Економічна ефективність інтеграції України у європейський ринок праці

В статье проведены исследования процесса включения Украины в европейский рынок труда и сформированы стратегии достижения соответствующей производственной и социальной эффективности, проблема которой в условиях глобализации выходит на первое место....

Повний опис

Збережено в:

Бібліографічні деталі
Дата:	2006
Автор:	Ткач, В.Ю.
Формат:	Стаття
Мова:	Ukrainian
Опубліковано:	Кримський науковий центр НАН України і МОН України 2006
Назва видання:	Культура народов Причерноморья
Теми:	Проблемы материальной культуры – ЭКОНОМИЧЕСКИЕ НАУКИ
Онлайн доступ:	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/36384
Теги:	Додати тег Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
Назва журналу:	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Цитувати:	Економічна ефективність інтеграції України у європейський ринок праці / В.Ю. Ткач // Культура народов Причерноморья. — 2006. — № 96. — С. 72-77. — Бібліогр.: 11 назв. — укр.

Репозитарії

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine

id	irk-123456789-36384
record_format	dspace
spelling	irk-123456789-363842012-07-19T12:08:41Z Економічна ефективність інтеграції України у європейський ринок праці Ткач, В.Ю. Проблемы материальной культуры – ЭКОНОМИЧЕСКИЕ НАУКИ В статье проведены исследования процесса включения Украины в европейский рынок труда и сформированы стратегии достижения соответствующей производственной и социальной эффективности, проблема которой в условиях глобализации выходит на первое место. У статті проведено дослідження процесу включення України у європейський ринок праці та зформовані стратегії досягнення відповідної виробничої і соціальної ефективності, проблема якої в умовах глобалізації виходить на перше місце. Research of process of Ukraine's involvement into the European labour market is conducted. Strategies of appropriate production and social effectiveness achievement are elaborated having it as the most important problem in the conditions of globalisation. 2006 Article Економічна ефективність інтеграції України у європейський ринок праці / В.Ю. Ткач // Культура народов Причерноморья. — 2006. — № 96. — С. 72-77. — Бібліогр.: 11 назв. — укр. 1562-0808 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/36384 uk Культура народов Причерноморья Кримський науковий центр НАН України і МОН України
institution	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection	DSpace DC
language	Ukrainian
topic	Проблемы материальной культуры – ЭКОНОМИЧЕСКИЕ НАУКИ Проблемы материальной культуры – ЭКОНОМИЧЕСКИЕ НАУКИ
spellingShingle	Проблемы материальной культуры – ЭКОНОМИЧЕСКИЕ НАУКИ Проблемы материальной культуры – ЭКОНОМИЧЕСКИЕ НАУКИ Ткач, В.Ю. Економічна ефективність інтеграції України у європейський ринок праці Культура народов Причерноморья
description	В статье проведены исследования процесса включения Украины в европейский рынок труда и сформированы стратегии достижения соответствующей производственной и социальной эффективности, проблема которой в условиях глобализации выходит на первое место.
format	Article
author	Ткач, В.Ю.
author_facet	Ткач, В.Ю.
author_sort	Ткач, В.Ю.
title	Економічна ефективність інтеграції України у європейський ринок праці
title_short	Економічна ефективність інтеграції України у європейський ринок праці
title_full	Економічна ефективність інтеграції України у європейський ринок праці
title_fullStr	Економічна ефективність інтеграції України у європейський ринок праці
title_full_unstemmed	Економічна ефективність інтеграції України у європейський ринок праці
title_sort	економічна ефективність інтеграції україни у європейський ринок праці
publisher	Кримський науковий центр НАН України і МОН України
publishDate	2006
topic_facet	Проблемы материальной культуры – ЭКОНОМИЧЕСКИЕ НАУКИ
url	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/36384
citation_txt	Економічна ефективність інтеграції України у європейський ринок праці / В.Ю. Ткач // Культура народов Причерноморья. — 2006. — № 96. — С. 72-77. — Бібліогр.: 11 назв. — укр.
series	Культура народов Причерноморья
work_keys_str_mv	AT tkačvû ekonomíčnaefektivnístʹíntegracííukraíniuêvropejsʹkijrinokprací
first_indexed	2025-07-03T17:59:55Z
last_indexed	2025-07-03T17:59:55Z
_version_	1836649646217232384
fulltext	Титова И.Н. ВНЕШНЕЭКОНОМИЧЕСКИЕ СВЯЗИ ПРЕДПРИЯТИЙ ЧЕРНОЙ МЕТАЛЛУРГИИ СУБЪЕКТА РОССИЙСКОЙ ФЕДЕРАЦИИ 72 Таблица 3. Динамика внешнеэкономической деятельности Белгородской области, млн. долл. Годы 2001 2002 2003 2004 2005 продукция экспорт Черные металлы 236,1 217,2 350,1 494,1 689,4 Руды и концентраты железные 112,4 98,9 120,3 210,9 342,4 импорт Черные металлы 138,3 80,9 151,2 457,1 624,8 Трубы 122,4 46,3 153,1 129,0 166,8 Вагоны железнодорожные трамвайные грузовые 1,9 2,4 17,0 71,2 231,3 Т.е. внешнеэкономическая деятельность горнодобывающей отрасли в 2005 году характеризуется значи- тельным ростом. Это, прежде всего результат последовательной реализации стратегии развития отрасли, которая предусматривает наращивание производственных мощностей, их модернизацию, снижение издер- жек и повышение качества и конкурентоспособности своей продукции на мировом рынке. Источники и литература 1. Повышение качества продукции отечественного горнорудного производства как основа подъема его конкурентоспособности/Г.Г. Ломоносов // Горный журнал. – 2004. – №10. 2. Железная руда: обзор мирового рынка/М.Эрикссон // Горный журнал. – 2005. – №1. 3. Лебединский ГОК – Российский лидер по качеству металлургического сырья/С.Н.Жилин// Горный журнал. – 2004. – №1. 4. Аналитический материал «О добыче полезных ископаемых в Белгородской области в 2005 году». 5. Белгородская область в цифрах в 2005году: Краткий статистический сборник; Госкомстат России; Бел- городский областной комитет государственной статистики. – Белгород: Белгородский областной коми- тет государственной статистики, 2005. Ткач В.Ю. ЕКОНОМІЧНА ЕФЕКТИВНІСТЬ ІНТЕГРАЦІЇ УКРАЇНИ У ЄВРОПЕЙСЬКИЙ РИНОК ПРАЦІ Характерною рисою світового господарства і міжнародних економічних відносин є розвиток європей- ського ринку праці. У зв’язку із поширенням інтеграційних процесів проблема нерівномірності забезпечен- ня трудовими ресурсами та різні рівні соціально–економічного розвитку в окремих державах є особливо відчутною в Європі. Актуальність теми даного дослідження обумовлена активною участю України у систе- мі міжнародних відносин у сфері міграції переважно як держави постачання, ніж прийому іноземної робо- чої сили. В умовах глобалізації та інтернаціоналізації світогосподарських процесів особливо важливим є глибокий аналіз закордонного працевлаштування і розв’язання суперечностей в країнах–донорах та реципі- єнтах, що виникають на рівні задоволення попиту і пропозиції трудових ресурсів в межах європейського ринку праці. Вченими економічної науки в Україні та за кордоном здійснювались дослідження різних аспектів між- державної трудової міграції. Зокрема, теоретичним питанням формування світового ринку робочої сили присвячені дослідження таких науковців, як: Р. Епплярд, П. Кругман, М. Обстфельд, Р. Сміт та інші. Серед вітчизняних вчених проблеми функціонування ринків робочої сили набули висвітлення в працях Е. Лібано- вої, А. Поручника, А. Румянцева, А. Філіпенка, В. Шибка та інших. Проте, окремі аспекти взаємодії націо- нального ринку праці з європейським вивчені ще не достатньо. Зокрема, це питання інтеграції України у європейський ринок робочої сили. Входження нашої держави у зовнішній трудовий простір є складним процесом, який потребує розробки та впровадження механізмів працевлаштування робітників–мігрантів у середовищі основних приймаючих країн. Метою статті є дослідження процесу включення України у європейський ринок праці та формування стратегії досягнення відповідної виробничої і соціальної ефективності, проблема якої в умовах глобалізації виходить на перше місце. Її вирішення та реалізація – це створення добробуту в країні, можливість вироб- ництва споживчих вартостей, задоволення потреб робітників–мігрантів на європейському ринку, а також національної економіки у рідкісних трудових ресурсах різної кваліфікації. Сучасний бурхливий розвиток світового господарства обумовлює стрімке поглиблення проблеми зростання економічної ефективності. З огляду на це, необхідним є відповідний теоретичний підхід та методологічний погляд на участь України у європейському ринку трудових ресурсів. Проблемы материальной культуры – ЭКОНОМИЧЕСКИЕ НАУКИ 73 Оскільки досягнення економічної ефективності слід розглядати як мету держави на шляху отримання вартісних переваг внаслідок працевлаштування за кордоном національної робочої сили, взаємодія України з європейським ринком праці повинна супроводжуватись як виробничим, так соціальним ефектом (тобто позитивними наслідками економічної міграції для кожного її учасника, населення в цілому та економіки країни загалом) з мінімальними витратами для держави. Соціальна ефективність полягає у найкращому задоволенні потреб робітників-мігрантів та членів їхніх сімей. Економічна ефективність знаходиться у тісному взаємозв’язку із соціальною, оскільки її збільшення неможливе за рахунок зниження останньої, що характерно для випадку нелегального закордонного працевлаштування українських мігрантів. Соціальна ефективність базується на співвідношенні досягнутих рівнів кваліфікації, конкурентоспроможності національної робочої сили до витрат. Соціальний ефект проявляється у зміні характеру, умов праці, підвищенні якості життя, професійного рівня тощо. Окрім цього, задоволення потреб робітників-мігрантів безпосередньо впливає на економічний ефект. Виробничо-соціальна ефективність інтеграції у європейський ринок праці проявляється у максимізації результату закордонного працевлаштування при мінімальних втратах трудового потенціалу. Соціально-економічні наслідки використання національної робочої сили на зовнішньому ринку трудових ресурсів характеризуються показниками рівня і якості життя, індексом людського розвитку тощо. Загалом, визначаючи економічну ефективність, необхідно, перш за все, ідентифікувати та розрахувати відповідні витрати; по-друге, визначити результати економічної міграції; по-третє, здійснити їх порівняння. Соціальна складова дослідження виражається комплексом показників, кількість та види яких доцільно визначати у кожному конкретному впровадженні певних заходів в залежності від мети аналізу. Такими показниками можуть бути: - рівень конкурентоспроможності на ринку праці, - тривалість трудової діяльності за кордоном, - рівень задоволення обраною професією, заробітною платою у приймаючій країні, - рівень працездатності робітника-мігранта, - рівень вирішальних мотивів вибору європейської країни працевлаштування. Отримання більш високої заробітної плати є рушійною силою продуктивної, ініціативної трудової діяльності, передумовою досягнення позитивного соціального ефекту еміграції. Оцінка зовнішньої ефективності ґрунтується на встановленні повноти задоволення суспільних потреб. Відповідно, доцільно враховувати не тільки економічні результати, але й соціальні. Так, наприклад, якість життя обумовлює спосіб життєдіяльності людини, її трудову активність, що є відмінною всередині нашої держави у порівнянні із ситуацією в основних приймаючих українську робочу силу суспільствах. Ефективність праці на європейському ринку трудових ресурсів до певної міри визначається діючою системою заробітної плати, що як соціально-економічна категорія є основним джерелом грошових доходів національної та іноземної робочої сили. Її правильна організація зацікавлює мігрантів підвищувати результати виробництва, мотивує до зайнятості. Входження держави у простір зовнішнього використання робочої сили супроводжується процесом адаптації робітників-мігрантів до практики та умов закордонного працевлаштування, наближенням характеристик робітників-мігрантів до вимог та умов праці за кордоном. В цьому контексті ефективність механізму участі у європейському ринку трудових ресурсів залежить від здатності України досягти вищих соціальних стандартів європейських держав. Як приклад, наведемо найбільш поширені в одній з країн-членів ЄС – Німеччині, професії та рівні заробітної плати, що їм відповідають (дані таблиці 1). Таблиця 1. Рівень середньомісячної заробітної плати на ринку праці в Німеччині (для найбільш поширених професій) у 2006 році (євро) Професія Заробітна плата Заробітна плата Продавець 1,856 Спеціаліст з інформаційних технологій 2,824 Спеціаліст з питань роздрібної торгівлі 1,899 Хімік-лаборант 2,939 Токар 2,166 Спеціаліст з обробки баз даних 3,019 Медсестра 2,213 Соціолог 3,319 Дизайнер ЗМІ 2,221 Механік (машинобудування) 3,338 Автомеханік 2,269 Журналіст 3,400 Спеціаліст з питань оптової торгівлі 2,427 Фінансист (банківська справа) 3,403 Інженер-механік 2,532 Спеціаліст з інформатики 3,733 Інженер-енергетик 2,544 Консультант з розробки інформаційних технологій 3,856 Завідувач складом 2,574 Економіст 3,878 Бухгалтер 2,588 Математик 4,086 Спеціаліст з логістики 2,603 Інженер-машинобудівельник 4,153 Секретар 2,654 Хімік 4,190 Службовець сфери соцзабезпечення 2,684 Фізик 4,263 Вчитель 2,800 Керівник відділу обробки баз даних 4,684 Ткач В.Ю. ЕКОНОМІЧНА ЕФЕКТИВНІСТЬ ІНТЕГРАЦІЇ УКРАЇНИ У ЄВРОПЕЙСЬКИЙ РИНОК ПРАЦІ 74 Джерело: [10, с.5]. Із зазначеного вище та, враховуючи об’єктивність сучасних процесів, характерних для України, можемо зробити висновок про неможливість повністю нівелювати відмінності у заробітній платі, рівнях життя в нашій країні та державах, що приймають українську робочу силу. Виробнича ефективність, зі свого боку, досягається значною мірою раціональним використанням трудового потенціалу в процесі інтеграції України у європейський ринок праці та інвестуванням у людські ресурси. Вдале поєднання цих факторів у господарських процесах є передумовою поглиблення економічного співробітництва України з іншими державами. В досягненні виробничої ефекту важливе місце належить використанню людського капіталу, інтенсивності та продуктивності праці. Загалом, цю категорію розглядають як певну економічну систему, що несе соціально-економічні ознаки та відображає якість економічних відносин стосовно всіх факторів, умов суспільного виробництва і відтворення [5, с.12]. Методика формування відповідних критеріїв виробничої та соціальної ефективності повинна здійснюватись у безпосередньому зв’язку з найважливішою метою – досягнення конкурентоспроможного національного ринку робочої сили та інтеграції у європейський ринок праці. Як відомо, економіка держав-членів ЄС потребує щорічного вливання іноземної робочої сили. Так, частина українського трудового потенціалу, що виїжджає за кордон, реагує на цю необхідність, підтримуючи таким чином конкуренцію на закордонному ринку праці серед іммігрантів з третіх країн. Робітники-мігранти з України і сьогодні тяжіють до найбільш поширених сфер-споживачів іноземної праці – будівельної галузі, сфери послуг, торгівельного та сільськогосподарського сектору (Рис.1). 0,2 0,6 0,8 1 1,1 1,4 1,5 1,8 2,9 3,4 6 6,6 12,4 22,9 37,2 0 10 20 30 40 Ри бн е го сп од ар ст во О св іт а В ир об ни цт во е ле кт ро ен ер гі ї, га зу та в од и О хо ро на зд ор ов 'я т а со ці ал ьн а до по м ог а О пе ра ці ї з н ер ух ом іс тю , п ос лу ги ю ри ди чн им о со ба м Д ер ж ав не у пр ав лі нн я Го те лі т а ре ст ор ан и К ол ек ти вн і, гр ом ад сь кі т а ос об ис ті по сл уг и Д об ув на п ро м ис ло ві ст ь О бр об на п ро м ис ло ві ст ь Т ра нс по рт С іл ьс ьк е та л іс ов е го сп од ар ст во , м ис ли вс тв о О пт ов о- ро зд рі бн а то рг ів ля , то рг ів ля т ра нс по рт ни м и за со ба м и П ос лу ги д ом аш нь ої п ри сл уг и Бу ді вн иц тв о Рис. 1. Частка зайнятих трудових мігрантів з України у загальній чисельності працюючих за кордоном (%) Джерело: [6, c.43]. Отже, у структурі зовнішньої зайнятості трудових мігрантів з нашої держави переважають наступні види економічної діяльності: будівництво (37,2%), послуги домашньої прислуги (22,9%), оптова та роздрібна торгівля (12,4%), сільське та лісове господарство, а також мисливство (6,6%). У 2002 році, згідно проведеного українськими експертами дослідження міграційної ситуації в Україні, сферами традиційного закордонного працевлаштування українців були торгівля (71,6%), сервіс (11,5%) та транспорт (7,5%) [6, с.59]. З іншого боку, в Україні поступово з’являється необхідність задоволення потреб національного ринку у фінансистах, управлінцях, інженерах та інших робітниках зі знаннями передового досвіду та практики розвинутих західноєвропейських держав1. 1 Трудова міграція громадян України. Біла книга: Монографія / Авт. колектив; за ред. В.Я. Шибко. – К.: ВПЦ “Київський університет”, 2006. – C.52. Проблемы материальной культуры – ЭКОНОМИЧЕСКИЕ НАУКИ 75 Виробнича та соціальна ефективність інтеграції України у європейський ринок праці залежатиме від складу мігруючого за кордон населення, потреб національної робочої сили, а також рівня залучення робітників-мігрантів у перспективну виробничу кооперацію України із закордонними економічними партнерами. Досягненню економічного ефекту інтеграції у європейський ринок праці передує ефективне використання трудових ресурсів як всередині країни, так і за кордоном, що може бути реалізовано в рамках загальнодержавної стратегії, основними принципами якої повинні бути: − експорт трудових ресурсів на закордонні виробничі підприємства у відповідності з міжурядовими угодами (в межах міграційних квот); − розширення сфери діяльності вітчизняних компаній, фірм через представництва за кордоном; − створення додаткових робочих місць на підприємствах з іноземними інвестиціями; − імпорт іноземної робочої сили на основі ретельного кваліфікаційного відбору. Конкурентна боротьба, притаманна сучасним умовам світового господарювання, здійснює значний вплив як на найманих працівників, роботодавців, так і на профспілки та уряди на міжнародному ринку трудових ресурсів. Необхідно зазначити, що соціально-економічний розвиток української держави також залежить від умов конкурентного простору в європейському регіоні. На сьогодні, першість в опануванні вигідних позицій на високотехнологічному виробництві належить, як правило, кваліфікованим працівникам. Сприяння досягненню економічної ефективності входження у європейський ринок трудових ресурсів за таких обставин стає тим механізмом, що є вкрай потрібним для раціонального використання значного потенціалу українських робітників-мігрантів. Конкуренція на європейському ринку праці слугує основою постійного вдосконалення якості робочої сили, що формує міждержавні потоки трудової міграції різного професійно-кваліфікаційного рівня. В умовах розвитку світогосподарських процесів важливе значення має лібералізація трудової міграції, яку необхідно розглядати як ефективний інструмент регулювання, вдаючись до виважених заходів в межах загальнодержавних інтересів. Однак, практика свідчить, що проблему міграції неможливо вирішити тільки на одному рівні (освітньому, законодавчому тощо). Необхідно враховувати і специфічне розташування України на перетині транскордонних шляхів, яке вимагає особливого підходу до національного та багатостороннього управління становищем українських громадян за кордоном та відповідно іноземців в Україні. На соціальну ефективність цього процесу, що проявляється у задоволенні потреб населення, отриманні кращих соціальних стандартів, вищої заробітної плати, сприятливих умов середовища праці впливає здатність держави забезпечити національний ринок трудових ресурсів не тільки якісною робочою силою, але й досягти європейських результатів високоорганізованої, продуктивної трудової діяльності, ставлення до персоналу, виробничого процесу. Так, в таблиці 2 відображено відмінність показників продуктивності праці та зайнятості у просторі європейських держав. Таблиця 2. Темпи зайнятості та продуктивності праці в економіці європейських держав (1989 рік=100) Рік 1991 1992 1995 1997 1998 1999 2000 2002 2003 2004 Країни Західної Європи (ЄС-15) Зайнятість 102,2 100,9 100,0 101,3 103,1 104,9 107,0 108,8 109,0 110,2 Продуктивність праці 102,6 105,3 111,5 114,8 116,2 117,5 119,3 120,8 121,7 123,0 Країни Центрально-Східної Європи Зайнятість 93,0 87,6 83,7 87,8 88,0 86,4 85,3 81,3 82,0 83,2 Продуктивність праці 87,5 84,2 101,1 103,1 115,5 109,1 114,8 127,9 131,8 136,3 Пострадянські країни Європи Зайнятість 98,1 96,1 91,1 87,5 86,8 84,9 83,2 83,4 82,9 83,5 Продуктивність праці 90,8 82,9 53,3 51,9 52,6 54,3 58,5 66,3 72,4 77,6 * Джерело: [8, с.34]. Враховуючи дані таблиці 1, представленої вище, необхідно зазначити, що по двом показникам європейські країни пострадянського простору відстають від розвинутих західних держав і навіть від Центрально-Східної Європи. Так, у 2004 році продуктивність праці у пострадянських країнах була нижчою у 1,6-1,8 разів, ніж в країнах Центрально-Східної та Західної Європи відповідно. Таким чином, виробнича і соціальна ефективність входження України у європейський ринок праці передбачає отримання вартісних позицій завдяки продуктивній праці. Ефективна інтеграція України у європейський ринок трудових ресурсів передбачає також залучення грошових доходів робітників у реальний господарський обіг та відтворювальні процеси в країні походження. Необхідно також відмітити, що досягнення виробничої і соціальної ефективності включення України у європейський ринок праці залежить від врахування дії наступних чинників: Ткач В.Ю. ЕКОНОМІЧНА ЕФЕКТИВНІСТЬ ІНТЕГРАЦІЇ УКРАЇНИ У ЄВРОПЕЙСЬКИЙ РИНОК ПРАЦІ 76 1) науково-технічного прогресу; 2) суспільної свідомості, яка впливає на формування за кордоном іміджу робітників-мігрантів і України як держави їхнього походження; 3) внутрішнього соціально-економічного характеру, що мотивує емігрувати в пошуках роботи до більш розвинутих держав (кваліфікація робітників-мігрантів, система мотивації праці; культурні традиції, звичаї); 4) геополітичного значення (роль України на перехресті міграційних потоків між північно-східними країнами-сусідами з одного боку та Європейським Союзом з іншого); 5) кон’юнктурного характеру, що формується на національному ринку праці та європейському континентальному і світовому; 6) чинники, що впливають на формування платоспроможності робітників-мігрантів; 7) чинники забезпечення прав та інтересів робітників-мігрантів згідно національних особливостей та законодавчої практики в центрах тяжіння робітників-мігрантів. Євроінтеграційна стратегія України є передумовою поглиблення міжнародних економічних зв’язків з державами, де працюють наші громадяни. Цю взаємодію слід доповнити пошуком необхідної інформації щодо потенційних іноземних роботодавців та об’єктивною оцінкою діяльності українських посередників з працевлаштування за кордоном, яких на сьогодні нараховується понад 500. Окрім зазначеного, для досягнення економічної ефективності інтеграції України у європейський ринок праці необхідно враховувати відмінності у розвитку регіонів нашої країни та їх адаптацію в умовах розширення міждержавних інтеграційних процесів на теренах європейського простору. Покращення умов трудової діяльності на вітчизняних підприємствах, перш за все для власних громадян, спонукатиме і іноземців до включення у функціонування національного ринку робочої сили. Ефективна участь України у європейському ринку трудових ресурсів передбачає сприяння пошуку найкращих вакансій для працевлаштування робочої сили за кордоном у найвигідніших виробничих секторах та зайнятості у найперспективніших нішах економіки. Це обумовлено особливостями функціонування європейського ринку праці, міждержавними міграційними процесами, потребами господарських комплексів іноземних держав в робочій силі ззовні. Врахування зазначених вище умов оптимізує процес інтеграції України у європейський ринок робочої сили, збільшує можливості досягнення соціального і виробничого ефекту як наслідку використання праці. На наш погляд, ці заходи повинні бути підкріплені посиленням організаційно-інституційної складової процесу взаємодії з європейським ринком праці не тільки на рівні державних органів влади, але й відповідних транскордонних утворень. В рамках останніх доцільно створити спільно із закордонними партнерами аналітично-інформаційну мережу або центр, основною метою діяльності якого було б надання реальної підтримки потенційним робітникам- мігрантам у питаннях щодо здійснення закордонного працевлаштування. Загалом, принцип міжнародного економічного співробітництва, на наш погляд, є обов’язковим у спільному розв’язанні проблем, пов’язаних з такою особливою сферою людських та міждержавних відносин як трудова міграція. На нашу думку, найбільш характерними рисами державної стратегії формування конкурентоспроможного ринку трудових ресурсів в умовах досягнення соціально-виробничої ефективності інтеграції України у європейський ринок праці повинні бути: − здійснення аналізу попиту та пропозиції робочої сили на зовнішньому ринку праці, а також виробничих потреб закордонних підприємств у додаткових трудових ресурсах із-за кордону; − забезпечення ефективного співробітництва національних компаній з партнерами в європейських країнах у сфері взаємовигідного постачання робочої сили; − врахування європейського досвіду і особливостей здійснення трудової діяльності та працевлаштування іноземної робочої; − створення умов для участі у спільному європейському освітньому просторі та підвищення професійно- кваліфікаційного складу міграційних потоків з метою досягнення конкурентних позицій на виробничих підприємствах; − забезпечення відповідного організаційного оформлення процесу здійснення закордонного працевлаштування на початковому етапі в країні походження та контролю за подальшим виконанням трудової угоди за кордоном; − створення сприятливих умов функціонування національного ринку трудових ресурсів з позицій першочергового кількісного і якісного задоволення соціально-виробничих потреб регіонів, галузей, національних підприємств. Як вже було зазначено, вартість робочої сили в Україні є нижчою у порівнянні з розвинутими країнами Європи, де перебуває значна чисельність наших робітників-мігрантів. Непривабливість національного ринку праці для громадян, наприклад з держав-членів ЄС, пояснюється саме низькою заробітною платою, яка негативно впливає на продуктивність праці, ефективність виробничого процесу і розвиток особистості загалом. Задоволення соціально-культурних, матеріальних потреб є недостатнім для життєзабезпечення робітників в умовах визначення низької ціни робочої сили. Зазначені вище фактори пояснюють причину відсутності на вітчизняному ринку іноземних робітників-мігрантів, зокрема з ЄС. Ефективну участь України у європейському ринку праці слід вбачати у посиленні виробничої та науково-технічної кооперації, мобільності кваліфікованих професіоналів, створенні спільних підприємств та інших організаційних форм посилення мотивації, конкурентоспроможності робітників-мігрантів. Необхідно нарощувати не кількісний склад продуктивного ресурсу робітників-мігрантів, а сприяти набуттю ними виробничого досвіду, Проблемы материальной культуры – ЭКОНОМИЧЕСКИЕ НАУКИ 77 передових навичок на закордонному ринку. Адже удосконалення технологічного рівня виробництва повинно супроводжуватись розвитком адекватних цьому рівню та відповідних вимогам і потребам європейського ринку зайнятості виробничих здібностей робітників-мігрантів. Обсяг національних трудових ресурсів, що має бути задіяний у міждержавний рух робочої сили визначається не тільки можливостями національного ринку праці, але й організаційно-економічним способом виробництва, пріоритетними потребами зарубіжних ринків, зокрема європейського. Метою інтеграції України у європейський ринок трудових ресурсів є досягнення найбільш високої ефективності використання праці робітників-мігрантів, регулювання соціально-економічних процесів на рівні участі у регіональному міграційному обміні. Отримання практичних навиків роботи на підприємстві за кордоном робить українського мігранта більш підготовленим до процесу повернення та працевлаштування в умовах конкуренції у просторі внутрішнього ринку праці. Забезпечення більш тісного і ефективного зв’язку між країною-донором і державою-реципієнтом робітників-мігрантів, координація діяльності між іноземними роботодавцями та Державною службою зайнятості України, співпраця в різноманітних секторах розвитку національної та зарубіжної економіки сприятиме ефективній участі у процесах, що відбуваються в Європі. Державі потрібна нова, не розроблена досі політика у сфері інтеграції у європейський ринок праці, метою якої повинна стати необхідність подолання в суспільстві наслідків становлення України як однієї з головних країн-експортерів робочої сили в Європі. Разом з тим, як розвивались власні інструменти регулювання трудової еміграції та імміграції в ЄС, з одного боку, та в Російській Федерації, з іншого, міграційний простір України залишився “зоною невизначеності”. Окрім цього, наші найбільші сусіди – Росія і Польща вбачають за необхідне залучення робітників з України для пом’якшення проблеми старіння населення та скорочення кількості працездатних осіб. Українська держава за таких умов не готова протистояти викликам і потребам ринків праці окремих європейських країн та власній демографічній кризі, ознаки та небезпека якої ще досі не усвідомлюються в повній мірі державними колами. У багатосторонньому обговоренні проблем економічної міграції та виробленні практичних рекомендацій щодо їх подолання або пом’якшення повинні приймати участь не тільки зацікавлені країни-постачальники робочої сили, але й безпосередні, головні реципієнти. Їх вирішення зарубіжними учасниками міграційних процесів за рахунок українців-мігрантів є неприйнятним. Беручи до уваги досвід повної інтеграції країн-членів Співтовариства та новий формат співробітництва з сусідніми державами, ефективне входження у європейський ринок праці починається з інтеграції на спільних кордонах, що визначатиме перспективи поширення принципу вільного руху осіб. Участь України у діяльності єврорегіонів з точки зору формування регіонального механізму взаємодії із зовнішнім ринком робочої сили, створює нові можливості для реалізації виробничого потенціалу областей, що межують з ЄС. Незаперечні переваги використання праці робітників-мігрантів повинні враховуватися при квотуванні, визначенні найбільш поширених на ринку професій та кваліфікацій, рівня заробітної плати. Підсумовуючи викладене вище, зазначимо, що розробка відповідної стратегії включення у європейський ринок праці та програм співпраці на кордонах повинна окреслювати поточні та довготривалі заходи взаємодії держави з основними центрами тяжіння української робочої сили. Перспективи цього процесу в аспекті європейської спрямованості визначатимуться особливостями розвитку національного ринку праці, формуванням в межах України конкурентоспроможного простору трудової діяльності та кваліфікованих працівників; здатністю зберегти власні кадри, створити можливості для того, щоб бути вагомим центром концентрації спеціалістів та науково-виробничого потенціалу в центрі Європи. Джерела та література 1. Дробчак С.З. Інтелектуальний капітал як чинник довгострокового розвитку України // Соціально- економічна ефективність державного управління: теорія, методологія та практика: Матеріали щорічної науково-практичної конференції, 23 січня 2003 року / За заг. ред. А. Чемериса. – Львів: ЛРІДУ УАДУ, 2003. – Ч.1. – 432 с. 2. Лібанова Е.М. Ринок праці: (Соціально-демографічні аспекти) / Державний центр зайнятості. – К., 1996. – 132 с. 3. Міжнародна економіка: Підручник / А.П. Румянцев, Г.Н. Климко, В.В. Рокоча та ін.; за ред. А.П. Румянцева. – К.: Знання-Прес, 2003. – 447 с. 4. Поручник А.М., Чужиков В.І. Сучасні парадигми регіонального розвитку. – К.: КНЕУ, 2001. – 19 с. 5. Прядко В.В. Економічна ефективність виробництва: проблеми теорії та методології управління. – К.: Наукова думка, 2003. – 282 с. 6. Трудова міграція громадян України. Біла книга: Монографія / Авт. колектив; за ред. В.Я. Шибко. – К.: ВПЦ “Київський університет”, 2006. – 201 с. 7. Філіпенко А.С., Будкін В.С., Дудченко М.А. та ін. Міжнародні інтеграційні процеси сучасності: Монографія. – К.: Знання України, 2004. – 304 с. 8. В. Кудров. Экономика России и “Трёх Европ” // Мировая экономика и международные отношения. – 2005. – №11. – С.34. 9. П. Кругман, М. Обстфельд. Международная экономика. 5-е издание. – СПб.: Питер, 2003. – 832 с. 10. Самые выгодные профессии // Заграница. – №46 (357), ноябрь. – 2006. – С.5. 11. Эренберг Р.Дж., Смит Р.С. Современная экономика труда. Теория и государственная политика. – М.: Издательство МГУ, 1996. – 800 с.

Економічна ефективність інтеграції України у європейський ринок праці

Репозитарії

Схожі ресурси