Система дитячого оздоровлення і туризму
Предложен системный подход к изучению детского оздоровления и туризма. Охарактеризованы ее подсистемы и основные задания.
Gespeichert in:
| Datum: | 2004 |
|---|---|
| 1. Verfasser: | |
| Format: | Artikel |
| Sprache: | Ukrainian |
| Veröffentlicht: |
Кримський науковий центр НАН України і МОН України
2004
|
| Schriftenreihe: | Культура народов Причерноморья |
| Online Zugang: | http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/36141 |
| Tags: |
Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Zitieren: | Система дитячого оздоровлення і туризму / Я.М. Кашуба // Культура народов Причерноморья. — 2004. — № 55, Т. 3. — С. 91-93. — Бібліогр.: 5 назв. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
irk-123456789-36141 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
irk-123456789-361412012-07-12T12:08:14Z Система дитячого оздоровлення і туризму Кашуба, Я.М. Предложен системный подход к изучению детского оздоровления и туризма. Охарактеризованы ее подсистемы и основные задания. Systems approach to the study of child's making and tourism healthy is offered. Its subsystems and basic tasks are described. 2004 Article Система дитячого оздоровлення і туризму / Я.М. Кашуба // Культура народов Причерноморья. — 2004. — № 55, Т. 3. — С. 91-93. — Бібліогр.: 5 назв. — укр. 1562-0808 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/36141 uk Культура народов Причерноморья Кримський науковий центр НАН України і МОН України |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| language |
Ukrainian |
| description |
Предложен системный подход к изучению детского оздоровления и туризма. Охарактеризованы ее подсистемы и основные задания. |
| format |
Article |
| author |
Кашуба, Я.М. |
| spellingShingle |
Кашуба, Я.М. Система дитячого оздоровлення і туризму Культура народов Причерноморья |
| author_facet |
Кашуба, Я.М. |
| author_sort |
Кашуба, Я.М. |
| title |
Система дитячого оздоровлення і туризму |
| title_short |
Система дитячого оздоровлення і туризму |
| title_full |
Система дитячого оздоровлення і туризму |
| title_fullStr |
Система дитячого оздоровлення і туризму |
| title_full_unstemmed |
Система дитячого оздоровлення і туризму |
| title_sort |
система дитячого оздоровлення і туризму |
| publisher |
Кримський науковий центр НАН України і МОН України |
| publishDate |
2004 |
| url |
http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/36141 |
| citation_txt |
Система дитячого оздоровлення і туризму / Я.М. Кашуба // Культура народов Причерноморья. — 2004. — № 55, Т. 3. — С. 91-93. — Бібліогр.: 5 назв. — укр. |
| series |
Культура народов Причерноморья |
| work_keys_str_mv |
AT kašubaâm sistemaditâčogoozdorovlennâíturizmu |
| first_indexed |
2025-07-03T17:38:55Z |
| last_indexed |
2025-07-03T17:38:55Z |
| _version_ |
1836648325210701824 |
| fulltext |
91
ских потоков и стимулом для развития инфраструктуры, занятости местного населения.
Источники и литература
1. Земельный кодекс Украины. – Симферополь: «Реноме», 2001. – 96 с.
2. Багров Н. В. Региональная геополитика устойчивого развития. – К.: Лыбидь, 2002. – 256 с.
3. Бабурин В. Л., Мазурин Ю. Л. Географические основы управления: Курс лекций по экономической и
политической географии. Учеб. пособие. – М.: Дело, 2000. – 288 с.
4. Географические проблемы организации туризма и отдыха. – М. Центральное рекламно- информаци-
онное бюро « Турист», 1975. – 127 с.
5. Голиков А.П. Дейнека А.Г. Казакова Н.А. Размещение производительных сил и регионалистика.
Учебное пособие. – Харьков: ООО «Олант», 2002. – 320 с.
6. Конституция Автономной Республики Крым от 23 декабря 1998г.
7. Нестеров В. Как это было, или сколько стоит земля на ЮБК // Курорты туризм. – № 1. – 2004. – С. 12-
16.
8. Материалы второй республиканской научно- методической конференции «Туризм, курорты и наука»/
Под ред. И. Ф. Карташевской. – Симферополь: 2004. – 200 с.
9. Слепокуров А. С. Геоэкологические и инновационные аспекты развития туризма в Крыму. – Симфе-
рополь: СОНАТ, 2000. – 100 с.
10. Туристский терминологический словарь: Справочно-методическое пособие/ Авт.-сост.И.В.Зорин,
В.А.Квартальнов. – М.: Советский спорт, 1999. – 664 с.
11. Теоретические основы рекреационной географии.Под ред.Преображенского В.С. – М.:«Наука», 1975.–
218 с.
12. Устойчивое развитие рекреационного - экономического комплекса Крыма. Коллектив авторов: Под.
ред. Ефремова А. В. – Симферополь: «Таврия», 2002. – 300 с.
Кашуба Я.М.
СИСТЕМА ДИТЯЧОГО ОЗДОРОВЛЕННЯ І ТУРИЗМУ
У вітчизняній літературі, а також і серед наукових праць зарубіжних вчених практично відсутні робо-
ти з питань дитячого оздоровлення і туризму. Якщо такі й проводились, то дитяче оздоровлення, здебіль-
шого, розглядалося як складова рекреаційної сфери загалом і не виділялося в окремий об’єкт дослідження.
Водночас варто зауважити, що якщо ще 10–20 років тому і раніше діяльність дитячих оздоровчих і ту-
ристичних закладів розглядалася майже виключно з точки зору організації оздоровчо-виховного процесу і
перебувала в полі інтересів науковців медиків і педагогів [1–4], то в останні два-три роки пожвавилась за-
цікавленість і до економічних, організаційно-управлінських, науково-методичних та правових питань ди-
тячого оздоровлення, що вимагає нових комплексних підходів до вивчення зазначеної проблематики. Про-
те останні розробки традиційно не виходили за межі висвітлення питань нормативно-правового забезпе-
чення організації відпочинку та оздоровлення дітей, організації оздоровчо-виховного процесу в дитячих
оздоровчих закладах та деяких інших [5].
Здебільшого фрагментарні підходи до вивчення дитячого оздоровлення і туризму, відсутність компле-
ксних досліджень відповідно не ставили за мету застосування системних підходів, що передбачають ви-
вчення дитячого оздоровлення і туризму як цілісної системи. Проте довготривала недооцінка важливості
комплексного і системного дослідження даної наукової проблематики призвели до подальшого накопи-
чення проблем та загострення ситуації в дитячому оздоровлені при одночасній відсутності цілісного ба-
чення причин та наслідків розгортання негативних та кризових явищ та нерозробленості механізмів впли-
ву на перебіг процесів в системі дитячого оздоровлення, що фактично призвело до часткової руйнації тієї
системи дитячого оздоровлення і туризму, яка була сформована в період існування Союзу. Подальше від-
дання ситуації на самоплив неминуче матиме ще більш загрозливі наслідки з незворотними критичними
результатами.
В зв’язку з тим що проблеми дитячого оздоровлення і туризму з системних підходів не розглядались,
то відсутнє визначення самого терміну “система дитячого оздоровлення і туризму”.
Послуговуючись існуючою термінологією пропонуємо наступне визначення “системи дитячого оздо-
ровлення і туризму”: Система дитячого оздоровлення і туризму – це структурована сукупність функці-
онально залежних підсистем, що у своїй скоординованій діяльності мають за мету забезпечення повноцін-
ного і якісного оздоровлення і відпочинку дітей.
Система дитячого оздоровлення і туризму є цілісною і достатньо складною соціально керованою сис-
темою, що складається із ряду підсистем, серед яких виділяється центральна – суб’єкти дитячого оздоров-
лення (діти). Поряд із центральною до системи дитячого оздоровлення і туризму входять наступні підсис-
теми:
• природно-ресурсного комплексу;
• матеріально-технічної бази;
• рекреаційної і туристичної інфраструктури;
• медично-педагогічного та обслуговуючого персоналу;
• інформаційного забезпечення;
• науково-методичного забезпечення;
• нормативно-правового забезпечення;
• управління.
Центральна підсистема – суб’єкти дитячого оздоровлення і туризму – характеризується параметрами
Кашуба Я.М.
СИСТЕМА ДИТЯЧОГО ОЗДОРОВЛЕННЯ І ТУРИЗМУ
92
поведінки, що описуються з допомогою циклів рекреаційних занять і складається, здебільшого, з різнові-
кових підгруп, що диференціюються також за соціальними, психологічними, медико-біологічними (стан
здоров’я та фізичного розвитку), національними, регіональними, індивідуальними та деякими іншими
ознаками.
Особлива увага приділяється оздоровленню і відпочинку дітей окремих категорій: дітей-сиріт та дітей,
позбавлених батьківського піклування; дітей-інвалідів; дітей, які постраждали внаслідок катастрофи на
Чорнобильській АЕС; дітей з багатодітних та малозабезпечених сімей; дітей з девіантною поведінкою; ді-
тей працівників органів внутрішніх справ, які загинули під час виконання службових обов’язків; дітей за-
гиблих шахтарів; дітей, які перебувають на диспансерному обліку; талановитих та обдарованих дітей.
Природно-ресурсний комплекс – взаємопов’язане і взаємообумовлене поєднання природних об’єктів і
явищ, що виступають не тільки як ресурси, але й як умови задоволення оздоровчих потреб. До природних
ресурсів, що використовуються з оздоровчою метою зазвичай відносять ті природні та природно-
техногенні геосистеми, тіла, явища природи, які мають комфортні властивості для оздоровчої діяльності і
їх можна використати для її організації протягом певного часу (кліматичні, ландшафтні, гідрологічні, ба-
льнеологічні, біологічні тощо).
Матеріально-технічну базу системи дитячого оздоровлення і туризму формують дитячі оздоровчі за-
клади різних типів (заміські, санаторного типу, профільні, з денним перебуванням, праці та відпочинку,
комплексні), санаторні та санаторно-профілактичні заклади для дітей, туристичні та спортивно-туристичні
бази, туристичні станції тощо. Своїм функціонуванням вони покликані забезпечувати належні умови для
задоволення оздоровчих і туристичних потреб дітей.
В підсистему рекреаційної та туристичної інфраструктури входять служби, що надають допоміжні
послуги і тим самим забезпечують комфортні та безпечні умови відпочинку та оздоровлення (транспортні
служби, культурні та спортивні центри і споруди, рятувальні служби, бюро обслуговування та прокату,
інформаційні центри тощо.
Підсистему медично-педагогічного та обслуговуючого персоналу формують кадри відповідної підго-
товки і кваліфікації, які забезпечують проведення лікувально-оздоровчих, реабілітаційних, санітарно-
гігієнічних, профілактичних, фізкультурно-спортивних, краєзнавчо-пізнавальних, просвітницьких, вихов-
них заходів, сприяють розвитку творчих здібностей, корисних навичок, підвищенню резистентності орга-
нізму, фізичному, духовному та інтелектуальному розвитку дитини, а також забезпечують належне функ-
ціонування усіх основних та допоміжних підрозділів дитячого оздоровчого чи туристичного закладу.
Підсистема інформаційного забезпечення формується із рекламно-інформаційних та маркетингових
підрозділів та має завданням:
- продукувати інформаційний та рекламний продукт про систему закладів дитячого оздоровлення і ту-
ризму, спеціальні і допоміжні оздоровчі і туристичні послуги, довідкову інформацію про місце розта-
шування, умови доїзду, сервіс, загальні відомості про місцевість, кліматичні умови, історико-
культурні пам’ятки та визначні місця, інші атракції тощо;
- формувати бази даних статистичної, довідкової, маркетингової інформації, результатів вибіркових та
спеціальних досліджень, що становлять широкий інтерес;
- забезпечувати необхідною інформацією відпочиваючих та потенційних рекреантів;
- проводити рекламні та рекламно-інформаційні заходи і кампанії;
- формувати пакети пропозицій на участь у тендерах на отримання державного замовлення на оздоров-
лення окремих категорій дітей.
Підсистема наукового та організаційно-методичного забезпечення:
- формує та забезпечує впровадження наукових розробок та інноваційних підходів до організації оздо-
ровчих, виховних та інших заходів під час оздоровчого процесу;
- сприяє ефективному функціонуванню дитячого оздоровчого закладу як самостійної фінансово-
господарської одиниці;
- сприяє підвищенню кваліфікації медичних та педагогічних працівників, гідів, екскурсоводів, інструк-
торів та рятувальників;
- забезпечує персонал дитячого оздоровчого закладу необхідними методичними, інструктивними та до-
відковими матеріалами;
- формує пропозиції щодо проблематики нових наукових досліджень.
Підсистема нормативно-правового забезпечення покликана:
- ініціювати розробку нових нормативно-правових актів з питань дитячого оздоровлення і туризму, які
ще потребують свого правового представлення;
- вносити пропозиції щодо змін і доповнень до чинного законодавства з питань, що вимагають коригу-
вання;
- на основі ознайомлення і аналізу міжнародного законодавства та законодавства інших країн вносити
пропозиції по вдосконаленню вітчизняного законодавства з питань дитячого оздоровлення і туризму
та узгодження його із міжнародним.
Підсистема управління співставляючи, аналізуючи та узагальнюючи інформацію про стан та умови
функціонування системи дитячого оздоровлення і туризму та її окремих підсистем, наявність матеріаль-
них, фінансових резервів (або їх відсутність), моніторингові дослідження про розвиток ринку попиту і
пропозицій на певні види дитячих оздоровчих і туристичних послуг тощо формує і приймає відповідні
управлінські та господарські рішення.
Основною цільовою функцією системи дитячого оздоровлення і туризму є найбільш повне задоволен-
ня потреб дітей в якісному оздоровленні, відпочинку та змістовному дозвіллі.
Реалізація завдань по забезпеченню ефективного функціонування системи здійснюється функціональ-
93
ними підсистемами одноосібно або при координації сумісної діяльності і, в кінцевому рахунку, спрямову-
ється на досягнення оптимальних результатів з оздоровлення і відпочинку дітей при раціональному вико-
ристанні матеріальних і фінансових ресурсів та кадрового потенціалу.
При оцінці ефективності функціонування системи розрізняють внутрішні та зовнішні критерії. За вну-
трішніми критеріями ефективність може визначатися за соціальними показниками (задоволеність відпо-
чинком і оздоровленням, рівень задоволення потреб), економічними показниками (прибуток або доход),
соціально-економічними (задоволення попиту). При оцінці ефективності функціонування системи за зов-
нішніми критеріями аналізується економічна ефективність, зниження захворюваності та інвалідності.
Джерела та література
1. Діяльність центрів ССМ по літньому оздоровленню дітей та молоді // За загальною редакцією Толсто-
ухової С.В., Пінчук І.М. – К.: УДЦССМ, 2000. – 116 с.
2. Коцан І.Я. Шкільний туризм: Навч.-метод. посібник. – К.: Муар, 1998. – 208с.
3. Крашко М. Краєзнавство і туризм: Навч. Посібник. – К.: Вища школа, 1994. – 191с.
4. Основи оздоровчо-спортивного туризму: Навч.-метод. посібник /Укл. В.Дехтер. – К.: Наук. Світ, 2002.
– 201с.
5. Організація відпочинку та оздоровлення дітей: концепції, технології, досвід / О.В. Биковська, В.М.
Горбинко, Ж.В. Петрочко та інш. – К.: Державний ін-т проблем сім’ї та молоді, 2004. – 208с.
Кожевникова В.Д.
ИННОВАЦИОННОЕ НАПРАВЛЕНИЕ В МЕНЕДЖМЕНТЕ ТУРИСТСКО-
РЕКРЕАЦИОННОЙ ДЕЯТЕЛЬНОСТИ
Постановка проблемы. Консолидация потенциала региона в форме кластеров, признанных мировым
сообществом как эффективное направление развития инновационной предпринимательской деятельности.
Генеральный секретарь ООН Кофи Анан в докладе «Мы, народы: роль ООН в ХХІ веке» на специ-
альной сессии ООН заявил, что для того, “чтобы воспользоваться перспективами, которые открывает гло-
бализация, и при этом устранить ее отрицательные последствия, мы должны научиться тому, чтобы
управлять сообща [1]. Цель данной статьи показать, что подход “управлять сообща” сегодня необходим
не только в управлении мировой экономикой, но и региональной. Задача – поиск путей повышения кон-
курентоспособности муниципальной экономики. Теоретической базой практических действий по созда-
нию кластера в экономике г. Севастополя являются теория конкурентоспособности Майкла Портера [2] и
анализ возникновения, формирования и развития новых производственных систем в конкретно-
исторических условиях функционирования глобальной и региональных экономик, проведенный украин-
ским экономистом Станиславом Соколенко [3].
Опыт Украины свидетельствует, что управление хозяйственными структурами в условиях рыночной
системы намного сложнее, чем в планово-распределительной, поскольку это связано с расширением прав
хозяйствующих субъектов и повышением их ответственности за результаты своей деятельности. Управле-
ние в новых условиях должно учитывать необходимость постоянно приспосабливаться к изменениям на
рынке. Появление у предприятий новых целей и задач потребовало от них освоения таких функций, кото-
рые ранее пребывали исключительно в компетенции вышестоящих государственных органов. К таким за-
дачам относятся: разработка планов и концепции развития, поиск средств для реализации программ, набор
и подготовка персонала, выбор и закупка необходимого оборудования и материалов, создание, слияние,
ликвидация или преобразование подразделений, реорганизация или реструктуризация системы управле-
ния, вхождение в состав различных альянсов, союзов, консорциумов, ассоциаций и других объединений.
Как показывает анализ экономического развития стран мира, эффективная, научно обоснованная,
прогрессивная национальная макроэкономическая политика очень важна. Она воздействует на региональ-
ные и муниципальные сообщества. Однако этот же анализ свидетельствует, что рычагов только этой по-
литики для достижения общенационального прогресса явно недостаточно. Как утверждают исследовате-
ли-аналитики мирового экономического процесса, стало очевидным, что возможный потенциал и пер-
спективы развития экономики любой страны напрямую зависят от микроэкономической политики. Думай
глобально, действуй локально – вот главный принцип управления сегодня.
Усиление глобализации и развитие процесса локализации изменило видение такого фактора, как кон-
курентоспособность экономики нации, региона, корпорации. В 1990 году Майкл Портер выдвинул теорию
национальной, региональной и местной конкурентоспособности, в центре которой была поставлена кла-
стерная модель хозяйствования. Согласно этой теории в микроэкономической деловой окружающей среде,
где все элементы собраны вместе, кластеры выполняют ведущую роль. Кластеризация – это тенденция
фирм из родственной сферы бизнеса концентрироваться по географическому признаку.
“Кластер”, то есть пакет, пучок, блок – это еще одно понятие, несущее в себе черты компьютерного
века. Подобно тому, как в памяти ЭВМ информация складывается в такого рода образования, так и в
экономике отдельные отрасли, рыночные структуры образуют аналогичные соединения, обеспечивая
конкурентные позиции на рынке – отраслевом, региональном, национальном, мировом. Кластеризация
фирм усиливает процесс специализации и разделения труда (предлагая отдельным фирмам более широ-
кий масштаб операций), привлекает покупателей и продавцов, уменьшает стоимость единицы продук-
ции, изготовленной благодаря совместной деятельности. Через кластеризацию фирм возникает возмож-
ность сократить стоимость единицы технической услуги, предоставляемой членами кластера. Работая
территориально близко, фирмы могут предлагать и проводить субконтрактацию на стороне (даже при-
влекая конкурентов) тех заказов, выполнение которых затрудняется из-за недостатка мощностей (произ-
|