Теоретичні засади податкового менеджменту

Стаття містить комплексний аналіз та авторське бачення теоретичних засад податкового менеджменту. Розглянуто суть окремих управлінських категорій в сфері оподаткування та запропоновано їх авторське трактування....

Повний опис

Збережено в:

Бібліографічні деталі
Дата:	2011
Автор:	Воронкова, О.М.
Формат:	Стаття
Мова:	Ukrainian
Опубліковано:	Інститут економіки промисловості НАН України 2011
Назва видання:	Вісник економічної науки України
Теми:	Наукові статті
Онлайн доступ:	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/36089
Теги:	Додати тег Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
Назва журналу:	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Цитувати:	Теоретичні засади податкового менеджменту / О.М. Воронкова // Вісник економічної науки України. — 2011. — № 2 (20). — С. 25-29. — Бібліогр.: 26 назв. — укр.

Репозитарії

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine

id	irk-123456789-36089
record_format	dspace
spelling	irk-123456789-360892015-10-19T15:49:23Z Теоретичні засади податкового менеджменту Воронкова, О.М. Наукові статті Стаття містить комплексний аналіз та авторське бачення теоретичних засад податкового менеджменту. Розглянуто суть окремих управлінських категорій в сфері оподаткування та запропоновано їх авторське трактування. Статья содержит комплексный анализ и авторское видение теоретических основ налогового менеджмента. Рассмотрена суть отдельных управленческих категорий в сфере налогообложения и предложена их авторская трактовка. The article consist of complex analysis and author’s vision of theoretical bases of tax managment. The essence of some managerial categories in the sphere of taxation is observed and their author’s vision is proposed. 2011 Article Теоретичні засади податкового менеджменту / О.М. Воронкова // Вісник економічної науки України. — 2011. — № 2 (20). — С. 25-29. — Бібліогр.: 26 назв. — укр. 1729-7206 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/36089 uk Вісник економічної науки України Інститут економіки промисловості НАН України
institution	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection	DSpace DC
language	Ukrainian
topic	Наукові статті Наукові статті
spellingShingle	Наукові статті Наукові статті Воронкова, О.М. Теоретичні засади податкового менеджменту Вісник економічної науки України
description	Стаття містить комплексний аналіз та авторське бачення теоретичних засад податкового менеджменту. Розглянуто суть окремих управлінських категорій в сфері оподаткування та запропоновано їх авторське трактування.
format	Article
author	Воронкова, О.М.
author_facet	Воронкова, О.М.
author_sort	Воронкова, О.М.
title	Теоретичні засади податкового менеджменту
title_short	Теоретичні засади податкового менеджменту
title_full	Теоретичні засади податкового менеджменту
title_fullStr	Теоретичні засади податкового менеджменту
title_full_unstemmed	Теоретичні засади податкового менеджменту
title_sort	теоретичні засади податкового менеджменту
publisher	Інститут економіки промисловості НАН України
publishDate	2011
topic_facet	Наукові статті
url	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/36089
citation_txt	Теоретичні засади податкового менеджменту / О.М. Воронкова // Вісник економічної науки України. — 2011. — № 2 (20). — С. 25-29. — Бібліогр.: 26 назв. — укр.
series	Вісник економічної науки України
work_keys_str_mv	AT voronkovaom teoretičnízasadipodatkovogomenedžmentu
first_indexed	2025-07-03T17:35:41Z
last_indexed	2025-07-03T17:35:41Z
_version_	1836648122340605952
fulltext	2011/№2 25 Неефективність вітчизняного оподаткування, складність та незрозумілість системи оподаткування, не- стабільність податкового законодавства, що підтверд- жується міжнародними рейтингами, широке обговорен- ня податкових проблем громадкістю та політиками зумов- люють практичне спрямування більшості наукових праць податкової тематики. Їх автори розглядають насамперед прагматичні та організаційні аспекти оподаткування, зокрема порядок нарахування та сплати податкових пла- тежів, їх адміністрування, фіскальну ефективність, напря- ми реформування податкової системи, проблеми засто- сування податкового законодавства та податкової відпо- відальності. Поряд з тим не приділяється належна увага розробці теоретико-методологічних засад процесу оподат- кування та управління ним. Двадцятирічний досвід роз- будови податкової системи України дозволяє зробити висновок про те, що вона відбувалась без достатнього наукового обгрунтування, що в свою чергу обумовило відсутність комплексної програми розвитку оподаткуван- ня, його стратегічних пріоритетів та тактичних цілей. Звідси низький рівень податкової культури та добро- вільної сплати податків, значний тіьовий сектор економ- іки, сприйняття оподаткування як суспільного зла, сут- тєва його заангажованість та заполітизованість. За історичною інерцією в нашій країні податкові відно- сини розвивалися в адміністративно-командних традиціях. Сьогодення потребує партнерських стосунків між платни- ками податків і державою через усвідомлення їх об’єктив- ного взаємозв’язку в процесі розподілу та перерозподілу отриманих доходів, від чого в кінці кінців залежить суспіль- ний добробут. Оподаткування є та завжди буде самим дієвим фіскальним інструментом, який має значні можливості щодо регулювання економічних процесів. Тому від науко- вої обгрунтованості управлінських рішень в податковій сфері залежить збалансованість державних фінансів, добробут громадян та економічне становище в державі. Необхідно зазначити, що питання організації проце- су оподаткування та проблематика і практичні рекомен- дації щодо їх удосконалення розроблялись в працях бага- тьох українських учених: В. Андрущенка, З. Варналія, В. Вишневського, В. Геєця, Т. Єфименко, Ю. Іванова, А. Крисоватого, І. Луніної, В. Мельника, П. Мельника, В. Суторміної, Л. Тарангул, О. Тимченко, В. Федосова, Л. Шаблистої, С. Юрія тощо. Більшість їх публікацій, од- нак, присвячена аналізу прагматичних аспектів управлін- ня податковими відносинами та його окремих складових, зокрема податкового адміністрування та податкового ре- гулювання. Разом з тим, наукові розробки щодо визначен- ня методологічних засад, змісту основних категорій і скла- дових процесу податкового менеджменту не знайшли широкого відображення у вітчизняній науковій літературі. Лише окремі праці Ю. Іванова, А. Кізими, А. Крисовато- го, М. Скворцова, О. Тимченко містять розробку теоретич- них засад податкового менеджменту. В них висвітлюються його суть, складові, завдання, функції, об’єкт, суб’єкти, організаційно-правове забезпечення, окремі особливості розвитку. Однак сучасний стан наукової розробки теорії по- даткового менеджменту свідчить, що це питання не вив- чено на достатньому рівні. Це насамперед стосується не- узгодженості категоріального апарату та невизначеності місця податкового менеджменту в податковій системі дер- жави як окремого елементу, так і по відношенню до її інших складових.. Тому метою даної статті є комплексний аналіз та обгрунтування авторського бачення теоретичних засад податкового менеджменту на основі узагальнення наявних наукових напрацювань та результатів власних досліджень. Предметом теорії податкового менеджменту є загальні закономірності виникнення, функціонування і розвитку управління процесом оподаткування, його сутність, особ- ливості суб’єктів та об’єктів управлінської діяльності у вка- заній сфері, а також особливості податкових механізмів управлінського впливу. Податковий менеджмент є різнови- дом державного фінансового управління, тобто йому влас- тиві насамперед риси останнього. У вітчизняній та за- рубіжній літературі ще не склалося сталого і загальновизна- ного поняття податкового менеджменту. Окремі науковці трактують його з точки зору змісту, інші — форм, в яких він функціонує. В системі вітчизняного державного управлін- ня термін «податковий менеджмент» використовується дуже рідко, а в українській фінансовій науці він став поширений буквально в останнє десятиріччя. Тому зрозуміло, що поки немає загальновизнаного трактування даного поняття, а тим більше його законодавчого визначення. На нашу думку, перше деталізоване авторське трак- тування податкового менеджменту надала російська вче- на Т. Юткіна як процесу вироблення правових засад опо- даткування, забезпечення умов функціонування конкрет- ного податкового механізму та створення обліково-ана- літичних, звітних правил, документів [1, c. 186]. Вона виділяє три його взаємодіючі між собою сфери: податко- ве планування та прогнозування, податкове регулювання та податковий контроль і два його рівні: державний і корпоративний податковий менеджмент [2, c. 244–245]. А. Крисоватий і А. Кізима вважають, що податко- вий менеджмент слід розглядати у трьох аспектах: як систему управління податками; як визначену категорію людей, соціальний прошарок тих, хто здійснює роботу з управління податками; як форму підприємництва, що стосується корпоративного і персонального податково- го менеджменту [3, c.33]. М. Скворцов визначає податковий менеджмент як елемент держаного управлінського менеджменту, який виконує специфічні функції щодо організації податко- вої системи й діяльності щодо збору податків, відтво- ренню і розширенню податкової бази [4, 28]. Дещо спрощеною вважаємо думку С. Паранчука, Є. Романіва, О. Червінської, що податковий менеджмент полягає в управлінні податковою роботою, яка забезпе- чується за наявності правового регламентування вста- новлення і справляння податків, тобто законодачої бази з питань оподаткування та інстуктивно-методичного за- безпечення [5, c. 31]. О.М. Воронкова канд. екон. наук м. Ірпінь ТЕОРЕТИЧНІ ЗАСАДИ ПОДАТКОВОГО МЕНЕДЖМЕНТУ ВОРОНКОВА О.М. ВІСНИК ЕКОНОМІЧНОЇ НАУКИ УКРАЇНИ26 Близькими до власних переконань автора є визначен- ня податкового менеджменту Р. Ісаншиною та О. Тимчен- ко. У першому випадку податковий менеджмент трактуєть- ся як процес управління шляхом використання методів впливу податкового механізму на податкову систему з метою реалізації податкової політики [6, c.8], а в другому — як сукупність прийомів та методів організації податкових відносин з метою забезпечення формування дохідної час- тини бюджету та впливу на розвиток виробництва та соц- іальної сфери [7, c.6]. Тут більше прослідковується саме управлінська природа податкового менеджменту із детал- ізацією об’єкта і механізма управління, які визначають особливості конкретного управлінського процесу. Враховуючи думку вищазгаданих фахівців, з деяки- ми положеннями ми не можемо погодитися. Насампе- ред щодо поділу податкового менеджменту на держав- ний і корпоративний (персональний). Це означає, що на процес оподаткування може впливати платник по- датків (юридична чи фізична особа). Насправді це не так. Податкові відносини регламентуються державою, яка за допомогою податкового законодавства встановлює по- рядок оподаткування, якого платники податків мають дотримуватися. Впливати на нього вони можуть тільки опосередковано, лобіюючи свої інтереси через прийнят- тя Верховною радою України відповідних нормативно- правових актів. Тому ми вважаємо, що суб’єктом подат- кового менеджменту може бути тільки держава, а відпо- відно некоректним існування поняття корпоративний чи персональний податковий менеджмент. Спірним, на наш погляд, є також питання щодо об’єкту податкового менеджменту. Найчастіше в якості об’єкта називають податкову систему або систему опо- даткування, рідше — податкові відносини або податкову роботу. Розбіжності в авторських поглядах на це питання пов’язані з відсутністю загальноприйнятої чіткої катего- ріальної бази в сфері оподаткування. Враховуючи напра- цювання відповідних фахівців, пропонуємо власне бачен- ня окремих податкових понять. Податкові відносини визначимо як суспільні відносини з приводу розподілу та перерозподілу частини ВВП у вигляді податкових пла- тежів на користь держави. Систему оподаткування слід розглядати як сукупність елементів, що забезпечують реалізацію процесу оподаткування (включає до себе су- купність діючих в державі податкових платежів, а також порядок їх нарахування і сплати, в тому числі оформлан- ня податкової звітності). Податкова система — це інсти- тут реалізації податкових відносин, який охоплює держав- ну податкову концепцію, систему оподаткування, прин- ципи, процедури і традиції оподаткування в державі, податковий апарат у вигляді організаційних структур та окремих працівників, які здійснюють податкову роботу та управлінську діяльність в сфері оподаткування, систе- му податкового менеджменту та нормативно-правове за- безпечення податкових відносин. Податкова робота, на нашу думку, це сукупність практичних заходів та дій, що забезпечує процес справляння податків і зборів. Зважаючи на вищевказане, ми вважаємо об’єктом, на який спрямований податковий менеджмент, процес опо- даткування, який в свою чергу являє собою процес вико- нання податками їх функцій. Звідси витікає основне зав- дання податкового менеджменту — забезпечення повного та ефективного виконання податками об’єктивно покла- дених на них функцій, і насамперед фіскальної і регулю- ючої. Це завдання уособлює об’єктивне вираження суті податкового менеджменту. В реальності треба зважати та- кож на суб’єктивну сторону податкового менеджменту, яка регламентується державою. Саме держава визначає і зако- нодавчо закріплює основні цілі оподаткування та певні дії щодо їх досягнення, які формують державну податкову політику. Тому визначимо податковий менеджмент як су- купність прийомів і методів цілеспрямованого керуючого впливу держави на процес оподаткування з метою забез- печення реалізації завдань податкової політики. Вихідним пунктом будь-якої управлінської діяльності та передумовою її ефективності є визначення мети управ- ління. Невірне цілепокладання, якщо мета нереальна, по- милкова або незаконна, може зруйнувати систему управ- ління. Мета податкового менеджменту полягає у забезпе- ченні ефективної реалізації завдань податкової політики. Основим завданням податкової політики, відповідно чин- ного законодавства, є створення в Україні стабільної і ефек- тивної податкової системи, яка б забезпечила достатній обсяг надходжень платежів до бюджетів усіх рівнів, ефек- тивне функціонування економіки держави, справедливий підхід до оподаткування всіх категорій платників податків, а також створення умов для подальшої інтеграції України у світове співтовариство. Така мета означає, що податко- вий менеджмент є складовою державної податкової пол- ітики, специфічним механізмом її реалізації. Однак доте- пер не встановлено чіткий зв’язок між цими категоріями. Їх або розглядають взагалі окремо, або ототожнюють. Це також пов’язано з різноманітністю трактувань державної податкової політики, яка в багатьох роботах визначається як специфічна діяльність держави в галузі оподаткування [6, 8, 9, 10, 11]. Нам ближчі ті авторські погляди, коли податкова політика розглядається як комплекс цілей і зав- дань держави в податковій сфері, а також практичні захо- ди і засоби їх реалізації [12, 13, 14, 15]. Окремої уваги зас- луговує думка М. Карпа, що податкова плітика «включає в себе такі поняття, як концепція державної діяльності в області оподаткування, податковий механізм, а також уп- равління податковою системою країни» [12, c.27], та А. К- рисоватого, що «податкова політика — це діяльність дер- жави у сферах запровадження, правового регламентуван- ня та організації справляння податків та податкових пла- тежів, які виступають знаряддям розподілу та перерозпо- ділу частини валового внутрішнього продукту та форму- вання централізованих фондів грошових ресурсів держа- ви» [16, c.17]. В цих визначеннях чітко детермінована уп- равлінська складова податкової політики, яка реалізується у формі податкового менеджменту. Враховуючи наукові на- працювання в даній галузі, пропонуємо авторське бачен- ня структури податкової політики (рис.1). Податковий менеджмент є різновидом управлінської діяльності держави, що впливає на процес оподаткування, а його компоненти є елементами механізму реалізації дер- жавної податкової політики. Використовуються також різні терміни для позначення державного втручання в сферу оподаткування — «податковий менеджмент», «податкове регулювання», «податковне адміністрування» тощо. З точки зору лексики і регулювання, і адміністру- вання, і управління означають майже одне і те ж — керівництво, впорядкування, підпорядкування, спряму- вання, вплив [17, c. 1020–1021, 1300]. ВОРОНКОВА О.М. 2011/№2 27 Оскільки регулювання розглядається як один з методів управління, є всі підстави не ототожнювати управління з регулюванням, акцентуючи увагу на уп- равлінській природі регулювання в цілому. Погоджуючись загалом з необхідністю визначення державного керівництва економікою терміном «держав- не регулювання», все ж слід мати на увазі, що мова і в цьому випадку йде про державне управління, яке може здійснюватися із різним ступенем впливу. Р. Штобер з цього приводу говорить про глобальне і часткове, безпо- середнє і непряме управління економікою. Дана техно- логія управління надає суб’єкту господарювання свободу прийняття правового рішення, яка, в свою чергу, управ- ляється всього лиш певними рамковими умовами [18, c.242]. Тому податкове регулювання визначається насам- перед непрямим характером управлінського впливу. Термін «адміністрування» також часто ототожнюють з менеджментом, але деякі автори вважають, що він найбільш об’єктивно відображає знеособлену систему уп- равління (з невизначеною особистістю) [19, c.12]. Від ко- мандно-адміністративної системи даний термін успадку- вав негативе значення як управління, яке базується лише на примусових методах, але з цим важко погодитися. Ми притримуємося енциклопедичного трактування адмініст- рування як управлінської діяльності керівників і органів управління, яка здійснюється здебільшого через накази, розпорядження [20, c.25]. У словниках «адміністрування» трактується як управління і керування, а юридична наука пов’язує адміністрування із суспільними відносинами, що виникіають у сфері державного управління і регламенто- вані нормами адміністративного права. Досить різноплановим є трактування і змісту податко- вого адміністрування вітчизняними фахівцями фінансової сфери, причому більшість з них не відрізняють його від податкового менеджменту. В. Андрущенко ототожнює по- даткове адміністрування з принципами ефективного управ- ління податковою системою за даних соціально-економіч- них умов і суспільно-політичних обставин [21, c.35]; колек- тив авторів під керівництвом В. Федосова — із системою органів управління (законодавчих та адміністративних по- даткових), до обов’язків яких належить процедурне забез- печення реалізації податкової політики [22, c.342]; С. Юрій та Н. Бак — із сукупністю норм і правил, що регламенту- ють податкові дії та конкретну податкову техніку, а також передбачають відповідальність за порушення податкового законодавства [23, c.23]; А. Крисоватий — із системою ме- тодів, форм і прийомів регламентування і регулювання еко- номічних відносин у сфері оподаткування для реалізації податкової політики [16, c.219]; В. М. Мельник — із управ- лінською діяльністю органів державної виконавчої влади, що пов’язана з організацією процесу оподаткування, засно- вується на державних законодавчих і нормативних актах і використовує соціально зумовлені правила [24, c.159], Ю. Гу- сак — як логічно побудований, науково обгрунтований про- цес державного управління податковими відносинами, на- правлений на максимізацію функції суспільного добробуту за умови виконання заданого бюджетного обмеження [25, c.237]. На нашу думку, до ухвалення Податкового кодексу України (ПКУ) найближчим до суті податкового адмініст- рування, визначеної вітчизняною податковою практикою і окремими законодавчо-нормативними актами (Закон Ук- раїни №2181 «Про погашення зобов’язань платників по- датків перед бюджетами та державними цільовими фонда- ми», Регламент адміністрування податків, зборів (обов’яз- кових платежів), затверджений Наказом ДПА України №62 від 9.02.2006 р.) було трактування податкового адміністру- вання як процесу адміністрування податкових зобов’язань, а саме процедури реалізації прав та обов’язків суб’єктів податкового права по відношенню до узгодження та пога- шення податкових зобов’язань [26, c.90]. Об’єктом адміні- стрування тут є процес узгодження та погашення податко- вих зобов’язань платників податків, метою адмініструван- ня — забезпечення погашення податкових зобов’язань плат- ників шляхом оптимального втручання в його господарсь- ку діяльність через застосування законодавчо встановлених механізмів та процедур, а суб’єктами адміністрування — платники податків і податкові агенти, контролюючі органи та органи стягнення [26, c.91]. Повертаючись до Податкового Кодексу України, слід зауважити, що і він не дає однозначного трактування по- даткового адміністрування. Зокрема, Розділ 2 ПКУ під на- звою «Адміністрування податків, зборів (обов’язкових пла- тежів) « включає 12 глав: загальні положення; податкова звітність; податкові консультації; визначення суми подат- кових та/або грошових зобов’язань платника податків, по- рядок їх сплати та оскарження рішень контролюючих органів; податковий контроль; облік платників податків; інформаційно-аналітичне забезпечення діяльності органів державної податкової служби; перевірки; погашення подат- кового боргу платників податків; застосування міжнарод- них договорів та погашення податкового боргу за запитами компетентних органів іноземних держав; відповідальність; пеня. Стаття 40 ПКУ каже, що вищевказаний розділ визна- чає порядок адміністрування податків і зборів, визначених у розділі 1 цього кодексу, а також порядок контролю за дот- риманням вимог податкового та іншого законодавства відповідних випадках. Це положення виносить податковий контроль за межі податкового адміністрування, а теорія і практика оподаткування свідчить про інше. Враховуючи теоретичні напрацювання науковців у сфері оподаткування і практичні закономірності вітчиз- няного оподаткування, податкове адміністрування доц- ільно визначити як управлінську діяльність, пов’язану із організаційним забезпеченням реалізації обов’язків і прав платників податків і компетентних органів влади в процесі справляння податкових платежів з метою повно- го і своєчасного погашення податкових зобов’язань з Рис. 1. Структура податкової політики держави. Складено автором ВОРОНКОВА О.М. ВІСНИК ЕКОНОМІЧНОЇ НАУКИ УКРАЇНИ28 одного боку та виконання бюджетних завдань податко- вих надходжень з іншого. Податкове адміністрування є формою реалізації податкового менеджменту, його фіскальною компонен- тою. Іншою формою і економічною компонентою є податкове регулювання, яке являє собою систему ме- тодів та способів впливу держави на різні сторони соц- іально-економічного розвитку та діяльності платників через використання податкових інструментів. Ці компо- ненти через управлінський вплив на процес оподатку- вання забезпечують виконання об’єктивних функцій податків: податкове адміністрування — фіскальної, по- даткове регулювання — регулючої. В першому варіанті цей вплив має прямий характер, в другому — непрямий. Таким чином, узагальнюючи результати власних досліджень та наявних розробок щодо формування тео- ретичних підвалин податкового менеджменту, можна зробити такі висновки. 1. Податковий менеджмент є структурним елемен- том податкової системи і управлінською домінантою податкової політики. 2. Податковий менеджмент являє собою сукупність прийомів і методів цілеспрямованого керуючого впливу держави на процес оподаткування з метою забезпечен- ня реалізації завдань податкової політики. 3. Податковий менеджмент не структурується за рівнями управління. Зважаючи на те, що його суб’єктом є держава в особі компетентних органів виконавчої вла- ди, поняття податкового та державного податкового менеджменту ототожнюються, а використання понять корпоративний чи персональний податковий менедж- мен є некоректним. 4. Об’єктом податкового менеджменту є процес оподаткування, а метою — забезпечення ефективної реалізації завдань податкової політики. 5. Податковий менеджмент, податкове адміністру- вання, податкове регулювання — поняття не тотожні. Податкове адміністрування і податкове регулювання є формами реалізації податкового менеджменту. Теорія податкового менеджменту і надалі розвива- тиметься, бо управління оподаткуванням — явище ди- намічне і, незважаючи на свій об’єктивний характер, в інституціональній економіці зазнає суттєвого суб’єктив- ного впливу. Водночас науковці, фахівці і громадскість у сфері організації процесу оподаткування повинні опе- рувати однозначними поняттями і не допускати різно- бічних трактувань, що тільки посилить ефективність податкової роботи. Тому розробка теоретико-методоло- гічного підгрунтя розвитку податкового менеджменту і в подальшому залишатиметься актуальним напрямом досліджень у сфері оподаткування. Література 1. Юткина Т. Ф. Налоги и налогообложение : учебник / Т. Ф. Юткина. — М. : Инфра-М, 1998. — 429 с. 2. Юткина Т. Ф. Налоги и налогообложение: Учебник / Т. Ф. Юткина. — М. : ИНФРА — М, 2002. — 460 с. 3. Крисоватий А. І. Податковий менеджмент: навчаль- ний посібник / А. І. Крисоватий, А. Я. Кізима. — Тер- нопіль : Карт-бланш, 2004. — 304 с. 4. Скворцов Н. Н. Налоговый менеджмент: стратегия и тактика: в 10 кн. Кн.1. От стагнации к стабилизации. Практ. Рук. / под ред. В. П. Давыдовой. — К. : Вища школа, 2002. — 222 с. 5. Паранчук С. В. Податковий менеджмент : навчаль- ний посібник / С. В. Паранчук, Є. М. Романів, О. С. Чер- вінська. — Львів : Видавництво Національного універси- тету «Львівська політехника», 2005. — 276 с. 6. Ісаншина Р. Ю. Податковий менеджмент : навч. посіб. / Р. Ю. Ісаншина. — К. : ЦУЛ, 2003. — 260 с. 7. Тимченко О. М. Податковий менеджмент : навчально- методичний посібник для самост. вивч. дисц. / О. М. Тим- ченко. — КНЕУ, 2001. — 150 с. 8. Податкова система України : підручник / Федосов В. М., Опарін В. М., П’ятаченко Г. О. та ін.; За ред. Федосова В. М. — К. : Либідь. — 1994. — С. 48–49. 9. Дикань Л. В. Деякі аспекти оподаткування в Україні / Л. В. Дикань, Т. С. Воїнова, Є. Б. Бережний // Фінанси Ук- раїни. — 1999. — № 4. — С. 107. 10. Данілов О. Д. Податкова система і шляхи її рефор- мування : навч. посібник / О. Д. Данілов, Н. П. Флі- сак. — К. :, Парламентське видавництво, 2001. — С. 46. 11. Алиев Б. Х. Теоретические основы налогообложе- ния : учеб. пособие для вузов / Б. Х. Алиев, А. М. Абдул- галимов. — М. : ЮНИТИ-ДАНА, 2004. —159 с. 12. Карп М. В. Налоговый менеджмент : учебник для вузов / М. В. Карп. — М.: ЮНИТИ-ДАНА, 2001. — 477 с. 13. Економічна енциклопедія: У трьох томах, Т.2 / Редколегія:… Мовчан С. В. (відп. ред.) та ін. — К. : Ви- давничий центр «Академія», 2001 р. — С. 769. 14. Карасев М. Н. Налоговая политика и правовое регулирование налогообложения в России / М. Н. Ка- расев. — М. : ООО «Вершина», 2004. — 224 с. 15. Заяц. Н. Є. Теорія налогов : учебное пособие / Н. Є. Заяц. — Мн. : БГЕУ, 2002. — С. 66. 16. Крисоватий А. І. Теоретичні домінанти і практи- ка реалізації податкової політики в Україні / А. І. Кри- соватий. — Тернопіль : Карт-бланш, 2005. — 375 с. 17. Великий тлумачний словник сучасної української мови / уклад. і голов. ред. В. Т. Бусел. — К.; Ірпінь: ВТФ «Перун», 2002. — 1440 с. 18. Штобер Р. Общее хозяйственно-административное право: Основы и принципы. Экономическая конститу- ция / Р. Штобер [Пер. с 11-го нем. перераб. Изд.]. — Мн. : Издательство Европейского гуманитарного универси- тета, 2000. — 312 с. 19. Тарнавська Н. П. Пушкар Р. М. Менеджмент: тео- рія та практика : підручник для вузів / Н. П. Тарнавсь- ка, Р. М. Пушкар. — Тернопіль : Карт-бланш, 1997. — 456 с. 20. Економічна енциклопедія. У трьох томах. Т.1. / Редкол.: С. В. Мочерний та ін. — К. : Видавничий центр Академія», 2000. — 864c. — С. 25. 21. Андрущенко В. Л. Фіскальне адміністрування як наука і мистецтво / В. Л. Андрущенко // Фінанси Украї- ни. — 2003. — № 6. — С. 35. 22. Федосов В. М. Фінансова реструктуризація в Україні: проблеми і напрямки: Монографія / Федо- сов В. М., Опарін В., Льовочкін С. [За наук. ред. В. Федосова]. — К. : КНЕУ, 2002. — С. 342 23. Юрій С. Актуальні проблеми податкової політи- ки: інфраструктура податку з доходів фізичних осіб в Україні / С. Юрій, Н. Бак // Журнал європейської еко- номіки. — 2004. — №1. — Том 3. — С. 23. ВОРОНКОВА О.М. 2011/№2 29 24. Мельник В. М. Оподаткування: наукове обгрунту- вання та організація процесу : монографія / В. М. Мель- ник. — К. : «Комп’ютерпрес», 2006. — 277 с. 25. Податкова політика України: стан, проблеми, перспективи : монографія / П. В. Мельник, Л. Л. Таран- гул, З. С. Варналій та ін.; за ред. З. С. Варналія — К. : Знання України, 2008. — 675 с. — С. 237. 26. Иванов Ю. Б. Налоговый менеджмент : учебное пособие / Ю. Б. Иванов, В. В. Карпова, Л. Н. Карпов. — Х. : ИД «ИНЖЕК», 2006. — 488 с. Введение. Банкротство предприятия является след- ствием системных и хронических нарушений воспроиз- водства его капитала, логичным итогом неэффективной организационной, маркетинговой, инвестиционной и финансовой политики. Развитая рыночная экономика сегодня немыслима без проработанного экономико- правового механизма упреждения, защиты и вывода предприятия-должника из создавшейся на нем кризис- ной ситуации, а в случае краха бизнеса — снижение возможных потерь для всех участников процесса. Анализ публикаций. Затрагиваемые проблемы были освещены в трудах: В. И. Захарченко [1], В. Я. Погорец- кой [2], А. Дорошук, В. Г. Юдина [3] и др. Но в этих работах недостаточно комплексно рассмотрены вопро- сы правового, экономического и социального регулиро- вания отношений банкротства. Цель исследования — обобщить проблемы правово- го, экономического и социального обеспечения пред- приятия-должника. Постановка задачи. Если проанализировать эволю- цию, которую концептуально претерпел институт несос- тоятельности (банкротства), то можно увидеть следую- щую картину. На протяжении веков главной целью про- цесса о несостоятельности должника являлись его лич- ность и распределение принадлежащего должнику иму- щества между всеми кредиторами. В XIX веке внимание заинтересованных лиц переключилось в основном на бизнес должника и его имущественный комплекс. В XX веке в системах регулирования несостоятельности про- изошло смещение акцента в сторону создания должнику благоприятного режима, который способствовал бы вос- становлению его платежеспособности. Говоря об эконо- мических, юридических и социальных технологиях, сло- жившихся к началу XXI века, надо отметить, что восста- новительные процедуры в отношении предприятий-дол- жников императивно стоят во главе и нормотворчества, и практического применения механизма экономико-пра- вового регулирования банкротства предприятия. Это привело к тому, что современные концепции национальных законодательств о несостоятельности (банкротстве) строятся следующим образом: зачастую должнику самому выгодно, чтобы в отношении него была начата та или иная процедура регулирования не- платежеспособности. Ведь в этих рамках компании пре- доставляется больше шансов для стабилизации своего экономического положения (в частности, вводится мо- раторий на удовлетворение требований кредиторов, возможен отказ от невыгодных сделок, кредиторами, или судебными органами привлекаются профессиональ- ные антикризисные управляющие). Изложение основного материала. Цели процесса регулирования отношений несостоятельности (банкрот- ства) просты и ясны: упреждение, защита и вывод пред- приятия-должника из создавшейся кризисной ситуации, а в случае крайне неблагоприятного ее развития — сни- жение возможных потерь участников процесса. Обеспечение достижения целей возможно через пра- вовые, экономические и социальные аспекты урегулиро- вания. В различных странах «вес» и предпочтение каждо- го из аспектов неравнозначны друг другу, что сложилось во многом исторически под влиянием приоритетов и ин- теграции политических, властных и бизнес-элит того или иного государства. Механизм реализации указанных целей во всех без исключения мировых моделях регулирования банкротства достаточно сложен и формализован многочис- ленными этапами. Добавим, что в Украине практически всеобъемлющим является судебный формат регулирования отношений между должником и кредиторами, в то время как в развитых странах в большинстве случаев непла- тежеспособности контрагенты прибегают к внесудебным вариантам решения проблем. Сегодня можно с уверенностью сказать, что степень совершенства нормативно-правовой базы института несостоятельности определяется уровнем экономичес- кого развития страны. И, в свою очередь, от степени проработанности норм, регулирующих несостоятель- ность, во многом зависит эффективность экономики государства. Мнение по этому поводу большинства ве- дущих ученых прошлого и современности можно обоб- щить цитатой: «Эффективный режим несостоятельнос- ти является важнейшим фактором надежного экономи- ческого развития, гарантий возвратности долгов и ук- репления коммерческих отношений» [3, с. 66]. Становление рыночной экономики в Украине объек- тивно обусловливает возникновение и развитие механиз- мов, регулирующих процессы производства, сбыта и по- требления товаров и услуг. Достижение оптимальной инфраструктуры производства, соответствующей потреб- И.Д. Гречкосей г. Одесса СОЦИАЛЬНАЯ ЗНАЧИМОСТЬ РЕГУЛИРОВАНИЯ НЕСОСТОЯТЕЛЬНОСТИ ПРЕДПРИЯТИЯ�ДОЛЖНИКА ГРЕЧКОСЕЙ И.Д.

Теоретичні засади податкового менеджменту

Репозитарії

Схожі ресурси