Сучасні теоретичні та практичні аспекти розвитку регіонального агропромислового виробництва на продовольчому ринку

Цель исследования заключается в определении аспектов негативного развития агропромышленного производства на продовольственном рынке и разработка предложений по их преодолению....

Ausführliche Beschreibung

Gespeichert in:

Bibliographische Detailangaben
Datum:	2006
1. Verfasser:	Лагодієнко, В.В.
Format:	Artikel
Sprache:	Ukrainian
Veröffentlicht:	Кримський науковий центр НАН України і МОН України 2006
Schriftenreihe:	Культура народов Причерноморья
Schlagworte:	Проблемы материальной культуры – ЭКОНОМИЧЕСКИЕ НАУКИ
Online Zugang:	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/36379
Tags:	Tag hinzufügen Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
Назва журналу:	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Zitieren:	Сучасні теоретичні та практичні аспекти розвитку регіонального агропромислового виробництва на продовольчому ринку / В.В. Лагодієнко // Культура народов Причерноморья. — 2006. — № 96. — С. 55-57. — Бібліогр.: 4 назв. — укр.

Institution

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine

id	irk-123456789-36379
record_format	dspace
spelling	irk-123456789-363792012-07-19T12:08:38Z Сучасні теоретичні та практичні аспекти розвитку регіонального агропромислового виробництва на продовольчому ринку Лагодієнко, В.В. Проблемы материальной культуры – ЭКОНОМИЧЕСКИЕ НАУКИ Цель исследования заключается в определении аспектов негативного развития агропромышленного производства на продовольственном рынке и разработка предложений по их преодолению. Мета досліджень полягає у визначенні аспектів негативного розвитку агропромислового виробництва на продовольчому ринку та розробку пропозицій по їх подоланню. 2006 Article Сучасні теоретичні та практичні аспекти розвитку регіонального агропромислового виробництва на продовольчому ринку / В.В. Лагодієнко // Культура народов Причерноморья. — 2006. — № 96. — С. 55-57. — Бібліогр.: 4 назв. — укр. 1562-0808 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/36379 uk Культура народов Причерноморья Кримський науковий центр НАН України і МОН України
institution	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection	DSpace DC
language	Ukrainian
topic	Проблемы материальной культуры – ЭКОНОМИЧЕСКИЕ НАУКИ Проблемы материальной культуры – ЭКОНОМИЧЕСКИЕ НАУКИ
spellingShingle	Проблемы материальной культуры – ЭКОНОМИЧЕСКИЕ НАУКИ Проблемы материальной культуры – ЭКОНОМИЧЕСКИЕ НАУКИ Лагодієнко, В.В. Сучасні теоретичні та практичні аспекти розвитку регіонального агропромислового виробництва на продовольчому ринку Культура народов Причерноморья
description	Цель исследования заключается в определении аспектов негативного развития агропромышленного производства на продовольственном рынке и разработка предложений по их преодолению.
format	Article
author	Лагодієнко, В.В.
author_facet	Лагодієнко, В.В.
author_sort	Лагодієнко, В.В.
title	Сучасні теоретичні та практичні аспекти розвитку регіонального агропромислового виробництва на продовольчому ринку
title_short	Сучасні теоретичні та практичні аспекти розвитку регіонального агропромислового виробництва на продовольчому ринку
title_full	Сучасні теоретичні та практичні аспекти розвитку регіонального агропромислового виробництва на продовольчому ринку
title_fullStr	Сучасні теоретичні та практичні аспекти розвитку регіонального агропромислового виробництва на продовольчому ринку
title_full_unstemmed	Сучасні теоретичні та практичні аспекти розвитку регіонального агропромислового виробництва на продовольчому ринку
title_sort	сучасні теоретичні та практичні аспекти розвитку регіонального агропромислового виробництва на продовольчому ринку
publisher	Кримський науковий центр НАН України і МОН України
publishDate	2006
topic_facet	Проблемы материальной культуры – ЭКОНОМИЧЕСКИЕ НАУКИ
url	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/36379
citation_txt	Сучасні теоретичні та практичні аспекти розвитку регіонального агропромислового виробництва на продовольчому ринку / В.В. Лагодієнко // Культура народов Причерноморья. — 2006. — № 96. — С. 55-57. — Бібліогр.: 4 назв. — укр.
series	Культура народов Причерноморья
work_keys_str_mv	AT lagodíênkovv sučasníteoretičnítapraktičníaspektirozvitkuregíonalʹnogoagropromislovogovirobnictvanaprodovolʹčomurinku
first_indexed	2025-07-03T17:59:38Z
last_indexed	2025-07-03T17:59:38Z
_version_	1836649628713353216
fulltext	Проблемы материальной культуры – ЭКОНОМИЧЕСКИЕ НАУКИ 55 − запровадження програм розвитку регіонів на середньострокову перспективу з урахуванням пропозицій органів місцевого самоврядування щодо науково обґрунтованих пріоритетних напрямків регіона- льного розвитку, впровадження механізмів забезпечення інвестицій в інноваційні проекти з боку орга- нів місцевого самоврядування; − надання державних гарантій (як на загальнодержавному, так і на місцевому рівнях) з метою забезпе- чення впровадження інноваційних проектів підприємствами та їх об'єднаннями; − впровадження дійових механізмів реалізації державного замовлення на розробку та впровадження ін- новаційних проектів. Джерела та література 1. Луніна І.О. Формування місцевих бюджетів у контексті завдань адміністративно-територіальної рефо- рми. – Економіка України. – № 1. – 2006. – С. 23–31. 2. Державна фінансова політика та прогнозування доходів бюджету України /М.Я. Азаров, Ф.О. Ярошен- ко, Т.І. Єфименко та ін. – К.: НДФІ. – 2004. – 712 с. Лагодієнко В.В. СУЧАСНІ ТЕОРЕТИЧНІ ТА ПРАКТИЧНІ АСПЕКТИ РОЗВИТКУ РЕГІОНАЛЬНОГО АГРОПРОМИСЛОВОГО ВИРОБНИЦТВА НА ПРОДОВОЛЬЧОМУ РИНКУ Постановка проблеми. Україна здавна є землеробською країною, характеризується надзвичайно спри- ятливими економічними та природними умовами для розвитку сільського господарства і має великий спо- живчий ринок продуктів харчування. Формування потужного, з розвиненою структурою агропромислового виробництва продовжувалось в Україні століттями. Протягом усієї історії розвитку країни саме агропроми- слові підприємства займали провідне місце в її господарстві. І навіть у другій половині ХХ століття при ве- ликій структурній диверсифікації виробництва агропромисловий комплекс залишався одним з провідних міжгалузевих виробничих комплексів в Україні. Тому вивчення особливостей розвитку агропромислового виробництва в різних економічних умовах є завжди актуальним. Стан вивчення проблеми. Питанням ефективного функціонування агропромислового виробництва та його регулювання на регіональному рівні присвячені роботи українських вчених: П.П. Борщевського, П.І. Гайдуцького, Б.М.Данилишина, М.І. Долішнього, О.М. Онищенка, І.І.Лукінова, П.Т. Саблука, В.Ф. Семено- ва, Д.М. Стеченка, В.В. Юричишина та інших. Ці публікації вносять певний вклад у розробку низки про- блем стосовно агропромислового виробництва. Проте проблемам розвитку агропромислового виробництва регіону на продовольчому ринку приділено ще недостатньо уваги. На деяких аспектах ми і акцентуємо ува- гу Завдання і методика досліджень. Мета досліджень полягає у визначенні аспектів негативного розвитку агропромислового виробництва на продовольчому ринку та розробку пропозицій по їх подоланню. Теоре- тичною та методологічною основою дослідження є діалектичний метод пізнання і системний підхід до вив- чення економічних процесів; монографічний; законодавчі, нормативно-правові акти. Результати досліджень. Темпи зростання сільськогосподарського виробництва є неприйнятно низьки- ми, оскільки визначають: − по-перше, перетворення сільської місцевості в зону застійної бідності; − по-друге, критичний ріст залежності країни від імпорту продовольства; − по-третє, загальний стримуючий вплив сільського господарства на динаміку соціально-економічного розвитку. Основними факторами, що обумовили інертний розвиток і низьку конкурентноздатність агропромис- лового виробництва регіонів є: − погіршення ринкового середовища й різкі коливання ринкової кон'юнктури в агропродовольчій сфері, що приводять до завищених ризиків бізнесу й появі мотиваційного бар'єра. Спостерігаються істотні се- зонні коливання цін на основних агропродовольчих ринках; − низький рівень доступу сільгоспвиробників і всього сільського населення до ринків земельних, фінан- сових, матеріально-технічних й інформаційних ресурсів, високі трансакційні витрати ринкових угод. До 70–80% у ціні продовольчих товарів для кінцевого споживача становлять витрати інфраструктури й торгівлі, що ще більше знижує рівень рентабельності й інвестиційні можливості сільгоспвиробників; − незавершеність процесу формування економічно активних суб'єктів аграрного бізнесу. В агропромис- ловому виробництві тривають зміни організаційно-правових форм господарювання. Процес формуван- ня, інтегрованих агропромислових структур, що поєднують виробництво, переробку й реалізацію про- дукції, сприяє припливу інвестицій у галузь, її технологічному відновленню, знижує ризики невико- нання контрактів, але одночасно росте ступінь монополізації ринків, ущемляється економічна само- стійність сільськогосподарських товаровиробників, їх земельні й майнові права, що знижує їхню моти- вацію; Лаврентьєв М.М. ВПЛИВ БЮДЖЕТНИХ ІНСТРУМЕНТІВ НА ЕКОНОМІЧНИЙ РОЗВИТОК РЕГІОНІВ УКРАЇНИ 56 − деградація ресурсного потенціалу й технологічна відсталість галузей агропромислового виробництва. Особливу тривогу викликає триваюче погіршення забезпеченості сільського господарства кваліфікова- ними управлінськими кадрами і кадрами масових професій. Знос основних видів сільськогосподарсь- ких машин досяг 65–70%. При збереженні існуючої тенденції вибуття сільськогосподарських машин до 2010 року оброблювана площа ріллі може скоротитися на чверть; − низький рівень розвитку на селі соціальної інфраструктури й несільськогосподарської зайнятості насе- лення. Все це є не тільки однією з головних причин сільської бідності й різкого погіршення демографі- чної ситуації, але й обумовлює низьку конкурентноздатність аграрного сектора. Функціонування агропромислового виробництва, як єдиної системи виробничо–переробної діяльності, може здійснюватися через сукупність обмінних операцій купівлі–продажу сільськогосподарської сировини та продуктів її переробки, тобто у формі продовольчого ринку. Отже, продовольчий ринок та його регіональні складники є формою функціонування агропромислового виробництва та його регіональних складників. Ринок – це механізм координації різноманітної діяльності людей через систему цін. Для кого виробляти товари, визначає попит. Ринок забезпечує зв’язок між виробництвом і споживанням, пропорційність проце- су відтворення, його цілісність. Тут відбувається суспільне визнання створеного продукту, суспільного ха- рактеру праці, що втілюється в ньому. Будь-яка споживна вартість починає служити людям лише після її реалізації, а праця, витрачена на виробництво товару, стає суспільно необхідною. Відбувається це завдяки досягненню рівноваги між попитом і пропозицією. На ринку кількість товарів, яку хочуть купити покупці, має відповідати кількості товарів, яку хочуть продати продавці. У цьому разі ціни встановлюються на рівні попиту і пропозиції, що й веде до рівноваги. Отже, ціна рівноваги – це ціна, за якої пропозиція відповідає попиту. Рівновага ринкових цін забезпечує збалансованість між різними галузями виробництва, виробни- чою і невиробничою сферами, між сумою вартостей і цін товарів, між платоспроможним попитом і пропо- зицією. Якщо ж рівноваги між попитом і пропозицією немає, то ринок через такий його важіль, як ціна, впливає і на виробництво. Недостатня кількість певних споживних вартостей на ринку призводить до під- вищення на них цін і навпаки. Це, в свою чергу, впливає на виробництво, зумовлює його розгортання або скорочення. Висновок. Прискорення темпів економічного росту в регіональному агропромисловому виробництві можливо на основі: 1) підвищення конкурентноздатності й ефективності агровиробництва за рахунок поліпшення ринково- го середовища в аграрному секторі і полегшення доступу сільськогосподарських товаровиробників до рин- ків готової продукції й виробничих ресурсів, формування економічно активних суб'єктів бізнесу, розвитку ресурсного потенціалу й технологічного відновлення сільського господарства й рибальства; 2) створення умов для стійкого розвитку сільських територій і насамперед відновлення й нарощування соціальної інженерної інфраструктури села, розширення несільськогосподарської зайнятості сільського на- селення; 3) поліпшення відтворення природних ресурсів, використовуваних у сільському господарстві й рибаль- стві. Бюджетна політика підтримки агропромислового виробництва регіону у подальшому має бути спрямо- вана на реалізацію програмно-цільових пріоритетів, пов’язаних з: • завершенням земельної реформи та врегулюванням майнових відносин власності; • здійсненням адміністративної реформи управління в аграрному секторі; • виробництвом сільськогосподарської продукції і продовольства; • функціонуванням аграрного ринку та його інфраструктури; • соціальним розвитком сільських громад та сільської місцевості; • комплексним розвитком освіти, науки і дорадництва; • європейською інтеграцією аграрного сектору. Для досягнення економічного росту агропромислового виробництва необхідні чіткі стратегічні цілі та пріоритети аграрної політики, які забезпечать комплексне вирішення виробничих та соціальних проблем села. А саме: • зниження податку на додану вартість для виробників продуктів харчування; • здійснення державних дотацій виробництва стратегічних (соціальних) груп продуктів харчування; • впровадження ресурсозберігаючих та біотехнологій; • фінансування соціально спрямованих дорадчих послуг для товаровиробників та сільського населення, професійної підготовки сільськогосподарських дорадників та фахівців для агропромислового виробни- цтва, наукових розробок та інновацій, їх впровадження через мережу сільськогосподарських дорадчих служб, дорадчих центрів для харчової промисловості тощо; • фінансування селекції в рослинництві і племінної справи у тваринництві, ветеринарної медицини, при- кладних і фундаментальних наукових досліджень. Стратегічно важливим для розвитку агропромислового виробництва є створення і повноцінне фінансу- вання інноваційного фонду агропромислового виробництва, який повинен стати методологічною і науково– технологічною основою державного регулювання розвитку аграрного сектору економіки держави. Проблемы материальной культуры – ЭКОНОМИЧЕСКИЕ НАУКИ 57 Джерела та література 1. Аграрна реформа в Україні / П.І. Гайдуцький, П.Т. Саблук, Ю.О. Лупенко та ін.; за ред. П.І. Гайдуцько- го. – К.: ННЦ ІАЕ, 2005. – 424 с. 2. Андрійчук В.Г. Теоретико-методологічне обґрунтування ефективності виробництва // Економіка АПК. – 2005. – № 5. – С. 52–63. 3. Лукінов І.І, Саблук П.Т. Про стратегію трансформування АПК та забезпечення продовольчої безпеки України // Економіка України. – 2000. – № 9. – С. 62–81. 4. Юрчишин В.В. До проблеми розробки продовольчої (агропродовольчої) доктрини України // Економіка України. – №10. –2001. – С .4–11. Мірошко В.М. КОНЦЕПТУАЛЬНІ ОСНОВИ СТРАТЕГІЧНОГО ПЛАНУВАННЯ ЕКОНОМІЧНОГО РОЗВИТКУ МОРСЬКИХ ПОРТІВ Постановка проблеми. Ефективність національної економіки, економічний ріст, усталеність розвитку територіальних комплексів і зовнішньоекономічної діяльності традиційно визначається функціонуванням транспорту [1,2]. Транспорт одночасно формує умови налагодження довгострокових стратегічних зв’язків між економічними суб’єктами і відображує рівень розвитку економіки. М. Фащевський та Л. Чернюк серед конкурентних переваг України у світогосподарській системі нази- вають наявність значного транспортного потенціалу загальноєвропейського і світового значення [3]. Це стосується нафто– і газопроводів, продуктопроводів, ліній електропередачі, морського і річкового транспо- рту, транзитних залізничних шляхів та автомобільних коридорів, що ведуть з Європи в Азію. Особливе зна- чення має морський транспорт та портове господарство, оскільки вони обслуговують зовнішню торгівлю. Морський транспорт і портове господарство багато в чому визначають ефективність та безперервність реалізації зовнішньоторговельних господарських зв’язків. Вони мають реальні передумови для розвитку експортного потенціалу і спроможні здійснити прорив у забезпеченні країни валютою, а у перспективі ви- тягнути інші ланки економіки, з якими існують господарські зв’язки [4]. З огляду на це, важливим науковим завданням є формування ефективної стратегії розвитку морського транспорту та портів України. Оскільки, відродження морського транспортного флоту є складним завданням, що потребує насамперед значних обсягів фінансування, сьогодні ставку слід робити в основному на розвиток портів. В Україні є ре- альні можливості створення умов для перевалки вантажів або зміни коридорів руху транспортних засобів і вантажів, особливо на перехресті міжнародних транспортних шляхів [4]. Концептуальні основи стратегічного прогнозування економічного розвитку морських портів України є недостатньо опрацьованими. Сучасний етап розвитку економіки потребує відповідної теоретичної основи, на якій можна було б грунтувати економічну політику транспортної системи, зокрема морського транспор- ту і портового господарства. Стан вивчення проблеми. Проблемам розвитку портового господарства України присвячені дослі- дження вітчизняних вчених–економістів та фахівців. На підтвердження високого значення морських портів у багатьох наукових роботах вчені відносять їх до основних факторів розвитку Причорномор’я та входжен- ня у європейську транспортну систему [5–10]. В цих роботах досить повно і грунтовно розглядаються про- блеми вибору стратегічного курсу розвитку портового господарства у зв’язку із можливістю зміни форм власності портів. Однак, недостатньої уваги приділяється сьогодні оцінці перспектив розвитку безпосеред- ньої діяльності портів, що пов’язана із залученням вантажопотоків, переробкою вантажів, адмініструван- ням, взаємодією з підприємствами інших галузей. Завдання і методика досліджень. Метою статті є розробка концептуальних положень та формування механізму стратегічного планування економічного розвитку морських торговельних портів. Результати досліджень. Системою планування розвитку підприємств і організацій, що сьогодні широ- ко впроваджується у практику, є стратегічний менеджмент, який дозволяє забезпечити формування довго- строкової стратегії [11]. Стратегія є провідною складовою економічної політики. Економічна стратегія має враховувати внутрішні закономірності, ресурсний потенціал та обмеження системи. Стратегія, яка враховує закономірності розвитку та потенціал економічної системи, має можливість досягти цілі. Спираючись на теоретичні та прикладні основи стратегічного менеджменту соціально-економічних си- стем можна визначити підгрунтя планування розвитку морських торговельних портів. Стратегічне плану- вання економічного розвитку портів, на нашу думку, має виходити з наступних основних положень. Стратегічні прогнози та плани економічного розвитку морських торговельних портів мають здійснюва- тися на короткостроковий, середньостроковий та довгостроковий періоди. При цьому, найбільшу оператив- ну значущість мають короткострокові прогнози та плани, але вони мають здійснюватись в контексті страте- гічного бачення розвитку системи. Об’єктом планування є розвиток всього комплексу видів діяльності порту. Щодо предмету, то ми має- мо справу із плануванням економічного розвитку, що має враховувати прогнози та плани локального харак- теру: інвестиційні, соціальні, екологічні тощо. Різноманітність умов діяльності морських торговельних портів України, наявність специфіки кожного з них, обумовлює диференційований підхід стосовно кожного об’єкту планування. При постановці завдань розвитку портів насамперед необхідно враховувати загальнодержавні та територіальні інтереси.

Сучасні теоретичні та практичні аспекти розвитку регіонального агропромислового виробництва на продовольчому ринку

Institution

Ähnliche Einträge