Морфолого-біологічні особливості Pythium ultimum var. ultimum Trow — збудника кореневої гнилі Brassica napus L.
Выделен в чистую культуру возбудитель корневой гнили Brassica napus L. — Pythium ultimum var. ultimum. Изучены его морфолого-биологические особенности и микроскопическое строение. Отмечена высокая патогенность гриба, которая не теряется при пересевах....
Збережено в:
| Дата: | 2007 |
|---|---|
| Автори: | , |
| Формат: | Стаття |
| Мова: | Ukrainian |
| Опубліковано: |
Інститут ботаніки ім. М. Г. Холодного НАН України
2007
|
| Теми: | |
| Онлайн доступ: | http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/3637 |
| Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Цитувати: | Морфолого-біологічні особливості Pythium ultimum var. ultimum Trow — збудника кореневої гнилі Brassica napus L. / М.М. Кирик, Т.І. Зубова // Укр. ботан. журн. — 2007. — Т. 64, № 4. — С. 592-598. — Бібліогр.: 13 назв. — укр. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
irk-123456789-3637 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
irk-123456789-36372009-07-10T12:01:11Z Морфолого-біологічні особливості Pythium ultimum var. ultimum Trow — збудника кореневої гнилі Brassica napus L. Кирик, М.М. Зубова, Т.І. Спорові рослини та гриби Выделен в чистую культуру возбудитель корневой гнили Brassica napus L. — Pythium ultimum var. ultimum. Изучены его морфолого-биологические особенности и микроскопическое строение. Отмечена высокая патогенность гриба, которая не теряется при пересевах. Agent of root rot of Brassica napus L. — Pythium ultimum var. ultimum is isolated in pure culture. Morphological and biological peculiarities and microscopic structure were studied. High patho-genicity of fungus, which doesn't decrease through numeral passages is stated. 2007 Article Морфолого-біологічні особливості Pythium ultimum var. ultimum Trow — збудника кореневої гнилі Brassica napus L. / М.М. Кирик, Т.І. Зубова // Укр. ботан. журн. — 2007. — Т. 64, № 4. — С. 592-598. — Бібліогр.: 13 назв. — укр. 0372-4123 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/3637 uk Інститут ботаніки ім. М. Г. Холодного НАН України |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| language |
Ukrainian |
| topic |
Спорові рослини та гриби Спорові рослини та гриби |
| spellingShingle |
Спорові рослини та гриби Спорові рослини та гриби Кирик, М.М. Зубова, Т.І. Морфолого-біологічні особливості Pythium ultimum var. ultimum Trow — збудника кореневої гнилі Brassica napus L. |
| description |
Выделен в чистую культуру возбудитель корневой гнили Brassica napus L. — Pythium ultimum var. ultimum. Изучены его морфолого-биологические особенности и микроскопическое строение. Отмечена высокая патогенность гриба, которая не теряется при пересевах. |
| format |
Article |
| author |
Кирик, М.М. Зубова, Т.І. |
| author_facet |
Кирик, М.М. Зубова, Т.І. |
| author_sort |
Кирик, М.М. |
| title |
Морфолого-біологічні особливості Pythium ultimum var. ultimum Trow — збудника кореневої гнилі Brassica napus L. |
| title_short |
Морфолого-біологічні особливості Pythium ultimum var. ultimum Trow — збудника кореневої гнилі Brassica napus L. |
| title_full |
Морфолого-біологічні особливості Pythium ultimum var. ultimum Trow — збудника кореневої гнилі Brassica napus L. |
| title_fullStr |
Морфолого-біологічні особливості Pythium ultimum var. ultimum Trow — збудника кореневої гнилі Brassica napus L. |
| title_full_unstemmed |
Морфолого-біологічні особливості Pythium ultimum var. ultimum Trow — збудника кореневої гнилі Brassica napus L. |
| title_sort |
морфолого-біологічні особливості pythium ultimum var. ultimum trow — збудника кореневої гнилі brassica napus l. |
| publisher |
Інститут ботаніки ім. М. Г. Холодного НАН України |
| publishDate |
2007 |
| topic_facet |
Спорові рослини та гриби |
| url |
http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/3637 |
| citation_txt |
Морфолого-біологічні особливості Pythium ultimum var. ultimum Trow — збудника кореневої гнилі Brassica napus L. / М.М. Кирик, Т.І. Зубова // Укр. ботан. журн. — 2007. — Т. 64, № 4. — С. 592-598. — Бібліогр.: 13 назв. — укр. |
| work_keys_str_mv |
AT kirikmm morfologobíologíčníosoblivostípythiumultimumvarultimumtrowzbudnikakorenevoígnilíbrassicanapusl AT zubovatí morfologobíologíčníosoblivostípythiumultimumvarultimumtrowzbudnikakorenevoígnilíbrassicanapusl |
| first_indexed |
2025-07-02T06:55:15Z |
| last_indexed |
2025-07-02T06:55:15Z |
| _version_ |
1836517232098672640 |
| fulltext |
ISSN 0372�4123. Ukr. Botan. Journ., 2007, vol. 64, № 4592
М.М. КИРИК, Т.І. ЗУБОВА
Національний аграрний університет
вул. Героїв Оборони, 15, м. Київ, 03041, Україна
МОРФОЛОГО�БІОЛОГІЧНІ ОСОБЛИВОСТІ
PYTHIUM ULTIMUM VAR. ULTIMUM TROW —
ЗБУДНИКА КОРЕНЕВОЇ ГНИЛІ
BRASSICA NAPUS L.
К л ю ч о в і с л о в а: Pythium ultimum var. ultimum Trow, Brassica napus L.
Гриби роду Pythium Pringsh широко розповсюджені у природі в дуже різно+
манітних умовах існування. Одні трапляються у воді і ґрунті на рештках рослин+
ного і тваринного походження, інші відомі як паразити вищих рослин, водорос+
тей, грибів, тваринних організмів на всіх континентах [5, 9].
Здатність до існування в паразитному та сапротрофному стані забезпечує ви+
живання цієї групи грибів та високий ступінь її екологічної пластичності. Ряд ав+
торів [3—5, 7, 8] вказують, що види роду Pythium спричинюють появу досходової
та післясходової кореневої гнилі різних сільськогосподарських культур (овочевих,
бобових, бавовнику, цукрового буряка) у багатьох країнах світу, зокрема і в СНД.
Наводяться дані про те, що кореневі та прикореневі гнилі хрестоцвітих зумовлю+
ють P. debaryanum Hesse, P. aphanidermatum (Edson) Fitzp., P. arrhenomanes
Drechsler, P. irregulare Buisman, P. monospermum Pringsh, P. sylvaticum Campbell &
Hendrix, P. ultimum Trow, P. hydnosporum (Mont.) Schroter [1, 7], гниль проростків
(сходів) — P. debaryanum Hesse, P. aphanidermatum (Edson) Fitzp., P. sylvaticum
Campbell & Hendrix [1], білу гниль гіпокотилей проростків — P. megalacanthum de
Bary [12], судинний некроз — P. irregulare Buisman [1].
Т.М. Хохряков, Н.Л. Полозова і Т.Е. Вахрушева [11] збудниками кореневих
гнилей Brassica napus вважають P. spinosum Sawada, P. debaryanum Hesse, P. splendens
Braun., P. artotrogus (Mont.) de Bary. A.J. Van der Plaats+Niterink [13] вказує на мож+
ливість паразитування P. ultimum на Brassica napus. Проте морфолого+культуральні
та біологічні особливості цих патогенів, зокрема P. ultimum var. ultimum, досліджені
недостатньо [1].
Матеріали і методи досліджень
Метою наших досліджень було виділення в чисту культуру збудника кореневої
гнилі Brassica napus, ідентифікування та дослідження його морфолого+біо+
логічних особливостей. Для цього ми обирали рослини із типовими ознаками
захворювання: засохлі або із потоншеною кореневою шийкою і зруйнованими
тканинами коріння. Для вилучення грибів роду Pythium поверхнево дезинфіко+
вані корінці витримували у воді 2—3 доби, міцелій, що розвивався, пересівали на
голодний агар (ГА). Молекулярну ідентифікацію гриба проводили визначенням
нуклеотидної послідовності генів (використані ділянки: 18S (частково) +ITS1+
5.8S+ITS2+ 28S (частково)) спільно зі співробітниками Мікробіологічного інсти+
© М.М. КИРИК, Т.І. ЗУБОВА, 2007
туту Іннсбрукського університету (Австрія) проф. Р. Пьодером та д+ром M. Кірх+
маєром.
Характеристики росту повітряного міцелію та оптичну щільність гіф визнача+
ли за методиками, наведеними у «Методах экспериментальной микологии» [6].
Результати досліджень та їх обговорення
При пересіві міцелію на ГА ми спостерігали субстратний ріст несептованого
міцелію завтовшки 6—10 мкм та утворення на другу+третю добу оогоніїв і ооспор.
Чисту культуру вилученого гриба ідентифіковано за допомогою ПЛР+методу [10]
як P. ultimum var. ultimum з вірогідністю 99 % (рис. 1).
Цей вид ми виявили у 75 % зразків, рідше траплявся P. artotrogus — 12 %. Інші
гриби даного роду становили 13 %.
Вирощуючи in vitro, ми спостерігали швидкий ріст P. ultimum var. ultimum на
трьох середовищах: картопляно+глюкозному (КГА), вівсяному (ВА), та морквяно+
му (МА) агарах. Так, через 48 годин гриб утворював досить щільний пухнастий ви+
сокий білий міцелій, що покривав усю поверхню чашки Петрі і легко руйнувався
при її відкриванні. На кукурудзяному агарі (КА) міцелій був менш щільним (табл.
1), а на ріпаковому (РА) та гороховому (ГорА) агарах повітряний міцелій формував
купки де+не+де на поверхні середовища. На ГА та середовищі Чапека (СЧ) спос+
терігався тільки субстратний його ріст. Щільність гіф колонії в одному полі зору
мікроскопа за 100+кратного збільшення коливалася у межах 68 937,5—79 125,0
мкм на ГорА, ВА і КГА та у межах 20 312,5—36 687,5 мкм — на решті середовищ.
ISSN 0372�4123. Укр. ботан. журн., 2007, т. 64, № 4 593
Рис. 1. Hуклеотидна послідовність фрагменту рибосомальних генів Pythium ultimum var. ulti�
mum
Fig. 1. Nucleatide sequence of rybosomal genes fragments in Pythium ultimum var. ultimum
При культивуванні на живильних середовищах на другу+третю добу почина+
ють з'являтися оогонії (рис 2). Вони здебільшого термінальні, округлі, з гладень+
кими стінками, 20—24 мкм у діаметрі. Антеридії по одному, інколи по три на оо+
гоній, мішкоподібні, здебільшого моноклінні, іноді гіпогінні. Ооспори пооди+
нокі, аплеротичні, кулясті, у діаметрі 23—24 мкм, із коричневою оболонкою, тов+
щиною близько 2 мкм. У P. ultimum var. ultimum гіфи, зазвичай, завтовшки від 7 до
11 мкм, септовані лише у старому віці. Спорангії утворюються рідко, вони верхів+
кові, шароподібні, 12—28 мкм у діаметрі, проростають лише ростковою трубкою,
без зооспор. Цю особливість відзначає ряд авторів [3, 5, 13].
Як ми встановили раніше, ріст P. ultimum var. ultimum та утворення ооспор за+
лежать від температури і живильного середовища [2].
Товщина гіф ізоляту (табл. 2) за температури +10 °С на всіх середовищах ко+
ливалася у межах 6,6—7,9 мкм, з підвищенням температури до +25 °С вона зрос+
тала до 9,2—10,5 мкм на КГА, ГорА, МА; до 7,9 мкм — на КА, РА; на СЧ та ГА не
змінювалася. Розмір ооспор при +10 °С коливався у межах 19,7—25,0 мкм. Підви+
щення температури до +25 °С зумовило збільшення цього показника до 27,6 мкм
на РА, МА; до 23,7—26,3 мкм — на ГА, ГорА, КГА. Розмір ооспор залишався без
змін на КА і був найменшим (21,0 мкм) на ВА.
Температура та склад живильного середовища суттєво впливали на чисельність
ооспор P. ultimum var. ultimum. За температури +10 °С перші ооспори ми відзначали
на третю добу, а на п'яту — їх чисельність зросла до 55 одиниць на КА (найбільша
кількість). На ВА, ГА, МА їхня кількість становила 14—16. Найменшою чисельність
ооспор була на ріпаковому агарі (одна), на решті середовищ вони не утворювались.
За температури +25 °С на живильних середовищах МА, КА, РА перші ооспо+
ри сформувалися вже на другу добу, на ВА, ГА, ГорА — на третю, а на середовищі
Чапека — через 7 діб після посіву. Найбільша чисельність ооспор зафіксована на
ВА — 255, що в 16 разів перевищує їх кількість під час вирощування за +10 °С. На
КГА, КА, МА цей показник коливався у межах 125—150. Невисоку чисельність
(15—30 ооспор) відзначено на ГА, ГорА, РА. Варто зауважити, що максимальну чи+
сельність (450—550 ооспор у полі зору мікроскопа) спостерігали на 8+му добу на
вівсяному агарі. З часом цей показник не змінювався.
ISSN 0372�4123. Ukr. Botan. Journ., 2007, vol. 64, № 4594
Таблиця 1. Розвиток повітряного міцелію P. ultimum var. ultimum на живильних середовищах
на другу добу культивування
Живильне середовище
Висота повітряного
міцелію, мм
Щільність міцелію, бали
Оптична щільність гіф
колонії, мкм у полі зору
КА
ВАр
КГА
МА
ГА
ГорА
РА
СЧ
10
10
12
10
1
6
5
1
3
4
5
3
1
2
2
1
36 687,5
78 812,5
79 125,0
33 750,0
20 312,5
68 937,5
21 687,5
24 437,5
Чисту культуру P. ultimum var. ultimum ми використали для перевірки патоген+
ності в лабораторних умовах. З цією метою її вносили у стерильний ґрунт, у який
висівали дезинфіковане насіння ріпаку. Цей вид виявився дуже патогенним (табл.
3), оскільки за найменшої кількості інокулюму (4,5 млн. ооспор/м2) із 83 % рослин,
що зійшли, 80 % було уражено. Серед хворих сходів 35 % загинуло протягом перших
діб після їх появи. У подальшому всі рослини були з ознаками захворювання. Із
ISSN 0372�4123. Укр. ботан. журн., 2007, т. 64, № 4 595
Рис. 2. Мікроскопічна будова P. ultimum var. ultimum: а — нормальний розвиток; б —
надмірне галуження; в — здуття на вегетативних гіфах; г — проростання спорангія в
міцелій; д — оогоній та антеридії; є — ооспори. (а, б, в — �100; г, д, є — �400)
Fig. 2. The microscopis structure P. ultimum var. ultimum: а — normal development of hyphae; б —
forced branching; в — swallowings on vegetative hyphae; г — germination of sporangium into my+
celium; д — oogonia and anteridia; є — oospores. (а, б, в — �100; г, д, є — �400)
підвищенням інфекційного навантаження інтенсифікувався розвиток хвороби, що
призводило до повної загибелі рослин у перші доби (варіант із 18 млн. ооспор/м2).
Було встановлено, що оптимальна температура ґрунту для розвитку гриба та
його патогенності становить +5—+10 °С (табл. 4). У цьому випадку ми спостеріга+
ISSN 0372�4123. Ukr. Botan. Journ., 2007, vol. 64, № 4596
Таблиця 2. Вплив температури на середній розмір гіф і ооспор та чисельність ооспор
P. ultimum var. ultimum на різних живильних середовищах
Живильне се+
редовище
Середній розмір Кількість ооспор у полі зору
мікроскопа (�100)
на 5+ту добу, екз.товщина гіф, +/– мкм діаметр ооспор, +/– мкм
+10 °С +25 °С +10 °С +25 °С +10 °С +25 °С
КА
ВА
КГАр
МА
ГА
ГорА
РА
СЧ
6,6±0,6
7,9±0,1
7,9±0,1
6,6±0,6
6,6±0,6
7,9±0,1
6,6±0,6
6,6±0,6
7,9±0,1
7,9±0,1
10,5±0,1
9,2±0,8
6,6±0,6
9,2±0,6
7,9±0,1
6,6±0,6
25,0±0,5
—
—
19,7±0,3
25,0±0,6
—
21,0±0,1
—
25,0±0,3
21,0±0,1
23,7±0,1
27,6±0,1
23,7±0,6
26,3±0,1
27,6±0,3
—
55
16
0
14
16
0
1
0
150
255
140
135
20
15
30
0
П р и м і т к а : «–» ооспори відсутні на час проведення вимірювань.
Таблиця 3. Вплив інфекційного навантаження ооспор P. ultimum var. ultimum
на розвиток кореневої гнилі Brassica napus L.
Кількість оос+
пор, внесених у
ґрунт, млн.шт./м2
Зійшло
рослин, %
Кількість хворих рослин після появи сходів, %
через тиждень через 2 тиждні
всього з них загинуло всього з них загинуло
Контроль
4,5
9,0
13,5
18,0
100,0
83,0
73,0
17,0
0
0
80,0
90,1
100,0
—
0
35,0
40,9
80,0
—
0
100,0
100,0
100,0
—
0
44,0
50,0
80,0
—
*Примітка. Ґрунт, інфікований P. ultimum var. ultimum, витримувався за наведеної вище темпера+
тури протягом 7 діб до посіву насіння ріпаку. У подальшому дослід проводився за стабільної тем+
ператури (21—22 °С).
Таблиця 4. Вплив температури ґрунту на патогенність P. ultimum var. ultimum*
Температура, °С Зійшло
рослин, %
Кількість хворих рослин після появи сходів, %
14+та доба 21+а доба
всього з них загинуло всього з них загинуло
0
5
10
15
20
25
85,0
58,0
31,3
98,0
62,3
58,0
24,0
74,0
89,0
18,0
32,0
80,0
8,0
45,3
52,3
14,0
24,0
45,0
26,7
76,0
100,0
26,7
58,0
88,7
8,0
52,3
95,0
16,0
26,7
45,0
ли низький відсоток схожості рослин (31 %) та загибель 89 % на 14+ту добу. Крім
того, високою патогенність гриба є і за +25 °С.
Зауважимо, що за зберігання культури (із обов'язковими пересівами час від
часу) патогенність гриба не зменшувалася, і за сприятливих умов він спричиню+
вав загибель 100 % рослин.
Висновки
1. Із ураженої кореневої системи Brassica napus L. вилучено у чисту культуру гриб
P. ultimum var. ultimum.
2. Найкращими ріст і розвиток повітряного міцелію ізоляту є на картопляно+
глюкозному агарі, а найвища кількість ооспор утворюється на вівсяному агарі. На
картопляно+глюкозному, гороховому агарах і середовищі Чапека ооспори за +10 °С
тривалий час не утворювались.
3. Стабільний ріст і розвиток гриба за зміни температури спостерігали на го+
лодному та кукурудзяному агарах.
4. Оптимальною для росту та розвитку гриба є температура +25 °С. Висока па+
тогенність P. ultimum var. ultimum для Brassica napus L. встановлена за температури
ґрунту +5—+10 та +25 °С.
5. Патогенні властивості P. ultimum var. ultimum не втрачаються при зберіганні.
1. Дурынина Е.П., Великанов Л.В. Почвенные фитопатогенные грибы. — М.: Изд+во Моск.
ун+та, 1984. — 108 с.
2. Зубова Т.І. Розвиток Pythium ultimum var. ultimum на різних середовищах залежно від тем+
ператури // Мікробіол. журн. — 2005. — № 5. — С. 50—57.
3. Котова В.В. Гниль семян и проростков гороха и меры борьбы с ней // Зап. Ленинг. СХИ. —
1971. — 156. — С. 95—98.
4. Котова В.В. Корневая гниль гороха, вызываемая грибом Pythium arthotrogus (Mont.) dBy
// Тр. ВИЗР. — 1981. — С. 61—65.
5. Котова В.В. Заболевание хлопчатника, вызываемое Pythium ultimum Trow v. Ultimum //
Микол. и фитопатол. — 1992. — 26, № 4. — С. 281—288.
6. Методы экспериментальной микологии // Ред. В.И. Билай. — Киев: Наук. думка, 1982. —
552 с.
7. Новотельнова Н.С., Пыстина К.А. Корневые и прикорневые гнили культурных расте+
ний. — Л.: Наука, 1978. — 80 с.
8. Пыстина К.А. Грибы рода Pythium Pringsh.: Автореф. дис. … канд. биол. наук. — Л., 1975. —
26 с.
9. Пыстина К.А. Экологические особенности грибов рода Pythium Pringsh. // Микол. и фи+
топатол. — 1993. — 27, № 4. — С. 52—56.
10. Ташута С.Г. Полімеразно+ланцюгова реакція: Метод. рекомендації. — К., 2002. — С. 28.
11. Хохрякова Т.М., Полозова Н.Л., Вахрушева Т.Е. Определитель болезней кормовых куль+
тур нечерноземной зоны. — Л.: Колос, 1984. — 200 с.
12. Hershman D.E., Perkins D.M. Etiology of canola blackleg in Kentucky and seasonal discharge
patterns of Leptosphaeria maculans ascospores from infested canola stubble // Plant Disease. —
1995. — № 12. — Р. 1225—1229.
13. Van der Plaats�Niterink A.J. Monograph of the genus Pythium // Studies in Mycology. — 1981. —
№ 21. — 242 р.
Рекомендує до друку Надійшла 14.03.2007
І.О. Дудка
ISSN 0372�4123. Укр. ботан. журн., 2007, т. 64, № 4 597
Н.Н. Кирик, Т.И. Зубова
Национальный aграрный университет, г. Киев
МОРФОЛОГО+БИОЛОГИЧЕСКИЕ ОСОБЕННОСТИ
PYTHIUM ULTIMUM VAR. ULTIMUM TROW — ВОЗБУДИТЕЛЯ
КОРНЕВОЙ ГНИЛИ BRASSICA NAPUS L.
Выделен в чистую культуру возбудитель корневой гнили Brassica napus L. — Pythium ultimum
var. ultimum. Изучены его морфолого+биологические особенности и микроскопическое
строение. Отмечена высокая патогенность гриба, которая не теряется при пересевах.
К л ю ч е в ы e с л о в а : Pythium ultimum var. ultimum, Brassica napus
М.М. Kyryk, T.I. Zubova
National Agrarian University, Kyiv
MORPHOLOGICAL AND BIOLOGICAL PECULIARITIES
OF PYTHIUM ULTIMUM VAR. ULTIMUM TROW — AGENT
OF ROOT ROT BRASSICA NAPUS L.
Agent of root rot of Brassica napus L. — Pythium ultimum var. ultimum is isolated in pure culture.
Morphological and biological peculiarities and microscopic structure were studied. High patho+
genicity of fungus, which doesn't decrease through numeral passages is stated.
K e y w o r d s : Pythium ultimum var. ultimum, Brassica napus.
ISSN 0372�4123. Ukr. Botan. Journ., 2007, vol. 64, № 4598
|