Радіобіологічні та радіоекологічні дослідження Чорнобильської катастрофи вченими НАН України

За 26 років, що минули з дня аварії на Чорнобильській АЕС, учені НАН України провели численні всебічні дослідження біологічних наслідків радіонуклідного забруднення екосистем, зокрема впливу на біоту хронічного опромінення іонізувальною радіацією, зумовленого радіоактивним розпадом продуктів поділу...

Ausführliche Beschreibung

Gespeichert in:

Bibliographische Detailangaben
Datum:	2012
Hauptverfasser:	Гродзинський, Д.М., Дембновецький, О.Ф., Левчук, О.М., Пацюк, Ф.Н.
Format:	Artikel
Sprache:	Ukrainian
Veröffentlicht:	Видавничий дім "Академперіодика" НАН України 2012
Schriftenreihe:	Вісник НАН України
Schlagworte:	Статті та огляди
Online Zugang:	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/36960
Tags:	Tag hinzufügen Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
Назва журналу:	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Zitieren:	Радіобіологічні та радіоекологічні дослідження Чорнобильської катастрофи вченими НАН України / Д.М. Гродзинський, О.Ф. Дембновецький, О.М. Левчук, Ф.Н. Пацюк // Вісн. НАН України. — 2012. — № 6. — С. 30-40. — Бібліогр.: 19 назв. — укр.

Institution

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine

id	irk-123456789-36960
record_format	dspace
spelling	irk-123456789-369602012-08-29T12:05:27Z Радіобіологічні та радіоекологічні дослідження Чорнобильської катастрофи вченими НАН України Гродзинський, Д.М. Дембновецький, О.Ф. Левчук, О.М. Пацюк, Ф.Н. Статті та огляди За 26 років, що минули з дня аварії на Чорнобильській АЕС, учені НАН України провели численні всебічні дослідження біологічних наслідків радіонуклідного забруднення екосистем, зокрема впливу на біоту хронічного опромінення іонізувальною радіацією, зумовленого радіоактивним розпадом продуктів поділу урану. Встановлено радіобіологічні ефекти на різних рівнях організації біологічних систем від молекулярного й субклітинного до популяційного. Розкриття закономірностей розвитку радіаційних ушкоджень біосистем та процесів їх післярадіаційного відновлення зумовило розроблення широкого кола практичних заходів, що сприяють пом’якшенню негативних для людини і біоти в цілому наслідків хронічного опромінення і окреслюють можливості використання нових технологій природокористування на забруднених радіонуклідами територіях. За 26 лет, прошедших со дня аварии на Чернобыльской АЭС, ученые НАН Украины провели многочисленные всесторонние исследования биологических последствий радионуклидного загрязнения экосистем, в частности влияния на биоту хронического облучения ионизирующей радиацией, обусловленного радиоактивным распадом продуктов деления урана. Установлены радиобиологические эффекты на разных уровнях организации биологических систем от молекулярного и субклеточного до популяционного. Раскрытие закономерностей развития радиационных повреждений биосистем и процессов их послерадиационного восстановления обусловило разработки широкого спектра практических мер, способствующих смягчению негативных для человека и биоты в целом последствий хронического облучения и определяющих возможности использования новых технологий природопользования на загрязненных ради онуклидами территориях. During 26 years since the Accident at the Chernobyl Nuclear Power Station scientists of the National Academy of Sciences of Ukraine have conducted numerous and extensive researches on the biological effects of radionuclide contamination in ecosystems. Particular attention was paid to the disclosure of the distribution of radioactive substances in the environment and on the impact to biota of chronic exposure due to radioactive decay of fission products of uranium. As a result, disclosed the nature of radiobiological effects at different levels of organization of biological systems from molecular and subcellular to the population levels. Establishing patterns of development of radiation damage to biological systems and processes of postirradiation recovery are a theoretical basis for the development of practical methods for mitigating negative consequences of chronic exposure for biota and human as well as for new technologies of nature management in areas contaminated with radionuclides. 2012 Article Радіобіологічні та радіоекологічні дослідження Чорнобильської катастрофи вченими НАН України / Д.М. Гродзинський, О.Ф. Дембновецький, О.М. Левчук, Ф.Н. Пацюк // Вісн. НАН України. — 2012. — № 6. — С. 30-40. — Бібліогр.: 19 назв. — укр. 0372-6436 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/36960 502.175+504.61+544.541+551.521+574.24+577.346+677.017.67 uk Вісник НАН України Видавничий дім "Академперіодика" НАН України
institution	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection	DSpace DC
language	Ukrainian
topic	Статті та огляди Статті та огляди
spellingShingle	Статті та огляди Статті та огляди Гродзинський, Д.М. Дембновецький, О.Ф. Левчук, О.М. Пацюк, Ф.Н. Радіобіологічні та радіоекологічні дослідження Чорнобильської катастрофи вченими НАН України Вісник НАН України
description	За 26 років, що минули з дня аварії на Чорнобильській АЕС, учені НАН України провели численні всебічні дослідження біологічних наслідків радіонуклідного забруднення екосистем, зокрема впливу на біоту хронічного опромінення іонізувальною радіацією, зумовленого радіоактивним розпадом продуктів поділу урану. Встановлено радіобіологічні ефекти на різних рівнях організації біологічних систем від молекулярного й субклітинного до популяційного. Розкриття закономірностей розвитку радіаційних ушкоджень біосистем та процесів їх післярадіаційного відновлення зумовило розроблення широкого кола практичних заходів, що сприяють пом’якшенню негативних для людини і біоти в цілому наслідків хронічного опромінення і окреслюють можливості використання нових технологій природокористування на забруднених радіонуклідами територіях.
format	Article
author	Гродзинський, Д.М. Дембновецький, О.Ф. Левчук, О.М. Пацюк, Ф.Н.
author_facet	Гродзинський, Д.М. Дембновецький, О.Ф. Левчук, О.М. Пацюк, Ф.Н.
author_sort	Гродзинський, Д.М.
title	Радіобіологічні та радіоекологічні дослідження Чорнобильської катастрофи вченими НАН України
title_short	Радіобіологічні та радіоекологічні дослідження Чорнобильської катастрофи вченими НАН України
title_full	Радіобіологічні та радіоекологічні дослідження Чорнобильської катастрофи вченими НАН України
title_fullStr	Радіобіологічні та радіоекологічні дослідження Чорнобильської катастрофи вченими НАН України
title_full_unstemmed	Радіобіологічні та радіоекологічні дослідження Чорнобильської катастрофи вченими НАН України
title_sort	радіобіологічні та радіоекологічні дослідження чорнобильської катастрофи вченими нан україни
publisher	Видавничий дім "Академперіодика" НАН України
publishDate	2012
topic_facet	Статті та огляди
url	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/36960
citation_txt	Радіобіологічні та радіоекологічні дослідження Чорнобильської катастрофи вченими НАН України / Д.М. Гродзинський, О.Ф. Дембновецький, О.М. Левчук, Ф.Н. Пацюк // Вісн. НАН України. — 2012. — № 6. — С. 30-40. — Бібліогр.: 19 назв. — укр.
series	Вісник НАН України
work_keys_str_mv	AT grodzinsʹkijdm radíobíologíčnítaradíoekologíčnídoslídžennâčornobilʹsʹkoíkatastrofivčeniminanukraíni AT dembnovecʹkijof radíobíologíčnítaradíoekologíčnídoslídžennâčornobilʹsʹkoíkatastrofivčeniminanukraíni AT levčukom radíobíologíčnítaradíoekologíčnídoslídžennâčornobilʹsʹkoíkatastrofivčeniminanukraíni AT pacûkfn radíobíologíčnítaradíoekologíčnídoslídžennâčornobilʹsʹkoíkatastrofivčeniminanukraíni
first_indexed	2025-07-03T18:41:41Z
last_indexed	2025-07-03T18:41:41Z
_version_	1836652274598805504
fulltext	30 ISSN 0372-6436. Вісн. НАН України, 2012, № 6 СТАТТІ ТА ОГЛЯДИ За 26 років, що минули з дня аварії на Чорнобильській АЕС, учені НАН України провели численні всебічні до- слідження біологічних наслідків радіонуклідного забруднення екосистем, зокрема впливу на біоту хронічного опромінення іонізувальною радіацією, зумовленого радіоактивним розпадом продуктів поділу урану. Встановлено радіобіологічні ефекти на різних рівнях організації біологічних систем від молекулярного й субклітинного до по- пуляційного. Розкриття закономірностей розвитку радіаційних ушкоджень біосистем та процесів їх післярадіа- ційного відновлення зумовило розроблення широкого кола практичних заходів, що сприяють пом’якшенню нега- тивних для людини і біоти в цілому наслідків хронічного опромінення і окреслюють можливості використання нових технологій природокористування на забруднених радіонуклідами територіях. Ключові слова: радіоактивне забруднення екосистем, хронічне опромінення, радіобіологічний ефект, зона відчуження, протирадіаційний захист, пострадіаційне відновлення. УДК 502.175+504.61+544.541+551.521+574.24+577.346+677.017.67 Д.М. ГРОДЗИНСЬКИЙ 1, О.Ф. ДЕМБНОВЕЦЬКИЙ 2, О.М. ЛЕВЧУК 1, Ф.Н. ПАЦЮК 1 1 Президія Національної академії наук України вул. Володимирська, 54, Київ, 01601, Україна 2 Центр досліджень науково-технічного потенціалу та історії науки ім. Г.М. Доброва Національної академії наук України бульвар Тараса Шевченка, 60, Київ, 01032, Україна РАДІОБІОЛОГІЧНІ ТА РАДІОЕКОЛОГІЧНІ ДОСЛІДЖЕННЯ ЧОРНОБИЛЬСЬКОЇ КАТАСТРОФИ ВЧЕНИМИ НАН УКРАЇНИ © Д.М. Гродзинський, О.Ф. Дембновецький, О.М. Левчук, Ф.Н. Пацюк, 2012 Найстрашніша в історії людства Чорнобиль- ська трагедія сколихнула світ і змусила пере- глянути багато існуючих пріоритетів, у тому числі й наукових. Традиційні дослідження з різних проблем атомної енергетики, радіацій- ного приладобудування, радіогеохімії тощо, які нібито не стосувалися екологічних аспектів, набули надзвичайного екологічного значення, оскільки було конче потрібно оперативно й максимально мінімізувати конкретні негативні наслідки, з одного боку, і розробити відповідні заходи на перспективу — з другого. Це зумови- ло також появу абсолютно нових (часом неспо- діваних) наукових напрямів і завдань. З метою їх вирішення в Національній ака- демії наук України було організовано нові цільові наукові підрозділи, в багатьох інсти- тутах істотно розширено тематику з чорно- бильських питань, сформовано спеціалізо- вані наукові програми тощо [1]. Серед зазначених проблем велике значен- ня для зменшення порушень здоров’я люди- ни та захисту біорізноманіття забруднених територій має вирішення радіобіологічних і радіоекологічних аспектів чорнобильського походження. Останні зловісні техногенні по- дії в Японії і Франції ще раз підкреслюють важливість цих проблем. Значення таких до- сліджень не можна переоцінити, оскільки людство, на жаль, ще не в змозі розробити ді- єві заходи, які б виключили ядерні аварії хоча б у найближчому майбутньому. 31ISSN 0372-6436. Вісн. НАН України, 2012, № 6 СТАТТІ ТА ОГЛЯДИ Упродовж 25 років після аварії на ЧАЕС науковцями НАН України було виконано значний обсяг відповідних робіт. Їх підсум- ки підбито на Міжнародній конференції «Радіобіологічні та радіоекологічні аспекти Чорнобильської катастрофи», що відбула- ся у 2011 р. у м. Славутич під егідою Між- народної асоціації академій наук, НАН України, РАН, Наукової ради РАН з радіо- біології, радіобіологічних товариств Украї- ни і Росії та інших структур, за участю вче- них профільних наукових установ України, Росії, Білорусі, Болгарії, Угорщини та ін- ших країн. На конференції було констатовано, що в результаті багаторічних досліджень зробле- но важливі узагальнення, з’ясовано різні ме- ханізми впливу радіації на живу матерію, запропоновано відповідні концепції, страте- гії, рекомендації, створено відповідні пре- парати, визначено підходи до розроблення систем захисту людини і біоти від шкід- ливих ефектів радіації, встановлено окремі значущі для розуміння дії радіації наукові факти, опрацьовано інші важливі питання, сформульовано відповідні завдання на май- бутнє [2]. Останнім часом особливу увагу приділя- ють оцінюванню ризику опромінення не лише людини, а й інших організмів, адже рослини, гриби, нижчі й вищі тварини, мі- кроорганізми та віруси зазнають хронічно- го впливу іонізувального випромінювання. Вжиті у гострий період аварії на ЧАЕС за- ходи мали на меті передусім захист населен- ня і персоналу від опромінення. Водночас біота Чорнобильської зони зазнала гострого опромінення, що призвело до формування радіобіологічних ефектів на різних рівнях організації біологічних систем, від клітини чи організму до екосистеми. Тому дослі- дження впливу іонізувального випроміню- вання набули комплексного характеру. В Інституті клітинної біології і генетичної інженерії НАН України [3–5] з’ясовано ме- ханізм формування віддалених наслідків катастрофи на різних рівнях флори зони відчуження (ЗВ). Установлено, що в перші місяці після аварії зовнішнє опромінення поєднувалося з аплікаційним та внутріш- нім, зумовленим позакореневим поглинан- ням численних нуклідів, потім виокремилося хронічне опромінення рослин (зовнішнє — γ-випромінювання і внутрішнє — 137Сs та 90Sr, яке спричинює більш потужний ефект 1, ніж гостре). Небезпека внаслідок хронічного опромі- нення насамперед визначається зростанням негативного генетичного вантажу у видових популяціях і активною реакцією, спрямова- ною на зменшення частоти появи ушкоджень геному. Серед віддалених радіобіологічних процесів у рослин спостерігаються як безпо- середні стохастичні ефекти дії радіації, так і прояви протирадіаційної активності клітин і видових популяцій у цілому. Тривалість проявів віддалених ефектів дуже велика (про це свідчить збереження високих темпів спонтанної мінливості рос- лин у колекціях мутантних форм пшениці, відібраних у ЗВ) і на рівні видових популя- цій характеризується підвищенням феноти- пічної адаптації, а на ценотичному рівні — сукцесійними процесами. На основі отриманих експериментальних даних розроблено стратегію протирадіацій- ного захисту рослин, що полягає в активації таких процесів: підвищення індивідуальної радіостійкості (радіоадаптація), елімінація генетично змінених клітин (гаплонтний і диплонтний клітинний добір), зростання фенотипічної мінливості (прискорення тем- пів філогенетичної адаптації). На основі даних протеоміки 2 насіння сої і льону експериментально обґрунтовано і 1 Збільшення виходу хромосомних аберацій у клі- тинах меристеми, геномна нестабільність, зростання вмісту речовин — основи природного радіопротектор- ного фону, підвищення рівня апоптозу стовбурових клітин, послаблення апікального домінування, зни- ження насіннєвої продуктивності рослин, зростання асиметрії морфологічних структур, зсув фенофаз. 2 Вивчення білкового складу і проведення аналізу метаболічних шляхів. 32 ISSN 0372-6436. Вісн. НАН України, 2012, № 6 СТАТТІ ТА ОГЛЯДИ запропоновано концепцію адаптації аграрних культур, яка дає можливість витримувати шкідливі мутагенні умови Чорнобиля [2]. Для сої вона складається з трьох компонентів: а) неспецифічний компонент, що нагадує адаптацію до дії важких металів; б) специфічний захист від радіаційних уражень; в) зміни в балансі запасних білків. Висловлено також припущення, що на- сіння льону в умовах хронічного радіацій- ного забруднення захищається, змінюючи кількість білків ряду сигнальних каскадів, а також перебудовуючи метаболізм і регуля- цію пакування білків. З метою підвищення теоретичної озброє- ності радіоекологічних досліджень і продук- тивного використання значної кількості на- явних наукових даних для оцінювання стану екосистем (наземних, водних, лісових, гір- ських, лучних та міських) Ю.О. Кутлахме- довим із співробітниками створено теорію і моделі радіоємності в сучасній радіоекології [2, 6]. Запропоновані параметри радіоємнос- ті виявилися здатними чітко відо бражувати вплив факторів на біоту і випереджати за своїми реакціями біологічні ростові показ- ники. Висловлено припущення, що реакція параметрів радіоємності може слугувати чинником для вимірювання стану і благопо- луччя біоти, а також бути мірою для еквідо- зиметричного оцінювання впливу радіацій- ного і хімічного факторів. Побудовано моде- лі для оцінювання параметрів радіоємностей різних типів екосистем. Крім того, розроблено модель і параметри для визначення синергізму дії комбінованих факторів. Встановлено, що в динаміці роз- витку біоти в екосистемах характер взаємо- дії різних факторів змінюється від синергіз- му до антагонізму, показано провідну роль процесів відновлення під час дії на біоту ра- діаційного і хімічного факторів. У результаті теоретичного аналізу радіо- ємності ландшафтів установлено, що швид- кість переміщення радіонуклідів у ланд- шафті визначається в основному кількома характеристиками з урахуванням параме- трів перерозподілу радіонуклідів, складено карти динаміки забруднення ландшафтів та перерозподілу 137Cs через 10, 20 та 30 років після аварії. Пізнання механізмів міграції нуклідів у ґрунтових системах надзвичайно актуальне з огляду на масштабність радіаційно ураже- них територій, а також значну кількість опромінених техногенних матеріалів. Здій- снено аналіз досліджень з питань викорис- тання і утримання радіаційних земель [7]. У ході цих досліджень було вивчено склад ну- клідів (цезій, стронцій, полоній, америцій та інші небезпечні нукліди); характер їх верти- кального й горизонтального переміщення у ґрунтах і забруднених техногенних об’єктах; розподіл і накопичення їх у тваринах і рос- линах, а також ступені ураженості територій з огляду на небезпеку нуклідів для населен- ня 3 тощо. У результаті проведеного аналізу розро- блено такі рекомендації щодо використання і утримання радіаційно уражених земель: • для заселених «умовно чистих» земель доцільно віддавати перевагу технологіям, що сприяють зменшенню транспорту нуклі- дів у трофічних зв’язках, зокрема накопи- ченню їх у рослинній біомасі; для кожного населеного пункту розробити відповідні проекти. Мається на увазі окультурення природних лук і пасовищ, цілеспрямоване внесення оптимальних доз калійних і фос- форних добрив та мікроелементів, а також позакореневе підживлення блокаторами всмоктувальної здатності рослин; широке використання культурних рослин з низьки- ми параметрами виносу нуклідів; запрова- дження оптимальних сівозмін; проведення роз’яснювальної роботи серед населення; • радіаційно забруднені території, що не використовуються для господарських по- треб, також потребують певних заходів (заліснення, зачагарення, задерніння); на цих землях з часом можна вирощувати для 3 На прикладі полігона (Рудий ліс) показано можли- вість «свіжих» випадань у ґрунтах поблизу ЧАЕС [1]. 33ISSN 0372-6436. Вісн. НАН України, 2012, № 6 СТАТТІ ТА ОГЛЯДИ технічних цілей деревину, ріпак та інші культури; • для абсолютно непридатних до вико- ристання земель, у тому числі ЗВ і водойм цієї зони, у найближчі 100–1000 років через наявність у ґрунтах життєво небезпечних нуклідів з великим періодом піврозпаду по- трібно забезпечити режим, за якого виклю- чатимуться міграція нуклідів за їх межі та інші небезпечні для прилеглих поселень си- туації (лісові пожежі, паводки, епідеміоло- гічні спалахи хвороб рослин і тварин тощо); на особливу увагу заслуговує ставок-охо- лод ник ЧАЕС, який на сьогодні є унікаль- ним напівприродним сховищем радіаційних продуктів і відходів. Відомо, що на радіаційно забруднених те- риторіях проживає і працює понад 10 млн осіб, яких на сьогодні практично неможливо позбавити впливу низькодозового випромі- нювання. Всупереч усе ще поширеній думці щодо безпечності дії допустимо малих доз випромінювання для людини науковцями Л.Ф. Горовим та О.Ф. Сенюк наведено ваго- мі факти, які свідчать про протилежне. До- ведено їх небезпечність, зумовлену тим, що окремий індивід отримує безпечну дозу, а популяція в цілому — велику колективну дозу і статистично достовірні негативні на- слідки для здоров’я [2]. У співпраці з іншими науковцями ними було також встановлено, що мікобіота зага- лом зазнала масової появи в її складі мелані- новмісних радіостійких видів і формування штамів грибів міксоміцетів, з підвищеним вмістом меланінів. У зв’язку з цим у процесі пошуку захисних протирадіаційних засобів було виявлено здатність меланін-глю ка но- вого комплексу з вищих базидіальних грибів захищати популяцію стовбурових клітин від дії випромінювання, що пояснюється наяв- ністю у меланінів потужної антиокисної і ан- тирадикальної активності. Крім того, вста- новлено високу ентеросорбційну здатність випробуваних хітинових препаратів, яка асоціюється з потужними адаптаційними й оксіолітичними властивостями. У результа- ті запропоновано лікарський засіб із трьох біополімерів грибного походження (мела- нінів — антиоксидантів, хі тинів — сорбен- тів нуклідів і глюканів — імуностимулято- рів), який досліджують на модульних об’єктах в Інституті проблем без пеки АЕС [2]. Отримані результати свідчать про реаль- ну перспективу розроблення захисних ме- тодів від наслідків хронічного низькодо- зового опромінення. Крім того, під час вивчення дії малих доз на взаємовідносини фітопатогенних бактерій Pse udomonas aeroginosa з триденними про- ростками кукурудзи сорту Титан Ю.В. Ши л- іною із колегами було виявлено підви щен ня агресивності бактерій, зумовлене не лише зниженням хворобостійкості рослин, а й збільшенням швидкості розмноження бакте- рій [2]. О.П. Дмитрієвим із співробітниками виявлено також нову популяцію збудника стеблової іржі злаків (пшениці, жита, куку- рудзи тощо) гриба Puccinia graminis, що ха- рактеризується високою частотою зустрі- чальності більш вірулентних клонів порівня- но з іншими регіонами України [2, 5]. Науковцями М.Ю. Гриджук та І.П. Дрозд [2] під час вивчення впродовж 1993–1996 рр. за допомогою степ-тесту неспецифічних ре- акцій людського організму в процесі адапта- ції до радіаційних умов у ЗВ встановлено такі механізми адаптації: первинний меха- нізм — інтенсивне продукування катехола- мінів (адреналіну і норадреналіну) і гіпер- активність симпатичного відділу нервової системи, що призводить до зсуву вегетатив- ного індексу в бік ваготонії (коли гіперкіне- тичний тип кровообігу змінюється на гіпо- та еукінетичний, тобто особи переходять із групи симпатотоніків у групи нормо- та ва- готоніків). Далі адаптація відбувається дво- ма шляхами: 1) успішна адаптація (23%) — накопичен- ня в організмі кортикостероїдів завдяки ви- сокій симпатоадреналовій активності під- кіркових нервових центрів; 2) патологічна адаптація (77%) — вагус- не гальмування, перенапруження систем 34 ISSN 0372-6436. Вісн. НАН України, 2012, № 6 СТАТТІ ТА ОГЛЯДИ регуляції і подальший зрив адаптації з пато- логічними наслідками — спазмування су- дин, серцево-судинна недостатність, форму- вання стійкої форми гіпертонії тощо. З ура- хуванням вищенаведеного рекомендовано до тривалої роботи у ЗВ добирати осіб з успішною адаптацією до хронічної дії радіа- ційного чинника. Під час дослідження впливу малих доз випромінювання вченими Інституту ядер- них досліджень НАН України виявлено ви- никнення істотних структурних ушкоджень клітин лабораторних тварин та зміни окре- мих показників життєво важливих систем організму, зростання на рівні цілісного орга- нізму частоти розвитку патологічних станів, збільшення ймовірності малігнізації тканин; з’ясовано, що персонал, який працює з ра- діаційними об’єктами, зазнає зовнішнього і внутрішнього опромінення, сумарна доза якого перевищує дозу зовнішнього опромі- нення, що пояснюється додатковою дією малих доз внутрішнього опромінення [2]. Науковці інституту запропонували ви- значати місцезнаходження у ґрунті центру основного вмісту 137Cs і швидкість його вер- тикальної імміграції за допомогою зістав- лення вмісту 137Cs у грибах-симбіотрофах, оскільки вони накопичують нукліди у зна- чно більшій кількості, ніж гриби-сапрофіти і ксилотрофи, а також використовувати рі- вень накопичення радіонуклідів у тілі ми- шоподібного гризуна — рудої полівки 4 для оцінювання радіобіологічної ситуації й мо- ніторингових досліджень ЗВ, бо ця тварина перебуває у верхніх горизонтах ґрунту (10 см), де міститься основна частина нук- лідів [2, 8]. Крім того, було встановлено, що з 1987 р. до 2010 р. 90Sr і особливо 137Cs є основними дозоформувальними нуклідами для риб пріс- новодних водойм; при чому їх розподіл в ор- 4 У клітинах кісткового мозку мишоподібних гри- зунів, яких відловлюють у біоценозах з підвищеним рівнем радіоактивності, виявляють збільшення цито- генетичних аномалій — метафаз з робертсоновим між- хромосомним злиттям, а також анеуплоїдів. ганах і тканинах риб як низьких, так і висо- ких трофічних рівнів відносно стабільний. Колективом вчених з Науково-інже нер- ного центру радіогідрогеоекологічних полі- гонних досліджень НАН України на чолі з академіком НАН України В.М. Шестопало- вим було досліджено автореабілітаційні процеси екосистем ЗВ, зроблено висновок про поширення непухлинних патологій не лише серед людської популяції, а й серед ін- ших біологічних видів – мешканців забруд- нених територій [1]. Крім того, ретроспективний аналіз дина- міки показників захворюваності травного каналу у дітей з радіоактивно забруднених територій і з контрольного району показав зростання у 2–10 разів всіх досліджених по- казників, для вторинної захворюваності — в 11–19 разів упродовж 22-річного періоду спостережень; максимум захворюваності за- фіксовано через 10–12 років після аварії [2]. Науковцями Інституту біоорганічної хі- мії і нафтохімії НАН України В.В. Жирно- вим із співробітниками було доведено, що β-випромінювання малої потужності моди- фікує як Ca2+-опосередковану, так і Ca2+- незалежну клітинну сигналізацію, що ре- гулює стабільність мембран еритроцитів; спрямованість цієї модифікації залежить від вихідної структури мембран і, можливо, визначається якісними й кількісними пара- метрами тих чи інших змін. Оскільки струк- турні зміни мембран еритроцитів вплива- ють на їх осмотичну резистентність, остан- ню можна використати як тест на зміни β-випромінювань малої потужності та як індикатор для екомоніторингу радіонуклід- ного забруднення низької інтенсивності різних середовищ [2]. В Інституті мікробіології і вірусології ім. Д.К. Заболотного НАН України було від- крито новий тип тропізму — стійкий пози- тивний радіотропізм — здатність грибного мі целію мікроскопічних грибів потягом пев- ного часу (75–250 діб) акумулювати і руй- нувати гарячі часточки чорнобильського і 35ISSN 0372-6436. Вісн. НАН України, 2012, № 6 СТАТТІ ТА ОГЛЯДИ семипалатинського походження внаслідок кон тактів грибних апексів з поверхнею час- точки та деструкції часточок органічними кислотами і ферментами, що виділяються грибами міцелію у зовнішнє середовище [2, 9]. Під час вивчення якісного і кількісно- го складу ґрунтових міцетів та їх динамі- ки впродовж кількох років було встанов- лено домінування їх темнопігментованих ро дів порівнянно зі світлопігментованими у структурах грибних комплексів. Вислов- лено припущення, що реалізація їхньої ра- діоадаптації зумовлена зміною електронної структури меланінів, які посилюють цю властивість. Встановлено також відмінності у синтезі меланінів у штамах міцетів залежно від міс- цезнаходження (у чорнобильських штамах спостерігається більший вихід пігменту по- рівняно з контролем у 1,5–3,0 рази) [2]. Спільно з Інститутом ядерних досліджень створено оригінальну колекцію культур мі- кроскопічних грибів з позитивною реак цією на певний тип випромінювання, які вияв- ляють радіоадаптивні властивості. Така ко- лекція може бути дуже перспективною в разі використання у біотехнологіях з біоре- медіації радіоактивно забруднених об’єктів, її також можна використати у формуванні віддалених прогнозів щодо дії хронічного опромінення та адаптації до нього як у по- коліннях грибів, так і, в деякому наближен- ні, для наступних поколінь опромінених ви- щих еукаріотів 5 [2]. Науковцями Інституту проблем безпеки АЕС та Інституту мікробіології і вірусоло- гії ім. Д.К. Заболотного було доведено, що основним фактором зміни вмісту нуклідів у забруднених матеріалах є життєдіяльність мікроорганізмів завдяки утворенню надій- ного зв’язку їхніх біослизів з 137Cs. Це дало можливість розглянути способи застосуван- ня їх і мікробних метаболітів для дезактива- 5 Еукаріо́ти, або ядерні (лат. Eukaryota) — живі орга- нізми, клітини яких містять ядро. ції і кондиціювання забруднених матеріалів та радіоактивних відходів [2]. В Інституті експериментальної патології, онкології і радіобіології ім. Р.Є. Кавецького НАН України О.Б. Ганжею з колегами під час вирішення однієї з актуальних проблем з радіобіології — ви значення природної радіо- чутливості організму — у дослідженнях на білих щурах-самцях лінії Wistar було вста- новлено, що визначальними реакціями радіо- резистентності організму є перебіг вільно- радикальних процесів у системі крові, й до- ведено, що динаміка показників окисного метаболізму після дії стрес-агентів (гіпер- термія та іммобілізація) відображує радіо- чутливість організму. Висловлено припу- щення, що резистентність ор ганізму може характеризуватися його можливістю проти- діяти порушенню пер- і антиоксидантної рівноваги після дії стрес-агентів [2]. У результаті вивчення різними вченими дії малих доз випромінювання на лаборатор- них тварин було встановлено такі ефекти: • формування у тварин специфічного ге- мопоетичного синдрому (на ранній стадії спостерігається фаза регенерації, в подаль- шому настає пригнічення як еритроїдного, так і гранулоцитарного ростків кровотво- рення з порушенням процесів проліферації та дозрівання клітин), що поступово при- зводить до зниження можливості організму до компенсації та відновлення [10]; • збільшення сумарної дози опромінення внаслідок депонування у кістках нуклідів спричинює хронічне ураження кісткового мозку і пригнічення компенсаторно-при- сто сувальних реакцій у системі гемопоезу, а також виснажує пул стовбурових крово- творних клітин та радіочутливих клітин- по пе редників і знижує ефективність коло- нієутворення клітин-попередників кіст ко- вого мозку [2]; • негативні структурні й функціональні зміни систем організму, що істотно (10– 28%) скорочують тривалість життя тварин через патологічні процеси (дистрофічні та некротичні), які наростають повільно і 36 ISSN 0372-6436. Вісн. НАН України, 2012, № 6 СТАТТІ ТА ОГЛЯДИ зумовлені порушенням окисного метабо- лізму [11]; • порушення репродуктивної функції і кровотворних органів, збільшення кількос- ті патологічних мікозів і клітин з мікро- ядрами, одночасні процеси проліферації і репарації, а також інтенсифікація проти- лежних процесів — розвиток радіаційних уражень біологічних структур і одночасно репарація радіаційних ушкоджень [2]. Для ранньої діагностики променевого ураження людини розроблено метод оціню- вання поглинутої дози і ступеня гострої про- меневої хвороби в процесі спеціальної тера- пії опромінених осіб на основі комплексу цитогенетичних показників і адекватної мо- делі множинної лінійної регресії. Зіставлен- ня клінічних, гематологічних, біодозимет- ричних (цитогенетичних) та інших даних дає змогу робити висновки щодо ступеня хвороби й визначати стратегію адекватної терапії постраждалих. Запропоновано принципи нової стратегії первинної профілактики радіогенного раку, яка охоплює такі аспекти: оцінку індивіду- альної радіаційної чутливості організму лю- дини; використання нетоксичних ефектив- них радіопротекторів, наприклад інозину, тималіну, в супроводі повноцінного вітамін- ного забезпечення; врахування додаткового впливу коматогенів (наприклад, кофеїну), які можуть істотно посилювати радіаційно індуковані ефекти малих доз. Зазначену стратегію рекомендовано використовувати під час набору кадрів для роботи в умовах іонізаційного опромінення, в тому числі пра- цівників атомних підприємств, медичних працівників (радіологів, рентгенологів), для населення, що проживає на забруднених ра- діонуклідами землях [11, 12]. Отримано наукове підтвердження гіпоте- зи про зв’язок між молекулярними механіз- мами формування раку молочної залози та підвищеним рівнем аберації хромосом, інду- кованої опроміненням у G2-фазі клітинного циклу, що, у свою чергу, відображує проце- си репарації радіаційноіндукованих ушко- джень ДНК [2, 12]. Небезпека малих радіодоз підтверджена також дослідженнями науковців Інституту гідробіології НАН України. На прикладі вищої рослинності, зокрема тростини зви- чайної Phragmites australis, було встановлено істотні негативні зміни цитогенетичних показників, репродуктивної здатності, зни- ження протипаразитарної стійкості, насін- нєвої продуктивності, аномалію репродук- тивних органів, ураження рослинної по пу- ляції в цілому паразитичними грибами та іншими шкідниками, що свідчать про трива- лу генетичну нестабільність, яка реалізуєть- ся на фенотипічному і репродуктивному рівнях [13]. Крім того, цитогенетичні й гематологічні дослідження гідробіонтів замкнених радіоза- бруднених водойм виявили високий рівень аберацій хромосом в ембріональних ткани- нах молюсків і кореневих меристемах вищих водних рослин, а також збільшення уражень еритроцитів риб у вигляді інвагінацій, від- ростків, ураженість галотвірними кліщами Tarsonemidea і грибом-аскоміцетом — ріжка- ми Claviceps purpurea [14]. Під час комплексного дослідження часто- ти хромосомних аберацій в ембріональних тканинах, складу оформлених елементів мантійної рідини дорослих особин, параме- трів яйцевих синкапсул, а також деформації стулок ставковика звичайного Lymnaea stagnalis у ЗВ встановлено негативні зміни всіх зазначених показників. Вивчення показників периферичної крові (частота уражень ядер еритроцитів, мікро- ядра, інвагінація, відростки, мітоз) у риб (щука, окунь, плітка, карась та ін.) забрудне- них водойм ЗВ дало змогу встановити істот- не їх перевищення порівнянно з даними, отриманими у Київському водосховищі. На прикладі розвитку плітки Rutilus ru ti- lus та плоскирки Blicca bjoerkna у забруд- неному Київському водосховищі спостері- гається індивідуальна мінливість базових ознак: у 83% досліджених риб — мінлива асиметрія плавців і очей, у 100% — внутріш- ніх структур, у 56–71% лінійна нерівномір- ність розвитку гонад і у 50–91% — маси, що 37ISSN 0372-6436. Вісн. НАН України, 2012, № 6 СТАТТІ ТА ОГЛЯДИ свідчить про модифікаційний вплив радіа- ційного забруднення на їхній організм [2]. В Інституті біології південних морів ім. О.О.Ковалевського НАН України ще до аварії на ЧАЕС було сформовано нові напря- ми — морська радіохемоекологія і морська динамічна радіохемоекологія; роз роблено теорію радіоізотопного і мінерального обмі- ну морських організмів; за пропоновано кон- цептуальну модель хронічної дії іонізуваль- ного випромінювання в усьому можливому діапазоні потужностей доз; введено поняття екологічної ємності середовища щодо за- бруднень [15]. Це дало змогу науковцям цієї установи оперативно і якісно провести необхідні до- слідження динаміки накопичення радіону- клідів чорнобильського походження в еко- системах Чорного, Азовського, Егейського і Середзем ного морів, а також гирлової зони Дунаю, нижньої частини Дніпра, Дніп ров- сько-Бузького лиману, Каховського водосхо- вища, Північно-Кримського каналу, шельфо- вої зони Криму і Севастопольських бухт. Встановлено, що активність чорнобильсько- го 137Cs, який надійшов у Світовий океан, ста- новила 16 ПБк, а в Чорне море — 2–3 ПБк; питома вага чорнобильських радіо нуклідів відносно загальних дозових навантажень на чорноморські гідробіонти незначна. Водно- час внесок природного ра діо нукліда 210Po у сумарну дозу, що формується природними й антропогенними чинниками, сягає понад 99%. Тому запропоновано рекомендацію щодо обо в’яз кових моніторингових вимірювань вмісту цього радіонукліда в основних видах промислових гідробіонтів Чорного моря [2]. Отримано також багато інших цікавих на- укових даних, які не було висвітлено на під- сумковій конференції [1, 5, 6, 11, 15–18]. Це, зокрема: • плямистий характер радіоактивних від- ходів (навіть на значних відстанях від місця аварії є забруднені території), через це ймо- вірність появи радіоактивної сільськогоспо- дарської продукції не є нульовою в будь- якій частині країни; • інтенсифікація мікроеволюційних пе- ретворень у популяціях низки видів; у зв’язку з цим виокремлено два напрями цього процесу — адаптація (збільшення епі- гене тичної та генетичної мінливості й роз- ширення можливостей адаптації до неспри- ятливих умов) і стабілізаційний добір (від- носно низький рівень мінливості популяцій мікромамалій зі збереженням їх чисельності та стабільності); • загибель у зоні летальних радіаційних уражень (Рудий ліс та інші території) сосен та ялин, утворення на місці загиблих наса- джень згарищ за участю бур’янів галявин- них видів, мохів і лишайників, а також фор- мування щільних картин самосіву берези, осики і крушини; • початок формування в зоні сублеталь- ного ураження самосівних популяцій листя- них порід і злаково-рудеральних ценозів; • поява в останні роки на межі Рудого лісу нерівномірного самосіву сосни між ма- теринськими деревами; • початок сукцесійного відновлення на території Рудого лісу рослинності, під поло- гом якої створюються умови для розвитку хвойних дерев; • початок відновлення на залишених від- селеними мешканцями орних землях при- родної рослинності шляхом заміни відповід- них типів біоценозів, які сприяють відтво- ренню властивої цій зоні лісової формації, а також формуванню нового видового складу тваринного світу; • зростання біологічного різноманіття ЗВ за рахунок видів, нормальному розвитку яких заважала людина; • активізація після зняття антропогенно- го тиску на відчужених територіях природ- них механізмів демутаційного самовіднов- лення і відродження лісоболотних біогеоце- нозів, характерних для Київського полісся; • зміни розподілу бактерій по профілю ґрунту: лише у поверхневому шарі (0–20 см) різко зменшилася як чисельність видів, так і загальна бактеріальна маса зі зростанням швидкості утворення мутантних більш радіо- стійких форм; 38 ISSN 0372-6436. Вісн. НАН України, 2012, № 6 СТАТТІ ТА ОГЛЯДИ • збільшення частоти виявлення на за- брудненій радіонуклідами території Чор- нобильської зони PVX-, TMV- та PVY- вірусів (значно вищу частоту виявлення вірусів рослин було показано для рослин- ності ЗВ); • перетворення ЗВ з її фактичним запо- відним режимом на унікальну територію у фауністичному (трапляються види птахів і ссавців, занесені до Червоної книги) і фло- ристичному відношенні (лише в Житомир- ській області виявлено понад 40 видів рос- лин, занесених до Червоної книги, в тому числі нові види лишайників, ліхенофільних грибів, макроміцетів, таксони бріо флори). Наведені дані дали змогу вченим дійти висновку, що високий рівень радіоактивно- го забруднення ЗВ не призвів до будь-яких помітних негативних наслідків для видово- го різноманіття біоти, і процеси самоочи- щення уражених екосистем супроводжу- ються збільшенням біорізноманіття. Радіа- ційний вплив, який традиційно розглядають як негативний екологічний фактор, справив помітно менший вплив, ніж практично по- вна елімінація антропогенного пресу. Підсумовуючи вищевикладене, без пе- ребільшення можна стверджувати, що за минулі роки практично було сформовано новий розділ радіобіології та радіоеколо- гії, скерований на розкриття закономір- ностей дії хронічного опромінення і роз- роблення нових підходів до практично до- сяжних способів захисту людини та всієї біоти від віддалених ефектів надлишково- го радіаційного впливу. Нові знання слугуватимуть основою для створення ефективного захисту середови- ща, людини і біоти від загрози підвищення радіоактивності довкілля. З другого боку, слід відверто визнати, що на сьогодні зусил- ля учених і суспільства щодо ефективно- го роз в’язання відповідних практичних та нагальних фундаментальних і прикладних питань усе ще не відповідає рівню небезпе- ки чорнобильських проблем. Потрібно вра- ховувати й те, що спектр радіобіологічних проблем з роками збільшився внаслідок підвищення значущості малодосліджених питань, зокрема радіоадаптації, радіаційного старіння, радіаційно індукованого канцеро- генезу тощо. Взагалі сьогодні нелегко визначити, які ще можуть виникнути проблеми, пов’язані з віддаленими наслідками катастрофи (на- приклад, може виникнути питання загаль- ної окупності ядерної енергетики з огляду на значні багаторічні витрати для ліквіда- ції різних наслідків можливих ядерних ка- тастроф для суспільства). А тому попереду ще багато роботи. Так, залишаються не з’я- со ваними до кінця такі проблеми: повне розшифрування специфіки дії інкорпоро- ваних нуклідів; уточнення ефектів ма лих доз іонізаційної радіації; гетерогенність (тропність) розподілу радіонуклідів у структурах і органах рослин; феноменоло- гія і механізми радіогормезису; радіоадап- тація від феноменології до онто- та філоге- нетичних механізмів; механізми і наслідки мікроеволюційних про цесів у 30-кіломет- ровій зоні ЧАЕС, індуковані радіацією; ефекти спільного впливу іонізаційної раді- ації з іншими факторами; методи ретро- радіодозиметрії; інтегральні (дистанційні, опосередковані, непрямі) реакції біологіч- них систем на опромінення та наслідки; епігенетичні ефекти; стохастичні ефекти іонізаційної радіації; поглиблення фунда- ментальності у вивченні радіобіологічних і радіоекологічних аспектів, створення ефек- тивних і нешкідливих радіопротекторів тощо [2, 4, 6]. Водночас занепокоєння вчених викли- кає тенденція останніх часів — згортання в країні наукових аспектів чорнобильської проблеми. Зокрема, науковці стурбовані зростаючою тенденцією зменшення дер- жавної підтримки досліджень з чорнобиль- ської тематики, що призводить до скоро- чення їх обсягів і зумовленого цим погір- шення ефективності наукових робіт [19]. Це суперечить основним цілям держави, інтересам громадськості і ставить під сум- нів успішне виконання державних чорно- бильських програм, а також забезпечення 39ISSN 0372-6436. Вісн. НАН України, 2012, № 6 СТАТТІ ТА ОГЛЯДИ належного захисту здоров’я постраждало- го населення. Тому владним структурам не варто забу- вати, що, як свідчать прогнозні досліджен- ня, чорнобильські проблеми загрожувати- муть суспільству не лише України, а й усього світу ще впродовж багатьох десяти- літь, і кількість їх сьогодні визначити не може ніхто. З свого боку, вчені НАН України, маючи напрацьований потужний науковий потен- ціал, і надалі докладатимуть максимум зу- силь для всебічного вивчення і розв’язання сучасних та можливих нових чорнобиль- ських проблем. СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ 1. Національна академія наук України. 1918–2008: до 90-річчя від дня заснування. — К.: Вид-во КММ, 2008. — 624 с. 2. Радіобіологічні та радіоекологічні аспекти чорно- бильської катастрофи: тези доповідей Міжнародної конференції (11–15 квітня 2011 р., Славутич, Укра- їна). — Славутич: Фітосоціоцентр, 2011. — 204 с. 3. Гродзинський Д.М. Віддалені радіобіологічні на- слідки хронічного опромінення біоти в зоні впли- ву чорнобильської катастрофи // Чорноб. наук вісник. Бюл. екол. стану зони відчуження та зони безумовного (обов’язкового) відселення. — 2006. — № 2(28). — С. 5–12. 4. Гродзинський Д.М. Модифікація віддалених на- слідків хронічного опромінення // Чорноб. наук вісник. Бюл. екол. стану зони відчуження та зони безумовного (обов’язкового) відселення. — 2009. — № 1 (33). — С. 24–32. 5. Гродзинський Д.М., Гуща М.Т., Дмитрієв О.Д. та ін. Радіобіологічні ефекти хронічного опромінення рослин у зоні впливу Чорнобильської катастро- фи. — К.: Наук. думка, 2008. — 373 с. 6. Кутлахмедов Ю.А., Поликарпов Г.Г., Зотов В.П. и др. Медико-биологические последствия Черно- быльской катастрофы: отдалённые радиоэкологи- ческие и радиобиологические проблемы и анализ эффективности контрмер по защите био- и экоси- стем от последствий Чернобыльской катастрофы: в 2 ч.– К.: МЕДЭКОЛ, 2000. — 293 с. 7. Гродзинський Д., Дембновецький О., Левчук О. Перспективи використання та утримання ра- діаційно уражених земель // Вісн. НАН Украї- ни. — 2003. — № 4. — С. 15–25. 8. Жданова Н.Н., Захарченко В.А., Василевская А.И. и др. Новый подход к выявлению микромицетов — биоиндикаторов радиационного загрязнения почв Украинского Полесья // Микология и фитопато- логия. — 1995. — Т. 29, № 1. — C. 23–28. 9. Жданова Н.Н., Лашко Т.Н., Редчиц Т.И. и др. Вза- имодействие почвенных микромицетов с «горя- чими» частицами в модельной системе // Микро- биологич. журн. — 1991. — Т. 53, № 1. — C. 9–17. 10. Серкіз Я.І., Липська А.І., Дрозд І.П. та ін. Радіобіо- логічні ефекти у ссавців: погляд через 20 років після аварії на ЧАЕС // Вісн. НАН України. — 2006. — № 4. — С. 14–27. 11. Дьоміна Е.А., Дружина М.О., Рябченко Н.М. Інди- відуальна радіочутливість людини. — К.: Логос, 2006. — 126 с. 12. Дьоміна Е.А., Рябченко Н.М., Дружина М.О. та ін. Цитогенетичний спосіб (G2-assay) визначення індивідуальної радіочутливості людини з метою первинної профілактики радіогенного раку. Мето- дичні рекомендації. — К.: МОЗ України, 2007. — 28 с. 13. Гудков Д.И., Ужевская С.Ф., Назаров А.Б. и др. По- ражение тростника галлообразующими чле нис то- но ги ми в водоемах зоны отчуждения Чер но быль- ской АЭС // Гидробиологич. журн. — 2005. — Т. 41, № 5. — С. 92–99. 14. Гудков Д.И., Шевцова Н.Л., Дзюбенко Е.В. и др. Эффекты хронического радиационного воз- действия у гидробионтов Чернобыльской зоны отчуждения // Тяжелые металлы и радионук- лиды в окружающей среде: Мат. VI Междунар. науч.-практич. конф. (4–7 февраля 2010 г., Се- мипалатинск). — Семей, 2010. — Т. 2. — С. 354– 358. 15. Поликарпов Г.Г., Егоров В.Н., Гулин С.Б. и др. Ра- диоэкологический отклик Черного моря на чер- нобыльскую аварию. — Севастополь: ЭКОСИ– гидрофизика, 2008. — 667 с. 16. Grodzinsky D.M., Kravetz E.A., Khvedinich O.A. et al. Effect of chronic irradiation on reproductive system of winter wheat // Current problems of radiation re- search: Proc. 35th annual Meeting Europ. Rad. Res. Society. — Kyiv, 2007. — P. 26–41. 17. Гродзинський Д.М. Радіоактивні ізотопи і життя // Вісник Харківського національного аграрного університету. Серія біологія. — 2010. — Вип. 2 (20). — С. 6–18. 18. Проблеми й уроки Чорнобиля: матеріали засідання Президії НАН України, присвяченого 25-й річниці аварії на ЧАЕС // Вісн. НАН України. – 2011. — № 5. — С. 3–29. 19. Найбільша техногенна катастрофа ХХ століття: з нагоди 20-річчя аварії на ЧАЕС: Сесія Заг. зборів НАН України // Вісн. НАН України. — 2006. — № 6. — С. 3. 40 ISSN 0372-6436. Вісн. НАН України, 2012, № 6 СТАТТІ ТА ОГЛЯДИ Д.М. Гродзинский1, О.Ф. Дембновецкий2, О.Н. Левчук1, Ф.Н. Пацюк1 1 Президиум Национальной академии наук Украины ул. Владимирская, 54, Киев, 01601, Украина 2 Центр исследований научно-технического потенциала и истории науки им. Г. М. Доброва Национальной академии наук Украины бульвар Тараса Шевченко, 60, Киев, 01032, Украина РАДИОБИОЛОГИЧЕСКИЕ И РАДИОЭКОЛОГИЧЕСКИЕ ИССЛЕДОВАНИЯ ЧЕРНОБЫЛЬСКОЙ КАТАСТРОФЫ УЧЕНЫМИ НАН УКРАИНЫ За 26 лет, прошедших со дня аварии на Черно- быльской АЭС, ученые НАН Украины провели мно- гочисленные всесторонние исследования биологиче- ских последствий радионуклидного загрязнения эко- систем, в частности влияния на биоту хронического облучения ионизирующей радиацией, обусловленно- го радиоактивным распадом продуктов деления ура- на. Установлены радиобиологические эффекты на разных уровнях организации биологических систем от молекулярного и субклеточного до популяционно- го. Раскрытие закономерностей развития радиацион- ных повреждений биосистем и процессов их послера- диационного восстановления обусловило разработки широкого спектра практических мер, способствую- щих смягчению негативных для человека и биоты в целом последствий хронического облучения и опре- деляющих возможности использования новых техно- логий природопользования на загрязненных ради о- нуклидами территориях. Ключевые слова: радиоактивное загрязнение эко- систем, хроническое облучение, радиобиологический эф фект, зона отчуждения, противорадиационная за- щита, пострадиационное восстановление. D.М. Grodzyns’kyy 1, O.F. Dembnovets’kyy 2, O.M. Levchuk 1, F.N. Patsiuk 1 1 Presidium of the National Academy of Sciences of Ukraine 54 Vladimirska Str., Kyiv, 01601, Ukraine 2 Dobrov Center for Scientific and Technological Potential and Science History Studies of the National Academy of Sciences of Ukraine 60 Taras Shevchenko Ave., Kyiv, 01032, Ukraine RADIOBIOLOGICAL AND RADIOECOLOGICAL INVESTIGATIONS OF THE CONSEQUENCES OF THE CHERNOBYL CATASTROPHE BY SCIENTISTS OF THE NATIONAL ACADEMY OF SCIENCES OF UKRAINE During 26 years since the Accident at the Chernobyl Nuclear Power Station scientists of the National Academy of Sciences of Ukraine have conducted numerous and ex- tensive researches on the biological effects of radionuclide contamination in ecosystems. Particular attention was paid to the disclosure of the distribution of radioactive substances in the environment and on the impact to biota of chronic exposure due to radioactive decay of fission products of uranium. As a result, disclosed the nature of radiobiological effects at different levels of organization of biological systems from molecular and subcellular to the population levels. Establishing patterns of development of radiation damage to biological systems and processes of postirradiation recovery are a theoretical basis for the de- velopment of practical methods for mitigating negative consequences of chronic exposure for biota and human as well as for new technologies of nature management in ar- eas contaminated with radionuclides. Keywords: radioactive contamination of ecosystems, chronic irradiation, radiobiological effect, exclusion zone, radiation protection, postradiation recovery. Стаття надійшла 11.04.2012 р.

Радіобіологічні та радіоекологічні дослідження Чорнобильської катастрофи вченими НАН України

Institution

Ähnliche Einträge