Особливості формування попиту на туристичний продукт
В статье "Особенности формирования спроса на туристический продукт" рассматривается экономико-психологическая модель формирования спроса на туристический продукт. Автором на базе теории поведения потребителя разработана модель спроса на туристический продукт. Проанализирована эластичность...
Збережено в:
| Дата: | 2004 |
|---|---|
| Автор: | |
| Формат: | Стаття |
| Мова: | Ukrainian |
| Опубліковано: |
Кримський науковий центр НАН України і МОН України
2004
|
| Назва видання: | Культура народов Причерноморья |
| Онлайн доступ: | http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/36145 |
| Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Цитувати: | Особливості формування попиту на туристичний продукт / Г.П. Горбань // Культура народов Причерноморья. — 2004. — № 55, Т. 3. — С. 17-19. — Бібліогр.: 7 назв. — укр. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
irk-123456789-36145 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
irk-123456789-361452012-07-12T12:08:02Z Особливості формування попиту на туристичний продукт Горбань, Г.П. В статье "Особенности формирования спроса на туристический продукт" рассматривается экономико-психологическая модель формирования спроса на туристический продукт. Автором на базе теории поведения потребителя разработана модель спроса на туристический продукт. Проанализирована эластичность данного вида спроса по цене у различных социальных групп. В статті "Особливості формування попиту на туристичний продукт" розглядається економіко-психологічна модель формування попиту на туристичний продукт. Автором на базі теорії поведінки споживача розроблена модель попиту на туристичний продукт. Проаналізована еластичність даного виду попиту по ціні у різних соціальних груп. The economic-psychological model of demand forming on a tourist product is considered in the article "Features of demand forming on a tourist product". On the base of theory of users behavior the model of demand on a tourist product is developed by the author. Elasticity of this type of demand at price at different social groups is analyzed. 2004 Article Особливості формування попиту на туристичний продукт / Г.П. Горбань // Культура народов Причерноморья. — 2004. — № 55, Т. 3. — С. 17-19. — Бібліогр.: 7 назв. — укр. 1562-0808 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/36145 uk Культура народов Причерноморья Кримський науковий центр НАН України і МОН України |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| language |
Ukrainian |
| description |
В статье "Особенности формирования спроса на туристический продукт" рассматривается экономико-психологическая модель формирования спроса на туристический продукт. Автором на базе теории поведения потребителя разработана модель спроса на туристический продукт. Проанализирована эластичность данного вида спроса по цене у различных социальных групп. |
| format |
Article |
| author |
Горбань, Г.П. |
| spellingShingle |
Горбань, Г.П. Особливості формування попиту на туристичний продукт Культура народов Причерноморья |
| author_facet |
Горбань, Г.П. |
| author_sort |
Горбань, Г.П. |
| title |
Особливості формування попиту на туристичний продукт |
| title_short |
Особливості формування попиту на туристичний продукт |
| title_full |
Особливості формування попиту на туристичний продукт |
| title_fullStr |
Особливості формування попиту на туристичний продукт |
| title_full_unstemmed |
Особливості формування попиту на туристичний продукт |
| title_sort |
особливості формування попиту на туристичний продукт |
| publisher |
Кримський науковий центр НАН України і МОН України |
| publishDate |
2004 |
| url |
http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/36145 |
| citation_txt |
Особливості формування попиту на туристичний продукт / Г.П. Горбань // Культура народов Причерноморья. — 2004. — № 55, Т. 3. — С. 17-19. — Бібліогр.: 7 назв. — укр. |
| series |
Культура народов Причерноморья |
| work_keys_str_mv |
AT gorbanʹgp osoblivostíformuvannâpopitunaturističnijprodukt |
| first_indexed |
2025-07-03T17:39:09Z |
| last_indexed |
2025-07-03T17:39:09Z |
| _version_ |
1836648340170735616 |
| fulltext |
17
В туристских исследованиях последних лет подробно рассматриваются отмеченные типы базовых
стратегий развития туризма [1, 3, 5]. Предлагается использовать следующие стратегические подходы:
1) стратегия кардинального изменения, предполагающая концентрацию усилий общественного и ча-
стного сектора с целью уточнения причин падения численности посетителей, активное инвестирование
развития, эффективное планирование развития, формирование поддерживающих мер;
2) стратегия сохранения роста – при неблагоприятных внешних условиях возможна стратегия, на-
правленная на поддержание низкого уровня роста за счет привлечения посетителей дополнительным об-
служиванием;
3) стратегия достигнутого роста принимается на стадии достигнутого развития с ограниченным набо-
ром нового продукта и проектов развития, когда туристское предприятие или регион не способен перера-
ботать новый рынок;
4) стратегия избирательного роста – только определенный туристский сегмент подлежит целевому на-
правлению усилий.
Выбор того или иного стратегического подхода в качестве базового зависит от результатов, получен-
ных на стадии стратегического анализа и целеполагания.
Формирование эффективной системы стратегического планирования развития индустрии туризма в
рамках комплексного социально-экономического развития региона представляет собой длительный про-
цесс, связанный с совершенствованием всей системы управления регионом и повышением уровня его ор-
ганизационной культуры.
Источники и литература
1. Богданов Е.И., Кострюкова О.Н., Орловская В.П., Фенин П.М. Планирование на предприятии туризма.
– СПб. Издательский дом «Бизнес-пресса», 2003. – 288 c.
2. Браймер Роберт А. Основы управления в индустрии гостеприимства. – М.: Аспект-Пресс, 1995. – 382
с.
3. Буров В.П., Ломакин А.Л., Морошкин В.А. Бизнес-план фирмы: Теория и практика. – М.: Издательст-
во «ЭКМОС», 2000. – 176 с.
4. Устойчивое планирование туризма: Пособие для специалистов по местному планированию. – Мадрид,
ВТО, 1993.
5. Ефремова М.В. Основы технологии туристского бизнеса. – М.: Ось-89, 1999. – 192 с.
Горбань Г.П.
ОСОБЛИВОСТІ ФОРМУВАННЯ ПОПИТУ НА ТУРИСТИЧНИЙ ПРОДУКТ
Розвиток виробничих сил, що мають наслідком таке явище як урбанізація, посилює потребу у туризмі.
Темп міського життя, необхідність прискореної реакції, постійна напруженість на вулиці, подолання вели-
ких відстаней для виконання виробничих функцій – все це створює та посилює нервове напруження навіть
у вільний від праці час. Одним з найкращих рішень, пов”заних із звільненням від утоми, є туристичні по-
дорожі.
Вивчення попиту на туристичний продукт дає можливість підприємцям у повній мірі задовольняти
потреби споживачів, і сподіватись на отримання кращого результату.
Туризм – специфічна галузь економіки, в якій безпосереднім виробником і споживачем її кінцевого
продукту виступають люди, з усім розмаїттям їх психологічних, фізіологічних, соціальних та економічних
потреб. Тому ряд сучасних фахівців, зокрема, Котлер Ф.[3], Дурович О.П. [4], Квартальнов В.А. [7], Папи-
рян Г.А. [6], Моїсеєва Н.К. [5], приділяють значну увагу соціально - психологічним аспектам споживчого
попиту на туристичні послуги.
Не вирішеною частиною даної проблеми, на нашу думку, є те, що при аналізі попиту на туристичний
продукт недостатньо використовується теорія поведінки споживача.
Тому, метою даної роботи є виділення особливостей попиту на туристичний продукт з урахуванням
цієї економічної теорії.
Попит на товари та послуги, в тому числі на туристичний продукт, можна розглядати як функціональ-
ний і нефункціональний. Функціональний попит обумовлений рисами властивими самому товару чи по-
слузі. Нефункціональний – факторами, не поєднаними з рисами самого товару. Він складається зі спекуля-
тивного і нераціонального. В основі нераціонального попиту лежать соціальні ефекти:
- Ефект приєднання до більшості. В цьому випадку споживач, прагнучи не відставати від інших спожи-
вачів, купує те, що купують інші. Він залежить від поглядів інших споживачів, і ця залежність є пря-
мою.
- Ефект снобу. В цьому випадку у споживача домінує прагнення виділитися з натовпу. Тут також окре-
мий споживач залежить від вибору інших, але ця залежність зворотна.
- Ефект Веблена. Зміст його в тому, що товари або послуги використовуються не за прямим призна-
ченням, а для того, щоб викликати у оточуючих незабутнє враження.
Поняття «попит» знаходиться у певному діалектичному зв’язку зі споживанням. Туризм можна роз-
глянути як специфічну форму споживання, викликану об’єктивними процесами розвитку та організації
виробничих сил. Особливості туризму як форми споживання породжує й адекватну специфіку попиту на
туристичні послуги і товари.
Попит являє собою деяку частину суспільної потреби, обмежену величиною прибутків населення і рі-
Горбань Г.П.
ОСОБЛИВОСТІ ФОРМУВАННЯ ПОПИТУ НА ТУРИСТИЧНИЙ ПРОДУКТ
18
внем діючих цін. Ступінь задоволення потреб населення має різне значення при різноманітних рівнях його
добробуту. Споживач при об’єктивно існуючих обмеженнях (прибутки, ціни) прагне до оптимального за-
доволення, критерії якого змінюються в часі та просторі. Саме це дозволяє знайти плідні шляхи управлін-
ня попитом.
Дослідження залежності між прибутками туристів і величиною їх витрат показують, що, по-перше,
можливість участі в туристичній подорожі настає лише при визначеному рівні прибутку. По-друге, по мірі
росту прибутку збільшуються відносні витрати на подорож. При цьому емпіричні дослідження можуть да-
ти коефіцієнт еластичності попиту в залежності від прибутку. По-третє, у зростанні видатків в залежності
від прибутку туриста також настає критична точка.
Неоднорідність у попиті окремих категорій туристів з однаковим прибутком потребує ретельного ви-
вчення структури споживачів за соціальним станом та іншими чинниками.
Докладніше розглянемо чинник, який впливає на попит – ціну. Ціни на туристичні послуги форму-
ються під впливом закону вартості. В цілому ціна туристичної послуги визначається на основі вартості
будівництва туристичних баз, витрат на утримання обслуговуючого персоналу, транспортні витрати по
перевезенню туристів до туристичного об’єкту, на рекламу, тощо. Однак, враховуючи всі витрати, ще не
можна стверджувати, що це повна структура ціни на туристичні послуги і величина самої ціни. Треба за-
значити залежність цін на послуги від економічного та політичного становища даної країни. На ціну тури-
стичних послуг також впливають сезон, погодні та інші природні умови, характер місцевості, обсяг запро-
понованих послуг, якість обслуговування, тощо.
Вплив ціни виявляється в еластичності, тобто зміні попиту в обсязі і структурі як реакції на рухомість
цін. У практиці розвитку туризму можна зустріти дві основні форми реакції попиту на ціни.
По-перше, нееластичність, тобто практична незмінність попиту при підвищенні або зниженні цін.
Крайня нееластичність попиту характерна для найбільш багатих верств суспільства, які не надають серйо-
зного значення тому факту, що зріст цін привів до відповідного збільшення їх витрат на туризм. Аналогіч-
на реакція на ціни характерна для важко хворих, які потребують певних видів курортного лікування, у фа-
натичних шанувальників релігійних культів. Попит на модні курорти, дорогі туристичні послуги особливо
нееластичний. Більше того, деяких туристів залучають завдяки дії “ефекту Веблена”. Соціальні групи,
яким і теперішній рівень цін на туристичні послуги не дозволяє користуватися ними, виявляють також
байдужість до зміни цін. У випадку нееластичного попиту, для підвищення сукупного прибутку підпри-
ємця необхідне підвищення цін, бо це, якщо і скоротить споживання, то на дуже незначний відсоток (а ін-
коли попит залишиться незмінним).
По-друге, еластичність попиту, тобто очевидне зменшення або збільшення попиту під впливом зміни
цін. Вплив ціни на еластичність попиту туристів з середніми прибутками є очевидним. Підвищення цін
може призвести до того, що деякі соціальні групи можуть навіть відмовитися від туристичної подорожі
або скоротити час і дальність. Тому при еластичному попиті доцільно знижувати ціни, що призведе до
підвищення сукупного прибутку підприємця. Але при цьому треба враховувати диференційну межу від-
чуттів, тобто мінімальне змінення інтенсивності подразника, яке може бути помічене. Ця межа повинна
бути досягнута, якщо ставиться задача зробити зміни відчутними. Дійсна величина змін, необхідних для
рівня розрізненості залежить від висхідного рівня, що і виражено в законі Вебера слідуючим чином:
K = Δ I / I (1.1),
де К – константа , яка різна для різних видів відчуттів;
Δ I - мінімальна зміна інтенсивності подразника, необхідна для досягнення ледве помітної різниці;
I – інтенсивність подразника в момент, коли відбулася зміна.
У відповідності з законом Вебера, з ростом висхідної інтенсивності подразника, росте і величина не-
обхідних змін [1, c. 358-359].
Якщо підприємець знижує ціну, але не досягає рівня розрізнення, то це не може призвести до очікува-
ного результату (збільшення прибутку), бо споживач не зреагує - це буде невідчутно для нього.
Якщо розглядати теорію корисності та споживчої поведінки, то можна спрогнозувати попит в цілому
на туристичну послугу і окремі її складові. Ця теорія наголошує, що поведінка споживача раціональна і
спрямована на отримання найвищого ефекту та максимальної корисності; споживач обирає необхідні йо-
му блага, дотримуючись свого суб’єктивного порядку переваг. Графічна модель вибору раціонального
споживача туристичних послуг відображена на графіку (див. рис. 1.1, 1.2 ).
По горизонталі розташований набір послуг Х (розваги), по вертикалі – комплексна туристична послу-
га У (харчування та тривалість проживання). Крива байдужості U1 складається з комбінацій, що відобра-
жають різні комбінації двох послуг, які мають однакову корисність для споживача. Крива байдужості U2
характеризує набори товарів, які мають вищий рівень корисності. Якщо споживач залишається на одній з
кривих байдужості (це залежить від його платоспроможності, або від зміни цін), то він може змінювати
свої переваги до одного з наборів послуг лише за рахунок відповідної зміни споживання іншого комплексу
послуг. Ці зміни можна визначити за граничною нормою заміщення яка розраховується за формулою 1.2.
MRS х/у = - (ΔУ / Δ Х) (1.2)
Гранична норма заміщення зменшується при русі праворуч уздовж кривої байдужості. Це означає, що
під час зменшення споживання блага У і збільшення споживання блага Х споживач готовий відмовлятися
від все меншої кількості блага У для отримання додаткової одиниці блага Х. Тому для неповних замінни-
ків, якими виступають у даному випадку розваги і послуги проживання і харчування, крива байдужості
вигнута до початку координат.
Побудові кривих байдужості передують маркетингові дослідження, які дають можливість визначити
комбінації набору послуг, які мають однакову корисність для споживача.
19
Наступний етап – моделювання обмеження, що визначає множину можливостей споживача, тобто
множину наборів туристичних послуг, доступних споживачеві при наявних цінах. Лінія бюджетного об-
меження має від’ємний нахил до горизонтальної осі, тому що збільшення купівлі одного блага можливе
тільки за рахунок зменшення купівлі іншого. Нахил бюджетної лінії, а значить і норма заміщення цих то-
варів, визначається відношенням цін (формула 1.3).
MRS х/у = Рх / Ру (1.3)
При зміни ціни одного товару змінюється і нахил бюджетної лінії. Наприклад, при зменшенні ціни на
послуги Х відбувається більша заміна ними послуг У, бо вони стають відносно дорожчі. Графічна модель
(див. рис. 1.1) відображає зменшення цін на розваги бюджетною лінією АС.
Суміщення системи кривих байдужості з бюджетним обмеженням (див. рис. 1.1) дає комбінацію роз-
глядаємих послуг, яка відповідає максимальному рівню корисності при існуючих цінах і відповідному
бюджетному обмеженні. Це точка Е1, в якій лінія бюджетного обмеження АВ дотична до кривої байдужо-
сті U1. Зменшення ціни на розваги змінює комбінацію передбачених послуг і тепер споживач отримує бі-
льший рівень задоволення використовуючи той же бюджет (точка Е2 ).
Використовуючи ціни на послуги розваг і їх кількість, можна визначити попит на ці послуги (див. рис.
1.2).
Таким чином, наведена концепція дозволяє більш ефективно аналізувати і оперативно управляти ви-
бором раціонального споживача, визначати його витрати під час подорожі.
Харчування та тривалість проживання
А
E2
E1 U2
U1
B C розваги
k f
Рисунок 1.1. Оптимальний вибір споживача
Ціна
розваг
Р1
Р2 D розваги
k f
Рисунок 1.2. Попит на розваги
Джерела та література
1. Энджел Дж.Ф., Блэкуэлл Р.Д., Миниард П.У. Поведение потребителей. – С-Пб.: Питер Ком, 2000. –
759 с.
2. Твилдиани Ю.К. Спрос и предложение. – М.: Экономика, 1987. – 186 с.
3. Котлер Ф., Боуэн Дж., Бейкенз Дж. Маркетинг. Гостеприимство и туризм. – М.: ЮНИТИ, 1998. – 787
с.
4. Дурович А.П. Маркетинг в туризме. – Мн.: Новое знание, 2001. – 496 с.
5. Моисеева Н.К. Стратегическое управление туристической фирмой. – М.: Финансы и статистика, 2000.
– 208 с.
6. Папирян Г.А. Международные экономические отношения: маркетинг в туризме. – М.: Финансы и ста-
тистика, 2000. – 160 с.
7. Менеджмент туризма: Экономика туризма. – М.: Финансы и статистика, 2001. – 320 с.
|