До біографії польського мандрівника Карла Качковського

Одним із забутих мандрівників, який залишив по собі опис побуту і традицій побачених ним народів та пам’яток історії Криму, і чия кримознавча спадщина, а надто – біографія, довгий час залишалася поза увагою українських дослідників, був поляк Карл Качковський. На сьогоднішній день окремі сторінки щ...

Повний опис

Збережено в:
Бібліографічні деталі
Дата:2010
Автор: Громенко, С.В.
Формат: Стаття
Мова:Ukrainian
Опубліковано: Кримський науковий центр НАН України і МОН України 2010
Назва видання:Культура народов Причерноморья
Теми:
Онлайн доступ:http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/36116
Теги: Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
Назва журналу:Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Цитувати:До біографії польського мандрівника Карла Качковського / С.В. Громенко // Культура народов Причерноморья. — 2010. — № 177. — С. 196-198. — Бібліогр.: 32 назв. — укр.

Репозитарії

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
id irk-123456789-36116
record_format dspace
spelling irk-123456789-361162013-05-24T23:53:55Z До біографії польського мандрівника Карла Качковського Громенко, С.В. Вопросы духовной культуры – ИСТОРИЧЕСКИЕ НАУКИ Одним із забутих мандрівників, який залишив по собі опис побуту і традицій побачених ним народів та пам’яток історії Криму, і чия кримознавча спадщина, а надто – біографія, довгий час залишалася поза увагою українських дослідників, був поляк Карл Качковський. На сьогоднішній день окремі сторінки щоденника мандрівника видано в Криму, проте комплексної біографії К. Качковського у вітчизняній історіографії немає. 2010 Article До біографії польського мандрівника Карла Качковського / С.В. Громенко // Культура народов Причерноморья. — 2010. — № 177. — С. 196-198. — Бібліогр.: 32 назв. — укр. 1562-0808 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/36116 930.1 + [94 (477.75) : 910.4 (=162.1) „17/19”] uk Культура народов Причерноморья Кримський науковий центр НАН України і МОН України
institution Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection DSpace DC
language Ukrainian
topic Вопросы духовной культуры – ИСТОРИЧЕСКИЕ НАУКИ
Вопросы духовной культуры – ИСТОРИЧЕСКИЕ НАУКИ
spellingShingle Вопросы духовной культуры – ИСТОРИЧЕСКИЕ НАУКИ
Вопросы духовной культуры – ИСТОРИЧЕСКИЕ НАУКИ
Громенко, С.В.
До біографії польського мандрівника Карла Качковського
Культура народов Причерноморья
description Одним із забутих мандрівників, який залишив по собі опис побуту і традицій побачених ним народів та пам’яток історії Криму, і чия кримознавча спадщина, а надто – біографія, довгий час залишалася поза увагою українських дослідників, був поляк Карл Качковський. На сьогоднішній день окремі сторінки щоденника мандрівника видано в Криму, проте комплексної біографії К. Качковського у вітчизняній історіографії немає.
format Article
author Громенко, С.В.
author_facet Громенко, С.В.
author_sort Громенко, С.В.
title До біографії польського мандрівника Карла Качковського
title_short До біографії польського мандрівника Карла Качковського
title_full До біографії польського мандрівника Карла Качковського
title_fullStr До біографії польського мандрівника Карла Качковського
title_full_unstemmed До біографії польського мандрівника Карла Качковського
title_sort до біографії польського мандрівника карла качковського
publisher Кримський науковий центр НАН України і МОН України
publishDate 2010
topic_facet Вопросы духовной культуры – ИСТОРИЧЕСКИЕ НАУКИ
url http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/36116
citation_txt До біографії польського мандрівника Карла Качковського / С.В. Громенко // Культура народов Причерноморья. — 2010. — № 177. — С. 196-198. — Бібліогр.: 32 назв. — укр.
series Культура народов Причерноморья
work_keys_str_mv AT gromenkosv dobíografíípolʹsʹkogomandrívnikakarlakačkovsʹkogo
first_indexed 2025-07-03T17:37:24Z
last_indexed 2025-07-03T17:37:24Z
_version_ 1836648230196084736
fulltext 196 Громченко С.В. ДО БІОГРАФІЇ ПОЛЬСЬКОГО МАНДРІВНИКА КАРЛА КАЧКОВСЬКОГО Наприкінці 1922 року Декретом ВЦВК СРСР від 11 листопада був введений загальногромадянський податок. Податок вводився для надання допомоги голодуючим, для боротьби з епідеміями, для поліпшення життя дітей, що перебували на державному утриманні. Податок стягувався зі всіх чоловіків від 17 до 60 років і зі всіх жінок від 17 до 55 років. Від податку звільнялися червоноармійці і міліція, що перебували на дійовій службі; учні державних установ; особи, які перебували на соціальному забезпеченні; жінки, що мали під своєю опікою дітей до 14 років або інших непрацездатних членів сім'ї, якщо вони самостійно вели господарство, а також домогосподарки, які обслуговували сім'ю з 5 і більше чоловік. У місцевостях, визнаних в 1921-1922 роках неврожайними і що обслуговувалися Центральною Комісією допомоги голодуючим населення сільської місцевості також звільнялося від податку [12, л.1] Всі суми податків, що надходили по Криму, зараховувалися: в рахунок ЦКДопомголу – 50%; у держдоходи по кошторису Народного Комісаріату охорони здоров’я – 50% [11, л.36]. Основні і додаткові податки в 1921-1922 роках дали можливість голодуючому населенню отримати допомогу на те, що пережити голод і почати відновлювати своє господарство. Джерела і література: 1. Декреты Советской власти. Т. IХ. Июнь – июль 1920 г. – М., Госполитиздат. – 1978. 2. Політична історія України. ХХ століття. У 6-ти тт.. Редкол.: І.Ф.Курас (голова) та ін. – К. – Генеза. Т.3. Утвердження радянського ладу в Україні (1921-1938) / Кер. С.В.Кульчицький. – 2003. 3. Государственный архив Автономной Республики Крым (ГААРК). – Ф. Р – 1888, оп. 1, д.№ 201. 4. Панчук М.И., Дибров С.С. 20-30-е: документы, факты, свидетельства. // Коммунист Украины. – 1990. - №4. 5. Кульчицкий С.В. Между двумя войнами. // Украинский исторический журнал. – 1991. - №2. 6. Мовчан Н.М. Голод 1921-1923 гг. на Украине. // Украинский исторический журнал. – 1990. - №10. 7. Сербин Р. Голод 1921-1923 и украинская пресса в Канаде. Украинско-канадский исследовательско- документационный центр. Институт украинской археографии Академии наук Украины. К., 1992. 8. ГААРК – Ф. Р – 151, оп. 1, д.№ 9. 9. ГААРК – Ф. Р – 151, оп. 1, д.№ 23. 10. ГААРК – Ф. Р – 1932, оп.1, д. №12. 11. ГААРК – Ф. Р – 1932, оп. 1, д.№ 84. 12. ГААРК – Ф. Р – 1188, оп. 3, д.№ 231. 13. ГААРК – Ф. Р – 1, оп. 1, д.№ 59. 14. Переверзев Б. 20 миллионов. Заметки о демографическом развитии в СССР в 1918-1939 гг. // Молодая гвардия. – 1989. - №7. Громенко С.В. УДК 930.1 + [94 (477.75) : 910.4 (=162.1) „17/19”] ДО БІОГРАФІЇ ПОЛЬСЬКОГО МАНДРІВНИКА КАРЛА КАЧКОВСЬКОГО Важливим корпусом джерел, що містять відомості про найважливіші сторінки історії Криму, і що, на жаль, недостатньо наразі використовуються джерелознавцями, є щоденники і записки мандрівників, спогади вояжерів та путівники. Своєї цінності ці твори не втратили й дотепер [1, с. 62–63]. І якщо вітчизняним «туристам» пощастило – більшість їхніх нотаток було видано за життя й перевидано зараз – то праці багатьох іноземних мандрівників до сьогодні залишаються своєрідною terra incognita. Це прикро, адже в більшості з них міститься вельми цікава інформація щодо тогочасної культури, або навіть зовсім унікальні описи пам’яток минулого, особливо тих, що донині не збереглися. Вивчення описів подорожей іноземців безумовно збагатить як історичну науку в цілому, так і краєзнавство окремих регіонів зокрема. Одним із забутих мандрівників, який залишив по собі опис побуту і традицій побачених ним народів та пам’яток історії Криму, і чия кримознавча спадщина, а надто – біографія, довгий час залишалася поза увагою українських дослідників, був поляк Карл Качковський. На сьогоднішній день окремі сторінки щоденника мандрівника видано в Криму, проте комплексної біографії К. Качковського у вітчизняній історіографії немає. Усі матеріали, що мають відношення до імені Карла Качковського, ми розділяємо на дві групи: до першої входять роботи, присвячені йому як лікареві, до другої – ті, що описують біографію К. Качковського як мандрівника, військового та громадського діяча. Всі вітчизняні праці, за виключенням однієї, належать до другої групи. Вітчизняна дореволюційна історіографія представлена лише двома роботами: невеликою заміткою в збірнику «Русские врачи-писатели» [2, с. 169–170], та статтею у Російському біографічному словнику [3, Вопросы духовной культуры - ИСТОРИЧЕСКИЕ НАУКИ 197 с. 581–582]. Радянська історіографія також не була особливо прихильною до Карла Качковського. Його ім’я згадувалося у контексті відносин Адама Міцкевича з Олександром Пушкіним [4, с. 437–438] та декабристами [5, с. 412, 445–461], а також діяльності засланих до Казахстану поляків [6]. Лише у сучасній Україні інтерес до К. Качковського відродився. Його спогади були перекладені російською [7], а сам перекладач та дослідник творчості мандрівника Володимир Навроцький опублікував низку статей, присвячених Карлу Качковському [8–11]. На жаль, автор цих розвідок не є фаховим істориком, отже його роботи не роблять наукового прориву у вивченні спадщини мандрівника. Слід згадати ще дві сучасні вітчизняні статті, в яких йдеться про К. Качковського [12–13]. Ситуація в польській історіографії набагато краща. Порівняно значний масив праць відноситься до першої групи: там ми зустрічаємо не тільки розвідки ХІХ століття [14–15] та сучасні статті [16–18], але й узагальнюючу працю Мечислава Ропика «Карл Качковський як лікар та громадянин» [19]. Друга група значно більш розмаїта. В ній ми знаходимо автобіографію самого мандрівника [20], словникові довідки [21– 22], дослідження з історії польських мандрівок Європою [23–24], праці, що пов’язують діяльність Карла Качковського із перебуванням в Одесі [25, с. 50–51], в польській армії [26, с. 245–246], в Казахстані [27, с. 164–165], інші статті [28] та узагальнюючу працю Вітольда Лісовського «Генерал професор Карл Качковський» [29]. Кароль (в Росії – Карл Григорович) Качковський народився у лютому 1797 року у Варшаві. Середню освіту отримав у Кременецькому ліцеї, де потоваришував із Густавом Олізаром. У 1815–1821 рр. Карл Качковський навчався на медичному факультеті Віленського університету, де разом із Адамом Міцкевичем входив то товариства «філоматів», після закінчення навчання був приписаний до 1-го гренадерського піхотного полку. Від 1823 року, повернувшись до Кремінця, К. Качковський читав публічні лекції з гігієни, захоплюючись в той же час ботанікою. У 1825 році Карл Качковський приїхав до Одеси, де випадково зустрівся із Адамом Міцкевичем, а потім здійснив кількаденну подорож по Криму (14–25 вересня), під час якої побував у маєтку вже загаданого Густава Олізара. Щоденник з подорожі К. Качковського [30], що вже перекладений російською мовою [7; 31], є для нас важливим джерелом. У 1829 р. Карл Качковський перевівся до Варшавського університету на посаду професора терапії, також він очолив лікарську службу війська Царства Польського. З початком Листопадового повстання проти Російської імперії (1830–1831 рр.) Карл Качковський в чині генерала керував медичною службою повстанської армії, був нагороджений найвищим польським орденом «Virtuti Militari». Після поразки повстання він був змушений залишити Варшаву. Відтоді розпочалися безперервні переїзди. З 1832 р. по 1835 р. Карл Качковський мешкав у Львові, наступні чотири роки – у Володимирі-Волинському та Любліні, з 1839 року – у власному маєтку Пулінах. В 1842 р. він оселився в Бердичеві, звідки у 1854 р. переїхав до Житомира. В усіх цих містах К. Качковський займався лікарською практикою, а в 1858 році в Житомирі завдяки його старанням виникли Товариство лікарів та Товариство доброчинності, також він став засновником першої в місті друкарні та відкритої книгарні при ній. У 1860 році Карл Качковський переїхав до Одеси, де наступного року його зустріла звістка про початок Січневого повстання (1861–1864 рр.). Спеціальним розпорядженням уряду у 1863 році К. Качковський був засланий до містечка Валуйки Воронезької губернії, де провів ще понад два роки. Повернувшись із заслання, Карл Качковський мешкав у Херсоні, де помер 16 листопада 1867 року. Хоча вітчизняна історіографія не надто багата на відомості щодо життя та діяльності Карла Качковського, існує надія, що ґрунтовне дослідження біографії цього незвичайного мандрівника, як і академічне видання перекладу його щоденника побуту в Криму, що «безсумнівно заслуговує на увагу» [32, с. 56] – справа найближчого майбутнього. Література: 1. Непомнящий А.А. Історичне кримознавство (кінець XVIII – початок XX століття): Біобібліографічне дослідження / А.А. Непомнящий. – Сімферополь: Бізнес-інформ, 2003. – 465 с., іл. 2. Змеев Л.Ф. Русские врачи-писатели / Л.Ф. Змеев. – СПб., 1886. – Вып. 1: До 1863 г. – 194 с. 3. Качковский Карл Григорьевич / [Автор не встановлений] // Русский биографический словарь : В 25 т. ; А.А. Половцов. – СПб., 1898. – Т. 8 : «Ибак – Ключарев». – C. 581–582. 4. Томашевский Б.В. Пушкин: исследования и материалы: В 3 т. / Б.В. Томашевский, М.П. Алексеев, В.Э. Вацуро. – М. : Изд-во АН СССР, 1956. – Т. 1. – 502 с. 5. Боровой С.Я. Мицкевич в Одессе / С.Я. Боровой // Декабристы–литераторы : В 2 кн. / Ред. : В.В. Виноградов (гл. ред.), И.С. Зильберштейн, С.А. Макашин, М.Б. Храпченко. – М. : Изд-во АН СССР, 1956. – Кн. 1. – 670 с. 6. Сапаргалиев Г. Общественно-политическая деятельность ссыльных поляков в дореволюционном Казахстане / Г. Сапаргалиев, В.А. Дьяков. – М. ; Алма-Ата : Наука, 1971. – 252 с. 198 Громченко С.В. ДО БІОГРАФІЇ ПОЛЬСЬКОГО МАНДРІВНИКА КАРЛА КАЧКОВСЬКОГО 7. Качковский К. Путешествие в Крым / К. Качковский ; пер. с польск., предисл., прим. В. Навроцкого, И. Неяченко // Крымский альбом: историко-краеведческий и литературно- художественный альманах, 1998. – Феодосия : Коктебель, 1998. – С. 90–111. 8. Навроцкий В. Польские аргонавты шествуют по Крыму / В. Навроцкий // Пилигримы Крыма–97 (Путешествия по Крыму, путешественники о Крыме): Международная научная конференция: Материалы. – Симферополь : Крымский архив, 1998. – 68 с. 9. Навроцкий В. Дневник польского врача: Год 1825-й / В. Навроцкий, И. Неяченко // Крымский альбом: историко-краеведческий и литературно-художественный альманах, 1998. – Феодосия : Коктебель, 1998. – С. 88–89. 10. Навроцкий В. Казачья веха XVII века в горах Южнобережья / В. Навроцкий // Зеркало недели. – 2002. – № 31(406). – 17 августа. – С. 12–14. 11. Навроцький В. Поляки в Криму два століття тому / В. Навроцький // Кримська світлиця. – 2003. – 5 дек. – С. 3. 12. Яшин М. «Итак, я жил тогда в Одессе...» / М. Яшин // Утаенная любовь Пушкина : Сб. статей / Ред. Д.М. Климова. – СПб. : Академический проект, 1997. – С. 407–462. 13. Кизилов М. Караимская община г. Гезлева (Евпатории) в XVIII – XIX вв. по свидетельствам очевидцев / М. Кизилов // Тирош: Труды по иудаике. – М., 2001. – Т. 5, вып. 5 : Сборник статей / Ред. Л. Коган, Я. Лобков. – 332 с. 14. Kośmiński S.L. Słownik lekarzów polskich obejmujący oprócz krótkich życiorysów lekarzy polaków oraz cudzoziemców w Polsce osiadłych, dokładną bibliografią lekarską polską od czasów najdawniejszych aż do chwili obecnej / S.L. Kośmiński. – Warszawa, 1883. – 682 s. 15. Majkowski J. Karol Kaczkowski / J. Majkowski // Medycyna. – 1896. – № 5. – S. 119–120. 16. Demel M. Promocja zdrowia – polskie drogi: Szkoła wileńsko-krzemieniecka / M. Demel // Gazeta lekarska. – 1998. – № 12. – S. 24–39. 17. Durkalec J. Lekarze-pisarze w literaturze Polskiej / J. Durkalec, J. Hasik // Nowiny Literackie. – 2000. – № 8. – S. 170–183. 18. Ułanowski Z. Aktualne problemy zabezpieczenia medycznego sił zbrojnych / Z. Ułanowski // Skalpel: Biuletyn wojskowej izby lekarskiej. – 2008. – № 1. – S. 16–17. 19. Ropek M. Karol Kaczkowski jako lekarz i obywatel kraju / M. Ropek. – Warszawa : Ateneum, 1938. – 114 s. 20. Kaczkowski К. Wspomnienia z przeszłości: Z papierów pozostałych po śp. Karolu Kaczkowskim, generał-sztabs-lekarzu wojsk polskich. III.: W Wilnie od roku 1815 do 1821 / К. Kaczkowski // Ojczyzna. – 1875. – № 36. – S. 3–74. 21. Zakrzewski Т. Kaczkowski Karol Maciej / Т. Zakrzewski // Polski słownik biograficzny. – Kraków : Wydaw. Inst. hist. PAN im. Tadeusza Manteuffla, 1964. – T. 11. – S. 375–377. 22. Seyda B. Słownik encyklopedyczny lekarzy-pisarzy w literaturze światowej / B. Seyda. – Szczecin : Albatros, 1999. – 110 s. 23. Zieliński А. Polskie podróże po Śląsku w XVIII i XIX wieku (do 1863 r.) / А. Zieliński. – Wrocław : Ossolineum, 1974. – 356 s. 24. Trojan M. Ludy i kultury Europy w relacjach Polaków / M. Trojan. – Wrocław : Ossolineum, 1995. – 238 s. 25. Fiszman S. Z problematyki pobytu Mickiewicza w Rosji / S. Fiszman. – Warszawa : Panstwowy Instytut Wydawniczy, 1956. – 90 s. 26. Kozlowski Е. Historia ore?za polskiego (1795–1939?) / Е. Kozlowski, М. Wrzosek. – Warszawa : Wiedza рowszechna, 1983. – 777 s. 27. Ciesielski S. Polacy w Kazachstanie / S. Ciesielski, А. Kuczyński. – Wrocław : Ossolineum, 1996. – 643 s. 28. Hirsztoft P.А. Karol Kaczkowski / P.А. Hirsztoft // Tygodnik illustrowany. – 1868. – № 16.– S. 113– 118. 29. Lisowski W. Generał profesor Karol Kaczkowski (1797-1867) / W. Lisowski. – Warszawa : Wydaw. Ministerstwa Obrony Narodowej, 1986. – 73 s. 30. Kaczkowski К. Dziennik podróży do Krymu odbytej w r. 1825: W 4 t. / К. Kaczkowski. – Warszawa, 1829. – T. 4. – 154 s. 31. Качковский К. Дневник путешествия в Крым, совершенного в 1825 г., дня 19, дня 20 / К. Качковский ; пер. Г. Путниной // Алушта в литературе и живописи / Сост. Г. Путнина. – Алушта, 2007. – С. 47–49. 32. Непомнящий А.А. Записки путешественников и путеводители в развитии исторического краеведения Крыма (последняя треть XVIII – начало XX века) / Непомнящий А.А. ; Ин-т украинской археографии и источниковедения им. М.С. Грушевского НАН Украины. – Киев, 1999. – 212 с. – (Научно-справочные издания по истории Украины; Вып. 46).