Старожитності Монастирщини
У статті проаналізовані археологічні пам’ятки на території Монастирського району Тернопільської області в басейнах річок Золота Липа і Коропець, виявлені і обстежені Розвідковим загоном Інституту суспільних наук АН УРСР у 1988 р....
Збережено в:
| Дата: | 2012 |
|---|---|
| Автори: | , , |
| Формат: | Стаття |
| Мова: | Ukrainian |
| Опубліковано: |
Інститут археології НАН України
2012
|
| Назва видання: | Волино-Подільські археологічні студії |
| Онлайн доступ: | http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/37037 |
| Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Цитувати: | Старожитності Монастирщини / Н. Білас, В. Конопля, О. Сілаєв // Волино-Подільські археологічні студії. — 2012. — Вип. 3. — С. 37-60. — Бібліогр.: 10 назв. — укр. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
irk-123456789-37037 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
irk-123456789-370372012-08-31T12:07:59Z Старожитності Монастирщини Білас, Н. Конопля, В. Сілаєв, О. У статті проаналізовані археологічні пам’ятки на території Монастирського району Тернопільської області в басейнах річок Золота Липа і Коропець, виявлені і обстежені Розвідковим загоном Інституту суспільних наук АН УРСР у 1988 р. 2012 Article Старожитності Монастирщини / Н. Білас, В. Конопля, О. Сілаєв // Волино-Подільські археологічні студії. — 2012. — Вип. 3. — С. 37-60. — Бібліогр.: 10 назв. — укр. XXXX-0100 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/37037 uk Волино-Подільські археологічні студії Інститут археології НАН України |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| language |
Ukrainian |
| description |
У статті проаналізовані археологічні пам’ятки на території Монастирського району Тернопільської області в басейнах річок Золота Липа і Коропець, виявлені і обстежені Розвідковим загоном Інституту суспільних наук АН УРСР у 1988 р. |
| format |
Article |
| author |
Білас, Н. Конопля, В. Сілаєв, О. |
| spellingShingle |
Білас, Н. Конопля, В. Сілаєв, О. Старожитності Монастирщини Волино-Подільські археологічні студії |
| author_facet |
Білас, Н. Конопля, В. Сілаєв, О. |
| author_sort |
Білас, Н. |
| title |
Старожитності Монастирщини |
| title_short |
Старожитності Монастирщини |
| title_full |
Старожитності Монастирщини |
| title_fullStr |
Старожитності Монастирщини |
| title_full_unstemmed |
Старожитності Монастирщини |
| title_sort |
старожитності монастирщини |
| publisher |
Інститут археології НАН України |
| publishDate |
2012 |
| url |
http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/37037 |
| citation_txt |
Старожитності Монастирщини / Н. Білас, В. Конопля, О. Сілаєв // Волино-Подільські археологічні студії. — 2012. — Вип. 3. — С. 37-60. — Бібліогр.: 10 назв. — укр. |
| series |
Волино-Подільські археологічні студії |
| work_keys_str_mv |
AT bílasn starožitnostímonastirŝini AT konoplâv starožitnostímonastirŝini AT sílaêvo starožitnostímonastirŝini |
| first_indexed |
2025-07-03T18:45:50Z |
| last_indexed |
2025-07-03T18:45:50Z |
| _version_ |
1836652535608246272 |
| fulltext |
37
ВОЛИНО-ПОДІЛЬСЬКІ АРХЕОЛОГІЧНІ СТУДІЇ
Наталя БІЛАС, Віталій КОНОПЛЯ, Олександр СІЛАЄВ
СТАРОЖИТНОСТІ МОНАСТИРЩИНИ
У статті проаналізовані археологічні пам’ятки на території Монастирського району Тер-
нопільської області в басейнах річок Золота Липа і Коропець, виявлені і обстежені Розвідковим
загоном Інституту суспільних наук АН УРСР у 1988 р.
Ключові слова: Монастирщина, пізній палеоліт, трипільська культура, тшцінецько-кома-
рівська культура, культура фракійського гальштату, пшеворська культура, черняхівська куль-
тура
Першовідкривачами пам`яток археології на території Монастирського району Тернопіль-
ської області були на початку ХХ ст. К.Гадачек і Б.Януш. Згодом їх обстеження продовжили у
30-их роках минулого століття С.Круковський, в 60-70-их І.Герета. Цими роботами виявлені
окремі поселення пізнього періоду доби палеоліту в сс. Задарів, Красіїв, Лазарівка, Устя-Зе-
лене і в смт. Коропець та трипільської культури (етап С/I) в тому таки Коропці, а також в сс.
Бобрівники, Велеснів, Горигляди і Залісся [1, 86, 87, 237, 238]. Про існування давньоруських
городищ в смт. Коропці та в с. Залісся повідомив більш як півстоліття тому О.Ратич [2, 162].
Така інформація про старожитності Монастирщини була чинною до 1988 р., коли на її теренах
провів дослідження Розвідковий загін Інституту суспільних наук АН УРСР (тепер Інститут
українознавства ім. І.Крип`якевича НАН України). Суттєво розширив і збагатив їх джерельну
базу та ввів у науковий обіг низку нових пам`яток пізнього періоду палеоліту, культур трипіль-
ської, тшцінецько-комарівської. фракійського гальштату і черняхівської.
Попередні результати цих робіт знайшли відображення в ряді невеликих за обсягом по-
відомлень [3; 6; 9]. Були також опубліковані зібрані загоном матеріали з випадково виявлених
перед тим кремаційного поховання пшеворської культури в с.Задарів [10] та двох скарбів брон-
зових виробів культури фракійського гальштату в с.Трудолюбівка [5] і Яргорів [4; 7]. Нижче
наводимо опис і наукову нумерацію виявлених Розвідковим загоном пам`яток.
с. Барвінкове
Барвінкове-1. На північно-східній околиці села, в урочищі «Кар’єр», на мисоподібному
уступі лівого берега р. Золота Липа висотою 12-14 м над рівнем заплави – одношарове поселен-
ня трипільської культури середнього періоду (етап В/ІІ). Неподалік від діючого кар’єру зібрано
фрагменти стінок ліпних посудин – 17 екз., два одноплощинні нуклеуси, чотири уламки плас-
тин і 17 відщепів, а також кінцевий скребок і дві ретушовані пластини (Рис. 1,4).
с. Бобрівники
Бобрівники-1. На південно-східній околиці села, на мисоподібному уступі лівого берега р.
Золота Липа висотою 8-10 м над рівнем заплави – двошарова пам’ятка доби палеоліту і серед-
нього періоду трипільської культури (етап В/ІІ). З території орного поля і прилеглих до нього
присадибних ділянок зібрані покриті білою патиною артефакти з кременю пізньопалеолітич-
ного часу: три одно- та двоплощинні нуклеуси зі скошеними, безсистемно фасетованими удар-
ними площадками і 21 відщеп.
З періодом енеоліту пов’язані фрагменти стінок ліпних посудин – 12 екз. та артефакти
з кременю – дві пластини, десять уламків пластин, серединний різець та дві ретушовані
пластини.
с. Велеснів
Велеснів-1. В північно-східній частині села, в урочищі «Нагіринка», на мисоподібному
уступі лівого берега р. Коропець висотою близько 20 м над рівнем заплави – двошарова пам’ят-
ка пізнього періоду доби палеоліту і трипільської культури (етап С/І), яку виявив у 1968 р. І.Ге-
рета. Повторними обстеженнями з території присадибних ділянок на площі до 1 га були зібрані
патиновані вироби з кременю пізнього палеоліту – шість уламків пластин і 29 відщепів, а також
знахідки, що відносяться до трипільського часу: 23 фрагменти стінок ліпних горщиків і мисок,
12 уламків пластин, 27 відщепів, з-поміж яких вісім мають на спинках залишки жовнової кір-
ки, три призматичні одноплощинні нуклеуси (Рис. 1,11), ретушовані січення пластин – 12 екз.
(Рис. 7,8), чотири кінцеві скребки на уламках пластин, кутовий різець, п’ять односекційних
38
ВИПУСК ІІІ
скобелів з кременю, долото (Рис. 9,3) та п’ять уламків сокир з опоки. Крім цього знайдено за-
готовку підвіски? з фрагмента стінки посудини (Рис. 3,9), середню частину антропоморфної
статуетки, прикрашеної двома вертикальними рядами наколів (Рис. 3,7) і глиняний тягарець
до ткацького верстата (Рис. 3,11).
Велеснів-2. В східній частині села, в урочищі «Влоги» або «Левада», на мисоподібному
уступі лівого берега р. Коропець висотою 10-12 м над рівнем заплави – двошарова пам’ятка
пізнього періоду доби палеоліту і середнього періоду (фінальна стадія) трипільської культури,
що була виявлена у 1971 р. І.Геретою. Внаслідок повторного обстеження її території, зайнятої
присадибними ділянками, зібрано два двоплощинні призматичні нуклеуси, вісім уламків плас-
тин, шість відщепів, кінцевий скребок і ретушовану пластину, котрі покриті білою патиною. Ці
артефакти пов’язані з пізнім палеолітом.
У складі знахідок трипільської культури наявні уламки вінець горщиків, мисок і накривок
у кількості 14 екз., фрагменти стінок посудин – 47 екз., уламок «бінокля», два пряслиця (Рис.
3, 1,12), середня частина антропоморфної статуетки, декорованої наколами, що передають зо-
браження намиста (Рис. 3,8), а також вироби з кременю: шість одноплощинних сплощено-ци-
ліндричних нуклеусів (Рис. 1,7), п’ять пластин, уламки пластин – 31 екз., відщепи – 15 екз., сім з
яких належать сколам від підправки ударних площадок нуклеусів, вісім ретушованих пластин
(Рис. 1, 1,2,8; 3, 5,14), п’ять кінцевих скребків (Рис. 2,5), три різці на пластинчастих заготовках
(Рис. 2,13; 6,6; 4,4), сім одно- і двосекційних скобелів, три наконечника стріл (Рис. 4,1-3) дві со-
кири з опоки (Рис. 2,7,10) та три уламки сокир з цієї ж породи.
Велеснів-3. В північній частині села, в урочищі «Яценкове», на мисоподібному уступі пра-
вого берега р Коропець висотою 10-12 м над рівнем заплави – пам’ятка пізнього періоду три-
пільської культури (етап С/І). З території присадибних ділянок на площі біля 1 га зібрано 23
фрагменти ліпних посудин, одинадцять уламків пластин, шість відщепів, п’ять ретушованих
січень пластин (Рис. 4, 5,6,11), два кінцеві скребки (Рис. 4,8) і три односекційні скобелі з кре-
меню.
Велеснів-4. В північно-західній частині села, в урочищі «Майдан», на мисоподібному усту-
пі лівого берега р. Коропець висотою 14-16 м над рівнем заплави – пам’ятка пізнього періоду
трипільської культури (етап С/І) площею до 2 га, поруч з якою розміщений господарський двір
колишнього колгоспу. З території присадибних ділянок зібрані фрагменти ліпних посудин – 38
екз., вісім уламків пластин, п’ять відщепів, сім ретушованих січень пластинчастих сколів (Рис.
1,10), кінцевий скребок (Рис. 3,2), два кутові різці (Рис. 4,10), чотири односекційні скобелі з
кременю та три лезові частини зашліфованих сокир з опоки.
Велеснів-5. На західній околиці села, в урочищі «За левадками», на мисоподібному уступі
правого берега р. Коропець висотою біля 50 м над рівнем заплави – поселення пізнього періоду
доби палеоліту і зруйнований курганний могильник раннього періоду доби бронзи. У складі
знахідок пізньопалеолітичного часу наявні патиновані кременеві артефакти: три двоплощинні
нуклеуси, десять уламків пластин, вісім відщепів, кінцевий скребок, бічний і серединний різці
та п’ять ретушованих січень пластинчастих сколів.
Речовий комплекс рубежу ІІІ-ІІ тисячоліть до н.е. представлений дев’ятьма цілими (Рис.
11,1-3,5; 10,1,3) і чотирма фрагментованими свердленими сокирами, що віднесені до типів
округлообушкових, сегменто- та трапецієподібних. За свідченнями місцевих жителів, в цій
частині села ще в повоєнний час існувало декілька майже знівельованих оранкою насипів, з
яких походять ці предмети озброєння. Тут також трапилась підтрикутна у плані і лінзоподібна
у поперечному перетині кременева сокира із зашліфованим лезом (Рис. 9,10). З огляду на типо-
логію ці знахідки доцільно пов’язувати з подільською групою підкарпатської культури. Подібні
за формою кам’яні сокири відомі з ряду досліджених розкопками курганних і плоских могиль-
ників на території Тернопільщини [8, 63-64].
Велеснів-6. В південно-західній частині села, в урочищі «Поліна», на мисоподібному уступі
правого берега р. Коропець висотою 6-8 м на рівнем заплави – одношарова пам’ятка пізнього
періоду трипільської культури (етап С/І) площею до 1 га. Підйомний матеріал складається з 39
фрагментів ліпного посуду, двох одноплощинних нуклеусів (Рис. 3,10), п’яти пластин і 18 улам-
ків пластин, восьми відщепів, десяти ретушованих січень пластин (Рис. 4,12,13), п’яти кінцевих
скребків (Рис. 4,14,15,18), серединного (Рис. 4,9) і двох кутових різців, чотирьох односекційних
скобелів та двох лезових частин прямокутних у поперечному перетині сокир з кременю. Зна-
йдені, також, уламки шести кам’яних зернотерок.
Велеснів-7. За 1 км на північний схід від села, в урочищі «Канчуки», на мисоподібному
уступі лівого берега р. Коропець висотою 10-12 м над рівнем заплави – двошарова пам’ятка
пізнього періоду доби палеоліту і трипільської культури (етап С/І) площею до 4 га. За 0,2 км
39
ВОЛИНО-ПОДІЛЬСЬКІ АРХЕОЛОГІЧНІ СТУДІЇ
на захід від неї розміщений ставок. З території орного поля зібрані патиновані сім одно- і дво-
площинних нуклеусів, три пластини, п’ять уламків пластин, 53 відщепи, що відносяться до піз-
нього палеоліту.
З трипільською культурою пов’язані 27 фрагментів кераміки, п’ять одноплощинних нукле-
усів, дев’ять уламків пластин, 45 відщепів, чотири двобічно ретушованні січення пластинчас-
тих сколів, два кінцеві скребки (Рис. 1,6), три розтирачі з кременю, а також шліфована сокира
з опоки (Рис. 2,8).
За 0,5 км на північ від пам’ятки на денній поверхні виявлено цілі і фрагментовані кременеві
конкреції та кількісно значні відходи (відщепи і уламки пластин), що лишились від їх утиліза-
ції. Не виключено, що тут мешканці як цього, так і сусідніх трипільських поселень здійснювали
добування сировини та проводили її попередню обробку.
с. Горішня Слобідка
Горішня Слобідка-1. На північно-західній околиці села, на пологому схилі правого берега
р. Коропець висотою 6-8 м над рівнем заплави – пам’ятка пізнього періоду трипільської куль-
тури (етап С/І) площею близько 3 га. За 0,3 км на схід від неї розташований господарський двір
колишнього колгоспу. У складі підйомного матеріалу наявні 14 уламків кераміки, січення вось-
ми пластин, 15 відщепів, чотири одно- та двобічно ретушовані уламки пластинчастих сколів
(Рис. 3,4), кінцевий скребок (Рис. 3,3) і два розтирачі з кременю.
Горішня Слобідка-2. За 0,5 км на південний захід від села, на мисоподібному уступі право-
го берега р. Коропець висотою 8-10 м над рівнем заплави – двошарова пам’ятка пізнього пері-
оду доби палеоліту і трипільської культури (етап С/І) площею до 2 га.
Пізньопалеолітичний комплекс представлений патинованими двома двоплощинними ну-
клеусами, уламками п’яти пластин, 13 відщепами, кінцевим скребком, серединним і кутовим
різцями та трьома однобічно ретушованими січеннями пластин, а з трипільським культурно-
хронологічним горизонтом пов’язані десять фрагментів стінок ліпних посудин, чотири уламки
пластин, 12 відщепів, серединний різець, вкладень серпа із симметирчною заполіровкою леза
на уламку платини (Рис. 1,5), вісім ретушованих січень пластинчастих сколів і два розтирачі з
кременю.
Горішня Слобідка-3. На південно-східній околиці села, на мисоподібному уступі лівого
берега р. Коропець висотою близько 40 м над рівнем заплави – пам’ятка пізнього періоду доби
палеоліту площею до 0,5 га. Тут знайдено три двоплощинні нуклеуси, п’ять пластин, 12 січень
пластин, 28 відщепів, серединний різець і три ретушовані уламки пластин, що покриті блідо-
голубою патиною.
с. Гранітне
Гранітне-1. На північній околиці села, в урочищі «Гора», на мисоподібному уступі право-
го берега р. Золота Липа висотою 30-35 м над рівнем заплави – пам’ятка пізнього періоду доби
палеоліту площею близько 0,5 га. З території орного поля зібрані патиновані вироби з кременю:
шість уламків пластин, 17 відщепів, кінцевий скребок, серединний і два бічні різці.
Гранітне-2. На східній околиці села, в урочищі «За липою», на мисоподібному уступі лівого
берега р. Золота Липа висотою 10-12 м над рівнем заплави – пам’ятка пізнього періоду три-
пільської культури (етап С/І) площею біля 2 га. Звідси походять 15 фрагментів ліпних посудин,
три уламки пластин, 13 відщепів, чотири ретушовані січення пластинчастих сколів, два кінцеві
скребки, вкладень серпа на уламку пластини, бічний різець, два односекційні скобелі, розтирач
з кременю та фрагменти чотирьох шліфованих сокир з опоки.
Гранітне-3. На південній околиці села, в урочищі «Рудка», на мисоподібному уступі право-
го берега р. Золота Липа висотою 8-10 м над рівнем заплави – пам’ятка трипільської культури
аналогічного, як і попередня, часу площею близько 3 га. На ній виявлено 19 фрагментів кера-
міки і артефакти з кременю: два одноплощинні нуклеуси (Рис. 3,13), вісім уламків пластин, 43
відщепи, три двобічно ретушовані січення пластин, два кінцеві скребки, бічний і два кутових
різці, розтирач на зужитому нуклеусі та три фрагменти кам’яних зернотерок.
Гранітне-4. За 1,7 км на захід від села, на північ від колишнього хутора, в урочищі «Під кри-
вулі», на мисоподібному уступі правого берега р. Золота Липа висотою 8-10 м над рівнем запла-
ви – багатошарова пам’ятка пізнього періоду трипільської (етап С/І), фракійського гальштату
і черняхівської культур площею до 3 га. Основна концентрація речового матеріалу простежена
поблизу джерела. Там, крім іншого, зафіксовано рештки розораних глинобитних площадок, що
лишились від наземних жител енеолітичного часу. У складі зібраних знахідок наявні уламки
40
ВИПУСК ІІІ
ліпної кераміки трипільської культури – 21 екз. та культури фракійського гальштату – 17 екз.,
а також 18 фрагментів кружального посуду перших століть н.е.
Вироби з кременю представлені дев’ятьма уламками пластин, 14 відщепами, два з яких ре-
тушовані, п’ятьма січеннями пластинчастих сколів із вторинною обробкою (Рис. 8,3), чотирма
кінцевими скребками, бічним і серединним різцями, вкладнем серпа та трьома розтирачами.
Гранітне-5. За 2 км на північний захід від села, в урочищі «Сіножаті», на мисоподібно-
му уступі правого берега р. Золота Липа висотою до 50 м над рівнем заплави – багатошаро-
ва пам’ятка пізнього періоду доби палеоліту, трипільської (етап С/І) та черняхівської культур
площею біля 2 га. Речовий матеріал фіксувався, здебільшого, на пологому схилі лівого берега
безіменного потічка, який живиться від діючого джерела і протікає по улоговині яру до річки.
З території орного поля зібрані патиновані кременеві артефакти палеолітичного часу: три дво-
площинні нуклеуси, сім пластин, 18 уламків аналогічних сколів, 82 відщепи, п’ять ретушованих
уламків пластин і кінцевий скребок. Доповнюють їх уламки ліпної кераміки періоду енеоліту
– 27 екз. і кружальної – перших століть н.е. – 12 екз., а також вісім уламків пластин, 17 відщепів,
чотири січення пластинчастих сколів з ретушшю, кінцевий скребок, два розтирачі. Тут трапи-
лись уламки кам’яних зернотерок.
с. Дубенка
Дубенка-1. На північній околиці села, неподалік від цвинтаря, на мисоподібному уступі
правого берега р. Коропець висотою 14-16 м над рівнем заплави – пам’ятка пізнього періоду
доби палеоліту, що орієнтовно займає площу до 0,5 га. У складі зібраних патинованих артефак-
тів з кременю є вісім січень пластин і 21 відщеп.
Дубенка-2. За 1,5 км на північ від села (територія хутора Слобідка), на мисоподібному
уступі правого берега р.Коропець восотою до 20 м над рівнем заплави – двошарова пам’ятка
пізнього періоду доби палеоліту і трипільської культури (етап В/ІІ-В/ІІІ) площею близько 3 га.
Там знайдено патиновані артефакти палеолітичного часу: п’ять уламків пластин і 28 відщепів,
а також фрагменти кераміки-16 екз., січення пластинчастих сколів-11 екз., 20 відщепів, чотири
двобічно ретушовані уламки пластин, кінцевий скребок (Рис. 3,6), серединний різець, вкладень
серпа і три ретушовані відщепи з кременю (Рис. 4,7).
с. Завадівка
Завадівка-1. На південно-західній околиці села, в урочищі «Кар’єр», на мисоподібному
уступі правого берега р.Золота Липа висотою 10-12 м над рівнем заплави – пам’ятка пізнього
періоду (етап С/І) трипільської культури площею 3 га, з території якої взяті 36 фрагментів ліп-
них посудин, а також вироби з кременю: п’ять одноплощинних нуклеусів (Рис. 4,16), 18 уламків
пластин, 241 відщеп, 32 уламки типологічно не окреслених пластинчасто-відщепових сколів,
24 одно- та двобічно ретушовані січення пластин, дев’ять ретушованих відщепів (Рис. 1, 3, 12),
десять кінцевих скребків, чотири різці:серединний, скошено-кутовий і два кутових, три одно-
секційні скобелі, прокрутку, сім розтирачів і три кам’яні зернотерки.
На схилі тераси відмічені залишки дев’яти наземних жител, від яких лишились розрізнені
скупчення обмазки стін і шматки глинобитної підлоги. Планіграфія площадок вказує на дво-
рядову забудову від краю мису до його центру.
Завадівка-2. На північно-західній околиці села, в урочищі «Бабинець», на мисоподібному
уступі правого берега р. Золота Липа висотою 18-20 м над рівнем заплави – пам’ятка пізнього
періоду доби палеоліту площею до 0,5 га. Підйомний матеріал характеризують патиновані ви-
роби з кременю: три двоплощинні нуклеуси, п’ять пластин, 12 січень аналогічних сколів, 44 від-
щепи, 18 уламків сировини, шість ретушованих уламків пластин, серединний і кутовий різці,
кінцевий скребок і два односекційні скобелі.
Завадівка-3. За 0,3 км на схід від села, в урочищі «Торчина», на мисоподібному уступі
лівого берега р. Золота Липа висотою 60-70 м над рівнем заплави – пам’ятка пізнього періоду
доби палеоліту. На території орного поля зафіксовано п’ять скупчень з розщепленим кременем,
покритих інтенсивною біло-голубою патиною. Серед зібраних артефактів наявні 17 одно- та
двоплощинних нуклеусів, 23 пластини і 56 уламків аналогічних сколів, 117 відщепів і 39 уламків
сировини. В кожному зі скупчень були поодинокі артефакти із вторинною обробкою. До них
увійшли сім ретушованих пластин та січень, два бічні різці та п’ять ретушованих відщепів.
с. Задарів
Задарів-1. На південно-східній околиці села, в урочищі «Кремениця» або «Шлапаків яр»,
41
ВОЛИНО-ПОДІЛЬСЬКІ АРХЕОЛОГІЧНІ СТУДІЇ
на рівній ділянці мисоподібного уступу лівого берега р. Золота Липа висотою біля 60 м над рів-
нем заплави – пам’ятка пізнього періоду доби палеоліту площею до 0,5 га. На території орного
поля відмічені розрізнені скупчення обробленого патинованого кременю. У складі підйомного
матеріалу наявні одно-і двоплощинні нуклеуси – 15 екз., пластини – 28 екз., січення пластин
– 63 екз., відщепи – 182 екз., уламки сировини – 41 екз. і ретушовані сколи: пластини і січення
пластин – 19 екз., сім відщепів, вісім кінцевих скребків, три кутові різці і два односекційні ско-
белі.
Задарів-2. На східній околиці села, в урочищі «Лупак», на мисоподібному уступі лівого
берега р.Золота Липа висотою 40-45 м над рівнем заплави – пам`ятка пізнього періоду доби
палеоліту площею до 1 га. Серед зібраних виробів з патинованого кременю наявні два дво-
площинні нуклеуси, 14 уламків пластин, 53 відщепи, 17 уламків сировини, а також ретушовані
вісім січень пластин і три відщепи, серединний різець, три кінцеві скребки, два односекційні
скобелі і сокироподібне знаряддя.
Задарів-3. В північно-західній частині села, в урочищі «Горбок», на мисоподібному уступі
правого берега р.Золота Липа висотою 8-10 м над рівнем заплави – двошарова пам`ятка тшці-
нецько-комарівської і черняхівської культур площею близько 0,5 га. За 0,15 км на північ від неї
знаходиться корпус школи, а із заходу її оконтурює шосейна дорога. З території присадибних
ділянок зібрано 9 фрагментів ліпного посуду середнього періоду доби бронзи і 12 – перших
століть н.е. До цього культурно-хронологічного горизонту віднесені 38 уламків кружальних
посудин. Знайдено, також 10 відщепів, чотири з яких ретушовані, і верхню частину лінзоподіб-
ного у поперечному перетині серпа.
Задарів-4. В західній частині села, в урочищі «Під Монастирем», на рівній ділянці мисо-
подібного уступу правого берега р. Золота Липа висотою 6-8 м над рівнем заплави – багато-
щарова пам`ятка трипільської (етап С/I), тшцінецько-комарівської, фракійського гальштату
і черняхівської культур площею біля 2 га. Зібрані фрагменти ліпної кераміки відносяться до
обумовлених вище культурно-хронологічних горизонтів в черговій послідовності: 30 екз., 11-
екз., 9 екз. і 14 екз.
Крім них виявлено 38 уламків кружальних посудин пізньоримського часу.
Вироби з кременю репрезентують три одноплощинні нуклеуси, 19 уламків пластин, 47 від-
щепів, п’ять січень пластин і два відщепи з ретушшю, чотири кінцеві скребки, вкладень серпа
на уламку пластини, свердло і три розтирачі.
Задарів-5. За 0,5 км на захід від села, в урочищі «Коноплище», на мисоподібному уступі
правого берега р.Золота Липа висотою 6-9 м над рівнем заплави – багатошарова пам`ятка куль-
тур трипільської (етап С/I), фракійського гальштату і черняхівської площею до 2 га. Підйомний
матеріал з цього місцезнаходження складається з фрагментів ліпного посуду періоду енеоліту
– 25 екз., ранньозалізного віку – 16 екз. і перших століть н.е. – 27 екз. До останньої із згаданих
вище культур віднесені знахідки уламків кружальної кераміки – 48 екз.
Тут підібрані також вироби з кременю: 14 уламків пластин, 32 відщепи, дев’ять одно- і дво-
бічно ретушованих січень пластинчастих сколів, два кінцеві скребки, бічний різець, вкладень
серпа на уламку пластини, два свердла, три односекційні скобелі та п’ять розтирачів на зужи-
тих нуклеусах.
Задарів-6. За 0,7 км на південний захід від села, в урочищі «Відники», на мисоподібному
уступі правого берега р.Золота Липа висотою 8-10 м над рівнем заплави – пам`ятка пізнього
періоду (C/I) трипільської культури площею близько 2,5 га, підйомні артефакти з якої вклю-
чають 22 фрагменти ліпних посудин, 18 уламків пластин, 27 відщепів, 12 січень пластин з ре-
тушшю, сім кінцевих скребків, серединний, два бічних і кутовий різці, два вкладні серпів на
уламках пластин, прокрутку, чотири ретушовані відщепи з кременю, а також фрагменти шести
зернотерок.
с. Залісся
Залісся-1. В південній частині села, в урочищі «Колонія», на мисоподібному уступі правого
берега р.Коропець висотою 6-8 м над рівнем заплави – пам`ятка трипільської культури (етап
С/I) площею до 1 га, з території якої зібрані фрагменти посуду – 37 екз., чотири січення плас-
тин, 29 відщепів, три уламки пластин з ретушшю, кінцевий скребок, два кутові різці і чотири
ретушовані відщепи.
Залісся-2. На південній околиці села, в урочищі «Кар`єр», на мисоподібному уступі лівого
берега р. Коропець висотою до 20 м над рівнем заплави – пам`ятка пізнього періоду доби па-
леоліту площею до 0,5 га, на якій знайдено три двоплощинні нуклеуси, дев’ять уламків пластин,
26 відщепів і 12 уламків, покритих блідо-голубою патиною.
42
ВИПУСК ІІІ
Залісся-3. В східній частині села, неподалік цвинтаря, на мисоподібному уступі правого бе-
рега р.Коропець висотою 4-6 м над рівнем заплави – двошарова пам`ятка пізнього періоду доби
палеоліту і трипільської культури (етап С/I). З території присадибних ділянок на площі до 1 га
зібрані патиновані артефакти з кременю пізньопалеолітичного часу: уламки пластин – 12 екз.,
три з яких ретушовані, відщепи – 39 екз., кінцевий скребок і два різці: кутовий та серединний.
Матеріали трипільського поселення складається з 28 фрагментів посуду, трьох пластин, 14
січень аналогічних сколів, 25 відщепів, восьми одно-та двобічно ретушованих уламків плас-
тин, чотирьох відщепів з ретушшю, трьох кінцевих скребків, серединного різця і розтирача з
кременю.
Залісся-4. В південно-західній частині села, на мисоподібному уступі правого берега р.Ко-
ропець висотою 6-8 м над рівнем заплави – пам`ятка трипільської культури (етап С/I) пло-
щею до 1 га. Зібрані на присадибних ділянках артефакти представлені уламками кераміки – 37
екз., двома пряслицями, п’ятьма двоплощинними нуклеусами, трьома пластинами, січеннями
аналогічних сколів – 15 екз., відщепами – 23 екз., чотирма ретушованими уламками пластин,
трьома відщепами з ретушшю, двома кінцевими скребками, скошено-кутовим різцем і двома
розтирачами на зужитих нуклеусах з кременю.
Залісся-5. За 0,5 км на південний схід від села, на мисоподібному уступі лівого берега р.Ко-
ропець висотою близько 30 м над рівнем заплави – пам`ятка пізнього періоду доби палеоліту,
на схід від якої розташований яр. В зрізах стінок останнього, а також в його улоговині, вияв-
лено цілі та розколоті конкреції, відщепи різної величини і конфігурацій (частина їх покрита
жовновою кіркою). Серед цих знахідок траплялись одно- та двоплощинні нуклеуси на початко-
вих стадіях розщеплення, пластини і їх уламки здебільшого нерегулярних форм.
Це місцезнаходження можна вважати виробничим осередком, на території якого відбу-
валось добування сировини з наступними етапами її утилізації. Очевидно продукція з нього
(нею могли бути нуклеуси правильних пропорцій та пластинчасті сколи) транспортувалася до
більш віддалених поселень цього часу. Звідси взяті дев’ять нуклеусів і п’ять ретушованих плас-
тин.
с. Заставці
Заставці-1. На південно-східній околиці села, в урочищі «Селиська», на мисоподібному
уступі правого берега р.Коропець висотою 10-12 м над рівнем заплави – двошарова пам`ятка
трипільської (етап С/I) і тшцінецько-комарівської культури площею до 2 га. З території орного
поля зібрано уламки ліпної кераміки обох культурно-хронологічних горизонтів, відповідно 33
і 17 екз., а також вироби з кременю: уламки восьми пластин, 29 відщепів (з них шість ретушо-
вані), десять одно- і двобічно оброблених січень пластин, три кінцеві скребки і два вкладні до
серпів на уламках пластин. Ці артефакти пов`язані з енеолітом.
До середнього періоду доби бронзи віднесені дві кам`яні свердленні сокири (рис. 10, 4,6),
вістря списа (рис. 9, 6), три біфаціальні серпи (рис. 9, 1,11) та два уламки аналогічних знарядь.
Крім того, в межах поселення траплялися цілі і фрагментовані зернотерки з кварциту та піско-
вику.
Заставці-2. За 1,7 км на захід від села, на пологому схилі правого берега безіменного по-
тічка (правосторонній доплив Коропця), поблизу ставу, за 0,4 км на південний схід від польової
дороги – поселення тшцінецько-комарівської культури площею близько 1,5 га. Тут знайдені
18 уламків ліпних посудин і 25 відщепів, сім з яких ретушовані, а також відмічені поодинокі
уламки кам`яних зернотерок.
Заставці-3. На південно-західній околиці села, на мисоподібному уступі правого берега
р.Коропець висотою 8-10 м над рівнем заплави – пам`ятка тшцінецько-комарівської культури
площею до 1 га. Підйомний матеріал репрезентують 14 уламків кераміки, 17 відщепів (п’ять з
них ретушовані) і середня частина біфасіального серпа.
с. Коржова
Коржова-1. На південно-східній околиці села, в урочищі «Копанка», поблизу колишньої
садиби Й.Малярського, на мисоподібному уступі лівого берега р. Золота Липа висотою до 30
м над рівнем заплави – пам`ятка трипільської культури (етап С/I), яка досліджувалася у 1981
р. Енеолітичним загоном Рівненської експедиції Інституту суспільних наук АН УРСР (тепер
– Інститут українознавства ім. І.Крип`якевича НАН України).
Розкопано 240 кв. м площі поселення, що могло займати територію до 1 га, та виявлено
рештки двох наземних жител розмірами близько 6х4 м. Під розвалами глинобитних стін на
43
ВОЛИНО-ПОДІЛЬСЬКІ АРХЕОЛОГІЧНІ СТУДІЇ
долівках, вимощених глиняним настилом, розміщувались по їх кутах овальні в плані вогнища
розмірами 1,5х1 м. В одному із жител зафіксовано робоче місце кременяра у вигляді нуклеусів,
пластин і їх уламків, відщепів та відбійників.
З площі житлових споруд і з розкопаної частини поселення здобуто уламки мисок, горщи-
ків, кубків, накривок і «біноклів», близько 4000 виробів з кременю, зокрема нуклеуси, пластин-
часто-відщепові сколи, різні за функцією знаряддя праці на них, а також цілі і фрагментовані
зернотерки [9].
Коржова-2. На південно-західній околиці села, в урочищі «Вапнярка», на мисоподібному
уступі лівого берега р. Золота Липа висотою до 10 м над рівнем заплави – багатошарова пам`-
ятка пізнього періоду доби палеоліту, трипільської культури (етап В/II-В/III) та фракійського
гальштату площею біля 5 га.
У складі підйомного матеріалу наявні патиновані артефакти з кременю пізньопалеолітич-
ного часу: сім одно-і двоплощинних нуклеусів (Рис. 6,13), 23 уламки пластин (два з них ретушо-
вані), серединний і два кутові різці, скребло на масивному відщепі та чотири кінцеві скребки,
а також 34 відщепи.
Ліпна кераміка енеоліту і ранньозалізного віку представлена, відповідно, 82 та 19 уламками
посудин. Частина трипільського посуду має монохромний (червона фарба) розпис.
Абсолютна більшість знахідок припадає на долю кременевих виробів трипільської культу-
ри. Це одноплощинні нуклеуси у різній стадії збереження – 706 екз. (рис. 5,14), пластини – 103
екз, уламки пластин – 956 екз, відщепи – 25218 екз., уламки сировини і типологічного не окрес-
лені пластинчасто-відщепові сколи.
Знайдено 1547 артефактів різного функціонального призначення, серед яких домінуючі
позиції щодо кількості займають відбійники, ретушовані пластини і їх уламки (Рис. 5, 2,8-12,-
15; 7, 8,10,16,17), кінцеві скребки (рис. 5, 3,4,11,13; 7, 11,18) і різці (Рис. 7, 1,7,9,12,13,15). Зібрано
значно менше вкладнів до серпів на пластинчастих сколах (Рис. 5, 16; 7, 2,5,14). Кількісно незна-
чні вироби інших функціональних груп: прокрутки (рис. 7, 4,6), свердла (рис. 8, 9), проколки,
розтирачі, наконечники стріл (рис. 5, 1,5-7). У складі підйомного матеріалу наявні прямокутні
у поперечному перетині сокири і тесла з опоки (Рис. 7, 3), кам`яні розтирачі і зернотерки.
Аналіз цього комплексу знахідок свідчить про те, що в цьому куточку села існувало ви-
робниче трипільське поселення, певні види кременевої продукції якого, насамперед нуклеуси
і пластини, задовольняли не тільки власні потреби його мешканців, але й сусідні та більш від-
далені від нього общини цієї спільності.
Коржова-3. В північно-західній частині села, в урочищі «Кальчикове», на пологому схилі
лівого берега р. Золота Липа висотою 6-8 м над рівнем заплави – двошарова пам`ятка трипіль-
ської (етап С/I) і фракійського гальштату культур площею біля 2 га, звідки взяті приналежні до
них фрагменти посуду, відповідно 37 і 12 екз., та вироби з кременю: три одноплощинні нуклеу-
си, 18 уламків пластин, 35 відщепів, сім ретушованих січень пластин, два кінцеві скребки і три
розтирачі на зужитих нуклеусах.
Коржова-4. На південно-західній околиці села, в урочищі «На горах», на мисоподібному
уступі лівого берега р. Золота Липа висотою близько 35-40 м над рівнем заплави – пам`ятка піз-
нього періоду доби палеоліту площею до 1 га. З її території зібрано вісім одно- і двоплощинних
нуклеусів, п’ять пластин, 36 уламків аналогічних сколів, 119 відщепів, чотири уламки пластин з
ретушшю та серединний різець з кременю, які покриті білою патиною.
Коржова-5. За 1,5 км на південний схід від села, в урочищі «Під Ліною», на мисоподібно-
му уступі правого берега р. Золота Липа висотою 6-8 м над рівнем заплави – багатошарова
пам`ятка трипільської (етап С/I), тшцінецько-комарівської і фракійського гальштату культур
площею біля 3 га. У складі підйомного матеріалу наявні уламки ліпної кераміки цих культур-
но-хронологічних горизонтів, а також різноманітні кременеві артефакти: три одноплощинні
нуклеуси, сім пластин, 22 уламки пластин, 89 відщепів, сім одно- та двобічно ретушованих сі-
чень пластинчастих сколів, п’ять кінцевих скребків, бічний та два кутові різці, вісім відщепів з
ретушшю, два односекційні скобелі і три розтирачі. Знайдено також заготовку лінзоподібної у
поперечному перетині кременевої сокири середнього періоду доби бронзи (рис. 9,2).
смт Коропець
Коропець-1 і Коропець-2 – давньоруські городища, що знаходяться за 1,5 км на північний
схід від селища [2, 16]. Розвідковими роботами 1988 р. не обстежувались.
Коропець-3. За 0,7 км на північ від селища, в урочищі «Красна», на рівній ділянці лугової
тераси правого берега р. Коропець – двошарова пам`ятка пізнього періоду доби палеоліту і
трипільської культури (етап С/I) площею до 2 га. Тут виявлено три одноплощинні нуклеуси,
44
ВИПУСК ІІІ
вісім пластин, 19 уламків пластин і 36 відщепів, які покриті білою патиною і пов`язані з пізнім
палеолітом, а також 22 фрагменти ліпної кераміки, 13 уламків пластин (з них сім ретушовані),
18 відщепів, кутовий різець, два кінцеві скребки з кременю трипільського часу.
Коропець-4. На західній околиці селища, в урочищі «Цегельня», на мисоподібному уступі
правого берега р. Коропець висотою 10-12 м над рівнем запалави – пам`ятка пізнього періоду
доби палеоліту. З території, яка прилягає до цегельного заводу, зібрано чотири двоплощинні
нуклеуси, 10 уламків пластин, 23 відщепи, сім ретушованих січень пластин, два кінцеві скребки
і серединний різець. За свідченням місцевих жителів, під час земляних робіт, які велись в ка-
р`єрі в процесі добування глини, неоднаразово траплялись як крем’яні знахідки, так і рештки
теріофауни, зокрема зуби, цілі і фрагментовані бивні мамонтів.
Коропець-5. В північній частині селища, в районі вул. І.Франка (№№105-120), на рівній
ділянці лугової тераси правого берега р. Коропець – пам`ятка трипільської культури (етап
С/I) площею до 1 га. З території присадибних ділянок підібрано 29 фрагментів ліпних посудин,
12 уламків пластин (чотири з них ретушовані), кінцевий скребок і 25 відщепів з кременю. У
фондах місцевого краєзнавчого музею зберігаються виявлені тут кременеві (рис. 2, 9,12; 9, 4) та
опокові (рис. 9, 5,8) сокири з прямокутним поперечним перетином.
Коропець-6. На західній околиці селища, в урочищі «Біля костелу», на мисоподібному
уступі правого берега р. Коропець висотою 6-8 м над рівнем заплави – двошарова пам`ятка
пізнього періоду доби палеоліту і трипільської культури (етап С/I) площею близько 3 га, яка
була відкрита наприкінці 30-их років минулого століття [1, 238]. Тоді були знайдені уламки по-
суду, частина яких мала розпис.
Роботами розвідкового загону вдалось не тільки повторно локалізувати це поселення, але
й ствердити тут наявність стоянки пізньопалеолітичного часу. З нею пов`язані патиновані ар-
тефакти з кременю: два двоплощинні нуклеуси, сім уламків пластин (три з них ретушовані) і
26 відщепів.
Підйомний матеріал, що відноситься до трипільської культури, репрезентують 18 фраг-
ментів кераміки, 16 уламків пластин (шість з них мають ретуш), 32 відщепи, два кінцеві скреб-
ки і розтирач з кременю.
Серед колекційної збірки місцевого краєзнавчого музею зберігаються знайдені тут дві шлі-
фовані опокові сокири (рис. 9, 9) з прямокутним поперечним перетином.
Коропець-7. В центральній (східна сторона) частині селища, в урочищі «Загнилець», на
рівній ділянці лугової тераси лівого берега р. Коропець – двошарова пам`ятка пізнього періоду
доби палеоліту і трипільської культури (етап С/I), яка стала відомою в другій чверті минулого
століття, коли внаслідок земляних робіт були виявлені окремі патиновані вироби з кременю [1,
238].
Роботами Розвідкового загону з цієї території на площі біля 1 га зібрано матеріали згада-
них вище культурно-хронологічних горизонтів, зокрема приналежні до пізньопалеолітичного
часу сім уламків пластин і 19 відщепів з біло-голубою патиною, а також енеолітичні знахідки:
12 фрагментів ліпних посудин, 21 уламок пластин (вісім з них ретушовано), 15 відщепів, три
кінцеві скребки і розтирач з кременю.
З цього урочища у місцевому краєзнавчому музеї перебувають ціла сокира (рис. 10, 2) і
лезова частина іншої, що мають прямокутний поперечний перетин та виготовлені з опоки.
Коропець-8. В південно-східній частині селища, на рівній ділянці лугової тераси лівого
берега р. Коропець, при впадінні останньої у Дністер – пам`ятка трипільської культури (етап
С/I) площею до 1 га. У цьому місці, зайнятому присадибними ділянками, знайдені 27 уламків
ліпного посуду, дев’ять січень пластин (чотири з них ретушовані), 11 відщепів, кінцевий скре-
бок і два розтирачі з кременю.
Коропець-9. В південно-східній частині селища, на луговій терасі правого берега р. Коро-
пець, за 0,4 км на північ від попередньо описаної пам`ятки, розміщена аналогічна за культур-
ною приналежністю, звідки походять зібрані з присадибних ділянок площею до 1 га 16 фраг-
ментів кераміки, дев’ять уламків пластин (чотири з них ретушовані), 17 відщепів і протилежно-
кінцевий різець (кутовий + серединний) з кременю.
Коропець-10. В південно-східній частині селища, на луговій терасі лівого берега р. Днстер,
за 0,5 км на північний-захід від попередньо описаного місцезнаходження розташоване три-
пільське поселення (етап С/I). З території присадибних ділянок площею близько 0,5 га взяті
14 фрагментів посудин, вісім уламків пластин (п`ять з них оброблені ретушшю), 13 відщепів,
кінцевий скребок з кременю, а також три уламки шліфованих сокир з опоки з прямокутним
поперечним перетином.
Коропець-11. За 1,5 км на північний-захід від селища, в урочищі Рогатин, на рівній ділянці
45
ВОЛИНО-ПОДІЛЬСЬКІ АРХЕОЛОГІЧНІ СТУДІЇ
лугової тераси правого берега р. Коропець – пам`ятка трипільської культури (етап С/I) площею
до 2 га. З орного поля зібрано 24 фрагменти посуду і кременеві артефакти: 12 уламків пластин
(дев`ять з них ретушовані), сім відщепів (у двох наявна ретуш), кінцевий скребок і дві зерно-
терки з крупної річкової гальки.
Тут місцевими жителями були знайдені подвійно-кутовий різець (рис. 1, 9), ретушована
пластина (рис. 9, 7), дві шліфовані сокири (рис. 2, 6,11), з кременю та кам`яна свердлена сокира
(рис. 11, 4), що знаходяться в краєзнавчому музеї цього населеного пункту.
с. Красіїв
Красіїв-1. За 1км на північ від села, в урочищі «Кути», на рівній ділянці тераси лівого бе-
рега р. Золота Липа висотою 5-6 м над рівнем заплави – двошарова пам`ятка пізнього періоду
доби палеоліту і трипільської культури (етап С/I) площею понад 2 га, західна периферія якої
межує з корпусом кахлевого заводу. Тут виявлені патиновані три двоплощинні нуклеуси (Рис.
9, 12), п`ять пластин, 12 уламків аналогічних сколів і 34 відщепи з кременю пізньопалеолітич-
ного часу, що зібрані довкола опори ЛЕП в радіусі до 30 м від неї.
Речові матеріали енеоліту: 17 фрагментів посудин, кременеві одноплощинні нуклеуси – 15
екз. (рис. 8, 10), січення пластин – 29 екз., відщепи 107 екз., уламки сировини – 19 екз., вісім
уламків пластин і три відщепи з ретушшю, чотири кінцеві скребки, бічний і подвійно-кутовий
різці, три вкладні до серпів на січеннях пластинчастих сколів, прокрутка, два свердла, три роз-
тирачі, прямокутна у поперечному перетині сокира з частково зашліфованим лезом та подібні
за функціональним призначенням шість зашліфованих виробів з опоки (чотири екземпляри в
уламковому стані) підібрано з орного поля, що прилягає до цього підприємства.
Красіїв-2. На південно-західній околиці села, в урочищі «Журавиця», на мисоподібному
уступі правого берега р. Золота Липа висотою близько 40 м над рівнем заплави – пам`ятка
пізнього періоду доби палеоліту, на якій знайдено п`ять уламків пластин і 28 відщепів з пати-
нованого кременю.
Красіїв-3. На західній околиці села, на мисоподібному уступі правого берега р. Золота Липа
висотою біля 50 м над рівнем заплави – аналогічна в часі пам`ятка до попередньо описаної, де
зібрано покриті білою патиною кременеві артефакти: одноплощинний нуклеус (Рис. 6, 9), три
пластини, 13 уламків подібних сколів, 36 відщепів і сім уламків сировини. Орієнтовано її площа
не перевищує 0,5 га.
Красіїв-4. За 1,5 км на північний захід від села, в урочищі «Широкі», на мисоподібному
уступі парового берега р. Золота Липа висотою до 45 м над рівнем заплави – пам`ятка за ча-
сом тотожна з двома попередньо обумовленими. Патиновані вироби з кременю зібрані у смузі
шириною 30-40 м і довжиною 120х150 м, що тягнеться вздовж краю тераси. В ній засвідчено
щонайменше п`ять розрізнених скупчень розщеплених конкрецій в різній стадії утилізації, які
можна вважати робочими місцями виробничого характеру тогочасних кременярів. Підйом-
ний матеріал складається з 16 одно-(кількісно переважають) і двоплощинних нуклеусів, десяти
пластин, 32 січень пластинчастих сколів, 58 відщепів та 12 уламків сировини.
Красіїв-5. На східній околиці села, в урочищі «Бережки», на мисопродібному уступі ліво-
го берега р. Золота Липа висотою 14-16 м над рівнем заплави – двошарова пам`ятка пізнього
періоду доби палеоліту і трипільської культури (етап С/I), перші відомості про яку відносяться
до 20-их років минулого століття [1, 86]. Розвідковими роботами 1988 р. з її території площею
1,5 га зібрано патиновані артефакти з кременю: 13 уламків пластин та 28 відщепів. Згідно зі
свідченнями місцевих жителів тут, внаслідок неодноразових земляних робіт, траплялись цілі і
фрагментовані бивні та кістки мамонтів.
Комплекс знахідок енеоліту репрезентують фрагменти ліпного посуду – 23 екз., кременеві
уламки пластин – 14 екз. (дев`ять з них ретушовані), відщепи – 21 екз., три кінцеві скребки,
вкладень до серпа на січенні пластини і три розтирачі, а також цілі зернотерки та їх уламки з
річняку.
Красіїв-6. В північно-східній частині села, в урочищі «Царинка», на пологому схилі лівого
берега р. Золота Липа висотою 6-8 м над рівнем заплави – пам`ятка трипільської культури (етап
С/I), що займає площу до 1 га. На присадибних ділянках знайдені 18 фрагментів ліпних посудин,
десять уламків пластин (сім з них ретушовані) і 22 відщепи (п`ять екземплярів мають ретуш).
с. Лазарівка
Лазарівка-1. На північно-західній околиці села, в урочищі «Збуч», на мисоподібному усту-
пі лівого берега р. Золота Липа висотою біля 40 м над рівнем заплави – пам`ятка пізнього пері-
46
ВИПУСК ІІІ
оду доби палеоліту, яку відкрив С.Круковський [1, 86].
Під час її повторного обстеження знайдено шість одно- і двоплощинних нуклеусів, 18 улам-
ків пластин (сім з них ретушовані) і 37 відщепів. Площа, де трапились артефакти, не перевищує
0,5 га.
Лазарівка-2. В західній частині села, на мисоподібному уступі лівого берега р. Золота Липа
висотою 8-10 м над рівнем заплави – двошарова пам`ятка пізнього періоду доби палеоліту і
трипільської культури (етап С/I), площею біля 2 га. Про сліди найранішого заселення в цьому
місці свідчать зібрані п`ять уламків пластин і 18 відщепів з кременю, покритих білою патиною,
а наступного в часі – 27 фрагментів ліпних посудин, 18 січень пластин (16 з них ретушовані), 15
відщепів (три екземпляри з ретушшю), чотири кінцеві скребки, подвійно-кутовий і бічний різці,
три односекційні скобелі, два розтирачі з кременю і фрагменти п`ятьох кам`яних зернотерок.
с. Маркова
Маркова-1. На південно-західній околиці села, на мисоподібному уступі правого берега
р. Золота Липа висотою близько 20 м над рівнем заплави – пам`ятка пізнього періоду доби па-
леоліту. З поверхні орного поля на площі до 12 га підняті патиновані кременеві артефакти: два
двоплощинні нуклеуси (Рис. 6, 8), 13 уламків пластин (чотири з них ретушовані) і 39 відщепів
(дві знахідки мають ретуш).
Наступні три пам`ятки (Маркова-2-4) також відносяться до цього часу, мають майже іден-
тичний за видом підйомний матеріал, займають аналогічні щодо топографії ділянки терас річ-
ки з більш-менш однаковою площею залягання артефактів, як і попередньо описана. Нижче
наводимо їх опис.
Маркова-2. Розміщена на північно-західній околиці села, в урочищі «Задвір`я», на право-
му березі р. Золота Липа висотою 20-22 м над рівнем заплави. Склад підйомного матеріалу:
вісім одно- і двоплощинні нуклеусів, три пластини, 18 уламків пластин (три з них ретушовані)
та 34 відщепи (п`ять екземплярів мають ретуш).
Маркова-3. Розташована в північно-східній околиці села, в урочищі «Горішній Кут», на
лівому березі (висота 40-45 м. над рівнем заплави) р. Золота Липа. Підйомний матеріал харак-
теризують: дев`ять одно- і двоплощинних нуклеусів первинної стадії розщеплення (так звані
пренуклеуси), дев`ять пластин, 27 уламків аналогічних сколів і 43 відщепи, більшість з яких
мають на спинці залишки жовнової кірки. Очевидно, в цьому місці існував в пізньопалеолітич-
ний час виробничий осередок, пов`язаний з попередньою обробкою кременевих конкрецій.
Маркова-4. Локалізується на східній околиці села, поблизу цвинтаря, на лівому березі (ви-
сота близько 40 м. над рівнем заплави) р. Золота Липа. Підйомний матеріал репрезентують: 4
уламки пластин і 27 відщепів (два з них ретушовані).
Маркова-5. На східній околиці села, в урочищі «Стави», на пологому схилі лівого берега р.
Золота Липа висотою 8-10 м над рівнем заплави – пам`ятка трипільської культури (етап С/I),
за 0,15 на північний захід від якої розміщений костел.
З території присадибних ділянок на площі до 1 га зібрано фрагменти ліпних посудин – 12
екз, кременеві вироби: сім одноплощинних нуклеусів (рис. 8, 11,12), 16 уламків пластин (оди-
надцять з них ретушовані), п`ять кінцевих скребків (рис. 8, 1,5), чотири різці (рис. 8, 7), вкладні
до серпів (рис. 8, 2,6), прокрутка (рис. 8, 4), три ретушовані відщепи, односекційний скобель,
чотири розтирачі на зужитих нуклеусах.
Маркова-6. В південно-східній частині села, в урочищі «Окописька», на мисоподібному
уступі лівого берега р. Золота Липа висотою 12-14 м над рівнем заплави – пам`ятка трипіль-
ської культури (етап С/I) площею понад 1 га. З присадибних ділянок взято 15 фрагментів ліп-
них посудин, а також кількісно значні кременеві вироби: сім одноплощинних нуклеусів (рис.
6, 3), п`ять пластин, одна з яких ретушована (Рис. 8, 8), 38 січень аналогічних сколів (15 ек-
земплярів ретушовані), 33 відщепи (шість з них мають ретуш), десять кінцевих скребків (Рис.
6, 2), серединний (Рис. 6, 5), скісно-кутовий і два кутових різці (Рис. 4, 10), вкладень до серпа,
два свердлаі дев`ять розтирачів. Крім них знайдено два прямокутних у поперечному перетині
уламки зашліфованих сокир з опоки. На території поселення відмічено чимало відходів креме-
необробного виробництва у вигляді пластинчасто-відщепових сколів та уламків сировини, що
свідчить про існування тут виробничого осередка пізньотрипільського часу.
м.Монастириськ
Монастириськ-1. В північно-західній частині міста (територія колишнього села Підгоро-
дне), на пологому схилі правого берега р. Коропець висотою 4-6 м над рівнем заплави – пам`-
47
ВОЛИНО-ПОДІЛЬСЬКІ АРХЕОЛОГІЧНІ СТУДІЇ
ятка трипільської культури (етап С/I) площею до 1 га. Тут на присадибних ділянках підібрані
34 фрагменти ліпних посудин, уламки 17 пластин (дев`ять з них ретушовані), 28 відщепів, два
кінцеві скребки і чотири ретушовані відщепи з кременю.
Монастириськ-2. В східній частині міста, на мисоподібному уступі правого берега р. Коро-
пець висотою 10-12 м над рівнем заплави – двошарова пам`ятка пізнього періоду доби палео-
літу і трипільської культури (етап С/I), сліди якої площею понад 1,5 га зафіксовано на терито-
рії колишнього села Березівка (увійшло до складу міста). Підйомний матеріал представлений
пізньопалеолітичними кременевими артефактами: двоплощинний нуклеус, сім січень пластин
(три з них ретушовані), кінцевий скребок (рис. 6, 11) і 15 відщепів (один екземпляр має ретуш),
що покриті біло-голубою патиною.
У складі знахідок енеоліту – 27 фрагментів ліпних посудин, 18 уламків пластин (десять з
них ретушовані), 21 відщеп (п`ять екземплярів мають ретуш), кінцевий скребок і три розтирачі
з кременю.
Монастириськ-3. На південній околиці міста, на пологому схилі правого берега р. Коро-
пець висотою 6-8 м над рівнем заплави – пам`ятка трипільської культури (етап С/I) площею до
3 га, на якій знайдено 38 фрагментів ліпних посудин, 13 уламків пластин (дев`ять з них рету-
шовані), 32 відщепи (сім з них мають вторинну обробку), три кінцеві скребки, два односекційні
скобелі, три вкладні до серпів, протилежно-кінцевий різець (бічний + серединний) і розтирач
з кременю.
с.Трудолюбівка
Трудолюбівка-1. За 0,5 км на північний-захід від села, в урочищі «Над озером», на мисопо-
дібному уступі правого берега р. Коропець висотою до 40 м над рівнем заплави – пам`ятка піз-
нього періоду доби палеоліту. З території орного поля на площі до 0,5 га зібрано покриті біло-
голубою патиною кременеві артефакти: два одноплощинні нуклеуси (рис. 6, 7), п`ять уламків
пластин і 17 відщепів (три з них ретушовані).
Трудолюбівка-2. На південній околиці села, в урочищі «Борисова гора», на мисоподібному
уступі лівого берега р. Коропець висотою біля 35 м над рівнем заплави – аналогічна в часі до
попередньо описаної пам`ятка, підйомний матеріал з якої складають вісім уламків пластин (два
з них мають вторинну обробку) та 21 відщеп з кременю, що покриті патиною.
Трудолюбівка-3. На південно-західній околиці села, в урочищі «Пасіка» або «Шляхта», на
пологому схилі правого берега р. Коропець висотою 4-6 м над рівнем заплави – багатошаро-
ва пам`ятка трипільської (етап С/I), фракійського гальштату і черняхівської культур площею
близько 4 га. З території присадибних ділянок та орного поля зібрано фрагменти стінок ліпних
посудин цих культурно-хронологічних горизонтів у кількості, відповідно, 25, 17 та 12 екз. З
останнім з них пов`язані знахідки 39 уламків кружального посуду.
Досить різноманітний склад виявлених тут кременевих артефактів. Це, зокрема, 12 одно-
площинних нуклеусів, 27 січень пластин, десять з яких піддано вторинній обробці (рис. 6, 4),
вісім кінцевих скребків (рис. 2, 2), кутовий, подвійно-бічний і протилежно-кінцевий (кутовий
+ серединний) різці, свердло, два вкладні до серпів на уламках пластин (Рис. 2, 1,4), три одно-
секційні скобелі, дві прямокутні у поперечному перетині сокири із зашліфованими площина-
ми і два вістря до списів із заліза пізньоримського часу, висотою 215 мм (рис. 10, 7) та 280 мм
(рис. 10, 5). Чотири останні вироби зберігаються у приватній колекції місцевого краєзнавця І.
Михайлюка.
Трудолюбівка-4. На південно-східній околиці села, в урочищі «Над костелом», на полого-
му схилі лівого берега р. Коропець висотою 12-14 м над рівнем заплави – пам`ятка трипільської
культури (етап С/I) площею біля 2 га. Склад підйомного матеріалу визначають 24 фрагменти
ліпного посуду, ретушована пластина (рис. 6, 1), 12 уламків аналогічних сколів, з яких п`ять
піддано ретушуванню (рис. 2, 3), два кінцевих скребки, скошено-кутовий різець і 19 відщепів.
З-поміж останніх три екземпляри мають вторинну обробку.
Трудолюбівка-5. На східній околиці села, в урочищі «Обозиська», на мисоподібному усту-
пі лівого берега р. Коропець висотою 35-40 м над рівнем заплави – пам`ятка пізньопалеолітич-
ного часу площею близько 0,5, з якої підібрані двоплощинний нуклеус, шість уламків пластин і
33 відщепи, що покриті біло-голубою патиною.
с.Червоне
Червоне-1. В східній частині села, на мисоподібному уступі правого берега р. Золота Липа
висотою 5-6 м над рівнем заплави – пам`ятка трипільської культури (етап С/I) площею до 2
48
ВИПУСК ІІІ
га. З присадибних ділянок зібрано27 фрагментів ліпного посуду, 14 уламків пластин (дев`ять з
них ретушовані), 11 відщепів (два екземпляри мають вторинну обробку), три кінцеві скребки,
свердло, три розтирачі з кременю та два уламки прямокутних у поперечному перетині опоко-
вих сокир із зашліфованою поверхнею.
Червоне-2. На північно-західній околиці села, на мисоподібному уступі лівого берега р.
Золота Липа висотою 10-12 м над рівнем заплави – двошарова пам`ятка пізнього періоду доби
палеоліту і трипільської культури (етап С/I) площею близько 1,5 га.
Пізньопалеолітичні знахідки з неї представлені патинованими шістьма уламками пластин
і 23 відщепами, а енеолітичні – 36 фрагментами ліпних посудин, десятьма січеннями пластин
(вісім з них ретушовані), кінцевим скребком, вкладнем до серпа на уламку пластини і двома
розтирачами з кременю.
Червоне-3. На західній околиці села, на мисоподібному уступі правого берега р. Золота
Липа висотою 14-16 м над рівнем заплави – аналогічна до попередньо описаної пам`ятка пло-
щею біля 2 га. Серед зібраних патинованих виробів з кременю пізнього палеоліту наявні три
двоплощинні нуклеуси, 12 уламків пластин (чотири з них ретушовані) і 27 відщепів (три ек-
земпляри мають вторинну обробку). Енеолітичний комплекс знахідок складається з 28 фраг-
ментів ліпних посудин, кременевих 13 уламків пластин ( сім з них мають ретуш), дев`яти від-
щепів (чотири з них ретушовані), кінцевого скребка. прокрутки, трьох односекційних скобелів
і розтирача на зужитому нуклеусі.
с. Чехів
Чехів-1. На західній околиці села, за 0,5 км на схід від кар`єра, на пологому схилі лівого
берега р. Коропець висотою 6-8 м над рівнем заплави – двошарова пам`ятка трипільської (етап
С/I) і тшцінецько-комарівської культур площею до 2 га. З нижнім культурно-хронологічним
горизонтом пов`язані 23 фрагменти ліпного посуду, два одноплощинні нуклеуси, вісім уламків
пластин (п`ять з них ретушовані), кутовий різець і вкладень до серпа на аналогічних сколах,
розтирач на зужитому нуклеусі, а з верхнім – дев`ять фрагментів ліпних посудин і середня
частина лінзоподібного у поперечному перетині серпа. Крім них знайдено 18 відщепів (шість
мають ретуш), культурна приналежність яких проблематична.
с. Яргорів
Яргорів-1. На західній околиці села, в урочищі «Стінка», на пологому схилі правого бере-
га р. Золота Липа висотою 8-10 м над рівнем заплави – пам`ятка трипільської культури (етап
С/I) площею біля 2 га, до якої віднесені знахідки 18 фрагментів ліпного посуду, уламки дев`яти
пластин (п`ять з них ретушовані), шість відщепів, кінцевий скребок, два односекційні скобелі,
вкладень до серпа на січенні пластини і розтирач на зужитому нуклеусі.
Яргорів-2. На північно-західній околиці села, в урочищі «Відники», на пологому схилі пра-
вого берега р. Золота Липа висотою 5-7 м над рівнем заплави – пам`ятка трипільської культу-
ри (етап С/I) площею близько 1 га. У складі виявлених артефактів наявні фрагментів ліпних
посудин – 29 екз., уламки пластин (вісім з них ретушовані), 14 відщепів, три кінцеві скребки,
бічний різець, три односекційні скобелі, вкладень до серпа на січенні пластини і два розтирачі
з кременю.
Яргорів-3. За 0,7 км на північний захід від села, в урочищі «Ліна», на мисоподібному уступі
правого берега р. Золота Липа висотою приблизно 20 м над рівнем заплави – двошарова пам`-
ятка пізнього періоду доби палеоліту і трипільської культури (етап С/I) площею майже 2 га.
Територія, де вона розташована, належить лісництву.
У середній частині схилу цього мису проходить ґрунтова дорога, яка веде до с. Коржова.
В зрізах стінок на її узбіччі простежені відклади вапнякової товщі турону із наявними в ній
кременевими конкреціями, що залягають на глибині 3-4 м від денної поверхні тераси. На пів-
денній ділянці мису зафіксовано неглибокі лійчастоподібні заглиблення, походження яких гі-
потетичне. Там, між іншим, на поверхні ґрунту траплялися скупчення подрібненого вапняка з
уламками розколотої кременевої сировини.
На розораній території трипільського поселення відмічені рештки наземних глинобитних
жител (шматки обмазки стін і підлоги), що упроводжувались кількісно значним речовим ма-
теріалом, насамперед виробами з кременю. Поверхня поля вкрита уламками сировини і плас-
тинчасто-відщеповими сколами. Звідси взяті 25 екземплярів кераміки, вісім одноплощинних
нуклеусів, сім пластин, 48 уламків аналогічних сколів (з них 37 ретушовані), 15 кінцевих скреб-
ків, різні за типами дев`ять різців (рис. 6, 6), чотири вкладні серпів на січеннях пластин, шість
розтирачів на зужитих нуклеусах, дев`ять відбійників, два свердла з кременю і три уламки пря-
49
ВОЛИНО-ПОДІЛЬСЬКІ АРХЕОЛОГІЧНІ СТУДІЇ
мокутних у поперечному перетині опокових сокир із зашліфованими площинами.
Кременеві артефакти пізньопалеолітичного часу покриті біло-голубою патиною. Ними є
два одноплощинні нуклеуси (рис. 6, 10), 13 уламків пластин (два з них ретушовані), 24 відщепи,
три кінцеві скребки і скребло на масивному сколі.
Яргорів-4. На північно-східній околиці села, в урочищі «Копані», на пологому схилі лівого
берега р. Золота Липа висотою 10-12 м над рівнем заплави – двошарова пам`ятка пізнього пе-
ріоду доби палеоліту і трипільської культури (етап С/I) площею до 1 га. Палеолітичні знахідки
(три уламки пластин і 12 відщепів) покриті біло-голубою патиною. Серед зібраних матеріалів
енеоліту наявні 17 фрагментів ліпних посудин, січення 15 пластин (вісім з них ретушовані), 12
відщепів (три мають ретуш), два кінцеві скребки і розтирач з кременю.
Яргорів-5. На східній околиці села, в урочищі «Під бучиною», на мисоподібному уступі
лівого берега р. Золота Липа висотою близько 20 м над рівнем заплави – пам`ятка пізнього пе-
ріоду доби палеоліту площею біля 0,5 га. З території орного поля, що прилягає до лісу, зібрано
двоплощинний нуклеус (рис. 6, 12), вісім уламків пластин і 13 відщепів з кременю, покритих
біло-голубою патиною.
Яргорів-6. За 0,5 км на південний-схід від села, в урочищі «Скокова», на мисоподібному
уступі правого берега р. Золота Липа висотою 4-6 м над рівнем заплави – двошарова пам`ятка
трипільської (етап С/I) і фракійського гальштату культур площею близько 3 га. Тут знайдені
фрагменти ліпних посудин періоду енеоліту – 16 екз. і ранньозалізного віку – дев`ять екземп-
лярів, а також вироби з кременю: три одноплощинні нуклеуси, 17 уламків пластин (12 з них ре-
тушовані), 43 відщепи (шість з них мають ретуш), три кінцеві скребки, протилежно-кінцевий
різець (серединний + подвійно-кутовий) і чотири розтирачі на зужитих нуклеусах.
Яргорів-7. На південно-східній околиці села, в урочищі «Поліна», на пологому схилі лівого
берега р. Золота Липа висотою 6-8 м над рівнем заплави-пам`ятка трипільської культури (етап
С/I).
У складі підйомного матеріалу наявні фрагменти ліпного посуду – 28 екз., уламки 17 плас-
тин (з них 13 ретушовані), 15 відщепів (два з них мають ретуш), п`ять кінцевих скребків, куто-
вий, бічний і протилежно-кінцевий (скошено-кутовий + подвійно-бічний) різці, два вкладні до
серпів на січеннях пластин, прокрутка, чотири односекційні скобелі, три розтирачі з кременю і
п’ять уламків прямокутних у поперечному перетині опокових сокир із зашліфованими поверх-
нями. На території поселення площею майже 3 га траплялись цілі і фрагментовані зернотерки
з річкової гальки.
Таким чином, проведені розвідковим загоном дослідження охопили більшу за площею час-
тину Монастирищини в басейнах річок Золота Липа і Коропець, збагатили реєстр пам’яток
археології, насамперед пов’язаних з пізнім періодом доби палеоліту і трипільською культурою
етапів В/ІІ – В/ІІІ – С/І та виявили тут вперше поселення культур тшцінецько-комарівської,
фракійського гальштату і черняхівської.
___________________________________
1. Археологічні пам’ятки Прикарпаття і Волині кам’яного віку. – К.,1981.
2. Археологічні пам’ятки Прикарпаття, Волині і Закарпаття ранньослов’янського і давньоруського
періодів. К., 1982.
3. Малеев Ю.Н., Конопля В.М. Исследования в Тернопольской и Ивано-Франковской об-
ластях // Археологические открытия 1983 г. – М., 1985. – С.310-312.
4. Конопля В.М., Малєєв Ю.М. Бронзовий скарб культури фракійського гальштату з Яр-
горова // Тези народознавчої науково-практичної конференції, присвяченої 160-річчю від дня
народження Тивадара Легоцького, 26-27 жовтня 1990 р. – Мукачево, 1990 – C. 51-53.
5. Конопля В., Малеев Ю. Клад бронзовых топоров из Подолии // Древнейшие общности
земледельцев и скотоводов Северного Причерноморья V тыс. до. н.э. – V в. н.э. – Тирасполь,
1994 – C. 135-137.
6. Конопля В., Рибій М. Роботи в Південно-Західному Поділлі // Нові матеріали з археології
Прикарпаття і Волині. – Львів, 1991. – С. 60-62.
7. Конопля В., Чайка Р. Бронзовий скарб культури фракійського гальштату з Яр горова //
Археологічні дослідження Львівського університету. – Львів, 2003. – Вип.6. – С.173-181.
8. Свєшніков І.К. Історія населення Передкарпаття, Поділля і Волині в кінці III – на початку
II тисячоліття до нашої ери. – К., 1974.
9. Свешников И. К., Конопля В. М. Работы Ровенской экспедиции // АО 1981 года. – М., 1983.
– С. 319.
10. Kokowski A., Konoplja V. Nowe znalezisko miecza lateńskiego z Galicji Wschodniej // Annales
UMCS. – Lublin,1992. – Vol.46/47. – 1-16.
50
ВИПУСК ІІІ
51
ВОЛИНО-ПОДІЛЬСЬКІ АРХЕОЛОГІЧНІ СТУДІЇ
52
ВИПУСК ІІІ
53
ВОЛИНО-ПОДІЛЬСЬКІ АРХЕОЛОГІЧНІ СТУДІЇ
54
ВИПУСК ІІІ
55
ВОЛИНО-ПОДІЛЬСЬКІ АРХЕОЛОГІЧНІ СТУДІЇ
56
ВИПУСК ІІІ
57
ВОЛИНО-ПОДІЛЬСЬКІ АРХЕОЛОГІЧНІ СТУДІЇ
58
ВИПУСК ІІІ
59
ВОЛИНО-ПОДІЛЬСЬКІ АРХЕОЛОГІЧНІ СТУДІЇ
60
ВИПУСК ІІІ
|