Семантика кратності в поезії Лесі Українки
В статье рассматриваются особенности реализации категорийной семантики кратности в поэтических произведениях Леси Украинки.
Gespeichert in:
| Datum: | 2006 |
|---|---|
| 1. Verfasser: | |
| Format: | Artikel |
| Sprache: | Ukrainian |
| Veröffentlicht: |
Кримський науковий центр НАН України і МОН України
2006
|
| Schriftenreihe: | Культура народов Причерноморья |
| Schlagworte: | |
| Online Zugang: | http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/36367 |
| Tags: |
Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Zitieren: | Семантика кратності в поезії Лесі Українки / О.Л. Ачилова // Культура народов Причерноморья. — 2006. — № 96. — С. 131-136. — Бібліогр.: 9 назв. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
irk-123456789-36367 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
irk-123456789-363672012-07-19T12:09:03Z Семантика кратності в поезії Лесі Українки Ачилова, О.Л. Вопросы духовной культуры – ФИЛОЛОГИЧЕСКИЕ НАУКИ В статье рассматриваются особенности реализации категорийной семантики кратности в поэтических произведениях Леси Украинки. У статті йдеться про особливості реалізації категорійної семантики кратності в поетичних творах Лесі Українки. The article deals with peculiarities of realization of the categorical multiciple semantic in the poetic works of Lesya Ukrainka. 2006 Article Семантика кратності в поезії Лесі Українки / О.Л. Ачилова // Культура народов Причерноморья. — 2006. — № 96. — С. 131-136. — Бібліогр.: 9 назв. — укр. 1562-0808 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/36367 uk Культура народов Причерноморья Кримський науковий центр НАН України і МОН України |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| language |
Ukrainian |
| topic |
Вопросы духовной культуры – ФИЛОЛОГИЧЕСКИЕ НАУКИ Вопросы духовной культуры – ФИЛОЛОГИЧЕСКИЕ НАУКИ |
| spellingShingle |
Вопросы духовной культуры – ФИЛОЛОГИЧЕСКИЕ НАУКИ Вопросы духовной культуры – ФИЛОЛОГИЧЕСКИЕ НАУКИ Ачилова, О.Л. Семантика кратності в поезії Лесі Українки Культура народов Причерноморья |
| description |
В статье рассматриваются особенности реализации категорийной семантики кратности в поэтических произведениях Леси Украинки. |
| format |
Article |
| author |
Ачилова, О.Л. |
| author_facet |
Ачилова, О.Л. |
| author_sort |
Ачилова, О.Л. |
| title |
Семантика кратності в поезії Лесі Українки |
| title_short |
Семантика кратності в поезії Лесі Українки |
| title_full |
Семантика кратності в поезії Лесі Українки |
| title_fullStr |
Семантика кратності в поезії Лесі Українки |
| title_full_unstemmed |
Семантика кратності в поезії Лесі Українки |
| title_sort |
семантика кратності в поезії лесі українки |
| publisher |
Кримський науковий центр НАН України і МОН України |
| publishDate |
2006 |
| topic_facet |
Вопросы духовной культуры – ФИЛОЛОГИЧЕСКИЕ НАУКИ |
| url |
http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/36367 |
| citation_txt |
Семантика кратності в поезії Лесі Українки / О.Л. Ачилова // Культура народов Причерноморья. — 2006. — № 96. — С. 131-136. — Бібліогр.: 9 назв. — укр. |
| series |
Культура народов Причерноморья |
| work_keys_str_mv |
AT ačilovaol semantikakratnostívpoezíílesíukraínki |
| first_indexed |
2025-07-03T17:58:58Z |
| last_indexed |
2025-07-03T17:58:58Z |
| _version_ |
1836649586711592960 |
| fulltext |
Вопросы духовной культуры – ФИЛОЛОГИЧЕСКИЕ НАУКИ
131
Ачилова О.Л.
СЕМАНТИКА КРАТНОСТІ В ПОЕЗІЇ ЛЕСІ УКРАЇНКИ
Мета дослідження полягає в аналізі механізму формування і розгортання категорійної семантики крат-
ності в поетичних творах Л. Українки, у визначенні елементів, які складають кратні ситуації, а також типів
кратного значення.
Актуальність дослідження зумовлюється тим, що питання про категорійну кратну семантику досі не
знайшло повного висвітлення в лінгвістичних працях. В українському мовознавстві не вивчено механізми
утворення і функціонування кратних ситуацій.
Наукова новизна статті полягає в постановці проблеми, дослідженні виявлення функціонально-
семантичної категорії кратності на рівні поетичної текстової структури.
У роботі використано описовий та класифікаційний методи аналізу.
Предметом аналізу статті є значення, які, приєднуючись до значень дієслівних лексем, характеризують
їх за кількістю «крат» або за ознакою безперервності / переривчастості протікання дій / подій. Категорія
кратності співвідносна з філософською категорією кількості, поняття якої формувалося протягом усієї істо-
рії філософії. Також слід зазначити, що мові властиве вираження цих понять.
Як відомо, у мовній семантиці кратність реалізується у двох загальнодієслівних категоріях аспектуаль-
ності: родів дієслівної дії (РДД) і виду.
У всіх теоріях аспектуальності репрезентовані РДД, пов’язані з категорійною кратною семантикою.
Виділяють РДД із значенням повторювальної дії. Найчастіше семантику кратності пов’язують з багатоакт-
ним (багатократним, повторювальним, мультиплікативним) та ітеративним РД. Проте ми вважаємо, що
кратне значення може бути виражене і в інших РД: результативно-процесуальному, кумулятивному, дис-
трибутивно-сумарному, кількісно-інтенсивному (за термінологією М.О. Шелякіна) тощо, проте не завжди в
чистому вигляді, а лише частково.
У вираженні категорії виду семантика кратності формується як компонент процесного значення, оскі-
льки процесність і є тією характерною рисою, яка визначає здатність дієслівної форми до вираження пере-
риваної, кратної дії. Проте у формах доконаного виду (ДВ) семантика кратності реалізується при форму-
ванні насамперед наочно-зразкового й сумарного видових значень [1, с. 22 – 24]. Як зазначає дослідник, у
вираженні граматичного значення недоконаного виду (НДВ) семантика кратності формується на базі реалі-
зації конкретно-процесного, необмежено-кратного, узагальнено-фактичного, потенційно-якісного й обме-
жено-кратного значень [1, с. 24 – 31]. Разом з цим, додатковим компонентом формування виступає контекс-
туальне оточення.
У текстовій системі кратність виявляється не лише в окремій дієслівній формі, але й у взаємодії з ін-
шими лінгвістичними компонентами, які мають цю семантику. Такий аналіз сформувався у зв’язку з розви-
тком і поширенням функціонального аспекту мовознавства, зокрема, з теоретичним обґрунтуванням та роз-
робкою функціональної граматики, де семантика кратності розглядається в аспекті функціонально-
семантичної категорії (ФСК) кратності.
Як відзначає В.С. Храковський, семантична ознака кратності реалізується як сукупність двох
пов’язаних значень: однократності й неоднократності. Одне з цих значень приєднується до значень преди-
катних, головним чином дієслівних, лексем, які мають цю семантичну ознаку. Проте значення ознаки крат-
ності стосується не тільки дієслівної лексеми, але й ситуації, вираженої в реченні. Ознака кратності в сис-
темі української мови співвідноситься з відповідним функціонально-семантичним полем, що складається з
трьох компонентів: 1) семантичних класів дієслів (предикатів) зі значенням кратності; 2) слів і словосполу-
чень, що лексично (безпосередньо або опосередковано) виражають значення ознаки кратності й поєднують-
ся із семантичними класами дієслів, які складають перший компонент ФСП; 3) граматичних категорій, спе-
ціально призначених для вираження цієї семантичної ознаки, і / або граматичних категорій, що виражають
це значення побіжно, а також будь-які граматичні засоби, які використовуються для вираження аналізова-
ної семантичної ознаки.
Крім того, слід зауважити, що категорія кратності взаємодіє із системами темпоральності, таксисом та
часовою локалізованістю.
На основі окреслених компонентів, які формують кратне значення, можна виділити три семантичні ти-
пи неоднократності: мультиплікативну, ітеративну (дискретну [за 6, 1987]) та дистрибутивну.
Мультиплікативна кратність має такі семантичні особливості:
1) у кожній із ситуацій, що входять у мультиплікативну множинність, беруть участь одні й ті ж
суб’єкти;
2) мультиплікативна неоднократність монотемпоральна, оскільки ситуації, з яких вона складається,
займають один безперервний період часу, що може бути як завгодно коротким або як завгодно тривалим.
Ситуація мультиплікативної кратності може бути реалізована формами теперішнього часу, які диференці-
юються в теперішньому актуальному див.:
Снується краєвидів плетениця,
Розтопленим сріблом блищать річки, –
То ж матінка-натура чарівниця
Розмотує свої стобарвнії нитки.
„Подорож до моря” [7, 56]
Ачилова О.Л.
СЕМАНТИКА КРАТНОСТІ В ПОЕЗІЇ ЛЕСІ УКРАЇНКИ
132
У цьому контексті власне кратне значення виражають форми НДВ снується, розмотує та форма багато-
кратного РД блищать. Зазначені грамеми формують категорійну семантику мультиплікативної кратності. У
плані теперішнього часу між діями різних об’єктів можна встановити відношення одночасності (снується
плетениця – блищать річки – матінка-натура розмотує нитки), які не впливають на реалізацію кратного
значення.
Ще:
Поблискують черешеньки
В листі зелененьким,
Черешеньки ваблять очі
Діточкам маленьким:
Дівчаточко й хлоп’яточко
Під деревцем скачуть,
Простягають рученята
Та мало не плачуть.
„Вишеньки” [7, с. 117]
Тут власне кратне значення виражають форми поблискують (переривано-пом’якшувального РД), скачуть
(багатократного РД), простягають (НДВ). У цьому темпоральному аспекті актуалізується мультиплікатив-
на семантика кратності.
Плине білий човник, хвилечка колише,
Хвилечка гойдає;
Плине білий човник, вітер ледве дише,
Ледве повіває.
„На човні” [7, с.122]
Власне кратне значення виражають форми плине (НДВ) і колише, гойдає, дише, повіває (багатократного
РД). Ці форми утворюють ситуацію мультиплікативної кратності.
Місяченько світло і рожеве, й срібне,
Кида-розсипає,
І ряхтить, і сяє світло теє дрібне,
Як вогонь палає.
„На човні” [7, с. 123]
У зазначеному контексті власне кратне значення виражають форми багатократного РД кида-розсипає, рях-
тить, сяє, палає. Ці форми реалізують мультиплікативну ситуацію кратності.
В ньому серце живеє ще б’ється,
В ньому кров не застигла живая,
А над ним вже кружляє та в’ється
Птаства хижого чорная зграя;
Ржуть, хапають, їдять та шматують
При пажернім та лютім ячанні,
І кривавеє тіло батують,
Що тремтить при останнім сконанні.
„Негода” [7, с. 125]
Форми б’ється, кружляє, в’ється, ржуть, хапають, їдять, шматують, батують, тремтить належать до
багатократного РД, а тому виражають власне кратне значення. У контексті реалізується мультиплікативна
кратна ситуація.
І раб копає землю, теше камінь,
і носить мул з ріки, і ліпить цеглу,
виводить мури; статуї великі,
запрігшись, возить самотужки й ставить,
і щось будує вічне і величне,
щось незрівнянне і потужно-гарне,
мальоване, мережане, різьблене.
„Напис в руїні” [7, 383]
Власне кратне значення виражають форми НДВ копає, теше, носить, ліпить, виводить, возить, будує. Тут
реалізується мультиплікативна кратна семантика, підкреслена встановленням відношень послідовності між
діями одного суб’єкта в теперішньому часовому плані: раб копає, теше, носить, ліпить, виводить, возить,
будує.
Ситуація, яка відбувається в теперішньому часі, може бути маніфестована формами майбутнього часу в
значенні теперішнього актуального, на зразок:
Вдарить вал і гукне, мов з гармати,
Скрізь по березі гук залунає;
Хоче море човна розламати,
Трощить, ломить, піском засипає.
Вопросы духовной культуры – ФИЛОЛОГИЧЕСКИЕ НАУКИ
133
„Негода” [7, с. 124]
У цьому контексті представлені дієслівні форми майбутнього часу, які диференціюються в теперішньому
актуальному: вдарить, гукне, залунає, та форми теперішнього часу в значенні теперішнього актуального:
хоче розламати, трощить, ломить, засипає. Власне кратне значення виражають форми залунає (початко-
вого РД), трощить, ломить, засипає (багатократного РД). Функціонування цих форм актуалізує мульти-
плікативну семантику кратності. Грамеми вдарить, гукне (одноактного РД) та хоче розламати в умовах
найближчого оточення набувають значення повторюваності.
У вираженні ситуації мультиплікативної кратності можуть брати участь не тільки дієслівні форми, але й
кратні конструкції, а саме:
То закриє личко, то відкриє, -
А очиці, наче блискавиці,
Так і грають з-попід брівок темних!
Що за погляд в цеї чарівниці!
„Татарочка” [7, с. 127]
Власне кратне значення виражає форма НДВ грають. Наявність кратної конструкції то ... то зумовлює ак-
туалізацію мультиплікативної кратної ситуації, причому грамеми закриє, відкриє набувають семи повторе-
ності.
Значення мультиплікативної повтореності знаходить своє вираження і в аспекті минулого часу:
І ледве струмки задзвеніли співочі,
Пташки заспівали дрібні, –
Вчувались дівчині веснянки дівочі,
Ввижались діброви рідні.
„В магазині квіток” [7, с. 98]
У контексті представлені дієслівні форми минулого часу, які диференціюються у власне минулому: задзве-
ніли, заспівали, вчувались, ввижались. Власне кратне значення виражають форми початкового РД задзвені-
ли, заспівали. Ці форми актуалізують мультиплікативну кратну семантику, підкреслену встановленням від-
ношень послідовності між діями різних об’єктів: струмки задзвеніли, пташки заспівали – вчувались веснян-
ки, ввижались діброви. Під впливом найближчого оточення форми вчувались, ввижались набувають семи
кратності.
Категорійне значення мультиплікативної кратності може бути виражене також формами недійсного спосо-
бу, зокрема, наказового, пор.:
Сім струн я торкаю, струна по струні,
Нехай мої струни лунають,
Нехай мої співи літають
По рідній коханій моїй стороні.
„Settina” [7, с. 105]
У цьому контексті представлена дієслівна форма теперішнього часу в значенні теперішнього актуального:
торкаю та форми наказового способу нехай лунають, нехай літають. Ситуацію мультиплікативної кратно-
сті реалізують форми дійсного й недійсного способів: торкаю (багатократного РД), нехай лунають, нехай
літають.
Мультиплікативна кратна семантика в межах одного контексту може перетинатися з іншою категорійною
семантикою, а саме:
Ніч обгорнула біленькі хати,
Немов маленьких діточок мати,
Вітрець весняний тихенько дише,
Немов діток тих до сну колише.
„Вечірня година” [7, с. 82]
У зазначеному контексті представлена дієслівна форма минулого часу в значенні власне минулого обгор-
нула та форми теперішнього часу із семантикою теперішнього актуального дише, колише. У першому тем-
поральному аспекті актуалізується семантика результативності, виражена формою обгорнула. Другий тем-
поральний аспект – форма мультиплікативної кратності, яку реалізують грамеми багатократного РД дише,
колише.
Ітеративній неоднократності притаманні дві семантичні особливості:
1) у кожній із ситуацій, що входять в ітеративну множинність, беруть участь одні й ті ж суб’єкти;
2) ітеративна неоднократність політемпоральна, тобто ситуації, що входять в ітеративну множинність,
відбуваються в різний період часу.
У вираженні ітеративних кратних ситуацій беруть участь дієслівні форми, які у своєму лексико-
граматичному значенні мають або не мають семи повторюваності. Так, формальними показниками ітерати-
вної кратної семантики можуть виступати кратні конструкції, а посилюють її лексичні детермінанти.
Ітеративна кратна ситуація може бути реалізована формами теперішнього часу, які диференціюються в те-
перішньому узуальному на зразок:
Чого то часами, як сяду за діло,
Або як вже працю кінчаю я сміло,
Ачилова О.Л.
СЕМАНТИКА КРАТНОСТІ В ПОЕЗІЇ ЛЕСІ УКРАЇНКИ
134
Не раз се на мене, мов хмара яка,
Спадає сумная задума тяжка? [7, с. 69]
Тут представлена дієслівна форма майбутнього часу сяду та форми теперішнього часу кінчаю, спадає в
значенні теперішнього узуального. Категорійну повторювану ітеративну ситуацію формують кратні конс-
трукції із сполучником як (як сяду, як кінчаю) та наявність лексичних детермінантів часами, не раз, які мо-
дифікують кратність, посилюючи її та надаючи їй періодичного характеру.
Знов весна, і знов надії
В серці хворім оживають,
Знов мене колишуть мрії,
Сни про щастя навівають [7, с. 156]
Власне кратне значення виражають форми багатократного РД колишуть, навівають. Тут актуалізується
ітеративна, постійно-узуальна семантика кратності, посилена наявністю лексичних детермінантів знов, знов.
Грамема оживають, яка в своєму лексико-граматичному значенні не має семи кратності, набуває її в умо-
вах найближчого оточення.
Ітеративна кратна семантика актуалізується в плані минулого, див.:
Про любов твою, друже, я марив не раз,
І від мрій отих серце так радісно билось,
Та прихильний твій погляд стрічав – і в той час
Так тривожно і сумно на серці робилось.
„Про любов твою, друже...” [7, с. 212]
Власне кратне значення виражають форми багатократного РД марив, билось. У цьому темпоральному ас-
пекті реалізується ітеративна кратна семантика, посилена лексичним детермінантом періодичної повторю-
ваності не раз. Під впливом найближчого оточення грамеми стрічав, робилось набувають семи кратності.
Треба відзначити, що тут дієслівні форми умовно формують два таксисні блоки з причинно-наслідковими
відношеннями: я марив – серце билось, погляд стрічав – сумно на серці робилось. Між цими двома блоками
встановлюються відношення послідовності, які підкреслюють кратність макроструктури.
Домінуючу ітеративну кратну семантику можуть модифікувати лексичні детермінанти, що виражають інші
категорійні значення (на зразок тривалості, фазовості, часової локалізованості, результативності, статально-
сті, лімітативності), пор.:
Про необачну дівчину, що довго
За кужелем сиділа проти свята
І не молилася, й на дзвони не вважала,
І спати не лягала, от за те
До неї уночі з’являвся „перелесник”,
Не д’яволом з’являвся, не марою,
Спадав летючою зорею в хату,
А в хаті гарним парубком ставав,
Облесливим – речами і очима.
Він їй приносив дорогі дарунки,
Стрічки коштовні й золоті квітки.
Він дівчину квітчав, і молодою
Своєю називав, і коси розплітав їй,
Речами любими затроював їй серце
І поцілунками виймав із неї душу.
На ранок, як співали треті півні,
Зникав той „перелесник”, а дівчина
Уквітчана, убрана засипала
Камінним сном. А потім цілий день
Бліда ходила, мов яка сновида,
І тільки ждала, щоб настала ніч,
Щоб з „перелесником” стояти на розмові,
А тим розмовам був лихий кінець...
*** [7, с. 267]
У зазначеному контексті представлені дієслівні форми минулого часу, які диференціюються в давномину-
лому: сиділа, не молилася, не вважала, не лягала, з’являвся, з’являвся, спадав, ставав, приносив, квітчав,
називав, розплітав, затроював, виймав, співали, зникав, засипала, ходила, ждала, був. Структура цього кон-
тексту зумовлює актуалізацію ітеративної, постійно-узуальної семантики кратності, яку підкреслює встано-
влення відношень послідовності між діями перелесника та дівчини: він з’являвся, спадав, ставав, приносив,
квітчав, називав, розплітав, затроював, виймав, зникав; вона засипала, ходила, ждала. Проте наявність ле-
ксичного детермінанта довго модифікує кратність у бік тривалості. Лексичний показник на ранок трансфо-
рмує семантику кратності, додаючи контекстові семи локалізованості. Також значення кратності трансфор-
мується семантикою фазовості, яку виражає обставина потім.
Вопросы духовной культуры – ФИЛОЛОГИЧЕСКИЕ НАУКИ
135
Значення періодичної повторюваності може бути реалізоване і в аспекті майбутнього, коли форми майбут-
нього часу можуть бути диференційовані в значенні майбутніх повторюваних дій на зразок:
І часто ти безсонними ночами
до любої труни шукатимеш стежок
і сльози литимеш старечими очами, –
від них сріблом горітиме сніжок.
*** [7, с. 347]
Тут реалізується ітеративна, постійно-узуальна кратна семантика, посилена наявністю детермінанта часто.
Дистрибутивна кратність також має дві семантичні особливості:
1) у кожній з однакових мікроситуацій, які входять до дистрибутивної множинності, представлені то-
тожні й водночас не зовсім тотожні набори учасників. Тобто в кожній з макроситуацій є як мінімум один
учасник, що є одиничним представником певного сукупного учасника, загального для всіх макроситуацій, з
яких складається дистрибутивна множинність;
2) всі мікроситуації, що входять у дистрибутивну множинність, сукупно складають одну макроситуацію,
яка є монотемпоральною, тобто займає один період часу. Цей період можна оцінити як обмежено-тривалий,
див.:
Тим часом люди працьовиті
розкинули майстерні сіті,
сільця поставили, пастки,
по кущиках позасідали,
принадоньки понакладали,
та й ну ловить думки-пташки.
„Легенда” [7, с. 422]
У контексті представлені дієслівні форми минулого часу, які диференціюються у власне минулому (розки-
нули, поставили, позасідали, понакладали) й інфінітивна форма з модальною часткою ну ловить. Власне
кратне значення виражають форми розкинули, поставили, позасідали, понакладали (дистрибутивного РД) та
ну ловить. Форми розкинули, поставили, позасідали, понакладали актуалізують дистрибутивну кратну ситу-
ацію, яку модифікує семантика мультиплікативу, виражена грамемою ну ловить, де частка ну в поєднанні з
інфінітивом указує на енергійний початок дії в минулому і відповідає значенню „давай ловить”.
Трапляються контексти, у яких поєднується декілька темпоральних планів вираження. Проте, утворюючи
єдину макроструктуру, ці часові аспекти актуалізують загальну ситуацію повторюваності, див.:
Уста говорять: „він навіки згинув!”
А серце каже: „ні, він не покинув!”
Ти чуєш, як бринить струна якась тремтяча?
Тремтить-бринить, немов сльоза гаряча,
Тут в глибині і б’ється враз зі мною:
„Я тут, я завжди тут, я все з тобою!”
Так, завжди, чи в піснях забути хочу муку,
Чи хто мені стискає дружньо руку,
Чи любая розмова з ким ведеться,
Чи поцілунок на устах озветься,
Струна бринить лагідною луною:
„Я тут, я завжди тут, я все з тобою!”
*** [7, с. 330]
Тут представлені дієслівні форми теперішнього часу, які диференціюються в теперішньому актуальному
(говорять, каже, чуєш, бринить, тремтить-бринить, б’ється), форми теперішнього часу в значенні тепе-
рішнього узуального (забути хочу, стискає, ведеться, бринить) та форма майбутнього часу в значенні те-
перішнього узуального (озветься). У першому темпоральному аспекті актуалізується мультиплікативна се-
мантика кратності, яку виражають форми говорять, каже (НДВ), і бринить, тремтить-бринить, б’ється
(багатократного РД). У другому темпоральному аспекті реалізується ітеративна, постійно-узуальна ситуація
кратності, підкреслена структурою зі сполучником чи та посилена лексичним детермінантом завжди. Та-
ким чином, домінуючою семантикою цього контексту є мультиплікативна кратність, трансформована ітера-
тивним повтореним значенням.
Дослідження доводить, що для поетичного мовлення характерною є реалізація категорійної семантики
кратності у всіх зовнішньотемпоральних планах (теперішньому, минулому й майбутньому). У вираженні
цієї семантики переважно беруть участь дієслівні форми багатократного РД або НДВ, а також лексичні де-
термінанти, здатні передавати повторюваність подій. У ході аналізу виявилося, що значення кратності може
бути інваріантним або ж модифікованим іншими категорійними значеннями (на зразок фазовості, часової
локалізованості тощо). Перспективним є вивчення кратної семантики у зв’язку з іншими категорійними
значеннями (перфектності, статальності, лімітативності тощо).
Джерела та література
1. Бондарко А.В. Вид и время русского глагола: (Значение и употребление). – М.: Просвещение, 1971. –
239 с.
Ачилова О.Л.
СЕМАНТИКА КРАТНОСТІ В ПОЕЗІЇ ЛЕСІ УКРАЇНКИ
136
2. Бондарко А.В. Функциональная грамматика. – Л.: Наука, 1984. – 136 с.
3. Бондарко А.В. Функциональная грамматика. Качественность. Количественность. – С.-П.: Наука, 1996. –
263 с.
4. Бондарко А.В. Функциональная грамматика. Теория значения в системе функциональной грамматики.
– М.: Языки славянской культуры, 2002. – 736 с.
5. Вихованець І., Городенська К. Теоретична морфологія української мови. – К.: Пульсари, 2004. – 398 с.
6. Теория функциональной грамматики: Введение. Аспектуальность. Временная локализованность. Так-
сис. – Л., 1987. – 298 с.
7. Українка Леся. Поезії. Том І . – Київ: Радянський письменник, 1961. – 527 с.
8. Шелякин М.А. Категория вида и способы действия русского глагола. – Таллин, 1983. – 223 с.
9. Шелякин М.А. Функциональная грамматика русского языка. – М.: Русский язык, 2001. – 288 с.
Дуваджиева Э. Н.
ЛИНГВОДИДАКТИЧЕСКИЕ УСЛОВИЯ ОБОГАЩЕНИЯ СЛОВАРНОГО
ЗАПАСА МЛАДШИХ ШКОЛЬНИКОВ НА УРОКАХ ТРУДОВОГО ОБУЧЕНИЯ В
УСЛОВИЯХ СИНХРОННОГО ИЗУЧЕНИЯ НЕСКОЛЬКИХ ЯЗЫКОВ
В полилингвиальном Крыму сложилась особая языковая ситуация. Согласно Конституции АРК в ре-
гионе наряду с государственным украинским языком обеспечивается функционирование и развитие, ис-
пользование и защита русского, крымскотатарского языков, а также языков других национальностей (статья
10 Конституции АРК) [7, с.12]. В таких условиях изучение нескольких языков, не только на разговорно-
бытовом, но и на узкоспециализированном уровнях, начиная с раннего возраста, становится социально не-
обходимым и в дальнейшем способствует формированию языковой, лингвистической, и коммуникативной
компетенции учащихся, гармонизации межэтнических отношений, культурному взаимообогащению наро-
дов Крыма, развитию функционального билингвизма и трилингвизма.
В соответствии с государственной программой развития украинского и других национальных языков в
Украине, актуальным с позиции коммуникативно-деятельностного изучения языка является развитие и обо-
гащение словаря ученика в различных сферах общения.
Наши исследования свидетельствуют, что дети 6–7 лет приходят в школу с достаточно ограниченным
словарным запасом (19,8 %), который под конец первого года обучения увеличивается на 24 % [6, с 80]. Та-
ким образом, уровень овладения учениками лексикой, а в частности русскоязычными учениками украин-
ской лексикой, не является ограниченным.
Одной из причин такого состояния, по мнению Т. Коршуна, является незнание учителями методики от-
бора слов [8, с.18], в частности терминологической лексики обслуживающей учебный предмет “Трудовое
обучение”, для усвоения их учениками и активизации в речи. Проблема рационального отбора языкового,
преимущественно словарного материала для усвоения его учениками начальных классов является одной из
центральных в современной лингвометодике.
В результате синхронного функционирования различных языков в Крыму в настоящее время сложи-
лось несколько видов стихийного дву- и многоязычия: крымскотатарско-русского, крымскотатарско-
украинского, русско-украинского, русско-крымскотатарского, крымскотатарско-русско-украинского и др.,
которые реализуются, в основном, в разговорно-бытовой сфере коммуникации. Инновационные подходы к
обучению младших школьников на уроках трудового обучения дают возможность педагогического управ-
ления процессами обогащения словарного запаса младших школьников специальной терминологической
лексикой предмета “Трудовое обучение” на русском и украинском языках в контексте формирования и раз-
вития паритетного двуязычия.
Цель данной статьи – обоснование актуальности проблемы обогащения словарного запаса младших
школьников терминологической лексикой в контексте развития функционального паритетного двуязычия и
определение возможных лингвистических, методических путей ее решения.
Приоритетной целью современного языкового образования является формирование современной язы-
ковой личности, конкурентоспособной в существующей социально-языковой среде. При чем эта цель мо-
жет быть реализована и на уроках неязыкового цикла. Широкие возможности в этом направлении дает изу-
чение лексики, связанной с такой сферой, как “Трудовое обучение”. В связи с этим актуализировалась не-
обходимость в обогащении словаря младших школьников терминологической лексикой трудового обуче-
ния на изучаемом украинском языке и формировании функционального двуязычия не только на бытовом,
но и на узкоспециализированном уровнях. Обогащение словарного запаса младших школьников и повыше-
ние уровня коммуникативной компетенции учащихся в сфере трудового обучения на изучаемом украин-
ском языке, кроме того, расширяет функциональные возможности изучаемого языка в регионе.
Проблемой обогащения словарного запаса младших школьников занимаются многие лингвисты, мето-
дисты, дидакты. Обогащению словарного запаса младших школьников в процессе изучения русских народ-
ных сказок посвящена работа Бирюк Л. Я.
Проблемой обогащения словарного запаса младших школьников лексикой произведений детской ли-
тературы XII в. в процессе изучения грамматико-орфографического материала занимается Гирич З. И.
Исследования процесса обогащения словарного запаса младших школьников синонимами как средст-
вами выразительности речи нашли отражение в трудах Пономаревой К. И.
|