Нові та рідкісні для України види роду Coprinus (Pers.: Fr.) Gray. 3. Представники секції Pseudocoprinus (Kuhner) P.D. Orton et Watling та Veliformes (Fr.) Penn.
Приведены сведения о находках пяти новых (Coprinus callinus M. Lange et A.H. Sm., C. cortinatus J.E. Lange, C. ellisii P.D. Orton, C. pellucidus P. Karst., C. utrifer (Joss.) Watling) и одного редкого (C. truncorum (Scop.) Fr.) для Украины представителей рода Coprinus (Pers.: Fr.) Gray. Для всех ви...
Gespeichert in:
| Datum: | 2007 |
|---|---|
| 1. Verfasser: | |
| Format: | Artikel |
| Sprache: | Ukrainian |
| Veröffentlicht: |
Інститут ботаніки ім. М. Г. Холодного НАН України
2007
|
| Schlagworte: | |
| Online Zugang: | http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/3699 |
| Tags: |
Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Zitieren: | Нові та рідкісні для України види роду Coprinus (Pers.: Fr.) Gray. 3. Представники секції Pseudocoprinus (Kuhner) P.D. Orton et Watling та Veliformes (Fr.) Penn. / М.П. Придюк // Укр. ботан. журн. — 2007. — Т. 64, № 5. — С. 703-712. — Бібліогр.: 15 назв. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
irk-123456789-3699 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
irk-123456789-36992009-07-10T12:01:18Z Нові та рідкісні для України види роду Coprinus (Pers.: Fr.) Gray. 3. Представники секції Pseudocoprinus (Kuhner) P.D. Orton et Watling та Veliformes (Fr.) Penn. Придюк, М.П. Спорові рослини та гриби Приведены сведения о находках пяти новых (Coprinus callinus M. Lange et A.H. Sm., C. cortinatus J.E. Lange, C. ellisii P.D. Orton, C. pellucidus P. Karst., C. utrifer (Joss.) Watling) и одного редкого (C. truncorum (Scop.) Fr.) для Украины представителей рода Coprinus (Pers.: Fr.) Gray. Для всех видов публикуется информация об их распространении и биологии, а для новых в Украине — также диагнозы и рисунки. In the paper 5 new (Coprinus callinus M. Lange et A.H. Sm., C. cortinatus J.E. Lange, C. ellisii P.D. Orton, C. pellucidus P. Karst., C. utrifer (Joss.) Watling) and 1 rare (C. truncorum (Scop.) Fr.) for Ukraine records of the genus Coprinus (Pers.: Fr.) Gray are reported. For all the species information about their distribution and biology is given and for new ones diagnoses and drawings are also provided. 2007 Article Нові та рідкісні для України види роду Coprinus (Pers.: Fr.) Gray. 3. Представники секції Pseudocoprinus (Kuhner) P.D. Orton et Watling та Veliformes (Fr.) Penn. / М.П. Придюк // Укр. ботан. журн. — 2007. — Т. 64, № 5. — С. 703-712. — Бібліогр.: 15 назв. — укр. 0372-4123 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/3699 uk Інститут ботаніки ім. М. Г. Холодного НАН України |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| language |
Ukrainian |
| topic |
Спорові рослини та гриби Спорові рослини та гриби |
| spellingShingle |
Спорові рослини та гриби Спорові рослини та гриби Придюк, М.П. Нові та рідкісні для України види роду Coprinus (Pers.: Fr.) Gray. 3. Представники секції Pseudocoprinus (Kuhner) P.D. Orton et Watling та Veliformes (Fr.) Penn. |
| description |
Приведены сведения о находках пяти новых (Coprinus callinus M. Lange et A.H. Sm., C. cortinatus J.E. Lange, C. ellisii P.D. Orton, C. pellucidus P. Karst., C. utrifer (Joss.) Watling) и одного редкого (C. truncorum (Scop.) Fr.) для Украины представителей рода Coprinus (Pers.: Fr.) Gray. Для всех видов публикуется информация об их распространении и биологии, а для новых в Украине — также диагнозы и рисунки. |
| format |
Article |
| author |
Придюк, М.П. |
| author_facet |
Придюк, М.П. |
| author_sort |
Придюк, М.П. |
| title |
Нові та рідкісні для України види роду Coprinus (Pers.: Fr.) Gray. 3. Представники секції Pseudocoprinus (Kuhner) P.D. Orton et Watling та Veliformes (Fr.) Penn. |
| title_short |
Нові та рідкісні для України види роду Coprinus (Pers.: Fr.) Gray. 3. Представники секції Pseudocoprinus (Kuhner) P.D. Orton et Watling та Veliformes (Fr.) Penn. |
| title_full |
Нові та рідкісні для України види роду Coprinus (Pers.: Fr.) Gray. 3. Представники секції Pseudocoprinus (Kuhner) P.D. Orton et Watling та Veliformes (Fr.) Penn. |
| title_fullStr |
Нові та рідкісні для України види роду Coprinus (Pers.: Fr.) Gray. 3. Представники секції Pseudocoprinus (Kuhner) P.D. Orton et Watling та Veliformes (Fr.) Penn. |
| title_full_unstemmed |
Нові та рідкісні для України види роду Coprinus (Pers.: Fr.) Gray. 3. Представники секції Pseudocoprinus (Kuhner) P.D. Orton et Watling та Veliformes (Fr.) Penn. |
| title_sort |
нові та рідкісні для україни види роду coprinus (pers.: fr.) gray. 3. представники секції pseudocoprinus (kuhner) p.d. orton et watling та veliformes (fr.) penn. |
| publisher |
Інститут ботаніки ім. М. Г. Холодного НАН України |
| publishDate |
2007 |
| topic_facet |
Спорові рослини та гриби |
| url |
http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/3699 |
| citation_txt |
Нові та рідкісні для України види роду Coprinus (Pers.: Fr.) Gray. 3. Представники секції Pseudocoprinus (Kuhner) P.D. Orton et Watling та Veliformes (Fr.) Penn. / М.П. Придюк // Укр. ботан. журн. — 2007. — Т. 64, № 5. — С. 703-712. — Бібліогр.: 15 назв. — укр. |
| work_keys_str_mv |
AT pridûkmp novítarídkísnídlâukraínividiroducoprinuspersfrgray3predstavnikisekcíípseudocoprinuskuhnerpdortonetwatlingtaveliformesfrpenn |
| first_indexed |
2025-07-02T06:57:53Z |
| last_indexed |
2025-07-02T06:57:53Z |
| _version_ |
1836517397211643904 |
| fulltext |
ISSN 0372�4123. Укр. ботан. журн., 2007, т. 64, № 5 703
М.П. ПРИДЮК
Інститут ботаніки ім. М.Г. Холодного НАН України
вул. Терещенківська, 2, м. Київ, 01001, Україна
НОВІ ТА РІДКІСНІ ДЛЯ УКРАЇНИ ВИДИ
РОДУ COPRINUS (PERS.: FR.) GRAY.
3. ПРЕДСТАВНИКИ СЕКЦІЙ
PSEUDOCOPRINUS (KU
..
HNER) P.D. ORTON
et WATLING ТА VELIFORMES (FR.) PENN.
К л ю ч о в і с л о в а: базидіальні макроміцети, рідкісні види, нові зна�
хідки, Pseudocoprinus, Veliformes
Ця стаття продовжує серію праць, присвячених новим знахідкам видів роду
Coprinus (Pers.: Fr.) Gray в Україні, розпочату в 2004 р. [3]. Протягом останніх кіль8
кох років знайдено цілий ряд нових для нашої країни видів роду і нижче розгля8
даються ті з них, що належать до секцій Pseudocoprinus (Ku
..
hner) P.D. Orton et Wat8
ling та Veliformes (Fr.) Penn. У представників першої секції покривало повністю від8
сутнє або рудиментарне. Усі знайдені нами види відносяться до підсекції Setulosi
J.E. Lange (покривало відсутнє чи рудиментарне, численні піло8 та каулоцистиди).
Представники секції Veliformes мають покривало, що складається з округлих та
овальних елементів. Ми знайшли види з підсекцій Domestici Singer (покривало у
вигляді дрібних розсіяних пластівців або лусочок, складається як з округлих, так і
веретено8 та еліпсоподібних, почасти товстостінних елементів, з'єднаних у лан8
цюжки), Micacei (Fr.) Ulj et Noordel. (покривало у вигляді розсіяних дрібних зер8
нистих пластівців, складається лише з округлих тонкостінних елементів, не з'єд8
наних у ланцюжки) та Nivei Cit rin emend. Ulj et Noordel. (покривало суцільне,
борошнисте, елементи округлі, з поверхнею гладенькою або інкрустованою крис8
талами, що розчиняються в HCl) [4]. З них новими для території України є Copri�
nus callinus M. Lange et A.H. Sm., C. cortinatus J.E. Lange, C. ellisii P.D. Orton, C. pellu�
cidus P. Karst. та C. utrifer (Joss.) Watling, а для C. truncorum (Scop.) Fr. знайдено нові
місцезнаходження.
Матеріали та методи досліджень
Усі зразки зібрано у 2004—2005 рр. і зберігаються у гербарії Інституту ботаніки
ім. М.Г. Холодного НАН України (KW). Мікроскопічні структури вивчали на су8
хому матеріалі: робили поперечні зрізи пластинок приблизно на половині радіу8
су шапинки, які досліджували в 3%8му розчині КОН. Розміри спор базуються
на вимірах 20 спор з кожного зразка, максимальні та мінімальні розміри бази8
дій, цистид та інших мікроскопічних структур — на основі 10 вимірів у кожному
випадку.
В описах видів використані такі умовні позначення: B — середня ширина
(breadth) спори анфас, L — кількість довгих пластинок (lamellae), що досягають
© М.П. ПРИДЮК, 2007
ніжки гриба, l — кількість коротких пластиночок (lamellulae) між двома довгими,
Ls — середня довжина (length) спори, n — загальна кількість виміряних спор, Q —
відношення (quotient) довжини спори до її ширини.
Результати досліджень та їх обговорення
Секція Pseudocoprinus (Ku
..
hner) P.D. Orton et Watling
Підсекція Setulosi J.E. Lange
Coprinus callinus M. Lange et A.H. Sm. var. callinus, Mycologia, 45: 769, 1953 (рис. 1)
Coprinellus callinus (M. Lange et A.H. Sm.) Vilgalys, Hopple et Johnson, Taxon, 50:
233, 2001.
Шапинка спочатку еліпсоподібна, жолудеподібна до ковпакоподібної, розмі8
ром 4—13 � 3—13 мм, борошнисто8бархатиста, блідо8коричнева або червонувато8
бура в центрі, дещо світліша по краях, згодом опукло8розпростерта до розпрос8
тертої, 10—30 мм завширшки, рубчаста, в центрі і над пластинками блідо8 або
темно8коричнева, по краях світло8сіра. Пластинки вільні, досить густі (L = 20—
30, l = 0—3), до 1,5 мм завширшки, спочатку білі, згодом коричнево8чорні. Ніжка
22—55 � 1,0—2,5 мм, біла, борошнисто8бархатиста, злегка звужується догори, труб8
часта, основа ніжки булавоподібна, до 3 мм товщиною. Споровий порошок чор8
ний. М'якоть біла, без особливих запаху та смаку.
Спори (8—)8,5—12,0 � 5,3—7,0 мкм, Ls = 10,3 ± 1,01 мкм, B = 6,1 ± 0,43 мкм,
Q = 1,44—1,9, середнє Q = 1,7 ± 0,1, n = 60; еліпсоподібні або видовженояйцепо8
дібні, гладенькі, чорно8коричневі, з ексцентричною порою проростання до 1,7 мкм
шириною. Базидії 14,5—31,0 � 7—9 мкм, 48спорові, булавоподібні, кожна оточе8
на 3—6 псевдопарафізами. Плевроцистиди відсутні. Хейлоцистиди 19—36 � 12—
26 мкм, округлі до овальних. Пілоцистиди 60—146 � 12—27 � 3,5—7,0 мкм, пляш8
коподібні, з довгою шийкою, що звужується до верхівки, серед них трапляються
ISSN 0372�4123. Ukr. Botan. Journ., 2007, vol. 64, № 5704
Рис. 1. Coprinus callinus M. Lange et
A.H. Sm.: a — плодові тіла, b —
пілоцистиди (у т.ч. товстостінні
склероцистиди), c — хейлоцисти8
ди, d — базидії, e — спори, f — ка8
улоцистиди
Fig. 1. Coprinus callinus M. Lange et
A.H. Sm.: a — fruit8bodies, b — pilo8
cystidia (including thick8walled scle8
rocystidia), c — cheilocystidia, d —
basidia, e — spores, f — caulocystidia
товстостінні (стінки до 1 мкм завтовшки) склероцистиди, подібні за формою та
розміром 36—96 � 9,5—13,0 � 3,5—5,0 мкм. Каулоцистиди 48—137 � 9—19 � 4—
5 мкм, аналогічної форми. Покривало відсутнє. Пряжки є.
Луганська обл., Станично8Луганський р8н, північно8західні околиці смт Ста8
нично8Луганське, в'язово8дубовий ліс, на гнилих гілочках, похованих у ґрунті,
16.09.2004 (KW 29803), Луганський природний заповідник (Станично8Луганське
відділення), близько 1 км на південь від озера, ясеновий ліс, на ґрунті з шматоч8
ками деревини, 19.09.2004 (KW 29804).
Поширення: Європа (Бельгія, Велика Британія, Данія, Ірландія, Італія, Нідер8
ланди, Німеччина, Норвегія, Україна, Фінляндія, Франція), Північна Америка (Ка8
нада, США) [4—6, 11, 13].
Досить звичайний в Європі та Північній Америці вид, проте в Україні знай8
дений уперше. Спори у наших зразків (особливо KW 29803) менші, ніж вказують
К.Б. Ульє та К. Бас (C. Bas) (9,3—13,1 � 5,7—7,4 мкм) [13] або Р. Кюнер (R. Ku
..
h8
ner) та Г. Романьєзі (H. Romagnesi) (9,8—13,3 � 5,0—7,2 мкм) [8], проте інші озна8
ки (наявність численних склероцистид на поверхні шапинки, піло8 та каулоцисти8
ди з шийками, що звужуються до верхівки, розміри та форма хейлоцистид тощо)
не дозволяють віднести ці зразки до якогось іншого виду з даної секції, наприклад
C. sclerocystidiosus M. Lange et A.H. Sm., C. hiascens (Fr.: Fr.) Qu l. чи C. impatiens (Fr.)
Qu l. [4, 13].
Coprinus pellucidus P. Karst., Meddn Soc. Fauna Fl. fenn., 9: 61, 1882 (рис. 2)
Coprinellus pellucidus (P. Karst.) Redhead, Vilgalys et Moncalvo, Taxon, 50: 234,
2001.
Шапинка спочатку еліпсоподібна або жолудеподібна, розміром 2—5 � 1,5—
3,0 мм, згодом дзвоникоподібна до розпростертої, рубчаста, до 7 мм завширшки,
борошнисто8бархатиста, вохриста, світло8коричнева, пізніше стає світло8сірою
починаючи з країв і зберігає коричневе забарвлення лише в центрі. Пластинки
вільні, не дуже густі (L = 18—20, l = 0—1), до 0,5 мм завширшки, спочатку білі, зго8
дом коричнево8чорні. Ніжка 12—20 � 0,5 мм, біла, злегка борошнисто8бархатиста,
циліндрична, дещо звужується догори, основа ніжки часом коренеподібно загост8
рена. Споровий порошок чорний. М'якоть біла, без особливих запаху та смаку.
Спори 7,7—10,8 � 4,5—5,0 мкм, Ls = 9,2 ± 0,9 мкм, B = 4,8 ± 0,15 мкм, Q = 1,65—
2,2, середнє Q = 1,9 ± 0,15, n = 20; видовженоеліпсоподібні, циліндричноеліпсо8
подібні, гладенькі, червонувато8коричневі, з центральною порою проростання до
ISSN 0372�4123. Укр. ботан. журн., 2007, т. 64, № 5 705
Рис. 2. Coprinus pellucidus P. Karst.: a —
плодові тіла, b — пілоцистиди, c —
хейлоцистиди, d — базидії, e — спо8
ри, f — каулоцистиди
Fig. 2. Coprinus pellucidus P. Karst.: a —
fruit8bodies, b — pilocystidia, c — chei8
locystidia, d — basidia, e — spores, i —
caulocystidia
1,5 мкм шириною. Базидії 17—22 � 7,0—8,5 мкм, 48спорові, булавоподібні, кожна
оточена 3—5 псевдопарафізами. Плевроцистиди відсутні. Хейлоцистиди 20—25 �
� 14—22 мкм, округлі. Пілоцистиди 27—50 � 7—12 � 2,5—3,0 мкм, пляшкоподібні,
з шийкою, що звужується до верхівки, склероцистиди відсутні. Каулоцистиди 24—
43 � 7—12 � 3—5 мкм, аналогічної форми. Покривало відсутнє. Пряжки не знайдені.
Луганська обл., Станично8Луганський р8н, північно8західні околиці смт Ста8
нично8Луганське, ліс із клена польового з домішкою в'яза, на коров'ячих екскре8
ментах, 16.09.2004 (KW 29843).
Поширення: Європа (Бельгія, Велика Британія, Данія, Естонія, Ірландія, Іс8
панія, Італія, Латвія, Нідерланди, Німеччина, Норвегія, Польща, Словаччина, Ук8
раїна, Фінляндія, Франція), Африка (Марокко), Азія (Японія), Північна Америка
(США), Південна Америка (Бразилія), Австралія [4—6, 11, 13].
Як і попередній вид, C. pellucidus досить звичайний в Європі. Наскільки він
розповсюджений в Україні, стане зрозумілим лише після подальших досліджень.
Слід відзначити, що спори даного зразка помітно більші, ніж вказують для C. pel�
lucidus К.Б. Ульє та К. Бас (6,3—9,4 � 3,2—4,2 мкм) [13], і ближчі за довжиною до
спор спорідненого виду C. brevisetulosus Arnolds (8,0—11,5 мкм), у якого вони, од8
нак, помітно ширші (5,0—6,5 мкм) і не мають характерної для спор C. pellucidus ци8
ліндричноеліпсоподібної форми [4]. Крім того, C. brevisetulosus має плевроцисти8
ди, а його плодові тіла значно більші і темніше забарвлені (вохристо8коричневі)
[4, 13]. Зауважимо, що, за даними інших дослідників, спори C. pellucidus більших
розмірів, зокрема, згідно з Г. Діссінгом (H. Dissing) і Н. Лундквістом (N. Lundquist) —
6,5—11,5 � 3—5 мкм [6], Р. Кюнером та Г. Романьєзі — 6,5—11,5 � 3,5 мкм [8], а
М. Мозером (M. Moser) — 6,4—11,4 � 3,1—5,1 мкм [10].
Секція Veliformes (Fr.) Penn. in Kauffman
Підсекція Domestici Singer
Coprinus ellisii P.D. Orton, Trans. Br. Mycol. Soc., 43: 199, 1960 (рис. 3)
Coprinellus ellisii (P.D. Orton) Redhead, Vilgalys et Moncalvo, Taxon, 50: 233, 2001.
ISSN 0372�4123. Ukr. Botan. Journ., 2007, vol. 64, № 5706
Рис. 3. Coprinus ellisii P.D. Orton: a —
плодові тіла, b — елементи покри8
вала, c — базидії, d — хейлоцисти8
ди, e — плевроцистиди, f — кауло8
цистиди, g — спори
Fig. 3. Coprinus ellisii P.D. Orton: a —
fruit bodies, b — elements of veil, c —
basidia, d — cheilocystidia, e — pleu8
rocystidia, f — caulocystidia, g — spo8
res
Шапинка спочатку циліндричноеліпсоподібна або еліпсоподібна, розміром
10—18 � 8—12 мм, згодом розпростерта (часто з загорнутим догори краєм), до 20 мм
завширшки, блідо8кремова з дещо темнішим центром, згодом світло8сіра, рубчас8
та, вкрита покривалом у формі дрібних білуватих лусочок (у центрі шапинки ос8
танні звичайно з бурими верхівками). Пластинки вільні, досить густі (L = 25—30,
l = 1—3), до 1,5 мм завширшки, спочатку білі, згодом темно8коричневі до майже
чорних. Ніжка 25—35 � 1,0—2,5 мм, біла, спочатку злегка борошниста, згодом гла8
денька, дещо звужується догори, трубчаста, основа ніжки злегка бульбоподібна, до
4 мм товщиною, часто залишки покривала утворюють на ній більш8менш чітку
вольву. Споровий порошок чорний. М'якоть біла, без особливих запаху та смаку.
Спори 6—8 � 3,6—4,3 мкм, Ls = 7,0 ± 0,59 мкм, B = 3,9 ± 0,19 мкм, Q = 1,6—2,0,
середнє Q = 1,8 ± 0,13, n = 20; еліпсоподібні та циліндричноеліпсоподібні анфас,
квасолеподібні у профіль, гладенькі, червонувато8коричневі, з центральною по8
рою проростання близько 1 мкм завширшки. Базидії 14—24 � 7,0—8,5 мкм, 48спо8
рові, булавоподібні, кожна оточена 4—6 псевдопарафізами. Плевроцистиди 48—
89 � 19—43 мкм, еліпсоподібні та овальні. Хейлоцистиди 15—58 � 10—31 мкм, ок8
руглі, овальні, видовженоеліпсоподібні. Каулоцистиди 74—140 � 13—26 � 6,5—
7,0 мкм, пляшкоподібні з сильно витягнутою циліндричною шийкою, нерідко де8
що потовщені на верхівці (до 8,5 мкм). Покривало складається з елементів двох
типів: а) циліндричних, еліпсоподібних та веретеноподібних, товстостінних (тов8
щина стінки до 1 мкм) клітин, нерідко інкрустованих, 21—46 � 10—22 мкм роз8
міром, з'єднаних у ланцюжки, блідо8 або жовто8коричневого кольору; б) еліпсо8
подібних до округлих, гладеньких тонкостінних безбарвних клітин розміром 22—
46 � 15—41 мкм. Пряжки є. Харківська обл., м. Харків, лісопарк, зарості осокора,
на гнилих гілочках, 18.06.2005 (KW 29827).
Поширення: Європа (Бельгія, Велика Британія, Іспанія, Італія, Литва, Нідерлан8
ди, Німеччина, Росія, Україна, Франція), Північна Америка (Канада) [4, 5, 11, 15].
Від схожого на нього C. domesticus (Bolton: Fr.) Gray відрізняється дрібними
квасолеподібними спорами, меншими плодовими тілами та вольвоподібними за8
лишками покривала при основі ніжки [4]. Слід, однак, вказати, що, за нашими
спостереженнями, остання ознака час від часу трапляється у багатьох представни8
ків підсекції Domestici. Спори нашого екземпляра були дрібнішими, ніж вказували
П.Д. Ортон (P.D. Orton) та Р. Уотлінг (R. Watling) — 6,5—8,5(—9,0) � 3,0—4,5 (—
5,0) мкм [11] чи В. Урбонас (V. Urbonas) — 6,088,5 � 3—4 мкм [15], проте більши8
ми, ніж повідомляється у «Flora Agaricina Neerlandica» (5,5—7,0 � 3—4 мкм) [4].
Підсекція Micacei (Fr.) Ulj et Noordel.
Coprinus truncorum (Scop.) Fr., Epicrisis: 248, 1838.
Agaricus truncorum Scop., Fl. carn., 2: 426, 1772. — Coprinellus truncorum (Scop.:
Fr.) Redhead, Vilgalys et Moncalvo, Taxon, 50: 235, 2001.
Луганська обл., Станично8Луганський р8н, Луганський природний заповід8
ник (Станично8Луганське відділення), близько 1 км на південь від озера, клено8
во8ясеновий ліс, на гнилій деревині, похованій у ґрунті, 18.09.2004 (KW 29859).
ISSN 0372�4123. Укр. ботан. журн., 2007, т. 64, № 5 707
Інші знахідки в Україні: Дніпропетровська обл. (Дніпровсько8Орільський при8
родний заповідник) [3]; Донецька обл. (Український степовий природний запо8
відник, Хомутовський степ); Київська обл. (дендропарк «Олександрія») [1]; Тер8
нопільська обл. (Бережанський р8н) [2].
Поширення: Європа (Австрія, Велика Британія, Данія, Естонія, Іспанія, Іта8
лія, Литва, Нідерланди, Німеччина, Словаччина, Україна, Франція), Азія (Індія,
Росія — Сибір, Далекий Схід; Туреччина), Африка (Марокко), Північна Америка
(США) [4, 5, 11, 15].
Близький до C. saccharinus Romagn. та C. micaceus (Bull.: Fr.) Fr., відрізняється
від них еліпсоподібними анфас спорами. Крім того, C. micaceus має каулоцистиди,
а C. saccharinus — покривало чисто білого кольору [4, 6, 8, 10, 11]. В Україні тепер
відомо п'ять місцезнаходжень цього виду, проте слід вказати, що деякі літературні
дані про знахідки C. micaceus в Україні могли насправді стосуватися C. truncorum.
Підсекція Nivei Cit rin emend. Ulj et Noordel.
Coprinus cortinatus J.E. Lange, Dansk. Bot. Ark., 2(3): 45, 1915 (рис. 4)
Coprinus filiformis sensu Bender et Enderle, Z. Mykol., 54: 49, 1988.
Шапинка спочатку еліпсоподібна до ковпакоподібної, розміром 3—5 � 2—4 мм,
згодом дзвоникоподібна до опукло8розпростертої, рубчаста, світло8сіра, до 11 мм
завширшки, вкрита блідо8сірим, у центрі шапинки — блідо8коричневим борош8
нистим покривалом. Пластинки вільні, досить густі (L = 18—22, l = 1—3), до 1,5 мм
завширшки, спочатку білі, згодом майже чорні. Ніжка 10—40 � 0,3—1,5 мм, бі8
ла, злегка борошнисто8пластівчаста від залишків покривала, згодом майже гола,
циліндрична, дещо звужується догори, основа ніжки булавоподібна, до 2 мм зав8
товшки. Споровий порошок чорний. М'якоть біла, без особливого запаху та
смаку.
Спори (7,2—)8—10(—10,8) � (4,6—)4,8—5,5(—5,8) мкм, Ls = 9,0 ± 0,67 мкм,
B = 5,1 ± 0,3 мкм, Q = 1,54—2,0, середнє Q = 1,77 ± 0,11, n = 60; еліпсоподібні або
видовжено яйцеподібні, гладенькі, темно8червонувато8коричневі, з центральною
порою проростання розміром до 2,4 мкм. Базидії 17—1 � 6,5—9,5 мкм, 48спорові,
булавоподібні, кожна оточена 3—5 псевдопарафізами. Плевроцистиди та хейло8
цистиди відсутні. Елементи покривала округлі, тонкостінні, часом злегка інкрус8
ISSN 0372�4123. Ukr. Botan. Journ., 2007, vol. 64, № 5708
Рис. 4. Coprinus cortinatus J.E. Lan8
ge: a — плодові тіла, b — елемен8
ти покривала, c — базидії, d —
спори
Fig. 4. Coprinus cortinatus J.E. Lan8
ge: a — fruit bodies, b — elements of
veil, c — basidia, d — spores
товані (інкрустація розчинна в HCl), безбарвні, розміром 17—38 � 15—38 мкм,
змішані з поодинокими гіфоподібними елементами. Пряжки є.
Донецька обл., Слов'янський р8н, НПП «Святі Гори», Теплинське л8во, на
правому березі р. Сіверський Донець, близько 3 км на захід від с. Богородичне,
узлісся лісу із тополі білої, на старому кострищі, 28.09.2004 (KW 29807). Луган8
ська обл., Станично8Луганський р8н, Луганський природний заповідник (Ста8
нично8Луганське відділення), близько 3 км на північ від с. Христове, кленово8
ясеново8дубовий ліс, на ґрунті, 18.09.2004 (KW 29805), близько 1 км на південь
від озера, кленово8ясеновий ліс, на ґрунті з шматочками деревини, 19.09.2004
(KW 29806).
Поширення: Європа (Бельгія, Велика Британія, Данія, Іспанія, Італія, Нідер8
ланди, Німеччина, Норвегія, Україна, Фінляндія, Франція, Чехія), Азія (Японія)
[4, 5, 11, 14].
В Європі трапляється зрідка [4], а рівень розповсюдження в Україні ще не
з'ясований. C. cortinatus характеризується повною відсутністю цистид, 48спорови8
ми базидіями та еліпсоподібними спорами [14]. Ознаки нашого зразка загалом доб8
ре збігаються з наведеними К.Б. Ульє (C.B. Ulj ) та М. Ноорделоосом (M. Noor8
deloos), хоча його спори дещо більші, ніж вказували ці автори (6,2—9,7 � 4,3—
6,0 мкм) [14]. Слід, однак, зауважити, що, за даними К.Б. Ульє, довжина спор у
різних колекцій даного виду коливається від 6—8 мкм до 8,0—10,5 мкм [12], а
П.Д. Ортон та Р. Уотлінг вказують для нього навіть більші спори (9,5—11,0 мкм)
[11].
Coprinus utrifer (Joss.) Watling, Notes R. Bot. Gdn Edinb., 31: 362, 1972 (рис. 5)
Coprinus utrifer Joss., Bull. trimest. Soc. Mycol. Fr., 64: 27, 1948. — Coprinopsis
utrifer (Watling) Redhead, Vilgalys et Moncalvo, Taxon, 50: 232, 2001.
Шапинка спочатку яйцеподібна, еліпсоподібна до ковпакоподібної, розмі8
ром 4—9 � 2,0—7,5 мм, вкрита білим повстистим, по краях шапинки волокнистим
покривалом, яке пізніше розривається на волокнисті лусочки і зникає, зберігаю8
чись лише в центрі шапинки, під ним — темно8сіра, рубчаста, згодом — дзвони8
коподібна до розпростертої, нерідко із загорнутими догори краями, сіра, до 13 мм
ISSN 0372�4123. Укр. ботан. журн., 2007, т. 64, № 5 709
Рис. 5. Coprinus utrifer (Joss.) Wat8
ling: a — плодові тіла, b — елемен8
ти покривала, c — базидії, d — хей8
лоцистиди, e — плевроцистиди,
f — спори
Fig. 5. Coprinus utrifer (Joss.) Wat8
ling: a — fruit bodies, b — elements
of veil, c — basidia, d — cheilocys8
tidia, e — pleurocystidia, f — spores
завширшки. Пластинки вільні, густі (L = 35—45, l = 1—5), до 1 мм завширшки,
спочатку білі, згодом чорні. Ніжка 10—60 � 1,0—1,5 мм, напівпрозора, біла,
циліндрична, дещо звужується догори, гладенька, злегка волокниста від залишків
покривала, трубчаста, основа ніжки бульбоподібно розширена до 3,5 мм, повстис8
та від залишків покривала. Споровий порошок чорний. М'якоть біла, без особли8
вих запаху та смаку.
Спори (6—)6,5—7,5 � (4,6—)4,8—5,5(—6) � 4,3—4,8 мкм, Ls = 7,0 ± 0,31 мкм,
B = 5,2 ± 0,34 мкм, Q = 1,17—1,52, середнє Q = 1,34 ± 0,06, n = 20; широкоеліпсо8
подібні або дещо округлопрямокутні анфас, еліпсоподібні у профіль, гладенькі,
червонувато8коричневі, з центральною порою проростання до 1,5 мкм завширш8
ки. Базидії 12—24 � 6—8 мкм, 48спорові, булавоподібні, кожна оточена 3—5 псев8
допарафізами. Плевроцистиди 58—84 � 17—24 мкм, довгастомішкоподібні, еліпсо8
подібні до циліндричноеліпсоподібних. Хейлоцистиди 22—62 � 11—25 мкм, ок8
руглі, овальні, мішкоподібні, еліпсоподібні до циліндричноеліпсоподібних. Пок8
ривало складається з елементів двох типів: а) грушоподібних, веретеноподібних,
еліпсоподібних та майже круглих, розміром 29—82 � 12—82 мкм; б) витягнутих,
гіфоподібних, розгалужених, товщиною 5—14 мкм. Пряжки є.
Луганська обл., Свердловський р8н, Луганський природний заповідник (від8
ділення «Провальський степ», Грушівська ділянка), різнотравно8типчаково8кови8
ловий степ, на екскрементах корів, 18.09.2005 р. (KW 30592).
Поширення: Європа (Велика Британія, Естонія, Італія, Литва, Німеччина, Ук8
раїна, Фінляндія, Франція) [4, 5, 11, 14, 15].
Вид легко ідентифікувати за маленькими еліпсоподібними спорами та покри8
валом, що складається з елементів двох типів. Наявність округлих тонкостінних
елементів спонукала К.Б. Ульє та М. Ноорделооса включити C. utrifer до підсекції
Nivei секції Veliformes [14], хоча наявність розгалужених елементів зближує його з
представниками підсекції Alachuani Singer секції Coprinus. З цієї причини в мину8
лому деякі автори відносили цей вид до названої секції або аналогічних їй таксо8
номічних одиниць [8, 10, 11]. Втім, дані молекулярних досліджень свідчать на ко8
ристь думки К.Б. Ульє [7, 9].
Спори наших зразків ширші, ніж в екземплярів, досліджених К.Б. Ульє та
М. Ноорделоосом (6,0—7,7 � 4,2—5,0 � 4,1—4,5 мкм) [14], і помітно менші,
ніж вказували деякі інші мікологи: 7,5—9,0 � 4,5—5,0 мкм [10], 7,5—9,0 � 4,5—
5,5 мкм [11] або 7—9 � 4,5—5,5 мкм [15]. Втім, К.Б. Ульє та М. Ноорделоос
відзначали помітну різницю у розмірах багатьох мікроструктур C. utrifer у різних
авторів [14].
Загалом у нашій країні тепер знайдено 18 представників секції Pseudocoprinus
та 19 — секції Veliformes. Втім, враховуючи нерівномірну вивченість території Ук8
раїни та спорадичність і нерегулярність появи карпофорів грибів, ці цифри не
кінцеві. Необхідні подальше накопичення матеріалу по вже відомих в Україні ви8
дах та пошук нових таксонів на її території. При цьому доцільно застосовувати но8
ві методи, зокрема вирощування копротрофних видів у вологих камерах із відібра8
них зразків екскрементів травоїдних тварин.
ISSN 0372�4123. Ukr. Botan. Journ., 2007, vol. 64, № 5710
Зауважимо, що плодові тіла C. utrifer вирощено саме у вологій камері завдяки
люб'язній допомозі Ю.І. Голубцової, за що автор висловлює їй свою щиру подяку. Крім
того, автор глибоко вдячний проф. С.П. Вассеру за цінну інформацію, яка допомогла у
написанні цієї статті.
1. Батирова Г.Ш. Нові для мікобіоти України види копринових грибів // Укр. ботан. журн. —
1990. — 47, № 5. — С. 97—98.
2. Боб'як Г. Причинки до микольогії східної Галичини. Гриби околиці Бережан // Зб. мате8
мат.8природопис.8лікар. секції наук. т8ва ім. Шевченка. — 1907. — 11. — С. 1—41.
3. Придюк М.П. Нові та рідкісні для України види роду Coprinus (Pers.: Fr.) Gray. 1 // Укр.
ботан. журн. — 2004. — 61, № 6. — С. 41—51.
4. Arnolds E., Ulj C., Nauta M. Flora Agaricina Neerlandica. Vol. 6. Bolbitiaceae (Bolbitius, Cono�
cybe, Pholiotina, Agrocybe) and Coprinaceae (I): the genus Coprinus. — Boca Raton; London;
New York; Singapore: Taylor & Francis, 2005. — 227 p.
5. Cacialli G., Caroti V., Doveri F. Cotributio ad cognitionem Coprinorum. Monografie di pagine
di Micologia. T. 1. — Trento: Assoc. Micol. Bresadola, 1999. — 255 p.
6. Dissing H., Lundquist N. Coprinus Pers. // Nordic Macromycetes flora. Vol. 2. / L. Hansen et
H. Knudsen (eds.). — Copenhagen: Nordswamp, 1992. — P. 228—234.
7. Hopple J.S., Vilgalys R. Phylogenetic relationships in the mushroom genus Coprinus and dark8
spored allies based on sequence data from the nuclear gene coding for the large ribosomal sub8
unit RNA: divergent domains, outgroups, and monophyly // Mol. Phylogen. Evol. — 1999. —
13. — P. 1—19.
8. Ku
..
hner R., Romagnesi H. Flore analitique des champignons superieurs (Agarics, Bolets, Cantha8
relles). — Paris: Masson et Cil., 1953. — 557 p.
9. Moncalvo J.M., Vilgalys R., Redhead S.A. et al. One hundred and seventeen clades of euagarics //
Mol. Phylogen. Evol. — 2002. — 23. — P. 357—400.
10. Moser M. Die Ro
..
hrlinge und Bla
..
tterpilze (Polyporales, Boletales, Agaricales, Russulales). —
Stuttgart; New York: Gustav Fischer, 1983. — 533 s. (Kleine Kryptogamenflora, Band IIb,
Teil 2).
11. Orton P.D., Watling R. British fungus flora Agarics and Boleti 2. Coprinaceae Part 1: Coprinus. —
Edinburgh: Her Majesty's Stationery Office, 1979. — 148 p.
12. Ulj C.B. Four new species of Coprinus from the Netherlands // Persoonia. — 1988. — 13, pt 4. —
P. 479—488.
13. Ulj C.B., Bas C. Studies in Coprinus — II. Subsection Setulosi of section Pseudocoprinus // Per8
soonia. — 1991. — 14, pt 3. — P. 275—339.
14. Ulj C.B., Noordeloos M.E. Studies in Coprinus III — Coprinus section Veliformes. Subdivision
and revision of subsection Nivei emend. // Persoonia. — 1993. — 15, pt 3. — P. 257—301.
15. Urbonas V. Lietuvos Grybai. 8.3. Agarikie iai (Agaricales), Gijabudie iai (Entolomatales). —
Vilnius: UAB «Valstie i Laikra tis», 1999. — 296 p.
Рекомендує до друку Надійшла 17.08.2006
В.П. Гелюта
ISSN 0372�4123. Укр. ботан. журн., 2007, т. 64, № 5 711
Н.П. Придюк
Институт ботаники им. Н.Г. Холодного НАН Украины, г. Киев
НОВЫЕ И РЕДКИЕ ДЛЯ УКРАИНЫ ВИДЫ
РОДА COPRINUS (PERS.: FR.) GRAY
3. ПРЕДСТАВИТЕЛИ СЕКЦИЙ PSEUDOCOPRINUS (KU
..
HNER) P.D. ORTON
et WALING И VELIFORMES (FR.) PENN.
Приведены сведения о находках пяти новых (Coprinus callinus M. Lange et A.H. Sm., C. corti�
natus J.E. Lange, C. ellisii P.D. Orton, C. pellucidus P. Karst., C. utrifer (Joss.) Watling) и одного
редкого (C. truncorum (Scop.) Fr.) для Украины представителей рода Coprinus (Pers.: Fr.) Gray.
Публикуется информация о распространении и биологии всех видов, а для новых в Украи8
не — также диагнозы и рисунки.
К л ю ч е в ы е с л о в а: базидиальные макромицеты, редкие виды, новые находки, Pseudo8
coprinus, Veliformes.
M.P. Prydyuk
M.G. Kholodny Institute of Botany,
Ukrainian National Academy of Sciences, Kyiv
NEW AND RARE FOR UKRAINE SPECIES
OF THE GENUS COPRINUS (PERS.: FR.) GRAY.
3. THE REPRESENTATIVES OF THE SECTIONS PSEUDOCOPRINUS (KU
..
HNER)
P.D. ORTON et WALING AND VELIFORMES (FR.) PENN.
In the paper 5 new (Coprinus callinus M. Lange et A.H. Sm., C. cortinatus J.E. Lange, C. ellisii P.D.
Orton, C. pellucidus P. Karst., C. utrifer (Joss.) Watling) and 1 rare (C. truncorum (Scop.) Fr.) for Uk8
raine records of the genus Coprinus (Pers.: Fr.) Gray are reported. For all the species information
about their distribution and biology is given and for new ones diagnoses and drawings are also
provided.
K e y w o r d s: basidial macromycetes, rare species, new records, Pseudocoprinus, Veliformes.
ISSN 0372�4123. Ukr. Botan. Journ., 2007, vol. 64, № 5712
|