Система рейтингового оцінювання наукової діяльності (Інтерв’ю із завідувачем відділу науково-методичного забезпечення інноваційної діяльності Інституту експериментальної патології, онкології і радіобіології ім. Р.Є. Кавецького НАН України Т.В. П’ятчаніною)
Сьогодні інноваційний розвиток України стає дедалі актуальнішою та нагальнішою потребою держави. Однак втілення цієї ідеї неможливе без передової й конкурентоспроможної науки. «Робити» її (учені зазвичай кажуть саме так) здатні як яскраві особистості, так і потужні наукові колективи. Проте питання п...
Gespeichert in:
| Datum: | 2012 |
|---|---|
| Format: | Artikel |
| Sprache: | Ukrainian |
| Veröffentlicht: |
Видавничий дім "Академперіодика" НАН України
2012
|
| Schriftenreihe: | Вісник НАН України |
| Schlagworte: | |
| Online Zugang: | http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/36405 |
| Tags: |
Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Zitieren: | Система рейтингового оцінювання наукової діяльності (Інтерв’ю із завідувачем відділу науково-методичного забезпечення інноваційної діяльності Інституту експериментальної патології, онкології і радіобіології ім. Р.Є. Кавецького НАН України Т.В. П’ятчаніною) // Вісн. НАН України. — 2012. — № 4. — С. 60-64. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
irk-123456789-36405 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
irk-123456789-364052013-04-15T11:22:18Z Система рейтингового оцінювання наукової діяльності (Інтерв’ю із завідувачем відділу науково-методичного забезпечення інноваційної діяльності Інституту експериментальної патології, онкології і радіобіології ім. Р.Є. Кавецького НАН України Т.В. П’ятчаніною) Інтерв'ю Сьогодні інноваційний розвиток України стає дедалі актуальнішою та нагальнішою потребою держави. Однак втілення цієї ідеї неможливе без передової й конкурентоспроможної науки. «Робити» її (учені зазвичай кажуть саме так) здатні як яскраві особистості, так і потужні наукові колективи. Проте питання про критерії оцінювання їхньої діяльності складне, дискусійне і неоднозначне. В Інституті експериментальної патології, онкології і радіобіології ім. Р.Є. Кавецького НАН України у відділі науково-методичного забезпечення інноваційної діяльності за ініціативи та всебічного сприяння директора інституту академіка НАН України В.Ф. Чехуна розробили власну систему рейтингових критеріїв атестації наукових співробітників. Її вже було апробовано і визнано перспективною. Саме про цю технологію йдеться в розмові із завідувачем відділу науково-методичного забезпечення інноваційної діяльності кандидатом біологічних наук Тетяною Віталіївною П’ятчаніною. 2012 Article Система рейтингового оцінювання наукової діяльності (Інтерв’ю із завідувачем відділу науково-методичного забезпечення інноваційної діяльності Інституту експериментальної патології, онкології і радіобіології ім. Р.Є. Кавецького НАН України Т.В. П’ятчаніною) // Вісн. НАН України. — 2012. — № 4. — С. 60-64. — укр. 0372-6436 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/36405 uk Вісник НАН України Видавничий дім "Академперіодика" НАН України |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| language |
Ukrainian |
| topic |
Інтерв'ю Інтерв'ю |
| spellingShingle |
Інтерв'ю Інтерв'ю Система рейтингового оцінювання наукової діяльності (Інтерв’ю із завідувачем відділу науково-методичного забезпечення інноваційної діяльності Інституту експериментальної патології, онкології і радіобіології ім. Р.Є. Кавецького НАН України Т.В. П’ятчаніною) Вісник НАН України |
| description |
Сьогодні інноваційний розвиток України стає дедалі актуальнішою та нагальнішою потребою держави. Однак втілення цієї ідеї неможливе без передової й конкурентоспроможної науки. «Робити» її (учені зазвичай кажуть саме так) здатні як яскраві особистості, так і потужні наукові колективи. Проте питання про критерії оцінювання їхньої діяльності складне, дискусійне і неоднозначне. В Інституті експериментальної патології, онкології і радіобіології ім. Р.Є. Кавецького НАН України у відділі науково-методичного забезпечення інноваційної діяльності за ініціативи та всебічного сприяння директора інституту академіка НАН України В.Ф. Чехуна розробили власну систему рейтингових критеріїв атестації наукових співробітників. Її вже було апробовано і визнано перспективною. Саме про цю технологію йдеться в розмові із завідувачем відділу науково-методичного забезпечення інноваційної діяльності кандидатом біологічних наук Тетяною Віталіївною П’ятчаніною. |
| format |
Article |
| title |
Система рейтингового оцінювання наукової діяльності (Інтерв’ю із завідувачем відділу науково-методичного забезпечення інноваційної діяльності Інституту експериментальної патології, онкології і радіобіології ім. Р.Є. Кавецького НАН України Т.В. П’ятчаніною) |
| title_short |
Система рейтингового оцінювання наукової діяльності (Інтерв’ю із завідувачем відділу науково-методичного забезпечення інноваційної діяльності Інституту експериментальної патології, онкології і радіобіології ім. Р.Є. Кавецького НАН України Т.В. П’ятчаніною) |
| title_full |
Система рейтингового оцінювання наукової діяльності (Інтерв’ю із завідувачем відділу науково-методичного забезпечення інноваційної діяльності Інституту експериментальної патології, онкології і радіобіології ім. Р.Є. Кавецького НАН України Т.В. П’ятчаніною) |
| title_fullStr |
Система рейтингового оцінювання наукової діяльності (Інтерв’ю із завідувачем відділу науково-методичного забезпечення інноваційної діяльності Інституту експериментальної патології, онкології і радіобіології ім. Р.Є. Кавецького НАН України Т.В. П’ятчаніною) |
| title_full_unstemmed |
Система рейтингового оцінювання наукової діяльності (Інтерв’ю із завідувачем відділу науково-методичного забезпечення інноваційної діяльності Інституту експериментальної патології, онкології і радіобіології ім. Р.Є. Кавецького НАН України Т.В. П’ятчаніною) |
| title_sort |
система рейтингового оцінювання наукової діяльності (інтерв’ю із завідувачем відділу науково-методичного забезпечення інноваційної діяльності інституту експериментальної патології, онкології і радіобіології ім. р.є. кавецького нан україни т.в. п’ятчаніною) |
| publisher |
Видавничий дім "Академперіодика" НАН України |
| publishDate |
2012 |
| topic_facet |
Інтерв'ю |
| url |
http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/36405 |
| citation_txt |
Система рейтингового оцінювання наукової діяльності (Інтерв’ю із завідувачем відділу науково-методичного забезпечення інноваційної діяльності Інституту експериментальної патології, онкології і радіобіології ім. Р.Є. Кавецького НАН України Т.В. П’ятчаніною) // Вісн. НАН України. — 2012. — № 4. — С. 60-64. — укр. |
| series |
Вісник НАН України |
| first_indexed |
2025-07-03T18:01:05Z |
| last_indexed |
2025-07-03T18:01:05Z |
| _version_ |
1836649719712972800 |
| fulltext |
60 ISSN 0372-6436. Вісн. НАН України, 2012, № 4
ІНТЕРВ’Ю
СИСТЕМА РЕЙТИНГОВОГО ОЦІНЮВАННЯ
НАУКОВОЇ ДІЯЛЬНОСТІ
Iнтерв’ю завідувача відділу науково-методичного забезпечення
інноваційної діяльності Інституту експериментальної патології,
онкології і радіобіології ім. Р. Є. Кавецького НАН України
кандидата біологічних наук Т.В. П’ятчаніної
Сьогодні інноваційний розвиток України стає дедалі актуальнішою та нагальнішою потребою держави. Од-
нак втілення цієї ідеї неможливе без передової й конкурентоспроможної науки. «Робити» її (учені зазвичай ка-
жуть саме так) здатні як яскраві особистості, так і потужні наукові колективи. Проте питання про критерії
оцінювання їхньої діяльності складне, дискусійне і неоднозначне. В Інституті експериментальної патології, он-
кології і радіобіології ім. Р.Є. Кавецького НАН України у відділі науково-методичного забезпечення інноваційної
діяльності за ініціативи та всебічного сприяння директора інституту академіка НАН України В.Ф. Чехуна роз-
робили власну систему рейтингових критеріїв атестації наукових співробітників. Її вже було апробовано і визна-
но перспективною. Саме про цю технологію йдеться в розмові із завідувачем відділу науково-методичного забез-
печення інноваційної діяльності кандидатом біологічних наук Тетяною Віталіївною П’ятчаніною.
— Тетяно Віталіївно, наскільки сьогодні
актуальне питання оцінювання результа-
тивності наукової діяльності і чому науков-
ців перестав задовольняти підхід до атес-
тації кадрів, здавна практикований в ака-
демічних інститутах та вищих навчальних
закладах України?
—Проблема оцінювання наукових дослі-
джень та роботи науковця загалом ненова:
їй стільки років, скільки й самій науці. За-
вжди була потреба визначити, наскільки
якісно, ефективно і результативно працює
науковець. Для цього використовували різ-
номанітні системи та наукометричні засоби,
які давали змогу оцінити цю роботу за кіль-
кісними показниками. Мова йде насамперед
про публікації, патенти та авторські свідо-
цтва.
Однак розроблення методологічних під-
ходів до оцінювання якості наукового дослі-
дження й результативності діяльності нау-
кових працівників залишається однією з
основних проблем наукознавства, оскільки,
попри численні роботи в галузі наукометрії,
нині відсутня універсальна методика, яка б
вирішила питання поєднання кількісних та
якісних методів аналізу.
Постановою Кабінету Міністрів України
від 1999 р., відповідно до статті 21 Закону
України «Про наукову та науково-технічну
діяльність», затверджено положення «Про
61ISSN 0372-6436. Вісн. НАН України, 2012, № 4
ІНТЕРВ’Ю
атестацію наукових працівників». Воно пе-
редбачає передусім визначення відповіднос-
ті науковця займаній ним посаді, але недо-
ліком цього положення, на нашу думку, є те,
що на процесі оцінювання під час атестації
позначається суб’єктивне судження членів
комісії, які не завжди відстежують, яким
чином науковець реалізовує інноваційний
складник своєї роботи. Тому й постала необ-
хідність розробити таку систему, яка б дава-
ла змогу відслідковувати як формалізовані
показники (кількісні), так і неформалізова-
ні (якісні), у тому числі й інноваційний ас-
пект діяльності конкретного науковця.
— Таку систему Ви розробили, а чи вра-
ховано в ній специфіку медико-біологічної
сфери, зокрема онкології?
— Звісно. Особливість науково-інно ва-
ційної діяльності в медико-біологічній сфе-
рі полягає в тому, що її результати спрямо-
вані не тільки на «отримання нових знань»,
а й орієнтовані на потреби охорони здоров’я,
як того вимагає державний пріоритетний на-
прям — здоров’я населення. Тому треба чітко
відрізняти процеси трансформації наукових
розробок в інноваційний продукт для на-
ступного його впровадження в практичну
площину охорони здоров’я від подібних про-
цесів в інших галузях.
Щодо онкології, яка посідає одне з перших
місць у світі за показниками захворюваності і
смертності населення, то необхідно визнати,
що ця галузь вимагає дуже обережного став-
лення до оцінювання результативності нау-
ко во-інноваційної діяльності установ, які в
ній працюють. Якщо брати до уваги запрова-
дження у світовій та європейській онкології
такого напряму, як «трансляційна медици-
на», що складається із «трансляційних дослі-
джень» (фундаментальних) і власне «транс-
ляційної онкології», то першорядної ваги
набуває оцінювання кожного з цих взає мо-
пов’язаних процесів із погляду саме ефектив-
ності науково-інноваційної діяльності колек-
тивів та внеску кожного працівника.
Тут украй важливим є раціональне за-
стосування спеціальних інструментів для
проведення моніторингу, що сприятиме
гнучкому управлінню діяльністю наукових
колективів і створить умови для запрова-
дження засад конкурентоспроможності на у-
ково-ін новаційної діяльності в країні і в
окремих галузях її економіки. Таким інстру-
ментом може й повинна бути спеціалізова-
на багатофункціональна і широкомасштаб-
на си стема оцінювання, яка враховує всі ас-
пекти діяльності наукового співробітника.
Розроблення й дизайн такої системи, її апро-
бація з подальшим узгодженням і запрова-
дженням у науково-дослідних установах не
лише ме ди ко-біологічного, а й природничо-
го напряму і стали предметом проведених
нами досліджень.
— Чи користувалися Ви зарубіжним до-
свідом під час розроблення цієї системи?
— Почнемо з того, що в закордонних нау-
кових організаціях оцінювання індивідуаль-
ної ефективності діяльності не вичерпуєть-
ся лише атестацією. Зокрема, у Росії, Біло-
русі, Казахстані розробили порядок і умови
використання заохочувальних виплат, які
забезпечують підвищення результативності
діяльності науковців і керівників наукових
організацій. Скажімо, у Російській академії
наук індивідуальний показник результатив-
ності діяльності наукових працівників є су-
мою балів, що визначають відповідно до ме-
тодики, яка передбачає нарахування балів
за публікації в періодичних журналах, що
рецензують; за монографії, які видані в нау-
кових видавництвах і мають шифр ISBN;
підручники з грифом Міністерства освіти та
науки; участь у конференціях; розроблення
науково-освітніх курсів; створення об’єктів
інтелектуальної власності; керівництво здо-
бувачами наукового ступеня і дипломника-
ми; цитування, а з 2008 р. — обов’язково вра-
ховують ще й російський індекс цитування.
На Заході використовують такі відомі по-
казники, як індекс цитування, імпакт-фак-
тор журналу, у якому опубліковано статтю,
індекси Хірша, Прайса і багато інших науко-
метричних показників, що дають змогу оці-
нити результативність роботи вченого. Але
62 ISSN 0372-6436. Вісн. НАН України, 2012, № 4
ІНТЕРВ’Ю
для нашої дійсності вони не завжди підхо-
дять, тому що не враховують ролі інновацій-
ного чинника, та й вітчизняний учений залу-
чений до значно ширшої сфери діяльності,
тобто не тільки до наукової роботи. До того ж
розраховувати індекс цитування за закордон-
ними критеріями ми не можемо хоча б через
те, що деякі журнали з високим імпакт-фак-
тором публікують статті небезплатно. Ці ко-
шти під час планування НДР у нас не закла-
дають. Зазвичай більше шансів з’явитися
друком мають статті українських науковців у
співавторстві із закордонними вченими.
Ми проаналізували таблиці, які викорис-
товують для розрахунку показника резуль-
тативності в Росії та Білорусі. Вони дуже
складні й громіздкі, тому їх заповнення по-
требує багато часу і відповідних управлін-
ських рішень. Основний, на наш погляд, не-
долік їхньої системи оцінювання в тому, що
вона не є збалансованою, а більше орієнто-
вана на прикладні дослідження. Логічно, що
наукові установи теоретичного профілю, на-
приклад ті, що досліджують соціальні про-
блеми, завжди будуть в аутсайдерах.
Повертаючись до поставленого Вами запи-
тання, відповім так: ми скористалися досвідом
закордонних колег, оскільки ми врахували не-
доліки і зробили спробу уникнути їх надалі.
Одне ми знали точно: треба зробити щось
більш практичне і просте в застосуванні.
— Як Ви пропонуєте оцінювати індивіду-
альну діяльність наукового співробітника і
наукового колективу в цілому?
— Перед нами постало завдання розроби-
ти таку систему рейтингового оцінювання
індивідуальної наукової діяльності, яка б
давала змогу оцінити роботу науковця кон-
кретною величиною. На основі цієї оцінки
треба побудувати рейтинг, який би уможли-
вив порівняння діяльності науковців, котрі
займають аналогічну або ж різні посади. Це
дозволить підійти до традиційної атестації
більш об’єктивно.
Колектив нашого відділу науково-ме то-
дич ного забезпечення інноваційної діяльнос-
ті в межах дворічної теми науково-дослідної
роботи створив технологію рейтингового
оцінювання науково-інноваційної діяльності
наукового співробітника. Вона передбачає
класифікацію і систематизацію складників
науково-дослідницької діяльності співробіт-
ників інститутів України; регламент оціню-
вання; математичний апарат, адаптований і
відпрацьований саме для цієї мети, і, зре-
штою, створення вже на основі цієї техно-
логії автоматизованої інфор ма цій но-роз ра-
хун кової си стеми рейтингового оці нювання
діяльності науковця — «Анкети наукового
співробітника», яка стала б інформаційним
супроводом прийняття об’єк тив них управ-
лінських рішень. Увесь цей комплекс завдань
виконано в повному обсязі, а його результа-
том стала технологія і розроблення на її
основі автоматизованої «Анкети наукового
співробітника», тобто системи рейтингового
оцінювання діяльності науковця.
Ми скористалися українською законодав-
чою базою, зокрема Законом України «Про
наукову і науково-технічну діяльність», і
створили досить розгалужену систему крите-
ріїв, або показників наукової діяльності, яка
називається «Онтологія складових наукової
діяльності співробітника». На нашу думку,
вона охоплює всі види діяльності наукового
співробітника природничого профілю — на у-
ко ву, науково-інноваційну, науково-мето дич-
ну і науково-педагогічну діяльність — та всі її
складники. Запроваджено також групу кри-
теріїв, що враховує кваліфікаційний потенці-
ал науковця. Після цього кожен член експерт-
ної комісії, до якої ввійшли провідні вчені на-
шого інституту, присвоїв кількісну бальну
оцінку запропонованим видам діяльності. Ці
оцінки було оброблено за допомогою адапто-
ваного нами математичного апарату.
Особливо варто наголосити на тому, що
автоматизована «Анкета наукового співро-
бітника», створена на основі технології рей-
тингового оцінювання індивідуальної ре-
зультативності роботи наукового працівни-
ка, справді універсальна. Чому? Хоч вона і
передбачена для інститутів природничого
профілю, та, змінюючи перелік складників
діяльності науковців установ іншого профі-
63ISSN 0372-6436. Вісн. НАН України, 2012, № 4
ІНТЕРВ’Ю
лю й надаючи пріоритет іншим видам діяль-
ності, її можна модифікувати таким чином,
що вона буде придатною для оцінювання
роботи науковця будь-якого закладу різного
відомчого підпорядкування: НАН України,
НАМН України, НААН України, МОНмо-
лодьспорт України тощо. Адже саме змін-
ність критеріїв і відповідність балів, що їх
оцінюють, уможливлюють таку модифіка-
цію. Ці установи можна буде порівнювати
незалежно від того, які пріоритетні напрями
досліджень вони виберуть для себе. Наша
технологія дозволяє це зробити.
— На яких принципах побудована ця
універсальність?
— Серед її основних засад — зручність,
відкритість, прозорість і неможливість ко-
ригування з боку сторонньої особи чи струк-
тури. Універсальність цієї «Анкети» в тому,
що вона може бути встановлена як на одно-
му окремому комп’ютері, так і в мережі Ін-
тернет. Крім того, «Анкета» може слугувати
індивідуальною базою даних для науковця,
тому що дає змогу, у разі її постійного напов-
нення, зберігати всі дані: показники і науко-
вої, й організаційної, і педагогічної роботи.
Вона доступна як для наукового співробіт-
ника, який вносить туди свої результати і
має можливість їх змінювати, так і для гос-
тя, який, однак, може лише спостерігати за
показниками та динамікою результативнос-
ті, але не має змоги коригувати дані. Нею
може скористатися й адміністратор, який
відповідає за функціонування цієї системи.
— Наскільки я зрозуміла, розроблена на-
уковцями Вашого відділу анкета рейтинго-
вого оцінювання діяльності наукового спів-
робітника — своєрідне ноу-хау?
— Сьогодні в Україні немає подібної анке-
ти. Насамперед, вона автоматизована: після
внесення даних система автоматично обчис-
лює бали, а наприкінці видає підсумкову та-
бличку з певним результатом, який можна
проаналізувати, порівняти і який дозволяє
накреслити плани на перспективу. Крім
того, вона є хорошим інформаційним супро-
водом для прийняття адміністрацією тієї чи
іншої наукової установи управлінських рі-
шень, адже дає її керівникові змогу зайти як
гість в індивідуальну таблицю будь-якого
наукового співробітника й подивитися, як
виражається в балах результативність його
праці, порівняти результати роботи різних
науковців і зробити відповідні висновки.
— Нову технологію вже апробовано в
інституті?
— Технологію апробовано під час плано-
вої атестації наукових співробітників інсти-
туту. Ми отримали дані й проаналізували
заповнені анкети. Це дало змогу одержати
певні результати і зробити висновки про
можливість спостерігати (навіть на перспек-
тиву) за динамікою роботи того чи іншого
працівника. «Анкета наукового співробіт-
ника» дозволяє відстежувати відповідність
науковця займаній посаді згідно з його рей-
тингом. Якщо людина впродовж 5 років пра-
цює з однаковою продуктивністю, то це,
звісно, спонукає до певних управлінських
рішень. Якщо науковець хоче обійняти вищу
посаду, то, зрозуміло, має підвищувати й
продуктивність своєї праці.
Ми підрахували інтервал у балах, що
відповідає кожній посаді: для провідного
інженера — один, для молодшого співробіт-
ника — інший і т.д. У нас навіть трапився
такий випадок, коли людина, працюючи про-
відним інженером, повинна була б на основі
результативності своєї роботи отримати під-
вищення ще декілька років тому. До речі,
кількість балів, про які йдеться, змінюється
з року в рік, оскільки в інституті не може
бути щороку однакової продуктивності пра-
ці. Залежно від того, як установа працює
впродовж року, визначають інтервали балів.
Цілком індивідуальний підхід.
У цілому «Анкету» побудовано так, що
кожна сторінка відповідає певному виду ді-
яльності й окремому року. Вона має прива-
бливий і зрозумілий інтерфейс, дуже зручна
для користування. Однак найважливіше те,
що ця технологія дає змогу науковцю погля-
нути на себе збоку і сприяє його конкуренто-
спроможності.
64 ISSN 0372-6436. Вісн. НАН України, 2012, № 4
ІНТЕРВ’Ю
— Як співробітники інституту сприйня-
ли це нововведення? Із насторогою?
— Ми запропонували це нововведення
ще до презентації «Анкети», тому науковці
сприйняли його як додаткову роботу для
атестації. Однак, коли під час звіту про ви-
конання нашої теми ми показали, як «Анке-
та» працює, то отримали дуже багато запи-
тань. Загалом цю новацію сприйняли по-
зитивно. Вона дисциплінує науковців і
по легшує їхню роботу. Адже кожну статтю,
грант, патент тощо можна внести в «Анке-
ту» й зберегти в ній потрібну інформацію як
у базі даних, а під час атестації просто її ско-
піювати й подати до наукової частини.
— Новацію вже запатентували?
— Так. Очікуємо на патент уже найближ-
чим часом. Ідеться про отримання автор-
ського права на дві комп’ютерні програми і
про патентування самої технології з усіма її
складниками як корисної моделі.
— Зважаючи на універсальність створе-
ної Вами технології рейтингового оціню-
вання діяльності науковця, пересічні укра-
їнці теж зможуть побачити, як працюють
учені й наукова установа загалом?
— Звичайно. Навіть ті з них, хто з наукою
безпосереднього не пов’язаний, матимуть
змогу побачити роботу й оцінити її якість,
результативність і навіть ефективність.
Якщо «Анкету» вдосконалити, залучивши
до цього економістів, щоб показати наші
економічні показники й відповідність ре-
зультативності використаним коштам, то
вона матиме перспективу і з іншого боку. На
майбутнє кожен, хто користується Інтерне-
том, може зайти на наш сайт, зареєструвати-
ся як гість, увійти в систему й ознайомитися
з результатами діяльності будь-якого нау-
ковця. Це може зробити ад мі ністрація уста-
нови, Президії Академії, відділення тощо.
— Наскільки перспективна розроблена
технологія?
— Ми вважаємо «Анкету наукового спів-
робітника» досить перспективною, тому що
альтернативи їй не бачимо. Якщо в науковій
літературі і є подібні технології, то вони все
одно базуються на інших принципах. Біль-
шість установ користується атестаційною
системою 1999 р., яка суб’єктивно оцінює
діяльність науковця, а її інноваційний ас-
пект враховано лише частково.
Методи дослідження, які ми застосували
для розроблення технології, дуже різнома-
нітні. Це і методи наукометрії, і системного
аналізу та ін. У цьому допомагали наші спів-
робітники, які мають другу вищу освіту
(вони закінчили Інститут інтелектуальної
власності при Одеській юридичній акаде-
мії). Нам удалося створити автоматизовану
анкету завдяки тому, що в інституті працю-
ють науковці, які професійно володіють
комп’ютерними технологіями.
Ми плекаємо амбіційні плани: хочемо
презентувати технологію більш широкій ау-
диторії. Маємо домовленість із Національ-
ною академією медичних наук щодо презен-
тації «Анкети», готові розповісти про її уні-
версальність і показати, як вона працює,
навіть встановити на комп’ютери. Раді буде-
мо співпрацювати, ділитися досвідом, а на-
уковці інших установ нехай вирішують, на-
скільки для них це необхідно.
— Коли плануєте остаточно впровадити
у своєму інституті розроблену систему?
— Думаю, це може статися найближчим
часом. На останньому засіданні вченої ради
про це йшла мова. До того ж наш директор,
академік В.Ф. Чехун, серйозно налаштова-
ний запроваджувати її і використовувати як
додатковий інструмент моніторингу про-
дуктивності наукової і науково-інноваційної
діяльності співробітників та їхньої відповід-
ності займаній посаді під час проведення
планових атестацій в установі, адже науко-
вий загал сприйняв її позитивно.
Розмову вела Ірина НІКОЛАЙЧУК
|