Фразеологічна мікросистема “Людина” як фрагмент мовної картини світу: ідеографічний аспект
У статті розглядається фразеологічна мікросистема "Людина" як фрагмент мовної картини світу. Пропонується структура ідеографічного поля фразеологічних одиниць "Людина". Висновки базуються на результатах досліджень фразеологічної та психологічної наук....
Gespeichert in:
| Datum: | 2005 |
|---|---|
| Hauptverfasser: | , |
| Format: | Artikel |
| Sprache: | Ukrainian |
| Veröffentlicht: |
Кримський науковий центр НАН України і МОН України
2005
|
| Schriftenreihe: | Культура народов Причерноморья |
| Schlagworte: | |
| Online Zugang: | http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/36502 |
| Tags: |
Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Zitieren: | Фразеологічна мікросистема “Людина” як фрагмент мовної картини світу: ідеографічний аспект / Н.Ф. Грозян, Т.І. Прудникова // Культура народов Причерноморья. — 2005. — № 74, Т. 1. — С. 179-182. — Бібліогр.: 29 назв. — укp. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
irk-123456789-36502 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
irk-123456789-365022012-07-26T12:06:32Z Фразеологічна мікросистема “Людина” як фрагмент мовної картини світу: ідеографічний аспект Грозян, Н.Ф. Прудникова, Т.І. Вопросы духовной культуры – ФИЛОЛОГИЧЕСКИЕ НАУКИ У статті розглядається фразеологічна мікросистема "Людина" як фрагмент мовної картини світу. Пропонується структура ідеографічного поля фразеологічних одиниць "Людина". Висновки базуються на результатах досліджень фразеологічної та психологічної наук. В статье рассматривается фразеологическая микросистема "Человек" как фрагмент языковой картины мира. Предлагается структура идеографического поля фразеологических единиц "Человек". Выводы основываются на результатах исследований фразеологической и психологической наук. The phraseologikal microsystem "Human being" is analysed in the article as a fragment of the language picture of the world. The structure of the ideographic field of phraseologikal unsts "Human being" is given here. The conclusions are based on the achievements of phraseologikal and psychological sciences. 2005 Article Фразеологічна мікросистема “Людина” як фрагмент мовної картини світу: ідеографічний аспект / Н.Ф. Грозян, Т.І. Прудникова // Культура народов Причерноморья. — 2005. — № 74, Т. 1. — С. 179-182. — Бібліогр.: 29 назв. — укp. 1562-0808 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/36502 uk Культура народов Причерноморья Кримський науковий центр НАН України і МОН України |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| language |
Ukrainian |
| topic |
Вопросы духовной культуры – ФИЛОЛОГИЧЕСКИЕ НАУКИ Вопросы духовной культуры – ФИЛОЛОГИЧЕСКИЕ НАУКИ |
| spellingShingle |
Вопросы духовной культуры – ФИЛОЛОГИЧЕСКИЕ НАУКИ Вопросы духовной культуры – ФИЛОЛОГИЧЕСКИЕ НАУКИ Грозян, Н.Ф. Прудникова, Т.І. Фразеологічна мікросистема “Людина” як фрагмент мовної картини світу: ідеографічний аспект Культура народов Причерноморья |
| description |
У статті розглядається фразеологічна мікросистема "Людина" як фрагмент мовної картини світу. Пропонується структура ідеографічного поля фразеологічних одиниць "Людина". Висновки базуються на результатах досліджень фразеологічної та психологічної наук. |
| format |
Article |
| author |
Грозян, Н.Ф. Прудникова, Т.І. |
| author_facet |
Грозян, Н.Ф. Прудникова, Т.І. |
| author_sort |
Грозян, Н.Ф. |
| title |
Фразеологічна мікросистема “Людина” як фрагмент мовної картини світу: ідеографічний аспект |
| title_short |
Фразеологічна мікросистема “Людина” як фрагмент мовної картини світу: ідеографічний аспект |
| title_full |
Фразеологічна мікросистема “Людина” як фрагмент мовної картини світу: ідеографічний аспект |
| title_fullStr |
Фразеологічна мікросистема “Людина” як фрагмент мовної картини світу: ідеографічний аспект |
| title_full_unstemmed |
Фразеологічна мікросистема “Людина” як фрагмент мовної картини світу: ідеографічний аспект |
| title_sort |
фразеологічна мікросистема “людина” як фрагмент мовної картини світу: ідеографічний аспект |
| publisher |
Кримський науковий центр НАН України і МОН України |
| publishDate |
2005 |
| topic_facet |
Вопросы духовной культуры – ФИЛОЛОГИЧЕСКИЕ НАУКИ |
| url |
http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/36502 |
| citation_txt |
Фразеологічна мікросистема “Людина” як фрагмент мовної картини світу: ідеографічний аспект / Н.Ф. Грозян, Т.І. Прудникова // Культура народов Причерноморья. — 2005. — № 74, Т. 1. — С. 179-182. — Бібліогр.: 29 назв. — укp. |
| series |
Культура народов Причерноморья |
| work_keys_str_mv |
AT grozânnf frazeologíčnamíkrosistemalûdinaâkfragmentmovnoíkartinisvítuídeografíčnijaspekt AT prudnikovatí frazeologíčnamíkrosistemalûdinaâkfragmentmovnoíkartinisvítuídeografíčnijaspekt |
| first_indexed |
2025-07-03T18:06:47Z |
| last_indexed |
2025-07-03T18:06:47Z |
| _version_ |
1836650078519951360 |
| fulltext |
Вопросы духовной культуры – ФИЛОЛОГИЧЕСКИЕ НАУКИ
179
Грозян Н.Ф., Прудникова Т.І.
ФРАЗЕОЛОГІЧНА МІКРОСИСТЕМА “ЛЮДИНА” ЯК ФРАГМЕНТ МОВНОЇ КАРТИНИ
СВІТУ: ІДЕОГРАФІЧНИЙ АСПЕКТ
За останні 20-30 років було написано ряд монографій, статей і дисертацій, у яких досліджувалися ідео-
графічні групи ФО на матеріалі різних мов, з’ясовувалися деякі теоретичні проблеми фразеологічної ідео-
графії. Варто зазначити, що перші кроки на шляху розв’язання цієї складної й багатопланової проблеми
зроблено (див. праці: А.С. Аксамитова, М.Ф. Алефіренка, Л.І. Антропової, Є.Ф. Арсентьєвої, Ю.О. Гвозда-
рьова, Н.Ф. Грозян, М.Т. Демського, Т.О. Зуєвої, А.М. Емірової, І.О. Іонової, О.М. Каракуці, І.В. Кашиної,
С.І. Кравцової, Т.В. Крисенко, В.М. Мокієнка, Т.Г. Нікітіної, Є.М. Покровської, Ю.Ф. Прадіда, А.Д. Райхш-
тейна, П.О. Редіна, М.С. Ротової, Л.М. Рязановського, Ю.П.Солодуба, В.Д.Ужченка, М.Ф.Шумілова, Н.В.
Щербакової та ін. учених).
При величезній кількості досліджень, присвячених фразеології, роботи ідеографічного плану складають
одиниці. Ідеографічні дослідження фразеології різних мов розвиваються нерівномірно. Фрагментарні ідео-
графічні описи російських фразеологізмів охоплюють уже більшу частину фразеологічного фонду й могли б
покрити майже всю ідеографічну сітку, якби така для фразеології була розроблена [1, с. 8]. Актуальним є за-
уваження А.М. Емірової про те, що фразеологія повинна стати об’єктом окремого ідеографічного опису [2,
с. 66]. Українська фразеологічна ідеографія – не виняток. Багатий фразеологічний фонд української мови ще
чекає детальної систематизації в ідеографічному аспекті. Для представлення всіх фразеологічних одиниць
(ФО) потрібен окремий ідеографічний словник. Єдиний на сьогодні ідеографічний “Русско-украинский и
украинско-русский фразеологический тематический словарь: Эмоции человека”, автором якого є Ю.Ф. Пра-
дід [3, с. 145], відображає фрагмент мовної картини світу, вираженої фразеологічними одиницями.
Актуальність дослідження визначається, по-перше, посиленням в україністиці інтересу до опису окре-
мих фразеологічних мікросистем; по-друге, потребою подальшого вивчення фразеологічних мікросистем
української мови, залучаючи до аналізу деякі дані теорій, висновків інших наук.
Загальною тенденцією сучасного лінгвістичного пізнання є рух від сфери системи до центру всіх систем
– до людини [4, с. 105]. Дослідники фразеології неодноразово звертали увагу на її антропологічний харак-
тер. З цього приводу А.М. Емірова пише: “Фразеологія покриває переважно ті ділянки дійсності, які безпо-
середньо пов’язані з людиною, з її баченням, оцінкою реалій, з психічними особливостями особистості –
пізнавальними процесами, емоційно-вольовою стороною психіки, індивідуально-типологічними особливо-
стями особистості тощо” [5, c. 29-30]. Мотив антропоцентричного підходу до мови найбільш повно й голос-
но пролунав у праці В. Гумбольдта «О различии строения человеческих языков и его влиянии на духовное
развитие человеческого рода» [6], яка стала однією з основоположних у розвиткові мовознавства. Він зазна-
чав: «Позначення окремих внутрішніх і зовнішніх предметів справляє більш глибокий вплив на чуттєве
сприймання, фантазію, почуття і через взаємодію цих явищ – на характер узагалі, оскільки в цьому випадку
справді сполучаються природа і людина, справді матеріальна речовина з духом, що її формує. У цій царині
особливо чітко проступає національна своєрідність. Це пояснюється тим, що людина, пізнаючи природу,
наближається до неї і довільно виробляє своє внутрішнє сприйняття відповідно до того, в які відношення
один з одним вступають її духовні сили. І це також знаходить своє відображення в мові...» [6, с. 86].
Одним із видатних філологів, що надавали великої ваги проблемам взаємодії мислення людини, її світо-
гляду й мови, був О.О.Потебня. Він писав: «...Якщо з погляду протиставлення та розуміння мова є посеред-
ником між людьми та сприяє досягненню істини в чисто суб’єктивному колі, то, з другого боку, вона слу-
жить середньою ланкою між світом речей, що пізнаються, та особою, яка пізнає, і в цьому розумінні поєднує
в собі об’єктивність та суб’єктивність» [7, с. 38]
Думка про зв’язок людини й мови, духовного й матеріального життя людини й мови виявилася дуже
плідною й актуальна донині. Уже в наш час до цього питання звернулись дослідники в різних країнах: Росії
(Ю.Степанов, В.Топоров), Німеччини (Л.Вайсгербер, Г.Хрістманн, Й.Ціммерманн), Польщі
(Е.Бартмінський, А.Манчик). В Україні ці проблеми досліджують Л.Лисиченко, С.Єрмоленко, Н.Сологуб,
Л.Ставицька та ін. Цей період у розвитку мовознавства відзначається тим, на думку Л.А.Лисиченко, «що
мова розглядається не тільки як система, але ...як певна картина світу»[8, с. 82]. Для мовної картини світу
важливі три явища, тісно пов’язані між собою: людина – світ – мова. Отже, для характеристики мовної кар-
тини світу з антропологічного погляду вихідною точкою є людина, яка пізнає належний від неї світ і ство-
рює засоби фіксації та передачі знань про нього іншим людям і для власного пізнання. Фразеологізм, як
будь-який інший мовний знак, позначаючи певну ділянку, фрагмент мовної картини світу, репрезентує
інформацію щодо аспектів пізнання його елементів людиною.
Поділяємо думку Ф.О. Прадіда, що серед першочергових теоретичних завдань фразеологічної ідеографії
є опис лінгвістичних та екстралінгвістичних принципів вирізнення окремих фразеологічних мікро- та мак-
росистем, опрацювання класифікаційної схеми, яка б повно та всебічно характеризувала світобачення лю-
дини, що виражається фразеологічними засобами мови, тобто структури ідеографічної ієрархії фразео-
логічної системи мови [9, с. 11]. Теоретичні та практичні засади вирізнення окремих фразеологічних мікро-
та макросистем, як свідчить проведений нами аналіз наукових праць, були предметом спеціального
дослідження в монографії Ю.Ф. Прадіда “Фразеологічна ідеографія (проблематика досліджень)” [9]. Автор
слушно зауважує: “Вирізнення як лексичних, так і фразеологічних мікро- та макросистем повинно базувати-
ся на врахуванні не лише лінгвістичних, але й позалінгвістичних факторів” [9, с. 11-12]. На нашу думку,
ідеографічна класифікація фразеологічних одиниць, як і лексичних, повинна підпорядковуватися екст-
ралінгвістичному членуванню світу й будуватися на поняттєво-логічних принципах, ґрунтуватися на наяв-
ності в усіх членів певної мікро- чи макросистеми спільної семантичної ознаки, яка є для даної мікросисте-
Грозян Н.Ф., Прудникова Т.І.
ФРАЗЕОЛОГІЧНА МІКРОСИСТЕМА “ЛЮДИНА” ЯК ФРАГМЕНТ МОВНОЇ КАРТИНИ СВІТУ:
ІДЕОГРАФІЧНИЙ АСПЕКТ
180
ми інтегруючою [9; 10; 11]. З цього приводу необхідно зауважити, що на це неодноразово звертали увагу
мовознавці М.Ф. Алефіренко [12, с. 16], А.М. Емірова [13, с. 66], В.М. Мокієнко [14, с. 222-223], В.Д. Уж-
ченко [15, с. 17] та ін.
Запропонована “Робоча схема основних знань людини про навколишній світ” (див. схему 1) може лягти
в основу опису фразеологічної картини світу [дет. про це див.: 9; 10; 11]. Найвищою ланкою в структурі
ідеографічної класифікації слів і ФО є архіполе (див. схему 1).
Схема 1. Робоча схема основних знань людини про навколишній світ
Увесь фразеологічний склад будь-якої мови можна об’єднати в архіполя “Жива природа” й “Нежива
природа”. Пропонована схема не випадково називається робочою, оскільки потребує доопрацювання, уточ-
нень. Для того, щоб створити цілісну схему ідеографічної класифікації необхідно проаналізувати весь фра-
зеологічний склад мови. Але на сучасному етапі вивчення розвитку фразеології навряд чи варто ставити пе-
ред собою програму максимум – глобального охвату й опису в ідеографічному аспекті фразеологічного
складу мови в цілому, доцільніше, на думку фахівців, вирізняти й описувати окремі поняттєві поля, тобто
йти не за принципом “зверху-вниз”, а за принципом “знизу-вверх” [16, с. 12; 9, с. 16; 13, с. 62; 17 та ін.].
Аналіз фразеологічного складу української мови (та власне й інших мов) свідчить про неоднаковість
розподілу ФО за предметно-поняттєвими зонами, які характеризують різні сторони Всесвіту. Скажімо, не
покриваються ФО такі макросистеми як “Флора”, “Фауна” й деякі інші.
Багато наук вивчають людину, і лише перед психологією вона постає у всій повноті її виявів. Це ставить
психологію в особливі стосунки з іншими науками: вони змушені звертатися до психології в пошуках необ-
хідних для них даних. Отже, як зазначає П.А. М’ясоїд, “психологія мусить не стільки користуватися здобут-
ками суміжних дисциплін, скільки збагачувати їх своїми досягненнями” [18, с. 66]. Психологічна наука пев-
ним чином керується дослідженням мовного матеріалу та мовленнєвої діяльності, вивчає мовну поведінку
людини, оскільки це сприяє досягненню її головної мети – аналізу духовного, психічного світу особистості
[дет. про це див.: 19; 20; 21; 22; 23; 24; 25; 26; 27; 28; 29]. Лінгвістика зі свого боку розглядає мову як фено-
мен психологічного стану й активності людини або народу, їхньої поведінки. Мовознавці звертаються до
психології, використовуючи результати досліджень психологів для ідеографічного опису фразеологічного
складу мови [дет. про це див.: 2; 5; 9; 10; 11; 13].
ФО, що об’єднуються в ідеографічному полі “Людина”, є різноманітними не лише за будовою,
функціональними особливостями, але й за семантикою. Це твердження зумовлює розгалужену структуру
ідеографічного поля ФО «Людина» (див. схему 2), яка відповідає рубрикації, поданій у психологічній науці:
Схема 2. Структура ідеографічного поля ФО “Людина”
Ідеографічне
поле
Ідеографічна
група
У ідеографічному полі «Людина» об’єднуються ідеографічні групи, що позначають:
1) психічні процеси людини: дзвонити зубами. Тремтіти від холоду [ФСУМ, с. 234]. … Та як ти [, Еле-
но,] й нині дбаєш передусім за свою честь і не хочеш тут зоставатись голою, то звертай свої благання до
Людина
Психічні
процеси
Індивідуально-
психологічні
властивості
Психічні ста-
ни
Діяльність Поведінка
Всесвіт
Жива природа Нежива природа
Флора Фауна Явище Предмет
Людина
Вопросы духовной культуры – ФИЛОЛОГИЧЕСКИЕ НАУКИ
181
того, в чиїх обіймах ти не соромилась утішатись тої пам’ятної ночі, коли чула, як я, дзвонячи зубами, ту-
пцявся по снігу в твоїм дворі …(Боккаччо, перекл. Лукаша); вдаряти в ніс. Гостро відчувати неприємний
або різкий запах [ФСУМ, с. 71]. Від першого дотику вдарила в ніс порохнява, матрац був потертий, діря-
вий (А. Хитняк); тримати в голові. Постійно пам’ятати що-небудь, не забувати чогось [ФСУМ, с. 896]. Він,
Дорохтей, усі борги тримав у голові, а Терентій розкрутив таке колесо, що ніяка пам’ять усього не втри-
має (М. Стельмах) та ін.;
2) індивідуально-психологічні властивості людини: бистрий на розум. Здатний добре й швидко мірку-
вати; кмітливий [ФСУМ, с. 23]. Бистра на розум, вона розмовляла так жваво й дотепно, … що … слухати
її не можна було без зворушення і теплої посмішки (Я. Гримайло); мухи не зобидить (не скривдить). Хто-
небудь дуже спокійний, сумирний, лагідний [ФСУМ, с. 343]. Санчо Панса, який біг за ним [Дон Кіхотом]
позаду що є сили, гукнув до напасника, щоб не бив уже хоч лежачого, бо то, мовляв, мандрований і до того
ж зачарований лицар, який, скільки живе, і мухи ніколи не скривдив (Сервантес, перекл. Лукаша); голова на
плечах (на в’язах). Хто-небудь розумний, тямущий, кмітливий [ФСУМ, с. 182]. [Свирид:] У іншого ніби й
голова на плечах, а придивишся гарненько … [Пилип:] Побачиш порожнє місце (М. Кропивницький); вітер
у голові. Хто-небудь легковажний, несерйозний [ФСУМ, с. 131]. Серце [у дівчини] з перцем і вітер у голові
– мабуть у той день, як вона народилась, на морі гуляла буря (Стіль, перекл. Лукаша) та ін.;
3) психічні стани людини: сон морить. Хто-небудь засинає [ФСУМ, с. 843]. Вона ж [князівна] наступ-
ного дня одіслала покоївок своїх – нібито сон їх морив, замкнулася сама в тій кімнаті, одчинила потайні
двері й пішла в печеру до Гвіскарда (Боккаччо, перекл. Лукаша); сон не береться. Кому-небудь не спиться
[ФСУМ, с. 843]. Сон не брався її [Кателли] майже цілу ніч, вона все думала, що має казати мужеві, як зі-
йдеться з ним у лазні (Боккаччо, перекл. Лукаша); серце обривається (обірвалося). Хто-небудь дуже хви-
люється, відчуває тривогу [ФСУМ, с. 796]. Тимкові почулося, ніби його хтось покликав. Оглянувся і побачив
Солов’я. Серце обірвалось: “Ну, так і є – до командира!” (Ю. Збанацький); хилить на сон. Кому-небудь
хочеться спати [ФСУМ, с. 925]. Перед світом його [чоловіка] почало хилити на сон, і він пішов спати в
той придомок (Боккаччо, перекл. Лукаша) та ін.;
4) діяльність людини: перевернути (зрушити і т. ін.) вернути гори. Зробити, виконати велику, навіть
неможливу роботу; зробити дуже багато [ФСУМ, с. 613]. Закваска в неї [вчительки] крута, робоча. Уся в
батька … Отаких би їм учителів, то б Кочубей з ними ще гори вернув (В. Кучер); гнути горба (горб). Дуже
багато, важко працювати [ФСУМ, с. 175]. Он скільки рукомесників чужинських гнуть горба на зимовому
стойбищі Батия! (Р. Іваненко); точити [свій] піт. Тяжко працювати на кого-небудь [ФСУМ, с. 893]. [Цеп-
ко:] За вами панство цілого світу, з нами нікого. Ми самі! Робітники й селяни, що вже сотні літ точимо
свій піт на вас (Ірчан Мирослав) та ін.;
5) поведінку людини: відбирати (віднімати) / відібрати (відняти) життя. Позбавити кого-небудь
життя; вбити [ФСУМ, с. 114]. Немов полуда, спало засліплення його [Бовдура] очей... Що він зробив?... За що
позбавив життя сесю молоду людину? (І. Франко); зводити / звести рахунки. Мстити кому-небудь, ка-
раючи, розправлятися з кимось за що-небудь [ФСУМ, с. 327]. В думці він уже торжествував: “Іди, іди, то-
варишу Яремчук, одержуй директиви. Та назад ти не повертайся: тут тобі й лежать на дорозі з діркою в
черепі. Зведемо старі рахунки до кінця…” (І. Цюпа); дерти шкуру (шкіру). Жорстоко знущатися з кого-
небудь, катувати когось [ФСУМ, с. 233]. – А якби й загубив [ножа], то що? – лукаво задирався хлопець. – Я
би з тебе шкуру пасами на гаманці дер би!.. От що (О. Гончар) тощо.
“Крім того ряд ФО української і російської мов, – зауважує Ю.Ф. Прадід, – характеризує людину взага-
лі” [9, с. 38]. Тут виділяються синонімічні ряди з такими значеннями:
1) людина, яка займає високу посаду або має велику вагу, великий вплив у суспільстві, у якомусь колек-
тиві: велике цабе. Батько Жізелі тепер велике цабе, їй не випадає з’являтися на людях з простим докером
(Стіль, перекл. Лукаша); птах високого польоту. Там серед послів сьогодні якийсь птах високого польоту
завітав до нас у коло, – згадав Шаула, виходячи на майдан (І. Ле); важна птиця. Де ж, ми великий пан –
кадильницю за попом треба нести, а ми – не робітниця, не наймичка, ми – важна птиця – паламарка (Па-
нас Мирний) та ін;
2) людина, яка не займає визначного становища в суспільстві, не має ніякої ваги, ніякого значення:
птах дрібного льоту. Та в той день, коли Саладін обгорнув християнський табір і зайняв у полон майже
все військо, серед тих вояків помер і був похований один провансальський лицар, птах дрібного льоту, на
ймення Торелло з Діня… (Боккаччо, перекл. Лукаша); невелика цяця. І мали [візниці] думку прокотити за-
їжджого барина на славу, та староста охолоджував: не дуже лиш гнатимеш коней: невелика цяця їде
(Панас Мирний) та ін;
3) досвідчена людина: старий горобець. – Не води мене за ніс, Федю. Я старий горобець (П. Загребель-
ний); тертий калач. – Я, шановний, – тертий калач, шукай когось дурнішого (І. Григурко); битий жак.
Шовкун, битий жак! Недаром він посивів, сидячи над бумагами (Панас Мирний) та ін.
Отже, ідеографічне поле ФО “Людина”, відображаючи фрагмент мовної картини світу, є складним й
розгалуженим. Як свідчить проведений вище аналіз, у ідеографічному полі “Людина” об’єднуються ФО, що
характеризують психічні процеси, індивідуально-психологічні властивості, психічні стани, поведінку,
діяльність людини й людину взагалі.
Дослідження окремих фразеологічних мікросистем створить передумови для укладання фразеологічних
словників ідеографічного типу.
Перелік умовних скорочень
дет. –детальніше; див. – дивіться; с. – сторінка; т. ін. – таке інше; ФСУМ – Фразеологічний словник
української мови: В 2 кн. – К.: Наукова думка, 1993 – Кн. 1-2.
Джерела та література
1. Никитина Т.Г. Идеографические аспекты народной фразеологии на материале Псковских говоров: Ав-
Грозян Н.Ф., Прудникова Т.І.
ФРАЗЕОЛОГІЧНА МІКРОСИСТЕМА “ЛЮДИНА” ЯК ФРАГМЕНТ МОВНОЇ КАРТИНИ СВІТУ:
ІДЕОГРАФІЧНИЙ АСПЕКТ
182
тореф. дис. … д-ра филол. наук. – СПб., 1996. – 42 с.
2. Эмирова А.М. Фразеологическая идеография, предмет и задачи // Вопросы фразеологии: Сб. науч. ста-
тей. – Самарканд, 1984. – С. 64-68.
3. Прадид Ю.Ф. Русско-украинский и украинско-русский фразеологический тематический словарь: Эмо-
ции человека. – Симферополь: Редотдел Крымского комитета по печати, 1994-2. – 243 с.
4. Селіванова О.О. Актуальні напрями сучасної лінгвістики (аналітичний огляд). – К.: Фітосоціоцентр,
1999. – 148 с.
5. Эмирова А.М. Русская фразеология в коммуникативно-прагматическом освещении: Автореф. дис. ... д-
ра филол. наук. – Ташкент, 1989. – 41 с.
6. Гумбольдт В. О различии строения человеческих языков и его влиянии на духовное развитие человече-
ского рода // Хрестоматия по теории языкознания ХІХ – ХХ веков. – М., 1956.
7. Потебня А.А. Из записок по русской грамматике. Т. І – ІІ. – М., 1958.
8. Лисиченко Л.А. Рівні мовної картини світу і їх взаємодія // Лінгвістичні дослідження: Зб. наук. праць.
Харків, 2005. – Вип.16.– С. 80-87.
9. Прадід Ю.Ф. Фразеологічна ідеографія (проблематика досліджень) / НАН України, Ін-т української мо-
ви; Відп. ред. О.О. Тараненко. – К.: Сімферополь, 1997. – 252 с.
10. Прадид Ю.Ф., Грозян Н.Ф. Актуальные теоретические проблемы фразеологической идеографии // Оно-
мастика і апелятиви: Зб. наук. праць. – Дніпропетровськ, 1998. – Вип. 4. – С. 102-105.
11. Прадид Ю.Ф., Грозян Н.Ф. Принципы выделения лексических и фразеологических микро- и макросис-
тем // Материалы конф. «Принципы и методы функционально-семантического описания языка: итоги,
направления, перспективы». – М.; Симферополь, 1997. – С. 229-232.
12. Алефіренко М.Ф. Теоретичні питання фразеології. – Харків: Вища школа, 1987. – 134 с.
13. Эмирова А.М. Русская фразеология в коммуникативном аспекте. – Ташкент: ФАН, 1988. – 91 с.
14. Мокиенко В.М. Славянская фразеология. – 2-е изд., исправл. и допол. – М.: Высшая школа, 1989-2. – 287
с.
15. Ужченко В.Д. Історико-лінгвістичний аспект формування української фразеології: Автореф. дис. ... д-ра
філол. наук. – Дніпропетровськ, 1994. – 34 с.
16. Баранов А.Н., Добровольский Д.О. На пути к идеографическому описанию русской идиоматики // Фра-
зеологические словари и компьютерная фразеология: Тез. сообщ. школы-семинары 13-17 ноября 1990 г.
– Орел, 1990. – С. 12-13.
17. Грозян Н.Ф. Фразеологічна мікросистема “Поведінка людини” в українській мові (ідеографічний і аксіо-
логічний аспекти): Автореф. дис. … канд. філол. наук. – Дніпропетровськ, 2003. – 20 с.
18. М’ясоїд П.А. Загальна психологія: Навч. посібник. – К.: Вища школа, 1998. – 479 с.
19. Бондаренко О.Ф. Факторний аналіз психолінгвістичних особливостей висловлювання у психотерапії //
Мовознавство. – 1991. – № 4. – С. 3-17.
20. Дридзе Т.М. Организация и методы лингвопсихосоциологического исследования массовой коммуника-
ции. – М.: Изд-во МГУ, 1979. – 281 с.
21. Дридзе Т.М. Текстовая деятельность в структуре социальной коммуникации: Проблемы семиосоциоп-
сихологии / Отв. ред. И.Т. Левыкин. – М.: Наука, 1984. – 268 с.
22. Дридзе Т.М. Язык и социальная психология / Под ред. А.А. Леонтьева. – М.: Высшая школа, 1980. – 224
с.
23. Кацнельсон С.Д. Речемыслительные процессы // Вопросы языкознания. – 1984. – № 4. – С. 3-13.
24. Кацнельсон С.Д. Типология языка и речевое мышление. – Л.: Наука, 1972. – 216 с.
25. Лакан Ж. Функция и поле речи и языка в психоанализе / Пер. с фр. А.К. Черноглазов. – М.: Гнозис, 1995.
– 100 с.
26. Психолингвистические проблемы семантики. – М.: Наука, 1983. – 285 с.
27. Анциферова Л.И. Психология повседневности: жизненный мир личности и «техники» ее бытия // Пси-
хологический журнал. – 1993. – № 2. – С. 3-17.
28. Лурия А.Р. Язык и сознание. – М.: Изд-во МГУ, 1979. – 319 с.
29. Петренко В.Ф. Психосемантика сознания. – М.: Изд-во МГУ, 1988. – 207 с.
Киримов Т.Н.
ИЗУЧЕНИЕ БИОБИБЛИОГРАФИЧЕСКИХ МАТЕРИАЛОВ КАК ОДИН ИЗ АСПЕКТОВ
ИСТОРИОГРАФИИ КРЫМСКОТАТАРСКОЙ ДОВОЕННОЙ ЛИТЕРАТУРЫ
(на примере Джемиля Керменчикли)
Постановка проблемы:
За последнее время среди ученых литературоведов, историков заметно возрос общий интерес к истори-
ческой эволюции крымскотатарской литературы и культуры. Особое предпочтение отдается периоду куль-
турно-просветительской деятельности И. Гаспринского, сподвижникам крымскотатарской культуры рево-
люционного и послереволюционного Крыма.
На базе материалов раритетной довоенной печати, архивных дел, ценных рукописей из личных фондов
крымскотатарских деятелей литературы, культуры, а также на основе современных научных исследований
составляются справочники, биобиблиографические указатели, словари, энциклопедии.
Своими научными трудами, энциклопедическими, справочными, биобиблиографическими изданиями,
посвященными крымскотатарской культуре и литературе, известны такие авторы как: И. А. Керимов, Ш. Э.
Юнусов, Ю. У. Кандымов, Д. П. Урсу, В. Ю. Ганкевич, Н. С. Сейтягьяев, Н. Р. Абдульваапов, З. Куртнези-
ров, Р. Фазылов, С. Нагаев, Н. Ягья. Из зарубежных авторов – Я. Акпынар, Х. Кырымлы, К. Чапраз, У. Ак-
|