Особливості інвестиційної стратегії підприємства

Розглянуто інвестиційний процес, виявлено вузькі місця інвестиційного проекту. В процесі дослідження надано увагу післяінвестиційнрому процесу. Розглянуто наслідки різного рівня: виробничі, фінансові, психологічні, термінові. Інвестиційний процес розбито на зони які відповідають за впровадження та п...

Повний опис

Збережено в:

Бібліографічні деталі
Дата:	2006
Автори:	Ячменьова, В.М., Чугунова, Т.М., Супрункова, А.В.
Формат:	Стаття
Мова:	Ukrainian
Опубліковано:	Кримський науковий центр НАН України і МОН України 2006
Назва видання:	Культура народов Причерноморья
Теми:	Проблемы материальной культуры – ЭКОНОМИЧЕСКИЕ НАУКИ
Онлайн доступ:	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/36628
Теги:	Додати тег Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
Назва журналу:	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Цитувати:	Особливості інвестиційної стратегії підприємства / В.М. Ячменьова, Т.М. Чугунова, А.В. Супрункова // Культура народов Причерноморья. — 2006. — № 88. — С. 148-152. — Бібліогр.: 10 назв. — укp.

Репозитарії

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine

id	irk-123456789-36628
record_format	dspace
spelling	irk-123456789-366282012-07-29T12:09:58Z Особливості інвестиційної стратегії підприємства Ячменьова, В.М. Чугунова, Т.М. Супрункова, А.В. Проблемы материальной культуры – ЭКОНОМИЧЕСКИЕ НАУКИ Розглянуто інвестиційний процес, виявлено вузькі місця інвестиційного проекту. В процесі дослідження надано увагу післяінвестиційнрому процесу. Розглянуто наслідки різного рівня: виробничі, фінансові, психологічні, термінові. Інвестиційний процес розбито на зони які відповідають за впровадження та підтримку інвестиційного процесу на підприємстві. Рассмотрен инвестиционный процесс, выявлены узкие места инвестиционного проекта. В процессе исследования уделено внимание писляинвестицийнрому процессу. Рассмотрены последствия разного уровня: производственные, финансовые, психологические, срочные. Инвестиционный процесс разбит на зоны, которые отвечают за внедрение и поддержку инвестиционного процесса на предприятии. An investment process is considered, the bottlenecks of investment project are exposed. In the process of research attention is spared to the pyslyaynvestytsyynromu process. The consequences of a different level are considered: production, financial, psychological, urgent. An investment process is broken on areas which are responsible for introduction and support of investment process on an enterprise. 2006 Article Особливості інвестиційної стратегії підприємства / В.М. Ячменьова, Т.М. Чугунова, А.В. Супрункова // Культура народов Причерноморья. — 2006. — № 88. — С. 148-152. — Бібліогр.: 10 назв. — укp. 1562-0808 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/36628 uk Культура народов Причерноморья Кримський науковий центр НАН України і МОН України
institution	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection	DSpace DC
language	Ukrainian
topic	Проблемы материальной культуры – ЭКОНОМИЧЕСКИЕ НАУКИ Проблемы материальной культуры – ЭКОНОМИЧЕСКИЕ НАУКИ
spellingShingle	Проблемы материальной культуры – ЭКОНОМИЧЕСКИЕ НАУКИ Проблемы материальной культуры – ЭКОНОМИЧЕСКИЕ НАУКИ Ячменьова, В.М. Чугунова, Т.М. Супрункова, А.В. Особливості інвестиційної стратегії підприємства Культура народов Причерноморья
description	Розглянуто інвестиційний процес, виявлено вузькі місця інвестиційного проекту. В процесі дослідження надано увагу післяінвестиційнрому процесу. Розглянуто наслідки різного рівня: виробничі, фінансові, психологічні, термінові. Інвестиційний процес розбито на зони які відповідають за впровадження та підтримку інвестиційного процесу на підприємстві.
format	Article
author	Ячменьова, В.М. Чугунова, Т.М. Супрункова, А.В.
author_facet	Ячменьова, В.М. Чугунова, Т.М. Супрункова, А.В.
author_sort	Ячменьова, В.М.
title	Особливості інвестиційної стратегії підприємства
title_short	Особливості інвестиційної стратегії підприємства
title_full	Особливості інвестиційної стратегії підприємства
title_fullStr	Особливості інвестиційної стратегії підприємства
title_full_unstemmed	Особливості інвестиційної стратегії підприємства
title_sort	особливості інвестиційної стратегії підприємства
publisher	Кримський науковий центр НАН України і МОН України
publishDate	2006
topic_facet	Проблемы материальной культуры – ЭКОНОМИЧЕСКИЕ НАУКИ
url	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/36628
citation_txt	Особливості інвестиційної стратегії підприємства / В.М. Ячменьова, Т.М. Чугунова, А.В. Супрункова // Культура народов Причерноморья. — 2006. — № 88. — С. 148-152. — Бібліогр.: 10 назв. — укp.
series	Культура народов Причерноморья
work_keys_str_mv	AT âčmenʹovavm osoblivostíínvesticíjnoístrategíípídpriêmstva AT čugunovatm osoblivostíínvesticíjnoístrategíípídpriêmstva AT suprunkovaav osoblivostíínvesticíjnoístrategíípídpriêmstva
first_indexed	2025-07-03T18:17:11Z
last_indexed	2025-07-03T18:17:11Z
_version_	1836650733786628096
fulltext	Ячменьов Є.Ф. Антонов А.В. РОЗРОБКА СИСТЕМИ ВИКОНАННЯ І КОНТРОЛЮ ПРИЙНЯТТЯ ТА РЕАЛІЗАЦІЇ УПРАВЛІНСЬКИХ РІШЕНЬ 148 Джерела та література 1. Андрейчиков А.В. Андрейчикова О.Н. Анализ, синтез, планирование решений в экономике: Учебник. – М.: Финансы и статистика, 2002. – 368 с. 2. Балдин К.В., Воробьёв С.Н., Уткин В.Б. Управленческие решения: Учебник. – М.: Издательство – тор- говая корпорация «Дашков и Ко», 2005. – 496 с. 3. Великий О. Планирование и контроль // HRD / Отд. кадр. – 2004. - №3 – с. 34-36. 4. Крулькевич М.И., Курдюмова И.А. Методы эффективного контроля в системах управления // Экономи- ка Крыма. – 2002. - №4 – с. 26-28. 5. Литвак Б.Г. Разработка управленческого решения: Учебник. – М.: Дело, 2000. – 392 с. 6. Литвак Б.Г. Управленческие решения: Учебник. – М.: «Тандем», ЭКМОС, 1998. – 248 с. 7. Мосов С., Рублюк О. Формирование и реализация управленческих решений: обоснование базовых принципов и структуры процесса // Персонал. – 2004. - №8 – с. 70-74. 8. Менеджмент: прийняття рішень і ризики: Навч. посібник / В. Андрійчук, Л. Бауер. – Київ: КНЕУ, 1998. – 316 с. 9. Управление – єто наука и искусство: А.Файоль, Г.Ємерсон, Ф. Тейлор, Г. Форд. – М.: Республіка. – 351 с. 10. Смирнов Э.А. Разработка управленческих решений: Учебник для вузов. – М.: ЮНИТИ-ДАНА, 2002 – 271 с. 11. Фатхутдинов Р.А. Разработка управленческого решения: Учебник. – М.: «ЗАО» БИЗНЕС-ШКОЛА», Интел-Синтез, 1998. – 272 с. 12. Райт Г. Державне управління: Пер. з англ. – К.: Орійни, 1994. – 432 с. 13. Мескон М.Х Альберт М., Хедоури Ф. Основы менеджмента: Пер. с англ. – М.; Дело, 1992. Ячменьова В.М., Чугунова Т.М., Супрункова А.В. ОСОБЛИВОСТІ ІНВЕСТИЦІЙНОЇ СТРАТЕГІЇ ПІДПРИЄМСТВА Актуальність. У процесі своєї діяльності підприємство досить часто стоїть перед необхідністю прове- дення контролю інвестиційного процесу на підприємстві, аналізу стратегічної ситуації на підприємстві, та- кож перед проблемою вияви інвестиційних наслідок, визначення системи показників, яку можна було б ефективно використати для оцінки інвестиційної привабливості підприємства. У науковій літературі такі напрямки інвестиційної діяльності як складання бізнес-плану, виявлення факторів, що впливають на інвес- тиційний процес, визначення ефективності інвестицій досить добре вивчені. Однак такий напрямок як ви- значення вузьких місць на підприємстві, що вимагають інвестування та сфер вкладення, а також дій у так званому «післяінвестиціному» періоді обґрунтовані недостатньо повно. Тому рішення питань спрямованих на аналіз стратегічної ситуації для вияву інвестиційних наслідок підприємства й розробку стратегії контро- лю є актуальним напрямком інвестиційної діяльності Проблемам інвестування присвячені роботи українських, російських та закордонних вчених. таких як: Козаченко Г.В., Антіпов О.М., Ляшенко О.М., Дібніс Г.И. [3]., Шеремет В.В., Павлюченко В.М., Шапіро В.Д., Федоренко В.Г., Мартиненко В. Підвисоцкій В., але деякі аспекти після інвестиційного періоду досі розглянуто недостатньо повно. Метою дослідження є аналіз понятійного апарату, виявлення вузьких міст інвестиційного проекту на підприємстві. Звертати увагу інвестиційному процесу почали дуже давно, теоретичні основи інвестування формува- лися одночасно зі світовим ринком. Розглянемо, як розвивалася теорія інвестування, і яким було подання сутності інвестиційного процесу представниками економічних шкіл. Почнемо з історико-логічного дослі- дження найбільш раннього наукового напрямку - інвестиційної теорії епохи меркантилізму. У своїх роботах Т.Ман та Ф.Кене, відповідно "Багатство Англії в зовнішній торгівлі як принцип нашого багатства" та "Еко- номічна таблиця" не вживали термін «інвестиції», але зміст їхніх висловлень говорить, що нагромадження цінностей не є самоціллю для націй, а є лише однією ланкою процесу суспільного відтворення. Таким чи- ном, представники меркантилізму акцентували увагу на необхідності інвестування у виробничу сферу з ме- тою подолання негативних явищ в економіці й збільшенню багатства нації. Однак з більшою значимістю процес інвестування проаналізували представники фізіократів. Ф. Кене вперше визначив натурально-речовинну структуру інвестицій, розділивши їх на первинні аванси й щорічні аванси. Під первинними авансами розумілися витрати на придбання сільськогосподарських машин, робочої худобини, які по визначенню Ф. Кене є фондом землеробського встаткування, час обороту якого 10 років. Щорічні аванси у свою чергу складаються з витрат на насіння, наймання сільськогосподарських робочих й інших подібних витрат, які вимагають щорічного відновлення. Таким чином, фізіократи до інвестицій від- носили лише продуктивну форму капіталу, використаного в землеробстві. Інвестування, відповідно до по- глядів фізіократів, є процес, спрямований на відновлення й збільшення використовуваного капіталу, за до- помогою якого відбувається виробничий процес у сільському господарстві й збільшується багатство націй. Проаналізуємо поняття інвестиційного процесу представниками англійської класичної школи А. Сми- том, Д. Рикардо, Т.Р. Мальтус, Ж.Б.Цей й ін. Саме вони першими розглянули об'єктивні умови розвитку процесів інвестування. Подвійне трактування поняття сутності інвестицій уперше з'явилося в А.Смита й Проблемы материальной культуры – ЭКОНОМИЧЕСКИЕ НАУКИ 149 ґрунтується воно на неоднозначному понятті самого об'єкта інвестування капіталу. З одного боку класик відносить до нього майно й гроші індивідуума, які здатні приносити йому прибуток, з іншого боку - факто- ри виробництва, здатні крім усього іншого збільшувати багатство суспільства. Подальшого розвитку теорія інвестування придбала в навчанні К.Маркса про капітал і додану вартість. От же, відповідно до навчань К.Маркса процес інвестування на рівні окремого підприємства складається із придбання в певній кількісній й якісній пропорції засобів виробництва й робочої чинності з метою одер- жання власником підприємства доданої вартості. Інший підхід дослідження інвестиційного процесу застосував Альфред Маршал, якого вважають засно- вником школи неокласичного напрямку. Він аналізує процес інвестування як частину суспільної проблеми - механізму функціонування ринку капіталу. Ринок капіталу представлений як взаємодія попиту та пропози- ції, з урахуванням факторів, які впливають на формування кожного з певних елементів. До інвестиційного процесу він відносить всі витрати на капітал, здатні приносити доход своєму власникові в майбутньому. Маршалл конкретніше ніж його попередники визначає механізм формування інвестиційних рішень. Пізніше вивченню закономірностей інвестиційного процесу була присвячена робота Дж. М. Кейнса «Загальна теорія зайнятості, відсотка й грошей». Характерною рисою досліджень ученого є перенесення аналізу інвестиційного процесу на макрорівень. Під інвестиціями Кейнс розумів «потоковий приріст цінно- сті капітального майна в результаті виробничої діяльності певного періоду, тобто ту «частину прибутку, яка не була використана для споживання». Сучасні дослідники інвестування вважають за необхідне визнати інвестиційними витратами витрати рі- зних економічних суб'єктів на придбання матеріально-речовинних факторів виробництва й наймання пра- цівників, які беруть участь у виробничому процесі, розрізняють поняття інвестиційні витрати й інвестицій- ний попит. Поняття інвестицій різними авторами різних економічних шкіл було неоднозначним, що цілком зрозу- міло, тому що інвестиції мають різні форми й види, залежно від різних секторів економіки, і мають різні ці- лі. Їх бачення розвивалося поруч з розвитку практичної економіки й економічної науки [3] Перш за все проаналізуємо понятійний апарат. Інвестування є, насамперед, справою самого підприємс- тва, керівництво якого може самостійно приймати рішення й оцінювати наслідку ухвалених рішень. Це становить основну умову визначальну розробку інвестиційної стратегії, що може кардинально змінити мети операційної діяльності підприємства, пов'язане з комерційними можливостями, що відкриваються новими. У зв'язку із цим інвестиційна діяльність суб'єктів господарювання вимагає глибоких знань теорій і практики прийняття рішень у сфері обґрунтування інвестиційної стратегії, у виборі напрямку й форм інвес- тування. Частіше за все ми будемо стикатися з такими поняттями як: інвестиції, інвестиційний портфель, інвестор, інвестиційна привабливість підприємства, інвестиційний процес, інвестиційний проект, інвести- ційний цикл. І, так, інвестиції, на думку Азріліяна А.Н., це кошти, цінні папери, в т.ч. майнові права, інші права, що мають грошову оцінку, вкладені в об'єкти підприємницької діяльності й (або) іншої діяльності з метою оде- ржання прибутку й (або) іншого корисного ефекту. Інвестор - юридична або фізична особа, що здійснює ін- вестиції, що вкладає позикові або інші притягнуті кошти в інвестиційні проекти, фінансові або реальні ак- тиви [1]. На думку Гаврилишина Н.П., інвестиції - довгострокові вкладення капіталу в різні сфери й галузі на- родного господарства усередині країни й за її межами з метою одержання прибутку. А, інвестиційний портфель це сукупність цінних паперів, які належать фізичній або юридичній особі, ця сукупність є ціліс- ним об'єктом керування, що забезпечує інвесторові необхідну стабільність доходу при мінімальному ризи- ку[2]. Макконелу К. і Брю С., вважають, що інвестиції - це витрати на будівництво нових заводів, на встатку- вання із тривалим терміном служби, витрати на виробництво й накопичення засобів виробництва, збіль- шення матеріальних запасів, витрати на підвищення освіти й поліпшення здоров'я працівників або на під- вищення мобільності робочої чинності [3]. Відповідно до Закону України «Про інвестиційну діяльність». інвестиції - всі види майнових й інтелек- туальних цінностей, вкладені в об'єкти підприємницької діяльності й інші види діяльності, з метою одер- жання прибутку (доходу) або соціального ефекту. Свою думку має професор Загородній А.Г., він вважає. що інвестор - суб'єкт інвестиційної діяльності, що здійснює довгострокове вкладення капіталу в якусь справу, підприємство з метою одержання прибутку. А, інвестиційна привабливість підприємства є узагальнена характеристика переваг і недоліків інвестування певного підприємства з погляду інвестора [9]. Професор Козаченко Г.В. у своїй монографії формулює поняття таким чином. Інвестиції - це вкладення вільних грошей у різній формі фінансового й матеріального багатства з метою їхнього збереження й пода- льшого збільшення. Інвестиційний портфель - цілеспрямована сформульована сукупність об'єктів реального й фінансового інвестування, призначених для реалізації відповідно з розробленою інвестиційною стратегією підприємст- ва. Інвестиційна привабливість підприємства - це інтегральна характеристика підприємства як об'єкта май- бутнього інвестування з позиції перспектив розвитку, ефективності використання ресурсів й активів, їхньої ліквідності, стану платоспроможності й фінансової стабільності, а також значення ланцюжка неформалізо- ваних джерел. Інвестиційний процес - сукупність інвестиційних циклів, які відбуваються безупинно паралельно або Ячменьова В.М., Чугунова Т.М., Супрункова А.В. ОСОБЛИВОСТІ ІНВЕСТИЦІЙНОЇ СТРАТЕГІЇ ПІДПРИЄМСТВА 150 послідовно, здійснювані свідомо, з метою як простого так і розширеного відтворення капіталу підприємст- ва, з обліком мікро- і макрооточення його діяльності. Інвестиційний цикл (період) - один оборот інвестицій, рух вартості капіталу, авансованого в матеріаль- ні й інші цінності, з моменту накопичення інвестиційних коштів, їхньої акумуляції й до моменту одержання інвестиційних благ і реального повернення інвестицій. Інвестиційний проект об'єкт реального інвестування, намічений до реалізації у формі придбання або введення в дію нових, технічно переустаткованих, розширених, реконструйованих виробничо-майнових (іншого призначення) комплексів підприємницької діяльності. Сутнісна характеристика проекту представ- ляється в розробленому бізнес-плані, коротка - у його резюме, повна - в окремих його розділах. Іноді цей термін позначає стандартний документ установленого зразка в якому надається необхідна інформація про інвестиційний проект [3]. Розробка й реалізація інвестиційного проекту звичайно проходить довгий шлях. В умовах ринку цей період прийнятий розглядати як інвестиційний цикл, що охоплює три фази. 1. Передінвестиційна - розробляється техніко-економічне обґрунтування проекту, здійснюються марке- тингові дослідження, ведуться переговори з потенційними інвесторами й учасниками проекту, юридично оформляється проект і проводиться емісія акцій або інших цінних паперів. Передінвестиційна фаза проходить основних чотири стадії: • пошук інвестиційних концепцій (бізнес - ідей); • попередня підготовка проекту; • остаточне формулювання проекту й оцінка його техніко-економічної й фінансової прийнятності; • фінальний розгляд проекту й прийняття по ньому рішення. Проходження проекту через всі ці стадії сприяють просуванню інвестицій, створює кращу основу для ухвалення рішення й здійснення проекту. Логіка такого розподілу досить проста: спочатку треба знайти можливість, наприклад, поліпшення показників фірми за допомогою інвестування, інакше кажучи, знайти те в що можна вкласти гроші, тобто так називане «вузьке місце» підприємства. Потім треба ретельно про- робити всі аспекти реалізації інвестиційної ідеї й створити адекватний їй бізнес-план (інвестиційний про- ект). Якщо такий план вдається розробити, і він становить інтерес для потенційного інвестора, то дослі- дження варто продовжити. Це припускає більше поглиблене пророблення бізнес-плану й ретельну оцінку економічних і фінансових аспектів намічуваного інвестування [3]. Якщо результати такої оцінки виявляються сприятливими наступає стадія ухвалення остаточного рі- шення по реалізації проекту й виборі найкращої з можливих схем його фінансування. Достоїнства такого постадійного підходу полягає в тому, що він забезпечує можливість поступового наростання зусиль і витрат, вкладених у підготовку проекту. Дійсно, невід'ємним елементом кожної зі ста- дії є оцінка отриманих результатів і відбір найбільш багатообіцяючих проектів. Тільки ці відібрані проекти стають об'єктом дослідження на наступній стадії. 2. Наступною фазою в проектному циклі є інвестиційна фаза, тобто відбувається властиво інвестування в обрані активи: покупка акцій або будівництво нового виробничого комплексу, покупка устаткування й. т. п. Ця фаза, містить у собі широкий спектр консультаційних і проектних робіт у першу чергу в галузі керу- вання проектом. 3. Експлуатаційна фаза (з моменту запровадження в дію виробничих фондів або по закінченні форму- вання інвестиційного портфеля) характеризується початком повернення вкладених коштів й одержанням доходу [5]. Проблеми експлуатаційної фази інвестиційного циклу необхідно розглядати з позицій коротко- і довго- строкового аспектів. Короткостроковий аспект зв'язаний тільки з початковим періодом після пуску вироб- ництва, коли проблеми можуть виникати через застосовувану технологію, експлуатації устаткування або недостатньої продуктивності праці, а також недостатньої кваліфікованого персоналу й працівників т. ін. Але більшість цих проблем повинні вирішуватися, головним чином, у попередній фазі реалізації проекту (інвестиційній). Довгостроковий аспект пов'язаний з витратами виробництва й доходами від продажів, а ці питання перебувають у прямої залежності від прогнозів зроблених у передінвестиційній фазі. У випадку якщо прогнози виявляються помилковими, економічна ефективність виробничої діяльності неминуче буде під загрозою. Таким чином, передінвестиційна фаза є підґрунтям для майбутніх фаз інвестиційного циклу. Тому якість і надійність проекту важливіше, ніж часового фактор. Але, у фазі інвестування часовий фактор стає головним, тому необхідно втримати проект у рамках з прогнозованого терміну, розрахованого на стадії техніко-економічного обґрунтування. Слід зазначити, що недоліком у першій фазі інвестиційного циклу є недостатньо обґрунтовані «вузькі місця» підприємства, на що наполягає інвестор, та вимагає сам процес інвестування. На відміну від промислових підприємств, визначення вузького місця на підприємства курортно- рекреаційної сфери мають свою особливість. Представимо, організацію й надання послуг на підприємстві у вигляді технологічного ланцюжка. Тех- нологічний ланцюжок буде виглядати таким чином: Для відображення «вузького місця» технологічного ланцюжка введемо кілька понять. За аналогією, згі- дно С.Д. Ільенкової [4], під вузьким місцем ланцюжка приймаємо ту послугу, надану підприємством, що знижує ефективність діяльності технологічного процесу в цілому й у наслідок цього є вузьким місцем, що вимагає інвестування. Проблемы материальной культуры – ЭКОНОМИЧЕСКИЕ НАУКИ 151 Процедура виявлення вузького місця підприємства проходить кілька етапів і буде ідентичним для кож- ної послуги окремо. Рис.2. Процедура виявлення вузького місця на підприємстві 1. Для кожної послуги проводяться постійно діючий моніторинг якості наданої послуги. Передбача- ється провести анкетування відвідувачів. 2. Аналіз якісного складу персоналу, відповідність посади яку займає особа та його професійної май- стерності. Атестація робочих місць. 3 Аналіз стану матеріально-технічної бази. Для проведення аналізу доцільно запросити експертів. Всі аспекти, які ми виявили в результаті проведеного аналізу, будуть ураховуватися в бізнес-плані. При цьому, у науковій літературі описується тільки 3 стадії інвестиційного процесу, які були описані вище. І мало, хто розглядає, післяінвестиційний період. У післяінвестиціному періоді можна виявити такі наслідки як: виробничі, психологічні, фінансові, термінові. У післяінвестиціному періоді відбувається також порівняння результатів. Після того як ми виявили ву- зькі місця – зпрогнозованний результат, ми порівнюємо з тим, результатом який отримали після реалізації інвестицій. Чи відповідає він очікуванням інвестора, чи ні, але це вже буде з’ясовано у період після інвес- тиційного контролю. Моніторинг та післяінвестиційний контроль частіше вважають взаємозамінними термінами. Але після- інвестиційний контроль виникає, після того як проект вже пройшов значні етапи його реалізації. Тому в пі- сля інвестиційному контролю, безумовно, є менше можливостей що-небудь виправити або поліпшити. Моніторинг реалізації проекту передбачає оцінку різних показників його реалізацій, перевірку відпові- дність сум і термінів витрат грошей первісному плану, своєчасність виконання запланованих видів робіт. Установлено відхилення від запланованих сум, термінів, обсягів робіт можуть послужити підґрунтям для проведення додаткової перевірки ходу виконання проекту. Після інвестиційний контроль у свою чергу, скоріше спрямований на поліпшення майбутніх інвести- ційних рішень. Він забезпечує підведення підсумків інвестиційного проекту. Успіх інвестиційного проекту оцінюється за тими самими критеріям, які використовуються при його відборі. На практиці підприємства після інвестиційний контроль проводиться не по всіх проектах, а тільки по тих, які вимагають дуже великих коштів й вважаються найбільш ризикованими або мали стратегічне значення для підприємства [1]. Не можна порівнювати після інвестиційний контроль і післяінвестиційний період, тому що наслідки пі- сляінвестиційного періоду варто враховувати для всіх проектів без винятку. І в першу чергу ці наслідки, на- самперед для підприємства. Дані інструменти реалізації стратегії являють собою безперервний процес по- стійного контролю змін і наслідків. Застосовуючи запропоновану стратегію, рекомендується проводити мо- ніторинг, починаючи вже з передінвестиційного періоду й закінчуючи післяінвестиційним. Розроблена стратегія враховує заздалегідь можливі варіації розвитку неконтрольованих організацією факторів зовніш- нього й внутрішнього інвестиційного середовища й дозволяє звести до мінімуму їхні негативні наслідки для Виробничі Фінансові Психологічні Термінові Одним з виробничих наслід- ків проекту може бути домі- нуюча роль реалізованого проекту, коли всі чинності підприємства спрямовані тільки на інвестиційний проект, приділяючи при цьому мало уваги своєї ос- новної діяльності. Перепрофілювання підпри- ємства з наступною рестру- ктуризацією. Як буде продовжувати працювати проект, ко- ли закінчиться сам процес інвестування без додаткових фінан- сових впливань. Чи перейде він на само- фінансування, чи під- приємство буде мати ще додаткові витрати на проект. Чи буде досягнутий очікуваний результат. Можливість реновації. Як вплинуть реалізовані ін- вестиції на персонал під- приємства? Виникнення бар'єра між учасниками та тими, хто не бере участь у інвестиційно- му процесі. Інвестиційні ці- лі підприємства повинні бу- ти прийнятними для тих, хто їх виконує й на кого во- ни спрямовані співробітни- ки організації, клієнти орга- нізації, місцеве співтоварис- тво й суспільство в цілому й ділових партнерів. Короткострокові: підприємство повертається в колишній виробничий про- цес. Середньострокові: Підприємство частково по- вертається в колишній виро- бничий процес. Довгострокові: Повернення в колишній ви- робничий процес для підпри- ємства неможливо. Дослідження якісті наданої послуги. Аналіз якісної складової персоналу Аналіз стану матеріально-технічної бази Анкетування відвідувачів Атестування персоналу та робочіх місц Експертний аналіз Ячменьова В.М., Чугунова Т.М., Супрункова А.В. ОСОБЛИВОСТІ ІНВЕСТИЦІЙНОЇ СТРАТЕГІЇ ПІДПРИЄМСТВА 152 діяльності організації. Передінвестиційний період Контроль стратегічної ситуації У свою чергу відсутність розробленої інвестиційної стратегії, адаптованої до можливих змін факторів зовнішнього й внутрішнього інвестиційного середовища, може привести до того, що інвестиційні рішення окремих структурних підрозділів організації будуть носити багатоспрямований характер, приводити до ви- никнення протиріч і зниженню ефективності інвестиційної діяльності в цілому. Висновки. Дані дослідження дозволили більш чітко сформулювати стратегію підприємства на першо- му етапі інвестиційного циклу – передінвестиційному періоді з урахуванням застосування виявлення вузь- кого місця та на останньому етапі з урахуванням виявлення наслідків післяінвестиційного періоду. У ре- зультаті чого було розроблено стратегію з урахуванням зон контролю, що дозволяє реально оцінити інвес- тиційні можливості організації, забезпечити максимальне використання його внутрішнього інвестиційного потенціалу й можливість активного маневрування інвестиційними ресурсами. Застосування стратегії на підприємстві забезпечить можливість швидкої реалізації нових перспектив- них інвестиційних можливостей, що виникають у процесі динамічних змін факторів зовнішнього інвести- ційного середовища. Тимчасові наслідки у післяінвестиціному періоді у свою чергу, теж зводяться до трьох результатів: ко- роткострокові, які мають наслідки технічного й технологічного перепрофілювання підприємства, середньо- строкові – передбачають досягнення очікуваного результату, і довгострокові – абсолютне досягнення очі- куваного результату, а також обов'язкова реструктуризація підприємства. Джерела та література 1. Экономико-математический энциклопедический словарь/ Гл. ред. В.И Данилов-Данильян. – М.: Боль- шая Российская энциклопедия: Издательский Дом «ИНФРА-М», 2003. -688 с. 2. Большой экономический словарь / Под ред. А.Н. Азрилияна. 5-е изд. доп. и перераб. – М.: Институт новой экономики, 2002. – 1280 с. 3. Козаченко А.В., Антипов О.М., Ляшенко О.М., Дибнис Г.И. Управление инвестициями на предпри- ятии, - К.: Либра, 2004 – 368 с. 4. Шеремет В.В., Павлюченко В.М., Шапиро В.Д. Управление инвестициями, – М.: Высшая школа, 1998 – 416 с. 5. Шленов Ю.В. «Управление инновациями» – М.: Высшая школа, 2003 –295 с. 6. Ильенкова С.Д., Инновационный менеджмент. – М.: Юнити, 1997. – 306 с. 7. Кныш М.И., Перекатов Б.А., Тютиков Ю.П., Стратегическое планирование инвестиционной деятельно- сти – СПб.: «Бизнес-пресса», 1998. – 315 с. 8. Подвысоцкий В. Стратегия привлечения инвестиций // «Инвестиция», –2000.- С.42–44. 9. Загородный А.Г., Вознюк Г.Л., Партин Г.О., «Инвестиционный словарь»– Львов.: «Бэскид Бит», 2005. – 512 с. 10. Колтынюк Б.А., Инвестиционные проекты: Учебник – СПб.: Издательство Михайлов В.А., 2000. – 422 с. Стратегія Виявлення вузького місця Реалізація бизнес-плану Моніторинг Розробка бизнес-плану Інвестиційний період Експлуатаційний період Післяінвестеційний період Зона кон- тролю 1 Зона кон- тролю 2 Зона кон- тролю 3 Зона кон- тролю 4

Особливості інвестиційної стратегії підприємства

Репозитарії

Схожі ресурси