Социально-экономическое развитие Кировского района
В статье раскрывается социально-экономическое развитие Кировского района, сравниваются показатели района с показателями по Автономной Республике Крым в целом. Раскрывается туристско-ресурсный потенциал города Старый Крым и делается предположение, как эффективно использовать имеющийся потенциал для р...
Збережено в:
| Дата: | 2004 |
|---|---|
| Автор: | |
| Формат: | Стаття |
| Мова: | Russian |
| Опубліковано: |
Кримський науковий центр НАН України і МОН України
2004
|
| Назва видання: | Культура народов Причерноморья |
| Онлайн доступ: | http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/36139 |
| Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Цитувати: | Социально-экономическое развитие Кировского района / Л.И. Бороденко // Культура народов Причерноморья. — 2004. — № 55, Т. 3. — С. 78-81. — Бібліогр.: 5 назв. — рос. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
irk-123456789-36139 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
irk-123456789-361392012-07-12T12:08:17Z Социально-экономическое развитие Кировского района Бороденко, Л.И. В статье раскрывается социально-экономическое развитие Кировского района, сравниваются показатели района с показателями по Автономной Республике Крым в целом. Раскрывается туристско-ресурсный потенциал города Старый Крым и делается предположение, как эффективно использовать имеющийся потенциал для развития Кировского района в целом. В статті розкривається соціально-економічний розвиток Кіровського району, порівнюються показники району з показниками по Автономній Республіці Крим в цілому. Розкривається туристсько-ресурсний потенціал міста Старий Крим і робиться припущення, як ефективно використовувати наявний потенціал для розвитку Кіровського району в цілому. In the article is described the social and the economic development of the Kirovsk district of the Autonomous Republic of Crimea, and are compared the parameters of the district with the parametrs in Autonomous Republic of Crimea in the whole. In this article are shown tourist's and spa resorts of the town Stary Krym and is made the proposal how to use the potential of the town for the development of the Kirovsk district in the whole. 2004 Article Социально-экономическое развитие Кировского района / Л.И. Бороденко // Культура народов Причерноморья. — 2004. — № 55, Т. 3. — С. 78-81. — Бібліогр.: 5 назв. — рос. 1562-0808 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/36139 ru Культура народов Причерноморья Кримський науковий центр НАН України і МОН України |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| language |
Russian |
| description |
В статье раскрывается социально-экономическое развитие Кировского района, сравниваются показатели района с показателями по Автономной Республике Крым в целом. Раскрывается туристско-ресурсный потенциал города Старый Крым и делается предположение, как эффективно использовать имеющийся потенциал для развития Кировского района в целом. |
| format |
Article |
| author |
Бороденко, Л.И. |
| spellingShingle |
Бороденко, Л.И. Социально-экономическое развитие Кировского района Культура народов Причерноморья |
| author_facet |
Бороденко, Л.И. |
| author_sort |
Бороденко, Л.И. |
| title |
Социально-экономическое развитие Кировского района |
| title_short |
Социально-экономическое развитие Кировского района |
| title_full |
Социально-экономическое развитие Кировского района |
| title_fullStr |
Социально-экономическое развитие Кировского района |
| title_full_unstemmed |
Социально-экономическое развитие Кировского района |
| title_sort |
социально-экономическое развитие кировского района |
| publisher |
Кримський науковий центр НАН України і МОН України |
| publishDate |
2004 |
| url |
http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/36139 |
| citation_txt |
Социально-экономическое развитие Кировского района / Л.И. Бороденко // Культура народов Причерноморья. — 2004. — № 55, Т. 3. — С. 78-81. — Бібліогр.: 5 назв. — рос. |
| series |
Культура народов Причерноморья |
| work_keys_str_mv |
AT borodenkoli socialʹnoékonomičeskoerazvitiekirovskogorajona |
| first_indexed |
2025-07-03T17:38:48Z |
| last_indexed |
2025-07-03T17:38:48Z |
| _version_ |
1836648318559584256 |
| fulltext |
Бобирєва О.В.
ЕКОНОМІЧНА ПРИРОДА ТА СУТНІСТЬ РЕКРЕАЦІЙНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ
78
містить велику кількість елементів, що відчувають значний конкурентний тиск і вимагає для реалізації ви-
сокий рівень професіоналізму, тому більше схожа на працю, хоча і містить елемент гри; відпочинок і роз-
ваги більш демократичні в цьому відношенні, і тому більш грайливі та жартівливі;
8) вид діяльності – будь-який вид діяльності може розглядатися як гра, відпочинок або рекреація в індиві-
дуальному сприйнятті, проте рекреація більш соціально регламентована завдяки інституціональному структу-
руванню;
9) одержання індивідуального позитивного досвіду – найбільш могутня сполучна ланка, що поєднує
гру, відпочинок і рекреацію, хоча у всіх цих явищах має різний ступінь прояву;
10) зупинка часу – при істинному прояві явищ гри, рекреації і відпочинку учасники не помічають пе-
ребігу часу. Якщо відпочинок і обмежений вільним від основних занять часом, то в наданні рекреаційних
послуг для одержання належного ефекту необхідно уникати тиску часом на клієнта.
Проаналізувавши загальні ознаки послуги, сутність рекреаційних потреб населення та функціональні
ознаки рекреаційної діяльності, що їх задовольняють, вважаємо доцільним сформулювати авторське ви-
значення рекреаційної послуги.
Рекреаційна послуга – це праця втілена в ту чи іншу споживчу вартість, яка спроможна задовольнити
наступні потреби населення:
- у відтворенні фізичної, психічної, інтелектуальної та творчої енергії розтраченої в процесі життєдія-
льності, насамперед під час праці;
- в отриманні задоволення та позитивного життєвого досвіду;
- у розвитку та вдосконаленні фізичних, творчих та інтелектуальних здібностей;
- у забезпеченні підтримки здоров’я та профілактики захворювань.
Рекреаційна послуга є кінцевим результатом діяльності у сфері задоволення рекреаційних потреб на-
селення, має основні характеристики, властиві будь-якій послузі: неосяжність, незбереженість, невідділь-
ність від об’єкта і джерела, мінливість якості. Економічний ефект від надання рекреаційних послуг вира-
жається в прибутку рекреаційних підприємств, підвищенні продуктивності праці, зростанні сукупного
ВВП і нематеріального капіталу нації.
Таким чином, рекреаційна діяльність підприємства – це його цілеспрямована дія, що призводить до
задоволення рекреаційних потреб населення. Вона потребує таких початкових даних, як людський інте-
лект, інформація, обладнання та матеріали, внаслідок сполучення яких надаються рекреаційні послуги.
Процес надання рекреаційних послуг передбачає взаємодію чотирьох елементів: споживача, працівника
рекреаційного підприємства, технології надання потрібного виду рекреаційної послуги та фізичного ото-
чення. Сукупність цих елементів та їх функціональні взаємозв’язки складають структуру господарчої дія-
льності рекреаційного підприємства або його систему виробництва, ефективність функціонування якої за-
лежить від управління.
Джерела та література
1. Лис А.К., Размещение производительных сил экономических регионов. – М.: Наука, 1975. – 72 с.
2. Морен Э. Утраченная парадигма: природа человека. – К.: КАРМЭ-СИНТО, 1995. – 210 с.
3. Kelly J.R., Leisure. – New Jersey: Eagle wood Cliffs, 1982. – 105 p.
4. Kaplan M., Leisure Theory and Policy. – New York: Willy – Press, 1985. – 178 p.
5. Mercer D., The Concept of Recreation Needs // Journal of Leisure Research, № 1, New York, 1989, pp, 37-
41.
6. Волков Ю.Ф., Социально-экономическое содержание обслуживающей деятельности // Экономика
строительства. – 1998. – № 8. – С. 42–52.
7. Маркс К., Энгельс Ф., Сочинения. – Т. 25.
8. Котлер Ф., Боуэн Дж., Мейкенз Дж., Маркетинг. Гостеприимство и туризм: Учебник для вузов/пер. с
англ. Под ред. Ноздревой Р.Б. – М.: ЮНИТИ, 1998. – 787 с.
9. Хаксвер К., Рендер Б., Рассел Р., и др., Управление и организация в сфере услуг, 2-е изд./ Пер. с англ.
под ред. Кулибановой В.В. – Спб.: Питер, 2002. – 752 с.
10. Shiller F., One of the Estetic Education of Man. – New York: Frederic Ungar, 1987. – 270 p.
11. Groose K., Play of Man. – New w York: Appelton, 1996. – 410 p.
12. Nash J.B., Philosophy of Recreation & Leisure. – New York: Harper & Row, 1996. – 370 p.
13. Patrick G.W., The Psychology of Relaxation. – Boston: Houghton Mifflin, 1989. – 170 p.
14. Stivers J.S., Princeples & Practices of Recreation Services. - New York: Mac Millan, 1995. – 370 p.
Бороденко Л.И.
СОЦИАЛЬНО-ЭКОНОМИЧЕСКОЕ РАЗВИТИЕ КИРОВСКОГО РАЙОНА
Постановка проблемы. Многие районы Автономной Республики Крым находятся не на самой высо-
кой позиции по уровню своего социально – экономического развития. Перед местными поселковыми со-
ветами стоит задача, как поступить, чтобы улучшить социально-экономическое развитие своего района. В
данной статье описывается Кировский район, который не относится к территориям приоритетного разви-
тия, хотя имеет все основания для применения к нему данной программы; и делается предположение, как
использовать имеющийся потенциал района.
Цель работы: продемонстрировать социально-экономическое развитие Кировского района и показать
79
возможности города Старый Крым с точки зрения туристской и экскурсионной привлекательности.
Кировский район Автономной Республики Крым занимает 1,208 тыс. кв. км. Численность населения –
56,4 тыс. чел., в том числе городского населения – 17,2 тыс. чел., что составляет 30,5% от всей численно-
сти района, а сельского – 39,2 тыс. чел. Плотность населения – 47 человек на кв.км.
В состав Кировского района входит 1 поселок городского типа, 11 поселковых советов, 39 населенных
пунктов. Кировский район граничит с Советским и Белогорским районом на западе, с Ленинским районом
на востоке, Судаком и районом Большая Феодосия – на юге.
Финансовый результат (сальдо) от обычной деятельности до налогообложения по Кировскому рай-
ону, выпуск и размещение ценных бумаг представлены в таблице 1 ( в млн. грн.):
Таблица 1. Основные показатели финансовой деятельности предприятий Киевского района 2001 – 2003 гг.
Годы Основные показатели
2001 2002 2003
Сальдо от обычной деятельности до налогообложения -11,9 -5,6 -3,6
Прибыль предприятий до налогообложения 1,3 1,9 2,5
Выпущено ценных бумаг 0,9 39,0 43,4
Размещено ценных бумаг 0,9 25,0 24,7
Таким образом, по данным, представленным в табл. 1 можно судить о том, что, хоть финансовый ре-
зультат и отрицательный, но его показатели лучше по сравнению с показателями предыдущего года. Это
свидетельствует о том, что финансовая деятельность постепенно начинает улучшаться. Возрастает при-
быль, получаемая предприятиями Кировского района от обычной деятельности до налогообложения.
Показатели, характеризующие выпуск и размещение ценных бумаг, свидетельствуют о том, что с ка-
ждым годом наблюдается тенденция, согласно которой выпускают всё большее количество ценных бумаг,
но разместить их становится всё труднее.
Количество объектов Единого государственного реестра предприятий и организаций Украины
(ЕГРПОУ) по городам и районам Республики (на начало года по Кировскому району) представлено в табл.
2.
Таблица 2. Количество предприятий и организаций Киевского района 1999 – 2004 гг.
Годы 1999 2000 2001 2002 2003 2004 Среднегодовой темп роста
Количество 291 292 348 373 393 430 1,08
Из табл. 2 видно, что за последние 6 лет наблюдается устойчивый рост количества предприятий в Ки-
ровском районе, среднегодовой темп роста которых составляет 1,08.
Вводятся в действие новые основные средства. В 2000 году было введено новых основных средств на
сумму 1730 тыс. грн., в 2001 году – на сумму 3053 тыс. грн. В 2002 году было введено в эксплуатацию ос-
новных средств на сумму 2305 тыс. грн., что на 748 тыс. грн. меньше, чем в предшествующем году. Зато в
2003 году было введено по сравнению с предшествующим годом основных средств на сумму 3336,5 тыс.
грн., что в 1,45 раза больше по сравнению с 2002 годом. Это свидетельствует о том, что предприятия по-
степенно начинают обновлять свои основные производственные фонды.
Прямых иностранных инвестиций в Кировский район нет. Это свидетельствует о низком инвестици-
онном рейтинге района.
Количество объектов розничной торговли и предприятий ресторанного хозяйства (на конец года, еди-
ниц) представлено в табл. 3.
Таблица 3. Количество объектов розничной торговли и предприятий ресторанного хозяйства в АР Крым и
Кировском районе 2000-2003 гг.
Годы 2000 2001 2002 2003
Розничная торговля
АР Крым 4580 4658 4488 4213
Кировский район 117 102 106 81
Ресторанное хозяйство
АР Крым 1438 1706 1669 1557
Кировский район 33 40 39 36
Из табл. 3 видно, что за последние годы наблюдается тенденция к снижению объектов розничной тор-
говли и ресторанного хозяйства не только на территории Кировского района, но и в Крыму в целом.
Количество малых предприятий функционирующих в АР Крым и Кировском район представлено в
табл. 4.
Таблица 4. Количество малых предприятий в АР Крым и Кировском районе в 1996 – 2003 гг.
Годы 1996 1997 2000 2001 2002 2003
АР Крым 5991 6017 9183 10984 12437 13909
Кировский район 50 35 80 85 100 100
Бороденко Л.И.
СОЦИАЛЬНО-ЭКОНОМИЧЕСКОЕ РАЗВИТИЕ КИРОВСКОГО РАЙОНА
80
Согласно данным, представленным в табл. 4, по всему Крыму и, в частности, в Кировском районе на-
блюдается тенденция к увеличению количества единиц малых предприятий, что говорит о развитии мало-
го бизнеса в Крыму и в Кировском районе.
Количество койко-мест в санаторно-курортных (оздоровительных) учреждениях и лиц, которые в них
оздоровились представлены в табл. 5.
Таблица 5.Количество койко-мест в санаторно-курортных (оздоровительных) учреждениях и лиц, кото-
рые в них оздоровились за 1999–2003 гг.
Годы 1999 2000 2001 2002 2003
Количество койко-мест (единиц)
АР Крым 123875 121576 124132 124105 123284
Кировский район 365 325 325 325 325
Количество лиц, которые оздоровились (человек)
АР Крым 704,1 782,3 833,0 921,2 893,2
Кировский район 0,7 0,9 1,2 1,2 1,4
Из табл. 5 видно, что в Кировском районе за последние 4 года сохранилось неизменное количество
койко-мест в санаторно-курортных учреждениях. При этом наблюдается устойчивое увеличение лиц, оз-
доровившихся в санаторно-курортных учреждениях, тогда как по Крыму в целом этот показатель заметно
снизился.
В Кировском районе на конец 2003 года существовала всего одна гостиница вместительностью в 31
номер. При этом жилая площадь номеров гостиницы в целом составила 0,3 тыс. кв. м.
Единовременная вместительность гостиниц, количество обслуженных приезжих и коэффициент ис-
пользования вместимости представлен в табл. 6.
Таблица 6. Основные показатели деятельности гостиничных предприятий АР Крым и Кировского района
за 2000 – 2003 гг.
Годы 2000 2001 2002 2003
Единовременная вместимость гостиниц (мест)
АР Крым 11329 12676 14726 13607
Кировский район 53 53 48 48
Обслужено приезжих (человек)
АР Крым 204469 260624 282289 272665
Кировский район 665 708 806 232
Коэффициент использования вместимости
АР Крым 0,28 0,29 0,25 0,28
Кировский район 0,11 0,12 0,14 0,07
По данным таблицы видно, что за последние два года количество обслуженных приезжих снизилось
почти в 4 раза, что говорит о слабой инфрастуктуре района. Коэффициент использования вместительности
по Кировскому району за последние 2 года снизился в 2 раза, тогда как по Крыму в целом он увеличился в
1,12 раза.
Объем производства мяса и молока снизился, поскольку уменьшилось поголовье крупного рогатого
скота, овец и коз, уменьшилось количество голов свиней, птицы. Снизились большинство экономических
показателей.
Чтобы выйти из кризиса, необходимо развивать город Старый Крым с туристической точки зрения, а
именно: строить в лесной зоне небольшие коттеджи для туристов. Это поможет привлечь туристов в Ки-
ровский район, с одной стороны, а с другой стороны, это поможет поднять на ноги сельское хозяйство, так
как возникнет потребность в большем количестве сельскохозяйственной продукции для того, чтобы обес-
печить потребности туристов.
Сам город Старый Крым имеет большой туристско-экскурсионный потенциал, может быть использо-
ван как объект паломнического, этнографического туризма. Город очень интересен с экскурсионной точки
зрения наличием большого количества достопримечательностей. До сих пор действует санаторий «Старый
Крым», где лечатся больные легочными заболеваниями.
Таким образом, если правильно использовать имеющийся природный и туристский потенциал города,
можно повысить и социально-экономические показатели всего района.
Источники и литература
1. Закон Украины «О специальном режиме инвестиционной деятельности на территориях приоритетного
развития и специальной экономической зоне «Порт Крым» в Автономной Республике Крым» от 21 де-
кабря 2001 года.
81
2. Мониторинг социально-экономического развития регионов Автономной Республики Крым за 2003 г.
/статистический бюллетень. – Симферополь,2004. – 72 с.
3. Статистичний щорічник Автономної Республіки Крим за 2003 рік: довідкове видання / Головне управ-
ління статистики в Автономній Республіці Крим (том 2) – Сімферополь, 2004. – 342 с.
4. Статистичний щорічник Автономної Республіки Крим за 2002 рік: довідкове видання / Головне управ-
ління статистики в Автономній Республіці Крим – Сімферополь, 2003. – 604 с.
5. Бороденко Л.И., Тимченко З.В. Туристско-рекреационные ресурсы Кировского района // Культура на-
родов Причерноморья. – 2003. – №45.
Гулич О.І.
ПРОГРАМНО-ЦІЛЬОВИЙ ПІДХІД ЯК МЕХАНІЗМ РЕГУЛЮВАННЯ ЕКОЛОГІЧНО
ЗБАЛАНСОВАНОГО РОЗВИТКУ КУРОРТНО-ОЗДОРОВЧИХ ТЕРИТОРІЙ
Впровадження нових механізмів господарювання потребує також і нових підходів до формування ме-
ханізмів розвитку курортів. Класична парадигма визначала примат ресурсів (перш за все, природних ліку-
вальних і оздоровчих) як визначального чинника розвитку санаторно-курортного лікування і оздоровлення
на певній території. Характер цих ресурсів, їх поєднання з культурно-історичним та інфраструктурним за-
безпеченням території визначали рівень та масштаби курортно-оздоровчих територіальних систем різного
рівня та класу, їх спеціалізацію. Безумовно, значення ресурсів у розвитку та функціонуванні курорту, осо-
бливо як курортно-оздоровчих екосоціосистем, незаперечне, оскільки ресурси є властивістю території, так
само як географічне положення. Їх поєднання визначає рівень привабливості території для розвитку сана-
торно-курортного лікування та оздоровчого відпочинку і впливає на формування попиту. Але дедалі бі-
льше в розвитку санаторно-курортного лікування і відпочинку увага акцентується на ролі закону порівня-
льних переваг, що забезпечує порівняльні переваги певної території (курорту) перед іншими подібними
територіями (курортами) і впливає на формування пропозиції, відповідно створюючи попит.
Створення на базі ряду санаторіїв та санаторних комплексів закритих акціонерних товариств, поява
приватних закладів санаторно-курортного і відпочинкового типу вимагають відпрацювання механізмів
погодженості дій як між учасниками надання санаторно-курортних послуг різних форм власності і підпо-
рядкованості, так і з відповідними територіальними структурними підрозділами; узгодження малого і се-
реднього бізнесу з інтересами місцевих та державних органів влади. Таким чином, ефективна територіа-
льна організація санаторно-курортного лікування на курортах як поліфункціональних територіально-
господарських систем стає одним із головних питань.
Перехід від етапу ресурсно-детермінованого в формуванні територіальних курортно-оздоровчих сис-
тем до етапу цільового, орієнтованого на створення попиту на санаторно-курортні послуги, коли створен-
ня курортно-оздоровчих систем визначається ефективністю їх функціонування на мінімізації витрат (за
рахунок гнучкої податкової, фінансово-валютної, кредитної політики тощо) потребує відповідного мето-
дологічного переосмислення існуючих реалій та світового досвіду. На сучасному етапі слід спиратися на
діючі економічні закони та ринкові механізми функціонування курортно-оздоровчих територій. Провід-
ною парадигмою стає еколого-економічна ефективність функціонування курортно-оздоровчих територій,
яка визначається балансом попиту-пропозиції та вимогами дотримання екологічно збалансованого розвит-
ку.
Виникає необхідність в оцінці курорту та курортної місцевості для потреб ефективного розвитку сана-
торно-курортного лікування та оздоровчого відпочинку та забезпечення їх суспільних функцій. Ця оцінка
включає:
а) розробку методик визначення потреби в санаторно-курортному лікуванні та оздоровчому відпочин-
ку, потенційного та реального попиту на санаторно-курортні та відпочинкові послуги, які б відбивали ре-
гіональну специфіку;
б) розробку методик оцінки рекреаційної привабливості курортних територій та розробку відповідних
методик оцінки можливостей використання територій для санаторно-курортного лікування і рекреації, які
б враховували регіональні відмінності ресурсного, інфраструктурного забезпечення, кількісні та якісні ха-
рактеристики об’єктів, інвестиційну привабливість територій тощо. Тобто, потрібна методика оцінки те-
риторії з точки зору ефективності розвитку санаторно-курортного лікування та оздоровчого відпочинку,
кадастрова оцінка території, яка б враховувала виконання санаторно-курортним лікуванням трьох взаємо-
пов’язаних функцій: соціальної, екологічної і економічної.
Вітчизняна практика з формування механізмів розвитку курортної діяльності потребує більш глибоко-
го усвідомлення тенденцій і закономірностей її організації, можливостей, способів та форм застосування
досвіду інших країн.
Для сучасного етапу розвитку курортної діяльності характерним є зростання значення регіоналізації
управління її розвитком для верхніх рівнів регулювання, вироблення погоджених стратегій розвитку дер-
жавного і регіонального рівнів. Координація дій структур різних управлінських рівнів по вирішенню ком-
плексних проблем регіонального курортного розвитку потребує поетапного здійснення ряду завдань.
Першочерговою є необхідність вирішення проблем і завдань регіоналізації на верхньому, державному
рівні управління. На цьому рівні проходить обґрунтування стратегії, вибір пріоритетів і визначення цілей
регіонального розвитку курортно-оздоровчих систем, розробка систем показників, інноваційних форм їх
організації тощо.
Наступний етап – вирішення комплексних проблем регіональної курортно-оздоровчої діяльності шля-
|