Російські полярники завершили 25-річний шлях до озера Восток

Буріння товщі льоду на російській антарктичній станції «Восток» досягло своєї мети. Це сталося в неділю, 5 лютого 2012 року. Можливо, що ця дата стане історичною — деякі дослідники Антарктиди порівнюють цю подію за її науковим значенням з висадкою людини на Марс....

Повний опис

Збережено в:
Бібліографічні деталі
Дата:2012
Формат: Стаття
Мова:Ukrainian
Опубліковано: Видавничий дім "Академперіодика" НАН України 2012
Назва видання:Вісник НАН України
Теми:
Онлайн доступ:http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/36166
Теги: Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
Назва журналу:Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Цитувати:Російські полярники завершили 25-річний шлях до озера Восток // Вісн. НАН України. — 2012. — № 3. — С. 103-106. — укр.

Репозитарії

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
id irk-123456789-36166
record_format dspace
spelling irk-123456789-361662012-07-12T12:07:49Z Російські полярники завершили 25-річний шлях до озера Восток Новини науки Буріння товщі льоду на російській антарктичній станції «Восток» досягло своєї мети. Це сталося в неділю, 5 лютого 2012 року. Можливо, що ця дата стане історичною — деякі дослідники Антарктиди порівнюють цю подію за її науковим значенням з висадкою людини на Марс. 2012 Article Російські полярники завершили 25-річний шлях до озера Восток // Вісн. НАН України. — 2012. — № 3. — С. 103-106. — укр. 0372-6436 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/36166 uk Вісник НАН України Видавничий дім "Академперіодика" НАН України
institution Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection DSpace DC
language Ukrainian
topic Новини науки
Новини науки
spellingShingle Новини науки
Новини науки
Російські полярники завершили 25-річний шлях до озера Восток
Вісник НАН України
description Буріння товщі льоду на російській антарктичній станції «Восток» досягло своєї мети. Це сталося в неділю, 5 лютого 2012 року. Можливо, що ця дата стане історичною — деякі дослідники Антарктиди порівнюють цю подію за її науковим значенням з висадкою людини на Марс.
format Article
title Російські полярники завершили 25-річний шлях до озера Восток
title_short Російські полярники завершили 25-річний шлях до озера Восток
title_full Російські полярники завершили 25-річний шлях до озера Восток
title_fullStr Російські полярники завершили 25-річний шлях до озера Восток
title_full_unstemmed Російські полярники завершили 25-річний шлях до озера Восток
title_sort російські полярники завершили 25-річний шлях до озера восток
publisher Видавничий дім "Академперіодика" НАН України
publishDate 2012
topic_facet Новини науки
url http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/36166
citation_txt Російські полярники завершили 25-річний шлях до озера Восток // Вісн. НАН України. — 2012. — № 3. — С. 103-106. — укр.
series Вісник НАН України
first_indexed 2025-07-03T17:40:29Z
last_indexed 2025-07-03T17:40:29Z
_version_ 1836648424054718464
fulltext 103ISSN 0372-6436. Вісн. НАН України, 2012, № 3 НОВИНИ НАУКИ РОСІЙСЬКІ ПОЛЯРНИКИ ЗАВЕРШИЛИ 25-РІЧНИЙ ШЛЯХ ДО ОЗЕРА ВОСТОК Буріння товщі льоду на російській антарктичній станції «Восток» досягло своєї мети. Це сталося в неділю, 5 лютого 2012 року. Можливо, що ця дата стане історичною — деякі до- слідники Антарктиди порівнюють цю подію за її науковим значенням з висадкою людини на Марс. В офіційному прес-релізі Арктичного та Антарктичного науково-дослідного інсти- туту зазначається: «5 лютого 2012 р. о 20:25 за московським часом на російській внутрішньоконтинен- тальній антарктичній станції «Восток» ста- лася подія, очікування якої останні кілька місяців тримало в напруженні міжнародне наукове співтовариство та багато вітчизня- них і зарубіжних засобів масової інформації: фахівцями гляціо-бурового загону 57-ї Ро- сійської антарктичної експедиції було вико- нано проникнення в реліктові води підльо- довикового озера Восток крізь глибоку кри- жану свердловину. Напередодні, 4 лютого, на позначці глибини свердловини 3766 м стався контакт бурового снаряда з водяною лінзою. Свідченням цього стала нижня ді- лянка крижаного керна, витягнутого з цієї глибини, — поверхня нижніх 70 см керна була така глазурована, ніби перед самим пі- дійманням він був занурений у воду. Саме цей контакт з водяною лінзою у свердловині був помилково сприйнятий деякими засоба- ми масової інформації за реальне проник- нення у водяний шар озера. Подальший спуск бурового снаряда в забій свердловини показав, що процес буріння льоду не продо- вжується. Насос снаряда, призначений для відкачування бурової рідини з крижаним шламом від різців бурової коронки, почав закачувати у внутрішній об’єм снаряда воду. Як виявилося під час чергового підіймання снаряда, в буровий комплекс було піднято близько 30–40 л води, яка замерзла в про- цесі підіймання. Стала температура льодо- вика в його верхній частині на станції «Вос- ток» становить –55°С. Проби «свіжозаморо- женої» води було зібрано в спеціальний стерильний лабораторний посуд. Після цієї операції буріння льодовика було продовже- но, і наступного дня на відмітці 3769,3 м від- бувся контакт бурового снаряда з реальним водяним тілом підльодовикового озера. Дат- чики зафіксували різке збільшення тиску на забої і моменту опору під час обертання бу- рової коронки снаряда, після чого началь- ник загону М.І. Васильєв і провідний ін- женер-буровик В.М. Зубков, які в цей час були на вахті, негайно підняли снаряд на по- верхню. Як і передбачалося за розробленою в 2000 р. в Санкт-Петербурзькому держав- ному гірничому університеті й Арктичному та Антарктичному науково-дослідному ін- ституті технологією екологічно чистого про- никнення в підльодовикове озеро Восток, підіймання води з озера у призабійній час- тині свердловини відбулося на висоту близько 30–40 м від нижньої поверхні льо- довика. Бурова рідина, що складається з су- міші гасу і фреону, з меншою густиною, ніж озерна вода, почала швидко підійматися по стовбуру свердловини. В результаті близько півтора кубометра цієї рідини вилилося че- рез верхній отвір свердловини в спеціальні піддони, встановлені в буровому комплексі, 104 ISSN 0372-6436. Вісн. НАН України, 2012, № 3 НОВИНИ НАУКИ потім її було відкачано в бочки. Таким чи- ном, теоретично передбачені 11 років тому результати були повністю доведені на прак- тиці». Озеро Восток — перше із 140 підльодови- кових озер Антарктиди, до якого дісталися дослідники. Воно розташоване на південно- му полюсі холоду (тут зареєстровано най- нижчу на планеті температуру повітря — 89,2°С нижче нуля) біля російської антарк- тичної станції «Восток». Виявлення цього озера стало одним із найвидатніших географіч- них відкриттів другої половини XX століття. Існування озера Восток, як і інших підльо- довикових озер, було передбачене Андрієм Петровичем Капіцею ще в 1955–1957 рр., але вважається, що власне відкриття відбу- лося відносно недавно, в 1994 р., спільни- ми зусиллями російських і британських полярників. Думку про те, що тиск, який створюється товщею антарктичного льоду, може підтримувати воду під ним у рідкій фазі, вперше було сформульовано напри- кінці XIX ст. географом і відомим теорети- ком анархізму князем Петром Кропоткі- ним. Знаючи про це, учасник Першої ра- дянської антарктичної експедиції Андрій Капіца звернув увагу на неприродно плос- ку місцевість в околицях станції «Восток» і припустив, що під льодом можуть знахо- дитися великі водойми. В середині 90-х ро- ків разом з британськими колегами, які провели радарне зондування цього району, А. Капіца опублікував у журналі «Nature» статтю, в якій було наведено параметри підльодовикового озера. Озеро Восток унікальне передусім тим, що, можливо, воно перебувало в ізоляції від земної поверхні під крижаним щитом за- втовшки близько 4 км упродовж кількох мільйонів років. Лінійні розміри водойми — 250×50 км. При глибині 1,2 км це одна з най- більших на планеті водойм із прісною во- дою. Нині відкритим залишається питання щодо виникнення озера та його віку. За од- нією з гіпотез, воно з’явилося в результаті тертя багатокілометрового льодовика об по- верхню Землі. До того ж за високого тиску лід перетворюється на воду за нижчої тем- ператури. Інша гіпотеза припускає, що озе- ро існувало десятки мільйонів років тому, а коли материк змістився до полюса, почало вкриватися крижаним панциром, який ізо- лював воду озера від навколишнього середо- вища. Особливістю озера Восток є «замерзання зверху», тобто намерзання льоду, утвореного верхніми шарами води, на підошву льодови- ка, що вкриває його. Природно, що ці на- мерзлі шари стали об’єктом досліджень для визначення чисельності та складу мікрофло- ри озера. Результати аналізу проб льоду з та- ких наморожених шарів досить суперечливі. Концентрація органічних клітин дуже низь- ка і становить усього 102 бактерій в 1 см3. Було також знайдено три молекули ДНК бактерій-термофілів: дві — російськими фа- хівцями, одна – французькими. Такі бактерії живуть у гарячих водах за температури по- над 60°С. Їхня наявність в Антарктиді дала змогу припустити, що на дні озера існує або в недалекому минулому існувала геотер- мальна активність. Хоча прямих свідчень наявності життя в озері Восток немає, більшість дослідників вважають, що у водах озера можна очікува- ти знахідки унікальних і найдавніших форм Схема підльодовикового озера Восток 105ISSN 0372-6436. Вісн. НАН України, 2012, № 3 НОВИНИ НАУКИ життя, незважаючи на екстремальні для живих організмів умови. Вміст кисню у во- дах озера приблизно в 50 разів вищий, ніж у звичайній прісній воді, що створює потен- ційно токсичне середовище. Кисень поста- чають верхні шари льоду, що поступово опускаються в глибини. Температура води близько 10°C, на межі вода–лід — 3,2°C. Те- пло озеро отримує, очевидно, від підземних геотермальних джерел. Тиск, що створюєть- ся товщею льоду, за розрахунками становить понад 300 атмосфер. Мікроорганізми, якщо вони там існують, пристосовані до життя в таких умовах, ізольовані від земної біосфе- ри (а отже, й еволюційні процеси відбували- ся по-іншому), матимуть унікальні власти- вості. На думку скептиків, цілком імовірно, що озеро виявиться повністю стерильним, оскільки науці не відомі оксигенофіли — «киснелюбні» мікроорганізми. Це пояс- нюється тим, що бактерії з’явилися на Землі ще до формування кисневого середо- вища планети. До того ж у воді озера май- же немає розчинених органічних речовин, а значить, у ній не можуть існувати гетеро- трофи, що живляться готовою органікою. Оскільки в озеро не проникає світло, не- можливий також і фотосинтез. Якщо ці побоювання справдяться, то озеро Восток стане єдиним місцем на Землі, де є вода, але немає життя. З іншого боку, у водоймі можуть жити хемосинтезуючі бактерії, які мешкають на самому дні, в осадових поро- дах, де концентрація кисню має бути зна- чно меншою. У всякому разі відкриття неодмінно бу- дуть і в біології, і в геології, і в науках про клімат. Результати досліджень допоможуть зрозуміти, якою була Антарктида, ще не вкрита льодовою мантією. Взяті з озера зраз- ки дадуть уявлення про склад атмосфери в ті часи. Умови в підльодовиковій водоймі мо- жуть бути близькими до умов на Землі в пе- ріод пізнього протерозою (750–543 млн ро- ків тому), коли кілька разів відбувалися глобальні зледеніння земної поверхні, що тривали до 10 млн років. Передбачається та- кож, що досвід дослідження озера може бути корисний для вивчення полярних шапок Марса та супутників Юпітера Європи і Ка- лісто, на яких, за деякими гіпотезами, існу- ють аналогічні утвори. Буріння на російській станції «Восток» почалося ще в 70-х роках минулого століття, коли не було відомо про існування озера. Спочатку вчених цікавили зразки льоду з ве- ликої глибини, які несуть інформацію про історію планети та природні зміни клімату впродовж минулих тисячоліть. Потім було поставлено мету досягти поверхні озера, од- нак у 1998 р. полярники змушені були при- пинити буріння на позначці 3623 м (до межі лід–вода залишалося всього 140 м), оскіль- ки на той момент не існувало технології безпечного «розкриття» озера, яка дала б можливість зберегти унікальну екосистему водойми. Побоювання з приводу за сто со ву- ваних методів буріння неодноразово ви- словлювалися світовими організаціями та науковцями, оскільки російські дослідники використовували як бурову рідину суміш гасу і фреону. У 2003 р. в Санкт-Пе тер- бурзькому державному гірничому універ- ситеті було розроблено нову екологічну технологію. Після бурхливих дебатів та ви- пробувань нової технології у Гренландії Міжнародне Антарктичне співтовариство врешті-решт схвалило її. В 2006 р. роботи з глибокого буріння було відновлено, дослід- ники отримали перший крижаний керн з глибини 3650,43 м. Через технічні несправ- ності й непередбачені аварії гляціо-бурові роботи розтяглися на кілька сезонів. На- чальник Російської антарктичної експеди- ції Валерій Лукін зазначив, що буріння в таких умовах — це крок у цілковиту невідо- мість. Ніхто в світі ще не бурив лід на таких глибинах і не знав, що він собою являє. На- приклад, на глибині 3600 м полярники зі- ткнулися з величезними кристалами льоду, які в поперечнику іноді сягали 3 м, а за твер- дістю наближалися до скла. Цього року в розпорядженні дослідників є лише зразки води з невеликої крижаної лін- зи біля поверхні озера Восток. Полярники 106 ISSN 0372-6436. Вісн. НАН України, 2012, № 3 НОВИНИ НАУКИ зможуть взяти проби води безпосередньо з озера в наступному антарктичному сезоні (грудень 2012 — кінець січня 2013 р.), за- мерзлий крижаний керн буде доставлено для аналізу в Росію в середині травня 2013 р. На- ступний етап – проникнення в озеро з дослі- дженням його за допомогою приладів — від- будеться лише в 2013–2014 рр. Російські фахівці розробляють план із запуску у Вос- ток автономного робота, який збиратиме зразки води та донних відкладень. На зви- чайному міліметровому тросі для вилову риби в озеро занурять транспортувальний модуль з дослідницькими зондами. По- верхню зондів буде оброблено гамма-ви- про мі ню ванням і озоном. На зондах уста- новлять відеокамеру кругового огляду і два лазери, що працюють на різних довжи- нах хвиль. Паралельно з російськими вченими в Ан- тарктиці працюють фахівці США і Великої Британії. Британська організація з дослі- дження Антарктики (BAS) планує в 2012 р. розпочати буріння льодовиків над озером Елсуорт в західній частині Антарктиди. Вони використовуватимуть гарячу воду, оскільки вважають, що застосування гасу спричинить забруднення зразків. Однак технологія бу- ріння з використанням гарячої води можли- ва лише за умови, якщо температура на по- верхні льодовика становитиме понад –35°С, що не відповідає погодним умовам поблизу станції «Восток». Джерела: сайт ААНДІ http://www.aari.ru інтерв’ю з В. Лукіним: http://lenta.ru http://www.physorg.com http://www.scientificamerican.com http://www.wired.com