Свій серед зірок і комет (75 років члену-кореспонденту НАН України Климу Чурюмову)

Видатний український астроном, першовідкривач космічних об’єктів, невтомний популяризатор наукових досягнень, автор визначних наукових праць, а також повчальних книжечок для малечі член-кореспондент НАН України Клим Іванович Чурюмов 19 лютого відсвяткував своє 75-річчя. У нашій статті читач знайде і...

Повний опис

Збережено в:

Бібліографічні деталі
Дата:	2012
Автори:	Мельник, О.К., Чурюмова, Т.К.
Формат:	Стаття
Мова:	Ukrainian
Опубліковано:	Видавничий дім "Академперіодика" НАН України 2012
Назва видання:	Вісник НАН України
Теми:	Люди науки
Онлайн доступ:	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/36164
Теги:	Додати тег Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
Назва журналу:	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Цитувати:	Свій серед зірок і комет (75 років члену-кореспонденту НАН України Климу Чурюмову) / О.К. Мельник, Т.К. Чурюмова // Вісн. НАН України. — 2012. — № 3. — С. 89-94. — укр.

Репозитарії

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine

id	irk-123456789-36164
record_format	dspace
spelling	irk-123456789-361642012-07-12T12:07:52Z Свій серед зірок і комет (75 років члену-кореспонденту НАН України Климу Чурюмову) Мельник, О.К. Чурюмова, Т.К. Люди науки Видатний український астроном, першовідкривач космічних об’єктів, невтомний популяризатор наукових досягнень, автор визначних наукових праць, а також повчальних книжечок для малечі член-кореспондент НАН України Клим Іванович Чурюмов 19 лютого відсвяткував своє 75-річчя. У нашій статті читач знайде і розгорнуту біографію Клима Івановича з цікавими відомостями про його родину, й детальну інформацію про наукові здобутки ювіляра, і розповідь про його громадську та науково-організаційну діяльність, а головне – портрет людини з активною життєвою позицією, щиро відданої своїй праці. 2012 Article Свій серед зірок і комет (75 років члену-кореспонденту НАН України Климу Чурюмову) / О.К. Мельник, Т.К. Чурюмова // Вісн. НАН України. — 2012. — № 3. — С. 89-94. — укр. 0372-6436 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/36164 uk Вісник НАН України Видавничий дім "Академперіодика" НАН України
institution	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection	DSpace DC
language	Ukrainian
topic	Люди науки Люди науки
spellingShingle	Люди науки Люди науки Мельник, О.К. Чурюмова, Т.К. Свій серед зірок і комет (75 років члену-кореспонденту НАН України Климу Чурюмову) Вісник НАН України
description	Видатний український астроном, першовідкривач космічних об’єктів, невтомний популяризатор наукових досягнень, автор визначних наукових праць, а також повчальних книжечок для малечі член-кореспондент НАН України Клим Іванович Чурюмов 19 лютого відсвяткував своє 75-річчя. У нашій статті читач знайде і розгорнуту біографію Клима Івановича з цікавими відомостями про його родину, й детальну інформацію про наукові здобутки ювіляра, і розповідь про його громадську та науково-організаційну діяльність, а головне – портрет людини з активною життєвою позицією, щиро відданої своїй праці.
format	Article
author	Мельник, О.К. Чурюмова, Т.К.
author_facet	Мельник, О.К. Чурюмова, Т.К.
author_sort	Мельник, О.К.
title	Свій серед зірок і комет (75 років члену-кореспонденту НАН України Климу Чурюмову)
title_short	Свій серед зірок і комет (75 років члену-кореспонденту НАН України Климу Чурюмову)
title_full	Свій серед зірок і комет (75 років члену-кореспонденту НАН України Климу Чурюмову)
title_fullStr	Свій серед зірок і комет (75 років члену-кореспонденту НАН України Климу Чурюмову)
title_full_unstemmed	Свій серед зірок і комет (75 років члену-кореспонденту НАН України Климу Чурюмову)
title_sort	свій серед зірок і комет (75 років члену-кореспонденту нан україни климу чурюмову)
publisher	Видавничий дім "Академперіодика" НАН України
publishDate	2012
topic_facet	Люди науки
url	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/36164
citation_txt	Свій серед зірок і комет (75 років члену-кореспонденту НАН України Климу Чурюмову) / О.К. Мельник, Т.К. Чурюмова // Вісн. НАН України. — 2012. — № 3. — С. 89-94. — укр.
series	Вісник НАН України
work_keys_str_mv	AT melʹnikok svíjseredzírokíkomet75rokívčlenukorespondentunanukraíniklimučurûmovu AT čurûmovatk svíjseredzírokíkomet75rokívčlenukorespondentunanukraíniklimučurûmovu
first_indexed	2025-07-03T17:40:23Z
last_indexed	2025-07-03T17:40:23Z
_version_	1836648417592344576
fulltext	89ISSN 0372-6436. Вісн. НАН України, 2012, № 3 ЛЮДИ НАУКИ СВІЙ СЕРЕД ЗІРОК І КОМЕТ 75 років члену-кореспонденту НАН України Климу Чурюмову Видатний український астроном, першовідкривач космічних об’єктів, невтомний популяризатор наукових до- сягнень, автор визначних наукових праць, а також повчальних книжечок для малечі член-кореспондент НАН України Клим Іванович Чурюмов 19 лютого відсвяткував своє 75-річчя. У нашій статті читач знайде і розгорну- ту біографію Клима Івановича з цікавими відомостями про його родину, й детальну інформацію про наукові здо- бутки ювіляра, і розповідь про його громадську та науково-організаційну діяльність, а головне – портрет людини з активною життєвою позицією, щиро відданої своїй праці. 19 лютого 1937 р. в приморському місті Миколаєві народився видатний україн- ський астроном член-кореспондент НАН України, професор, доктор фізико-ма те ма- тичних наук, дійсний член Нью-Йоркської академії наук, директор Київського планета- рію Клим Іванович Чурюмов. Найбільше він прославився завдяки відкриттю двох комет — короткоперіодичної Чурюмова–Ге ра си мен- ко (1969), до якої зараз прямує космічний апарат «Розетта», і довгоперіодичної Чу рю- мо ва–Солодовникова (1986). Не менш відо- мий Клим Іванович і як автор низки науко- вих праць із фізики комет, надрукованих у престижних закордонних журналах, як-от: «Astrophysical Journal», «Astronomischen Na- chrichten», «Planetary and Space Science», «The Earth, Moon and Planets», «Астрономи- ческий журнал», «Письма в Астрономичес- кий журнал», «Астрономический вестник», «Астрометрія та астрофізика» та інших. За 52 роки творчої праці в галузі астроно- мії в Київському національному університе- ті імені Тараса Шевченка — спочатку на ка- федрі астрономії, а потім в Астрономічній обсерваторії КНУ К.І. Чурюмов опублікував понад 800 наукових робіт, зокрема 4 моно- графії та 4 навчальні посібники. У світі художньої літератури його знають і як автора науково-популярних книжок, і як дитячого письменника — автора декіль- кох збірок поезій для малят («Малятам про фахи», «Малятам про тварин», «Малятам про човни», «Математика для малят» (у спів- авторстві), «Пригоди динозаврика Дино»). Інтелігенція тридцятих років минулого століття зачитувалася романом Максима Горького «Жизнь Клима Самгина». Його прочитала також і мати майбутнього астро- нома — Антоніна Михайлівна Чурюмова (ді- воче прізвище Александрова) (1907–2003), яка й назвала сина на честь головного героя цього твору Клима Івановича Самгіна. Ан- тоніна Михайлівна була поетесою та актив- ним громадським діячем, крім того, влучно стріляла й завзято скакала на коні, за що отримала золотий годинник із рук самого Климента Ворошилова. Після вручення їй разом із легендарними льотчицями Мари- ною Расковою, Валентиною Гризодубовою та Поліною Осипенко всесоюзним старо- стою М.І. Калініним ордена «Знак Пошани» всі нагороджені сфотографувалися на па- м’ять із членами уряду в Кремлі. Як найкра- сивішу жінку серед нагороджених Антоніну Чурюмову (Александрову) посадили в пер- шому ряді поруч із Йосипом Сталіним, Ми- хайлом Тухачевським (обличчя якого, як і деяких нагороджених, потім замалювали на фотографії чорною фарбою — незабаром їх усіх розстріляли), Климентом Ворошило- вим, Семеном Будьонним і Михайлом Ка- лініним. Ця фотографія донині зберігаєть- ся в сімейному архіві. Пізніше Антоніну 90 ISSN 0372-6436. Вісн. НАН України, 2012, № 3 ЛЮДИ НАУКИ Михайлівну було нагороджено двома орде- нами «Материнська слава» II і III ступенів, адже Клим Іванович — четвертий із восьми дітей у сім’ї. Знаменита дослідниця комет і астероїдів американський професор Елеа- нор Хелін (Eleanor Helin) назвала на її честь одну з малих планет — астероїд № 6646 «Чу- ранта». Батько Клима Івановича — Іван Іванович Чурюмов (1907–1942) — кадровий офіцер Радянської Армії. У роки Великої Вітчизня- ної війни він був комісаром батальйону і за- гинув у травні 1942 р. під час бою біля села Веселе Харківської області. Видатний укра- їнський астроном Микола Степанович Чер- них назвав відкритий ним астероїд № 3942 ім’ям «Чуріваннія» на честь двох Іванів Іва- новичів Чурюмових — батька і сина. До речі, І.І. Чурюмов (1929–1988) — старший брат Клима Івановича — зіграв значну роль в його інтелектуальному вихованні. Можна сказати, що Клим Іванович наро- дився «під кометою»: 19 лютого 1937 р. у сузір’ї Риб перебувала довгоперіодична ко- мета Вілка (C/1937 D1 Wilk), яка через два дні пройшла перигелій, а в серпні 1937 р. у Великій Ведмедиці можна було спостеріга- ти неозброєним оком комету Фінслера (C/1937 N1 Finsler) з красивим плазмовим хвостом; 19 лютого вона рухалась у сузір’ї Овна, але її можна бути побачити лише в те- лескоп. Між іншим, у дитинстві Клим Чу- рюмов мріяв стати полковником на прикор- донній заставі або капітаном далекого пла- вання, щоб мандрувати по земній кулі... Але став знаменитим астрономом, мисливцем за кометами та їх дослідником. У Клима Івановича військовим був не лише батько, але й двоє прапрадідусів — ко- заків легендарного Війська Донського, на- щадків запорозьких козаків: перший — оса- вул Александров, що служив у знаменитій кінноті отамана Матвія Платова і в 1812 р. брав участь у розгромі військ маршала Мю- рата під Тарутином, маршала Даву під По- лоцьким монастирем і маршала Нея під час відступу французів; другий — сотник Алек- сандров (його ім’я вигравіюване на стіні від- будованого храму Христа Спасителя в Мо- скві), який загинув під містом Лаоном у Пі- кардії в березні 1814 р. під час шабельної атаки на кінноту маршала Нея, яку донські козаки змусили втікати з поля бою. Славну історію сім’ї бережно збирав, розповідаючи дітям, брат матері — Павло Михайлович Александров (1914–2002), який першим підняв свій взвод на штурм Берліна в 1945 р. Коли він вів солдатів в атаку, то наступив на міну, і йому осколком пошкодило ногу. Не- зважаючи на рану, старший лейтенант Алек- сандров продовжував командувати бійцями, які успішно закріпилися в одному зі зруйно- ваних будинків на околиці міста. За цей бій Павла Михайловича було нагороджено ор- деном Червоної Зірки. Бажання подорожувати в Клима Іванови- ча теж з’явилося не випадково. Удома в Чу- рюмових на стіні висіла величезна політич- на карта світу, яку чотирирічний хлопчик досконало вивчив — знав назви всіх населе- них пунктів, гірських хребтів і вершин, рі- чок, озер, морів, океанів, островів. Оскільки батько Клима Івановича був військовослужбовцем, то сім’ї доводилося часто переїжджати з місця на місце. Війна застала їх у Коростені Житомирської облас- ті, там вони пережили перше бомбардуван- ня, ховаючись в окопах. Звідти Чурюмови Клим Іванович ЧУРЮМОВ 91ISSN 0372-6436. Вісн. НАН України, 2012, № 3 ЛЮДИ НАУКИ переїхали до Києва. Потім сім’ю було еваку- йовано: спочатку до міста Михайлівки Ста- лінградської (тепер Волгоградської) облас- ті, а згодом — до Сталінграда. Коли німці підійшли до міста, Чурюмови під бомбами сідали на корабель, що відпливав по Волзі до Астрахані, далі — через Каспійське море до Гур’єва (тепер Атирау) в гирлі Уралу, по- тім Уралом до Уральська, а звідти залізни- цею в Новосибірську область (с. Кірза на річці Обі), де перебували до 1944 р. Звідти повернулись у Михайлівку Сталінградської області, де Клим пішов до школи. Дізна- вшись, що першокласник добре знає геогра- фію, до нього стали звертатись учні 4–6 кла- сів із проханнями показати на «німих» кон- турних картах розташування тих чи інших географічних об’єктів, із чим він легко давав собі раду. Зараз у кабінеті професора Чурюмова та- кож висить уже легендарна карта світу, всія- на жирними чорними кружечками, — це від- значено точки планети, де вчений побував у наукових експедиціях і на міжнародних кон- ференціях. Клим Іванович був на Камчатці і бачив виверження вулкана Ключевська сопка, а також неподалік від жерла вулка- на Тейде на острові Тенерифе (Канарські острови), спостерігав виверження вулка- на Етна, декількох мексиканських вулка- нів у Тонанцитлі, у США спускався в Ари- зонський кратер і проїхав уздовж Гранд- Кань йону, був на острові Капрі, бачив астроблеми на Аландських островах у Бал- тійському морі, ходив по Великій Китай- ській стіні, побував у забороненому імпера- торському місті-палаці й на площі Тяньань- мень у Пекіні, а також на батьківщині великого Архімеда в місті Сиракузи (Сици- лія). Подорожуючи Італією, К.І. Чурюмов відвідав Рим і Ватикан, переправлявся через Мессінську протоку, був на озері Лаго-Ма- джоре у чарівній Венеції. У Мілані підіймав- ся на терасу Міланського собору, у Парижі — на Ейфелеву вежу. У Парижі Клим Іванович також побував на Єлисейських полях (тут у 1814 р. донські козаки розташували свій військовий табір), у Луврі, музеях д’Орсе, Родена, у Центрі Жоржа Помпіду, у Домі Ін- валідів біля гробниці Наполеона, у Пантеоні біля могил Марії і П’єра Кюрі, Лагранжа, Гюго, Золя, Дюма та інших видатних фран- цузів. У Брюсселі був в Атоміумі, відвідав містечко Ватерлоо з панорамою славетної битви, побував у палаці-музеї Сан-Сусі в Потсдамі, на горі Корковадо з 38-метровим монументом Ісусу Христу в Ріо- де-Жанейро, на найбільшому у світі стадіоні Маракана, на відомому пляжі Копакабана, походив зна- менитими парками мегаполіса Сан-Па у лу, Бродвеєм і Уолл-стрит у Нью-Йорку, відві- дав у Лондоні Бейкер-стрит 221б, де мешкав легендарний Шерлок Холмс, Трафальгар- ську площу, Тауер, Вестмінстерське абатство та багато інших видатних місць світу. Серед відомих споруд планети, які відві- дав учений, і берлінський Рейхстаг, і Сід- нейський оперний театр, і нью-йоркські «ве жі-близнюки», зруйновані терористами- смерт ни ками в 2001 р., і мексиканські піра- міди Сонця та Місяця, і планетарії в Моск ві, Санкт-Петербурзі, Нижньому Новгороді, Па- рижі, Лондоні, Сан-Паулу, Ріо-де-Жа ней ро, Торуні. Клим Іванович був на Камчатці й Чукотці, на озерах Байкал і Сільян, купався в морі Лаптєвих і в Аральському, коли в ньо- му ще була вода, у Тасмановому та Беринго- вому, у Тихому, Льодовитому й Атлантич- ному океанах. Він був учасником більше ніж 30 експедицій зі спостереження комет, со- нячних затемнень і вивчення полярних сяйв; шукав метеоритні кратери на поверхні Зем- лі; спостерігав сотні комет у різних обсер- ваторіях світу; брав безпосередню участь у запусках ракет на космодромах Байконур, Плесецьк (РФ) і Куру (Французька Гвіана), а також у незліченній кількості міжнародних конференцій, на яких виголосив понад 200 наукових доповідей. У Київ сім’я Чурюмових переїхала в 1949 р. Тут Клим пішов у шостий клас 11-ї чолові- чої школи на Ярославовому Валу. Після сьо- мого класу він вступив до Київського заліз- ничного технікуму, який закінчив із відзна- кою в 1955 р. Його з-поміж 5% випускників рекомендували до вступу у вищі навчальні 92 ISSN 0372-6436. Вісн. НАН України, 2012, № 3 ЛЮДИ НАУКИ заклади. Клим Іванович вступив на фізич- ний факультет (спеціальність «фізика-аст- рономія») Київського державного універси- тету ім. Т.Г. Шевченка. Після його закінчен- ня, у 1960 р., був направлений на полярну геофізичну станцію в бухті Тіксі Якутської АРСР. Там він досліджував полярні сяйва, земні струми та іоносферу. У 1962 р. Клим Іванович повернувся до Києва й пішов працювати на завод «Арсе- нал», де брав участь у розробленні астрона- вігаційної апаратури для космічних ракет та її випробовуванні на космодромах Байконур і Плесецьк. У 1964 р. К.І. Чурюмову було присвоєно звання «Ударник комуністичної праці». Одночасно з роботою на заводі він викладав теоретичну і технічну механіку в Київському електромеханічному технікумі залізничного транспорту. Під час навчання в аспірантурі Київсько- го державного університету (спеціальність «аст рофізика», 1965–1968 рр.) науковим керівником К.І. Чурюмова був видатний астро- ном професор С.К. Всехсвятський (Рік Всех- святського за рішенням ЮНЕСКО світова наукова спільнота відзначала в 2005 р.). Піс- ля закінчення аспірантури Клим Іванович залишився працювати науковим співробіт- ником на кафедрі астрономії КДУ. Спосте- рігав за кометами на заміській станції Київ- ського університету в селі Лісниках і під час астрономічних експедицій у високогірні ра- йони Середньої Азії, Кавказу, до Сибіру, у Приморський край, на Чукотку і Камчатку. У 1969 р. університет спорядив експеди- цію в складі трьох осіб, зокрема Клима Чу- рюмова і Світлани Герасименко, для спосте- реження періодичних комет в Алма-Ату (те- пер Алмати), в астрофізичний інститут, згодом названий ім’ям академіка АН СРСР В.Г. Фесенкова. Спостереження кількох ко- роткоперіодичних комет сімейства Юпітера проводили за допомогою 0,5-метрового те- лескопа системи Максутова. Було отримано й досліджено багато фотопластинок. На трьох знімках виявили об’єкт, який спочат- ку прийняли за періодичну комету Комас Сола (32Р/Comas Solà), але потім з’я су ва- ло ся, що за координатами він на 2° відхиля- ється від обчисленого положення цієї коме- ти. Розпочалися пошуки невідомого об’єкта на інших знімках. Робота завершилась успі- хом. Маючи три положення небесного тіла, вдалося точно вирахувати його орбіту, яка виявилась еліптичною і такою, що належить новій короткоперіодичній кометі з періодом 6,5 років. Повідомлення про це було від- правлено в Центральне бюро астрономічних телеграм (Кембридж, США), де через де- кілька днів підтвердили відкриття комети й присвоїли їй назву «комета Чурюмова– Герасименко» (67Р/Churyumov–Ge ra si men- ko). 2 березня 2004 р. Європейське космічне агентство відправило до неї космічну місію «Розетта» з метою дослідити первинну про- топланетну речовину, що міститься в кри- жаному ядрі комети. Другу, довгоперіодичну, комету Клим Іва- нович відкрив разом із В.В. Солодовниковим у 1986 р. у Міжнародний рік комети Галлея. Орбіта комети Чурюмова–Солодовникова (C/1986 N1 Churyumov–Solodovnikov) яв- ляє собою сильно витягнутий еліпс із екс- центриситетом, близьким до 1, перигелієм у головному поясі астероїдів і нахилом пло- щини орбіти понад 90° (з оберненим ру- хом). У комети виявлено «гаряче» крижане ядро, що випромінювало надзвичайно бага- то енергії в інфрачервоному діапазоні, пере- буваючи на відстані понад 17 астрономічних одиниць від Сонця. У 1972 р. Клим Іванович захистив дисерта- цію «Дослідження комет Ікейя–Секі (1967n), Хонда (1968с), Таго–Сато–Косака (1969 ІХ) і нової короткоперіодичної комети Чу- рюмова–Герасименко на основі фотографіч- них спостережень», здобувши науковий сту- пінь кандидата фізико-математичних наук, а в 1993 р. в Інституті космічних досліджень РАН (Москва) він успішно захистив док- торську дисертацію на тему «Еволюційні фі- зичні процеси в кометах». Під керівництвом К.І. Чурюмова захище- но одинадцять кандидатських дисертацій із фізики комет і теорії та методики викладан- ня астрономії. Триває робота над іще трьома 93ISSN 0372-6436. Вісн. НАН України, 2012, № 3 ЛЮДИ НАУКИ кандидатськими й однією докторською ди- сертацією (захист має відбутися в 2012– 2014 рр.). Клим Іванович брав активну участь у міжнародних наукових програмах спосте- реження комети Галлея в 1983–1987 рр. (IHW і СОПРОГ), супутників Марса — Фобоса і Деймоса в 1988 р. («Фобос»), ас- тероїдів, що наближаються до Землі («Тоу- татіс», 1992 р.), у програмі спостережень Марса в 1992 і 1994 рр. («Марс-92» і «Марс- 94»), у програмах спостереження комет Гейла–Боппа в 1997 р., Лінеар у 2000 р., комет-головних цілей космічних місій Боррелі в 2001 р., Вільда в 2004 р., Темпеля в 2005 р. та ін. На основі цих спостережень він разом зі своїми учнями отримав велику кількість спектральних, фотоелектричних, фотографічних даних, оброблення яких дало багато наукових результатів, опублі- кованих у численних статтях, більшість із яких надруковано в закордонних видан- нях. Клим Іванович провів оригінальні спостереження спалахів яскравості супут- ників Юпітера Іо і Європи під час падіння на цю планету вторинних ядер А і Q коме- ти Шумейкерів–Леві 9 (D/1993 F2 Shoe- maker–Levy), які були підтверджені спо- стереженнями в обсерваторії Ватикану. На основі спектрограм, отриманих за допо- могою 6-метрового телескопа САО РАН (станиця Зеленчуцька, РФ), він відкрив світіння негативних молекулярних іонів вуглецю в атмосферах комет Скоритченка– Джор джа C/1989 Y1 (Skorichenko–George), Лінеар С/2000 WM1 (Linear), Ікейя–Жан- га С/2002 C1 (Ikeya–Zhang) та ін. К.І. Чурюмов, як голова наукових оргко- мітетів, організував і провів п’ятнадцять міжнародних астрономічних конференцій: Всехсвятські читання (1985, 1990, 1995, 2000, 2005, 2010), Міжнародний семінар пам’яті професорів О.Ф. Богородського і С.К. Всех- святського (1994), Міжнародні конференції пам’яті І.С. Астаповича «АІСТ» (1998, 2003, 2008), Міжнародні конференції КАММАК (1999, 2002, 2005, 2008, 2011). Він опубліку- вав понад 800 наукових праць, з-поміж яких монографії: «Комети та їх спостереження» (1980), «Комета Галлея та її спостереження» (у співавторстві з М.О. Беляєвим; 1985), «Астрономічний календар. Постійна части- на» (один зі співавторів; 1980), «Атлас зоря- ного неба» (у співавторстві з Д.М. Понома- рьовим; 1990). Клим Іванович підготував також кілька навчально-методичних посіб- ників, серед яких: слайд-спецкурси «Комета Галлея» (у співавторстві з М.О. Беляєвим; 1985) і «Сонце» (один зі співавторів; 1992 і 2004). Він співавтор 24 книг-довідників «Астрономічний календар. Змінна частина» (тт. 81–105, 1978–2002), 11 «Астрономічних календарів», виданих Головною астрономіч- ною обсерваторією НАН України (1996– 2006) і 14 «Одеських астрономічних кален- дарів» (2000–2012), автор понад 1000 на у- ково-популярних статей у численних газетах і журналах. К.І. Чурюмов нагороджений двома меда- лями «За обнаружение новых астрономи- ческих объектов», золотою (1986) і двома срібними (1975 і 1987) медалями павільйо- ну «Космос» ВДНГ СРСР у Москві, меда- лями «1500 років Києву» (1982) і «Ветеран праці» (1987), орденами «За заслуги» ІІ і ІІІ ступеня (2003), другою (1987) і третьою (1972) преміями Мінвузу України, дип ло- мом-сертифікатом Міжнародної варти ко- мети Галлея (1986), а також премією імені Тараса Шевченка Київського національного університету імені Тараса Шевченка (2004) і премією НАН України ім. академіка М.П. Ба- рабашова (2005). Клим Іванович був науко- вим консультантом з астрономії під час дру- гого видання Української радянської енци- клопедії. З 2002 р. він головний редактор науково-популярного астрономічного жур- налу «Наше небо». У травні 2006 р. його об- рано членом-кореспондентом Національної академії наук України. Учений — член екс- пертної комісії ВАК України з астрономії, двох спецрад із захисту дисертацій, редко- легій наукових журналів «Вісник Київсько- го національного університету імені Тараса Шевченка. Серія «Астрономія», «Вісник аст- рономічної школи», «Фізика та астрономія 94 ISSN 0372-6436. Вісн. НАН України, 2012, № 3 ЛЮДИ НАУКИ в школі», «International Comet Quarterly» і науково-популярного журналу «Вселенная, пространство, время». З 1998 р. К.І. Чурюмов — професор Київ- ського національного університету імені Тараса Шевченка. У січня 2004 р., за рішен- ням Президії Товариства «Знання», його призначено директором науково-про світ- ни цько го центру «Київський планетарій». Він обіймає також посаду президента Укра- їнського товариства аматорів астрономії. Клим Іванович — член Міжнародного аст- ро номічного союзу (з 1979 р.), Європейсько- го астрономічного союзу (з 1992 р.), Україн- ської астрономічної асоціації (з 1992 р.); заслужений працівник народної освіти Ук- раїни (з 1998 р.). Протягом багатьох років він був ученим секретарем Робочої групи з фізики комет Астрономічної ради АН СРСР. У 1984 р. М.С. Черних назвав від- критий ним астероїд № 2627 ім’ям К.І. Чу- рюмова. За ініціативою К.І. Чурюмова Міжна- родний астрономічний союз назвав націо- нальними іменами-символами малі планети: «Кобзар» (№ 2427) — на честь Т.Г. Шевченка, «Каменяр» (№ 2428) — на честь І.Я. Франка, «Сковорода» (№ 2431) — на честь видатного українського філософа XVIII ст. Г.С. Сково- роди, «Кнушевія» (№ 4868) — на честь Київ- ського національного університету імені Та- раса Шевченка, «Боголюбов» (№ 22616) — на честь видатного українського фізика і математика М.М. Боголюбова. О.К. Мельник Т.К. Чурюмова

Свій серед зірок і комет (75 років члену-кореспонденту НАН України Климу Чурюмову)

Репозитарії

Схожі ресурси