Сучасні дефініції логистики
Метою даної статті є узагальнювання змісту найбільш поширених теоретичних підходів до визначення сутності категорії «логістика», ії морфологічно-семантичний аналіз, та відзначення двох основних аспектів логістики як економічного явища....
Gespeichert in:
| Datum: | 2010 |
|---|---|
| 1. Verfasser: | |
| Format: | Artikel |
| Sprache: | Ukrainian |
| Veröffentlicht: |
Кримський науковий центр НАН України і МОН України
2010
|
| Schriftenreihe: | Культура народов Причерноморья |
| Schlagworte: | |
| Online Zugang: | http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/36076 |
| Tags: |
Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Zitieren: | Сучасні дефініції логистики / О.М. Зборовська // Культура народов Причерноморья. — 2010. — № 177. — С. 69-73. — Бібліогр.: 15 назв. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
irk-123456789-36076 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
irk-123456789-360762012-07-09T12:08:41Z Сучасні дефініції логистики Зборовська, О.М. Проблемы материальной культуры – ЭКОНОМИЧЕСКИЕ НАУКИ Метою даної статті є узагальнювання змісту найбільш поширених теоретичних підходів до визначення сутності категорії «логістика», ії морфологічно-семантичний аналіз, та відзначення двох основних аспектів логістики як економічного явища. 2010 Article Сучасні дефініції логистики / О.М. Зборовська // Культура народов Причерноморья. — 2010. — № 177. — С. 69-73. — Бібліогр.: 15 назв. — укр. 1562-0808 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/36076 33 uk Культура народов Причерноморья Кримський науковий центр НАН України і МОН України |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| language |
Ukrainian |
| topic |
Проблемы материальной культуры – ЭКОНОМИЧЕСКИЕ НАУКИ Проблемы материальной культуры – ЭКОНОМИЧЕСКИЕ НАУКИ |
| spellingShingle |
Проблемы материальной культуры – ЭКОНОМИЧЕСКИЕ НАУКИ Проблемы материальной культуры – ЭКОНОМИЧЕСКИЕ НАУКИ Зборовська, О.М. Сучасні дефініції логистики Культура народов Причерноморья |
| description |
Метою даної статті є узагальнювання змісту
найбільш поширених теоретичних підходів до визначення сутності категорії «логістика», ії морфологічно-семантичний аналіз, та відзначення двох основних аспектів логістики як економічного явища. |
| format |
Article |
| author |
Зборовська, О.М. |
| author_facet |
Зборовська, О.М. |
| author_sort |
Зборовська, О.М. |
| title |
Сучасні дефініції логистики |
| title_short |
Сучасні дефініції логистики |
| title_full |
Сучасні дефініції логистики |
| title_fullStr |
Сучасні дефініції логистики |
| title_full_unstemmed |
Сучасні дефініції логистики |
| title_sort |
сучасні дефініції логистики |
| publisher |
Кримський науковий центр НАН України і МОН України |
| publishDate |
2010 |
| topic_facet |
Проблемы материальной культуры – ЭКОНОМИЧЕСКИЕ НАУКИ |
| url |
http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/36076 |
| citation_txt |
Сучасні дефініції логистики / О.М. Зборовська // Культура народов Причерноморья. — 2010. — № 177. — С. 69-73. — Бібліогр.: 15 назв. — укр. |
| series |
Культура народов Причерноморья |
| work_keys_str_mv |
AT zborovsʹkaom sučasnídefínícíílogistiki |
| first_indexed |
2025-07-03T17:34:52Z |
| last_indexed |
2025-07-03T17:34:52Z |
| _version_ |
1836648069967380480 |
| fulltext |
Проблемы материальной культуры – ЭКОНОМИЧЕСКИЕ НАУКИ
69
процесів, високий рівень інфляції, завищені кредитні ставки, високий економічний ризик, відсутність
попиту на продукцію, складнощі з сировиною і матеріалами, відсутність експериментальної бази і т п.
Якщо говорити про правові чинники, то до них слід віднести законодавчі заходи, стимулюючі
інноваційну діяльність, а до перешкод можна віднести – законодавче обмеження по податках, патентах і
ліцензуванні.
Розглядаючи організаційно-управлінські чинники, слід зазначити бюрократизм організаційних
структур, консервативність ієрархічних принципів побудови організацій, складність міжгалузевої і
міжрегіональної взаємодії, орієнтацію на наявні ринки збуту, а також орієнтацію на короткострокову
окупність і складність узгодження інтересів учасників інноваційного процесів.
Складовими елементами соціально-психологічних чинників є моральне заохочення, забезпечення
можливості самореалізації, а стримуючими елементами є опір змінам, які можуть привести до зміни статусу,
страх невизначеності, боязнь покарання в разі невдачі, небажання змінювати традиційні способи діяльності,
стереотипи поведінки.
І, нарешті, професійній підготовці кадрів сприяє наявність системи підвищення кваліфікації і
перепідготовки, а також матеріальне заохочення і просування по службових сходах. Негативною є наявність
низького рівня професійної базової підготовки, відсутність умов для участі в творчій науковій діяльності,
низький рівень роботи з кадрами й системи стимулювання професійного зростання. Від розвитку науки все
більше залежить можливість країни забезпечити свою конкурентоспроможність і економічну безпеку, тому
науково-технічний потенціал країни і його здібність до саморозвитку і участі в створенні національної
високотехнологічної і наукоємкої продукції розглядається як головний чинник конкурентоспроможності в
умовах глобалізації світової економіки. Комерціалізація результатів досліджень і розробок стає пріоритетом
державного регулювання інформаційної діяльності.
Таким чином, все вишевикладено дозволяє зробити наступні висновки:
1. одним з основоположних факторів процесу глобалізації є інновації. До головних факторів
інноваційної діяльності зовнішні фактори які синтезуючись приводять до переходу від
матеріалоємного до науковоємкого виробництва;
2. від розвитку науки все більше залежить можливість країни забезпечити свою
конкурентоспроможність і економічну безпеку, але зниження асигнованій на науку та
відсутність відповідних методів стимулювання привили до негативних тенденцій у
інноваційної сфері.
Література:
1. Закон України «Про інноваційну діяльність» від 04.07.2002 №40-ІV // Відомості Верховної Ради
України.-2002.- №36.-С.882-890.
2. Адаманова З.О. Инновационные стратеги экономического развития в условиях глобализации / З.О.
Адаманова: Монография. – Симферополь: Крымучпедиздат,2005.-540с.
3. Адаманова З.О. Влияние факторов глобализации на национальную модель инновационного развития
/ З.О. Адаманова //Ученые записки Крымского инженерно-педагогического университета. Серия:
Экономические науки. В.17.- 2009. – С 18-28.
4. Гальчинський А., Семиноженко В. Україна: наука та інноваційний розвиток./ А.Гальчинський,
В.Семиноженко – К.,1997.-66с.
5. Морозов Ю.П. Инновационный менеджмент/ Ю.П.Морозов: Учеб.пособие.-М.: Юнити-Дана, 2001.-
446с.
6. Мірошник І.М. Національні інноваційні системи та розвиток високотехнологічних галузей,
підприємств, компаній/ І.М.Мірошник: Монографія.-К.: Наукова думка, 2003.- 380с.
7. Экономический словарь / Багудина Е.Г., Большаков А.К. и др.; Отв.ред. А.И. Архипова.-М.:
Проспект,2005.-624с.
Зборовська О.М. УДК: 33
СУЧАСНІ ДЕФІНІЦІЇ ЛОГИСТИКИ
Вступ. Логістика грає важливу роль в економічних системах будь-якого організаційно-ієрархічного
рівня. Ринкові відносини в наший країні привели до значних структурних змін в економіці, вони ж сприяють
зростанню значущості логістики як сфери організованого руху товару на мікрорівні, а в агрегованому
вигляді — на макроекономічному рівні. Управління логістичними процесами здійснюється в рамках систем
логістичного менеджменту (мікроекономічний рівень) суб'єктів ринку, а їх регулювання — державою на
макрорівні.
70 Зборовська О.М.
СУЧАСНІ ДЕФІНІЦІЇ ЛОГИСТИКИ
В даний час є досить багато публікацій в галузі логістики, в яких розглядаються питання
понятійного апарату логістики та його класифікації - власні авторів, або в полеміці з визначеннями
зарубіжних та вітчизняних вчених; історії виникнення та розвитку логістики; сутності та класифікації
логістичних систем; характеристики основних логістичних концепцій і систем; завдання і методи
розрахунку параметрів логістики в рамках закупівельної, виробничої, розподільної логістики, логістики
транспорту, запасів, складських процесів, інформаційної логістики.
Постановка задачі. Велика кількість трактувань поняття «логістика» свідчить про незавершеність
формування її концепції та важливість цієї сфери діяльності. Вони не суперечать одне одному, а тільки
відображають точку зору різних спеціалістів та творчих колективів на одну і ту ж проблему,
зосереджуючись при цьому на певних аспектах логістики. Тому метою даної статті є узагальнювання змісту
найбільш поширених теоретичних підходів до визначення сутності категорії «логістика», ії морфологічно-
семантичний аналіз, та відзначення двох основних аспектів логістики як економічного явища.
Основні результати дослідження. Усвідомлене застосування логістики у промисловій сфері, залу-
чення її у сферу управління, елементи та структури виробничого процесу відбулося у XX столітті і було
визначене її концептуальними оптимізаційними можливостями. Ці можливості забезпечують новий рівень
економічних відносин, їх інтеграцію та адаптацію, орієнтовану на споживача, підвищення
конкурентноздатності підприємства.
Формування сучасної логістики визначається чотирма етапами.
1 етап. Виникнення системи логістики. 1950 – 1960 рр.
2 етап. Затвердження концепції логістики 1960 – 1970 рр.
3 етап. Зміни пріоритетів та моделей логістики. 1970 – 1980 рр.
4 етап. Економічний та технічний розвиток промисловості. 1980 -1990 рр.
Перший етап характеризується диверсифікацію виробництва. З метою підвищення обсягів продажу
товари набувають різноманіття у розмірах, дизайні, упаковці і т. ін. На ринку з'явилась значна кількість
різних варіантів однотипних товарів. Це призвело до різкого збільшення виробничих витрат, що було
пов'язано із необхідністю накопичення запасів та відповідно розширення складських площ.
На другому етапі відбуваються інтенсивні зміни у товарній політиці фірм. Вони позначились
переходом на маркетингову орієнтацію: сегментування ринку, різноманітність в упаковці. Пріоритетним
напрямком діяльності робиться сервісне обслуговування споживача. В цей же час за рахунок різкого
розвитку комп'ютерної техніки та технологій значно розширилися можливості логістики.
Під час третього етапу відбуваються такі явища як енергетична криза, збільшення відсоткових
банківських ставок, загострення міжнародної конкуренції у сфері збуту товарів масового попиту.
Це примусило виробників покращити контроль витрат у сфері транспортного та складського
господарства, збільшити обсяги продажу на засадах логістики.
Аналіз четвертого етапу дозволяє зробити висновки, що в цій час формується сучасне розуміння
логістики як наукового напрямку діяльності, що визначає стратегічні підходи до використання коштів,
починаючи з моменту придбання вихідної сировини і закінчуючи доставкою товару кінцевому споживачеві.
Такі еволюційні зміни у розвитку підприємств знайшли відображення у трактуванні поняття
«логістика». У переважній кількості закордонних досліджень у визначеннях змісту логістики наголос
робиться на формуванні і управлінні матеріально-технічними запасами, їх руху та зберіганні. Загострюється
увага на виборі видів транспорту та найбільш оптимальних схем перевезення вантажів; організації та
управлінні складським господарством; оптимізації управління замовленнями та обслуговування споживачів.
Різні аспекти логістики досліджували західні фахівці Д. Аакер, Р. Баллоу, Дж. Баурсокс, Г. Дж. Болт, Дж.
Бушер, П. Друкер, Є.Мате, Дж. Магі, Д. Уотерс та ін. [11-15].
На відміну від зарубіжних публікацій у пострадянській економічній літературі при визначенні
самого поняття логістики акцент робиться на наукові аспекти. Різні аспекти теорії та практики логістики у
сфері виробничої та комерційної діяльності у України досліджують С. Гарнавенко, М. Долішній, А.
Кальченко, Є. Крикавський, В. Ніколайчук, М. Окландер, Ю. Пономарьова, О. Тридід та ін [1, 4, 6, 7, 8, 10].
У Росії найбільш відомі наукові логістичні школи М. Гордона, М. Грігорьев, М. Залманової, О.
Зевакова, А. Колобов, Л. Міротіна, О. Новикова, Ю. Неруша, Б. Плоткіна, М. Радіонова які посідають про-
відне місце у дослідженні проблем оптимізації окремих логістичних систем - промислових підприємств,
транспортних та комерційних структур [2, 3, 5, 9].
У найбільш загальному розумінні зміст логістики розглядається, як формування та управління
процесами, що віднесено до проходження певним товаром ряду систематичних кроків, у наслідку чого цей
товар з'являється у конкретного споживача у необхідному місці у потрібний час у відповідній кількості і
якості. Логістика поєднує постачання, виробництво та розподіл, координуючи їх темпи та напрями.
Найбільш часто у закордонній літературі поняття логістики трактується як процес управління рухом
і зберіганням сировини, частин, компонентів та готової продукції у господарському обігу з моменту сплати
грошей постачальникам до моменту отримання грошей за доставку готової продукції споживачеві, а також
«логістика розглядається як напрямок господарської діяльності, який полягає в управлінні
матеріалопотоками у сферах виробництва та обігу, а також як міждисциплінарний науковий напрямок,
Проблемы материальной культуры – ЭКОНОМИЧЕСКИЕ НАУКИ
71
безпосередньо пов'язаний з пошуком нових можливостей підвищення ефективності матеріальних потоків»
[12].
Також логістика інтерпретується фахівцями як якась сфера діяльності, заснована на глибокій
інтеграції попиту, виробництва, звернення, транспорту і інформації. Логістику розглядають як науковий
напрям, мета якого полягає в розробці методів і організаційних форм управління потоковими процесами для
максимального задоволення попиту на продукцію (товар, послуги, інформацію, енергію) і доведення її до
споживача в обумовлений термін з мінімальними витратами.
Найбільший розвиток на сьогоднішній день логістика отримала у сфері управління матеріальними і
відповідними їм інформаційними потоками. У цьому аспекті аналіз зарубіжних і вітчизняних джерел
показав, що логістика розуміється як:
- новий науковий напрям, пов'язаний з розробкою раціональних методів управління
матеріальними і інформаційними потоками;
- система планування і управління різними потоками в людино-машинних системах;
- форма раціоналізації господарської діяльності у сфері виробництва і звернення;
- система управління фізичним розподілом і переміщенням матеріальних ресурсів;
- новий рівень інтеграції процесів виробництва та переміщення продукції;
- особливий комплекс інфраструктурних елементів в економіці;
- метод управління різними видами діяльності з метою мінімізації витрат при організації
доставки необхідної кількості вантажу в потрібне місце і в потрібний час;
- система ефективності переміщення продукції від виробника до споживача.
Логістика вивчає та організує процеси ефективного управління матеріальними та інформаційними
потоками з метою задоволення споживачів продукції та послуг. Логістика досліджує питання організації і
раціоналізації товарних потоків від виробника до споживача, включаючи управління закупівлями
(постачанням) і запасами.
Предмет логістики - вивчення умов оптимального (найкращого при заданих умовах) задоволення
замовлень споживачів шляхом ефективного планування, організації та управління діяльністю з формування
матеріальних потоків від замовлення сировини до споживання виробленого товару чи послуги.
Зазначені поняття правильно відображають зміст, проте не досить чіткі формулювання і недомовки
роблять їх не зовсім - повними. Так, логістика призначена не тільки для "вивчення умов", а й оптимізації
процесів. Крім того, розглядаються тільки матеріальні та інформаційні потоки, тоді як фінансові потоки теж
потребують оптимізації.
Більш повне і точне визначення логістики дав проф. Е.А. Голіков [3]. Він вважає, що логістика - це
оптимізація управління потоковими (поточними) процесами, що включають рух речовини, інформації та
енергії. І з цієї тріадою логістики не можна не погодитися. Проте в даному визначенні не враховані такі
важливі складові, як час, фінансові ресурси.
На думку В.А. Шумаева логістика являє собою галузь економічної науки, що вивчає і об'єднує
методологію оптимізації процесів. Логістика - це оптимізація процесів руху або зміни речовини, енергії,
часу, інформації, фінансів, прийняття оперативних та управлінських рішень [3].
Характерні особливості логістики були отримані на основі аналізу зарубіжної та вітчизняної
економічної літератури, який показав, що під логістикою розуміється [7]:
- новий напрям в організації руху вантажів;
- теорія планування різних потоків у людино-машинних системах;
- сукупність різних видів діяльності з метою одержання
необхідної кількості вантажу в потрібному місці в потрібний час з мінімальними витратами;
- інтеграція перевізного і виробничих процесів;
- процес планування витрат з переміщення та зберігання вантажів від виробництва до
споживання;
- інфраструктура економіки;
- форма управління фізичним розподілом продукту;
- ефективний рух готової продукції від місця виробництва до місця споживання;
- новий науковий напрямок, пов'язаний з розробкою раціональних методів управління
матеріальними та інформаційними потоками;
- наука про раціональної організації виробництва і розподілу.
Всю сукупність визначень логістики можна розділити на дві групи. Визначення першої групи
трактують логістику як напрям господарської діяльності, що полягає в управлінні матеріалопотокамі у
сферах виробництва та обігу. Інша група розглядає логістику як міждисциплінарний науковий напрямок,
безпосередньо пов'язаний з пошуком нових можливостей підвищення ефективності матеріальних потоків. У
деяких визначеннях підкреслюється значущість творчого начала у вирішенні завдань логістики: логістика -
мистецтво і наука визначення потреб, а також придбання, розподілу та утримання в робочому стані
протягом усього життєвого циклу всього того, що забезпечує ці потреби; логістика - унікальна сфера
творчості для стратегічної орієнтації.
На практичний потенціал логістики вказали американські фахівці Пол Конверс і Пітер Дракер. Вони
визначили її потенційні можливості як «останній рубіж економії витрат» і «непізнаний материк економії».
72 Зборовська О.М.
СУЧАСНІ ДЕФІНІЦІЇ ЛОГИСТИКИ
Згодом їхню точку зору розділили багато теоретиків логістики. Такі американські дослідники, як М. Портер,
Д. Сток і деякі інші, вважають, що логістика вийшла за межі її традиційного вузького визначення і має
велике значення у стратегічному управлінні та плануванні фірми.
Американські вчені вважають логістику структурою планування, а не функцією підприємництва,
тобто завдання управління в галузі логістики має справу не стільки з керуванням матеріальним потоком,
скільки із забезпеченням механізму розробки завдань і стратегій, в рамках яких може здійснюватися
повсякденна діяльність з управління розподілом.
Деякі визначення логістики відображають як управлінський, так і економічний аспекти. Найбільш
типова в цьому відношенні характеристика логістики, дана професором Пфолем (ФРН) [13], який пов'язує
воєдино процеси планування і контролю руху матеріальних цінностей зі скороченням витрат на їх
переміщення і інформаційне забезпечення.
Російські вчені Миротина, Ташбаев також відносять логістику перш за все до управління. На їхню
думку: «логістика - наука про організацію спільної діяльності співробітників функціональних ключових
підрозділів підприємства, а також групи підприємств з просування продукції по ланцюгу поставок на основі
інтеграції і координації функцій з обслуговування споживачів в, метою мінімізації загальних витрат ресурсів
підприємства» [5].
В ряді визначень логістики підкреслюється її оперативно-фінансовий аспект [6]. У них трактування
логістики виходить з часу розрахунку партнерів по операції і діяльності, пов'язаної з рухом і зберіганням
сировини, напівфабрикатів і готових виробів в господарському обігу з моменту сплати грошей
постачальнику до моменту отримання грошей за доставку кінцевої продукції споживачеві.
В інших визначеннях логістики знаходять відображення погляди фахівців, які акцентують увагу на
окремих функціях в даному циклі. Логістика в цих випадках зводиться до досить вузькому колу операцій:
транспортування, завантаження-вивантаження, складування і т.д. Наприклад, важливим аспектом логістики
є можливість впливати на стратегію корпорації і на створення нових конкурентних переваг для фірми на
ринку, тобто на її кінцеві цілі.
Деякі фахівці в досліджуваній області, у тому числі і французькі, віддають перевагу економічній
стороні логістики і трактують її як «... сукупність різних видів діяльності з метою одержання з найменшими
витратами необхідної кількості продукції у встановлений час і у встановленому місці, в якому існує
конкретна потреба в даній продукції »[12].
Прихильниками розширеного тлумачення логістики є і французькі фахівці Е. Матьє і Д. Тиксье, які
мають на увазі під нею "способи і методи координації відносин фірми з партнерами, засіб координації що
пред'являється ринком попиту і що висувається компанією пропозиції ... спосіб організації діяльності
підприємства, що дозволяє об'єднати зусилля різний одиниць, - що виробляють товари і послуги, з метою
оптимізації фінансових, матеріальних і трудових ресурсів, що використовуються фірмою для реалізації своїх
економічних цілей "[14].
закупівлі сировини до пункту кінцевого споживання.
Логістика вивчає товарні потоки, що починаються від постачальників сировини, що проходять через
підприємство і закінчуються у покупців, тобто процеси переміщення і складування товарів. Вона координує
такі функціональні сфери підприємства, як постачання, виробництво і збут. Логістика дозволяє
оптимізувати потоки продукції та інформації всередині і поза підприємством. Створює можливості
поліпшення діяльності співробітників підрозділів підприємства з метою зниження рівня загальних витрат.
Отже, в логістиці мова йде про внутрішньофірмову оптимізацію пов'язаних з виробництвом і покупцями
потоків і матеріалів і товарів. Логістика займається питаннями оптимального скорочення складських
потужностей, запасів сировини і матеріалів, а також зменшенням числа складів готової продукції.
Логістика являє собою комплексне планування та управління потоками матеріалів, запасних частин
та готової продукції, включаючи необхідний інформаційний потік, з метою прискорення загального потоку
та мінімізації загальних витрат. Логістика - це менеджмент всіх видів діяльності, які сприяють руху і
координації попиту і пропозиції на товари в певному місці і в заданий час.
Висновки. Простежена еволюція показує, що і визначення логістики та її об'єкти дослідження
змінювалися в міру розвитку ринкових, відносин. Безліч визначень поняття «логістика» пояснюється, по-
перше, різноманітністю сприйняття її залежно від роду діяльності фахівців. Так, наприклад, точки зору на
проблематику логістики з позицій маркетолога, фінансиста, менеджера по плануванню і управлінню
виробництвом і так далі матимуть істотні відмінності.
По-друге, кожен логістичний напрям по вивченню потокових процесів має, як це прийнято в науці,
широке і вузьке тлумачення.
По-третє, усвідомлення і розвиток логістичної концепції, формуючи новий образ мислення в
організації господарської діяльності, неминуче коректує пріоритети теоретико-прикладних досліджень
залежно від об'єктивних умов діалектичного розвитку суспільно-економічних систем.
З одного боку, це переконливий доказ того, що логістика є динамічною наукою, що завжди йде
попереду потенційних практичних можливостей, а тому завжди актуальною. З іншого боку, оригінальність
об'єкту досліджень, принципів і підходів дозволяють бути упевненим в невичерпності логістики як науки, а,
отже, в появі нових дефініцій.
Проблемы материальной культуры – ЭКОНОМИЧЕСКИЕ НАУКИ
73
Література:
1. Гарнавенко С.С. Маркетинг: Підручник. – К.: КНЕУ, 2002. – 148 с.
2. Залманова М.Е. Логистика: Учеб. пособ. для студентов экон. специальностей вузов. – Саратов:
СГТУ, 1995. – 166 с.
3. Зеваков А.М. Логистика материальных запасов и финансовых активов. – СПб.: Питер, 2005. –
352 с.
4. Крикавський Є. Логістика. Основи теорії: Підручник. – Львів: НУ „Львівська політехника”
„Інтелект –Захід”, 2004. – 416 с.
5. Миротин Л.Б., Ташбаев Ы.Э. Логистика для предпринимателей: Учеб. Пособие. – М.: Инфра –
М. 2003. – 252 с.
6. Николайчук В.Е., Кузнецов В.Г. Теория и практика управления материальными потоками.
Монография. – Донецк: «КЛТИС», 1999. - 413 с.
7. Окландер М.О., Хромов О.П. Промислова логістика: Навч. Посіб. – К.: ЦНЛ, 2004. – 222 с.
8. Пономарьова Ю.В. Логістика: Навч. посіб.: Вид. 2-е., перероб. та доп. – К.: ЦНЛ, 2005. -328 с.
9. Радионов Н.В., Радионова С.П. Логистика: нормирование сбытовых запасов и оборотных
средств предприятий: Учеб. пособ. – М.: Дело, 2002. – 416 с.
10. Тридід О.М., Таньков К.М. Логістичний менеджмент: Навч. посіб./ За ред. проф., д-ра екон.
наук О.М. Тридіда. – Х.: ВД „Інжек”, 2005. – 224 с.
11. Уотерс Д. Логистика: Управление цепью поставок: Пер. с англ. – М.: ЮНИТИ-ДАНА, 2003. –
503 с.
12. Ballou R.H. Basic business logistics. – N-Y: 1987. – 438 p.
13. Bowersox D.J., Closs D.J. Logistical Management. The Integrated Supply Chain Process. – N-Y.:
McGraw –Hill Companies Inc., - 375 p.
14. Busher J., Tundall G. Logistics excellence // Management Accounting/ - 1987. - № 8 – p. 32-39.
15. Drucker P. F. The Economy’s Dark Continent // Fortune, Apr. 1962.
Кантур С.Ф. УДК 338.246.
ЭКОНОМИЧЕСКАЯ ПРИРОДА ВАРРАНТА
Постановка проблемы. В системе производных ценных бумаг существуют деривативы базового
типа и модифицированные деривативы. В процессе модификации производных ценных бумаг появляются
либо сложные («перезрелые»), либо упрощенные («незрелые») деривативы. В сложных деривативах
развивается одно из основных качеств опорного дериватива, или сочетаются качества нескольких
деривативов, вследствие чего появляется новая производная ценная бумага. В незрелых деривативах
используются лишь некоторые характеристики опорных деривативов. Опорные (зрелые) деривативы – это
фьючерс, своп и опцион; сложные (перезрелые) деривативы – это кэп, фло, коллар. К незрелым деривативам
относятся форвардный контракт, право и варрант. Форвардный контракт в процессе видоизменения
превратился в зрелый дериватив – фьючерсный контракт, а право и варрант представляют собой
упрощенные варианты опциона колл. Варрант – одна из тех производных ценных бумаг, которые
допускаются фондовым законодательством Украины. Рассмотрим его основные черты и особенности в
Украине.
Анализ основных исследований и публикаций. В украинских нормативных документах варрант
упоминается только один раз. В утвержденных ГКЦБФР «Правилах выпуска и обращения фондовых
деривативов» варрант определяется как «разновидность опциона на покупку, который выпускается
эмитентом вместе с собственными привилегированными акциями или облигациями, и предоставляет его
собственнику право на приобретение простых акций данного эмитента на протяжении определенного
периода времени по определенной цене» [1]. Как правило, существенных различий в определении варранта
у различных авторов нет. Так, Р. Тьюлз, Э. Бредли и Т. Тьюлз, определяют варрант как инструмент
аналогичный опциону «колл», который может быть исполнен в течение более длительного периода времени
[2, с. 647]. Согласно Л.А. Примостке, варранты – «это соглашения, которое свидетельствует о праве их
владельца на приобретение ценных бумаг у эмитента по цене исполнения в любое время до окончания срока
действия этого варранта» [3, с. 8]. В.Н. Шелудько характеризует варрант как «производную ценную бумагу,
которая предоставляет владельцу право на покупку определенного количества акций корпорации по
специальной фиксированной цене на протяжении установленного периода времени» [4, с. 149]. По мнению
А.Н. Буренина, варрант – это просто американский опцион на покупку определенного количества акций или
облигаций [См. 5, с. 214-216]. Несмотря на близость приводимых определений варранта, следует, тем не
менее, более четко установить общие черты и отличия опциона и варранта, а также раскрыть особенности
варрантов на фондовом рынке Украины.
Цель исследования. Охарактеризовать варрант как особый вид производных ценных бумаг,
рассмотреть особенности варрантов в Украине и перспективы их применения.
|