Розвідкові роботи в басейні Західного Бугу на Волині
У статті проаналізовані нововиявлені археологічні пам’ятки на території Володимир-Волинського, Іваничівського та Локачинського районів Волинської області в басейнах річки Західний Буг, виявлені і обстежені експедиціями Інституту українознавства ім. Крип’якевича НАН України, Волинського краєзнавчого...
Збережено в:
| Дата: | 2012 |
|---|---|
| Автори: | , |
| Формат: | Стаття |
| Мова: | Ukrainian |
| Опубліковано: |
Інститут археології НАН України
2012
|
| Назва видання: | Волино-Подільські археологічні студії |
| Онлайн доступ: | http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/37036 |
| Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Цитувати: | Розвідкові роботи в басейні Західного Бугу на Волині / В. Конопля, О. Златогорський // Волино-Подільські археологічні студії. — 2012. — Вип. 3. — С. 22-36. — Бібліогр.: 4 назв. — укр. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
irk-123456789-37036 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
irk-123456789-370362012-08-31T12:07:54Z Розвідкові роботи в басейні Західного Бугу на Волині Конопля, В. Златогорський, О. У статті проаналізовані нововиявлені археологічні пам’ятки на території Володимир-Волинського, Іваничівського та Локачинського районів Волинської області в басейнах річки Західний Буг, виявлені і обстежені експедиціями Інституту українознавства ім. Крип’якевича НАН України, Волинського краєзнавчого музею та ДП «Волинські старожитності» ДП НДЦ «ОАСУ» Інституту археології НАН України. 2012 Article Розвідкові роботи в басейні Західного Бугу на Волині / В. Конопля, О. Златогорський // Волино-Подільські археологічні студії. — 2012. — Вип. 3. — С. 22-36. — Бібліогр.: 4 назв. — укр. XXXX-0100 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/37036 uk Волино-Подільські археологічні студії Інститут археології НАН України |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| language |
Ukrainian |
| description |
У статті проаналізовані нововиявлені археологічні пам’ятки на території Володимир-Волинського, Іваничівського та Локачинського районів Волинської області в басейнах річки Західний Буг, виявлені і обстежені експедиціями Інституту українознавства ім. Крип’якевича НАН України, Волинського краєзнавчого музею та ДП «Волинські старожитності» ДП НДЦ «ОАСУ» Інституту археології НАН України. |
| format |
Article |
| author |
Конопля, В. Златогорський, О. |
| spellingShingle |
Конопля, В. Златогорський, О. Розвідкові роботи в басейні Західного Бугу на Волині Волино-Подільські археологічні студії |
| author_facet |
Конопля, В. Златогорський, О. |
| author_sort |
Конопля, В. |
| title |
Розвідкові роботи в басейні Західного Бугу на Волині |
| title_short |
Розвідкові роботи в басейні Західного Бугу на Волині |
| title_full |
Розвідкові роботи в басейні Західного Бугу на Волині |
| title_fullStr |
Розвідкові роботи в басейні Західного Бугу на Волині |
| title_full_unstemmed |
Розвідкові роботи в басейні Західного Бугу на Волині |
| title_sort |
розвідкові роботи в басейні західного бугу на волині |
| publisher |
Інститут археології НАН України |
| publishDate |
2012 |
| url |
http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/37036 |
| citation_txt |
Розвідкові роботи в басейні Західного Бугу на Волині / В. Конопля, О. Златогорський // Волино-Подільські археологічні студії. — 2012. — Вип. 3. — С. 22-36. — Бібліогр.: 4 назв. — укр. |
| series |
Волино-Подільські археологічні студії |
| work_keys_str_mv |
AT konoplâv rozvídkovírobotivbasejnízahídnogobugunavoliní AT zlatogorsʹkijo rozvídkovírobotivbasejnízahídnogobugunavoliní |
| first_indexed |
2025-07-03T18:45:47Z |
| last_indexed |
2025-07-03T18:45:47Z |
| _version_ |
1836652531837566976 |
| fulltext |
22
ВИПУСК ІІІ
Віталій КОНОПЛЯ, Олексій ЗЛАТОГОРСЬКИЙ
РОЗВІДКОВІ РОБОТИ
В БАСЕЙНІ ЗАХІДНОГО БУГУ НА ВОЛИНІ
У статті проаналізовані нововиявлені археологічні пам’ятки на території Володимир-Во-
линського, Іваничівського та Локачинського районів Волинської області в басейнах річки Захід-
ний Буг, виявлені і обстежені експедиціями Інституту українознавства ім. Крип’якевича НАН
України, Волинського краєзнавчого музею та ДП «Волинські старожитності» ДП НДЦ «ОАСУ»
Інституту археології НАН України
Ключові слова: волино-люблінська культура, культура лійчастого посуду, культура куляс-
тих амфор, городоцько-здовбицька культура, стжижовська культура, тшцінецько-комарівська
культура, лежницька культурна група, вельбарська культура, давньоруський період
У зв’язку з очікуваною приватизацією земельних угідь України надзвичайно актуальною
стає необхідність виокремлення на них територій, де розміщені пам’ятки культурно-історичної
спадщини, зокрема археології. Особливо це стосується тих, які виявлені нещодавно і не взяті
під державну охорону задля збереження та недопущення в майбутньому їх можливої руйна-
ції.
З цією метою в кінці минулого – на початку нинішнього століть експедиції Інституту укра-
їнознавства ім. Крип’якевича НАН України, Волинського краєзнавчого музею, Дочірнього під-
приємства «Волинські старожитності» державного підприємства «Науково-дослідний центр
«Охоронна археологічна служба України» Інституту археології НАН України здійснили дослі-
дження у Володимир-Волинському, Іваничівському та Локачинському районах Волинської об-
ласті і відкрили низку археологічних пам’яток, опис місцезнаходження яких та аналіз зібраних
там речових матеріалів наводиться нижче.
У Володимир-Волинському районі розвідки проведені в адміністративних межах м. Воло-
димир-Волинський та сіл Березовичі, Бубнів, Горичів, Заріччя, Маркостав, Микуличі, П’ятидні,
Руснів, Селець, Фалемичі, Федорівка, Хмелів, Хмелівка, Хобултова, Хрипаличі, Черчичі, Якови-
чі.
В околицях районного центру відкрито два поселення і одне поховання. Перше з них дво-
шарове і пов’язане з культурами городоцько-здовбицькою та тшцінецько-комарівською. Воно
розміщене на південній окраїні міста, займаючи мисоподібний уступ правого берега р. Луги
висотою 8-10 м над рівнем заплави. З території присадибних ділянок на площі до 0,5 га зібрані
фрагменти ліпних посудин і кременеві відщепи, окремі з яких ретушовані.
Інше поселення одношарове і віднесене до тшцінецько-комарівської культури. Сліди його
зафіксовані на південно-східній околиці міста, на пологому схилі лівого берега р. Луги висотою
6-7 м над рівнем заплави. Підйомний матеріал репрезентують уламки кераміки та кількісно
назначені вироби з кременю: біфасіальний серп і вісім відщепів ( три з них ретушовані). Орі-
єнтовна площа місцезнаходження складає близько 1 га.
Поховання волино-люблінської культури відкрито під час проведення експертизи на пів-
денно-східній околиці міста по вулиці Зимнівська, 79а. Під час дослідження пам’ятки щурфом
та двома траншеями загальною площею 40 кв.м виявлено розвал ліпної посудини, пластину та
луску. Посудина – біконічна ваза середнього розміру, поверхня горбкувата, загладжена, сіро-
коричневого з оранжевим кольору, внутрішня поверхня чорна, рівна. Тісто рихле, з незначною
домішкою піску та шамоту. Орнамент на плічках і рештки розпису білою фарбою. Розміри: діа-
метр по вінцям 12,5 см, максимальний діаметр по тулубу 23 см, діаметр денця 8,5-9,0 см, стінки
завтовшки 0,9 см. Пластина з правильною огранкою, в перетині у верхній частині трикутна, в
нижній, поблизу п’ятки – п’ятикутна. Слідів вторинної обробки не має. Розміри: довжина 6,3
см, ширина 1,3 см, товщина 0,45 см. Виготовлена з сіро-молочного волинського туринського
кременю. Луска неправильної, під трикутної форми, виготовлена з молочно-сірого волинсько-
го туринського кременю. Розміри: 1,4х1,0 см та 1,0х0,3 см [2].
с. Березовичі
Березовичі-1. На північно-західній околиці села, в уроч. Яворівка, на пологому схилі пра-
23
ВОЛИНО-ПОДІЛЬСЬКІ АРХЕОЛОГІЧНІ СТУДІЇ
вого берега р. Стрипи (правосторонній доплив Луги) висотою до 4-5 м над рівнем заплави – дво-
шарова пам’ятка культур кулястих амфор і стжижовської. Знахідки першої з них представлені
шістьма фрагментами стінок ліпних посудин чорного кольору із старанно згладженою поверх-
нею, двома одноплощинними циліндричними нуклеусами, двобічно ретушованою пластиною
розміром 108х37х11 мм (ретуш дрібно- і середньофасеткова лускоподібна, суцільна, зі спинки),
трапецієподібною у плані і прямокутною у поперечному перетині кременевою сокирою з по-
вністю зашліфованими ширшими та частково бічними площинами розміром 125х49х26 мм і
трьома уламками пластин.
У складі підйомного матеріалу, який відноситься до стжижовської культури, наявні три
фрагменти ліпного посуду сіро-коричневого кольору, зовнішня і внутрішня поверхні яких по-
криті розчосами віхтя; трапецієподібна у плані і лінзоподібна у поперечному перетині креме-
нева сокира із заокругленим обухом і майже повністю зашліфованими сторонами розміром
70х48х15 мм; три сокири овального перекрою з пришліфованими лезами розмірами 137х78х45,
106х57х32 і 202х93х42 мм; обушкова і лезова частини аналогічних знарядь для рубання і на-
півсегментоподібний у плані серп з лінзоподібним поперечним перетином розміром 105х60-
х10 мм (підстава виробу опукла, робоча частина увігнута); наконечник стріли з кременю так
званого серцеподібного типу, який виготовлено на первинному відщепі розміром 26х16х4 мм
за допомогою двосторонньої суцільно-крайової середньофасеткової лускоподібної ретуші; на-
конечник списа з трикутним пером (кінчик відбитий) та прямокутним черешком розміром
123х49х10 мм (ребра пера опуклі, а його прямі плічка дещо підняті догори); 17 відщепів (п’ять
з них ретушовані). Знайдено, також, уламок кам’яної свердленої сокири, обух якої мав, оче-
видно, округлі обриси. Її поперечний перетин прямокутний, а стінки злегка опуклі. Діаметр
свердлини становить 22х25 мм.
Речовий матеріал зібрано з території городів на площі близько 2 га.
Березовичі-2. На південно-західній околиці села, поблизу тракторної бригади колишнього
колгоспу, вздовж схилу правого берега р. Стрипи висотою 5-7 м над рівнем заплави – багатоша-
рова пам’ятка тщцінецько-комарівської і ранньоскіфського часу (лежницька група) культур
та давньоруського періоду ХІ-ХІІІ ст. площею до 1,5 га. У складі артефактів першої з них сім
фрагментів стінок ліпних посудин світло-коричневого кольору, до глиняної маси яких додані
зерна подрібненого перепаленого кременю; два сегментоподібні у плані серпи з лінзоподібним
поперечним перетином та косозрізаними п’ятками розмірами 127х36х9 мм і 149х45х12 мм;
ромбоподібний у плані наконечник списа 136х41х9 мм з кременю. Знахідки ранньозалізного
часу представлені 18 уламками стінок ліпних посудин, зовнішня поверхня яких покрита рус-
том, а матеріали княжої доби – п’ятьма уламками вінець та 28 фрагментами стінок кружальних
горщиків, частина яких орнаментована врізними горизонтальними борозенками.
Березовичі-3. За 0,7 км на захід від села, на пологому схилі правого берега р.Стрипи висо-
тою 3-4 м над рівнем заплави – двошарова пам’ятка тщцінецько-комарівської культури і пері-
оду ХІ-ХІІІ ст. площею до 1 га. З території орного поля зібрані дев’ять уламків ліпного посуду,
два скребла на відщепах, сім фрагментів розтирачів і п’ять відщепів з кременю доби бронзи, а
також три вінця та 14 бочків кружальних давньоруських горщиків.
Березовичі-4. За 1 км на південь від села, на мисоподібному уступі лівого берега р. Стри-
пи висотою близько 20 м над рівнем заплави – двошарова пам’ятка тщцінецько-комарівської
культури і давньоруського періоду ХІ-ХІІІ ст. площею до 1 га. Тут знайдені 11 уламків стінок
ліпних посудин, сім кременевих відщепів (один ретушований) доби бронзи, а також уламки
кружальних горщиків княжої доби, частина яких декорована врізними прямолінійними боро-
зенками.
с. Бубнів
Бубнів-1. На північній околиці села, на мисоподібному уступі правого берега безіменного
струмка (лівосторонній доплив Луги) висотою 4-5 м над рівнем заплави – поселення тщці-
нецько-комарівської культури площею біля 0,5 га. З території орного поля зібрані дванадцять
фрагментів стінок ліпних посудин, фрагмент пряслиця, трикутна в плані та лінзоподібна у по-
перечному перетині сокира із зашліфованим лезом, уламок розтирача і шістнадцять відщепів
(дев’ять з них ретушовані) з кременю.
Бубнів-2. За 1 км на північний схід від села, в урочищі Курган, на мисоподібному уступі
лівого берега р. Луг висотою 5-6 м над рівнем заплави – багатошарова пам’ятка культур лійчас-
того посуду, городоцько-здовбицької, тщцінецько-комарівської, вельбарської та ранньоскіф-
ського часу (лежницька група) площею біля 1 га. У складі підйомного матеріалу наявні фраг-
менти стінок ліпних посудин відмічених вище культурно-хронологічних горизонтів, а також
24
ВИПУСК ІІІ
різноманітний за функціональним призначенням кременевий інвентар: 11 наконечників стріл,
дві сокири, чотири їх уламки, одна заготовка сокири, наконечники дротика і списа, шість рету-
шованих уламків пластин, чотири кінцевих скребки на відщепах, проколка, 16 відщепів та три
розтирачі. Знайдено також окремі виробу з каменю: шість фрагментів зернотерок та розтирач
кулястої форми.
Бубнів-3. На східній околиці села, на схилі лівого берега р. Луги висотою 6-7 м над рівнем
заплави – двошарова пам’ятка тщцінецько-комарівської культури і періоду ХІІ-ХІІІ ст. площею
до 1 га., сліди якої зафіксовані на відстані близько 100 м від русла ріки. З території городів зі-
брані уламки ліпних посудин, а також підтрикутна у плані та лінзоподібна у поперечному пере-
тині сокира з частково зашліфованим лезом, три ретушованих відщепи, два бічних скребки на
відщепах, 11 відщепів з кременю, котрі відносяться до середнього періоду доби бронзи та три
уламки вінець і 24 фрагменти стінок кружальних горщиків, що датуються княжою добою.
Бубнів-4. На південній околиці села, в уроч. Фінляндія, на мисоподібному уступі лівого
берега р. Луги висотою 5-6 м над рівнем заплави – багатошарова пам’ятка культур лійчастого
посуду, стжижовської, тщцінецько-комарівської, ранньоскіфського часу (лежницька група),
поморської та давньоруського періоду площею біля 2 га. З присадибних ділянок зібрані уламки
ліпної кераміки зазначених вище культур у кількості 68 екз., сім уламків вінець та 25 фрагмен-
тів стінок кружальних горщиків княжої доби, а також різноманітні вироби з каменю.
До культури лійчастого посуду віднесено цілу та два уламки прямокутних у перетині со-
кир, два ножі та три кінцевих скребки на січеннях пластин; до стжижовської культури – висло-
обоушну у плані та овальну у поперечному перетині сокиру з частково зашліфованим лезом
115х66х36 мм, заготовку підпрямокутної у плані та овальної у поперечному перетині сокири
73х32х17 мм, два уламки наконечників списів (нижня 74х35х7 мм і верхня 75х55х8 мм частини);
до тщцінецько-комарівської культури – напівсегментоподібний у плані та лінзоподібний у січ-
ному перетині серп 141х35х14 мм (п’ятка виробу звужена та заокруглена), а також два уламки
аналогічних жниварських знарядь (верхні частини) 80х38х9 і 87х36х9 мм; до лежницької групи
– середню частину сегментоподібного у плані і лінзоподібного у поперечному перетині серпа
73х31х12 мм (лезо виробу підправлене крупно зубчастою двохсторонньою ретушшю).
Культурна приналежність ряду артефактів проблематична. Це, зокрема, дві трапецієподіб-
ні у плані та лінзоподібні у поперечному перетині сокири із зашліфованими лезами розмірами
147х61х32 мм і 103х46х18 мм; кутовий ніж на первинному відщепі 73х7 мм, леза якого загостре-
ні суцільною середньофасетковою струменистою ретушшю.
Бубнів-5. На південно-західній околиці села, на пологому схилі правого берега безіменно-
го струмка (лівосторонній доплив Луги) висотою 4-5 м над рівнем заплави – поселення княжої
доби ХІІ-ХІІІ ст. площею до 0,5 га. З території орного поля зібрані п’ять уламків вінець та 18
фрагментів стінок горщиків, а також залізні уламок серпа і ніж.
Бубнів-6. На північно-західній околиці села, на мисоподібному уступі правого берега без-
іменного струмка (лівосторонній доплив Луги) висотою 3-4 м над рівнем заплави – двошарова
пам’ятка тщцінецько-комарівської культури і періоду ХІІ-ХІІІ ст. площею до 1 га. З території
городів зібрані три уламки вінець та шість фрагментів стінок горщиків раннього середньовіч-
чя, а також шиферне пряслице, три орнаментовані пастові намистини, одинадцять фрагментів
скляних браслетів, дев’ять ножів, фрагмент серпа, дві пряжки і два наконечники стріл із заліза
та точильний брусок.
Знахідки середнього періоду доби бронзи репрезентують сім уламків стінок ліпних посу-
дин; кременевий наконечник списа з під трикутним у плані пером та неправильно-прямокут-
ним черешком 126х37х11 мм, фрагмент дротика, чотири ретушованих та три неретушованих
відщепи.
с. Горичів
Горичів-1. За 1 км на схід від села Горичів, на пологих схилах обох берегів безіменного по-
тічка (лівосторонній доплив Луги) висотою 4-5 м над рівнем заплави – багатошарова пам’ятка
волинсько-люблінської, кулястих амфор, стжижовської, тщцінецько-комарівської ранньоскіф-
ського часу (лежницька група) та періоду Х-ХІІІ ст. площею до 2 га. З території орного поля
зібрані уламки ліпної кераміки зазначених вище культур у кількості 41 екз., сім уламків вінець
та 23 фрагменти стінок кружальних горщиків княжої доби, а також різноманітні вироби з
кременю. У їх складі три уламки лінзоподібних у поперечному перетині серпів, три кінцевих
скребки, сокира, п’ять уламків сокир, ретушована пластина і три відщепи, долото, два уламки
наконечників списів, а також фрагмент біконічного глиняного пряслиця, два уламки кам’яних
свердлених сокир та залізний ніж з горбатою спинкою.
25
ВОЛИНО-ПОДІЛЬСЬКІ АРХЕОЛОГІЧНІ СТУДІЇ
с. Заріччя
Заріччя-1. На північно-східній околиці села, на схилі лівого берега р. Луги висотою 10-12
м над рівнем заплави – поселення княжої доби ХІІ-ХІІІ ст. площею близько 2 га, де знайдені
вісім уламків вінець та 19 фрагментів стінок горщиків, окремі з яких декоровані врізними пря-
молінійними борозенками.
Заріччя-2. На північно-західній околиці села, на мисоподібному уступі лівого берега р.
Луги висотою 4-5 м над рівнем заплави – поселення періоду ХІ-ХІІІ ст. площею до 1 га. З при-
садибних ділянок зібрані три уламки вінець та 18 стінок горщиків, частина з яких орнаменто-
вана врізними прямолінійними борозенками.
Заріччя-3. За 0,3 км на північ від села, на мисоподібному уступі лівого берега р. Луги ви-
сотою 8-10 м над рівнем заплави – багатошарова пам’ятка волинсько-люблінської, тщцінець-
ко-комарівської, вельбарської культур і давньоруського періоду Х-ХІІІ ст. площею біля 3 га. З
орної території зібрані уламки ліпної кераміки зазначених вище культур у кількості 38 екз., а
також сім уламків вінець та 25 фрагментів стінок горщиків княжої доби.
Кременеві знахідки репрезентують чотири січення пластин, ніж на нижній частині плас-
тини 73х17х6 мм, що має ретушований поперечний кінець, для підправки якого застосова-
но часткову середньо фасеткову лускоподібну ретуш (нанесена зі сторони черевця), кінцевий
скребок на уламку пластини 57х29х8 мм, бічні краї якої підправлені суцільною дрібнофасетко-
вою лускоподібною ретушшю, два уламки лінзоподібних у поперечному перетині сокир, фраг-
мент аналогічного у поперечному перетині серпа і десять відщепів (сім з них ретушовані).
Заріччя-4. В північно-західній частині села, на пологому схилі лівого берега р. Луги ви-
сотою 4-6 м над рівнем заплави – багатошарова пам’ятка тщцінецько-комарівської, вельбар-
ської культур та давньоруського періоду ХІІ- ХІІІ ст. площею близько 1 га. З території городів
зібрані уламки ліпного посуду перших двох культурно-хронологічних горизонтів у кількості,
відповідно, 12 і 17 екз., а також шість уламків вінець та 28 фрагментів стінок горщиків раннього
середньовіччя, частина з яких декорована врізними прямолінійними борозенками. Знайдено,
крім того, сім кременевих відщепів, два з яких ретушовані.
Заріччя-5. На північно-західній околиці села, на пологому схилі лівого берега р. Луги ви-
сотою 6-8 м над рівнем заплави – двошарова пам’ятка вельбарської культури та періоду Х-ХІІ
ст. площею біля 1 га, де на території городів знайдені уламки ліпної кераміки – 18 екз. перших
століть н.е., частина з яких має на зовнішній поверхні руст, а також чотири уламки вінець та 16
фрагментів стінок горщиків.
с. Маркостав
Маркостав-1. На північній околиці села, в уроч. Старе Село або Сад, на мисоподібному
уступі правого берега р. Луги висотою 8-10 м над рівнем заплави – двошарова пам’ятка куль-
тури лійчастого посуду і періоду ХІ-ХІІІ ст. площею біля 1 га, сліди якої зафіксовані у місці впа-
діння в річку її правосторонньоного допливу – Свинорийки. З території орного поля зібрані
шість уламків ліпної кераміки енеолітичного часу та вісім уламків вінець і 34 фрагменти стінок
горщиків Давньої Русі. У складі підйомного матеріалу наявні вироби з кременю:
– однолезовий вкладень до серпа на нижній частині поздовжньо-первинної пластини 84-
х27х7 мм, що зі спинки оброблений суцільною середньофасетковою скісно-струменистою ре-
тушшю;
– трапецієподібна у плані та прямокутна у поперечному перетині сокира з пришліфова-
ним лезом 61х29х14 мм;
– долото на уламку поздовжньої пластини з пришліфованим лезом 46х30х11 мм.
– однобічно ретушована нижня частина поздовжньо-первинної пластини 83х27х8 мм (ре-
туш суцільна, середньофасеткова скісно-струмениста, зі спинки).
– двобічно ретушовані (дві нижні і середня частини) поздовніжні пластини розмірами 78-
х28х7 мм, 65х25х10 мм та 60х23х7 мм. Леза знарядь підправлені дрібнофасетковою лускоподіб-
ною та середньофасетковою скісно-струменистою ретушшю, яка нанесена зі сторони спинок.
Цю колекцію виробів доповнюють трикутний у плані наконечник стріли, три уламки рету-
шованих пластин, фрагмент прямокутної у поперечному перетині сокири, сім січень пластин
та 15 відщепів.
Маркостав-2. На північно-східній околиці села, в уроч. Нивки, на мисоподібному уступі
лівого берега р. Луги – Свинорийки висотою 7-8 м над рівнем заплави – багатошарова пам’ятка
пізнього періоду доби палеоліту, культур лійчастого посуду і ранньоскіфського часу (лежниць-
ка група) площею близько 1 га. Речові матеріали зібрані з території орного поля. Вони представ-
26
ВИПУСК ІІІ
лені уламками ліпного посуду – 29 екз. згаданих вище культур та виробами з кременю.
У складі артефактів пізньопалеолітичного часу наявні патиновані чотири січення пластин
(одне з ретушшю), відщепи – 17 екз.
Знахідки культури лійчастого посуду характеризують прямокутна у поперечному перетині
сокира, трикутний наконечник стріли із злегка увігнутою підставкою, три ретушовані січення
пластин, кінцевий скребок на аналогічній заготовці. Культурна приналежність п’яти ретушо-
ваних та восьми не ретушованих відщепів проблематична.
Маркостав-3. В південно-східній частині села, в уроч. Замчисько, на рівній ділянці правого
берега р. Луги висотою 7-8 м над рівнем заплави – двошарова пам’ятка культур тщцінецько-
комарівської і ранньоскіфського часу (лежницька група) площею до 0,5 га. З території городів
зібрані три уламки ліпного посуду згаданих вище культур, вушко горщика, фрагмент прясли-
ця, кінцевий скребок на відщепі, три ретушовані і чотири не ретушовані відщепи.
Маркостав-4. За 0,6 км на південний захід від села, на мисоподібному уступі правого бере-
га р. Луги висотою понад 20 м над рівнем заплави – двошарова пам’ятка волинсько-люблінської
і вельбарської культур, сліди якої простежені за 150-170 м від краю тераси. З території орного
поля на площі до 0,5 га проведені збори речового матеріалу. Серед знахідок наявні уламки ліп-
ного посуду згаданих вище культур, частина з них, що пов’язана з першими століттями н.е.,
покрита рустом. У складі виробів з кременю: три січення пластин (два з них ретушовані), сім
відщепів, скобель та кінцевий скребок на уламку пластини.
Маркостав-5. На південній околиці села, поблизу цвинтаря, на мисоподібному уступі пра-
вого берега р. Луги висотою 20 м над рівнем заплави – багатошарова пам’ятка культури лійчас-
того посуду, тщцінецько-комарівської і вельбарської та періоду ХІ-ХІІ ст. площею близько 1,5
га. З території орного поля зібрані уламки ліпної кераміки згаданих вище культур у кількості
26 екз., а також дев’ять уламків вінець та 37 фрагментів стінок горщиків княжої доби. Знайдено
різноманітні вироби з кременю.
До культури лійчастого посуду віднесені трикутний у плані наконечник стріли, три кін-
цевих скребки, три прямокутних у поперечному перетині сокири з частково зашліфованим
лезом, чотири уламки аналогічних знарядь, шість ретушованих уламків пластин, вкладень до
серпа на аналогічному сколі.
Вироби з кременю тщцінецько-комарівської культури репрезентують уламок лінзоподіб-
ного у поперечному перетині серпа, два ретушованих відщепи. У складі підйомного матеріалу
– два відбійники, три уламки кам’яних свердлених сокир та шиферне пряслице.
Маркостав-6. На південно-західній околиці села, в уроч. Дворисько, на мисоподібному
уступі правого берега р. Луги висотою понад 20 м над рівнем заплави – двошарова пам’ятка
культури лійчастого посуду і періоду ХІІ-ХІІІ ст. площею біля 1 га. З території орного поля
зібрані уламки стінок ліпного посуду енеліотичного часу у кількості 10 екз., а також два одно-
площинні нуклеуси, уламок прямокутної у поперечному перетині сокири, кінцевий скребок на
січенні пластини. Посуд княжої доби репрезентують 14 уламків вінець та 27 стінок горщиків.
Маркостав-7. На північно-західній околиці села, в уроч. Острівки Перші, на підковоподіб-
ному у плані мисі правого берега р. Луги висотою 10-12 м над рівнем заплави – багатошарова
пам’ятка культур лійчастого посуду, стжижівської, тщцінецько-комарівської, ранньоскіфсько-
го часу (лежницька група), вельбарської та періоду ХІ-ХІІІ ст. площею біля 1 га. З території
орного поля зібрані уламки ліпної кераміки згаданих вище культур у кількості 103 екз., вісім
уламків вінець та 34 фрагменти стінок горщиків княжої доби, різноманітні вироби з кременю,
окремі знахідки із заліза і скла.
У складі кременевого комплексу культури лійчастого посуду наявні наступні артефакти:
– два одноплощинні нуклеуси з прямими фасеткованими ударними площадками розміром
130х82 мм та 94х68 мм. Огранка ядрищ кругова;
– три кінцевих скребки із асиметричним та симетричними лезами. Для їх виготовлення
використані ребристо-поздовжню пластину 89х37х100 мм та дві поздовжні пластини розміра-
ми 107х40х12 мм і 62х30х8 мм. Окрайки останніх оброблені середньо- та крупно фасетковою
лускоподібною ретушшю;
– ретушована поздовжня пластина 110х32х15 мм, верхня частина ребристо-поздовжньої
– 121х30х7 мм. Це нижня частина поздовжньої – 57х17х6 мм пластин. Бічні окрайки знахідок
підправлені зі сторони спинок дрібнофасетковою лускоподібною ретушшю, нанесеною суціль-
но;
– скошено-кутовий різець на нижній частині поздовжньої пластини 76х24х8 мм. Одна з
окрайок сколу підправлена затуплюючою середньофасетковою лускоподібною ретушшю;
– трапецієподібна у плані і прямокутна у поперечному перетині сокира із зашліфованими
27
ВОЛИНО-ПОДІЛЬСЬКІ АРХЕОЛОГІЧНІ СТУДІЇ
сторонами 62х28х16 мм;
– трикутний наконечник стріли на безсистемному відщепі з прямою підставою та дещо
опуклими бічними краями 29х24х5 мм. Знахідка оброблена по краях площин суцільною серед-
ньофасетковою скісно-струменистою ретушшю.
Кременеві вироби стжижівської культури представлені двома вислообушковими сокирами
з овальними поперечним перетином та зашліфованими площинами 157х78х42 мм і 128х57х35
мм., трапецієподібною у плані та лінзоподібною у поперечному перетині сокирою з частково
зашліфованими гранями, наконечником стріли, чотирма фрагментами вістер списів і дроти-
ком.
Культурна приналежність решти артефактів з кременю з огляду на багатошаровий харак-
тер пам’ятки ускладнена. У їх складі уламки трьох серпів і чотирьох сокир з лінзоподібними
поперечними перетинами та 27 відщепів (один з них ретушований).
З тшцінецько-комарівською культурою пов’язані так звані «рогаті» прясла. Знайдено та-
кож ряд виробів з заліза: наконечник стріли, два ножі, кресало і серп, два шиферних прясла та
скляну намистину княжої доби.
Маркостав-8. За 0,8 км на північний захід від села, в урочищі Острівки Другі, на останці
овальної форми розміром 0,72 х 0,4 км і вистою 2-3 м серед заплави лівого берега р. Луги – Сви-
норийки у місці впадіння її в річку Лугу – багатошарова пам’ятка культур лінійно-стрічко-
вої кераміки, лійчастого посуду, тщцінецько-комарівської і ранньоскіфського часу (лежниць-
ка група) та періоду ХІ-ХІІ ст. З поверхні орного поля зібрано 127 фрагментів ліпного посуду
відмічених вище культур, а також вісім вінець і 26 фрагментів стінок горщиків княжої доби.
Крем’яний інвентар характеризують кінцеві скребки на січеннях пластин, дві прямокутні у по-
перечному перетині сокири, вісім ретушованих уламків пластин і п’ять відщепів з ретушшю,
три уламки лінзоподібних у поперечному перетині сокир, фрагмент біфасіального серпа, п’ять
січень пластин та 12 відщепів. Крім того, знайдені одне глиняне та два шиферних пряслиця,
чотири ножі, уламок серпа і заліза, а також кам’яний розтирач.
с. Микуличі
Микуличі-1. На південній околиці села, на пологому схилі правого берега потічка Прірва
(лівосторонній доплив Луги-Свинорийки) висотою до 6-7 м над рівнем заплави – двошаро-
ва пам’ятка тщцінецько-комарівської культури і періоду ХІ-ХІ ст. площею до 1 га. З території
орного поля зібрані 14 фрагментів ліпного посуду, два ретушовані і вісім не ретушованих від-
щепів, фрагмент лінзоподібного у січному перетині серпа середнього періоду доби бронзи, а
також п’ять уламків вінець і 18 фрагментів стінок горщиків раннього середньовіччя. У свій час
в кабінеті історії місцевої школи зберігалися кам’яні свердлені сокири, котрі походили з даного
місцезнаходження.
с. П’ятидні
П’ятидні-1. За 1 км на північ від села, на неправильно-овальному у плані останці право-
го берега річки Луги розміром 30х70 м та висотою 1-2 м над рівнем заплави – багатошарова
пам’ятка культур волинсько-люблінської, лійчастого посуду і періоду ХІ-ХІІ ст., яку відкрив
П. Заклекта. Проведене шурфування у її східній частині дало можливість визначити характер і
товщину культурного шару. Стратиграфічний розріз характеризують шари дерну (0,5 см), чор-
нозему (0,5-45см) перехідного грунту (40-70 см) та материкової глини (70 см і глибше). В шурфі
розміром 2х2 м зібрано три уламки ліпного посуду, два фрагменти кружальних горщиків, сі-
чення пластини і два відщепи.
У фондах Володимир-Волинського краєзнавчого музею зберігається знайдена тут трапеці-
єподібна у плані та прямокутна у поперечному перетині сокира з кременю, що має зашліфовані
сторони.
П’ятидні-2. За 1 км на північ від села, на мисоподібному уступі правого берега р. Луги ви-
стою 12-14 м над рівнем заплави – багатошарове поселення волинсько-люблінської, вельбар-
ської культур і періоду ХІІ-ХІІІ ст. З території городів зібрано сім фрагментів ліпної кераміки
відмічених вище культур, три вінця і дванадцять фрагментів стінок кружальних горщиків, а
також поодинокі вироби з кременю: кінцевий скребок, два ретушовані уламки пластин, чотири
січення пластинчастих сколів і три відщепи.
П’ятидні-3. За 0,5 км на північний захід від села, на мисоподібному уступі правого берега
р. Луги вистою 12-14 м над рівнем заплави – поселення періоду ХІІ-ХІІІ ст. площею близько 1
га. Фрагменти посуду: п’ять вінець і 13 стінок горщиків зібрані з прилеглої до шосейної дороги
28
ВИПУСК ІІІ
сполученням Володимир-Волинський – Устилуг орної території.
П’ятидні-4. За 3 км на схід від села, на мисоподібному уступі правого берега р. Луги вистою
12-14 м над рівнем заплави – двошарова пам’ятка тщцінецько-комарівської культури і періоду
ХІІ-ХІІІ ст. площею до 2 га. Звідси походять 12 фрагментів стінок ліпних посудин, п’ять уламків
кам’яних зернотерок, три ретушовані і п’ять не ретушованих відщепів доби бронзи, а також
чотири уламки вінець та 21 фрагмент стінок горщиків раннього середньовіччя.
П’ятидні-5. У східній частині села, на мисоподібному уступі лівого берега р. Луги вистою
8-10 м над рівнем заплави – селище княжої доби ХІ-ХІІІ ст. площею до 0,5 га, де на території го-
родів підібрані три уламки вінець та 16 фрагментів стінок горщиків, частина яких декорована
врізними прямолінійними борозенками.
П’ятидні-6. На південно-східній околиці села, на мисоподібному уступі лівого берега р.
Луги висотою 6-8 м над рівнем заплави – селище княжої доби ХІ-ХІІІ ст. площею близько 2 га. З
території орного поля зібрані два уламки вінець та 12 фрагментів стінок горщиків, п’ять з яких
декоровані врізними прямолінійними борозенками.
П’ятидні-7. На північно-східній околиці села, на мисоподібному уступі лівого берега р.
Луги висотою 12-14 м над рівнем заплави – багатошарова пам’ятка волинсько-люблінської,
тщцінецько-комарівської, вельбарської культур і періоду ХІІ-ХІІІ ст. площею біля 1,5 га. Під-
йомний матеріал представлений в основному уламками ліпного 24 екз. та кружального 17 екз.
(два вінця та 15 стінок горщиків) посуду. Доповнюють колекцію знахідок ретушовані уламок
пластини і чотири відщепи, два кінцевих скребки, різець, два скобелі та сім відщепів.
П’ятидні-8. За 1 км на південний схід від села, в урочищі Лука, на напівовальному у плані
мисі правого берега р. Луги висотою 8-10 м над рівнем заплави – багатошарова пам’ятка тщці-
нецько-комарівської, вельбарської культур і періоду ХІ-ХІІІ ст. площею біля 2 га. З території
орного поля зібрані уламки ліпного (10 екз.) та кружального посуду (5 вінець і 16 стінок горщи-
ків), частина яких декорована прямими врізними борозенками, а також чотири ретушованих і
п’ять не ретушованих відщепів.
с. Руснів
Руснів-1. За 1,2 км на захід від села, в урочищі Турецькі могили, на пологому схилі лівого
берега безіменного струмка (лівосторонній доплив Луги) – курганний могильник періоду ХІ-
ХІІІ ст., що нараховував у свій час десять округлих у плані насипів діаметром 10-16 м при ви-
соті 0,5-2 м. Три кургани некваліфіковано розкопані в попередні роки місцевими жителями. За
свідченнями одного з них, який приймав участь у несанкціонованих дослідженнях, поховання
здійснені за обрядом витягнутого трупопокладення. Покійників супроводжували кружальні
посудини. У розкопаних курганах знайдені, крім того, наконечник списа, два ножі, кинджал
із заліза, перстень із срібного дроту, кінці якого заходять один за одний, а також точильний
брусок з отвором у верхній частині. Речі зберігаються в приватній колекції жителя с. Бубнів
В.Бучака.
Руснів-2. За 0,5 км на захід від села, в урочищі Біля ставка, на схилі правого берега без-
іменного струмка (лівосторонній доплив Луги) висотою до 4-5 м над рівнем заплави – поселен-
ня періоду Х-ХІ ст. площею до 0,5 га. З території орного поля зібрані шість уламків вінець та
дванадцять фрагментів стінок горщиків, частина яких декорована врізними хвилеподібними
і прямими борозенками. Тут же знайдено зруйновану піч наземного житла, від якої збереглась
черінь товщиною 6-7 см. Довкола неї знаходилися 34 уламки аналогічного посуду: сім вінець та
27 стінок горщиків.
Руснів-3. На південно-західній околиці села, в уроч. Березова гора, на схилі правого берега
безіменного струмка висотою 5-6 м над рівнем заплави – поселення періоду ХІ-ХІІІ ст. площею
до 1 га. З території орного поля зібрано 12 уламків вінець та 45 фрагментів стінок горщиків, на-
конечники стріли та списа із заліза.
Руснів-4. На північно-східній околиці села, на схилі лівого берега безіменного струмка ви-
сотою 4-6 м над рівнем заплави – поселення періоду ХІ-ХІІ ст. площею біля 0,5 га. З території
городів зібрані залізний наконечник стріли, сім уламків вінець та 32 фрагменти стінок горщи-
ків. Частина посуду декорована врізними прямолінійними борозенками.
с. Селець
Селець-1. На північно-західній околиці села, на мисоподібному уступі правого берега р.
Луги висотою близько 20 м над рівнем заплави – поселення періоду Х-ХІІІ ст. площею до 0,8 га.
З території присадибних ділянок зібрані вісім уламків вінець та 15 фрагментів стінок горщиків.
29
ВОЛИНО-ПОДІЛЬСЬКІ АРХЕОЛОГІЧНІ СТУДІЇ
Окремі екземпляри декоровані врізними хвилеподібними і прямими борозенками.
Селець-2. На західній околиці села, в уроч. Дмитрівщина Перша, на овальному у плані
останці правого берега р. Луги висотою 3-4 м і діаметром 80×150 м – багатошарова пам’ятка
культур волинсько-люблінської, городоцько-здовбицької, ранньоскіфського часу (лежницька
група) і періоду ХІ-ХІІІ ст. Підйомний матеріал репрезентують уламки ліпного посуду відміче-
них вище культур у кількості 17 екз., три глиняні пряслиця, фрагмент глиняного грузила та два
уламки шиферних пряслиць, відбійник на зужитому нуклеусі, два кінцеві скребки, наконечник
стріли так званого серцеподібного типу, уламок вістря на спис, два наконечники стріл три-
кутної форми, два фрагменти лінзоподібних у поперечному перетині серпів, ретушовані п’ять
уламків пластин і два відщепи, вкладень до серпа на січенні пластини. У складі знахідок княжої
доби два залізні ножі та 28 уламків горщиків (сім вінець та 21 бочок), частина яких декорована
врізними прямолінійними борозенками.
Селець-3. За 0,5 км на захід від села, в уроч. Дмитрівщина Друга, на овальному у плані
останці правого берега р. Луги висотою до 3 м і діаметром 90×170 м – багатошарова пам’ятка
волинсько-люблінської, тщцінецько-комарівської культур і періоду ХІІ-ХІІІ ст. Речовий ма-
теріал зібрано в північній та північно-східній частинах підвищення. Це 14 фрагментів ліпно-
го посуду обох культур, два ретушовані уламки пластин та два кінцевих скребки на січеннях
пластин, одноплощинний циліндричний нуклеус, проколка, розтирач, уламок лінзоподібної в
поперечному перетині сокири, три уламки пластин та 16 відщепів з кременю. Знахідки княжої
доби представлені сімома уламками вінець та 28 фрагментами стінок горщиків.
Селець-4. За 1 км на північний захід від села, в урочищі Дмитрівщина Третя, на овальному
у плані останці правого берега р. Луги висотою 3-4 м і розміром 80×200 м – двошарова пам’ят-
ка культур лійчастого посуду та тщцінецько-комарівської. З поверхні орного поля зібрані 23
уламки стінок посуду цих культур, два відщепи і шість уламків пластин з ретушшю, три кін-
цевих скребки на січеннях пластин, уламок лінзоподібної у поперечному перетині сокири, два
січення пластин і дев’ять відщепів.
с. Фалемичі
Фалемичі-1. На південно-західній околиці села, на підковоподібному уступі правого бере-
га р. Луги висотою 10–12 м над рівнем заплави – поселення стжижівської культури. З території
орного поля на площі близько 2 га зібрані сім уламків ліпного посуду, обидві поверхні яких по-
криті розчосами віхтя, а також скребло, чотири ретушовані відщепи і два скобелі.
с. Федорівка
Федорівка-1. На південній околиці села, в уроч. Федорянське, на мисоподібному уступі
правого берега р. Луги висотою 12-14 м над рівнем заплави – двошарова пам’ятка тщцінець-
ко-комарівської культури і періоду ХІІ-ХІІІ ст. Воно орієнтоване по лінії схід-захід, тягнеться
смугою вздовж лінії електропередач на відстань до 200 м при ширині 50-60 м. З поверхні орного
поля зібрані 14 уламків стінок ліпних посудин, а також три ретушовані і п’ять не ретушованих
відщепів, два уламки кам’яних зернотерок і 19 фрагментів кружальної кераміки (п’ять вінець
14 бочків) давньоруського часу.
Федорівка-2. На південно-західній околиці села, в уроч. Янове поле, на мисоподібному
уступі правого берега р. Луги висотою 6 -8 м над рівнем заплави – двошарова пам’ятка тщці-
нецько-комарівської культури і періоду ХІІ-ХІІІ ст. площею біля 1 га. Вона знаходиться за 1
км на північ від тваринницького комплексу колишнього колгоспу в с. Хрипаличі. Підйомний
матеріал представлений вісьмома фрагментами ліпного та 14 кружального (три вінця і 11 фраг-
ментів стінок горщиків) посуду, 5 відщепами (два із слідами ретуші) та фрагментом лінзоподіб-
ного у поперечному перетині серпа.
Федорівка-3. За 0,5 км на захід від села, на мисоподібному уступі правого берега р. Луги
висотою 10-12 м над рівнем заплави – двошарова пам’ятка тщцінецько-комарівської культури
і періоду ХІІ-ХІІІ ст. площею близько 2 га. У складі підйомного матеріалу наявні шість фраг-
ментів ліпної і 17 екз. кружальної (чотири уламки вінець і 13 бочків горщиків) кераміки, три
відщепи та розтирач з кременю.
Федорівка-4. За 0,4 км на південь від села, в уроч. Довгий батіг, на мисоподібному уступі
правого берега р. Луги висотою 8-10 м над рівнем заплави – поселення тщцінецько-комарів-
ської культури. З території орного поля на площі близько 1 га зібрані одинадцять уламків ліп-
ного посуду та сім кременевих відщепів (чотири ретушовані).
Федорівка-5. За 1 км на захід від села, в уроч. Колтунове поле, на мисоподібному уступі
30
ВИПУСК ІІІ
правого берега р. Луги висотою 12-14 м над рівнем заплави – двошарова пам’ятка пізнього пе-
ріоду доби палеоліту і культури лійчастого посуду, сліди якої у вигляді смуги довжиною до 150
м і шириною 30-40 м відмічені вздовж краю мису паралельно опорам лінії електропередачі.
З поверхні орного поля зібрані уламки ліпних посудин та різноманітні вироби з кременю.
У складі знахідок палеолітичного комплексу (покриті біло-голубою патиною) три одно- та дво-
площинні нуклеуси, сім уламків пластин, 16 відщепів, п’ять ретушованих пластин, два різці,
чотири кінцеві скребки та три скобелі. Серед артефактів з кременю культури лійчастого посуду
– уламки восьми пластин (п’ять з них ретушовані), два кінцеві скребки і сім відщепів.
Федорівка-6. За 1 км на північний захід від села, на схилі правого берега р. Луги висотою
10-12 м над рівнем заплави – поселення періоду ХІІ-ХІІІ ст. площею до 0,5 га. Із заходу його
оконтурює ґрунтова дорога, а з півночі воно прилягає до будівель тваринницького комплексу
(трансформаторна підстанція і водонапірна башта) колишнього колгоспу. Керамічні матеріали
– чотири уламки вінець та 19 фрагментів стінок горщиків зібрано з території городів.
Федорівка-7. За 0,5 км на північний захід від села, на пологому схилі правого берега р. Лу-
ги висотою близько 6 м – двошарова пам’ятка тщцінецько-комарівської культури та періоду
ХІІ-ХІІІ ст., яка з півночі оконтурена насипом залізничної колії, з півдня – опорами лінії елек-
тропередач, із заходу – безіменним потічком (правосторонній доплив Луги). Речові матеріали
зібрані з поверхні орного поля на площі близько 2 га. Вони представлені 17 уламками ліпної
кераміки, а також різноманітними виробами з кременю: відщепи – 32 екз. (вісім з них мають
ретуш), три кінцеві скребки, два скобелі, три різчики, фрагменти двох лінзоподібних в попе-
речному перетині сокир і трьох серпів та два розтирачі. Всі вони відносяться до доби бронзи.
Знахідки ранньосередньовічного періоду репрезентують п’ять уламків вінець і 19 фрагментів
стінок горщиків.
с. Хмелів
Хмелів-1. За 1,5 км на захід від села, на пологому схилі правого берега р. Луги-Свинорийки
– поселення періоду ХІ-ХІІ ст. площею до 1 га. З території орного поля зібрані 12 уламків ві-
нець та 35 фрагментів стінок горщиків, частина яких орнаментована врізними прямолінійними
борозенками.
с. Хмелівка
Хмелівка-1. За 0,5 км на північ від с. Хмелівка, на підковоподібному мисі правого бере-
га р. Стрипи (правосторонній доплив Луги) висотою 4-5 м над рівнем заплави – двошарова
пам’ятка тщцінецько-комарівської культури і періоду Х-ХІІ ст. площею до 1 га. З поверхні орно-
го поля зібрані вісім уламків ліпної кераміки, верхню частину лінзоподібного у перетині серпа,
шість ретушованих відщепів, два скребла і десять відщепів без ретуші, що пов’язані з добою
бронзи. Знахідки давньоруського часу представлені вісьмома уламками вінець та 27 фрагмен-
тами стінок горщиків, частина яких орнаментована врізними прямолінійними борозенками.
Хмелівка-2. В північно-східній частині села, поблизу тракторної бригади колишнього кол-
госпу, на рівній ділянці лівого берега р. Стрипи висотою 7-8 м над рівнем заплави – двошарова
пам’ятка лежницької групи культури ранньоскіфського часу і періоду ХІ-ХІІІ ст. площею до 2
га. Речові матеріали характеризують шість уламків ліпного посуду, зовнішня поверхня яких по-
крита рустом, а внутрішня підлощена, п’ять відщепів, два з яких ретушовані, сегментоподібний
у плані серп розміром 123×37×8 мм, лезо якого підправлене середньозубчастою ретушшю. Ці
знахідки відносяться до ранньозалізного часу. З княжою добою пов’язані сім уламків вінець та
22 фрагменти стінок горщиків.
Хмелівка-3. За 1 км на північний захід від села, на мисоподібному уступі лівого берега
р. Стрипи висотою до 20 м над рівнем заплави – багатошарова пам’ятка культур кулястих ам-
фор, стжижівської і періоду Х-ХІІ ст. площею до 2 га. З поверхні орного поля зібрані уламки
ліпного посуду обох культур у кількості 19 екз. Знахідки, що відносяться до першої з них, ма-
ють чорний колір із старанно загладженою поверхнею, до глиняної маси яких додано потовчені
стулки черепашок і зерна крупного піску. Керамічні матеріали раннього періоду доби бронзи
коричневого кольору. Їх глиняна маса містить подрібнений шамот, а внутрішня і зовнішня по-
верхні покриті розчосами віхтя. Кружальний посуд княжої доби характеризують уламки семи
вінець та 34 фрагменти стінок горщиків. Зібрані, також, різноманітні вироби з кременю, на
увагу серед яких заслуговують наступні артефакти:
– вислообушна сокира з овальним поперечним перетином і шліфованим лезом 186×82×46
мм;
31
ВОЛИНО-ПОДІЛЬСЬКІ АРХЕОЛОГІЧНІ СТУДІЇ
– прямокутна у плані з аналогічним поперечним перетином сокира із суцільно зашліфова-
ними гранями і обушковою частиною 85×31×21 мм;
– двобічно ретушована нижня частина ребристої пластини 118×37×11 мм. Леза підправле-
ні зі сторони спинки частковою середньофасетковою скошено-струменистою (ліве) та дрібно-
фасетковою лускоподібною (праве) ретушшю;
– двобічно ретушована середня частина повздовжньої пластини (ретуш середньо-фасетко-
ва скісно-струменевиста, суцільна, зі спинки) 69×34×9 мм;
– однобічно ретушовані верхні частини ребристо-первинних пластин 74×32×11 мм та
67×19×6 мм, окрайки яких підправлені зі спинок частковою середньо- і дрібно-фасетковою
лускоподібною ретушшю;
– кінцевий скребок з дугасто сформованим напівкрутим лезом на первинному відщепі
97×52×18 мм. Поздовжні сторони знаряддя затуплені середньофасетковою лускоподібною ре-
тушшю;
– трапецієподібна у плані та овальна у поперечному перетині сокира із зашліфованими
сторонами і бічними ребрами 105×65×37 мм. Обушок виробу заокруглений;
– аналогічна за формою сокира із лінзоподібним поперечним перетином розміром 88×46×18
мм. Лезо зашліфоване частково;
– два наконечники стріл так званого серцеподібного типу розмірами 29×14×4 і 20×13×3
мм, що різняться між собою способом обробки поверхні. Першому предмету властива двосто-
роння суцільна крайова ретуш, яка здійснена середньофасетковою лускоподібною ретушшю. У
другого виробу одна із сторін покрита суцільною середньо- та крупнофасетковою лускоподіб-
ною, а друга – суцільною крайовою дрібнофасетковою лускоподібною ретушшю.
Крім кременевих виробів знайдено декілька кам’яних свердлених сокир та залізний нако-
нечник списа. Наводимо їх опис:
– дві свердлені сокири – 97×58×48 мм та 102×41×40 мм. Їх верхні частини трапецієподібні
у плані. Поперечний перетин обушків округлий, а лезових частин – підпрямокутний. Діаметри
свердлин у першої сокири становить 22 х 27 мм, а у другої – 18 х 21 мм;
– обушкова частина аналогічної сокири з овальним поперечним перетином. Діаметр сверд-
лини складає 20 х 25 мм;
– заготовка кам’яної сокири розміром 102×32×61 мм. У плані вона овальна з аналогічним
поперечним перетином.
– залізний наконечник списа довжиною 198 мм. Перо видовжене у плані. Його розміри
становлять 107×23×6 мм. Втулка-насад має діаметр 20 мм в основі та звужується в районі пера
до 14 мм. У її нижній частині є отвір діаметром 3 мм.
с. Хобултова
Хобултова-1. За 1 км на південь від села, в уроч. Підгайці, на пологих схилах обох берегів
безіменного струмка (правосторонній доплив Стрипи), поблизу шосейної дороги сполучення
Хобултова – Хмелівка – поселення періоду ХІ-ХІІІ ст. площею близько 1 га. З території орного
поля зібрані уламки вінець – 12 екз. та стінок – 37 екз. горщиків, частина яких орнаментована
врізними прямолінійними борозенками.
с. Хрипаличі
Хрипаличі-1. За 3 км на схід від села, на мисоподібному уступі лівого берега р. Луги висо-
тою до 12-14 м над рівнем заплави, за 0,2 км на північ від тваринницької ферми колишнього
колгоспу – багатошарова пам’ятка стжижівської, тщцінецько-комарівської культур і періо-
ду ХІІ-ХІІІ ст. площею близько 2 га. З території орного поля зібрані уламки ліпної кераміки
раннього – 5 екз. та середнього – 11 екз. періодів доби бронзи, а також 14 відщепів, п’ять з
яких ретушовані. Матеріали давньоруського часу характеризують уламки чотирьох вінець та
23 фрагменти стінок горщиків.
Хрипаличі-2. За 2,5 км на схід від села, в урочищі Зарудки, на мисоподібному уступі лівого
берега р. Луги вистою 4-6 м над рівнем заплави – багатошарова пам’ятка тщцінецько-комарів-
ської, вельбарської культур і періоду ХІ-ХІІ ст. площею до 2 га. З півдня поселення оконтурює
ґрунтова дорога, а зі сходу берегова лінія безіменного струмка (лівосторонній доплив Луги).
Керамічний матеріал двох культур репрезентують, відповідно, уламки стінок ліпних посудин.
Дев’ять знахідок доби бронзи мають сіро-коричневий колір із старанно згладженою поверх-
нею, а перших століть н.е – у кількості 28 екземплярів – темно-сірий, сіро-коричневий чор-
ний кольори, зовнішня поверхня яких покрита рустом. З тшцінецько-комарівською культурою
32
ВИПУСК ІІІ
пов’язані кінцевий скребок, два скобелі, фрагмент лінзоподібної у поперечному перетині соки-
ри та вісімнадцять відщепів (три з них ретушовані). У складі посуду давньоруського часу п’ять
уламків вінець та 18 фрагментів стінок горщиків.
Хрипаличі-3. За 0,7 км на схід від села, на мисоподібному уступі лівого берега р. Луги висо-
тою 6-8 м над рівнем заплави – багатошарова пам’ятка стжижівської, тщцінецько-комарівської
культур і періоду ХІ-ХІІІ ст. площею до 1 га, сліди якої простежені вздовж краю мису пара-
лельно опорам лінії електропередач. Зібрано п’ять фрагментів ліпних посудин стжижівської
культури (два з них орнаментовані відтисками шнура), з розчосами на зовнішній поверхні.
Ліпну кераміку тщцінецько-комарівської культури репрезентують 13 фрагментів стінок по-
судин. Збірка кременевих виробів складається з 13 відщепів (дев’ять з них ретушовані), п’яти
фрагментів лінзоподібних та овальних у перетині сокир та двох серпів, а також чотирьох улам-
ків кам’яних зернотерок. Посуд давньоруського часу репрезентують сім уламків вінець та 17
фрагментів стінок горщиків.
Хрипаличі-4. На східній околиці села в урочищі Придатки, на напівовальному у плані мисі
лівого берега р. Луги висотою 5-6 м над рівнем заплави – багатошарова пам’ятка стжижівської,
тщцінецько-комарівської культур та давньоруського періоду ХІІ-ХІІІ ст. площею до 2 га. В її
центральній частині розміщене озерце, а з півдня та сходу поселення охоплює заплава без-
іменного струмка (лівосторонній доплив Луги). Зібрані 4 фрагменти стінок ліпних посудин
стжижівської та вісім фрагментів стінок ліпних посудин тщцінецько-комарівської культур.
Доповнюють колекцію шість кременевих відщепів (два з них ретушовані) та три уламки кам’я-
них зернотерок.
Хрипаличі-5. На північно-східній околиці села, в урочищі За Пасікою на пологому схилі
лівого берега р. Луги висотою 4-6 м над рівнем заплави – двошарова пам’ятка тщцінецько-
комарівської культури і періоду ХІІ-ХІІІ ст. площею до 1 га, сліди якої відмічені на схід від
будівель тваринницької ферми колишнього колгоспу. З території орного поля зібрані сім фраг-
ментів стінок ліпних посудин і п’ять ретушованих відщепів. Керамічні матеріали княжої доби
представлені шістьма уламками вінець та 12 фрагментами стінок горщиків.
Хрипаличі-6. На північній околиці села, в урочищі Городи, на пологому схилі лівого бе-
рега р. Луги висотою 6-8 м над рівнем заплави – двошарова пам’ятка тщцінецько-комарівської
культури і періоду ХІІ-ХІІІ ст. площею близько 1 га, що розташована поблизу мосту ґрунтової
дороги, котра веде до шосе сполученням Володимир-Волинський – Устилуг. З території орного
поля зібрані дев’ять фрагментів ліпної кераміки доби бронзи, чотири уламки вінець і 19 фраг-
ментів горщиків давньоруського часу. Знайдено, також, чотири відщепи з кременю (три з них
ретушовані).
Хрипаличі-7. На північно-західній околиці села, на мисоподібному уступі лівого берега
р. Луги висотою 14-16 м над рівнем заплави – двошарова пам’ятка тщцінецько-комарівської
культури і періоду ХІІ-ХІІІ ст. площею близько 1 га. Навпроти неї, по ту сторону річки роз-
ташований міст залізничної колії. З території городів зібрані шість фрагментів ліпної кераміки
середнього періоду доби бронзи, п’ять уламків вінець та вісім фрагментів стінок горщиків дав-
ньоруського часу. Доповнюють колекцію знахідок одинадцять кременевих відщепів (дев’ять з
них ретушовані), а також кам’яна свердлена сокира і чотири уламки зернотерок.
Хрипаличі-8. За 0,5 км на північний захід від села, на мисоподібному уступі лівого бе-
рега р. Луги висотою 10-12 м над рівнем заплави – двошарова пам’ятка тщцінецько-комарів-
ської культури і періоду ХІІ-ХІІІ ст. площею близько 1 га. З території орного поля зібрані вісім
фрагментів стінок ліпних посудин, а також сім уламків вінець і 14 фрагментів стінок горщиків
княжої доби. Знайдено, крім того, уламок лінзоподібної у поперечному перетині сокири, 12 від-
щепів з кременю (сім з них ретушовані).
Хрипаличі-9. За 1 км на захід від села, на мисоподібному уступі лівого берега р. Луги висо-
тою 10-12 м над рівнем заплави - поселення вельбарської культури площею біля 1 га. На північ
від нього проходить лінія електропередач, а з півдня його оконтурює улоговина заплави річки.
З поверхні орного поля зібрані фрагменти ліпного та кружального посуду, відповідно дев’ять
і шість екземплярів. Перші з них рустовані. Натомість знахідки кружальної кераміки мають
старанно лисковану поверхню.
Хрипаличі-10. За 0,5 км на південний захід від села, на мисоподібному уступі лівого берега
р. Луги висотою 14-16 м над рівнем заплави – багатошарова пам’ятка тщцінецько-комарівської,
вельбарської культур і періоду ХІІ-ХІІІ ст. площею близько 3 га. З поверхні орного поля зібрані
16 фрагментів стінок ліпних посудин доби бронзи, а також 18 уламків стінок ліпного (зовнішня
поверхня покрита рустом) і п’ять фрагментів стінок кружального посуду перших століть н.е.
Доповнюють колекцію кераміки чотири уламки вінець і 10 фрагментів стінок горщиків дав-
33
ВОЛИНО-ПОДІЛЬСЬКІ АРХЕОЛОГІЧНІ СТУДІЇ
ньоруського часу. Зібрані окремі вироби з кременю, а саме: чотири ретушовані відщепи, три
скребки, скобель, уламок лінзоподібного у поперечному перетині серпа.
с. Черчичі
Черчичі-1. За 0,5 км на північний захід від села, в урочищі Токарські гори на мисоподіб-
ному уступі лівого берега р. Луги висотою 50-55 м над рівнем заплави – двошарова пам’ятка
культур лійчастого посуду і стжижівської. Збір речового матеріалу проведено на рівній ділянці
плато з території орного поля площею до 2 га. Керамічний комплекс культури лійчастого по-
суду характеризують 24 уламки стінок ліпних посудин, фрагмент глиняного біконічного пряс-
лиця, а стжижівської – дев’ять уламків стінок ліпних посудин, чотири з яких орнаментовані
відтисками шнура.
Кременевий інвентар періоду енеоліту складається з наступних виробів:
– два однобічно і шість двобічно ретушованих уламків пластин розмірами 45-89х27-42х6-9
мм. Леза знарядь підправлені дрібно- та середньофасетковою лускоподібною ретушшю, яка на-
несена зі сторони спинок заготовок;
– три кінцевих скребки із симетричними лезами на січеннях пластин розмірами 52-74х33-
37х9-11 мм;
– вкладень серпа із симетричною заполіровкою леза на пластині-135х42х8 мм, яке підправ-
лене суцільною середньофасетковою лускоподібною ретушшю зі спинки;
– проколка на верхній частині пластини;
– два наконечники стріл трикутної форми із незначно ввігнутими підставами, уламок пря-
мокутної у поперечному перетині сокири.
До кременевих виробів стжижівської культури віднесені шість ретушованих відщепів, два
скребла і три скобелі на аналогічних сколах.
Черчичі-2. За 1 км на схід від села, в урочищі Старе Село, на овальному у плані останці
лівого берега р. Луги висотою 3-5 м над рівнем заплави – багатошарова пам’ятка волинсько-лю-
блінської, лійчастого посуду, городоцько-здовбицької та стжижівської культур. Речові мате-
ріали зібрані в південно-східній частині підвищення. Їх характеризують уламки стінок ліпних
посудин, котрі нараховують у послідовному порядку відповідно 7, 11, 9 і 19 екз. Серед знахідок
з кременю п’ять кінцевих скребків, дві прямокутні у плані та овальні у поперечному перетині
сокири, два уламки лінзоподібних у поперечному перетині сокир, чотири фрагменти наконеч-
ників списів, серцеподібний наконечник стріли, два ретушовані відщепи, дві проколки, дев’ять
ретушованих січень пластин, а з каменю – уламок свердленої сокири. Знайдено також 27 кре-
меневих відщепів, культурне визначення яких проблематичне.
Черчичі-3. На південній околиці села, на пологому схилі лівого берега р. Луги у місці
впадіння в неї безіменного струмка - багатошарова пам’ятка культур кулястих амфор, тщці-
нецько-комарівської, вельбарської і періоду ХІІ -ХІІІ ст. площею понад 1 га. Речові матеріали
зібрані з території орного поля. Керамічний комплекс культури кулястих амфор нараховує чо-
тири екземпляри стінок ліпних посудин чорного кольору і старанно згладженою поверхнею, до
глиняної маси яких додано подрібнені стулки черепашок. Уламки стінок ліпних посудин тщці-
нецько-комарівської культури в кількості 13 екземплярів мають сіро-коричневе забарвлення.
Керамічні знахідки вельбарської культур репрезентують 20 уламків ліпного та п’ять уламків
ліпного посуду. Перші з них у більшості випадків покриті рустом. Посуд княжої доби репрезен-
тують шість уламків вінець та вісім бочків стінок горщиків.
На площі пам’ятки знайдені вироби з кременю. Це, зокрема, дві проколки, два кінцеві
скребки, три ретушованих січення пластин та п’ять відщепів з ретушшю, чотири наконечники
стріл підтрикутної форми з прямою підставою, серцеподібний наконечник стріли, вкладень
серпа на січені пластини, фрагмент наконечника дротика, уламки лінзоподібних в поперечно-
му перетині сокири та серпа, 17 відщепів. Доповнюють колекцію знахідок свердлені кам’яні
сокири і булава.
с. Яковичі
Яковичі-1. На східній околиці села, на похилому березі безіменного правосторонього до-
пливу річки Стрипи вистою до 5-6 м над рівнем заплави –поселення періоду Х-ХІІ ст. площею
близько 0,5 га. Його сліди простежені вздовж схилу правого берега на відстань до 30-40 м від
заплави річки. З території орного поля зібрані сім уламків вінець і 29 фрагментів стінок гор-
щиків. Окремі екземпляри орнаментовані врізними прямим і хвилеподібними борозенками.
Яковичі-2. На північно-східній околиці села, на пологому схилі правого берега безімен-
34
ВИПУСК ІІІ
ного потічка (правосторонній доплив Стрипи) вистою 3-4 м над рівнем заплави – двошаро-
ва пам’ятка тшцінецько-комарівської культури і періоду ХІ-ХІІІ ст. площею близько 1 га, яка
розміщена за 0,2-0,3 км на південь від шосейної дороги сполученням Володимир-Волинський-
Луцьк. З території орного поля зібрані дванадцять уламків ліпного посуду, сім відщепів (три з
них ретушовані), а також вісі уламків вінець та 21 фрагмент стінок горщиків княжої доби.
В Іваничівському районі обстежувалась територія сіл Бужковичі та Іванівка.
с. Бужковичі
Бужковичі-1. За 0,5 км на північ від села. на овальному у плані останці лівого берега р.
Луги – Свинорийки розмірами 100х250 м та висотою до 5 м – двошарова пам’ятка тшцінецько-
комарівської і вельбарської культур. З поверхні орного поля зібрані уламки ліпного посуду
-14 екземплярів, три фрагменти лінзоподібних в поперечному перетині сокир, нижню частину
біфасіального серпа, 14 відщепів з кременю (11 з них ретушовані) доби бронзи, а також вісім
фрагментів ліпної та 13 екз. кружальної кераміки перших століть нашої ери.
с. Іванівка
Іванівка-1. На північній околиці села, в урочищі Замчисько, на мисоподібному уступі
правого берега р. Луги висотою до 20 м над рівнем заплави – багатошарова пам’ятка культур
лійчастого посуду, городоцько-здовбицької та давньоруського періоду ХІ-ХІІІ ст. площею 2 га.
Серед знахідок наявні уламки ліпного посуду зазначених вище культур – 23 екз., вироби з кре-
меню: кінцевий скребок, чотири ретушовані відщепи пластин, трикутний у плані наконечник
стріли, уламок наконечника списа, дев’ять відщепів та 14 фрагментів горщиків княжої доби.
Іванівка-2. За 1 км на північний захід села, на овальному у плані останці серед заплави
лівого берега р. Луги поблизу падіння у неї безіменного лівостороннього допливу, розмірами
0,08х0,19 км і висотою 2-3 м – поселення давньоруського періоду ХІ-ХІІІ ст. Тут знайдено 12 ві-
нець та 35 стінок горщиків, окремі з яких декоровані врізними прямолінійними борозенками.
Іванівка-3. На північно-східній околиці села, на овальному у плані останці серед заплави
правого берега р. Луги розміром 0,12х0,24 км і висотою 3-4 м, правіше шосейної дороги, яка
веде з Володимира-Волинського на Павлівку – поселення давньоруського періоду ХІ-ХІІІ ст.
Речові матеріали зібрані в південно-західній частині підвищення. Це сім уламків вінець і 19
фрагментів стінок горщиків.
Іванівка-4. На східній околиці села, на пологому схилі правого берега безіменного потічка
(лівосторонній доплив Луги) висотою 5-6 м над рівнем заплави – двошарова пам’ятка тшці-
нецько-комарівської культури та давньоруського періоду ХІІ-ХІІІ ст. З території орного поля
на площі близько 1 га зібрані 14 уламків ліпної кераміки, два фрагменти наконечників списів,
верхню частину біфасіального серпа, шість відщепів (чотири з них ретушовані) та 18 фрагмен-
тів кружального посуду княжої доби.
Іванівка-5. На південно-східній околиці села, на мисоподібному уступі лівого берега р.
Луги висотою до 15 м над рівнем заплави – двошарова пам’ятка вельбарської культури та дав-
ньоруського періоду ХІІ-ХІІІ ст. З території присадибних ділянок на площі близько 2 га зібрані
уламки ліпної та кружальної кераміки пізньоримського часу – 19 екз. а також фрагменти по-
суду княжої доби – 24 екз.
Іванівка-6. За 1 км на захід від села, на правому березі безіменного потічка (лівосторонній
доплив р. Луги) висотою до 6-8 м. над рівнем заплави – двошарова пам’ятка тшцінецько-кома-
рівської культури та давньоруського періоду ХІІ-ХІІІ ст. З території орного поля на площі біля
0,5 га зібрані дев’ять уламків ліпної і 17 фрагментів кружальної кераміки, а також вісім від-
щепів з кременю (три з них ретушовані).
Іванівка-7. На південно-західній околиці села, на мисоподібному уступі лівого берега р.
Луги висотою 10-12 м над рівнем заплави – поселення тшцінецько-комарівської культури. З
території присадибних ділянок зібрані уламки ліпної кераміки – 15 екз. та окремі вироби з кре-
меню: лезова частина лінзоподібної в поперечному перетині сокири, кінцевий скребок, три
скребла, сім відщепів (два з них мають ретуш) та односекційний скобель.
Іванівка-8. За 1 км на південь від села, на мисоподібному уступі правого берега Луги ви-
сотою до 14 м над рівнем заплави – двошарова пам’ятка тшцінецько-комарівської культури та
давньоруського періоду ХІІ-ХІІІ ст. У складі підйомного матеріалу вісім фрагментів ліпної і 27
уламків кружальної кераміки, лезова частина лінзоподібної у поперечному перетині сокири,
два розтирачі і сім відщепів (п’ять з них ретушовані) з кременю.
Іванівка-9. За 2 км на південь від села, на мисоподібному уступі правого берега р. Луги
висотою 12-14 м над рівнем заплави – двошарова пам’ятка тшцінецько-комарівської культури
та давньоруського періоду ХІ-ХІІІ ст. площею до 1 га. З території орного поля підібрані уламки
35
ВОЛИНО-ПОДІЛЬСЬКІ АРХЕОЛОГІЧНІ СТУДІЇ
ліпної – 12 екз. та кружальної – 23 екз. кераміки, 15 відщепів з кременю (дев’ять з них ретушо-
вані). Окремі фрагменти посуду давньоруського часу декоровано врізними прямолінійними
борозенками.
В Локачинському районі розвідкові роботи здійснені на території сіл Війниця, Залужне та
Затурці.
с. Війниця
Війниця-1. На південно-західній околиці села, на захід від шосейної дороги, яка веде до
смт. Локачі, на схилі лівого берега р. Свинорийки висотою до 3 м над рівнем заплави – селище
періоду ХІІ-ХІІІ ст. площею близько 1 га. З території присадибних ділянок по обидві сторони
від лінії електропередач зібрані чотири уламки вінець і сім фрагментів стінок горщиків.
Війниця-2. На південній околиці села, на схід від шосейної дороги і паливного складу, на
схилі правого берега безіменного потічка, лівостороннього допливу Свинорийки висотою до
5-6 м над рівнем заплави-селище періоду ХІІ-ХІІІ ст. площею до 0,5 га. Уламки кружального по-
суду зібрані з території присадибних ділянок.
Війниця-3. На західній околиці села, за 0,8 км на південь від шосейної дороги сполученням
Луцьк-Володимир-Волинський, на схилі лівого берега Свинорийки висотою до 6-8 м. над рів-
нем заплави – селище періоду ХІІ-ХІІІ ст. площею біля 1 га. Підйомний матеріал репрезентує
фрагментований кружальний посуд.
с. Залужне
Залужне-1. За 2,5 км на південний схід від села, на мисоподібному уступі правого берега
р. Луги вистою до 20 м над рівнем заплави – багатошарова пам’ятка пізнього палеоліту, волин-
сько-люблінської і тшцінецько-комарівської культур площею до 0,5 га. Мис має підтрикутну
форму і вершиною направлений на захід. З півдня біля його підніжки знаходиться кар’єр по
добуванню вапняку, а з півночі він відділений від напільної частини тераси глибоким і ши-
роким (до 50-60 м) яром. Грунт на пам’ятці суглинковий і пошкоджений водною ерозією ,що
відбилось на стані збереження культурного шару. Кременевий комплекс пізньопалеолітичного
часу містить одно-і двоплощинні нуклеуси з прямим або скошеним не фасетованими ударни-
ми площадками ,цілими і фрагментованими пластинами переважно неправильних форм ,від-
щепами та уламками кременю. Знахідки покриті інтенсивною білою патиною. Знайдено лише
одне знаряддя праці – кінцевий скребок із симетрично робочою частиною на середній частині
поздовжньої пластини.
Матеріали волинсько-люблінської і тшцінецько-комарівської культури кількісно незначні.
Це поодинокі фрагменти стінок ліпних посудин і кременеві артефакти – січенення пластин та
відщепи, окремі з яких ретушовані.
с. Затурці
Затурці-1. На південній околиці селища, на схід від тракторної бригади колишнього кол-
госпу на схилі правого берега р. Турії (одночасно східний берег ставу) вистою до 6 м над рівнем
заплави – двошарова пам’ятка тшцінецько-комарівської культури та давньоруського періоду
ХІІ-ХІІІ ст. площею до 1,5 га.
Речові матеріали зібрані з площі присадибних ділянок. Знахідки тшцінецько-комарівської
культури представлені трьома фрагментами стінок ліпних посудин, а також двома відщепами.
З періодом ХІІ-ХІІІ ст. пов’язані три уламки вінець та вісім фрагментів стінок горщиків.
Затурці-2. На західній околиці селища, на північ від шосейної дороги сполученням Луцьк-
Володимир Волинський, на схід від греблі через заплаву, на схилі лівого берега р.Турії – по-
селення періоду ХІІ-ХІІІ ст. площею до 1 га. Уламки кружального посуду зібрані з території
городів.
Затурці-3. В західній частині селища, на південний схід від костелу, на схилі західного бе-
регу ставу, на південь від шосейної дороги сполученням Луцьк - Володимир-Волинський – се-
лище періоду ХІІ-ХІІ ст. площею близько 1 га. Два уламки вінець та п’ять фрагментів стінок
горщиків підняті з території присадибних ділянок.
Затурці-4. В західній частині селища, на північ від шосейної дороги сполученням Луцьк
- Володимир-Волинський, за 0,2 км на північний захід від костелу, на лівому березі р. Турії ви-
сотою до 3 м над рівнем заплави – поселення періоду ХІІ-ХІІІ ст. площею до 1 га. Фрагменти
стінок гончарних горщиків – 16 екз. зібрані з території присадибних ділянок.
Затурці-5. В північно-західній частині селища, на південь і південний захід від школи, на
36
ВИПУСК ІІІ
схилі правого берега р. Турії висотою до 2-3 м над рівнем заплави-селище періоду ХІІ- ХІУ ст.
площею до 1 га. Культурний шар пам’ятки залягає до глибини 0,4-0,45 м від денної поверхні
грунту. У складі підйомного матеріалу чотири уламки вінець та 15 фрагментів стінок горщи-
ків.
Затурці-6. На північно-західній околиці селища, за 0,5 км на північ від шосейної дороги
сполученням Луцьк-Володимир-Волинський, на схід від греблі і дороги, що з’єднує автостра-
ду і територію від племстанції, на рівній ділянці правого берега р. Турії висотою до 2-3 м над
рівнем заплави – двошарова пам’ятка тшцінецько-комарівської культури та періоду ХІІ-ХІІІ
ст. площею до 1 га. Речові матеріали зібрані з території городів. Матеріали доби бронзи репре-
зентують чотири фрагменти стінок ліпних посудин, уламок кулястого розтирача з каменю, два
ретушоваані відщепи і односекційний скобель з кременю. З давньоруським шаром пов’язані
уламки вінець, уламок денця та 17 фрагментів стінок горщиків.
Затурці-7. За 0,5 км на північний захід від селища, на захід від племстанції, на північний за-
хід від мосту через греблю, на схилі правого берега р. Турії висотою до 3-4 м над рівнем заплави
– двошарова пам’ятка тшцінецько-комарівської культури та періоду ХІІ-ХІІІ ст. площею до 1,5
га. Зараз територія пам’ятки зайнята садом. Її культурний шар задовільного збереження за-
лягає до глибини 0,35-0,45 м від сучасного рівня поверхні. Матеріали середнього періоду доби
бронзи репрезентують шість фрагментів стінок ліпних посудин, відщеп і уламок кременю.
Серед знахідок давньоруського часу уламок вінця і вісім фрагментів стінок горщиків.
_________________________________________
1. Златогорський О.Є., Панишко С.Д. Розвідки та наукова експертиза на території захід-
них районів Волинської обл. // Археологічні дослідження в Україні 2010. – К.-Полтава, 2011.
– С.136.
2. Златогорський О.Є., Самолюк В.О. Дослідження поховання енеолітичного часу на Во-
лині// Археологічні дослідження в Україні 2010. – К.-Полтава, 2011. – С.142.
3. Івановський В.І., Конопля В.М., Павлів Д.Ю. Роботи Західно бузької експедиції // Нові
матеріали з археології Прикарпаття і Волині. – Львів: Світ, 1991. – С.39-42.
4. Ивановский В.И., Конопля В.М., Мацкевой Л.Г. Работы Волынской экспедиции // Архео-
логические открытия 1986 года. – М.: Наука, 1988. – С.279-281.
|