Формування термінологічного значення "Картина світу"
"Картина світу" об'єднує знання наукові, донаукові, ненаукові, побутові, фантазії, вигадки, міфологічні, казкові компоненти, марновірства, забобони. Тому можливо слід розрізняти "побутову картину світу", "донаукову картину світу", "загальнонаукову картину світ...
Збережено в:
| Дата: | 2005 |
|---|---|
| Автор: | |
| Формат: | Стаття |
| Мова: | Ukrainian |
| Опубліковано: |
Кримський науковий центр НАН України і МОН України
2005
|
| Назва видання: | Культура народов Причерноморья |
| Теми: | |
| Онлайн доступ: | http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/36529 |
| Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Цитувати: | Формування термінологічного значення "Картина світу" / Л.М. Снігирьова // Культура народов Причерноморья. — 2005. — № 74, Т. 2. — С. 114-116. — Бібліогр.: 14 назв. — укp. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
irk-123456789-36529 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
irk-123456789-365292012-07-27T12:08:17Z Формування термінологічного значення "Картина світу" Снігирьова, Л.М. Точка зрения "Картина світу" об'єднує знання наукові, донаукові, ненаукові, побутові, фантазії, вигадки, міфологічні, казкові компоненти, марновірства, забобони. Тому можливо слід розрізняти "побутову картину світу", "донаукову картину світу", "загальнонаукову картину світу". Але "загальнонаукова картина світу", в свою чергу, неоднорідна, бо синтезує знання кожної науки. В спеціальних картинах світу міститься бачення основних системних характеристик предмета дослідження кожної науки. 2005 Article Формування термінологічного значення "Картина світу" / Л.М. Снігирьова // Культура народов Причерноморья. — 2005. — № 74, Т. 2. — С. 114-116. — Бібліогр.: 14 назв. — укp. 1562-0808 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/36529 uk Культура народов Причерноморья Кримський науковий центр НАН України і МОН України |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| language |
Ukrainian |
| topic |
Точка зрения Точка зрения |
| spellingShingle |
Точка зрения Точка зрения Снігирьова, Л.М. Формування термінологічного значення "Картина світу" Культура народов Причерноморья |
| description |
"Картина світу" об'єднує знання наукові, донаукові, ненаукові, побутові, фантазії, вигадки, міфологічні, казкові компоненти, марновірства, забобони. Тому можливо слід розрізняти "побутову картину світу", "донаукову картину світу", "загальнонаукову картину світу". Але "загальнонаукова картина світу", в свою чергу, неоднорідна, бо синтезує знання кожної науки. В спеціальних картинах світу міститься бачення основних системних характеристик предмета дослідження кожної науки. |
| format |
Article |
| author |
Снігирьова, Л.М. |
| author_facet |
Снігирьова, Л.М. |
| author_sort |
Снігирьова, Л.М. |
| title |
Формування термінологічного значення "Картина світу" |
| title_short |
Формування термінологічного значення "Картина світу" |
| title_full |
Формування термінологічного значення "Картина світу" |
| title_fullStr |
Формування термінологічного значення "Картина світу" |
| title_full_unstemmed |
Формування термінологічного значення "Картина світу" |
| title_sort |
формування термінологічного значення "картина світу" |
| publisher |
Кримський науковий центр НАН України і МОН України |
| publishDate |
2005 |
| topic_facet |
Точка зрения |
| url |
http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/36529 |
| citation_txt |
Формування термінологічного значення "Картина світу" / Л.М. Снігирьова // Культура народов Причерноморья. — 2005. — № 74, Т. 2. — С. 114-116. — Бібліогр.: 14 назв. — укp. |
| series |
Культура народов Причерноморья |
| work_keys_str_mv |
AT snígirʹovalm formuvannâtermínologíčnogoznačennâkartinasvítu |
| first_indexed |
2025-07-03T18:08:31Z |
| last_indexed |
2025-07-03T18:08:31Z |
| _version_ |
1836650187057004544 |
| fulltext |
Савченко А.И.
ЗАГРАНИЧНЫЕ ИЗДАНИЯ РОССИЙСКИХ СОЦИАЛИСТОВ-РЕВОЛЮЦИОНЕРОВ В ГОДЫ ПЕРВОЙ
МИРОВОЙ ВОЙНЫ
114
Подобную мысль изложил А. Рогожин в статье под заголовком “Игра в бирюльки”. Именно так он называл
действия пораженцев, стремившихся создать свой Интернационал, в то время когда тысячи русских, анг-
лийских, французских рабочих гибли на полях войны. Восстановление Интернационала, резюмировал автор,
возможно только тогда, когда будет окончательно уничтожена “вечная угроза войны и непрекращающихся
вооружений, т.е. прусский милитаризм”[30].
“Призыв” выходил до весны 1917 г. Все это время его сотрудники продолжали освещать события с ре-
волюционно-патриотических позиций. Параллельно с этим, они вели непрекращающуюся полемику с ин-
тернационалистами, для которых термин “призывцы” стал нарицательным для обозначения наиболее одиоз-
ных оборонцев из социалистического лагеря.
Итак, в годы Первой мировой войны заграничная пресса социалистов-революционеров развивалась по
трем направлениям, соответствовавшим течениям, сложившимся в ПСР - интернационалистскому, оборон-
ческому и центристскому. И хотя, по сравнению с социал-демократами, расхождения между эсеровскими
фракциями были не такими глубокими, им было нельзя отказать в напористости в деле пропаганды своих
взглядов на страницах периодической печати. С определенными оговорками к интернационалистскому на-
правлению можно отнести газету “Мысль”, редактируемую В.М. Черновым и М.А.Натансоном. От зару-
бежной периодики аналогичного направления, она отличалась более широким спектром мнений, высказы-
ваемых ее авторами. По своей идейной направленности публикации в газете колебались от интернационали-
стских до центристских. Такие же особенности были характерны и для других изданий парижской группы
эсеров-интернационалистов.
Источники и литература
1. Мысль. - 1914. - 15 ноября.
2. Мысль .- 1914. – 16 ноября.
3. Мысль. - 1914. - 22 ноября.
4. Мысль. - 1914. - 22 декабря.
5. Мысль. - 1914. - 13 декабря.
6. Мысль. - 1914. - 27 декабря.
7. Мысль. - 1914. - 26 февраля.
8. Мысль. - 1915. – 13 марта.
9. Спиридович А.И. Партия социалистов-революционеров и ее предшественники (1886-1916). – Пг., 1918. -
С. 53.
10. Мезьер А.В. Словарный указатель по книговедению. - Т. 1. – М.-Л., 1931. - Стб. 929. 11. Отклики Жиз-
ни. - 1916. - 12 марта.
11. См.: Политические партии России: Конец ХІХ – первая треть ХХ века. Энциклопедия. – М., 1996. - С.
384.
13. Отклики Жизни. - 1916. - 21 мая.
14. Отклики Жизни. - 1917. - 6 марта.
15. Колесниченко Д.А. В.М.Чернов //На рубеже веков: исторические портреты. – М., 1991. - С. 328.
16. За рубежом. - 1915. - 22 марта.
17. Там же.
18. Там же.
19. Там же.
20. Новости. - 1915. -1 апреля.
21. За рубежом. - 1915. -1 июня.
22. За рубежом. - 1915. - 3 августа.
23. Новости. - 1915. - 14 мая.
24. Новости. - 1915. - 13 апреля.
25. Новости. - 1915. - 14 мая.
26. Призыв. - 1915. - 27 декабря.
27. Призыв. - 1915. - 17 октября.
28. Призыв. - 1915. - 9 октября.
29. Призыв. - 1916. -15 января.
30. Там же.
Снігирьова Л.М.
ФОРМУВАННЯ ТЕРМІНОЛОГІЧНОГО ЗНАЧЕННЯ “КАРТИНА СВІТУ”
“Світ постає для людини таким, яким вона в міру свого розвитку пізнає його і освоює. Картина світу це
те, що йде передусім від людини, плід її сприйняття, фантазій, мисленнєвих процесів і перетворювальної ді-
яльності. Всесвіт як всеохопний світ є для людини всеосяжним предметом пізнання.” [1, с. 51 ]
„Картина світу” об’єднує знання наукові, донаукові, ненаукові, побутові, фантазії, вигадки, міфологічні,
казкові компоненти, марновірства, забобони. Тому можливо слід розрізняти „побутову картину світу”, „до-
наукову картину світу”, „загальнонаукову картину світу”. Але „загальнонаукова картина світу”, в свою чер-
гу, неоднорідна, бо синтезує знання кожної науки. В спеціальних картинах світу міститься бачення основ-
них системних характеристик предмета дослідження кожної науки.
Термін “картина світу” був уведений до наукового обігу у фізиці наприкінці ХІХ – початку ХХ століт-
тя. “Фізична картина світу” розглядається як “сукупність внутрішніх образів зовнішніх предметів, з яких ло-
Точка зрения
115
гічним шляхом можна отримати знання про властивості та поведінку предметів” або “образ довкілля, що
формується фізичною наукою та відбиває реальні закономірності природи.” [2, с.156] Сам термін “картина
світу”, на думку М.Планка, стали вживати тільки через пересторогу. Одним з перших, хто став впроваджу-
вати термін “фізична картина світу”, був Г.Герц. Образ фізичної картини світу, що створювалися вченим,
ув’язувалися з законами людського мислення і реальними відношеннями зовнішніх речей. Характеристика-
ми образу виступали: можливість його, правильність і доцільність. Образне вживання терміна “картина сві-
ту” знаходимо у М.Планка і у А.Ейнштейна. [3, с. 5] З часом поняття “картина світу” в науці стало означати
специфічну концептуальну структуру, що формується за допомогою наукових методів і понять. Термін “ка-
ртина світу” набув поширення у всіх галузях знання як складова частина висловів “картина тваринного сві-
ту”, “картина біологічної природи”, “хімічна картина світу”, “картина психологічного життя людини”, “мо-
вна картина світу” та інші. За Соколовською Ж.П. „наукова картина світу” – “це пізнання світу, його аналіз,
пояснення, конкретні знання про предмети, явища, процеси...відображення об’єктивної реальності, цілісне і
систематизоване уявлення про оточуючу нас дійсність на кожному окремому етапі розвитку наукового пі-
знання; це носій історично певного типу практики”. [4, с. 7] Наукова теорія будується на філософсько-
світоглядних принципах і відображає певне бачення світу. Аналіз будь-яких явищ утворюється на основі су-
купності досліджень науки і культури, воно має цілісне значення. Крім цього наші наукові знання виходять
із конкретно-наукової практики, тому воно і є дійсним відображенням дійсності.
Поряд з концептуальною “картиною світу” існує мовна “картина світу”, у сучасному мовознавстві вони
розрізняються за таким принципом : у концептуальній (науковій) значення поєднуються у єдину систему
поглядів, колективну філософію всіх носіїв мови. “Інваріантна картина світу, що визначається принципом
віддзеркалення і лежить в її основі, безумовно, однакова для всіх і не залежить від того, носієм якої мови є
людина” [5, с. 273]; у мовній (наївній) значення виражаються у значеннях слів, притаманних певній мові.
Відображені у мові наївні уявлення теж складні й цікаві, у багатьох випадках, як і наукові. Жайворонок В.
зазначав “... концептуальна картина світу – це не лише система понять про сукупність реалій довкілля, але й
система смислів, що втілюються у цій реалії через слово-знак і слово-концепт. Мовна ж картина світу – це
мозаїкоподібна польова система взаємопов’язаних мовних одиниць, що відбиває об’єктивний стан речей до-
вкілля і внутрішнього світу людини, тобто загалом картину світу як таку”. [1, с. 53]
„Мовна картина світу” сприймається як „загальна картина світу” - сукупність всього мовного змісту,
поступово еволюціонує у часі, це оточуючий людину світ, який віддзеркалюється у мові; і як сукупність
специфічних особливостей семантики певної мови, внутрішньої форми „мовної картини світу”.
Про мовне світосприймання писав ще В.Гумбольдт: “різні мови – це не різні позначення того самого
предмету; це різне бачення і відображення його” і далі: “Всяка мова, позначаючи окремі предмети, насправ-
ді творить: вона формує для народу, який є її носієм, картину світу”. [6] А.Вайсгербер пов’язував картину
світу з мовним образом світу, він використовує метафору – образ зоряного неба “...об’єктивно даний миттє-
вий зріз з картини світу людини складається із великої кількості окремих явищ, що він не в змозі охопити
кожне з них; лише найбільш видатні зірки отримують найменування. Щоб духовно оволодіти всім останнім,
людина повинна деяким чином впорядкувати це багатство. Так, з давнього часу зірки на зоряній карті неба
об’єднуються у групи. Окремі зірки на цій карті тримаються друг за друга тільки завдяки деколи здійсненої і
закріпленої у мові класифікації, за допомогою якої впорядковане нічне небо. З об’єктивним положенням і
дійсними взаємовідношеннями на небі ця картина не має нічого спільного.... у різних народів ця класифіка-
ція зоряного неба здійснювалася різним образом”. [7, с. 10] Е.Сепір та Б.Уорф стверджують, що структура
мови впливає на спосіб мислення і поведінку. Через це носії мови схильні сприймати дійсність по-різному,
залежно від семантичних категорій, закладених у мовному коді. [8, с.100] Думка перегукується з твердже-
ням про те, що “властивий мові спосіб коцептуалізації дійсності частково універсальний, частково націона-
льно специфічний, тому носії різних мов можуть бачити світ дещо по-різному, крізь призму своїх мов”. [9,
с.39] Таке твердження знайшло широке визнання серед дослідників. Бачення специфіки мовної картини сві-
ту у тому, що вона частково універсальна, і частково специфічна у багатьох дослідників.
Лінгвісти багатьох країн світу займалися і займаються проблемами “картини світу”: Ф.де Соссюр, І.О.
Бодуену де Куртене,“американські Лакоф, Філмор, Лангакер; французькі Ростьє, Клейбер. Серед
слов’янських найсильнішою є Люблінська школа, представниками якої є Р.Токарський, Є. Бартмінський, А.
Пайдзінська, Т. Радзієвська та ін. В Україні деякими аспектами мовної картини світу займаються Ж. Соко-
ловська, Т. Жаботинська, Ф. Бацевич та інші.” [10, с. 34] До українських мовознавців можна додати О.О.
Потебню, М.П. Кочергана, Жайворонка В.В. Фабіан М.П. та ін. З російських мовознавців можна виділити
таких: Ю. Апресян. Г. Брутян, Ю. Караулов, В. Морковкін, Н. Сукаленко, О. Яковлєва. Уфімцева О. Стернін
І. Шмельов Д. Ломтєв Т. та інші. У баченні кожного є своя специфіка картини світу, характерне своє бачен-
ня. Та єдиної думки про методи вивчення цілісної картини світу поки ще нема.
Компонентна та мовна пов’язані між собою, та кожна має свої особливості. Обидві ці моделі “...являють
собою спосіб існування лексики у свідомості носія”. [11, с. 273-274] і допомагають у відтворенні цілісної ка-
ртини світу. У концептуальній картині світу можна виділити фрагменти, які відображають буденну свідо-
мість і наукову. Ці фрагменти відрізняються обсягом інформації. У мові таке протиставлення проявляється у
значеннях слів. Через слова мовці намагаються пізнати реальний світ, зрозуміти охудожнену дійсність. Ю.
Апресян зазначає, що картина світу включає наївну ( або мовну ) і наукову модель , наївна картина світу
“відображає матеріальний і духовний досвід народу”. [12, с. 57] Цієї точки зору дотримується і Т.Нікітіна
[13,С.70], яка виділяє наукову і буденну ( життєву ) картини світу, вважаючи їх різновидами концептуальної
моделі світу. Н.Сукаленко також підкреслює наявність у мові буденної ( або наївної ) картини світу, яка є
Снігирьова Л.М.
ФОРМУВАННЯ ТЕРМІНОЛОГІЧНОГО ЗНАЧЕННЯ “КАРТИНА СВІТУ”
116
“продуктом тривалого історичного розвитку і об’єктом міжпоколінньої передачі досвіду”. [14, с. 6] Біль-
шість дослідників трактують термін “картина світу” як опис побудови світу і вираження реальної структури
природних явищ.
“Картина світу “ і “модель світу” є вираженням реальної структури природних явищ. Інакше кажучи,
“картина світу” – це модель реального (референтного) існуючого універсаму, який формується на мисленнє-
вому (понятійному, концептуальному) рівні та відображається в мовному (вербальному) просторі людського
досвіду. Поняття мовної картини світу включає дві пов’язані між собою, але різні ідеї: 1) що наукова карти-
на світу відрізняється від мовної і 2) що кожна мова “малює” свою картину світу, яка відрізняється від ін-
ших мов. Насамперед – це загальна, інтегральна “картина світу”, сукупність всього мовного змісту, відносно
постійна та повільно еволюціонізуюча у часі. Реконструкція мовної картини світу складає одну із важливі-
ших задач сучасної лінгвістичної семантики. Дослідження мовної картини світу ведеться в двох напрямках,
у зв’язку з названими двома складовими цього поняття. З однієї сторони, на основі системного семантично-
го аналізу лексики певної мови робиться реконструкція цілісної системи уявлень, яка відображена в даній
мові. З іншого боку, досліджуються окремі характерні для даної мови концепти, яким притамані дві власти-
вості: вони є “ключовими” для даної культури ( в тому розумінні, що дають “ключ” до його розуміння ) і
одночасно відповідні слова погано перекладаються на інші мови, або перекладний еквівалент зовсім відсут-
ній. Для усвідомлення складності відношень, які охоплюють поняття “мовна картина світу”, необхідно вия-
снити його лінгвістичний зміст, елементи, частини з яких складається мовна картина світу, що є для неї бу-
дівним матеріалом. Тому, у зв’язку з цим у лінгвістиці для вирішення питання треба використовувати “мов-
на модель світу”. Хоча поняття “мовна картина світу” й “мовна модель світу” співвідносні. Мовна модель
світу - це частина мовної картини світу.
Джерела та література
1. Жайворонок В.В. Проблема концептуальної картини світу та мовного її відображення. Ж. Культура на-
родов Причерноморья ТНУ №32, 2002
2. Штерн І.Б. Вибрані топіки та лексикон сучасної лінгвістики. Енциклопедичний словник.– К.: Артек,
1998
3. Планк М. Избранные труды.– М.: Наука, 1975.– 788с. Эйнштейн А. Влияние Максвелла на развитие
представления о физической реальности// Собрание научных трудов.– М.,1967. Т. 2,4
4. Соколовская Ж.П. “Картина Мира”. Системность. Моделирование и лексическая семантика. – Сімферо-
поль: Крымское учебно-педагогическое государственное издательство, 1999. 176с.
5. Караулов Б.Н. Общая и русская идеография. – М.: Наука, 1976.
6. Гумбольдт В. фон. Избр. тр. по языкознанию.– М.: Наука, 1984, 396с.
7. Цитується за Соколовською Ж.П. “Картина мира”. Системность. Моделирование и лексическая семан-
тика...
8. Кramsch C. Language and Culture. – Oxford : Oxford University Press,1998. P.13. Подається за статтею На-
уменко Л.П. Концепт BUSINESS у англійській картині світу. Ж. Культура народов Причерноморья
№32, 2002
9. Апресян Ю.Д. Образ человека по данным языка: попытка системного описания // Вопросы языкозна-
ния.– 1995.– №1
10. Дем’яненко Н.Б. Фразеологічні одиниці на позначення ментальної діяльності людини як відображення
мовної картини світу (на матеріалі польської мови) ж. Культура народов Причерноморья №32, 2002
11. Караулов Ю.Н. Общая и русская идеография. – М.: Наука, 1976.– 335с. –
12. Апресян Ю.Д. Образ человека по данным языка: попытка системного описания // вопросы языкозна-
ния.– 1995.– №1.– 37–67с.
13. Никитина Т.Г. К вопросу о классификационной схеме фразеологического идеографического словоря //
Вопросы языкознания.– 1995.– №2.– 69–81.
14. Сукаленко Н.И. Отражение обыденного сознания в образной языковой картине мира.– К.: Наукова дум-
ка,1992.– 160с.
Соломко С.В.
ЛЕКСИКОГРАФІЯ У ГАЛИЧИНІ В ІІ ПОЛ. ХІХ СТОЛІТТЯ
(загальний огляд)
Мета цієї статті – показати загальний огляд лексикографічної роботи вчених Галичини ІІ пол.. ХІХ ст.:
створення тлумачних, перекладних та термінологічних словників.
Початок XIX ст. характеризується появою значної кількості граматик та словників української мови, які
з'являються на західноукраїнських землях.
Початок XIX ст. характеризується появою значної кількості граматик та словників української мови, які
з'являються на західноукраїнських землях.
В цей час у Галичині створилися сприятливіші умови для друкування різних праць українською мовою,
ніж у Східній Україні. У ІI половині XIX ст. розгортається боротьба за розвиток української літературної
мови на народній національній мовній основі. Розвиток української літературної мови, потреба лексично її
|