Маркетинг сфери розваг в туристично-рекреаційній діяльності
Сучасний туризм - це найбільш динамічна галузь світової економіки, на долю якої в 2007 році очікується до 7 трлн. дол. обігового капіталу, а в 2010 році - 1 млрд. подорожуючих. Збільшення українських та іноземних клієнтів на туристичні об'єкти України є важливою умовою розвитку вітчизняної галу...
Збережено в:
| Дата: | 2006 |
|---|---|
| Автори: | , |
| Формат: | Стаття |
| Мова: | Ukrainian |
| Опубліковано: |
Кримський науковий центр НАН України і МОН України
2006
|
| Назва видання: | Культура народов Причерноморья |
| Теми: | |
| Онлайн доступ: | http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/36640 |
| Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Цитувати: | Маркетинг сфери розваг в туристично-рекреаційній діяльності / В.О. Матюхін, О.В. Кобзєва // Культура народов Причерноморья. — 2006. — № 88. — С. 73-75. — Бібліогр.: 5 назв. — укp. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
irk-123456789-36640 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
irk-123456789-366402012-07-29T12:10:04Z Маркетинг сфери розваг в туристично-рекреаційній діяльності Матюхін, В.О. Кобзєва, О.В. Проблемы материальной культуры – ЭКОНОМИЧЕСКИЕ НАУКИ Сучасний туризм - це найбільш динамічна галузь світової економіки, на долю якої в 2007 році очікується до 7 трлн. дол. обігового капіталу, а в 2010 році - 1 млрд. подорожуючих. Збільшення українських та іноземних клієнтів на туристичні об'єкти України є важливою умовою розвитку вітчизняної галузі туризму. Створення нових робочих місць, підвищення кваліфікації кадрів, отримання прибутків від продажу туристичних послуг здійснює позитивний вплив на економіку країни. Современный туризм - это наиболее динамическая отрасль мировой экономики, на судьбу которой в 2007 году ожидается до 7 трлн. дол. оборотного капитала, а в 2010 году - 1 млрд. путешествующих. Увеличение украинских и иностранных клиентов на туристические объекты Украины является важным условием развития отечественной отрасли туризма. Создание новых рабочих мест, повышения квалификации кадров, получение прибылей от продажи туристических услуг осуществляет позитивное влияние на экономику страны. 2006 Article Маркетинг сфери розваг в туристично-рекреаційній діяльності / В.О. Матюхін, О.В. Кобзєва // Культура народов Причерноморья. — 2006. — № 88. — С. 73-75. — Бібліогр.: 5 назв. — укp. 1562-0808 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/36640 uk Культура народов Причерноморья Кримський науковий центр НАН України і МОН України |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| language |
Ukrainian |
| topic |
Проблемы материальной культуры – ЭКОНОМИЧЕСКИЕ НАУКИ Проблемы материальной культуры – ЭКОНОМИЧЕСКИЕ НАУКИ |
| spellingShingle |
Проблемы материальной культуры – ЭКОНОМИЧЕСКИЕ НАУКИ Проблемы материальной культуры – ЭКОНОМИЧЕСКИЕ НАУКИ Матюхін, В.О. Кобзєва, О.В. Маркетинг сфери розваг в туристично-рекреаційній діяльності Культура народов Причерноморья |
| description |
Сучасний туризм - це найбільш динамічна галузь світової економіки, на долю якої в 2007 році очікується до 7 трлн. дол. обігового капіталу, а в 2010 році - 1 млрд. подорожуючих. Збільшення українських та іноземних клієнтів на туристичні об'єкти України є важливою умовою розвитку вітчизняної галузі туризму. Створення нових робочих місць, підвищення кваліфікації кадрів, отримання прибутків від продажу туристичних послуг здійснює позитивний вплив на економіку країни. |
| format |
Article |
| author |
Матюхін, В.О. Кобзєва, О.В. |
| author_facet |
Матюхін, В.О. Кобзєва, О.В. |
| author_sort |
Матюхін, В.О. |
| title |
Маркетинг сфери розваг в туристично-рекреаційній діяльності |
| title_short |
Маркетинг сфери розваг в туристично-рекреаційній діяльності |
| title_full |
Маркетинг сфери розваг в туристично-рекреаційній діяльності |
| title_fullStr |
Маркетинг сфери розваг в туристично-рекреаційній діяльності |
| title_full_unstemmed |
Маркетинг сфери розваг в туристично-рекреаційній діяльності |
| title_sort |
маркетинг сфери розваг в туристично-рекреаційній діяльності |
| publisher |
Кримський науковий центр НАН України і МОН України |
| publishDate |
2006 |
| topic_facet |
Проблемы материальной культуры – ЭКОНОМИЧЕСКИЕ НАУКИ |
| url |
http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/36640 |
| citation_txt |
Маркетинг сфери розваг в туристично-рекреаційній діяльності / В.О. Матюхін, О.В. Кобзєва // Культура народов Причерноморья. — 2006. — № 88. — С. 73-75. — Бібліогр.: 5 назв. — укp. |
| series |
Культура народов Причерноморья |
| work_keys_str_mv |
AT matûhínvo marketingsferirozvagvturističnorekreacíjníjdíâlʹností AT kobzêvaov marketingsferirozvagvturističnorekreacíjníjdíâlʹností |
| first_indexed |
2025-07-03T18:17:54Z |
| last_indexed |
2025-07-03T18:17:54Z |
| _version_ |
1836650778353205248 |
| fulltext |
Проблемы материальной культуры – ЭКОНОМИЧЕСКИЕ НАУКИ
73
Матюхін В.О., Кобзєва О.В.
МАРКЕТИНГ СФЕРИ РОЗВАГ В ТУРИСТИЧНО-РЕКРЕАЦІЙНІЙ ДІЯЛЬНОСТІ
Сучасний туризм – це найбільш динамічна галузь світової економіки, на долю якої в 2007 році очіку-
ється до 7 трлн. дол. обігового капіталу, а в 2010 році – 1 млрд. подорожуючих. Збільшення українських та
іноземних клієнтів на туристичні об’єкти України є важливою умовою розвитку вітчизняної галузі туризму.
Створення нових робочих місць, підвищення кваліфікації кадрів, отримання прибутків від продажу турис-
тичних послуг здійснює позитивний вплив на економіку країни.
Комерціалізація туристичної діяльності, загострення конкуренції призвели до необхідності впрова-
дження та практичного використання основних елементів маркетингу в туристичному бізнесі. Маркетинг
перетворився на одну з найважливіших підсистем системи управління будь-якою фірмою, яка функціонує в
умовах конкурентної боротьби. Швидкі зміни в галузі телекомунікації та засобів масової інформації приве-
ли до росту сподівань клієнтів в різноманітності пропонованих туристичних послуг.
Відомо, що складовими компонентами туризму є подорожі, проживання, харчування, відпочинок та до-
звілля, невідємною компонентою яких є сфера розваг [1]. Тому метою роботи є дослідження впливу сфери
розваг на маркетингову стратегію туристичного бізнесу. Завданням дослідження є вивчення взаємозв’язку
між компонентами комплексу маркетингу туризму і видами індустрії розваг.
В туристичному бізнесі портфель стратегії – логіка бізнесу, яка визначає завдяки чому компанія може
отримати конкурентні переваги та завоювати нові сегменти туристичного ринку. Оптимальним варіантом
може бути стратегія розвитку туристичного продукту, коли на існуючому ринку виникає необхідність по-
кращення або створення нової туристичної послуги за рахунок впровадження індустрії розваг в різні види
туризму. Практична реалізація такої стратегії відбувається у двох варіантах:
− поетапне додавання нових видів розваг до вже відомого туристичного асортименту для освоєння нових
сегментів існуючого ринку;
− покращення розважальних послуг за рахунок вдосконалення їх характеристик, розвитку зон обслугову-
вання і впровадження сучасних технологій сфери розваг.
Відомо, що на відміну від матеріального виробництва, де існує комплекс маркетингу 4 Р (product – про-
дукт, promotion – просування, place – місце, price – ціна), в сфері послуг розглядають маркетинг-мікс 7 Р
(додатково: people – персонал, physical evidence – матеріальне оточення, process – процес, спосіб надання
послуг) [2].
В роботах [3-5] запропонована динамічна модель маркетингу-мікс 7 Р (рис.1) і описані особливості її
елементів для різних видів туристично-рекреаційної сфери: туризму, готельних послуг, курортних послуг та
сільського зеленого туризму.
Рис.1. Комплекс маркетингу туристичних послуг.
Було встановлено, що Р6 – процес, здійснення діяльності закладів туризму, яке забезпечує з одного бо-
ку індивідуальний одно - і багато етапний підхід до кожного клієнта, а з іншого боку регулюється вимогами
по стандартизації закладів розміщення і туристичних послуг та їх сертифікації на відповідність державним і
міжнародним стандартам, зокрема серії ІСО 9000. Р7 – матеріальні елементи оточення, це дизайн об’єктів,
їх функціональність, зручність, оснащення сучасними засобами зв’язку, медичної допомоги та діагностики,
форма персоналу закладів розміщення, проспекти та інше.
Відмінною рисою для курортних послуг є також елементи Р6 і Р7. Елемент Р6 – це процес, що визначає
лікувальний вплив санаторно-курортних факторів на показники самопочуття відпочиваючих до й після лі-
кування, а також оцінку якості курортних послуг. Елемент Р7 – набір реабілітаційних факторів (мінеральні
води, бруди, наявність морської води, гірського повітря, ландшафт території, її клімат, а також індустрія
рекреації).
У сільському зеленому туризмі встановлено наступні тенденції: елемент Р6 характеризується дотри-
Р3
послуга
Р6
процес
Р7
матеріальне ото-
чення
Р5
просування
Р4
ціна
Р1
людина, персонал
Р2
місце
Матюхін В.О., Кобзєва О.В.
МАРКЕТИНГ СФЕРИ РОЗВАГ В ТУРИСТИЧНО-РЕКРЕАЦІЙНІЙ ДІЯЛЬНОСТІ
74
манням технічних умов по сертифікації послуг, стандартів безпеки життєдіяльності в туризмі. Можливість
участі туристів у сільськогосподарських роботах: косовиця, збір фруктів і овочів, грибів, доїння корів, ви-
готовлення сирів, сметана, ковбаси та інших. Елемент Р7 – це тісний контакт із природою, споживання еко-
логічно-чистих продуктів, гірське повітря, сонячні ванни, купання в річках і озерах, а також традиційна
сільська архітектура, доісторичні об’єкти, замки, церкви, національний одяг і традиційний селянський по-
бут, а також народні промисли (ткацтво, вишиванка, килимарство, в’язанка, художня обробка шкіри, гонча-
рство, гутництво, художній метал, деревообробка, художнє плетіння, іграшки, писанкарство).
Моделі, яка представлена на рис.1, притаманні такі особливості:
1. Багатофукціональна нелінійна залежність між її елементами, таку модель можна описати на основі
теорії графів.
2. Для різних туристичних бізнес-проектів відносна вагомість елементів 7 Р змінюється.
3. Для різних видів туризму змінюється зміст елементів 7 Р.
4. Принцип центризму моделі: основним елементом маркетингу-мікс 7 Р є Р1 (персонал).
5. Принцип “стабільного трикутника”: при оперативному маркетинговому плануванні слід враховувати
зв’язок кожного елементу 7 Р, як мінімум, з трьома іншими.
Аналіз комплексу маркетингу туристичних послуг “7Р” дозволяє зробити оцінку відносної вагомості
елементів (таблиця 1) за умови , що Σ Рі = 1,0.
Сума вагомості класичних елементів “4Р” становить:
5
Σ Рі = 0,55.
і=2
Сума вагомості елементів “3Р”, які притаманні сфері послуг, становить:
6,7
Σ Рі = 0,45.
і=1
Достатньо висока вагомість елементу Р1 пояснюється важливістю якісного кадрового складу суб’єктів
туристичної діяльності.
Таблиця №1
Рі Р1 Р2 Р3 Р4 Р5 Р6 Р7
вагомість 0,25 0,20 0,15 0,10 0,10 0,08 0,12
Розглядаючи різні види індустрії розваг як складову частину туристичного продукту, можна визначити
наступні особливості компонент комплексу маркетингу туризму.
По-перше, Р3 (product – послуга) визначається різними видами розваг:
− традиційними (естрадні концерти, кінофільми, спортивні ігри, читацькі конференції);
− сучасними (дискотеки, атракціони, казино, більярд, боулінг);
− клуби за інтересами;
− розваги в сільському зеленому туризмі (риболовля, полювання, верхова їзда, їзда на санях і велосипе-
дах, пішохідні і водні прогулянки).
По-друге, Р6 (process – процес, спосіб надання послуг) визначається наступними видами:
− анімація, яка дозволяє організувати дозвілля через гру, театралізацію культурного середовища (напри-
клад, козацькі забави, рицарські турніри );
− тематичні фестивалі ( пісні, гумору, пива тощо);
− народні свята;
− сільські весілля;
− народні ярмарки;
− паркові музичні оркестри;
− презентації відомих фірм;
− спосіб надання послуг в сільському зеленому туризмі (збирання фруктів і грибів, косовиця, доїння ко-
рів, виготовлення сувенірів, молочних продуктів).
По-третє, Р7 (physical evidence – матеріальне оточення) характеризується наступними видами:
0,55
0,45
Проблемы материальной культуры – ЭКОНОМИЧЕСКИЕ НАУКИ
75
− музеї (живопису, краєзнавчі,етнографічні, літературні, історичні);
− старовинні церкви та монастирі;
− меморіальні цвинтарі;
− замки та печери;
− історичні та архітектурні пам’ятки;
− тематичні парки;
− ресторани з національною кухнею та традиційною архітектурою;
− матеріальне оточення в сільському зеленому туризмі – це перш за все народні промисли (ткацтво, ви-
шиванка, килимарство, в’язанка, художня обробка шкіри, гончарство, гутництво, художній метал, дере-
вообробка, художнє плетіння, іграшки, писанкарство).
Основною компонентою комплексу маркетингу залишається Р1 (people – персонал). Тому постає пи-
тання підготовки сучасних менеджерів розваг у вищих навчальних закладах. В Прикарпатському інституті
ім. М. Грушевського МАУП в навчальних планах за спеціалізацією “Менеджмент сільського зеленого ту-
ризму” передбачені навчальні дисципліни: організація дозвілля в сільській місцевості; етнографія та народ-
ні промисли; основи ведення домашнього господарства і гостинності. Плануються також ввести факульта-
тивні спецкурси “Менеджмент анімації ” та “Менеджмент розваг” для підготовки менеджерів туризму, го-
тельного бізнесу і курортної сфери.
Таким чином в роботі встановлено взаємозв’язок інфраструктури розваг та маркетингу-мікс туристич-
ного бізнесу, що надає можливість підвищити його економічну ефективність та забезпечити якісний відпо-
чинок і дозвілля туристів. Подальшою перспективою досліджень є вивченя впливу сфери розваг на просу-
вання туристичного продукту.
Джерела та література
1. Уоркер Дж. Р. Введение в гостеприимство: Учеб. пособие / Пер. с англ. – 2-е изд. – Москва: ЮНИТИ-
ДАНА, 2002. – 607 с.
2. Скобкин С.С. Маркетинг и продажи в гостиничном бизнесе: Учебно-практич. пособие. – Москва:
Юристъ, 2001. – 224 с.
3. Матюхін В.О., Кашуба Я.М. Інноваційний навчальний проект туристичного менеджменту // Наукові
праці МАУП, Київ. – 2002. – вип.3. – С.327-329.
4. Матюхин В.А. Инновационный учебный проект «Менеджмент курортной сферы» //Культура народов
Причерноморья Крымский научный центр НАН Украины. – 2002. – № 34. – С.203-206.
5. Матюхин В.А. Разработка учебного проекта «Менеджмент сельского зеленого туризма» // Междуна-
родный форум «Молодежь. Спорт. Туризм». Квартальновские научные чтения (научный альманах). –
Москва, 2004. – С.483-485.
Погорєлов Ю.С.
РОЗВИТОК ПІДПРИЄМСТВА: ПОНЯТТЯ ТА ВИДИ
Постановка проблеми. Сучасні умови діяльності багатьох підприємств характеризуються наявністю
конкуренції, динамічністю ринкової кон’юнктури, суттєвими змінами у макросередовищі, які представлені
тенденціями НТП, швидким застаріванням знань, виникненням нових сфер економіки, змінами способу ви-
робництва – переходу від індустріальної до постіндустріальної економіки тощо. До числа таких характери-
стик в економіці України, зважаючи на її перехідний характер, слід додати проблеми роздержавлення влас-
ності, глобалізаційні процеси, зміну діяльності фінансових інститутів, посилення конкуренції між націона-
льними та транснаціональними компаніями на національному ринку тощо [18,25]. У разі постійних змін в
економіці підприємство в умовах ринку аби відповідати вимогам покупців, успішно конкурувати, має адап-
туватися або, навіть, випереджати такі зміни. На необхідність такої адаптації вказував ще І. Ансоф в [2],
розглядаючи рівні турбулентності зовнішнього середовища та відповідні ним необхідні дії підприємства.
На сьогоднішній день більшість підприємств має не просто пристосовуватись до змін у зовнішньому сере-
довищі, причому не тільки змін, які викликані діями суб’єктів мікросередовища, але випереджати такі змі-
ни. Якщо необхідність таких змін розглядати на більш абстраговано, то необхідність адаптації підприємст-
ва, його випереджаючої керованої еволюції, управління змінами можна розглядати як необхідність розвит-
ку підприємства, що зумовлює необхідність більш пильної уваги до поняття розвитку, його видів тощо.
Аналіз досліджень та публікацій. Поняття розвитку підприємства та управління розвитком в сучасних
економічних дослідженнях знайшло певне відображення у сучасній економічній науці. Зокрема, достатньо
докладно розглянуті питання інноваційного розвитку підприємства [5,6], моделювання управління розвит-
ком [7,20], управління розвитком на стратегічному рівні [18,19]. Слід, однак, зазначити, що типології роз-
витку, зазвичай, практично в усіх роботах достатньої уваги не приділяється. Більш того, зазвичай акценту-
ють увагу на питанні управління розвитком, а не суто на питаннях розвитку. Безумовно, питання управлін-
ня заслуговують на необхідну увагу, але вивченню зв’язків між суб’єктом та об’єктом управління (в дано-
му випадку об’єктом управління, звичайно, постає розвиток) має передувати детальне вивчення сутності
самого об’єкта управління, особливо, якщо йому іманентний високий рівень складності та внутрішньої
структурованості. Певним винятком з числа робіт, які присвячені управлінню розвитком, може слугувати
|