Археологічні дослідження садиб епохи Київської Русі на посаді княжої Пересопниці

У статті подано результати археологічних розкопок 2002-2005 років в північній частині урочища «Пастівник» на території села Пересопниці Рівненського району, проведені спільною експедицією Рівненського обласного краєзнавчого музею та Рівненського інституту слов’янознавства Київського славістичного ун...

Ausführliche Beschreibung

Gespeichert in:

Bibliographische Detailangaben
Datum:	2012
1. Verfasser:	Прищепа, Б.
Format:	Artikel
Sprache:	Ukrainian
Veröffentlicht:	Інститут археології НАН України 2012
Schriftenreihe:	Волино-Подільські археологічні студії
Online Zugang:	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/37038
Tags:	Tag hinzufügen Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
Назва журналу:	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Zitieren:	Археологічні дослідження садиб епохи Київської Русі на посаді княжої Пересопниці / Б. Прищепа // Волино-Подільські археологічні студії. — 2012. — Вип. 3. — С. 61-75. — Бібліогр.: 11 назв. — укр.

Institution

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine

id	irk-123456789-37038
record_format	dspace
spelling	irk-123456789-370382012-08-31T12:07:55Z Археологічні дослідження садиб епохи Київської Русі на посаді княжої Пересопниці Прищепа, Б. У статті подано результати археологічних розкопок 2002-2005 років в північній частині урочища «Пастівник» на території села Пересопниці Рівненського району, проведені спільною експедицією Рівненського обласного краєзнавчого музею та Рівненського інституту слов’янознавства Київського славістичного університету. 2012 Article Археологічні дослідження садиб епохи Київської Русі на посаді княжої Пересопниці / Б. Прищепа // Волино-Подільські археологічні студії. — 2012. — Вип. 3. — С. 61-75. — Бібліогр.: 11 назв. — укр. XXXX-0100 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/37038 uk Волино-Подільські археологічні студії Інститут археології НАН України
institution	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection	DSpace DC
language	Ukrainian
description	У статті подано результати археологічних розкопок 2002-2005 років в північній частині урочища «Пастівник» на території села Пересопниці Рівненського району, проведені спільною експедицією Рівненського обласного краєзнавчого музею та Рівненського інституту слов’янознавства Київського славістичного університету.
format	Article
author	Прищепа, Б.
spellingShingle	Прищепа, Б. Археологічні дослідження садиб епохи Київської Русі на посаді княжої Пересопниці Волино-Подільські археологічні студії
author_facet	Прищепа, Б.
author_sort	Прищепа, Б.
title	Археологічні дослідження садиб епохи Київської Русі на посаді княжої Пересопниці
title_short	Археологічні дослідження садиб епохи Київської Русі на посаді княжої Пересопниці
title_full	Археологічні дослідження садиб епохи Київської Русі на посаді княжої Пересопниці
title_fullStr	Археологічні дослідження садиб епохи Київської Русі на посаді княжої Пересопниці
title_full_unstemmed	Археологічні дослідження садиб епохи Київської Русі на посаді княжої Пересопниці
title_sort	археологічні дослідження садиб епохи київської русі на посаді княжої пересопниці
publisher	Інститут археології НАН України
publishDate	2012
url	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/37038
citation_txt	Археологічні дослідження садиб епохи Київської Русі на посаді княжої Пересопниці / Б. Прищепа // Волино-Подільські археологічні студії. — 2012. — Вип. 3. — С. 61-75. — Бібліогр.: 11 назв. — укр.
series	Волино-Подільські археологічні студії
work_keys_str_mv	AT priŝepab arheologíčnídoslídžennâsadibepohikiívsʹkoírusínaposadíknâžoíperesopnicí
first_indexed	2025-07-03T18:45:54Z
last_indexed	2025-07-03T18:45:54Z
_version_	1836652539614855168
fulltext	61 ВОЛИНО-ПОДІЛЬСЬКІ АРХЕОЛОГІЧНІ СТУДІЇ Богдан ПРИЩЕПА АРХЕОЛОГІЧНІ ДОСЛІДЖЕННЯ САДИБ ЕПОХИ КИЇВСЬКОЇ РУСІ НА ПОСАДІ КНЯЖОЇ ПЕРЕСОПНИЦІ У статті подано результати археологічних розкопок 2002-2005 років в північній частині урочища «Пастівник» на території села Пересопниці Рівненського району, проведені спільною експедицією Рівненського обласного краєзнавчого музею та Рівненського інституту слов’яноз- навства Київського славістичного університету Ключові слова: Пересопниця, «Пастівник», культура кулястих амфор, ранньослов’янський час, давньоруський період Пересопниця була значним містом Волині у ХІІ – першій половині ХІІІ ст., вона згадується в літописах з 1149 по 1246 рр. [6, 387, 797]. Однак, ці писемні повідомлення лаконічні і фраг- ментарні, вони не дають уявлення про планування і розміри міста, динаміку його розвитку, по- всякденне життя мешканців. Подальше дослідження цих та багатьох інших питань середньо- вічної урбаністики можливе завдяки залученню нових археологічних джерел. У 2002-2005 рр. спільна археологічна експедиція Рівненського обласного краєзнавчого музею та Рівненського інституту слов’янознавства Київського славістичного університету проводила розкопки на те- риторії села Пересопниці Рівненського району в північній частині урочища «Пастівник», що знаходиться на північно-східній окраїні села (рис. 1, 4). Тут на двох ділянках досліджено близь- ко 600 кв. м площі (рис. 2), виявлено об’єкти та речові знахідки, які відносяться до культури кулястих амфор бронзового віку, ранньослов’янського поселення VІІІ-Х ст. та епохи Київської Русі середини ХІІ – першої половини ХІІІ ст. Значний науковий інтерес представляють матеріали з дослідженої в розкопі № 1 групи об’єктів епохи Київської Русі. На площі 240 кв. м розкопано залишки п’яти будівель різного призначення (рис. 3), зібрано багату колекцію речових знахідок [7]. Залишки будівель були виявлені на глибині 0,6-0,8 м від рівня сучасної денної поверхні після зачистки площі розкопу на рівні передматерикового шару, їх простежено завдяки заглибленим у материковий суглинок котлованам, стовповим ямам і решткам опалювальних пристроїв. Центральне місце в групі займала будівля № 11. Від неї залишився чотирикутний у плані котлован із заокругленими кутами, розмірами 3,8×3,5 м, орієнтований кутами за сторонами світу (рис. 4). Стінки котловану у верхній частині майже вертикальні, а біля південного кута було влаштовано похилий спуск до дна, яке знаходилося на глибині 1,4 м від рівня виявлення об’єкта. У верхній частині заповнення котловану простежено шар ґрунту сірого кольору зі слі- дами пожежі (він насичений попелом і вугіллям), містив різноманітні речові знахідки: уламки глиняного посуду та кістки тварин, шматки печини. Вірогідно, цей шар утворився під час руй- нації наземної частини будівлі, він перекривав заповнення котловану. Нижче дна котловану простежено більш ранню яму № 11а, датовану Х ст. Більшість знахідок виявлені на рівні прошарку, що перекривав котлован будівлі, та без- посередньо над ним. Це уламки гончарних горщиків (рис. 5) та північно-причорноморських амфор, залізні пружинні ножиці, ніж (рис. 6, 1, 9), шила (рис. 6, 4-6), голка, фрагмент струга (рис. 6, 10), пружина від внутрішнього комбінованого замка (рис. 6, 7), ключ від навісного зам- ка (рис. 6, 2), залізна дверна ручка (рис. 6, 3), скоба, відерний обруч, цвяхи, точильні камені, два уламки кам’яних жорен, шматки залізних шлаків. Знайдено також бронзові дротяний перстень та розподільне кільце (рис. 6, 11, 12), 2 уламки скляних браслетів, залізну сферичну гирю, об- тягнуту міддю (рис. 6, 13). У придонній частині котловану виявлені зливок свинцю, глиняні тиглі, в яких плавили кольорові метали: 2 цілі, 2 розбиті та ще від двох чи трьох окремі фраг- менти (рис. 6, 14, 15). На відстані 0,35 м від північного кута котловану будівлі № 11 досліджено невелику яму із будівельною жертвою. Яма округла в плані, діаметром 1,3 м, завглибшки 0,25 м від рівня вияв- лення. У ямі лежав череп коня (без нижньої щелепи) та знайдено уламки гончарних горщиків. Більшість зібраних тут вінець синхронні початковому періоду функціонування будівлі № 11. Вважаємо, що це будівельна жертва, здійснена при закладці будівлі № 11 під північним кутом 62 ВИПУСК ІІІ зрубних стін. Традиція закладки черепа коня під нову будівлю відома в різних регіонах Русі, подібні будівельні жертви виявлені в Новгороді, Белзі, Дорогобужі. Стратиграфічні спостереження та особливості концентрації знахідок на різних глибинах свід- чать, що досліджена будівля № 11 була дерев’яним наземним будинком, що мав заглиблену части- ну – «підкліть». Вона датується серединою ХІІ – початком ХІІІ ст. і, вірогідно, загинула від пожежі, а ряд знахідок (тиглі, вагова гиря) вказують на зв’язок її мешканців з ювелірним ремеслом. Будівля № 6 мала котлован розмірами 5,4×3,8 м, заглиблений у материк на 0,6 м. У її запо- вненні зібрано уламки гончарних горщиків (рис. 7, 1-14), залізні цвяхи, ніж, голку, дужку від шпори (рис. 7, 17), шиферне прясельце, точильний камінь, уламки жорен, скляних браслетів, посуду (рис. 7, 15, 16), бронзовий пластинчастий перстень (рис. 7, 18). Знайдено також шматки залізних та керамічних шлаків і бронзовий пристрій для виготовлення об’ємних металевих ви- робів з кольорових металів технікою виколотки (рис. 7, 19). Будівля № 22 знаходилась на ділянці, де раніше існували ранньослов’янські житла № 22а, 23. Вона мала чотирикутний у плані котлован розмірами 5,0×3,3 м, завглибшки 1,0–1,2 м від рівня його виявлення (рис. 8). У південній частині котловану простежено заглиблення непра- вильної форми розмірами 2,1×2,6 м, завглибшки 0,75 м від рівня долівки. Біля південно-західної стінки котловану будівлі № 22 досліджено дві нішоподібні печі з округлими черенями, обидві були вирізані в материковому суглинку за межами котловану. Піч № 1 споруджена біля північного кута котловану, її черінь діаметром 1,15 м, знаходився на 0,7 м вище долівки. Він мав два шари підмазки глиною, кожен завтовшки до 2 см. Стінки печі збе- реглися лише на висоту 0,2 м. Піч № 2 була виявлена біля західного кута будівлі, її черінь мав великі розміри – 1,65×1,4 м, він влаштований на 0,45 м вище долівки, стінки печі збереглися на висоту 0,45 м. Цей черінь також мав два шари підмазки, кожен завтовшки до 2–3 см. Склепіння обох печей, вірогідно, було напівсферичним, як і в більшості нішоподібних печей Х–ХІІ ст., досліджених на Волинській височині. Такі печі могли слугувати для випікання хліба, але вони виявлені також у середньовічних майстернях, пов’язаних з обробкою металів [1, 28, 29; 8]. Найбільше речей зібрано у верхніх пластах заповнення котловану будівлі № 22. Це численні уламки горщиків (рис. 9), фрагменти північно-причорноморських амфор. Із залізних виробів знайдено 15 ножів цілих і фрагментів (рис. 10, 1-9), шарнірні ножиці, обручі, долото, половину пінцета ювеліра (рис. 10, 10, 15-17), цвяхи звичайні та цвяхи для кріплення кінських підків (рис. 10, 12, 13), бронзовий перстень (рис. 10, 21), уламки скляних браслетів, шиферне прясельце (рис. 10, 20). Конструкція печей та знайдені знаряддя, зокрема пінцет ювеліра, а також велика серія ножів, свідчать, що будівля № 22 теж була пов’язана з ремісничим виробництвом. Будівля № 3а була наземною, каркасно-стовпової конструкції, розміри її 5×3 м, вони визна- чаються за розміщенням кутових ям, в які були вкопані масивні стовпи. Всі чотири стовпові ями виявлені на глибині 0,7-0,75 м від рівня сучасної денної поверхні, овальні у плані, роз- мірами від 0,4×0,5 м до 0,5×0,65 м, мали глибину 0,55 м, їх стінки поступово звужувалися до дна, дно рівне, горизонтальне. Біля західного кута будівлі виявлено вогнище діаметром 0,6 м. В культурному шарі на площі будівлі зібрано уламки гончарних посудин ХІІ – першої половини ХІІІ ст., фрагменти скляних браслетів, два уламки дзвона (рис. 11). Цю будівлю можна визна- чити як наземну кліть, де тримали продукти харчування, одяг, цінності, такі приміщення ви- користовували також під житло [3, 28-31]. Споруда № 24 на рівні виявлення контурів, на глибині 0,7 м, була овальною в плані розмі- рами 1,8×2,95 м, завглибшки 1,4 м (рис. 12, 1). Її стінки похилі, звужувалися до дна, з південно- східної сторони було влаштовано вхід, заглиблений лише на 0,5 м від рівня виявлення споруди. На глибині 0,8 м розміри заглиблення становили 0,95×1,9 м. Заповнення споруди складалося з чорного гумусного ґрунту, насиченого уламками глиняного посуду та облицювальної плитки (рис. 12, 2-21), кістками тварин, різноманітними виробами із заліза, бронзи, скла, кістки, ка- меню. Із знарядь праці тут виявлено залізні окуття лопати, ніж, голку (рис. 12, 25, 26), точиль- ний камінь. Відмітимо також знахідки ключа від навісного замка (рис. 12, 22), інструмента для письма – писала (рис. 12, 24) і деталі спорядження воїна-дружинника – шпори (рис. 12, 23). Трапилися також бронзовий округлий ажурний медальйон із вписаним хрестом, кістяну ручку, прясельце із рожевого шиферу із позначками у вигляді чотирьохкінцевих хрестів і скляну сфе- ричну намистину (рис. 12, 27-30). Цю споруду можна визначити як погріб. Під час археологічних розкопок на ділянці розкопу № 1 досліджено залишки житлової (№ 11) та господарської (№ 6) будівель, ремісничої майстерні (№ 22), кліті (№ 3) і погреба (№ 24). В їх заповненні та в культурному шарі поряд із типовими для міст епохи Київської Русі ХІІ – першої половини ХІІІ ст. знахідками виявлено речі, пов’язані з ювелірним ремеслом – зливки свинцю, бронзи, виплески кольорових металів, обрізки мідних пластин, глиняні тиглі, залізний пінцет і бронзовий пристрій ювеліра, вагову гирю, як сировину могли зберігати фрагменти дзвона. 63 ВОЛИНО-ПОДІЛЬСЬКІ АРХЕОЛОГІЧНІ СТУДІЇ Тиглі ліпні, мають яйцеподібну форму, округле дно, добре виражену шийку і слабо віді- гнуті назовні вінця (рис. 6, 14, 15). Найбільше розширення корпусу припадає на 1/2 або ж на 1/3 висоти тиглів. Під дією високої температури стінки змінилися до склоподібного стану. На внутрішній поверхні стінок є рештки металу – окисли мідних сплавів. Тиглі, знайдені на тери- торії Південної Русі, переважно мають пласке дно. Близькі до пересопницьких за формою тиглі відомі з Райковецького городища, але вони відрізняються пласким дном [2, табл. ХVІ, 1-4]. Від ювелірного пінцета збереглася лише половина виробу завдовжки 13 см (рис. 10, 17). Він був виготовлений з пластини, розширеної біля робочого краю. Губки дугоподібні, завширшки 1,8 см, на відстані 1,5 см від робочого краю пластина має дископодібне розширення діаметром 3 см. Подібні вироби із дископодібним розширенням біля губок було знайдено під час дослі- дження городища біля села Городище Шепетівського району Хмельницької області [5, 109]. Бронзовий пристрій для виготовлення об’ємних металевих виробів з кольорових металів технікою виколотки (рис. 7, 19) має форму круглого в перетині стержня діаметром 1,6 см, за- вдовжки 24 см, він зігнутий у формі букви «Г». Один кінець стержня розплесканий і загостре- ний, а на другому кінці є розширення діаметром 3 см у формі голівки гриба. Такі пристрої майстри використовували для зручності обробки складних по формі об’ємних виробів [10, 108-113]. Загостреним кінцем стержень забивався у важке поліно, а на протилежний кінець на- саджувалася об’ємна заготовка і здійснювалася її обробка або наносився орнамент чеканами. Обтягнута міддю залізна гиря має вагу 32 г, діаметр 2,1 см (рис. 6, 13). На площинах є мітки, по чотири на кожній, тобто одиниця ваги вимірювання становила 4 г. Така величина близька до ногати південноруської вагової системи і двох кун північної системи. Подібні гирі знаходять у різних районах Київської Русі, для них найбільш характерною є норма 4,0-4,1 г [11, 172-180]. Археологічна колекція включає також різноманітні ювелірні вироби, виявлені в об’єктах та культурному шарі. Частина з них, вірогідно, були виготовлені місцевими майстрами. Серед знахідок є підвіски-лунниці (рис. 13, 1, 2), натільні хрестики та підвіска-медальйон із зображен- ням святого (рис. 13, 11, 12, 18), кільця та персні (рис. 6, 11, 12; 10, 21; 13, 7, 9, 10), поясні пряжки (рис. 13, 4-6), ґудзики (рис. 13, 8, 13-14), прикраса кінської упряжі (рис. 13, 3), цвяшки, скручені із бронзової стрічки (рис. 13, 15-17). З двох знайдених лунниць одна виготовлена досвідченим майстром способом лиття у односторонній формочці, а друга недосконала (рис. 13, 2), відлита в «імітаційній» формі, яку виготовляли відтиснувши готовий виріб у підготовленій глині. Б.О Рибаков висловив припу- щення, що масовий випуск ювелірних виробів, які імітували дорогі прикраси, виготовлені у князівських майстернях, здійснювали посадські вільні ремісники [9, 497-498]. Проведені розкопки в урочищі Пастівник дозволили дослідити комплекс будівель, які входи- ли до однієї чи двох садиб другої половини ХІІ – першої половини ХІІІ ст., періоду розквіту княжої Пересопниці. Відсутні знахідки, які б свідчили про зв’язок жителів садиби із сільським господар- ством, зате зібрано численні свідчення розвитку ювелірного ремесла. Виявлені окремі категорії престижних знахідок (прикраси із срібла, мідні речі з позолотою, деталі спорядження воїна-дру- жинника, залізне писало) свідчать про високий соціальний статус власників цих садиб. Під час розкопок К.М. Мельник у Пересопниці в 1897–1898 рр. було виявлене унікальне похо- вання ювеліра кінця Х – початку ХІ ст. [4, 73]. Нові дослідження на посаді в урочищі «Пастівник» засвідчили, що Пересопниця була важливим центром ремесла у ХІІ – першій половині ХІІІ ст. ___________________________________________ 1. Баран В.Д. Ранні слов’яни між Дністром і Прип’яттю. – Київ: Наукова думка, 1972. 2. Гончаров В.К. Райковецкое городище. – К., 1950. 3. Данилюк А. Релікти давнього будівництва. Пам’ятки народної архітектури Рівненського Полісся. – Рівне: «Азалія», 1995. 4. Корзухина Г.Ф. Русские клады. – Москва-Ленинград, 1954. 5. Миролюбив М.А. Ремесленный инструментарий древнерусского Изяславля // Труды V Меж- дународного конгресса археологов-славистов. – Киев: Наукова думка, 1988. – Т. 2. – С. 107–110. 6. Полное собрание русских летописей. (Ипатьевская летопись). – Москва, 1962. – Т. ІІ. 7. Прищепа Б.А. Розкопки на посаді Пересопниці // Археологічні відкриття в Україні 2001– 2002 рр. – К., 2003. – С. 232–234. 8. Прищепа Б.А., Терлецький Ю.П. Розкопки в Дорогобужі у 2003 р. // Археологічні відкрит- тя в Україні 2002–2003 рр. – Київ: Шлях, 2004. – С. 271–273. 9. Рыбаков Б.А. Ремесло Древней Руси. – Москва, 1948. 10. Флеров А.В. Материаловедение и технология художественной обработки металлов. – М., 1981. 11. Янин В.Л. Денежно-весовые системы русского средневековья. Домонгольский период. – М., 1956. 64 ВИПУСК ІІІ 65 ВОЛИНО-ПОДІЛЬСЬКІ АРХЕОЛОГІЧНІ СТУДІЇ 66 ВИПУСК ІІІ 67 ВОЛИНО-ПОДІЛЬСЬКІ АРХЕОЛОГІЧНІ СТУДІЇ 68 ВИПУСК ІІІ 69 ВОЛИНО-ПОДІЛЬСЬКІ АРХЕОЛОГІЧНІ СТУДІЇ 70 ВИПУСК ІІІ 71 ВОЛИНО-ПОДІЛЬСЬКІ АРХЕОЛОГІЧНІ СТУДІЇ 72 ВИПУСК ІІІ 73 ВОЛИНО-ПОДІЛЬСЬКІ АРХЕОЛОГІЧНІ СТУДІЇ 74 ВИПУСК ІІІ 75 ВОЛИНО-ПОДІЛЬСЬКІ АРХЕОЛОГІЧНІ СТУДІЇ

Археологічні дослідження садиб епохи Київської Русі на посаді княжої Пересопниці

Institution

Ähnliche Einträge