Узагальнення досвіду львівських навчальних закладів індустрії гостинності щодо організації та проведення студентських практик та стажувань
Анализируется практическая составляющая образовательного обеспечения туристических специальностей. Определено особенности временной и объектной организации получения практических знаний и навыков студентами....
Збережено в:
| Дата: | 2005 |
|---|---|
| Автор: | |
| Формат: | Стаття |
| Мова: | Ukrainian |
| Опубліковано: |
Кримський науковий центр НАН України і МОН України
2005
|
| Назва видання: | Культура народов Причерноморья |
| Теми: | |
| Онлайн доступ: | http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/36451 |
| Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Цитувати: | Узагальнення досвіду львівських навчальних закладів індустрії гостинності щодо організації та проведення студентських практик та стажувань / І.М. Гонак // Культура народов Причерноморья. — 2005. — № 74, Т. 1. — С. 30-33. — Бібліогр.: 6 назв. — укp. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
irk-123456789-36451 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
irk-123456789-364512012-07-24T12:05:32Z Узагальнення досвіду львівських навчальних закладів індустрії гостинності щодо організації та проведення студентських практик та стажувань Гонак, І.М. Проблемы материальной культуры – ЭКОНОМИЧЕСКИЕ НАУКИ Анализируется практическая составляющая образовательного обеспечения туристических специальностей. Определено особенности временной и объектной организации получения практических знаний и навыков студентами. Practical part in tourist education is analised. Peculiarities of time and object organisaton of students practice are defined. 2005 Article Узагальнення досвіду львівських навчальних закладів індустрії гостинності щодо організації та проведення студентських практик та стажувань / І.М. Гонак // Культура народов Причерноморья. — 2005. — № 74, Т. 1. — С. 30-33. — Бібліогр.: 6 назв. — укp. 1562-0808 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/36451 uk Культура народов Причерноморья Кримський науковий центр НАН України і МОН України |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| language |
Ukrainian |
| topic |
Проблемы материальной культуры – ЭКОНОМИЧЕСКИЕ НАУКИ Проблемы материальной культуры – ЭКОНОМИЧЕСКИЕ НАУКИ |
| spellingShingle |
Проблемы материальной культуры – ЭКОНОМИЧЕСКИЕ НАУКИ Проблемы материальной культуры – ЭКОНОМИЧЕСКИЕ НАУКИ Гонак, І.М. Узагальнення досвіду львівських навчальних закладів індустрії гостинності щодо організації та проведення студентських практик та стажувань Культура народов Причерноморья |
| description |
Анализируется практическая составляющая образовательного обеспечения туристических специальностей. Определено особенности временной и объектной организации получения практических знаний и навыков студентами. |
| format |
Article |
| author |
Гонак, І.М. |
| author_facet |
Гонак, І.М. |
| author_sort |
Гонак, І.М. |
| title |
Узагальнення досвіду львівських навчальних закладів індустрії гостинності щодо організації та проведення студентських практик та стажувань |
| title_short |
Узагальнення досвіду львівських навчальних закладів індустрії гостинності щодо організації та проведення студентських практик та стажувань |
| title_full |
Узагальнення досвіду львівських навчальних закладів індустрії гостинності щодо організації та проведення студентських практик та стажувань |
| title_fullStr |
Узагальнення досвіду львівських навчальних закладів індустрії гостинності щодо організації та проведення студентських практик та стажувань |
| title_full_unstemmed |
Узагальнення досвіду львівських навчальних закладів індустрії гостинності щодо організації та проведення студентських практик та стажувань |
| title_sort |
узагальнення досвіду львівських навчальних закладів індустрії гостинності щодо організації та проведення студентських практик та стажувань |
| publisher |
Кримський науковий центр НАН України і МОН України |
| publishDate |
2005 |
| topic_facet |
Проблемы материальной культуры – ЭКОНОМИЧЕСКИЕ НАУКИ |
| url |
http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/36451 |
| citation_txt |
Узагальнення досвіду львівських навчальних закладів індустрії гостинності щодо організації та проведення студентських практик та стажувань / І.М. Гонак // Культура народов Причерноморья. — 2005. — № 74, Т. 1. — С. 30-33. — Бібліогр.: 6 назв. — укp. |
| series |
Культура народов Причерноморья |
| work_keys_str_mv |
AT gonakím uzagalʹnennâdosvídulʹvívsʹkihnavčalʹnihzakladívíndustríígostinnostíŝodoorganízacíítaprovedennâstudentsʹkihpraktiktastažuvanʹ |
| first_indexed |
2025-07-03T18:03:45Z |
| last_indexed |
2025-07-03T18:03:45Z |
| _version_ |
1836649887328894976 |
| fulltext |
Высочина М.В.
ОЦЕНКА ЭФФЕКТИВНОСТИ МАРКЕТИНГОВОЙ ДЕЯТЕЛЬНОСТИ ПРЕДПРИЯТИЯ
30
ний должно самостоятельно выбрать из предлагаемой системы необходимые показатели. Однако в любом
случае оценка эффективности маркетинговой деятельности предприятия должна отвечать требованиям
систематичности, всеобъемлемости и периодичности.
Табл. 2. Система показателей оценки маркетинговой деятельности предприятия
Направление оценки эффективности
маркетинга предприятия Показатели оценки
1 2
1.Эффективность стратегического
управления маркетингом
Ясность целей; прибыль (в динамике); рентабельность инвестиций; доля рын-
ка; уровень конкурентоспособности предприятия; имидж и репутация; при-
верженность клиента к товарам компании; ориентация на потребности рынка;
технологический уровень; объем инвестиций в новые товары/услуги; период
безубыточности; возможности производственного процесса
2.Эффективность организации
службы маркетинга на предприятии
Степень взаимодействия службы маркетинга с другими подразделениями
предприятия; гибкость оргструктуры службы маркетинга; время обработки и
выполнения заказа; удовлетворенность работников; доход на одного работаю-
щего; коэффициент стратегического переобучения; коэффициент стратегиче-
ской информированности; число выдвинутых предложений по совершенство-
ванию на одного работника; коэффициент профессиональной перспективности
3.Эффективность реализации такти-
ческих маркетинговых программ
Объем сбыта; доход; оборачиваемость запасов; прибыльность товара; при-
быльность товарного ассортимента; уровень конкурентоспособности това-
ра/услуги; прибыльность сегмента; число новых клиентов; число жалоб и рек-
ламаций; доля возмещений и скидок; своевременность поставки; сопостави-
мость цены и качества товара/услуги; частота пересмотра цен; уровень сервис-
ного обслуживания
4.Эффективность функционирова-
ния маркетинговой информацион-
ной системы
Уровень оснащенности техническими средствами; затраты на функционирова-
ние МИС; частота проведения маркетинговых исследований; наличие инфор-
мационной базы данных, доступной другим службам; наличие и пользование
методиками обработки и анализа информации; удобство пользования обрабо-
танной информацией
Источники и литература
1. Высочина М.В. Разработка элементов модели оценки эффективности функционирования предпри-
ятия// Культура народов Причерноморья. – 2004. – №55. – С. 7–10.
2. Амблер Т. Маркетинг и финансовый результат. Новые показатели и богатство корпорации. – М., «Фи-
нансы и статистика», 2003. – 246 с.
3. Дойль П. Маркетинг, ориентированный на стоимость. – СПб, 2001. – 480 с.
4. Ассель Г. Маркетинг: принципы и стратегия: Учебник для вузов. – М.: ИНФРА–М, 2001. – 804 с.
5. Голубков Е.П. Маркетинговые исследования: теория, методология и практика. – 2-е издание, пер. и
доп. – М.: Издательство «Финпресс», 2000. – 464 с.
6. Каплан Роберт С., Нортон Дейвид П. Сбалансированная система показателей. От стратегии к дейст-
вию. – М.: ЗАО «Олимп-Бизнес», 2004. – 320 с.
7. В. Похабов, И. Пономаренко. Методика оценки эффективности системы управления маркетингом на
предприятии// Маркетинг. – 2001. – №5. – С. 102–120.
8. В. Савчук, Е. Будаева. Оценка эффективности маркетинговых программ// Экономика Украины. –
2005. - №5. – С. 47–52.
9. В.П. Пилипчук. Контроль, оцінка та аналіз ефективності маркетингової діяльності підприємства//
Маркетинг в Украине. – 2004. – №1. – С. 29–32.
10. Голубков Е.П. Маркетинг: Словарь-справочник. – М.: Дело, 2000. – 440 с.
Гонак І.М.
УЗАГАЛЬНЕННЯ ДОСВІДУ ЛЬВІВСЬКИХ НАВЧАЛЬНИХ ЗАКЛАДІВ ІНДУСТРІЇ
ГОСТИННОСТІ ЩОДО ОРГАНІЗАЦІЇ ТА ПРОВЕДЕННЯ СТУДЕНТСЬКИХ ПРАКТИК
ТА СТАЖУВАНЬ
Поява освітнього туристичного напрямку в Україні сформувалась під впливом потреби в кваліфікова-
них спеціалістах, адже для грамотного ведення туристичного чи готельного бізнесу необхідними є специ-
фічні знання та навички як теоретичного, так і практичного характеру.
Функціонування туристичної галузі України не настільки стабільне, щоб освітня складова гармонійно
в нього вписувалась. Спеціальності „Туризм”, „Готельне господарство” та „Організація обслуговування в
готелях і туристичних комплексах” увійшли в офіційний перелік напрямів та спеціальностей, за якими
здійснюється підготовка фахівців у вищих навчальних закладах за відповідними освітньо-
кваліфікаційними рівнями у липні 2004 р. [1]. За період до кінця 2005 р. фахівцями в туристичній освіті
було зроблено надзвичайно великий обсяг роботи, а саме створені:
• обов'язкові переліки навчальних дисциплін для туристичних спеціальностей;
Проблемы материальной культуры – ЭКОНОМИЧЕСКИЕ НАУКИ
31
• освітньо-кваліфікаційні характеристики бакалавра за напрямом 0504 "Туризм", фахові спрямування
"Туризм", "Готельне господарство";
• освітньо-професійні програми підготовки бакалавра за напрямом 0504 "Туризм", фахові спрямуван-
ня "Туризм", "Готельне господарство";
• освітньо-кваліфікаційна характеристика та освітньо-професійна програма підготовки молодшого
спеціаліста за напрямом 0504 "Туризм" спеціальності "Організація обслуговування в готелях і турис-
тичних комплексах"[5];
• підручники, навчальні та робочі програми, методичні посібники зі спеціалізованих туристичних ди-
сциплін.
Але схеми навчання у туристичній та готелярській освіті країни ще не набули усталених форм, не є
уніфіковані з європейськими, у яких велику частину туристично-готельного навчання займає саме практи-
ка. Зокрема кожен навчальних заклад України туристичного спрямування намагається формувати власні
підходи до забезпечення практичної частини процесу опанування спеціальних знань. Така ситуація спри-
чиняє різноякісну та дещо хаотичну практичну підготовку фахівців залежно від освітнього закладу. Мето-
ди практичної підготовки студентів ще недостатньо систематизовані. Мета даної праці здійснити аналіз
існуючих видів виробничої практики за часовою та об’єктною організацією на прикладі львівських навча-
льних закладів індустрії гостинності.
Практичне навчання має особливу вагу для формування висококваліфікованих фахівців сфери туриз-
му. Адже вдалим результатом навчання має бути відповідність молодих спеціалістів до вимог установ та
підприємств приватної та інших форм власності, що їх потребують. Важливим питанням є наскільки гото-
вий випускник туристичного закладу освіти до роботи за спеціальністю. Ця готовність переважно форму-
ється саме в процесі стажування і залежить від багатьох чинників. Кожне підприємство потребує високо-
продуктивної та ефективної праці навіть від нового працівника. Успішно організовані практики і стажу-
вання на виробничих підприємствах сприяють швидкій адаптації молодих спеціалістів до запропонованих
умов праці, вмінню швидко орієнтуватися на новому робочому місці. Якщо студент чи керівник практики
від підприємства виявляються інформаційно чи психологічно неготовими до співпраці це призводить до
повної дисгармонізації навчального процесу, зникненню мотивації до подальшого навчання у студента.
Протягом практик майбутні фахівці можуть краще засвоїти стандарти поведінки та зовнішнього ви-
гляду на підприємстві, стандарти обслуговування в сфері гостинності, особливості процесу прийняття рі-
шень, вирішення конфліктних ситуацій, основні аспекти міжособистісної взаємодії як з клієнтами, так і
співробітниками. Важливим для студента буде відкриття особливостей роботи в сфері послуг.
Практичне забезпечення навчального процесу часто залежить від загального спрямування освітнього
закладу. Зокрема, у Львівському регіоні студенти туристичних напрямів здобувають вищу освіту у Львів-
ському Національному університеті ім. І.Франка (географічний факультет, кафедра туризму), Прикарпат-
ському інституті ім. М.Грушевського Міжрегіональної Академії управління персоналом (кафедра мене-
джменту), Львівському інституті економіки і туризму (кафедра теорії і практики туризму і готельного го-
сподарства), Галицькому інституті економіки і туризму (кафедра туризму), Львівському державному ін-
ституті фізичної культури (кафедри туризму, рекреації та оздоровчої фізичної культури) та середню спеці-
альну в Львівському вищому професійному училищі ресторанного і готельного сервісу. Методичне забез-
печення практик у них досить уніфіковане, але значно різняться способи проведення практики за часови-
ми ознаками та об’єктами проведення практики.
Узагальнивши досвід львівських навчальних закладів індустрії гостинності ми можемо виокремити
три способи часової організації отримання практичних знань та навичок студентами (Рис. 1.), кожен з яких
має свої позитивні та негативні риси:
1. Однофазний – весь період практики відбувається без перерв. Це спричиняє до отримання студен-
том великого обсягу інформації одночасно, що утруднює процес її сприйняття;
практика охоплює, як правило, один період в діяльності туристичного підприємст-
ва (сезон, півсезон чи несезон) та призводить до відсутності чи спотворення бачен-
ня студентом процесу функціонування закладу загалом; залежність інтенсивності
праці від сезону також впливає на відношення до студента протягом практики – у
сезон часу на введення його в роботу підприємства мало, у несезон студент не мо-
же бути достатньо повно задіяний у деяких видах діяльності підприємства.
2. Двохфазний – період практики поділяється на дві рівновеликі частини, що здійснюються з пере-
рвою. Такий спосіб практики краще пристосований до специфіки сезонності в ту-
ристичній індустрії, адже за вдалого планування студент може порівняти особливо-
сті функціонування підприємств у міжсезоння та сезон. Але розірваність процесу
практики спричиняє до часткової втрати навичок у перерві, повторного процесу
адаптації у другій фазі та низького рівня засвоєння теоретичних знань між двома
фазами.
3. Мультифазний (довготерміновий) – період практики розподіляється протягом півроку на декілька
днів у тиждень. Для такого способу організації характерне довготривале перебу-
вання студента на підприємстві, що досить незвично для керівників стажування зі
сторони установи. Така організація практики є інноваційною у львівському регіоні
та використовується поки лише у одному навчальному закладі за наступною схе-
Гонак І.М.
УЗАГАЛЬНЕННЯ ДОСВІДУ ЛЬВІВСЬКИХ НАВЧАЛЬНИХ ЗАКЛАДІВ ІНДУСТРІЇ ГОСТИННОСТІ ЩОДО
ОРГАНІЗАЦІЇ ТА ПРОВЕДЕННЯ СТУДЕНТСЬКИХ ПРАКТИК ТА СТАЖУВАНЬ
32
мою: два рази на тиждень протягом 2-го і 3-го курсів студенти проходять профе-
сійну практику відповідно до рейтингового відбору та своєї спеціальності[4.]. Від-
мітними позитивними рисами є: поступовість проникнення в роботу підприємства,
відсутність інформаційного перевантаження, можливість одночасно вдосконалюва-
тись, поєднуючи процес засвоєння теоретичних знань з практикою, здійснюючи їх
аналіз та порівняння.
Рис. 1. Способи часової організації практики протягом навчального року
За вибором об’єкта практики чи стажування навчальні заклади туристичного профілю поділяються на
дві групи:
1. Організація туристичної/готельної практики в межах власного закладу. В рамках навчальної устано-
ви можуть створюватися моделі підприємств сфери гостинності такі як віртуальні туристичні бюро, а
також засновуватися молодіжні гуртожитки готельного типу (хостели). Такий тип практики характе-
ризується односторонністю та типовістю для всіх студентів закладу, відсутністю власного вибору сту-
дентом об’єкта практики. При здійсненні практики немає можливості задіяти велику кількість досвід-
чених працівників, а з метою самоокупності має місце масова задіяність ще недостатньо кваліфікова-
ного персоналу - студентів. Але такий метод організації дає стабільні базові знання з туризму та готе-
лярства, допомагає формувати чіткі виробничі навички.
2. Організація туристичної/готельної практики на підприємствах, не пов’язаних безпосередньо з осві-
тнім закладом. Стажування такого типу призводить до відсутності можливості постійного контролю
зі сторони навчального закладу. Зате студенти мають можливість проявити свою індивідуальність,
пристосовуючись до різноманітних стандартів на кожному конкретному підприємстві. Освітній за-
клад може практикувати стимулювання успішного навчання методом рейтингів для організації прак-
тики обдарованих студентів у престижніших підприємствах. Суттєвим позитивом стажування на неза-
лежних підприємствах є те, що, при вдалому проходженні практики у студента з’являється потенційна
можливість працевлаштування або отримання хороших та дієвих рекомендацій.
Проаналізувавши особливості організації проведення практики та стажувань різними львівськими на-
вчальними закладами туристичного спрямування, можемо зробити наступні висновки:
• У формуванні грамотного спеціаліста туристично-готельної сфери велику роль відіграє практична
складова навчання;
• Для збільшення ефективності студентських практик доцільно комбінувати різні способи часової ор-
ганізації отримання практичних знань та навичок;
• Для туристично-освітні закладів І-ІІ рівня акредитації достатньо здійснювати організацію туристич-
ної/готельної практики в межах власного закладу, а заклади вищого рівня акредитації досягнуть
кращих результатів комбінуючи практику в межах власного закладу на початкових етапах навчання
з диференціальним підбором об’єктів практики для студентів останніх курсів;
• Зростає потреба в якісній уніфікації процесу організації туристично-готельних студентських прак-
тик, водночас з поглибленням спеціалізації стажування.
• Для більш систематизованого процесу здійснення практик та стажувань на відокремлених об’єктах є
потреба сформувати офіційні переліки організацій – потенційних об’єктів практики для всіх освітніх
закладів у межах кожної області, розподіл по них студентів здійснювати на конкурентних засадах;
Проблемы материальной культуры – ЭКОНОМИЧЕСКИЕ НАУКИ
33
• Для України необхідна орієнтація на європейські освітні туристичні технології для успішного вихо-
вання та формування навичок відповідної поведінки, норм культури, вміння організовувати якісний
сервіс для клієнтів у студентів.
Джерела та література
1. „Про перелік напрямів та спеціальностей, за якими здійснюється підготовка фахівців у вищих навча-
льних закладах за відповідними освітньо-кваліфікаційними рівнями” //Офіційний вісник України,
№22. – К., 1997. – С. 42
2. Жданова О. Особливості підготовки фахівців в інститутах фізичної культури за освітнім напрямом
„Туризм”(0504), спеціальністю „Туризм”(050400)// Проблеми активізації рекреаційно-оздоровчої дія-
льності населення: Матеріали VI Всеукраїнської науково-практичної конференції. – Львів: ЛДІФК,
2004. – С. 264–265
3. Мальська М., Рутинський М. Головні етапи становлення і перспективи розвитку туристичної освіти у
Львівському університеті//Матеріали міжнародної наук. конф. До 120-річчя географії у Львівському
ун-ті. – Львів, 2003. – С. 341–345
4. Кобзєва О.В., Матюхін В.О. Організація практичної підготовки і використання інформаційних техно-
логій при очно-дистанційному навчанні // Реалізація положень Болонської декларації в системі вищої
освіти і науки України: Матеріали V Міжнародної наук. конф.. – Судак., 2005
5. Федорченко В.К. Проблеми розвитку туристської освіти в Україні: історико-педагогічний аспект// Збі-
рник наукових праць. Вип.3./ Гол. ред. В.Г.Кузь.– К.: Наук. Світ, 2003. – С. 207 – 219
6. http//zakon.rada.gov.ua
Кузьменко А.В., Горягин В.Ф.
ОРГАНИЗАЦИЯ СТУДЕНЧЕСКОЙ ПРАКТИКИ И ИСПОЛЬЗОВАНИЕ ЕЕ ДЛЯ
ВЫПОЛНЕНИЯ НАУЧНО-ИССЛЕДОВАТЕЛЬСКОЙ РАБОТЫ В ДОНЕЦКОМ
ИНСТИТУТЕ ТУРИСТИЧЕСКОГО БИЗНЕСА
Донецький институт туристического бизнеса является ведущим вузом на востоке Украины по подго-
товке специалистов туристической индустрии. Институт был создан в 1992 г. Его появление было вызвано
возникновением острой необходимости в специалистах сферы услуг и менеджерах разной ориентации в
связи с тем, что рынок требовал наличия большого количества мобильно работающих малых и средних
туристических предприятий. Этому способствовало также то обстоятельство, что ликвидация государст-
венного монополизма в сфере туризма, особенно въездного и выездного, вызвала появление большого ко-
личества туристических предприятий, работающих на внешнем и внутреннем рынках услуг. Эффективное
функционирование этих предприятий потребовало соответствующего кадрового обеспечения. В то же
время подготовка надлежащего кадрового обеспечения в сфере туристического бизнеса практически от-
сутствовала, хотя потребность в таких специалистах возрастает год от года, тем более что действующие
государственные законодательные акты и нормативные документы содержат требования о наличии в шта-
те туристических предприятий не меньше 30 % сотрудников, имеющих специальное образование.
В контексте изложенного вытекает, что на Украине актуальным являлось открытие и функционирова-
ние учебных заведений по подготовке специалистов по менеджменту в сфере туристических услуг.
Таким институтом и является с 1992 г. Донецкий институт туристического бизнеса (ДИТБ).
Целью ДИТБ является подготовка высококвалифицированных специалистов – менеджеров-
экономистов туристической индустрии. Весь учебный процесс направлен на достижение поставленной
цели. ДИТБ выпускает специалистов квалификационных уровней: бакалавров по направлению подготовки
0502 «Менеджмент», специалистов по направлению подготовки 0502 «Менеджмент» по специальности
7.050201 «Менеджмент организаций» и магистров по направлению подготовки 0502 «Менеджмент» по
специальности 8.050201 «Менеджмент организаций». Нормативными документами, регламентирующими
образовательно-квалификационную характеристику и образовательно-профессиональную программу под-
готовки бакалавров, специалистов и магистров являются отраслевые стандарты высшего образования Ми-
нистерства образования и науки [1,2,3]. Кроме того, в ДИТБ разработаны, согласованы и утверждены ва-
риативные части образовательно-квалификационных характеристик и образовательно-профессиональных
программ подготовки соответственно бакалавра, специалиста и магистра [4,5,6], дополняющие вышеука-
занные документы [1,2,3] для условий туристической индустрии. Четвертый уровень аккредитации инсти-
тут получил в 2005 г. (Лицензия АБ № 175060, сертификат НУ–III № 015697) [7, с. 249].
Неотъемлемой частью процесса подготовки специалистов туристического бизнеса является организа-
ция и проведение практики студентов. В отличие от постановки вопросов теоретического обучения, кото-
рые достаточно полно проработаны в Украине и их решение отражено в вышеуказанных отраслевых стан-
дартах высшего образования [1–6], в сфере приобретения соответствующих практических навыков подоб-
ные материалы отсутствуют. Отсутствуют подобные документы и в сфере организации и методологиче-
ского руководства научно-исследовательскими работами студентов.
Донецкий институт за время своего существования наработал определенный опыт и соответственную
нормативную базу, отражающую указанные вопросы. Ниже предложены к рассмотрению имеющиеся в
этом плане наработки ДИТБ, которые могут быть рекомендованы к рассмотрению как высшими учебными
заведениями аналогичного профиля, так и разработчиками соответствующих нормативных документов,
|