Диференцiальна життєздатнiсть генотипних класiв зеленої дубової листовiйки залежно вiд генотипу кормової рослини

The article is focused on the study of the inﬂuence of a genetic variation in DNA (RAPD-PCR, primer OPA 14) of oaks (Quercus pubescens L. and Q. petraea L.) on the survival of different Est-4 and Pts-4 genotype classes of the Tortrix viridana larvae. The obtained results show that individuals of...

Ausführliche Beschreibung

Gespeichert in:

Bibliographische Detailangaben
Datum:	2007
1. Verfasser:	Сiмчук, А.П.
Format:	Artikel
Sprache:	Ukrainian
Veröffentlicht:	Видавничий дім "Академперіодика" НАН України 2007
Schlagworte:	Екологія
Online Zugang:	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/3608
Tags:	Tag hinzufügen Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
Назва журналу:	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Zitieren:	Диференціальна життєздатність генотипних класів зеленої дубової листовійки залежно від генотипу кормової рослини / А.П. Сімчук // Доп. НАН України. — 2007. — № 11. — С. 186-192. — Бібліогр.: 10 назв. — укp.

Institution

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine

id	irk-123456789-3608
record_format	dspace
spelling	irk-123456789-36082009-07-09T12:01:11Z Диференцiальна життєздатнiсть генотипних класiв зеленої дубової листовiйки залежно вiд генотипу кормової рослини Сiмчук, А.П. Екологія The article is focused on the study of the inﬂuence of a genetic variation in DNA (RAPD-PCR, primer OPA 14) of oaks (Quercus pubescens L. and Q. petraea L.) on the survival of different Est-4 and Pts-4 genotype classes of the Tortrix viridana larvae. The obtained results show that individuals of the leafroller from the same genotype class may possess the maximal ﬁtness (survival component) on trees of one genotype class and the minimum ﬁtness on trees of another genotype class. The interaction of the “oak genotype” - “leafroller genotype” factors results in a rise of the ties, which are expressed in statistically reliable associations between the leafroller and oak genotype classes. The obtained results are discussed from the point of view of the newly developed ﬁeld of community or ecosystem genetics and show the genetic-informative role of genoplast in their functioning. 2007 Article Диференціальна життєздатність генотипних класів зеленої дубової листовійки залежно від генотипу кормової рослини / А.П. Сімчук // Доп. НАН України. — 2007. — № 11. — С. 186-192. — Бібліогр.: 10 назв. — укp. 1025-6415 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/3608 577.4+632.782 uk Видавничий дім "Академперіодика" НАН України
institution	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection	DSpace DC
language	Ukrainian
topic	Екологія Екологія
spellingShingle	Екологія Екологія Сiмчук, А.П. Диференцiальна життєздатнiсть генотипних класiв зеленої дубової листовiйки залежно вiд генотипу кормової рослини
description	The article is focused on the study of the inﬂuence of a genetic variation in DNA (RAPD-PCR, primer OPA 14) of oaks (Quercus pubescens L. and Q. petraea L.) on the survival of different Est-4 and Pts-4 genotype classes of the Tortrix viridana larvae. The obtained results show that individuals of the leafroller from the same genotype class may possess the maximal ﬁtness (survival component) on trees of one genotype class and the minimum ﬁtness on trees of another genotype class. The interaction of the “oak genotype” - “leafroller genotype” factors results in a rise of the ties, which are expressed in statistically reliable associations between the leafroller and oak genotype classes. The obtained results are discussed from the point of view of the newly developed ﬁeld of community or ecosystem genetics and show the genetic-informative role of genoplast in their functioning.
format	Article
author	Сiмчук, А.П.
author_facet	Сiмчук, А.П.
author_sort	Сiмчук, А.П.
title	Диференцiальна життєздатнiсть генотипних класiв зеленої дубової листовiйки залежно вiд генотипу кормової рослини
title_short	Диференцiальна життєздатнiсть генотипних класiв зеленої дубової листовiйки залежно вiд генотипу кормової рослини
title_full	Диференцiальна життєздатнiсть генотипних класiв зеленої дубової листовiйки залежно вiд генотипу кормової рослини
title_fullStr	Диференцiальна життєздатнiсть генотипних класiв зеленої дубової листовiйки залежно вiд генотипу кормової рослини
title_full_unstemmed	Диференцiальна життєздатнiсть генотипних класiв зеленої дубової листовiйки залежно вiд генотипу кормової рослини
title_sort	диференцiальна життєздатнiсть генотипних класiв зеленої дубової листовiйки залежно вiд генотипу кормової рослини
publisher	Видавничий дім "Академперіодика" НАН України
publishDate	2007
topic_facet	Екологія
url	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/3608
citation_txt	Диференціальна життєздатність генотипних класів зеленої дубової листовійки залежно від генотипу кормової рослини / А.П. Сімчук // Доп. НАН України. — 2007. — № 11. — С. 186-192. — Бібліогр.: 10 назв. — укp.
work_keys_str_mv	AT simčukap diferencialʹnažittêzdatnistʹgenotipnihklasivzelenoídubovoílistovijkizaležnovidgenotipukormovoíroslini
first_indexed	2025-07-02T06:54:22Z
last_indexed	2025-07-02T06:54:22Z
_version_	1836517176500027392
fulltext	УДК 577.4+632.782 © 2007 А.П. Сiмчук Диференцiальна життєздатнiсть генотипних класiв зеленої дубової листовiйки залежно вiд генотипу кормової рослини (Представлено академiком НАН України М.А. Голубцем) The article is focused on the study of the influence of a genetic variation in DNA (RAPD-PCR, primer OPA 14) of oaks (Quercus pubescens L. and Q. petraea L.) on the survival of different Est-4 and Pts-4 genotype classes of the Tortrix viridana larvae. The obtained results show that individuals of the leafroller from the same genotype class may possess the maximal fitness (survival component) on trees of one genotype class and the minimum fitness on trees of another genotype class. The interaction of the “oak genotype” — “leafroller genotype” factors results in a rise of the ties, which are expressed in statistically reliable associations between the leafroller and oak genotype classes. The obtained results are discussed from the point of view of the newly developed field of community or ecosystem genetics and show the genetic-informative role of genoplast in their functioning. Адаптивна цiннiсть тiєї або iншої особини є функцiєю навколишнього природного середо- вища, що її оточує. При цьому до поняття „навколишнє природне середовище особини” разом з абiотичними чинниками належать i всi живi органiзми, що прямо або опосередко- вано з нею взаємодiють. Живi органiзми не лише адаптуються до умов середовища, але й, беручи участь у бiотичному кругообiгу речовин, певним чином змiнюють його. Одержанi авторами роботи [1] данi вказують на те, що характер та особливостi подiбних змiн значною мiрою залежать вiд генетичної компоненти бiотичної складової екосистеми i таким чином пiдтверджують вiдому концепцiю генопласту [2]. У лiсових екосистемах базова роль у формуваннi середовища iснування бiльшостi ви- дiв належить деревним органiзмам. Генетичнi характеристики цих органiзмiв, як вияви- лося, мають значення для всiєї екосистеми. Так, наприклад, генетична мiнливiсть тополi значною мiрою визначає варiабельнiсть мiнералiзацiї грунтового азоту [3], видовий склад i щiльнiсть комах, що населяють її, i навiть ефективнiсть впливу на чисельнiсть цих комах з боку птахiв [4]. Генетична мiнливiсть дуба голого iстотно впливає на кругообiг вугле- цю та азоту в екосистемi [5]. Мiнливiсть дуба пухнастого, за RAPD-PCR спектрами, мала вплив на кругообiг деяких важких металiв [6]. Все це свiдчить про керованiсть речовинної трансформацiї з боку керiвної пiдсистеми в екосистемi — генопласта [2]. Очевидно, у генопластi як iнтегрованiй пiдсистемi внутрiшньовидова генетична мiнли- вiсть одного виду може робити певний внесок у формування умов iснування iнших видiв, що знаходяться у сферi його впливу. Це значить, що на пристосованiсть рiзних генотипiв кожного виду в угрупованнi може впливати генетична мiнливiсть iнших видiв, що взаємо- дiють з ним. Одним з компонентiв природного добору, за яким можна оцiнити пристосованiсть ге- нотипiв, є диференцiальна життєздатнiсть. В якiй мiрi життєздатнiсть личинок зеленої дубової листовiйки в перiод вiд першого до п’ятого вiкiв спiввiдноситься з її генетичною 186 ISSN 1025-6415 Reports of the National Academy of Sciences of Ukraine, 2007, №11 компонентою, а в якiй — з генетичною мiнливiстю дуба — предмет дослiдження i обгово- рення в цьому повiдомленнi. Матерiал та методи дослiджень. Дослiдження проводили в травнi 2004 р. в природ- нiй популяцiї зеленої дубової листовiйки (Tortrix viridana L.) на постiйнiй пробнiй площi “Лаврове”, розташованiй на Пiвденному березi Криму неподалiк вiд с. Лаврове, на пiвнiч вiд Ведмiдь-гори. Як модельнi було обрано сiм дерев дуба пухнастого (Quercus pubescens Willd.) i три дерева дуба скельного (Q. реtraea Matuschka/Liebl). За матерiал викорисовували гусеницю зеленої дубової листовiйки першого (L1) i п’ятого (L5) вiкiв, а також листя дуба, зiбране з кожного модельного дерева. Комахи i листя були замороженi сухим льодом i зберiгалися до використання в морозильнiй камерi (t = −20 ◦C). За допомогою процедури диск-електрофорезу [7] виявляли належнiсть особин листовiй- ки до генотипних класiв за локусами, що кодують карбоксилестеразу (локус Est-4) i про- теазу (локус Pts-4). Детальний опис цих локусiв i процедури їх аналiзу проводився ра- нiше (Simchuk, 1999). Аналiз генетичної мiнливостi личинок першого (L1) i п’ятого (L5) вiкiв дозволяє простежити диференцiальну життєздатнiсть генотипних класiв у цей перiод розвитку комахи. Зразки ДНК екстрагували з 0,5 см2 свiжого листя дубу. Екстракцiю тотальної ДНК проводили, згiдно iз стандартною методикою [8]. Для дослiдження полiморфiзму методом RAPD-PCR використовували праймери ОРА 1, ОРА 8 i OPA 14 (Operon Technologies, USA). RAPD-PCR проводили в реакцiйнiй сумiшi об’ємом 25 мкл на термоциклерi “Терцик” (ДНК-технологiя, Росiя) з використанням реактивiв для полiмеразної ланцюгової реакцiї GenePakTM PCR Universal (IзоГен, Москва). Амплiфiкацiя вiдбувалася в такому режимi: 1 цикл денатурацiї 95 ◦С протягом 5 хв i подальшi 45 циклiв за схемою: 95 ◦С — 1 хв, 36 ◦С — 1 хв, 72 ◦С — 2 хв; термiнальна стадiя синтезу при 72 ◦С — 10 хв. Продукти амплiфiкацiї роздiляли за допомогою електрофорезу в 1,8%-му агарозному гелi i пiсля фарбування бромистим етiдiєм аналiзували пiд ультрафiолетом [8]. Як маркери маси використовували DNA-markers M 100 (IзоГен, Москва) з довжиною фрагментiв пар нуклеотидiв: 100, 200, 300, 400, 500, 600, 700, 800, 900 i 1000. Для математичної обробки отриманих результатiв застосовували стандартнi статистичнi процедури з використанням можливостей програми MS Excel-XP. Вiдносну життєздатнiсть личинок зеленої дубової листовiйки оцiнювали за змiнами час- тот генотипних класiв у перiод зi стадiї личинки першого вiку (L1) до стадiї личинки п’я- того вiку (L5). Показником було вiдношення частоти генотипу личинок першого вiку до його частоти личинок п’ятого вiку, при цьому найбiльше значення вiдношення для локусу приймалося за одиницю. Результати та їх обговорення. Для оцiнки генетичного полiморфiзму модельних дерев дуба використовували методику виявлення випадково амплiфiкованої полiморфної ДНК (RAPD). Застосування стандартного праймера ОРА 14 дозволило отримати в сукуп- ностi 11 RAPD-маркерiв (рис. 1). Слiд зазначити, що використання двох iнших праймерiв ОРА 1 i ОРА 8 не призвело до виявлення чiткої картини стiйкого полiморфiзму, i в подаль- шому вони були вiдкинутi. Таким чином, дослiдженi RAPD-маркери (ОРА 14) хоча i не є ви- доспецифiчними, але дозволяють аналiзувати вибiрку у цiлому на предмет полiморфiзму. У табл. 1 наведенi результати двофакторного дисперсiйного аналiзу життєздатностi личинок зеленої дубової листовiйки залежно вiд їх генотипiв i генотипу кормової росли- ни, на якiй вони iснували. Вони свiдчать, що у рядi випадкiв життєздатнiсть листовiй- ки залежала вiд генотипу кормової рослини, а iнодi — вiд генотипу самої листовiйки. ISSN 1025-6415 Доповiдi Нацiональної академiї наук України, 2007, №11 187 Таблиця 1. Результати двофакторного дисперсiйного аналiзу мiнливостi вiдносної життєздатностi личинок зеленої дубової листовiйки залежно вiд їх генотипiв та наявностi або вiдсутностi ДНК фракцiй ОРА 14–4 й ОРА 14–9 у RAPD-PCR спектрi листя кормової рослини Варiацiї d. f. Суми квадратiв Середнi квадрати F Внесок фактора d. f. Суми квадратiв Середнi квадрати F Внесок фактора Генотипи локусу Est-4 листовiйки (ОРА 14–4) Гетеро-гомозиготи в локусi Est-4 листовiйки (ОРА 14–9) Генотип дерева 1 0,38 0,38 3,98 0,077 1 0,0052 0,0052 0,22 0,009 Генотип листовiйки 4 0,19 0,05 0,51 0,039 1 0,0015 0,0015 0,06 0,003 Взаємодiя 4 1,05 0,26 2,76 ∗ 0,212 1 0,2259 0,2259 9,61 ∗∗ 0,402 Залишкова 35 3,34 0,10 — 0,673 14 0,3291 0,0235 — 0,586 Загальна 44 4,97 — — — 17 0,5616 — — — Генотипи локусу Est-4 листовiйки (ОРА 14–4) Гетеро-гомозиготи в локусi Est-4 листовiйки (ОРА 14–9) Генотип дерева 1 0,075 0,075 0,85 0,026 1 0,14 0,14 6,54 ∗ 0,132 Генотип листовiйки 2 0,338 0,169 1,92 0,117 1 0,49 0,49 22,47 ∗∗ 0,454 Взаємодiя 2 0,623 0,312 3,54 ∗ 0,216 1 0,14 0,14 6,54 ∗ 0,132 Залишкова 21 1,848 0,088 — 0,641 14 0,30 0,02 — 0,283 Загальна 26 2,884 — — — 17 1,07 — — — ∗ P < 0,05; ∗∗ P < 0,01. 188 IS S N 1 0 2 5 -6 4 1 5 R epo rts o f th e N a tio n a l A ca d em y o f S cien ces o f U kra in e, 2 0 0 7 , № 1 1 Рис. 1. Електрофоретичнi спектри амплiфiкованих фрагментiв ДНК дерев дуба пухнастого (1–6 ) i скельно- го (7–9 ) з праймером OPA 14 (1–11 — фрагменти ДНК); М — маркери молекулярних мас вiд 100 до 1000 п. н. Рис. 2. Значення життєздатностi личинок зеленої дубової листовiйки в перiод з першого (L1) до п’ятого (L5) вiку залежно вiд їх генотипiв за локусами Est-4 й Pts-4 та наявностi або вiдсутностi ДНК фракцiй ОРА 14–4 та ОРА 14–9 у RAPD-PCR спектрi листя кормової рослини; Н — гетерозиготи; I — гомозиготи При цьому найбiльший iнтерес викликають варiанти, для яких встановлена достовiрна взаємодiя факторiв. Слiд зазначити, що вiд 13 до 40% загальної мiнливостi життєздатностi личинок листовiйки в перiод вiд першого до п’ятого вiкiв належить до сумiсного впливу генотипу комахи i генотипу дуба (див. табл. 1). Статистично значуща взаємодiя факторiв вказує на те, що особини листовiйки одного й того самого генотипу можуть мати максимальнi значення ознаки на дубах одного генотипу i мiнiмальнi — на дубах iншого генотипу. Данi, що наведенi на рис. 2, пiдтверджують це припущення. Личинки листовiйки, гомозиготнi в локусi Pts-4, мали максимальнi значення життєздатностi на дубах, що мiстять фракцiю ДНК ОРА 14–9, завдовжки близько 210 п. н., i мiнiмальнi — на дубах без цiєї фракцiї, а для гетерозиготних личинок була притаманна протилежна картина (див. рис. 2, а). ISSN 1025-6415 Доповiдi Нацiональної академiї наук України, 2007, №11 189 Для естеразного локусу встановлена зворотна тенденцiя: життєздатнiсть гомозигот на дубах з фракцiєю ДНК ОРА 14–9 у RAPD-PCR спектрi була значно нижчою, нiж на дубах без цiєї фракцiї (рис. 2, б ). Аналогiчнi закономiрностi притаманнi i для окремих генотипiч- них класiв у локусах Pts-4 (рис. 2, в) i Est-4 (рис. 2, г). З теоретичної точки зору, встановленi статистичнi закономiрностi можуть бути наслiд- ком селективних процесiв (що проходять у мiкропопуляцiях зеленої дубової листовiйки), зокрема, зумовлених генетичним фактором кормової рослини. Очевидно, що подiбнi вiдмiн- ностi у життєздатностi генотипних класiв листовiйки на деревах рiзних генотипiв повиннi призводити до виникнення статистично достовiрних асоцiацiй мiж вiдповiдними генотипами листовiйки i дуба. Емпiричнi результати аналiзу, що пiдтверджують такi асоцiацiї геноти- пiв, наданi в табл. 2. Статистично достовiрнi асоцiацiї пiдтверджують результати аналiзу життєздатностi листовiйки стосовно генотипiв Pts-488/88, Pts-488/100 (рис. 2, в), а також гомозигот у локусi Pts-4 (рис 2, а) i гетерозигот у локусi Est-4 (рис. 2, б ). Для будь-якої з популяцiй у бiогеоценозi найвпливовiшим, безпосередньо важливим чин- ником є кормовi ресурси [9]. Як було показано ранiше, цiла низка показникiв деревного органiзму впливає на генотипний склад мiкропопуляцiй зеленої дубової листовiйки [10]. Це було доказом на користь припущення про значну роль селективних процесiв, зумовлених деревом, у пiдтриманнi генетичної мiнливостi листовiйки. Проте в цьому повiдомленнi розглядаємо не стiльки проблему селективностi бiлкового та ДНК полiморфiзму, скiльки питання про роль генетичної iнформацiї у взаємодiї видiв, що утворюють угруповання. А точнiше, питання, наскiльки мiнливiсть одного виду угрупо- вання впливає на селективнi процеси i пристосованiсть рiзних генотипiв iнших видiв, тобто, по сутi, розглядається генетична iнтегрована система генопласта. Як виявилося, личинки одного i того самого генотипного класу можуть мати рiзну вiд- носну пристосованiсть залежно вiд генотипу кормової рослини, на якiй вони iснують. На- приклад, гомозиготи в локусi Pts-4 мали найбiльшу пристосованiсть (компонент, пов’язаний з життєздатнiстю личинок) на дубах, що мiстять фракцiю ДНК ОРА 14–9, i були найменш пристосованими на дубах, у яких ця фракцiя вiдсутня. Таким чином, мiж генофондами дуба i листовiйки iснує певна вiдповiднiсть, зв’язок, або, як пише М.А. Голубець [2], “при- пасування”. В останнi кiлька рокiв у вiдповiднiй лiтературi з’явилися роботи, в яких придiляється увага дослiдженню ролi генетичної iнформацiї у регуляцiї функцiонування екосистем [2, 3, 9]. Деякi автори запропонували видiлити новий напрям у генетицi, який вони назвали ге- нетикою угруповань або екосистем, i дискусiї з цiєї проблеми був присвячений спецiальний випуск журналу Ecology (V. 84 (3), 2003). Деякi з положень, що обговорювалися, такi, на- Таблиця 2. Статистично значущi асоцiацiї мiж генотипами зеленої дубової листовiйки i ДНК фракцiєю ОРА 14–9 з листя дуба Локус листовiйки Генотип листовiйки Коефiцiєнт асоцiацiї Персона χ 2 Est-4 100/120 0,190 3,98 ∗ Гетерозиготи 0,255 8,67 ∗∗ Pts-4 88/100 −0,185 4,09 ∗ 88/88 0,240 7,06 ∗∗ Гомозиготи 0,290 11,53 ∗∗ ∗ P < 0,05; ∗∗ P < 0,01. 190 ISSN 1025-6415 Reports of the National Academy of Sciences of Ukraine, 2007, №11 приклад, як успадкованiсть на рiвнi екосистем та екосистемний добiр, викликають скептич- не вiдношення. Iншi, такi як концепцiя розширеного фенотипу (extended phenotype), у ро- зумiннi внутрiшньовидової генетичної мiнливостi, що має екосистемнi наслiдки, — бiльш цi- кавi. В цiлому ж складається враження вiдсутностi чiтко означеного предмету дослiджень. Генетика, мабуть, одна з небагатьох, якщо не єдина бiологiчна дисциплiна, яка вивчає практично всi рiвнi органiзацiї життя. На кожному з цих рiвнiв вивчається певна генетична система: ген, хромосома, генотип особини, генофонд популяцiї. Очевидно, що новий напрям може одержати право на iснування у тому випадку, якщо вiн має предметом вивчення генетичну систему, вiдмiнну вiд перелiчених. На роль такої системи, як згадувалося вище, претендує генопласт [2, 9]. Як вiдомо, одним з основних критерiїв при видiленнi будь-якої системи є наявнiсть зв’язкiв мiж елементами. Отриманi в роботi факти демонструють наявнiсть зв’язкiв мiж генофондами двох взаємопов’язаних в екосистемi видiв. Пристосованiсть генотипiв листо- вiйки залежить вiд генетичної структури популяцiї дуба. Змiна цiєї структури неминуче зумовлює вiдповiднi змiни в генофондi комахи. Вплив генетики листовiйки на генофонд дуба менш явний. Проте й вiн, iмовiрно, має мiсце, оскiльки значнi втрати листя вiд лис- тогриза можуть призводити до усихання в першу чергу дубiв певних генотипiв. По-друге, втрата листя призводить до зменшення репродукцiї дерев i, отже, до зниження пристосо- ваностi вiдповiдних генотипiв дуба. Таким чином, спираючись на одержанi данi й результати iнших дослiдникiв, можна кон- статувати, що бiотичне угруповання дiйсно має “свою” генетичну пам’ять, свою генетичну систему, мiж елементами якої (особинами рiзних генотипiв рiзних видiв) вiдбуваються сто- хастичнi взаємодiї. Встановленi статистично достовiрнi асоцiацiї пiдтверджують точку зо- ру, згiдно з якою генопласт являє собою стохастичнi асоцiацiї генофондiв взаємопов’язаних в угрупованнi популяцiй [9]. Динамiка такої системи не може бути описана засобами генетики популяцiй, так са- мо як i не придатнi для цього такi популяцiйно-генетичнi поняття, як успадкованiсть або природний добiр. До речi, останнi деякi автори намагаються використовувати в описаннi генетики надпопуляцiйних структур [1, 4]. Генопласт — новий рiвень в iєрархiчнiй системi органiзацiї генетичного матерiалу, i його дослiдження та опис вимагають формування бази специфiчних понять i пiдходiв. Генотип кормової рослини iстотно впливає на диференцiальну життєздатнiсть личинок зеленої дубової листовiйки; до 40% її загальної мiнливостi належить до взаємодiї факторiв “генотип дуба” — “генотип листовiйки”. Особини зеленої дубової листовiйки одного й то- го ж генотипного класу можуть мати максимальну пристосованiсть до дерев вiдповiдного генотипу i мiнiмальну — до дерев iнших генотипiв. Взаємодiя факторiв “генотип дуба” — “ге- нотип листовiйки” призводить до виникнення зв’язкiв, якi втiлюються в статистично досто- вiрних асоцiацiях мiж генотипами листовiйки i генотипами дуба. Встановленi статистично достовiрнi асоцiацiї генотипiв — представникiв рiзних видiв в угрупованнi пiдтверджують правильнiсть концепцiї генопласта, як нового рiвня органiзацiї генетичного матерiалу, за- снованого на iнтеграцiї генофондiв популяцiй, що взаємодiють в угрупованнi. 1. Whitham T.G., Young V., Martinsen G.D. et al. Community genetics: a consequence of extended pheno- type // Ecology. – 2003. – 84. – P. 559–573. 2. Гoлyбeць M.A. Екосистемологiя. – Львiв: Поллi, 2000. – 316 с. 3. Schweitzer J. A., Bailey J. K., Rehill B. J. et al. Genetically based trait in a dominant tree affects ecosystem processes // Ecology Lett. – 2004. – 7. – P. 127–134. ISSN 1025-6415 Доповiдi Нацiональної академiї наук України, 2007, №11 191 4. Bailey J. K., Wooley S.C., Lindroth R. L., Whitham T.G. Importance of species interactions to community heritability: a genetic basis to trophic-level interactions // Ibid. – 2006. – 9. – P. 78–85. 5. Madritch M.D., Hunter M.D. Phenotypic diversity influences ecosystem functioning in an oak sandhills community // Ecology. – 2002. – 83. – P. 2084. – 2090. 6. Савушкина И. Г., Оберемок В. В., Симчук А.П. Содержание некоторых тяжелых металлов в листьях дубов, маркированных по случайно амплифицированной полиморфной ДНК // Экосистемы Крыма, их оптимизация и охрана. – Симферополь: Таврiй. нац. ун-т, 2004. – С. 24–29. 7. Гааль Е., Медьеши Г., Верецкеи Л. Электрофорез в разделении биологических макромолекул. – Мо- сква: Мир, 1982. – 642 с. 8. Sambrook J., Fritisch E. F., Maniatis T. Molecular Cloning: Laboratory Manual. – New York: Cold Spring Harbour Univ. Press, 1989. – 1626 p. 9. Iвашов А.В. Консортивнi зв’язки зеленої дубової листовiйки (Tortrix viridana L.): теоретичнi i при- кладнi аспекти: Автореф. дис. . . . д-ра бiол. наук. – Днiпропетровськ, 2001. – 32 с. 10. Simchuk A. P., Ivashov A.V., Companiytsev V.A. Genetic patterns as possible factors causing population cycles in oak leafroller moth, Tortrix viridana L. // Forest Ecology and Management. – 1999. – 113. – P. 35–49. Надiйшло до редакцiї 03.01.2007Таврiйський нацiональний унiверситет iм. В. I. Вернадського, Сiмферополь 192 ISSN 1025-6415 Reports of the National Academy of Sciences of Ukraine, 2007, №11

Диференцiальна життєздатнiсть генотипних класiв зеленої дубової листовiйки залежно вiд генотипу кормової рослини

Institution

Ähnliche Einträge