Класифікація детермінант формування екологічної свідомості

Порушуючи найактуальніші питання одної з глобальних проблем сучасності - екологічної проблеми, автор звертає увагу на особливості формування екологічної свідомості, якій належить сьогодні вирішальна роль у подоланні екологічної кризи на планеті. У даній статті проведено аналіз чинників, що обумовлюю...

Повний опис

Збережено в:

Бібліографічні деталі
Дата:	2006
Автор:	Романова, О.М.
Формат:	Стаття
Мова:	Ukrainian
Опубліковано:	Кримський науковий центр НАН України і МОН України 2006
Назва видання:	Культура народов Причерноморья
Теми:	Вопросы духовной культуры – ФИЛОСОФСКИЕ НАУКИ
Онлайн доступ:	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/36668
Теги:	Додати тег Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
Назва журналу:	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Цитувати:	Класифікація детермінант формування екологічної свідомості / О.М. Романова // Культура народов Причерноморья. — 2006. — № 89. — С. 119-122. — Бібліогр.: 12 назв. — укp.

Репозитарії

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine

id	irk-123456789-36668
record_format	dspace
spelling	irk-123456789-366682012-08-01T12:11:10Z Класифікація детермінант формування екологічної свідомості Романова, О.М. Вопросы духовной культуры – ФИЛОСОФСКИЕ НАУКИ Порушуючи найактуальніші питання одної з глобальних проблем сучасності - екологічної проблеми, автор звертає увагу на особливості формування екологічної свідомості, якій належить сьогодні вирішальна роль у подоланні екологічної кризи на планеті. У даній статті проведено аналіз чинників, що обумовлюють процес формування екологічної свідомості та розкривають її зміст. Затрагивая актуальнейшие вопросы одной из глобальных проблем современности - экологической проблемы, автор обращается к особенностям формирования экологического сознания, которому отведена сегодня решающая роль в преодолении экологического кризиса на планете. В данной статье проведен анализ факторов, обусловливающих процесс формирования экологического сознания и раскрывающих его смысл. The author touches the most vital questions of global ecological problem and pays special attention to peculiarities of forming ecological consciousness which has much significance in overcoming ecological crisis on our planet. This article contains the analysis of such factors that stipulate the process of forming eco-consciousness and reveal its essence. 2006 Article Класифікація детермінант формування екологічної свідомості / О.М. Романова // Культура народов Причерноморья. — 2006. — № 89. — С. 119-122. — Бібліогр.: 12 назв. — укp. 1562-0808 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/36668 uk Культура народов Причерноморья Кримський науковий центр НАН України і МОН України
institution	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection	DSpace DC
language	Ukrainian
topic	Вопросы духовной культуры – ФИЛОСОФСКИЕ НАУКИ Вопросы духовной культуры – ФИЛОСОФСКИЕ НАУКИ
spellingShingle	Вопросы духовной культуры – ФИЛОСОФСКИЕ НАУКИ Вопросы духовной культуры – ФИЛОСОФСКИЕ НАУКИ Романова, О.М. Класифікація детермінант формування екологічної свідомості Культура народов Причерноморья
description	Порушуючи найактуальніші питання одної з глобальних проблем сучасності - екологічної проблеми, автор звертає увагу на особливості формування екологічної свідомості, якій належить сьогодні вирішальна роль у подоланні екологічної кризи на планеті. У даній статті проведено аналіз чинників, що обумовлюють процес формування екологічної свідомості та розкривають її зміст.
format	Article
author	Романова, О.М.
author_facet	Романова, О.М.
author_sort	Романова, О.М.
title	Класифікація детермінант формування екологічної свідомості
title_short	Класифікація детермінант формування екологічної свідомості
title_full	Класифікація детермінант формування екологічної свідомості
title_fullStr	Класифікація детермінант формування екологічної свідомості
title_full_unstemmed	Класифікація детермінант формування екологічної свідомості
title_sort	класифікація детермінант формування екологічної свідомості
publisher	Кримський науковий центр НАН України і МОН України
publishDate	2006
topic_facet	Вопросы духовной культуры – ФИЛОСОФСКИЕ НАУКИ
url	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/36668
citation_txt	Класифікація детермінант формування екологічної свідомості / О.М. Романова // Культура народов Причерноморья. — 2006. — № 89. — С. 119-122. — Бібліогр.: 12 назв. — укp.
series	Культура народов Причерноморья
work_keys_str_mv	AT romanovaom klasifíkacíâdetermínantformuvannâekologíčnoísvídomostí
first_indexed	2025-07-03T18:19:33Z
last_indexed	2025-07-03T18:19:33Z
_version_	1836650881355874304
fulltext	Вопросы духовной культуры – ФИЛОСОФСКИЕ НАУКИ 119 48. Генон Рене. Пародия, или духовность наизнанку/ в кн.: Царство количества и знамения времени// Генон Рене. Избранные произведения: Традиционные формы и космические циклы. Кризис современного ми- ра. – пер. с фр. – М.: НПЦТ «Беловодье», 2004. – 304 с. – С.289 – 296. 49. Архимандрит Константин ( Зайцев ). Чудо русской истории. – М.: издательство «НТЦ «Форум». – 2000. – 864 с. 50. Ясперс К. Смысл и назначение истории: Пер. с нем. 2 – е изд. – М.: Республика, 1994. – 527 с. 51. Першиц А. И. , Монгайт А. Л. , Алексеев В. П. История первобытного общества: учебник. – 3 – е изд., перераб. И доп. – М.: Высшая школа, 1982. – 223 с. 52. Успенский Б. А. Солярно-лунарная символика в облике русского храма//Тысячелетие крещения Руси. Международная церковная научная конференция «Богословие и духовность» ( Москва, 11 – 18 мая 1987 г. ). – М.: Издательство Московской Патриархии, 1989. – С.306 – 310. 53. Лебедев Лев. Великороссия: жизненный путь. – СПб, 1999, – 680 с. 54. Мамардашвили М. К. Как я понимаю философию. – М.: Издательская группа «Прогресс» «Культура», 1992. – 416 с. 55. Данилевский И. Н. Мог ли Киев быть новым Иерусалимом//Данилевский И. Н. Древняя Русь глазами современников и потомков (1Х – Х11 в.в. ). Курс лекций: Учебное пособие для студентов. – М.: Аспект. Пресс, 1998. – 399 с. – С.355 – 368. 56. Маркс К. Русско – турецкие осложнения. – Уловки и увертки британского кабинета. – Последняя нота Нессельроде. – Ост. – Индский вопрос.//Маркс К., Энгельс Ф. Соч., 2 – е изд. – Т.9. – С.199 – 207. 57. Маркс К. Поражение правительства по финансовому вопросу. – Извозчики. – Ирландия. – Русский во- прос.//Маркс К., Энгельс Ф. Соч., 2 – е изд. – Т.9. – С.231 – 240. 58. Панарин А. С. Политология. Учебник. Издание второе, переработанное и дополненное. – М.: ПБОЮЛ С. М. Грачев, 2001. – 448 с. 59. Кучма Л. Д. Украина – не Россия/Л. Д. Кучма. – М.: Время, 2004. – 559 с.,[64] л. ил. 60. Кучма Л. Д. Украiна – не Росiя/Л. Д. Кучма. – Время, 2004. – 558 с.,[64] арк. 61. Кучма Л. Д. Украiна – европейська держава: Вибранi ст., виступи: у 2 т./Л. Д. Кучма. – К.: Вид. Дiм Альтернативи. Т.2. – 1999, – 367 с., портр. 62. Кучма Л. Д. Украiна – европейська держава: Вибранi ст.,виступи: у 2 т./ Л. Д. Кучма. – К.: Вид.Дiм Альтернативи. Т.2. – 2000, – 367 с., портр. 63. Кучма Л. Д. Украiна – европейська держава: Вибранi ст., виступи: у 2 т./Л. Д. Кучма. – К.: Вид.Дiм Альтернативи. – Т.2. – 2001. – 367 с., портр. 64. Шулер Жюль. 50 великих дат мировой истории/Пер. с фр., науч. Ред. И примеч. Д. П. Урсу. – Челя- бинск: «Урал ЛТД», 1997. – 279 с. 65. Берестовская Д. С. Культурология. Учебное пособие. – Симферополь: Бизнес – Информ, 2003. – 392 с. Романова О.М. КЛАСИФІКАЦІЯ ДЕТЕРМІНАНТ ФОРМУВАННЯ ЕКОЛОГІЧНОЇ СВІДОМОСТІ Суб’єктивний вимір, у свою чергу, обумовлений численними суперечливими тенденціями тлумачення феномену екологічної свідомості. Відповідно до одної з них, екологічну свідомість розглядають «як таке, чого ще немає, але, з огляду на небезпечні екологічні реалії, слід терміново сформувати й поширити серед людського загалу» [6, с.12]. Прямо протилежна тенденція виходить із того, що екологія є новою назвою дуже старого предмету, а саме «явище свідомого й бережливого ставлення до природокористування існува- ло з давніх-давен» [5, с.5], тому екологічна свідомість «була невід’ємним атрибутом свідомості на усіх, по- чинаючи з найранніших, етапах розвитку людства, змінювалась та розвивалась паралельно розвитку суспі- льства та відбивала зміни природи і клімату, пов’язані як із геологічною історією, так і з антропогенною ді- єю» [9, с. 44]. Іноді екологічна свідомість розглядається «як онтологічна данність, і проблема полягає лише в тому, щоб знайти оптимальні форми та методи інкорпорації її у колективну свідомість широких верств населення» [6, с. 12]. Існує і така тенденція, прибічники якої ставлять під сумнів коректність та необхід- ність терміну «екологічна свідомість» або прямо заперечують існування екологічної свідомості як явища. Суб’єктивний вимір також полягає і у тому, що екологічна свідомість поступово набуває статусу само- стійного, цілісного духовного феномену, на зміст та форму якого впливають різноманітні чинники. Слід відразу зазначити, що початкове вивчення вказаного феномену відбувалося в рамках генетичного підходу, тобто дослідники (Ю.І.Єфімов, Б.Ф.Ломов, М.В.Щетінін та ін.) зосереджували увагу головним чином на походженні екосвідомості. Іншим варіантом побудови теоретичного дослідження виявилося відтворення логіки саморозгортання відповідного духовного феномену з відокремленням певних етапів чи періодів. Зазначену процедуру було виконано в працях В.П.Андрющенка, Г.О.Бачинського, О.О.Горбовського, М.М.Кисельова, В.С.Крисаченка, М.І.Михальченка, М.В.Поповича, М.Ф.Тарасенка та багатьох інших. Але ж, незважаючи на багатий обсяг публікацій про екологічну свідомість, питання про чинники, що обумовлюють процес формування екологічної свідомості, доки залишаються поза увагою у сучасній науко- вій літературі. У сучасних дослідженнях вони отримали назву «детермінант», під якими розуміють най- більш впливові фактори, що визначають походження та подальший розвиток об’єкту дослідження. Отже, ціль даної статті полягає у виокремленні детермінант формування екологічної свідомості з тим, щоб краще збагнути сутність цього феномену та визначити його зміст. Романова О.М. КЛАСИФІКАЦІЯ ДЕТЕРМІНАНТ ФОРМУВАННЯ ЕКОЛОГІЧНОЇ СВІДОМОСТІ 120 Зауважимо, що виокремлення таких чинників не є простим завданням через те, що вони взаємозумов- люють один одного, про що свого часу писав М.М.Ковалевський: «говорити про фактор, тобто про центра- льний факт, що уводить за собою всі інші, для мене теж саме, що говорити про ті краплі річкової води, які своїм рухом обумовлюють переважно її течію. У дійсності ми маємо справу не з факторами, а з фактами, кожний із яких, так чи інакше, пов’язаний із масою інших, ними обумовлюється та їх обумовлює» [7, с.8]. Г.В.Плеханов у роботі «До питання про розвиток моністичного погляду на історію» також підкреслю- вав, що спроби одностороннього детермінізму кожного разу призводили до «зачарованого кола взаємодії», оскільки кожний із факторів, що виділяється, перш ніж стати причиною, сам є наслідком (цит. за [3, с.123]). Указана обставина повною мірою відноситься і до факторів, що зумовлюють специфіку екологічної свідо- мості. Оскільки будь-який із них легко абсолютизувати, підкреслимо, що аналіз факторів детерминації має бути цілісним, неоднолінійним. Не слід також забувати методологічну вимогу стосовно того, що слідом за аналізом йде синтез. У нашому дослідженні для забезпечення цілісності аналізу ми розглядатимемо об’єктивні та суб’єктивні детермінанти формування екологічної свідомості, виділення яких обумовлено тим, що «для си- туацій, що складаються в реальному світі, майже завжди є властивими два аспекти: природничий та соціа- льний» [10, с. 9], а також моральний та світоглядний аспекти. Під об’єктивними детермінантами формування екологічної свідомості ми розумітимемо ті чинники, що описують стан природного середовища у взаємодії із суспільством. Відразу оговоримо, що виокремлення об’єктивних детермінант має відносний характер, оскільки опосередковано суб’єктивний момент, безумов- но, є присутнім і в економічній, і у політичній, і у військовій діяльності людини, що впливає на її екологіч- не оточення. По-перше, до об’єктивних детермінант формування екологічної свідомості слід віднести негативні змі- ни природного середовища, що виникли під впливом техногенної цивілізації, а саме – деградаційні зміни біосфери: хімічне та радіоактивне отруєння повітря, грунтів, забруднення водних артерій планети; дефор- мація озонового шару внаслідок збільшення концентрації «парникових газів»; зміна клімату (глобальне по- тепління); кислотні дощі; глобальне скорочення площі родючих грунтів у результаті їх ерозії, засолення та виснаження; опустелювання та збезлісіння; масове зникнення тисяч видів флори і фауни; зменьшення запа- сів прісної води; вичерпування корисних копалин; загроза зміни енергетичного балансу Землі і чимало (не менш серйозних) інших моментів. По-друге, об’єктивною детермінантою формування екологічної свідомості є протиріччя між масштаба- ми споживання сучасної цивілізації та природними можливостями біосфери. Незаперечний факт полягає у тому, що експлуатація природи людиною є основним видом відношень суспільства й природи, а споживан- ня природних ресурсів було притаманно людству на усіх стадіях його розвитку. Однак, як підкреслює Д.В.Афіногенов, поворотним пунктом в історії відношень людини й природи виявилося зародження захід- ної цивілізації, в рамках якої «експлуатація природи постає як звичайна діяльність» та надає людині мож- ливість необмеженого задоволення потреб з огляду пануючої форми свободи [1, с.158]. Чимало дослідників вбачають саме в «експансії технологій, спрямованих на задоволення усіх людських бажань, а не лише базових потреб людини» [6, с.173], витоки сучасної екологічної кризи. Все частіше мож- на зустріти висловлювання про те, що ХХ століття було «століттям Бажань» [8, с.12], роль безправної вико- навиці яких відіграла природа; що в останнє десятиріччя ХХ століття людина піддалася «істериці спожи- вання» та непомітно для себе перетворилася у «машину бажань», «невтримного споживача сфери товарів та послуг, що надзвичайно зросла» [8,9;12]; що дух вещизму обернув людину розумну у «людину споживаю- чу» – homo consumens», що опинилася «у повній залежності від гедоністичного принципу задоволення сво- їх споживацьких интересів» [8, с.12]. Як зазначає Ф.В.Лазарєв, «система цінностей споживацького суспільства стала згубною як для зовніш- ньої природи, так і для внутрішнього світу людини... Замість перспективи «загального благополуччя» меш- канців планети з усіх боків почали стискати «глобальні проблеми» власного виживання», й «століття ба- жань обернулося століттям масового розчарування» [8,12–13]. На Міжнародній конференції в Ріо-де-Жанейро у 1992 році прозвучав висновок про те, що нинішня ри- нково–споживча модель економіки швидко призводить до загибелі всього людства: «Надмірне споживання, особливо в промислово розвинутих країнах, збільшує кількість і різноманітність відходів виробництва... Надмірні претензії і марнотратний спосіб життя найбільш багатої частини людства величезним тягарем ля- гають на навколишнє середовище» [11,39;6]. По-третє, до об’єктивних детермінант формування екологічної свідомості належить динаміка сучасних геополітичних процесів, яка характеризується глибокими відмінностями у рівні економічного, соціального та політичного розвитку країн світу, класифікованих як постіндустріальні, індустріальні й аграрно– ремісничі держави, або відповідно – країни «першого світу», «другого світу», «третього світу» та країни, прираховані у 80–і роки ХХ століття, «згідно зі сучасною вельми умовною термінологією», до «четвертого світу», – країни, які «за об’єктивних та суб’єктивних причин нездатні до сприйняття сучасного типу госпо- дарського прогресу» [4, с. 402–403], а у деяких випадках підрозділених на «центр», «проміжок» та «пери- ферію» світового розвитку» [2, с.409]. З цього приводу необхідно звернути увагу на той факт, що розвиток сучасних держав прямо залежить від забезпеченості сировинними ресурсами, в першу чергу, невідтворювальними. За попередніми розрахун- ками, «до 2500 р. людство повністю втратить запаси усіх металів, причому, поклади міді, свинцю, цинку, олова, золота, срібла, платини, нікелю, молібдену, вольфраму буде вичерпано вже у ХХІ сторіччі» [2, с. 413]. З цього виходить, що ті держави, які володітимуть невідтворювальними сировинними ресурсами, ви- Вопросы духовной культуры – ФИЛОСОФСКИЕ НАУКИ 121 конутимуть вирішальну роль на світової арені. Тому вже сьогодні деякі країни Заходу, особливо США, кон- сервують власні запаси мінеральних ресурсів, приберігаючи цей резерв на майбутнє, та намагаються скупо- вувати їх в інших країнах якомога довше. Сценарій розвитку майбутніх подій багато в чому залежатиме від того, наскільки вдасться суб’єктам міжнародного права знайти баланс між загально планетарними, націона- льними й корпоративними інтересами стосовно природних ресурсів: або вони спільними зусиллями шука- тимуть вихід зі створеної ситуації, або ж найбільш великі та багаті країни перекладуть вирішування цієї проблеми на плечі добувних країн–аутсайдерів. По–четверте, об’єктивною детермінантою формування екологічної свідомості є урбанізація, яка обумо- вила протиріччя між міськими та сільськими мешканцями, що позначилося вже на найдавніших етапах роз- витку міст. Протиставлення міського й сільського способу життя, міської та сільської культури, природи та міста у цілому, складає, таким чином, многоаспектну проблему урбанізації екологічної свідомості. Явні відмінності екологічної ситуації міста та села з кожним роком все більш поглиблюються, виника- ють нові відміни, у тому числі й ті, що починають загрожувати й здоров’ю городян. Аналіз цих відміннос- тей показує, що особливістю міста є не розрив його мешканців із природою, а заміщення незалежних від людини природних умов середовищем, утвореним самою людиною. Екологічна свідомість городян, таким чином, у певному розумінні «є свідомістю заміщеної й олюдненої природи, де природні характеристики свідомості мешканців села атрибутовані специфічно міськими характеристиками», наочним прикладом якої виступає типово міське висловлювання «кондиційоване повітря», тобто повітря приміщення, характеристи- ки якого (температура, вологість, хімічний склад) за допомогою технічних засобів доведені до певних пока- зників [9, с. 235]. До суб’єктивних детермінант формування екологічної свідомості відносяться ті чинники, що відбива- ють особистісні моменти сприйняття об’єктивних змін, що відбуваються у природному та соціальному се- редовищі. По–перше, до суб’єктивних детермінант формування екологічної свідомості слід віднести екофілософ- ські ідеї, концепції, погляди, у яких відбиваються наукові уявлення про екологію, та які виступають, на ду- мку А.Гора, «способом, у який ми сприймаємо світ», який «управляється своєрідною внутрішньою екологі- єю, яка зв’язує наші відчуття, емоції, думки та рішення із зовнішніми щодо нас силами. Ми тлумачимо свій досвід, послуговуючись великою кількістю лінз, що фокусують – та викривляють – інформацію, що отри- мана нашими органами чуття» [12, с. 67]. По–друге, до суб’єктивних детермінант формування екологічної свідомості належать екологічні аспек- ти національних культур, зокрема, «співвідношення їх екофільних («природолюбних») та екофобних («не- зичливих до природи») елементів», які взаємодіють між собою і чималою мірою не тільки зумовлюють особисту «фізіогноміку» нації, держави, але й визначають її подальшу долю [5, с. 28]. Культура взагалі неможлива без коренів, звичаїв, тоді як цивілізація перетворює людину в «громадяни- на світу», змішує та руйнує нації, етноси, а водночас, і такі утворення, як етнічний досвід, моральність та духовність. Як зазначає М.М.Кисельов, «цивілізація, у кращому разі, здійснює інвентаризацію зразків ми- нулого творчого культурного процесу, своєрідне підбиття його підсумовування. Відчуття землі, довкілля, здатність до сприйняття гармонії світу, усвідомлення своєї причетності до нього стають рудиментами. От- же, цивілізація – завершальний етап поступу культури, на якому вона перестає бути опорою гармонійного розвитку: започатковується небезпечний процес деградації почуття відповідальності людей за те, що відбу- вається довкола» [5,28]. Тому, можна упевнено стверджувати, що від етнічних культур саме з яскраво ви- раженими екофільними рисами багато в чому залежить процес становлення екологічної свідомості. Крім того, дуже важливо намагатися досягти якнайповнішого взаєморозуміння між окремими культурами, сві- домо враховувати і аналізувати відмінності в їх традиціях та менталітеті, адже саме вони, зрештою, поро- джують і відмінності в економіці та політиці. По–третє, суб’єктивною детермінантою формування екологічної свідомості є можливість маніпуляції екологічною проблематикою в інтересах конкретних людей, корпорацій, кланів, партій за допомогою на- вмисної фальсифікації екологічної ситуації у місті, регіоні і т. ін. Істинні мотиви – особистісні, економічні (комерційні), політичні – заходів, що вживаються, наприклад, відносно «скручування» проектів будівницт- ва екологічно шкідливих промислових об’єктів і т. ін., ретельно ховаються під слушним приводом покра- щити екологічну ситуацію, щоб заручитися громадською підтримкою. У таких випадках екологічне лихо використане як привід для активізації на деякий час масової свідомості громадян та діяльності неформаль- них екологічних рухів, спалах яких поступово гасне, але за цей період досягається справжня мета ініціато- рів цього спалаху. Лозунги, декларації та міфи, які укидають у суспільство, викривляють сутність екологіч- них проблем та мають здатність утворювати близьке до громадської думки певне еклектичне утворення, аморфне та нестійке, але яке легко піддається маніпулюванню зацікавленими сторонами. Особливо слід зазначити факти надання засобами масової інформації матеріалу про екологічні реалії у апокаліптичному настрої (причому небезпідставно), що нерідко «призводить до невротизації громадської свідомості, стану «екоістерії» [6,17]. Таким чином, по–четверте, до суб’єктивних детермінант формування екологічної свідомості віднесемо й «екологічний алармізм», який істотно впливає на розташування акцентів у громадських настроях, зокре- ма, на зміну співвідношення громадян, які настроєні індиферентно; які занепокоєні екологічними пробле- мами і тих, які реально готові вживати заходів для покращання екологічної ситуації, поступитися частиною вигод або взагалі відмовитися від звичних благ заради збереження природного середовища. По-п’яте, суб’єктивною детермінантою формування екологічної свідомості виступає соціально– психологічна реакція людей на зміну екологічної ситуації у місцевості їх проживання. Через ставлення лю- дей до свого безпосереднього довкілля формуються екологічні цінності, а також уявлення громадян щодо Романова О.М. КЛАСИФІКАЦІЯ ДЕТЕРМІНАНТ ФОРМУВАННЯ ЕКОЛОГІЧНОЇ СВІДОМОСТІ 122 своїх зобов’язань стосовно цього довкілля та практичних дій, спрямованих на його збереження, а відтак – і засад свого життя. Залежно від того, наскільки непопулярні об’єкти та виробництва торкаються безпосере- днього довкілля людей, змінюються сила місцевої опозиції і ставлення до використання території (землі). Громадський протест та місцева опозиція проти розташування шкідливих промислових об’єктів іноді набу- ває особливої форми неприйняття зазначених об’єктів у конкретній місцевості. За Т.В.Гардашук, цей фено- мен дістав назву «not–in–my–backyard» (український варіант – «не на моєму подвір’ї»); «від абревіатури NIMBY в англомовній літературі утворився термін NIMBYism» (в українській літературі, відповідно, NIMBYізм), «що охоплює негативне ставлення місцевого населення до розташування на території громади непопулярних промисловіх об’єктів, звалищ тощо» [6, с. 200]. По-шосте, до суб’єктивних детермінант формування екологічної свідомості слід віднести й несвідомий екологічний вандалізм, як визначили цей феномен А.А.Алдашева та В.І.Мєдвєдєв, який є одною з невирі- шених психологічних загадок, пов’язаних із проблемою відношення людини до природи, а саме з агресив- ною поведінкою людини щодо об’єктів органічної та неорганічної природи. Сутність цієї загадки полягає в тому, що хоча діяння, які здійснює людина стосовно об’єктів природи, цілком усвідомлені, причини, що викликали ці діяння, не мають свого раціонального пояснення: вони по- збавлені утилітарного або естетичного сенсу, іноді емотивні, але головним чином, здійснюються людиною несвідомо. На думку авторів, така поведінка є «результатом якоїсь викривленої мотивації» або «виражен- ням почуттів, що сховані десь у глибинах свідомості», у яких відсутній раціональний початок [9, с. 45], або в основі несвідомого екологічного вандалізму знаходиться почуття допитливості, яке «як елемент пізнання світу та екологічної експертизи одержуваних знань виявляється дуже могутнім чинником дійової свідомос- ті, але за умов несвідомого вандалізму воно викривається зі зняттям яких–небудь нормативних обмежень» [9, с. 47]. До детермінант формування екологічної свідомості також слід віднести й інстинкт самозбереження лю- дини, при цьому певну проблему утворює питання його віднесення до об’єктивних чи до суб’єктивних де- термінант. Саме на інстинкт самозбереження деякі дослідники покладають певні сподівання поліпшити екологічну ситуацію, оскільки бажання вижити може врешті-решт стати могутнім стимулом у корегуванні стану екологічної свідомості та докорінній зміні поведінки людини в межах цивілізації. Усі вищеназвані об’єктивні та суб’єктивні детермінанти екологічної свідомості, на перший погляд, мо- жуть здатися автономними, що існують самі по собі. Проте, у ході аналізу виявляється їх тісний взаємо- зв’язок, взаємообумовленість та певна синхронізація. Крім того, співвідношення об’єктивних та суб’єктивних детермінант є таким, що жодна з них не є визначальною (інакше вона поглинула би зміст еко- логічної свідомості), тобто жодній із цих детермінант не належить провідна роль у становленні екологічної свідомості. Опозиція розглянутих у статті об’єктивних та суб’єктивних детермінант формування екологіч- ної свідомості виявляє протиріччя у фундаментальних взаємодіях «людина – природа», «суспільство – при- рода» та «людина – суспільство», осмислення особливостей яких і складає зміст екологічної свідомості. Джерела та література 1. Афиногенов Д.В. Свобода, наука, природа // Общественные науки и современность. – 2001. – №4. – С.149–159. 2. Додонов А.Ф. Политология. Учебное пособие для вузов. – Запорожье: Просвіта, 2005. – 428 с. 3. Додонов Р.А. Теория ментальности: учение о детерминантах мыслительных автоматизмов. – Запорожье: р/а «Тандем–У», 1999. – 264 с. 4. Иноземцев В.Л. Расколотая цивилизация: Научное издание. – М.: «Academia» – «Наука», 1999. – 724 с. 5. Кисельов М.М. Екологічна свідомість українців. – Науковий світ. – 2002. – №7. – С.5, 28–29. 6. Кисельов М.М., Деркач В.Л., Толстоухов А.В. та ін. Концептуальні виміри екологічної свідомості: Мо- нографія. – К.: Вид. Парапан, 2003. – 312 с. 7. Ковалевский М.М. Современные социологии. – СПб, 1905. – 225 с. 8. Лазарев Ф.В. Антропологический манифест. Проект. – Симферополь: Международный центр монито- ринга качества жизни, 2005. – 22 с. 9. Медведев В.И., Алдашева А.А. Экологическое сознание: Учебное пособие. – М.: «Логос», 2001. – 384 с. 10. Одум Ю. Экология: В 2–х т. – М., 1986. – Т.1. – 328 с. 11. Программа действий: Повестка дня на 21 век и другие документы конференции в Рио–де–Жанейро в популярном изложении. – Женева: Центр «За наше общее будущее», 1993. – 70 с. 12. Gore A. Earth in the Balance: Forging a New Common Purpose. L., 1992. – 404 p.

Класифікація детермінант формування екологічної свідомості

Репозитарії

Схожі ресурси