Вплив міжнародних інтеграційних процесів на екологію прикордонних регіонів
Основным заданием нашего исследования является анализ влияния внешнеэкономической деятельности Украины на экологию пограничных регионов и создания концепции компенсации этим регионам экономических убытков, связанных с обслуживанием пасажиро- и товаропотоків через таможенную границу....
Gespeichert in:
Datum: | 2006 |
---|---|
Hauptverfasser: | , |
Format: | Artikel |
Sprache: | Ukrainian |
Veröffentlicht: |
Кримський науковий центр НАН України і МОН України
2006
|
Schriftenreihe: | Культура народов Причерноморья |
Schlagworte: | |
Online Zugang: | http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/36389 |
Tags: |
Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
|
Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
Zitieren: | Вплив міжнародних інтеграційних процесів на екологію прикордонних регіонів / М.А. Деркач, Т.В. Шопенська // Культура народов Причерноморья. — 2006. — № 96. — С. 96-100. — Бібліогр.: 4 назв. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraineid |
irk-123456789-36389 |
---|---|
record_format |
dspace |
spelling |
irk-123456789-363892012-07-19T12:08:45Z Вплив міжнародних інтеграційних процесів на екологію прикордонних регіонів Деркач, М.А. Шопенська, Т.В. Проблемы материальной культуры – ЭКОНОМИЧЕСКИЕ НАУКИ Основным заданием нашего исследования является анализ влияния внешнеэкономической деятельности Украины на экологию пограничных регионов и создания концепции компенсации этим регионам экономических убытков, связанных с обслуживанием пасажиро- и товаропотоків через таможенную границу. Основним завданням нашого дослідження є аналіз впливу зовнішньоекономічної діяльності України на екологію прикордонних регіонів і створення концепції компенсації цим регіонам економічних збитків, пов'язаних з обслуговуванням пасажиро- і товаропотоків через митний кордон. 2006 Article Вплив міжнародних інтеграційних процесів на екологію прикордонних регіонів / М.А. Деркач, Т.В. Шопенська // Культура народов Причерноморья. — 2006. — № 96. — С. 96-100. — Бібліогр.: 4 назв. — укр. 1562-0808 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/36389 uk Культура народов Причерноморья Кримський науковий центр НАН України і МОН України |
institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
collection |
DSpace DC |
language |
Ukrainian |
topic |
Проблемы материальной культуры – ЭКОНОМИЧЕСКИЕ НАУКИ Проблемы материальной культуры – ЭКОНОМИЧЕСКИЕ НАУКИ |
spellingShingle |
Проблемы материальной культуры – ЭКОНОМИЧЕСКИЕ НАУКИ Проблемы материальной культуры – ЭКОНОМИЧЕСКИЕ НАУКИ Деркач, М.А. Шопенська, Т.В. Вплив міжнародних інтеграційних процесів на екологію прикордонних регіонів Культура народов Причерноморья |
description |
Основным заданием нашего исследования является анализ влияния внешнеэкономической деятельности Украины на экологию пограничных регионов и создания концепции компенсации этим регионам экономических убытков, связанных с обслуживанием пасажиро- и товаропотоків через таможенную границу. |
format |
Article |
author |
Деркач, М.А. Шопенська, Т.В. |
author_facet |
Деркач, М.А. Шопенська, Т.В. |
author_sort |
Деркач, М.А. |
title |
Вплив міжнародних інтеграційних процесів на екологію прикордонних регіонів |
title_short |
Вплив міжнародних інтеграційних процесів на екологію прикордонних регіонів |
title_full |
Вплив міжнародних інтеграційних процесів на екологію прикордонних регіонів |
title_fullStr |
Вплив міжнародних інтеграційних процесів на екологію прикордонних регіонів |
title_full_unstemmed |
Вплив міжнародних інтеграційних процесів на екологію прикордонних регіонів |
title_sort |
вплив міжнародних інтеграційних процесів на екологію прикордонних регіонів |
publisher |
Кримський науковий центр НАН України і МОН України |
publishDate |
2006 |
topic_facet |
Проблемы материальной культуры – ЭКОНОМИЧЕСКИЕ НАУКИ |
url |
http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/36389 |
citation_txt |
Вплив міжнародних інтеграційних процесів на екологію прикордонних регіонів / М.А. Деркач, Т.В. Шопенська // Культура народов Причерноморья. — 2006. — № 96. — С. 96-100. — Бібліогр.: 4 назв. — укр. |
series |
Культура народов Причерноморья |
work_keys_str_mv |
AT derkačma vplivmížnarodnihíntegracíjnihprocesívnaekologíûprikordonnihregíonív AT šopensʹkatv vplivmížnarodnihíntegracíjnihprocesívnaekologíûprikordonnihregíonív |
first_indexed |
2025-07-03T18:00:12Z |
last_indexed |
2025-07-03T18:00:12Z |
_version_ |
1836649664574652416 |
fulltext |
Яремович П.П.
РОЛЬ ЛОГІСТИЧНИХ КОМПЛЕКСІВ У РОЗВИТКУ СИСТЕМИ МІЖНАРОДНИХ
ТРАНСПОРТНИХ КОРИДОРІВ УКРАЇНИ
96
1. Забезпечення розвитку транспортної инфраструктури, створення у вузлах транспортної системи між-
народних мультимодальних термінальних комплексів багатоцільового призначення гарантовано забезпе-
чуючих клієнтів комплексом транспортно-експедиційних, сервісних і комерційних послуг.
2. Організаційно-економічне, інформаційне, кадрове і нормативно-правове забезпечення формування і
розвитку регіональної системи комплексного транспортно-зкспедиційного обслуговування.
3. Залучення вітчизняних та іноземних инвестицій для розвитку регіональної сіті шляхів повідомлень
на рівні міжнародних стандартів, а також для будівництва терміналів і других об'єктів транспортної інфра-
структури.
4. Реалізація інтермодальної концепції, основаної на злагодженій і взаємозв'язаній роботі магістральних
видів транспорту при організації змішаних перевезень грузів за участю оператора інтермодального повід-
омлення.
5. Розвиток системи дистрибуції, транспортної і регіональної логістики для оптимізації міжрегіональ-
них і міжнародних транспортно-економічних зв'язків, раціоналізації постачання регіонів промисловою і
продовольчою продукцією, товарами народного споживання.
6. Реалізація інтегрованої логістичної концепції управління функціонуванням загальнотранспортних
вузлів пов'язаної зі встановленням партнерських взаємовигідних відносин між різними видами транспорту
та іншими учасниками перевізного процессу.
7. Впровадження прогресивних технологій організації транспортного процесу, включаючи термінальну
технологію, інформатизацію системи вантажоруху, розвиток контейнерних і трейлерних перевезень ванта-
жів.
8. Забезпечення конкурентоспроможності підприємств регіонального транспортного комплексу на між-
народному ринку транспортних послуг, на основі розвитку маркетингової і логістичної діяльності упрова-
дження логістичного сервісу, як нової форми комерційного обслуговування клієнтів.
9. Формування регіональної інтегрованої інформаційної системи, сумісної з АСУ всіх видів транспорту.
10.Створення на базі міжнародних мультимодальних термінальних комплексів, регіональних транспор-
тне розподільчих і інформаційно-аналітичних логістичних центрів для забезпечення управління системою
товароруху.
11. Забезпечення державної підтримки в формувані та розвитку регіональних логістичних транспортно-
розподільчих систем.
12.Створення міжрегіональних і міжнародних інтегрованих транспортно-логістичних систем для розви-
тку української частини міжнародних транспортних коридорів, збільшення об'ємів перевезень вантажів в
інтермодальному повідомленні, підвищення ефективності міжрегіональних і міжнародних зв'язків економі-
чної інтеграції з іншими регіонами України і світовою економічною спільнотою.
Враховуючи актуальність і значущість для підприємств транспортного комплексу, і економіки України
в цілому, розвитку української частини міжнародних транспортних коридорів необхідна підтримка на дер-
жавному рівні ініціативи регіонів по створенню міжнародних логістичних комплексів, як основи форму-
вання регіональних логістичних транспортно-розподільчих систем, подальшого об'єднання зусиль регіонів
по розвитку інфраструктури і збільшенню товароруху по транс-європейським і транснаціональним транс-
портним коридорам, що буде сприяти інтеграції українського транспорту в європейську і світову транспор-
тні системи.
Деркач М.А., Шопенська Т.В.
ВПЛИВ МІЖНАРОДНИХ ІНТЕГРАЦІЙНИХ ПРОЦЕСІВ НА ЕКОЛОГІЮ
ПРИКОРДОННИХ РЕГІОНІВ
І. Вступ. На етапі розбудови економіки України все більш актуальнішим стає питання її міжнародної
інтеграції. Процес інтегрування передбачає зрощування національних економічних, соціальних, правових
та інституціональних систем, призводить до скасування прикордонних бар'єрів для руху товарів, капіталу,
робочої сили, уніфікації нормативно-правової бази господарської діяльності.
В умовах прогресивної глобальної інтеграції, дедалі більшої взаємозалежності націй та впливу змін у
світовій економіці на національну політику особливого значення набуває державне регулювання зовніш-
ньоекономічної діяльності, що передбачає систему різних напрямів, форм, методів, заходів, які забезпечу-
ють взаємодію національного господарства з зовнішньою світогосподарською сферою.
Необхідність дослідження цих факторів важлива, враховуючи надзвичайно вигідне географічне поло-
ження України, оскільки вона межує з сімома країнами світу такими як: Польща, Словаччина, Угорщина,
Румунія, Молдова, Росія та Білорусія. Це обумовлює наявність в її складі з 25 регіонів, 19 – прикордонних.
Через Україну проходять дев’ять залізниць міжнародного значення, важливі автомагістралі. Південну час-
тину країни омивають води Чорного і Азовського морів. На південно-заході Україна має вихід до Дунаю,
другої за довжиною річки Європи. Через порти України здійснюються міжнародні зв’язки з багатьма краї-
нами світу.
Проблемы материальной культуры – ЭКОНОМИЧЕСКИЕ НАУКИ
97
Отже, в країні створені передумови для стабільного розвитку зовнішньоекономічної діяльності. Це
вимагає особливої уваги до забезпечення екологічної безпеки прикордонних регіонів, оскільки на них лягає
основний тягар щодо обслуговування товаро- і пасажиропотоків через державний кордон.
Питання активізації зовнішньоекономічної діяльності і розвитку прикордонних регіонів висвітлені в
наукових працях вітчизняних вчених В.Г. Андрійчука, П.Ю. Беленького, В.С. Будкіна, А.С. Гальчинського
С.І. Дорогунцова, Б.І Дяченка, Ю.В. Макагона, А.С. Філіпенка. Над еколого-економічними особливостями
прикордонних регіонів працювали такі вчені, як М.І. Долішній, О.І. Відоменко, Філеп Дюла. Але,
враховуючи великий внесок цих вчених, деякі аспекти зовнішньоекономічної діяльності та розвитку
прикордонних регіонів України потребують подальшого дослідження та екологічного коректування.
ІІ. Постановка завдання.
Зовнішньоекономічна діяльність, що представляє собою всі види господарської діяльності, які
пов’язані з участю країни у міжнародному поділі праці, є однією з важливіших сфер цивілізованої ринкової
економіки у становленні економічного суверенітету держави. При формуванні ефективної економічної
системи господарювання особливу роль відіграють зовнішньоекономічні відносини – вони стають одним з
визначальних факторів економічного зростання і сталого розвитку країни, їм належить особливе місце у
прискоренні виходу її з економічної кризи.
Закон України “Про зовнішньоекономічну діяльність” визначив зовнішньоекономічну діяльність як
діяльність суб'єктів господарської діяльності України та іноземних суб'єктів господарської діяльності,
побудовану на взаємовідносинах між ними, що має місце як на території України, так і за її межами. Це
визначення достатньо широке, і реалізується воно в основних формах зовнішньоекономічної діяльності
таких як: зовнішня торгівля; виробнича кооперація та спеціалізація; науково-технічне співробітництво;
економічне співробітництво у галузі будівництва, транспорту, експедиторських, страхових, розрахункових,
кредитних та інших банківських операцій; надання різноманітних послуг; спільне підприємництво на
території країни та за її межами; залучення іноземних фахівців і капіталу; участь у роботі міжнародних
інституцій та об’єднань.
Основним завданням нашого дослідження є аналіз впливу зовнішньоекономічної діяльності України на
екологію прикордонних регіонів і створення концепції компенсації цим регіонам економічних збитків,
пов’язаних з обслуговуванням пасажиро- і товаропотоків через митний кордон. Вирішення цього завдання
неможливе без аналізу зовнішньої торгівлі, яка є одним з головних макроекономічних чинників розвитку
сучасних економік, а також без розуміння того, що зовнішня торгівля, сприяючи економічному зростанню
країни, в той же час, стає основним джерелом погіршення навколишнього середовища прикордоння і
збільшення витрат їх місцевих бюджетів на ремонт доріг, споруд, охорону навколишнього середовища і
здоров’я населення. Крім того, з метою недопущення транскордонного перенесення забруднюючих речовин
окремої уваги заслуговує дослідження транскордонного співробітництва прикордонних регіонів суміжних
країн у сфері охорони навколишнього середовища.
ІІІ. Результати. Теоретично зовнішня торгівля дає країнам можливість спеціалізуватися на тих видах
діяльності, в яких вони мають порівняльні переваги, і стає стимулом для розвитку національних виробників
на фоні постійної конкуренції з іноземними компаніями. Це зумовлює вищу продуктивність і зростання
життєвого рівня, оскільки споживачі отримують можливість користуватися ширшим вибором товарів та
послуг за нижчими цінами.
Дослідимо динаміку розвитку зовнішньої торгівлі України у період її становлення (рис. 1).
-20
0
20
40
60
80
100
1996 1999 2000 2001 2002 2003 2004 2005 2006
Роки
м
лр
д.
до
л.
С
Ш
А
Експорт
Імпорт
Зовнішньоторговельний
оборот
Торговий баланс
Рис. 1. Зовнішня торгівля України товарами і послугами у 1996-2006рр.
Але доцільно відмітити, що експорт-імпорт товарів через митний кордон України обслуговувався саме
прикордонними регіонами, в яких концентрувався транспорт, що перевозив ці товари, і на навколишнє
середовище яких ліг основний тягар.
Проаналізувавши тенденції зростання обсягів зовнішньої торгівлі України, можна впевнено говорити
про те, що навантаження на прикордонні регіони постійно зростає. Розвиток зовнішньої торгівлі сприяє
Деркач М.А., Шопенська Т.В.
ВПЛИВ МІЖНАРОДНИХ ІНТЕГРАЦІЙНИХ ПРОЦЕСІВ НА ЕКОЛОГІЮ ПРИКОРДОННИХ РЕГІОНІВ
98
збільшенню надходжень від зовнішньоекономічної діяльності. Але ці надходження у повному обсязі
перераховуються до Державного бюджету, а прикордонні регіони не отримують коштів на компенсацію
збитків, пов’язаних з їх специфічним статусом.
На наш погляд, техногенні фактори впливу на прикордонні регіони можна поділити на внутрішні та
зовнішні.
Внутрішні фактори обумовлені негативним техногенним навантаженням на прикордонні регіони в
процесі їх активної участі у зовнішньоекономічній діяльності. І перш за все це проблеми, що виникають в
зв'язку з виконанням прикордонним регіоном однієї з важливіших його функцій – обслуговування товаро- і
пасажиропотоків через державний кордон країни.
Особливо негативний вплив на навколишнє середовище і здоров'я населення прикордонних регіонів
здійснює транспорт, який зосереджується у цьому регіоні для перетинання кордону. Ця проблема з кожним
роком набуває все більшої актуальності, оскільки Україна, завдяки винятковому географічному
положенню, обслуговує значну кількість міжнародних транспортних сполучень.
Сучасна транспортна система прикордоння представлена автомобільним, залізничним, річковим,
повітряним, морським та трубопровідним видами транспорту, але основна частина перевезень здійснюється
першими двома.
Об'єктами забруднення транспортом є атмосфера, гідросфера та літосфера, тобто найважливіші
компоненти середовища існування людини. Але, перш за все, під негативну дію автотранспортних засобів
підпадає атмосферне повітря, що забруднюється викидами відпрацьованих газів, основними складовими
яких є: оксиди вуглецю та окисли азоту, вуглеводні, альдегіди, свинець та ряд інших шкідливих домішок, у
тому числі канцерогенних. Підвищує ризик забруднення навколишнього середовища прикордонних
регіонів переміщення через митні кордони небезпечних вантажів водним, автомобільним, авіаційним
транспортом.
Зовнішні фактори обумовлені транскордонним характером техногенного забруднення. Вони
передбачають те, що, по-перше, антропогенне і техногенне навантаження на прикордонну територію
збільшується наслідками негативного впливу джерел забруднення суміжної країни, оскільки екологічно
небезпечні виробництва, що розташовані на прикордонній території, негативно впливають не тільки на
навколишнє середовище країни їх знаходження, а і на суміжні прикордонні регіони, і, по-друге, в разі
виникнення техногенної небезпеки (аварії) на території суміжної країни існує ймовірність в першу чергу
забруднення навколишнього природного середовища саме прикордонного регіону.
Носіями потенційної транскордонної небезпеки, в першу чергу, є радіаційні об’єкти. Причому
масштаби забруднення при аваріях на АЕС залежать, головним чином, від ступеня зруйнування реактора,
рельєфу місцевості, метеорологічних умов, переважаючого на час інциденту напрямку вітру та характеру
вибуху (тепловий, ядерний). Серед інших об’єктів, наслідки надзвичайних ситуацій на яких ймовірно
матимуть транскордонний характер, можуть бути деякі хімічно небезпечні підприємства (в залежності від
критичної маси небезпечної речовини на них, переважаючого напрямку вітру, рельєфу місцевості та їх
близькості до територій інших держав). Головні шляхи забруднення суміжних територій при аваріях на цих
підприємствах – це атмосферне повітря та поверхневі води. Ймовірність транскордонного забруднення
внаслідок аварій на пожежо-, вибухонебезпечних підприємствах набагато нижча і може бути пов’язана
лише із забрудненням поверхневих водних джерел нафтою та нафтопродуктами. Масштаби масових пожеж
також можуть поширюватись на значні території, охоплюючи цілі екосистеми, особливо при невчасному
реагуванні на них та сприятливих погодних умовах.
Звичайно, локальні регіональні природоохоронні заходи відіграють певну роль у поліпшенні
екологічної ситуації кожного окремого прикордонного регіону. Проте через транскордонний характер
екологічних наслідків (насамперед, забруднення повітряного і водного басейнів) такі заходи можна
розглядати як часткові.
Таким чином, при формуванні ефективної регіональної еколого-економічної політики прикордонних
територій важливу роль відіграє врахування виконання ними специфічних “прикордонних” функцій,
мікроінтеграція прикордонних регіонів суміжних країн та інтенсивне транскордонне співробітництво, яке
сприяє створенню транскордонних регіонів.
Транскордонне співробітництво на території України здійснюється відповідно до вимог чинного
законодавства, зокрема Законів України “Про місцеве самоврядування в Україні”, “Про місцеві державні
адміністрації”, “Про зовнішньоекономічну діяльність”, “Про транскордонне співробітництво”, Указу
Президента України “Про Концепцію державної регіональної політики”, а також відповідно до
міжнародних договорів України.
Транскордонний регіон виконує наступні функції:
- компенсаційну, яка базується на використанні різниці у структурі, напрямах і рівні розвитку природно-
ресурсного і демографічного потенціалу та господарства прикордонних регіонів суміжних країн. Ця
функція проявляється у переміщенні робочої сили, певних товарів та послуг між цими регіонами. В
результаті взаємного задоволення нереалізованих потреб і досягається компенсаційний ефект;
- адаптаційну, яка полягає в більш активному порівняно із іншими типами регіонів упровадженні тут
технологічних, організаційних та інших інновацій, що зумовлено безпосередніми контактами
Проблемы материальной культуры – ЭКОНОМИЧЕСКИЕ НАУКИ
99
прикордонних регіонів із зарубіжжям. Найбільш інтенсивно ця функція реалізується у регіонах, які
межують із більш розвинутими на сьогодні країнами Центральної Європи;
- проблемно-реалізаційна, яка полягає у спільному, скоординованому вирішенні економічних,
екологічних, етнічно-культурних та інших проблем, що притаманні прикордонними регіонам суміжних
країн. При цьому особливу увагу слід приділити формуванню еколого-економічної політики
прикордонних регіонів, враховуючи особливості географічного положення України і те, що їх
екологічна безпека залишається недостатньо вивченою.
Таким чином, завдяки транскордонному співробітництву створюються умови для гармонійного сталого
розвитку прикордонних регіонів у відповідності до чинних законодавств кожної країни: добросусідські
відносини сприяють регіональному економічному розвитку, допомагають долати соціально-економічні
труднощі, забезпечують активне використання природно-ресурсного потенціалу регіонів і надають
можливість створення спільного ефективного механізму управління охороною навколишнього природного
середовища.
Найбільш вдалим прикладом транскордонного співробітництва у сфері природоохоронної діяльності є
створення так званого еко-єврорегіону “Верхній Прут”. Його концепцію розробили Чернівецька область
України разом з сусідами з Румунії та Молдови.
За твердженням його розробників Державного НТЦ “Екоресурс” та головного експерта єврорегіону З.
Бройде, основною метою створення еко-єврорегіону є “спільна реалізація державними і місцевими
органами влади та підприємствами трьох країн сучасних механізмів управління техногенно-екологічною
безпекою на всіх стадіях життєвого циклу виробництва і надання послуг”.
Серед найбільш перспективних програм розвитку екологічного єврорегіону:
- реалізація спільних проектів з екологічно безпечного економічного і соціального розвитку;
- забезпечення сумісності національних та локальних систем моніторингу, прогнозування, запобігання,
підтримки управлінських рішень, контролю у сферах довкілля і охорони здоров’я населення,
енергоресурсокористування, техногенних аварій, катастроф;
- спільне відпрацювання механізмів введення в дію міжнародних європейських та національних
стандартів управління станом довкілля, мінімізації утворення відходів, безпеки у надзвичайних
ситуаціях.
Як бачимо, на сучасному етапі розвитку, якому притаманне подальше прискорення темпів науково-
технічного прогресу, набирають сили нові тенденції та підходи до масштабів, способів і методів
господарської діяльності прикордонних регіонів. Вони пов'язані не лише з інтенсифікацією та інтеграцією
багатьох сфер і галузей виробництва, а й з необхідністю застосувати ефективний міжнародний моніторинг
навколишнього середовища, впроваджувати спільні наукові дослідження і дійові міжнародні економічні
механізми вирішення екологічних проблем, всебічно раціоналізувати природокористування і поліпшувати
відтворення природних ресурсів та якість навколишнього середовища.
IV. Висновки. Для подальшого розвитку зовнішньоекономічних відносин та інтеграції України у
міжнародні господарські зв’язки, існують необхідні політико-правові основи, економічні та
інфраструктурні передумови. Це дозволяє говорити про те, що обсяги її зовнішньої торгівлі будуть
зростати, що, в свою чергу, позитивно впливатиме на основні макроекономічні показники розвитку
України, а також на поповнення Державного бюджету за рахунок збільшення надходжень від
зовнішньоекономічної діяльності.
З іншого ж боку, не можна заперечувати і той факт, що збільшення обсягів зовнішньої торгівлі
сприятиме погіршенню навколишнього природного середовища прикордонних регіонів, які обслуговують
товаро- і пасажиропотік через митний кордон України. Ускладнювати ситуацію буде транспортування
екологічно небезпечних товарів, що збільшуватиме ризик забруднення ними прикордонних регіонів.
Отже, розвиток зовнішньоекономічної діяльності України збільшує техногенне навантаження на
прикордонні регіони, але з переходом до ринкової системи господарювання та розвитком інтеграційних
процесів не можна заперечувати і наявності деяких переваг у такому розташуванні. Якщо в недалекому
минулому статус периферійних для прикордонних регіонів означав у переважній більшості негативні умови
соціально-економічного розвитку, то на сучасному етапі він надає багато можливостей для їх успішної
діяльності. Це проявляється, зокрема, в невеликій віддаленості, а отже, невеликих витратах і стислих
строках транспортного сполучення з зарубіжними партнерами, порівняній зручності встановлення і
підтримки особистих контактів із зарубіжними фірмами, установами, організаціями, можливостях
спільного використання місцевих сировинних, трудових ресурсів, охорони навколишнього середовища
тощо. Тісному співробітництву багато в чому сприяє етнічна і культурна близькість населення, що
проживає на прикордонних територіях, спільність історичних традицій.
Таким чином, завдання екологізації міжнародних відносин як форми співробітництва прикордонних
регіонів полягає у тому, щоб сформувати єдиний екологобезпечний господарсько-економічний простір,
який буде основою сталого й еколого врівноваженого соціально-економічного розвитку суміжних країн.
Все це, на нашу думку, вимагає від кожної держави глибинних структурних, техніко-технологічних і
організаційних змін у суспільному виробництві, радикальної перебудови макроекономічної політики,
вдосконалення зовнішньоекономічних зв'язків, а також більш узгодженого міжнародного науково-
технічного та економічного співробітництва з метою вирішення сучасних ресурсно-екологічних проблем.
Деркач М.А., Шопенська Т.В.
ВПЛИВ МІЖНАРОДНИХ ІНТЕГРАЦІЙНИХ ПРОЦЕСІВ НА ЕКОЛОГІЮ ПРИКОРДОННИХ РЕГІОНІВ
100
Джерела та література
1. Закон України “Про зовнішньоекономічну діяльність” № 959-ХІІ від 16.04.1991 р. зі змінами і
доповненнями.
2. Європейська рамкова конвенція про транскордонне співробітництво між територіальними общинами
або властями. – Мадрід, 21 травня 1980 року
3. Ілько І., Кіш Є., Лендьел М. Європа регіонів на початку ХХІ століття. Майбутнє регіональної політики
у країнах Центральної та Східної Європи. – Ужгород: Ліра, 2001. – 84 с.
4. Україна і світове господарство: взаємодія на межі тисячоліть/ А.С. Філіпенко, В.С. Будкін, А.С.
Гальчинський та ін. – К.: Либідь, 2002. – 470с.
Гальперина С.А.
РЕГИОНАЛЬНЫЕ РАЗЛИЧИЯ ПРОЦЕССА ФОРМИРОВАНИЯ
И ИСПОЛЬЗОВАНИЯ ТРУДОВОГО ПОТЕНЦИАЛА
Актуальность проблемы.
В условиях рыночной экономики решение социально-экономических проблем требует глубокого
исследования закономерностей воспроизводственных процессов экономических ресурсов, что
предопределяет необходимость рассмотрения не только процессов формирования и использования
трудового потенциала региона, но и изучения процессов его развития и воспроизводства. В свою очередь
многоплановость проблематики современных социально-экономических отношений предопределяет
необходимость глубокого исследования их региональных аспектов, поскольку именно регион является
центром, в рамках которого формируются основные проблемы социальной и экономической сфер
жизнедеятельности общества. При этом следует учитывать возрастающую роль трудового потенциала в
процессе реализации современных концепций социально-экономического развития региона и отдельных
территорий.
Последние исследования и публикации по данной теме.
Регионально-экономический подход определения сущности трудового потенциала отразился в работах
Я.Т. Васильева [1], который доказывал влияние как демографических, так и социально-производственных
факторов на трудовой потенциал, а также других ученых, в том числе В. . Воловича [2] который указывал на
необходимость учитывать факторы природно-климатических условий и степени загрязненности окружающей
природной среды региона. Кроме того, в работе М.. Долишнего [3], трудовой потенциал рассмотрен как
интегрированность группы, коллектива, предприятия, трудоспособного населения страны или региона к
производительному труду.
В дальнейшем региональный подход отразился в работах авторов исследовавших не только
формирование трудового потенциала населения, но и регионального размещения и его качественных
характеристик. При этом региональные различия обуславливались «… значительными региональными
отличиями исторических, экономических, демографических, природно-географических экологических и
прочими факторами..» [4 ].
Кроме того, регионально-экономический подход отразился в работах ученных занимающихся
изучением рынка труда, которые проводят его территориальную сегментацию и структуризацию в
зависимости от выделенных политико-экономических и социальных факторов [5],
Формулирование целей статьи.
В данной статье будут уточнены влияние демографических, материально-технических, медико-
биологических и социально-экономических факторов, определяющих характер формирования и
использования трудового потенциала региона, выделены уровни их влияния, а также предложены
принципы дифференциации регионов по признаку региональных различий в тенденциях воспроизводства и
использования трудового потенциала.
Изложение основного материала исследования.
Формирование и эффективное использование трудового потенциала региона подвержено влиянию
множества факторов, к которым ученые традиционно относят демографические, материально-технические,
медико-биологические и социально-экономические, которые определяют характер воспроизводственных
процессов трудового потенциала.
Отметим, что влияние этих факторов следует рассматривать через призму общественных форм жизни
человека, которые проявляются в отношениях различных форм собственности, образа жизни, состояния
окружающей среды, идеологических, нравственных, политических и других условий жизнедеятельности
человека и общества. Определяющая роль в процессе формирования и использования трудового
потенциала принадлежит, прежде всего, социально-экономическим факторам.
Так, отношения различных форм собственности, определяют особенность, характер, условия, уровень и
формы занятости и безработицы, формы и типы организации производственных процессов и условий труда,
создают условия для формирования трудовых отношений, включающих специфику найма и увольнения,
механизмы социальной защиты и повышения квалификации.
Вместе с этим, социально-экономические факторы проявляются через систему распределительных
отношений, которые характеризуют тенденции воспроизводственных процессов, уровень жизни населения,
|