються до 3800–4000 температур спостеріга- ються на південному узбережжі Криму (9 макрорайон) і складають більше 4000 0С. Різниця в датах пере- ходу денних температур повітря через 10 0С в виділених макрорайонах як весною, так і восени досягає 35 днів – від 1–5 травня в першому макрорайоні до 5 квітня – в дев’ятому і відповідно 25-30 вересня в пер- шому макрорайоні і 31 жовтня – в дев’ятому. Вказані дати спостерігаються на 10-25 днів весною раніше, а восени пізніше, ніж аналогічні дати переходу середньодобових температур. Тривалість періоду з денни- ми температурами вище 10 0С становить від 160 днів і менше в першому макрорайоні до 195 – 205 днів і більше – в дев’ятому. Тривалість періоду з середніми добовими температурами вище 10 0С на території України відповідно по вказаним макрорайонам складає 150 і 195 днів. За сумами нічних температур вище 10 0С виділено сім макрорайонів (рис. 1б, табл. 1б). Сума нічних температур повітря вище 10 0С в першому макрорайоні складає менше 1600 0С, а в 7 макрорайоні, що охо- плює південне узбережжя Криму, ці температури перевищують 2600 0С. В середньому для території Укра- їни суми нічних температур відрізняються від сум середніх добових температур на 500–600 0С, проте мо- жливі відхилення, які досягають більше 1000 0С (перший, четвертий та сьомий макрорайони). Дати пере- ходу нічної температури повітря через 10 0С весною в першому макрорайоні спостерігаються навіть після 15 травня, восени – до 15 вересня. В сьомому макрорайоні перехід нічних температур відмічається весною до 10 квітня і після 31 жовтня – восени. Означені дати в середньому по території України спостерігаються на 15-35 днів весною пізніше, а восени раніше, ніж дати середніх добових температур повітря. Тривалість періоду з нічними температурами повітря вище 10 0С змінюється від 130 днів і менше на півночі країни і в Прикарпатських районах до 155 днів і більше на південному узбережжі Криму, що на 20–40 днів менше, ніж тривалість цього ж періоду з середньодобовими температурами. Така значна різниця теплових ресурсів території України за традиційними показниками і показника- ми, які враховують добову динаміку температур при додаткових агрокліматичних розрахунках може дати пояснення просторової мінливості, як темпів розвитку сільськогосподарських культур так і формування їх продуктивності. Ляшенко Г.В. АГРОКЛІМАТИЧНЕ РАЙОНУВАННЯ УКРАЇИ ЗА ТЕПЛОВИМИ РЕСУРСАМИ ДНЯ ТА НОЧІ З УРАХУВАННЯМ МЕЗО -І МІКРОКЛІМАТУ 18 а) б) Рис. 1. Агрокліматичне районування теплових ресурсів дня (а) та ночі (б) на Україні. Макрора- йони 1 – 9 і 1–7 (див. легенду до карти в табл. 1а і 1б) Таблиця 1. Агрокліматичне районування теплових ресурсів дня (а) та ночі (б) на Україні а) Макрорайон ∑Тд, ºС Nд, дні ∑Тс, ºС (∑Тд -∑Тс), ºС 1 <2600 <160 <2200 700-800 2 2600-2800 160 - 165 2200-2400 600-700 3 2800-3000 165 - 170 2400-2600 500-650 4 3000-3200 170 -180 2600-2800 450-600 5 3200-3400 175 - 185 2800-3000 400-550 6 3400-3600 180 -190 3000-3200 400-550 7 3600-3800 185 - 195 3200-3400 350-500 8 3800-4000 195 - 205 3400-3600 350-450 9 Вище 4000 Більше 205 Вище 3600 300-400 б) Макрорайон ∑Тн, ºС Nн, дні ∑Тс, ºС (∑Тн -∑Тс), ºС 1 <1600 <130 <2200 -850, -1100 2 1600-1800 130 -135 2200-2500 -600, -950 3 1800-2000 135 - 140 2400-2700 -550, -900 4 2000-2200 140 -145 2600-2900 -550, -850 5 2200-2400 145 - 150 2900-3200 -500, -800 6 2400-2600 150 - 155 3200-3500 -450, -750 7 2600 та вище 155 та більше 3500 та вище -900, -1200 Проблемы материальной культуры – ГЕОГРАФИЧЕСКИЕ НАУКИ 19 Представлені схеми агрокліматичного районування з подальшим визначенням теплозабезпеченості сільськогосподарських культур придатні для умов відкритого рівного місця, тобто для рівнинних земель. Але на території України значні площі сільськогосподарських угідь займає пагорбкуватий, горбистий та низькогірський рельєфи, який обумовлює значну мінливість сум денних та нічних температур повітря. Внаслідок узагальнення матеріалів мікрокліматичних спостережень, що проводилися в різних регіонах СНД, було визначено механізм формування значних термічних різниць вдень та вночі в різних формах пагорбкуватого, горбистого та гірського рельєфу [9-10]. Він пов’язаний з особливостями притоку сонячної радіації в пересіченій місцевості, своєрідним повітряним обміном, умовами підтоку та стоку холодного повітря вночі, а також площею повітрязбору. В гірському рельєфі окрім вказаних вище факторів чітко виявляється вплив абсолютної висоти над рівнем моря. В денні години найбільш теплими виявляються дена долин та підвітряні південно-східні, південні та південно-західні схили, а найбільш холодними - відкриті вершини, вододільні плато та верхні частини крутих завітрених схилів. В нічні години найбільш теплими виявляються вершини горбів та вододільні плато й верхні частини схилів, а найбільш холодними - дена долин, підніжжя схилів та улоговини. Внаслідок цього, денне нагрівання повітря та його нічне охолоджування є мінімальним для випуклих форм рельєфу і максимальними - для угнутих. На підставі детального аналізу отриманих розрахункових даних теплових ресурсів та генералізованої геоморфологічної карти вертикального розчленування території України в масштабі 1: 2500000 [4] уточнено розроблену З.А.Міщенко [9] універсальну розрахункову схему мезо- та мікрокліматичної мінливості показників теплового режиму дня та ночі (Тд, Тн, ∑Тд, ∑Тн, Ат) в горбистому та гірському рельєфі для території СНД в залежності від базисів ерозії ( ∆ Нм) та ступеню континентальності клімату для різних типів рельєфу і місцеположень стосовно до України (табл. 2). Для виділених макрорайонів визначено домінуючі типи рельєфу, для яких виконані розрахунки сум денних та нічних температур повітря для основних місцеположень: вододільних плато, верховин, верхніх, середніх та нижніх частин схилів, ден долин і улоговин (табл. 3а і 3б). Виявлено, що мікрокліматична мінливість сум денних та сум нічних температур повітря зростає у 1,5 -2,0 рази в залежності від ступеню континентальності клімату та в 3–4 рази – від базису ерозії (вертикального розчленування рельєфу) в напрямку з північного заходу на південь та південний схід. Ці різниці параметрів ( ∆ ∑Тд', ∆ ∑Тн') на більшій частині України навіть перевищують зональну мінливість ∑Тд, та ∑Тн. Треба відзначити, що мікрокліматична різниця сум нічних температур повітря в 1,5 – 2 рази більше ніж аналогічна різниця сум денних температур повітря. В горбистому та гірському рельєфі при переважаючих різницях висот місцевості ∆ Н ≈ 50–150 м, ∆ Н ≈200-500 та ∆ Н > 500 м відкриті верховини, вододільні плато, а також верхні частини схилів вдень за рахунок посилення вітрового потоку та турбулентного перемішування повітряних мас можуть бути на 50–100 0С та до 150–200 0С холодніші, а замкнені вузькі долини та улоговини з погіршеним повітряобміном – на 100–150 0С та 250–350 0С тепліші відкритого рівного місця. Вночі співвідношення ресурсів тепла за елементами рельєфу змінюється на зворотне. Саме верховина та верхні частини схилів виявляються на 100-200 0С та до 250–350 0С теплішими, а вузькі замкнені долини та улоговини на 100–200 0С і до 300–350 0С холоднішими відкритого рівного місця. Діапазон мікрокліматичної різниці ресурсів тепла ( ∆ ∑Тд', ∆ ∑Тн') за формами рельєфу складає вдень 100–200 0С і до 350–450 0С, а вночі – від 200– 350 0С до 600–700 0С. Максимальна різниця між сумами денних і нічних температур спостерігається на увігнутих формах рельєфу (денна долин, улоговини), а найменша – на випуклих формах (вододільне плато, верховина). При цьому, спостерігається зростання діапазону мікрокліматичної мінливості сум денних і нічних температур із збільшенням глибини вертикального розчленування рельєфу (Рис. 2). Так, наприклад, різниця сум денних і нічних температур для двох типів рельєфу – пагорбкуватого і горбистого – на верхній частині схилів складає 800 і 400 0С, а в нижній частині схилів і на денах долин – 1600 і 2200 0С. Висновки і перспективи подальших досліджень. Виконано оцінку і агро кліматичне районування теплових ресурсів дня та ночі за період з температурами (Тд, Тн) вище 10 0С. В межах кожного із виділених макрорайонів дана кількісна оцінка їх мезо- і мікрокліматичній мінливості в залежності від базисів ерозії ( ∆ Hм) та визначено теплові ресурси для різних місцеположень. Отримані результати дозволяють виконати детальну оцінку умов тепло забезпеченості будь-яких сільськогосподарських культур. Таблиця 2. Мезо- та мікрокліматична мінливість теплових ресурсів дня та ночі ( ∆ ∑Тд, ∆ ∑Тн ,0С ) у пагорбкуватому, горбистому та гірському рельєфі Ураїни Мікрорельєф № п/п Мезорайони по базисам ерозії ( ∆ Н м) та нахилам місцевості Пара- метри Верхови- на, верхня частина схилу Середина схилу Широка доли- на, підошва схилу Замкне- на доли- на, уло- говина Верховина- улоговина 1 Пагорбкуватий рельєф, ( ∆ Н ≤ 50 м, крутість схилів 3-60С ) ∆∑д. ∆∑Тн -50, 100 ≤ ±50 >50 >50 -100 50 -100 100-150 200-300 2 Пагорбкуватий рельєф ( ∆ Н 50 –100 м, кру- тість схилів 6-80С ) ∆∑Тд ∆∑Тн -100 150 50 50-100 50-100 -100,-150 50-100 -100,- 150 150-200 250-350 Ляшенко Г.В. АГРОКЛІМАТИЧНЕ РАЙОНУВАННЯ УКРАЇИ ЗА ТЕПЛОВИМИ РЕСУРСАМИ ДНЯ ТА НОЧІ З УРАХУВАННЯМ МЕЗО -І МІКРОКЛІМАТУ 20 3 Горбистий рельєф (∆Н 100-150 м, крутість схилів 8-120) ∆∑Тд, ∆∑Тн ≥ -100 150-200 >±50 50-100 50-100 -100,-150 100-150 -150,- 200 200-250 300-400 4 Низько гірський рель- єф (∆Н ≈ 150-200 м, крутість схилів 12 – 160). ∆∑Тд ∆∑Тн -100,-150 200-250 ±50, ±100 100-150 100-150 -150,-200 >150 -200,- 250 250-300 400-500 5 Середньо гірський ре- льєф (∆Н ≈ 200 –500 м, крутість схилів 16 –200). ∆∑Тд ∆∑Тн ≥ -150 250-300 ±100,±150 150-200 ≥150 -200,-250 150,-200 -250,- 300 300-350 500-600 6 Гори Східних Карпат і Криму (∆Н > 500 м, крутість схилів 20 – 300) ∆∑Тд ∆∑Тн -150,-200 300-350 ≥±150 ≥200 150-200 -250,-300 200-250 -300,- 350 350-450 600-700 Примітка: Знак ″плюс″ означає збільшення, знак ″мінус″ - зменшення ∑Тд , ∑Тн у порівнянні з відкритим рівним місцем у горбистому рельєфі або зі схилом в гірському рельєфі. Таблиця 3. Мікрокліматична оцінка теплових ресурсів дня (а) та ночі (б) в Україні а) Сума денних температур (∑Тд), ºС Номер мак- ро- району Відносне пере- вищення висот, м Рівне міс- це Вершина схилу Середина схилу Низ схилу Дно долини < 150 < 2450 2500-2700 2700-2750 < 2750 150-200 < 2450 2450-2750 - / - 2750-2800 1 200-500 <2600 <2400 - / - 2750-2800 2800-2850 < 50 2550-2750 2650-2850 2650-2850 2650-2850 50-100 2500-2700 - / - 2700-2900 2700-2900 100-150 - / - - / - - / - 2750-2950 150-200 2450-2650 2500-2900 2750-2850 - / - 2 200-500 2600-2800 - / - 2450-2950 - / - 2800-3000 < 50 2750-2950 2850-3050 2850-3050 2850-3050 50-100 2700-2900 - / - 2900-3100 2900-3100 3 100-150 2800-3000 - / - - / - - / - 2950-3150 < 50 2950-3150 3050-3250 3050-3250 3050-3250 4 50-100 3000-3200 2900-3100 - / - 3100-3300 3100-3300 <50 3150-3350 3250-3450 3250-3450 3250-3450 5 50-100 3200-3400 3100-3300 - / - 3300-3500 3300-3500 <50 3350-3550 3450-3600 3450-3650 3450-3650 6 50-100 3400-3600 3300-3500 - / - 3500-3700 3500-3700 <50 3550-3750 3550-3850 3650-3850 3650-3850 50-100 3500-3700 - / - 3700-3900 3700-3900 7 100-150 3600-3800 - / - - / - - / - 3750-3950 150-200 3650-3850 3700-4100 3950-4150 3950-4150 8 200-500 3800-4000 - / - 3650-4150 - / - 4000-4200 9 <50 >4000 >3950 3950-4050 >4050 >4050 б) Сума нічних температур ( ∑Тн,), ºС Номер мак- ро- района Відносне пере- вищення висот, м Рівне міс- це Вершина схилу Середина схилу Низ схилу Дно долини < 50 < 1900 <1850 <1700 <1700 1 50-100 <1800 < 1950 <1900 <1650 <1650 < 50 1900-2100 1850-1950 1700-1900 1700-1900 50-100 1950-2150 1900-2100 1650-1850 1650-1850 100-150 2000-2200 - / - - / - 1600-1800 150-200 2050-2250 1950-2150 1600-1800 1550-1750 200-500 2100-2300 2000-2200 1550-1750 1500-1700 2 >500 1800-2000 2150-2350 - / - 1500-1700 1450-1650 < 50 2100-2300 2050-2250 1900-2100 1900-2100 50-100 2150-2350 2100-2300 1850-2050 1850-2050 100-150 2200-2400 - / - - / - 1800-2000 150-200 2250-2400 2150-2350 1800-2000 1750-1950 200-500 2300-2500 2200-2400 1750-1950 1700-1900 3 >500 2000-2200 2350-2500 - / - 1700-1900 1650-1850 < 50 2300-2500 2250-2450 2100-2300 2100-2300 4 50-100 2200-2400 2350-2550 2300-2500 2050-2250 2050-2250 Проблемы материальной культуры – ГЕОГРАФИЧЕСКИЕ НАУКИ 21 100-150 2400-2600 - / - - / - 2000-2200 150-200 2450-2650 2350-2550 2000-2200 1950-2150 200-500 2500-2700 2400-2600 1950-2150 1900-2100 <50 2500-2700 2450-2650 2300-2500 2300-2500 5 50-100 2400-2600 2550-2750 2500-2700 2250-2450 2250-2450 <50 2700-2800 2650-2850 2500-2700 2500-2700 50-100 2800-3000 2700-2900 2450-2650 2400-2600 100-150 2850-3050 2750-2950 2400-2600 2350-2550 150-200 2900-3100 2800-3000 2350-2550 2300-2500 6 200-500 2600-2800 2950-3150 - / - 2300-2500 2250-2450 7 <50 >2800 >2900 >2850 >2700 >2700 ΣТд, ΣТн, 0С Рис. 2. Мікрокліматична мінливість показників теплових ресурсів в Україні. Ряд 1 – ΣТд , ряд 2 – ΣТн; 1– 4 – пагорбкуватий тип рельєфу, 5 – 8 горбистий тип рельєфу; 1, 5 – верхня частина схилу, 2, 6 – середня частина схилу, 3, 7 – нижня частина схилу, 4, 8 – денна долин. Джерела та література 1. Агроклиматический атлас Украинской СССР. / Под ред. С.А. Сапожниковой. – К.: Урожай, 1964. – 36 с. 2. Агроклиматическое районирование пяти основных сельскохозяйственных культур на территории социалистических стран Европы. – София: БАМ, 1979. – 123 с., 14 карт. 3. Атлас природных условий и естественных ресурсов в Украинской ССР. – М.: ГУГК, 1978. – 183 с. 4. Ляшенко Г.В. Среднемасштабная модель агроклиматического районирования административного района с учетом микроклимата: Автореф. дис. канд. г. наук / ОГМИ. – Одесса, 1991. – 24 с. 5. Ляшенко Г.В. Пространственная изменчивость тепловых ресурсов дня и ночи на юге Украины Труды УкрНИГМИ, 2001. – Вып. 249. – С. 230–236. 6. Ляшенко Г.В. Исследование особенностей радиационно-тепловых ресурсов на Украине Материалы международной кон-ференции “Гідрометеорологія і охорона навколишнього середо-вища”. – Ч.1. – Одеса, 2002. – С. 250–255. 7. Методи оцінки і районування мікрокліматичної мінливості радіаційно - теплових ресурсів України для оптимізації розміщення сільськогосподарських культур. Колективна монографія. – Київ, 2004. – С. 54–83, 91–96. 8. Мищенко З.А. Суточный ход температуры воздуха и его агроклиматическое значение. – Л.: Гидрометеоиздат, 1962. – 198 с. 9. Мищенко З.А. Биоклимат дня и ночи. – Л.: Гидрометеоиздат, 1984. – 280 с. 10. Мищенко З.А. Развитие разномасштабного районирования территорий с учетом микроклимата // Матеріали міжнародної конференції “Гідрометеорологія і охорона навколишнього середовища – 2002”. – Одеса: ОДЕКУ. – 2002. – С. 256–263. 11. Мищенко З.А., Ляшенко Г.В О методике уплотнения агроклиматической информации на примере радиационно-тепловых ресурсов. – Киев, 1994. – Деп. в Укр.ИНЭИ 28.07.94 за № 1435 – Ук.94. 12. Научно-прикладной справочник по климату СССР. Серия 3. Многолетние данные. Части 1-6.Вып. 10, Украинская ССР. Книга 1. – Л.: Гидрометеоиздат, 1990. – 604 с. 13. Щербань М.И. Микроклимат естественных и преобразованных ландшафтов равнинной части Украинской ССР. Автореф. дис. докт. г. наук. – Киев, 1974. – 53 с. 0 500 1000 1500 2000 2500 3000 3500 4000 4500 5000 1 2 3 4 5 6 7 8 Ряд1 Ряд2

Агрокліматичне районування України за тепловими ресурсами дня та ночі з урахуванням мезо- і мікроклімату

Institution

Ähnliche Einträge