Проблема формування тематичних груп правничої термінології кримськотатарської мови

У статті розглядається проблема накопичення та аналізу лексико-семантичних груп у складі юридичної термінології кримськотатарської мови, виділяються та описуються дані групи, підіймаються проблеми формування мови закону взагалі....

Ausführliche Beschreibung

Gespeichert in:

Bibliographische Detailangaben
Datum:	2006
1. Verfasser:	Рустемов, О.Д.
Format:	Artikel
Sprache:	Ukrainian
Veröffentlicht:	Кримський науковий центр НАН України і МОН України 2006
Schriftenreihe:	Культура народов Причерноморья
Online Zugang:	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/36733
Tags:	Tag hinzufügen Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
Назва журналу:	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Zitieren:	Проблема формування тематичних груп правничої термінології кримськотатарської мови / О.Д. Рустемов // Культура народов Причерноморья. — 2006. — № 92. — С. 49-56. — Бібліогр.: 12 назв. — укp.

Institution

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine

id	irk-123456789-36733
record_format	dspace
spelling	irk-123456789-367332012-08-03T12:09:01Z Проблема формування тематичних груп правничої термінології кримськотатарської мови Рустемов, О.Д. У статті розглядається проблема накопичення та аналізу лексико-семантичних груп у складі юридичної термінології кримськотатарської мови, виділяються та описуються дані групи, підіймаються проблеми формування мови закону взагалі. В статье рассматривается проблема накопления и функционирования лексико-семантических групп в составе юридической терминологии крымскотатарского языка, выделяются и описываются данные группы, поднимаются проблемы формирования языка закона вообще. In the article are considering a problem of accumulation and functioning lexical semantic groups as the parts of juridical terminology in the Crimean Tatar's language, marking up and describing present groups, raising a question of the forming law language generally. 2006 Article Проблема формування тематичних груп правничої термінології кримськотатарської мови / О.Д. Рустемов // Культура народов Причерноморья. — 2006. — № 92. — С. 49-56. — Бібліогр.: 12 назв. — укp. 1562-0808 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/36733 uk Культура народов Причерноморья Кримський науковий центр НАН України і МОН України
institution	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection	DSpace DC
language	Ukrainian
description	У статті розглядається проблема накопичення та аналізу лексико-семантичних груп у складі юридичної термінології кримськотатарської мови, виділяються та описуються дані групи, підіймаються проблеми формування мови закону взагалі.
format	Article
author	Рустемов, О.Д.
spellingShingle	Рустемов, О.Д. Проблема формування тематичних груп правничої термінології кримськотатарської мови Культура народов Причерноморья
author_facet	Рустемов, О.Д.
author_sort	Рустемов, О.Д.
title	Проблема формування тематичних груп правничої термінології кримськотатарської мови
title_short	Проблема формування тематичних груп правничої термінології кримськотатарської мови
title_full	Проблема формування тематичних груп правничої термінології кримськотатарської мови
title_fullStr	Проблема формування тематичних груп правничої термінології кримськотатарської мови
title_full_unstemmed	Проблема формування тематичних груп правничої термінології кримськотатарської мови
title_sort	проблема формування тематичних груп правничої термінології кримськотатарської мови
publisher	Кримський науковий центр НАН України і МОН України
publishDate	2006
url	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/36733
citation_txt	Проблема формування тематичних груп правничої термінології кримськотатарської мови / О.Д. Рустемов // Культура народов Причерноморья. — 2006. — № 92. — С. 49-56. — Бібліогр.: 12 назв. — укp.
series	Культура народов Причерноморья
work_keys_str_mv	AT rustemovod problemaformuvannâtematičnihgruppravničoítermínologííkrimsʹkotatarsʹkoímovi
first_indexed	2025-07-03T18:23:18Z
last_indexed	2025-07-03T18:23:18Z
_version_	1836651118153695232
fulltext	49 Джерела та література 1. Веселий ярмарок: Гумор і сатира. Вип. перший /Упоряд. А. Крижанівський, І. Немирович; Ред. кол. А. Бортняк, О. Жолдак, І. Зуб та ін. Передм. О. Ф. Чорногуза. – К.: Рад. письменник, 1983. – 319 с. 2. Коломієць М. П. Регушевський Є. С. Словник фразеологічних синонімів / За ред. В. О. Винника. – К.: Рад. шк., 1988. – 200 с. 3. Літературна Україна. – 2000. – № 6 – 9. 4. Літературна Україна. – 2005. – № 1 – 50. 5. Передрій Г. Р., Смолянінова Г. М. Лексика і фразеологія української мови. – К.: Рад. школа, 1983. – 207 с. 6. Пришва Б. Г. Засоби гумору Остапа Вишні. – К., 1977. – 118 с. 7. Словник фразеологізмів української мови / Уклад.: В. М. Білоноженко та ін. – К.: Наукова думка, 2003. – 1104 с. – (Словники України). 8. Чемерис В. Як стати щасливим: Гуморески: Весела повість. – Дніпропетровськ: Промінь, 1987. – 223 с., іл. Рустемов О.Д. ПРОБЛЕМА ФОРМУВАННЯ ТЕМАТИЧНИХ ГРУП ПРАВНИЧОЇ ТЕРМІНОЛОГІЇ КРИМСЬКОТАТАРСЬКОЇ МОВИ Юридична термінологія кримськотатарської мови розвивалася залежно від історичного розвитку, суспільно-політичного й культурного зростання самого кримськотатарського етносу. Із динамікою його матеріальної культури й духовних запитів, із формуванням розгалужених інститутів влади й права, із розвитком цивілізації змінювалася не тільки термінологія правництва, але й весь лексичний склад кримськотатарської мови. «Кримськотатарська мова відноситься до маловивчених тюркських мов», – відзначає А.М. Меметов [1]. Із цим висловленням погоджується й К.М. Мусаєв, уводячи його в ширший мовний контекст: «Лексика західнокипчацьких мов дотепер не тільки не піддавалася серйозному дослідженню, але ще й не зібрана. Невідомо науці багато народних назв предметів і понять різних сфер життя цих мов» [2, с.230]. Додамо, що й дотепер не існує аналізу історичного розвитку лексики, що відноситься до різних термінологічних сфер, а питома вага арабських, перських і російських запозичень у них значно перебільшена дослідниками минулого. Існує безліч визначень лінгвістичного поняття "термін". Але при всьому розходженні дослідницьких підходів, при розбіжності цілей і завдань аналізу певних термінів і терміносистем, у визначеннях різних мовознавців є багато загального, Так, відповідно до визначення Б.М. Головіна, яке В.Д. Бондалетов називає "найбільш стислий і чітким" [3, с.128], "термін – це слово або словосполучення (утворене на базі підрядних зв'язків), що має професійне значення, яке виражає професійне поняття й застосовується в перебігу (і для) пізнання й освоєння певного кола об'єктів і відносин між ними – під кутом зору певної професії" [4, с.264], а термінологічна система – "співвіднесена з певною областю знання, проблемою, темою, науковою школою тощо сукупність термінів, пов'язаних один з одним на поняттєвому, лексико-семантичному, словотворчому (дериватологічному) і граматичному рівнях" [4, с.270]. Тим часом, у пропонованому визначенні терміна не провадиться розбіжність між власне термінологічною одиницею, професіоналізмом і професійним жаргонізмом, а таке розрізнення досить істотно. З іншого боку, термінологічну систему визначено тільки як систему наукових термінів. Отже, якщо в поняття терміна вкладається надто широкий зміст, то поняття "термінологічна система" у дослідника явно звужене. Ширше визначення терміна, але разом із тим більш суворіше, подає В.М. Прохорова – як "слово або словосполучення, що є назвою спеціального поняття будь– якої сфери виробництва, науки чи мистецтва. Термін не тільки позначає те або інше поняття, але й обов'язково заснований на визначенні (дефініції)" [5, с.349]. Таке розуміння вже дозволяє розмежовувати терміни й професіоналізми, що, вочевидь, пояснюється дослідницькими інтересами автора [6] характерна для терміна точна співвіднесеність із поняттям досягається через наукову дефініцію терміна й принципову неприпустимість його полісемічності, синонімічності й омонімічності, у той час як у лексиці професійній такі випадки нерідкі. Помітимо, що подібним чином визначає термін і В.П. Даниленко: "Термін – це слово (або словосполучення) спеціальної сфери вживання, що є найменуванням наукового або виробничо– технологічного поняття й имеющее дефініцію» [7, с.306]. Якщо В.М. Прохорова визначає термінологію тільки як "систему термінів" [5, с.350], то у В.П. Даниленко з’являється й друге значення цього слова – як «розділ лексики, що охоплює терміни різних областей виробництва, науки, мистецтва, громадського життя» [8, 307]. Залишається додати, що термін "термінологія" може вживатися ще в одному значенні – як розділ лексикології, що вивчає терміни й термінологічні системи, т.е як дублет до «термінознавства». Ми в даному дослідженні приймаємо в якості робочого визначення терміна, дана Т. Г. Соколовской : "Можна дефінувати термін як мовну одиницю (слово або словосполучення підрядного зв'язку), що належить до науково–технічної або професійної сфери вживання й репрезентує її спеціальне поняття, виявляючи певну сукупність ознак й утворюючи терміносистему" [9, с.4]. Мова закону апелює не до емоційної, а до раціонально-волюнтативної сфери людського мислення, не описуючи факти й події, а пропонуючи певні поведінкові сценарії, причому по можливості відсторонено, не оцінно, що визначає основні її особливості, якими варто вважати: Рустемов О.Д. ПРОБЛЕМА ФОРМУВАННЯ ТЕМАТИЧНИХ ГРУП ПРАВНИЧОЇ ТЕРМІНОЛОГІЇ КРИМСЬКОТАТАРСЬКОЇ МОВИ 50 1. Офіційний характер, що визначає нормативність мовних засобів, які визначають виклад для виявлення колективно-суспільної волі, що носить державно-владний характер. 2. Ясність і простота формулювань, що стимулюють реалізацію правила «Незнання закону не є підставою для його невиконання», а також сприятливому, правильному й повному виявленню інформації, яка втілюється в текстах права, що забезпечує ефективність їхньої дії. 3. Максимальна точність викладу як досягнення повної відповідності між законодавчою думкою та її вираженням у тексті, забезпеченням чого слугує: • використання термінів із чітким і суворо окресленим змістом; • уживання лексичних одиниць і синтаксичних конструкцій у звуженому або спеціалізованому значенні порівняно із загальнолітературною мовою; • відмова від метафоризації, метонімізації, символізації лексичних одиниць та орієнтація на пряме первинне значення слова; • неприпустимість уживання двозначностей і багатозначних термінів; • системність ужитої термінології не тільки в даному конкретному мовному витворі, але й у всій сукупності правових мовних витворів. 4. Економічність використання мовних засобів як уживання лише необхідних слів і виразів, здатних найлаконічніше й без шкоди для точного і ясного сприйняття висловити законодавчу думку, відмову від зайвих слів, невиправданих повторів, багатослівності, семантичної тавтології, канцеляріта тощо. 5. Логічна зв’язність і послідовність викладу як неприпустимість алогізмів, розривів думки, перескакування з одного предмета мовлення на іншій, лексичній або значеннєвій абсурдності, тавтологій, двозначностей з метою створення раціонального тексту з однозначністю змісту й умотивованістю висновків. 6. Експресивна нейтральність нормативно-законодавчих текстів як узагальненість у межах соціуму колективної державної волі, що досягається відмовою від тропів і фігур, стриманістю та помірністю тону законодавчого документа. 7. Домінанта динамічної, а не статичної сторони явищ як необхідність не тільки затвердити або пояснити певну правову категорію, але й указати на способи маніпуляції з нею. 8. Безособовість підстилю законодавчих положень як стилістична однорідність їхніх текстів, що досягається повною відмовою від особових займенників й особових форм дієслів, форм імперативу (для вираження владності використовуються інфінітивні конструкції). 9. Формалізованість юридичного підстилю як використання для вираження однієї й тієї ж думки того ж самого ряду лексичних одиниць і синтаксичних конструкцій у певній послідовності, а також однотипних графічних засобів (що несе в собі інформаційно-пошукову цінність). Параметрами мовної політики в галузі юридичної термінології кримськотатарської мови варто обрати: • перспективність, що забезпечить розвиток цього шару лексики з урахуванням динаміки соціальних і політичних умов без шкоди для неї самої, дозволить кодифікувати нові норми з урахуванням традицій і новаторства в галузі права, надасть можливості змінити функціональний розподіл кримськотатарської, української й російської мов у даній сфері; • демократичність, що надасть можливості самим широким народним масам кримчан брати повноправну участь у діяльності юридичних інститутів (і не тільки юридичних, але й суспільних, і політичних) рідною мовою; • інтегративність, яка, підсилюючись у результаті свідомого впливу на підмову права, приведе до усвідомлення кримськотатарською нацією своєї реальної рівноправності з іншими великими націями, що проживають на Україні. Саме останній параметр стимулює функціональну значимість розробки юридичної термінології в кримськотатарській мові в теперішній період. Основна форма прояву системності в термінології (якщо абстрагуватися від формально-деривативної ознаки) – це наявність певних лексичних угруповань, що виступають як цілісні утворення, за низкою параметрів протиставлені подібним, але іншим лексико-семантичним єдностям. Основною ознакою для їхнього виділення слугує інваріантна (інтегративна) сема, притаманна всім одиницям даного лексико– семантичного угруповання. З іншого боку, у цих одиниць у рамках своєї лексико–семантичної термінологічної групи є в наявності певна кількість диференційних сем, які розрізнюють члени лексико– семантичної терміногрупи. Отже, інтегральна сема немов би цементує термінологічне угруповання, одночасно відрізняючи її від собі подібних семантичних парадигм, у той час як диференціальні семи несуть основне функціональне навантаження у внутрішнім структуруванні даної семантичної групи. Системний підхід до термінології пред’являє до правових термінів певні мовні вимоги, серед яких: 1. При вживанні терміна необхідно дотримуватися принципу однозначності й взаємозумовленості. 2. Терміни, що використовуються в юридичних мовних витворах, мають бути загальнолітературними. 3. Має дотримуватися принцип лінгвістичної (мовної) економії, тобто економії граматичних і семантичних мовних засобів при складанні нормативного акту, що повинне підкріплюватися дотриманням принципу несуперечності викладу, за якого неприпустимі різноманітні тавтології, необхідна завершеність семантичних зв'язків. 51 Одне з головних місць у дослідженнях, що аналізують лексичний склад мови в синхронії й діахронії, займає класифікація словникового матеріалу. Дослідження принципів класифікації лексики щільно зв'язується з аналізом системної організації лексичних одиниць, що становлять лексико-семантичні групи різного обсягу й складності. Необхідність розробки цих проблем не викликає заперечень. Проте подібний аналіз сильно ускладнює термінологічне черезсмужжя, що супроводжує більшість таких класифікаційних досліджень, на що вказує, приміром, Ю.М. Караулов (10). Та й сама лексична група може в різних роботах приймати термінологічні позначення «ономасіологічна група», «семантичне поле», «лексична множина (підмножина)», «концептуальне поле» тощо. Лексико–семантичні групи (найбільш нейтральний термін, що й використовується нами) можуть, крім цього, ототожнюватися з тематичними групами, семантичними полями й навіть із синонімічними рядами або антонімичними парами. З іншого боку, синонімічні ряди ототожнюються з лексико-семантичними полями. Виходячи з такої розгалуженості термінологічного сімейства для позначення різних лексичних множин лексикологи іноді вказують на те, що науковий критерій для обґрунтованого членування або виділення груп або підгруп лексики відсутній взагалі [11, с.20]. Однак дослідження лексичного складу за типами словникових множин уже багато років є традиційною практикою лінгвістичного аналізу. Тому використання методики класифікації лексичних одиниць по їхніх угрупованнях цілком правомірно й у даній статті. Основна увага приділяється класифікації лексико-семантичних груп як ключових структурних розрядів ієрархічно організованого лексико-семантичного поля термінів юриспруденції в кримськотатарській мові. Саме вивчення лексико-семантичних груп пов’язується з дослідженням справді мовних процесів [12]. І саме в лексико-семантичних групах можуть бути всілякі зв'язки й відносини між словами. Серед таких лексико-семантичних груп слід розрізнювати наступні: 1. Назви розділів права: adet – адат, biokriminologiya (biologiya baqışından suçluq sebeplerini araştırğan bilim) – біокримінологія, grafologıya (yazışbilim) – графологія, daktiloskopiya (parmaq izlerini araştığan bilim) – дактилоскопія, eksiklik bilimi (mahkemeli) – дефектологія (судова), qanun bilimi – законознавство, kazuistika (bu yerde: qarışıq davalarnı çezişimek bilüvi) – казуїстика, cinayetlik bilimi – криміналістика, suçluq bilimi – кримінологія, gizli yazışma bilimi – криптографія, mahkemeli tıbbiyet – медицина судова, narkologiya – наркологія, siyaset bilimi – політологія, mahkemeli qolyazuv bilimi – судове почеркознавство, telif huquqı – авторське право, suv huquqı – водне право, idarelik huquqı – адміністративне право, askeriy huquq – військове право, hava huquqı – повітряне право, dağlar huquqı – гірське право, devlet huquqı – державне право, cemaat huquqı – цивільне право, cemaat davalar huquqı – цивільно–процесуальне право, oturum huquqı – житлове право, topraqlar земельне право, cezalı tüzeltüv huquqı – виправне право, tüzeltüv ve çalışuv huquqı – виправно–трудове право, devlet ve huquq tarihi – історія держави й права, esas qanunıň huquqı – конституційне право, kainat huquqı – космічне право, halqlararası huquq – міжнародне право, halqlararası idarelik huquqı – міжнародне адміністративне право, halqlararası kainat huquqı – міжнародне космічне право, halqlararası tıbbiyet huquqı – міжнародне медичне право, halqlararası meteorologiyalıq huquqı – міжнародне метеорологічне право, halqlararası deňiz huquqı – міжнародне морське право, halqlararası cemaat huquqı – міжнародне публічне право, halqlararası ticaret huquqı – міжнародне торговельне право, halqlararası cinayetlik huquqı – міжнародне карне право, halqlararası aqçalıq huquqı – міжнародне фінансове право, halqlararası özlük huquqı – міжнародне приватне право, halqlararası iktisad huquqı – міжнародне економічне право, miras huquqı – спадкоємне право, qoranta huquqı – сімейне право, mahkeme huquqı – судове право, ticaret huquqı – торговельне право, taşıt huquqı – транспортне право, devlet ve huquq nazariyesi – теорія держави й права, emek huquqı – трудове право, cinayetlik huquqı – карне право, cinayetlik davalar huquqı – карно–процесуальне право, aqçalıq huquqı – фінансове право, ögüne görüşüv bilimi – прогностика, kriminalistik ruh hastalıqları ilmi – криміналістична психологія, anormal patologik ruh hastalıqları ilmi – патологічна психологія, mahkemeli ruh hastalıqları ilmi – судова психологія, mahkemeli anormal ruh hastalıqları ilmi – судова психопатологія, tesir qarşiliqları bilimi – реактологія, iz bilimi – слідстознавство, huquq sosiologiyası – соціологія права, suçluluq sosiologiyası – соціологія злочинності, cinayetlik sosiologiyası – карна соціологія, cinayetlerniň qayd etüvi – карна статистика, mahkemeli qayd etüv – судова статистика, mahkemeli ısbatlarnıň nazariyesi – теорія судових доказів, zeerlenüv bilimi – токсикологія, qurşun izleri bilimi – трасологія, devlet ve huquq aqqında ilim – навчання про державу й право, cemiyet bilimi – цивілістика. 2. Назви урядових закладів, органів внутрішніх справ, прокуратур, адвокатур, пенітенціарних установ: advokat dairesi – адвокатури, adyunktura – ад’юнктура, akademiya – академія, yarğucı mahkemesi – арбітраж, arşiv – архів, assambleya – асамблея, dernek – асоціація, bank – банк, birja – біржа, muhasebe – бухгалтерія, daire – бюро, idare – відомство, terbiye ve çalışuv lageri – виховально–трудовий табір, üniversitet – вуз, askeriy hapishane – гауптвахта, gestapo – гестапо, şeer şurası – міськрада, devlet idaresi – держдепартамент, idare, daire – департамент, bala qabulhanesi – детприемник, ev idaresi – домоуправління, duma (Rusiya meclisi) – дума, mesken idaresi – житлоуправління, mesken fondu – житлофонд, jüri – журі, topraq dairesi – земвідділ, izolyator – ізолятор, institut – інститут, internat – інтернат, icra komiteti – виконком, tüzeltüv evi – управдом, tüzeltüv ve çalışuv lageri – виправно–трудовий табір, oda, kabinet – кабінет, ilk tutuv kamerası – камера попереднього висновку, zindan – карцер, hakimler eyeti – колегія, komisariat – комісаріат, eyet – комісія, komitet – комітет, içtimaiy bank – коммунбанк, konvent – конвент, kongres – конгрес, muşavere –консиліум, konsistoriya – консисторія, konsulluk – консульство, nazaret ve teşkirüv idaresi – контрольно– ревізійне керування, konfederasya – конфедерація, tüzen şurası – координаційна рада, tedavi ve profilaksiya dispanseri – лікувально–профілактичний диспансер, tedavi ve terbiye dispanseri – лікувально–виховний диспансер, tedavi ve çalışuv profilaktoriyi – лікувально–трудовий профілакторій, şeer meclisi – магістрат, maaliy komitet – місцевком, milisya – міліція, vezirlik, baqanlıq – міністерство, din temsilciligi – місія, belediye Рустемов О.Д. ПРОБЛЕМА ФОРМУВАННЯ ТЕМАТИЧНИХ ГРУП ПРАВНИЧОЇ ТЕРМІНОЛОГІЇ КРИМСЬКОТАТАРСЬКОЇ МОВИ 52 – муніципалітет, şeer baqanlığı – мерія, bekçilik dairesi – охранка, kamara – палата, meclis – парламент, yardımcı komitet – підкомітет, şübe – підвідділ, polis – поліція, vekaletli temsilcilik – повпредство, elçilik – посольство, sabit temsilcilik – постпредство, temsilcilik – представництво, prefektura – префектура, içtimaiy qabulhane – суспільна приймальня, prokuratura – прокуратура, zenaat birligi – профспілка, emanet bank – ощадбанк, senat, meclis – сенат, sinod – синод, içtimaiy teminat – соцзабез, şura – рада, mahkeme – суд, askeriy mahkeme – трибунал, hapishane – в’язниця, cinayet araştıruv dairesi – карний розшук, idare – керування. 3. Назви основних правових актів і законів, що регулюють правову діяльність всіх рівнів, інших юридичних документів: qararname – акт, bill – білль, Rim papazınıň emri – булла, huküm – вердикт, beyanname – декларація (державна), dekret (qanun) – декрет, dava – справа (судове), haber – депеша, talimat – директива, haber – доповідна, повідомлення, qanun – закон, qanuniyat – законодавство, qanun tasarı – законопроект, talimat – інструкція, kadastro – кадастр, yassa – кодекс, tefsir – коментар, resmiy bildirüv – комюніке, esas qanun – конституція, beyanname – маніфест, memorandum – меморандум, pakt, antlaşuv – пакт, cemaat tilekçesi – петиція, tüzeltüv – виправлення, qarar – постанова, söz başı – преамбула, qoşma – додаток, qatılış – приєднання, protokol протокол, emir – розпорядження, defter, sicil – реєстр, tüzen – регламент, qarar –резолюція, sözleşüv – угода, madde – стаття (закону), qaideler defteri – укладення, ultimatum – ультиматум, nizamname – устав, şartname – хартія. 4. Назви юридичних посад, спеціальностей, кваліфікацій: advokat – адвокат, adyunkt – ад’юнкт, yarğucı – арбітр, asessor – асессор, ataşe – аташе, attorney – атторней, ayditor – аудитор, voyt (Polonyadaqı mahkeme) – війт, general attorney – генерал–атторней, getman – гетьман, açıq – спікер, tellal – глашатай, Uluğ han – государ, basqaq – градоначальник, grafolog (qol yazışı uzmanı) – графолог, daruğa – губернатор, onbaşı – десятник, diplomatik yolavçısı – дипкур’єр, mühtesib – жандарм, töreci – законник, huquqçı – законознавець, засідатель, qoruvcı – захисник, padişah – імператор, nazaretçi – інспектор, komisar – комісар, qaravul – конвоїр, meclis azası (Amerikada) – конгресмен, konsul – консул, kriminolog – кримінолог, kriminalist (suç sebeplerini araştırğan alim) – криміналіст, çavuş – легат, vekaletli – уповноважений, milisioner – міліціонер, şeer ağası – мер, közetüvçi – спостерігач, közçi – наглядач, vali (daruğa) – намісник, prokuratura ağası (eski) – обер–прокурор, katib ağa – обер–секретар, operatifçi – оперативник, operatif vekil – оперуповноважений, vekil – повірник, polismeyster (eski) – поліцеймейстер, polis başqanı (eski) – полицей–президент, salahiyetli temsilci – повпред, elçi – посланник, biyük elçi – посол, sabit temsilci – постпред, reis – голова, temsilci – представник, başqan – президент, premyer baqan – прем’єр–міністр, prokuror – прокурор, teftişçi – ревізор, katib – секретар, senator – сенатор, soraştıruvçı – слідчий, ögütçi – радник, yarğucı – суддівський, yarğucı – суддя, aňlatuv yarğucısı суддя–доповідач, maaliy milisioner – дільничний, izin tamğacısı – цензор, usta – експерт, muhasebe ustası – експерт–бухгалтер, kriminalistika ustası – експерт–криміналіст, qolyazış bilgini – эксперт–почерковед, ruh hastalıqları ustası – експерт–психіатр, ögütlev huquqçısı – юрисконсульт, huquqçı – юрист. 5. Назви фізичних й юридичних осіб або їхньої сукупності: agent – агент, agentlik (agent şübesi) – агентство, yibirgen – адресат, alıcı – адресант, qabul etken – акцептант, alkagolik – алкоголік, şikayet etici – апелянт, kiracı – орендар, mahpus – арештант, arşiv memurı – архіваріус, dolandırıcı – аферист, aydut çetesi – банда, aydut – бандит, bankçı – банкір, batqın – банкрут, ırğat – батрак, qaçaq – біженець, baqımsız bala – безпритульник, iş adamı – бізнесмен, bipatridler – біпатриди, bipolid – біполід, bozuk mal etici – бракороб, yasaq yerde yaki mevsimlerde avcılıq etken – браконьєр, broker (birja tellalı) – брокер, veksel berici – векселедавець, veksel tutacı – власник векселя, veksel alıcı – векселеотримувач, kasa qırıcısı – зламник, ödetici – взискувач, qabar bergen – хабародавець, qabar alğan – отримувач хабаря, qabarcı – хабарник, suçlu – винний, para yattırğan – вкладник, sahib – власник, yedek asker – військовозобов'язаний, asker – військовослужбовець, odaman – ватажок, hırsız – злодій, şanajçı – здирник, gangster – гангстер, tüccar ve zenaatçılarnıň birligi – гільдія, çeteniň başı – ватажок (злочинного угруповання), soygun – грабіжник, vatandaş – громадянин, yükniň sahibi – вантажовласник, yük alıcısı – вантажоодержувач, cinayetçilerniň gruppası – група (злочинна), çete – угруповання (злочинна), savğacı – дарувальник, eki qarı olğan (erkek) – двоєженець, eki devlet tebaası – двоеподданный, ödecekli – дебітор, qavğacı – дебошир, askeriy qaçaq – дезертир, yalaň haber bergen – дезинформатор, tüzen bozğan – дезорганізатор, delegat (eyet azası) – делегат, eyet – делегація, katib – діловод, mebus (halq vekili) – депутат, bala katili – дітовбивець, çasus (diversant) – диверсант, diplomat – дипломат, disident – дисидент, iftiracı (namusnı qaralama etken) – дифаматор, soruştıruvçı – дознавач, borclu – боржник, paycı – пайовик, muhbir – донощик, şikayetçi – скаржник, vasiyet etici – заповідач, borç tutqan – позикодержець, borç alğan – займооттримувач, hapis – ув'язнений, qanun bozğan – законопорушник, emanet esiri – заручникniyeti yaman – зловмисник, asradırılğan – утриманець, muhacir – іммігрант, saqat – інвалід, telkin etken – інспіратор, cep kesici – кишеньковий злодій, iftiracı – наклепник, müşteri – клієнт, konsorsium – консорціум, daire – контора, konsern (şirket) – концерн, ortaqlıq – кооператив, cemiyet (korporasya) – корпорація, qoranta beslevçisi – годувальник, kosmopolit – космополіт, qan aqrabasınen cinsiy münasebet etken adam – кровозмісник, birlik – ліга, rein dükanı – ломбард, tellal – маклер, manyak – маніяк, hileci – шахрай, kösterüvçi – навідник, zorlatuvçı (zorba) – ґвалтівник, mirasçı – спадкоємець, tekrar ödemegen – злісний неплатник, suçlandıruvçı – обвинувач, maznun (suçlandıruv altında olğan) – обвинувачуваний, hukümli – засуджений, davalı – відповідач, zeerlegen – отруйник, emekli – пенсіонер, mahkemeli terciman – перекладач (судовий), podryatçı (taahhüt alğan) – підрядник, maznun (soraştıruv altında bulunğan) – підслідний, itüvci – підбурювач, tanıq – зрозумілої, kolonist – поселенець, ortaq – пособник, ortacı – посередник, zarar körgen – потерпілий, hırsız – викрадач, hain – зрадник, suçlu – 53 злочинець, habersiz qayb olğan – зниклий безвісті, cinayet tekrarcısı –рецидивіст, reketçi – рекетир, özüni öldürgen – самогубець, tanıq (şahit) – свідок, suç ortağı – співвинуватець, bozuq niyet ortağı – співумисник, birlikte iştirak etken – співучасник, katil (öldürici) – убивця, teşkilat – установа, ziamet (faktoriya) – факторія, çiftlik ферма, şirket фірма, mal yapqan şirket – фірма–виготовлювач, fond – фонд, sosiyal mesken sahibligi – житлово–комунальне господарство. 6. Найменування осіб за ознакою споріднення, спорідненості або властивості: qardeş – брат, qayın (kocanıň ağası, qardeşi) – дівер , qız – дочка, qarı – дружина, kiev–наречений, kocanıň tatası (qızqardeşı) – зовиця, kiev – зять, ana – мати, koca – чоловік, опікун, baba – батько, ogey baba – вітчим, ogey qız – пасербиця, ogey oğul – пасинок, yeğen – племінник, vasiy – піклувальник, evlat – нащадок, qartbaba (qartana) anası – прабаба, torun oğlu – правнук, torun qızı – правнучка, qartbaba (qartana) babası – прадід, ana–baba – батьки, babadan oğula kelgen soy–aqraba – родичі прямої лінії, evlattan dedege (dededen elvatga) soy–aqraba – родичі за висхідною (спадною) лінією, yaqın (qan) aqraba(sı) – кревний родич, uzaq aqraba – далекий родич, qaynata – свекор, qaynana – свекруха, qoranta – сім'я, tata, qızqardeş – сестра, nikahsız koca – співмешканець, nikahsız qarı – співмешканка, ortaq vasiy – співопекун, eş – чоловік, oğul – син, evlatlıqqa alınğan – усиновлений, evlatlıqqa alğan – усиновитель. 7. Найменування злочинів, провин, протиправних діянь: cinayeli bala tüşermesi – злочинний аборт, qanunsız bala tüşermesi – незаконний аборт, afera (dolandıruv) – афера, aydutçılıq – бандитизм, bekçilerden qaçuv – втеча (з–під стражи), resmiy şahsnıň araketsizligi – бездіяльність (представника влади), cinayeli arekesizlik – бездіяльність (злочинна), qanunsızlıq – беззаконня, resmiy şahslarnıň cevapkarsızlığı – безвідповідальність (посадових осіб), cinayeli diqqatsızlıq – безтурботність (злочинна), terbiyeisizlik – бешкетування, bigamiya (bir vaqıtta eki kişinen evlenme) – бігамія, nikah – шлюб, yasaq avclılq – браконьєрство, sersemlik – бродяжництво, isyan – бунт, qırıb açış – злом, qabarcılıq – хабарництво, çaluv – злодійство, qanunsız tedavi – лікування незаконне, zazar – шкода, zarar etüv – шкідництво, şantaj – вимагання, kimya vastasınen evraq silüvi – витравлення (документів), gangsterizm – гангстеризм, gangsterlik – гангстерство, haşış içüvi – гашишизм, genosid – геноцид, çapul – грабіж, eki nikah oluvı – двошлюбність, eki koca oluvı – двоемужество, skandalcılıq (qavğa) – бешкетування, qaçaqlıq – дезертирство, yalan haber etüvi – дезинформирование, delikt – делікт, bala öldürüvi – дітовбивство, çasuscılıq, qundaqçılıq – диверсія, namusnı qaralama – дискредитація, öz öldürüvine etiştirüv – доведення (до самогубства), elde etmege zorlaştıruv – домагання, ihbar – донос, kötekleşüv (qavğa) – бійка, змова, etraftaqı çevreni kirletüv – забруднення (навколишнього середовища), suçnı red etüvi – заперечування, qorqatuv – залякування, alay – знущання, devletke hiyanet – зрада (державна), zorlatıb ırznı keçüv – зґвалтування, saqat ettirüv – знівечення, işkence – катування, iftira – наклеп, ant bozuluvı – клятвопорушення, lekeleme – компрометування, qaçaqçılıq – контрабанда, hırsızlıq – крадіжка, qan aqrabasınen cinisiy münaebet quruv – кровозмішення, zorlatıb tedavi etüvi – лікування (примусове), yalan tanıqlıq – лжесвідчення, ataqlı şekilde yapuv (bir şey) – молодецтво, ömür kesilişi – позбавлення життя, çapulcılıq – мародерство, ana öldürüvi – мативбивство, dolandırıcılıq – шахрайство, oğlancılıq – мужолозтво, koca öldürüvi – чоловіковбивство, namusnı keçüv – наруга, çarpuv (arabanen) – наїзд, ceza – покарання, basqın – наліт, vucutta zeddelerni etüvi – нанесення тілесних ушкоджень, ucüm – напад, diqqatsızlıq (cinayeli) – недбалість (злочинна), becermezlik – невиконання (чого– небудь), eksik tartuv – недовага, zarar körgenni bırakuv – ненадання допомоги потерпілому, silânı saqt olmadan qullanuvı – необережність звертання зі зброєю, vergi ödememesi – неплатіж податків, akimiyetke boysunsızlıq – непокора влади, edepsiz davranış – непристойне поводження, yol qaidelerine uymasızlıq – недотримання правил дорожнього руху, qanunsız silâ taşıması – незаконое носіння зброї, soyuv – обкрадання, iftira – обмова, çapul etüvi – пограбування, rezaletlik – бешкетництво, lekeleme, pisletüv – опоганення, aqaret – образа, baba öldürüvi – батьковбивство, parazitlik – паразитизм, edebiyat hırsızlığı – плагіат, yaqma – підпал, itüv – підбурювання, iftira – наклеп, suçluıarnı saqlav – покривання (злочинців), cinayetke tenev – замах, (haqlarğa) basuv – попрання (прав), tilencilik – жебрацтво, qast etüv – зазіхання, hırsızliq – викрадення, hiyanet – зрадництво, orospulıq – проституція, sarhoşluq – пияцтво, radio çasuslığı – радиодиверсия, çapul – розбій, ahlâk bozuluvı – розпуста, devlet sırını belli etmek – розголошення державної таємниці, yaralama – поранення, rasizm – расизм, ceza kötesterüv, haqqlarğa basuv – розправа, resmiy para masrafı – розтрата, reket – рекет, öz başına mahkeme etüv – самосуд, küfür sözlerni aytuv – лихослів'я, narkotik içüvine itme – схиляння (до вживання наркотичних засобів), baştan çıqaruv – спокушання, yaşıruv – приховання, spekulyasiya – спекуляція, terror – терор, (devlet, halqlqararası) terroristligi – тероризм (державний, міжнародний), öldürüv – убивство, qaçıruv – викрадення, tehdit – погроза, saqlavcılıq – приховування, qız qaçıruvı – умикання (жінок), şahs izzetini alçaklaştıruv – приниження особистого достоїнства, beceriksizlik – недбалість, oğrılıq – розкрадання, herifçilik, qavğacılıq – хуліганство, qasten özüni yaralaması – покалічення, şantaj – шантаж. 8. Найменування покарань: ateşte yaqma – автодафе, cezağa çektirüv – стягнення, qaravul ellerine atıluv – узяття під варту, tazminat – відшкодування (збитку), qınama (cezası) – догана, quvma – виселення, cezanıň soňki ölçüsi – вища міра покарання, qovuluv – висилка, meslekni qayb etüv – декваліфікація, meslek basamağından tüşürme – дискваліфікація, hapshanege aluv – висновок, gürbetlikke bıraquv – вигнання, qapatıluv – ізолювання, idam – страта, ceza – кара, kürek cezası – каторга, tamğalaştıruv – таврування, linç mahkemesi etüvi – лінчування, vatandaşlıq haqqlarından ısqat – позбавлення цивільних прав, ana–baba haqqlarından ısqat – позбавлення батьківських прав, hapsetüv – позбавлення волі, çalışmağa qabilsiz etüv – позбавлення дієздатності, ceza ölçüsi – міра покарання, vazifeden uzaqlaştıruv – відсторонення (від посади), kadro defterinden çıqaruv – відрахування, qurşun cezası – розстріл, sürgün – посилання, para cezası – штраф. 9. Назви предметів, об'єктів і понять правової сфери: avans vermesi – авансування, avans olaraq – авансом, qaza – аварія, akreditif – акредитив, qabul – акцепт, Рустемов О.Д. ПРОБЛЕМА ФОРМУВАННЯ ТЕМАТИЧНИХ ГРУП ПРАВНИЧОЇ ТЕРМІНОЛОГІЇ КРИМСЬКОТАТАРСЬКОЇ МОВИ 54 bağlı vergi – акциз, suçsuzluq ısbatı – алібі, nafaqa – аліменти, bağışlav – амністія, ahlâksızlıq – аморальність, keçirlikten çıqaruv – анулювання, balans – баланс, batma – банкрутство, felaket – нещастя, vatandaşsızlıq – безгромадянство, balasızlıq – бездітність, telükesizlik – безпека, esassızlıq – безпідставність, işsizlik – безробіття, elverişli şartlar quruvı – сприяння, baylıq – багатство, rivayet – версія, veto (yasaq) – вето, viza – віза, rey – вотум, qol qoyuv – виїмка, çıqartuv – виселення (у судовому порядку), garantiya – гарантія, tahmin – гіпотеза (слідча), vatandaşlıq – громадянство, eskilik – давнина, savğa vermesi – дарування, taşınacaq mal – рухомість, keter – дебет, paa tüşürmesi – девальвація, çalışuv qabiliyeti дієздатність, demping – демпінг (валютний), para qıymeti deňeşmesi – деномінація, müddet bitkeni bildirüv – денонсація, depozit, emanet – депозит, emanet saibi – депонент, namus qaralama – диффамация, soraştıruv – дізнання, borç – борг, izin – допущення, dosye – досьє, monogamiya, tek evlenüv – одношлюбність, şikayet – скарга, qurban – жертва, istikraz – позика, rein – стан, qoruma – захист, kötülik – зло, ağır qabaat – злодіяння, çıqaruv – вилучення, impiçment – імпічмент, salahiyet merasimi – інаугурація, tefsir – інтерпретація, müddet bitmesi – витікання (строку), haq – істина, sermaye – капітал, temyiz – касація, demir muşta – кастет, kliring – кліринг, kredit – кредит, zor aluv – конфіскація, alış–veriş – купівля–продаж, sıňırlama – ліміт, analıq – материнство, cinayet yeri – місце злочину, zorlama usulu – метод примуса, tahkiqatnıň kriminalistik usulliyatı – криміналістична методика розслідування, moratoriy (zemaneviy yasaq ilânı) – мораторій, kerekçe – мотив, nezaret – нагляд, vergi, yasaq – податок, vergilendirüv – оподатковування, niyet – намір, kelepçe – наручники, milliy azğınlıq – нацменшина, taşınmaz mal – нерухомість, qanun bilmezligi – незнання закону, ceza biçemezligi – некараність, istemezlik – ненамеренность, basqı etmezligi – ненапад, tüşüncesizlik – необдуманість, ısbatnıň red etilemezligi – неспростовність доказу, areketniň qanunsızlığı – неправомірність дії, mahkemeniň salahiyetsizligi – неправочинність суду, toqunmazlıq – недоторканність, alâqası yoqluğı – непричетність, beyan etimezlik – нерозголошення, çalışamazlıq –непрацездатність, mahkemege kelmezlik – неявка до суду, huquq qaidesi – норма права, suçlandıruv – обвинувачення, şikayet – оскарження, tarama – облава, izler boyalaması için püskir – запильник (для фарбування слідів), silâ – зброя, açqıç – відмичка, pay – пай, tamğalıq – мито, qanuniy münasebetler – правовідносини, qanuniy tüzen – правочин, qanun qullanuvı – правозастосування, tore şuuru – правосвідомість, qanuniy salahiyet – правоздатність, qanuniy subyektligi – правосуб'єктність, adalet – правосуддя, qanun çıqaruvı – правотворчість, maksat – навмисність, suçsuzlıq faraziyesi – презумпція невинності, kesiliş припинення, cinayet – злочин, tutuqlama – привід, ceza qararı – вирок, itiraf – визнання, toqunlıq – причетність, üstünlik – пріоритет, pişmanlıq – каяття, nam qaytaruvı – реабілітація, basqı – репресія, öz qoruması – самозахист, tasdiq; ceza – санкція, serbest – воля, iz – слід, ceza qararını yımşaqlanuv – пом'якшення (вироку), lütüf, hoş körüv – снисхожждение, şahsiy mal – власність, erginlik – повноліття, müddet – строк, kredit aluv – позичка, delil – доказ, qasten yapılğan oluv – навмисність, zarar – збиток, haqiqat – факт, yalanca – фікція, fikir şekli – формулювання. 10. Назви державних нагород і заохочень: muqafat – винагорода, unvan işaretleri – знак відмінності, ücret – гонорар, medalya – медаль, nişan – орден, teşvik – заохочення, premiya ücretleri – преміальні, premiya – премія, premiya verme – преміювання. 11. Назви дій і процедур правових органів і суб'єктів права: yoq etüv – аболіція, tamirat ve qurtaruv çalışmaları – аварійно–рятувальні роботи, avizo – авізо, avizo etmek – авизовать, avista – авіста, propaganda – агітація, tecavüz, basqıncılıq – агресія, cinayet tertibatınıň talili – аналіз (складу злочину), istinaf – апеляція, apropriasya – апропріація, kira – оренда, yaqalama, el qoyuv, arest – арешт, tanıtuv, vasılaflandıruv – атестація, rey berüv – балотування, boykot – бойкот, bozuq mal – шлюб, huduttan mal ketirüvi, huduttan ketirilgen mal, import – ввіз, 1. viza qoyma; 2. imza qoyma – візування, iştiraq ettirüv – залучення, arzu bildiriş – волевиявлення, rey berüv – голосування, grafometriya – графометрія, daktiloskopiya etüv, parmaq izlerini çıqaruv – дактилоскопія, sürgün – депортація, areket – діяння, ısbat – доказ, bir daa tahkiqat – дослідування, yoqlama – огляд, gizli faaliyet, yaşırma areketleri – конспірація, hazinege aluv, el qoyuv – конфіскація, sıňır çekme – межування, arama – обшук, müürleme – опечатування, qurşunlama – опломбування, bildirüv – оповіщення, tanıma – упізнання, temizge çıqaruv – виправдання, soraş – опитування, protest etüv – опротестовування, baqışat – огляд, aynılaştıruv – ототожнення, açıp yoqlama, perlüstrasya – перлюстрація, tutma – піймання, arama – пошук, bağışlav – помилування, izleme – переслідування, ortaq oluv, alaqa bar – причетність, dava baquv – розгляд, açıqqa çıqaruv – викриття, tahkiqat, soraştıruv – розслідування, dava baqıluvı – розгляд справи, netice – наслідок, şefaat, rica – клопотання. 12. Терміни суміжних областей знання (судова балістика, судова медицина, судова психіатрія, кримінологічне экспертоведение й проч.): agrafya – аграфія, basqıncılıq – агресивність, alkogolizm – алкоголізм, anormallıq – анормальність, ataksiya – атаксія, affekt, tesirli sinir burhanı – афект, aqıldan azğanlıq – божевілля, şuursızlıq – несвідомість, aqlı sağlam olğanı, öz yapqanına cevapkarlik ete bilüv – осудність, dalğalanuv – хвилювання, autopsiya, ceset açılışı – розкриття (трупа), gipnoz – гіпноз, aqlı zaif – дебіл, aqıl zaifligi – дебільність, sapma, yoldan çıqma, çetke çıqış – девіация, sapma davranış – девіантний (поведінка), degenerat, cinsi bozuq – дегенерат, degeneratlıq, cins bozuluvı – дегенерація, depresiya, tüşme – депресія, qusur – дефект, dipsomaniya – дипсоманія, ruh hastası – душевнохворий, erksizlik, kendi tutamazlıq, tış tesiri altında bulunuv – імпульсивність, kendini ruh hastası dep kösteriş – інсценування (психічного захворювання), hırsızlıq meylisi oluv, hırsızlıq maniyası – клептоманія, qanama, qan taşması – крововилив, berre, qan aqmış yara – синець, letargiya uykusı – летаргічний сон, maniyalı depresiya sindromı – маніакально–депресивний синдром, uluğluq maniyası – манія величності, izleme maniyası – манія переслідування, aqılsızlıq – маразм, mono daktiloskopiya – монодактилоскопія, areketlerinden cevapkar olamazlıq – неосудність, sinirleri zayıf, 55 nevrastenik – неврастенік, sinir zayıflığı – неврастенія, yoqlav – обстеження, огляд, paranoya – паранойя, paroksizm – пароксизм, patologiya – патологія, fişek maniyası, yaqma meyligi – піроманія, delilik – божевілля, şuurdan çıquv – потьмарення (свідомості), porno meyligi – порноманія, poroskopiya – пороскопія, qol yazış – почерк, hastalıq nevbeti – напад, baquv – догляд, psihopatiya, delilik hastalığı – психопатія, gizli yazış bellirtüvi, qizli yazışnıň anahtarı tapuvı – дешифровка, hastalıqnıň yengileşmesi – ремісія, rentgen yazısı – рентгенограма, rentgenografiya – рентгенографія, aqıl zaifligi – слабоумство, şuursuz al – стан (несамовитий), izler meydanğa çıqaruvınıň ışıqlandıruv usulu – люмінисцентний спосіб вияву слідів, psihogen kilit – психогенний ступор, gizli yazış – тайнопис, toksin infeksiyası, toksin kezer hastalığı – токсикоінфекція, soydan kelgen transmisiya – спадкоємна трансмісія, hromatografiya – хроматографія, evtanaziya, ümitsiz hastanı öldürme – эвтаназия, ceset çıqaruvı – ексгумація, teneşlendirüv – експертиза. 13. Назви атрибутів основних правознавчих осіб, категорій, принципів, предметів, явищ, дій, що мають юридично релевантне значення: idarelik tutuqlav – адміністративний (арешт), huquq adresi – юридична (адреса), alkollik sarhoşlandıruv – алкогольне (сп’яніння), qısımlı bağışlav – часткова (амністія), istinaf (şikayet) mahkemesi – апеляційний (суд), kiralik, kira ödünçi – орендна (плата), tam aynılıq – автентичний, bank esabı – банківський (рахунок), habersiz qayb olğan – безвісно (зниклий), suçsız huqümli – безвинно (засуджений), ısbatı olmağan, ısbat etinemez – бездоказовий, naqtsız esablaşma – безготівковий (розрахунок), ahlâksız areket – аморальний (учинок), keri çağıramaz qararname – безвідзивний (акт), esassız suçlandıruv – необґрунтоване (обвинувачення), tamğasız çektiriş (import) – безмитний (увіз), aynı olmağan dava – безпрецедентний (процес), faizsız kredit – безпроцентний (кредит), ekim qaydı, hasta izni – лікарняний (листок), ayrılma davası – шлюборозлучний (процес), maddiy deliller – речовинний (доказ), nikah tışı bala – позашлюбна (дитина), askeriy yasa tışındaqı münasebetler – позастатутні (взаємини), askeriy sefer mahkemesi – військово–польовий (суд), silâlı cinayetçi – озброєний (злочинець), oğrı töresi – злодійський (закон), kiriş vesika – вхідний (документ), can doqunacaq davranışlar – зухвале (поводження), hizmet cezası batalyonı – дисциплінарний (батальйон), üstüne qoşulğan süre – додатковий (строк), askerlik ögündeki yaş – допризовний (вік), mektep ögündeki yaş – дошкільний (вік), bile bile yalan şahitlik – свідомо (неправдиві свідчення), tüzeltmez ciyanet tekrarçısı – злісний (рецидивіст), özleştirim kodu – ідентифікаційний (код), (pıçaqnen) tıqılğan kesilgen yara – колото–різана (рана), bala yaşındaqı cinayetçi – малолітній (злочинець), umum huquq – загальноправовий, cemiytke telükeli olğan – суспільнонебезпечний, qayddan silindi talon – відкріпний (талон), ağırlaştırıcı sebepler – обтяжуючі (обставини), çarpma soraştırma – перехресний (допит), hizmet qayd defteri – послужний (список), ögleşme tedbirler – превентивні (міри), hususiy işaretler – особливі (прикмети), simpatik mürekep – симпатичне чорнило. 14. Назви дій юридичних і фізичних осіб, що мають правово релевантне значення: aksept etmek, qabul etmek – акцептувати, bağışlamaq – амністувати, iptal etmek, keçirlikten çıqarmaq – анулювати, kiralamaq, kirağa almaq – орендувати, vasıflandırmaq, diplom bermek – атестувати, namussızlandırmaq, rezil etmek – безчестити, emanet etmek – довіряти, iştiraq ettirmek, areketlerine qatmaq – утягувати, uyandırmaq, açmaq – збуджувати (пропонувати будь–що на обговорення), izin bermemek, imkan bermemek – перешкодити, yasaq qoymaq – забороняти, haqqlarına sahib olmaq – вступати (у свої права), iştiraq ettirmek – втягувати, alay etmek, masqarağa qoymaq – глумитися, tehdit etmek – грозити, soraştırmaq –допитувати, (cinayeli) niyet çekmek – замишляти, emir etmek – заповідати, bile bile hastalıq bulaştırmaq, zeerlendirmek (suvnı, avanı) – заражати (навмисне), belli etmek, meydanğa çıqarmaq – викривати, interne etmek, köz altına almaq – інтернувати, suç yuvmaq, kendini aqlamaq – викупати (провину), köz altında tutmaq, nezaret etmek – контролювати, batmaq – збанкрутувати, eksik tartmaq – обважити, cinayetçini zararsız alınna ketirmek – знешкодити (злочинця), iftira etmek – оббрехати, qaznağa almaq, el qoymaq – реквізувати, şahitlik yapmaq – свідчити, yaşırılmaq, qaçmaq – ховатися 15. Найменування документів юридичних і фізичних осіб: akreditif – акредитив, diplom, atestat, şahadetname – атестат, saylav varaqası – бюлетень (виборчий), vauçer – ваучер, cedvel – відомість, veksel, senet вексель, serbest berüv yazısı – вільна, tezkere, vesika, belge – грамота, дарча, vergi beyannamesi – декларація (податкова), diplom – диплом, vekaletname – доручення, sözleşme – договір, kopiya, ekinci nusha – дублікат, vasiyetname – заповіт, tezkere (beyan etici, olüm ögündeki) – записка (доповідна, передсмертна), sımarlama – заявка, ariza – заява, ihbarname – повідомлення, kontrakt, aňlaşma, sözleşüv – контракт, protokol yarlığı – аркуш протокольний, mandat, – мандат, matrikul – матрикул, doğum vesiqası – метрика, mal listesi – накладна, obligasya, tahvil – облігація, müzekerre, order, emir – ордер, pasport – паспорт, berat; patent, izin qağıdı – патент, talimatname, direktiva – приписання, ög haber – преповідомлення, ihbarname, keldirme, davetname – повістка, рапорт, maqbuz, borç listesi – розписка, hulasa – резюме, iddia, şikayet – рекламація, tavsiyename – рекомендація, (nikah, garantiya, borç, tıbb, doğum, notarılıq, ayrılış, veikalar almaq içün, hükümli olmağanı aqqında, nikah bozuluvı (ayrılış), doğum, evlilik, vefat, evlatlıqqa aluv) şahadetname(si) – свідчення (шлюбне, гарантійне, боргове, медичне, метричне, нотаріальне, розвідне, на отримання документів, про несудимість, про розірвання шлюбу, про народження, про родиний стан, про смерть, про всиновлення), sertifiqat – сертифікат, bağlanuv vesiqası –супровідний аркуш (документ), malûmat – довідка, liste – табель, bildirüv – повідомлення, şahsname – посвідчення, faksimile – факсиміле, formulyar – формуляр, vasıflandırma, hususiyetname – характеристика, çek – чек. Аналіз мовознавчих підходів до розуміння механізму зв’язку лексико-термінологічних одиниць мови дає можливість стверджувати, що в основі їх лежать два основних принципи. По-перше, установлено, що зв’язок слів здійснюється в напрямку до визначення загальної, пересічної або накладеної частини у їхніх лексичних значеннях. По-друге, передбачається існування певного елемента, що виступає як об’єднувач певної групи термінів та є зовнішнім стосовно неї. Рустемов О.Д. ПРОБЛЕМА ФОРМУВАННЯ ТЕМАТИЧНИХ ГРУП ПРАВНИЧОЇ ТЕРМІНОЛОГІЇ КРИМСЬКОТАТАРСЬКОЇ МОВИ 56 Джерела та література 1. Меметов А.М. Источники формирования лексики крымскотатарского языка. – Ташкент, 1988. 2. Мусаев К.М. Лексика тюркских языков в сравнительно-историческом освещении. Западнокыпчакская группа. – М., 1975; Мусаев К.М. Лексикология тюркских языков. – М., 1984. 3. Бондалетов В.Д. Социальная лингвистика. – М., 1987 4. Березин Ф.М., Головин Б.Н. Общее языкознание. – М.: Просвещение, 1979. 5. Прохорова В.Н. Термин // Русский язык. Энциклопедия. – М., 1979. 6. Прохорова В.Н. О сходствах и различиях терминологической и жаргонной лексики // Исследования по современному русскому языку: Сб. ст., посв. памяти проф. Е.М.Галкиной–Федорук. – М., 1970.; Прохорова В.Н. Об эмоциональности термина // Лингвистические проблемы научно–технической терминологии. – М., 1970. 7. Даниленко В.П. Русская терминология: Опыт системного описания. – М., 1977 8. Даниленко В.П. Лингвистическое изучение терминологии и культура речи (к постановке вопроса) // Актуальные проблемы культуры речи. – М., 1970 9. Соколовська Т.Г. Українська термінологія з генетики: Походження, структура, системність. – Дис. ... канд.філол.наук. – Кіїв, 1999. 10. Караулов Ю.Н. Лингвистическое конструирование и тезаурус литературного языка. – М., 1981. 11. Львов А.С. Лексика «Повести временных лет». – М., 1975. 12. Шмелев Д.Н. Очерки по семасиологии русского языка. – М., 1964; Сороколетов Ф.П. История военной лексики в русском языке XI – XVII в. – М., 1970; Маковский М.М. Лингвистическая комбинаторика: Опыт топологической стратификации языковых единиц. – М., 1988.

Проблема формування тематичних груп правничої термінології кримськотатарської мови

Institution

Ähnliche Einträge